Koni ne vynni
()
About this ebook
Михайло Коцюбинський (1864—1913) — видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози. Myhajlo Kocjubynskyj - Koni ne vynni.
Read more from Myhajlo Kocjubynskyj
Tini zabutyh predkiv Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsPe Koptor Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsHo Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsFata Morgana. Chastyna 2 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsLjalechka Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsFata Morgana. Chastyna 1 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsPodarunok na imenyny Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Related to Koni ne vynni
Related ebooks
Коні не винні Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsІлюзії великого міста Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsКарпатське танго (Karpats'ke tango) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПаперові солдати Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsСобаче серце Rating: 0 out of 5 stars0 ratings18+ парафрази й переклади: Книга 1 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsСтоліття Якова (Stolіttja Jakova) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЗів'ялі квіти викидають: 2-ге видання, доповнене, ілюстроване Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsСтежка в долонях Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsПадре Балтазар на прізвисько Тойво: Роман Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsАнатолій Дімаров. Найкращі твори. Ілюстроване видання: І будуть люди. Біль і гнів. На коні й під конем Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЛисти до Фроди Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsІ будуть люди Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsLyho davnje j sogochasne Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsКазки добрих сусідів. Розумна донька: Білоруські народні казки Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЧорт зна що. Запропаща душа: Антологія Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsMoskal'-charivnyk: Ukrainian Language Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsFata Morgana. Chastyna 1 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsТричі не вмирати. Побратими. Роздоріжжя Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsТричі не вмирати. Наречена Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsPodarunok na imenyny Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsЗолотоволоска та інші європейські казки (Zolotovoloska ta іnshі єvropejs'kі kazki) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsХАРАКТЕРНИКИ. СПАДЩИНА САРМАТСЬКИХ ВІЩУНІВ Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsРожева Миша (Rozheva Misha) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsPomizh vorogamy: Ukrainian Language Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsКращий вік для смерті Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsМолоко з кров’ю (Moloko z krov’ju) Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsHiba revut voly, jak jasla povni. Knyga 2 Rating: 0 out of 5 stars0 ratingsМоя стріча з Олексою. Шедеври української літератури Rating: 0 out of 5 stars0 ratings
Reviews for Koni ne vynni
0 ratings0 reviews
Book preview
Koni ne vynni - Myhajlo Kocjubynskyj
Оповідання
Оповідання
— Савка! Де мій одеколон?
Аркадій Петрович Малина вихиливсь у вікно і сердито кричав у спину свому лакею, що помагав випрягать з фаетона спітнілі коні.
Стояв упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях, і нетерпляче стежив, як біг Савка через подвір'я в своїй синій з галунами лівреї.
Одеколон був тут, на туалетнім столі, але Аркадій Петрович його не помітив.
— Вічно кудись засунеш!..
Він кисло буркнув, прийняв з рук Савки пляшку, скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло.
— Ху-у!.. Як приємно се освіжав! — Потер долонею груди, де густо сріблились тонкі волосинки, освіжив під пахвами і облив холодком лисину й руки, тонкі, старече мляві, з сухими пальцями на кінці. Потому вийняв з шафи свіжу сорочку.
Властиво, він був у чудеснім настрої, як завжди по розмові з мужиками свого села. Йому було приємно, що він, старий генерал, якого сусіди вважали «червоним» і небезпечним, завжди лишався вірним собі. Як завжди, він і тепер, у сі тривожні часи, обстоював погляд, що земля має належать до тих, хто її обробляє. «Пора нам розстатися вже з пануванням», — подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет, і, прийнявшись за правий, згадав одразу, як гула радісно сходка, коли він поясняв їй права народу на землю.
Се завжди його хвилювало, і по розмові почував він бадьорість і апетит.
Заправляв саме сорочку в штани, коли рипнули двері і на нього кинулась Мишка — любимий песик, расовий фокстер'єрі
— Де ти, шельмо, була? — нагнувся до неї Аркадій Петрович. — Кажи, де ти, шельмо, була? — Він любовно лоскотав їй шию і вуха, а вона морщила носик, крутила обрубком хвоста і намагалась лизнути його лице. — Де ти віялась, негодяща?
У