Pacs, mariage, concubinage 
: une protection à géométrie mesure, d’un testament ou d’une donation entre époux, permettant
variable
Pour un couple, le mariage reste le statut le plus avantageux pour la
transmission du patrimoine en cas de séparation ou de décès. Pour les
familles recomposées, le choix est plus délicat.  délicat. « Dans les années 1980, ces dernières n’avaient pas de nom
Aujourd’hui, un couple sur cinq vit en union libre, selon l’Insee. « De
nombreux concubins achètent ensemble un logement avant de fonder
une famille », constate Pierre Dauptain, notaire à Cachan. Ce bien est
alors détenu en indivision et, en cas de séparation, chacun récupère sa
mise au prorata de sa participation. En cas de décès, le concubin
survivant est bien mal loti. Même après des années de vie commune, il
n’a aucun droit sur le patrimoine de l’autre et, s’il en reçoit par
testament, il doit payer des droits de succession de 60 % (après un
abattement de 1 594 euros). Sa protection peut encore être améliorée
par la rédaction d’un contrat de mariage sur mesure, d’un testament ou
d’une donation entre époux, permettant d’augmenter sa part d’héritage.
« Les pacsés doivent rédiger leur testament afin de se transmettre
des biens sans payer de droits de succession », Julia Stoloff,
collaboratrice de l’étude notariale Edouard Galinier.
Le pacs assure une protection minimale entre partenaires. Depuis
2007, ils sont placés par défaut sous le régime de la séparation de
biens, où chacun est propriétaire de ce qu’il acquiert ou de ce qu’il
reçoit par donation ou succession, les biens achetés en commun
tombant dans l’indivision. En cas de décès, les pacsés n’héritent pas
automatiquement l’un de l’autre. « Pour y remédier, ils doivent rédiger
leur testament afin de se transmettre des biens sans payer de droits de
succession », précise Julia Stoloff, collaboratrice au sein de l’étude
notariale Edouard Galinier.
Le mariage reste de loin le statut le plus protecteur. « Il est encore le
seul à donner droit à une prestation compensatoire en cas de
séparation et à une pension de retraite de réversion pour le survivant »,
rappelle Pierre Dauptain. Les couples n’en ont pas toujours
conscience, à cause de l’harmonisation du régime fiscal entre pacs et
mariage. « En cas de décès de l’un des époux, celui qui reste bénéficie
aussi d’une part minimale dans la succession, soit en présence
d’enfants de 100 % en usufruit ou de 25 % en pleine propriété,
exonérés de droits. Le conjoint peut aussi occuper la résidence
principale après le décès », précise Julia Stoloff. Sa protection peut
encore être améliorée par la rédaction d’un contrat de mariage sur
d’augmenter sa part d’héritage.
720 000 familles recomposées
Pour les familles recomposées, le choix du statut s’avère plus
et ne faisaient pas l’objet de statistiques ou d’études », rappelle la
sociologue Irène Théry, qui en a créé l’expression. Aujourd’hui, le
phénomène est loin d’être anecdotique, puisque l’on dénombre
720 000 familles recomposées.
D’un côté, il faut protéger le nouveau conjoint pour lui permettre de
conserver son train de vie. De l’autre, les droits des enfants nés d’une
précédente union doivent être respectés. Pour ceux qui souhaitent se
remarier, la séparation de biens doit être privilégiée. « Elle permet de
cloisonner le patrimoine de chaque époux, ce qui réduit les risques de
litiges », confirme Catherine Costa, directrice du pôle solutions
patrimoniales chez Natixis Wealth Management. En présence d’enfants
d’une précédente union, le conjoint survivant ne peut recevoir qu’un
quart du patrimoine en pleine propriété. « Sa protection peut
néanmoins être améliorée grâce à une donation entre époux », ajoute -
Catherine Costa. Il peut aussi rester toute sa vie dans le logement
familial et bénéficier de la pension de réversion, au prorata de la durée
du mariage.
546 000
C’est, selon l’Insee, le nombre de couples qui se forment chaque
année et vivent en union libre. En 2017, 228 000 mariages ont été
célébrés, dont 221 000 entre personnes de sexe différent et 7 000
entre personnes de même sexe. Le nombre de mariages entre
personnes de sexe différent continue de stagner. Les pactes civils de
solidarité atteignent, de leur côté, 192 000 dont 7 000 entre personnes
de même sexe. Leur hausse est progressive depuis 2002. Désormais,
quatre pacs sont conclus quand cinq mariages sont célébrés entre
personnes hétérosexuelles.
Pauline Janicot

«За» та «проти» цивільного шлюбу: думка юриста
https://www.bitlex.ua/uk/blog/
Сьогодні досить популярним серед молоді стало проживання
без реєстрації шлюбу, у так званому цивільному шлюбі. Для
багатьох це лише перехідний етап відносин, на якому чоловік та
жінка намагаються краще пізнати одне одного перед укладенням
шлюбу та створенням справжньої сім’ї.
Проте для деяких пар не має значення «штамп у паспорті» чи
певні формальності щодо реєстрації їх співжиття та відносин
загалом. Такі особи віддають перевагу саме спільному
проживанню без реєстрації шлюбу.
Що таке цивільний шлюб?
Чинне законодавство України не надає визначення такого
поняття, як цивільний шлюб. У сімейному кодексі лише
закріплено низку положень щодо визначення деяких
особливостей проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу,
чим фактично і є так званий цивільний шлюб.
Виходячи з відносин, які характеризують цивільний шлюб, то
його можна визначити як спільне проживання чоловіком та
жінкою без здійснення державної реєстрації шлюбу, які при
цьому добровільно беруть на себе та виконують обов’язки
подружжя один перед одним.
Тема цивільного шлюбу досить тривалий час є предметом
багатьох соціальних, етично-моральних, релігійних та інших
дискусій у суспільстві. У всіх цих напрямах виділяють переваги
та недоліки проживання сім’єю без реєстрації шлюбу.
Цивільний шлюб став темою для юридичної дискусії, адже
можливість проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу все ж
закріплена на законодавчому рівні, а отже, має як своїх
прихильників, так і противників серед правників.
«Проти» цивільного шлюбу
Незважаючи на те, що деякі положення сімейного
законодавства, які регулюють відносини осіб, які проживають
однією сім’єю без реєстрації шлюбу, закон містить положення,
відповідно до якого між чоловіком та жінкою, що проживають
однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та
обов’язків притаманних подружжю, шлюб якого зареєстровано
відповідно до норм закону.
Отже, якщо особи вирішили жити разом як сім’я та виконувати
щодо один одного обов’язки та права подружжя, то звичайно
вони мають на це право і це не заборонено законом. Однак якщо
хтось із такого подружжя порушить права іншого, то довести це
неможливо, а тим паче зобов’язати таку особу виконувати не
встановлені для неї законом дії.
Ще одним недоліком проживання однією сім’єю без реєстрації
шлюбу є більш складна процедура реєстрації дітей, що
народилися в такому шлюбі, та визнання батьківства. Наявність
укладеного шлюбу не потрібно окремо доводити у державних
органах, на відміну від проживання без реєстрації шлюбу, що
впливає і на реєстрацію дітей, і на визначення їх утримання та
виховання, а також при реалізації своїх майнових прав,
встановлених законодавством.
Крім того, на відміну від сімейного права, яке більш-менш
захищає майнові права осіб, що проживали однією сім’єю без
реєстрації шлюбу, то складніше вирішити майнові питання у разі
необхідності застосування спадкового права.
Так, у разі смерті одного з подружжя, що проживали у
зареєстрованому шлюбі, за відсутності
заповіту спадкоємцями першої черги за законом буде інший з
подружжя, діти та батьки спадкодавця. А ось у разі смерті однієї
з осіб, що проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, інша з
осіб є спадкоємцем лише четвертої черги, а значить навіть якщо і
буде встановлено факт спільного проживання без реєстрації
шлюбу шанси отримати спадок мінімальні.
Крім того, якщо померлий є юридичним власником всього
спільного майна, то інший з осіб, що проживали однією сім’єю,
може втратити і свою частину такого майна, що увійде до складу
спадщини, якщо не зможе довести наявність права власності на таке
майно чи його частину.
«За» цивільний шлюб
Проте можна виокремити і деякі юридичні позитивні риси
проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Звичайно
відсутність реєстрації шлюбу у компетентних органах це певна
економія коштів та часу, та крім цього, якщо особи, що
проживають разом вирішили припинити свої стосунки і не мають
майнових претензій одне до одного, то це не тягне за собою
довгої процедури розірвання шлюбу, навіть якщо у таких осіб є
спільна неповнолітня дитина.
Другим пунктом слід відзначити наявність закріпленої у законі
норми щодо можливості поділу спільного майна, набутого за час
проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу за загальними
правилами, встановленими для офіційно зареєстрованого
подружжя. Звичайно, така процедура поділу є більш складною і
потребує доведення факту проживання однією сім’єю, однак є
цілком реальною, особливо у разі наявності у сторони
професійного адвоката.
Також закон встановлює не лише можливість
стягнення аліментів з батька чи матері дитини, якщо батьки не
перебували у законному шлюбі, а й можливість стягнути аліменти
на утримання у разі втрати працездатності під час спільного
проживання однією сім’єю та у разі проживання з однією з осіб
дитини до досягнення нею трирічного віку.
Як бачимо, закон частково захищає права осіб, що
проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, однак обираючи
такий спосіб життя необхідно зважити всі юридичні «за» і
«проти» такого шлюбу. При виникненні спірних ситуацій та
необхідності захисту прав осіб, що проживали однією сім’єю без
реєстрації шлюбу, доцільно звернутися за консультацією та
практичною допомогою юриста.