Académique Documents
Professionnel Documents
Culture Documents
En Suède, les étudiants composent eux-mêmes leur cursus tandis que les Anglais évaluent le mérite des élèves
au cas par cas. En France, l’obsession du diplôme prédomine.
Sur un campus suédois, l’étudiant français serait largué. Il devrait choisir lui-même ses matières pour composer
un cursus hétérogène, pouvant mêler physique et littérature. Tremblant d’avoir une responsabilité dans des
choix si cruciaux, il s’étonnerait en plus que ses camarades aient 28 ans et ne vivent plus au crochet de leurs
parents depuis leur bac. Car d’un pays à l’autre, les modèles d’éducation varient en fonction des représentations
sociales et de politiques réglées sur des logiques bien différentes. Nicolas Charles, sociologue au Centre Emile
Durkheim (Université Bordeaux Segalen), a comparé à la loupe les systèmes d’enseignement supérieur de la
Suède, la France et l’Angleterre dans sa thèse .À chaque étape majeure de la vie d’un étudiant, ils témoignent
de conceptions opposées. Et face à ses voisins, le système français s’avère le plus rigide.
3. Commentez:
A chacun sa conception de la méritocratie.
On peut avoir quelqu’un qui n’a jamais réussi à l’école mais qui peut reprendre ses études grâce au test.
En Angleterre, c’est la politique du cas par cas.
Impossible de s’arrêter en route, on aurait trop peur de ne jamais avoir le courage de reprendre.
Plus flexibles, les deux pays voisins ne font pas un drame d’une réorientation ou d’une année sabbatique,
appelée «Gap Year ».
L’Angleterre est entre deux eaux.
Ils peuvent également contracter un prêt étudiant
... les contribuables s’en chargeront!
4. Traduisez en utilisant le lexique du texte:
1. У швецькому університетському містечку французький студент розгубився б. 2. Шведи дозволяють,
аби їх студенти розподіляли приблизно на шість років свою особисту і професій активність поміж
семестрами, подорожами і різноманітними роботами. 3. Тремтячи від відповідальності за такий
важливий вибір, французький студент здивований, що його шведському товаришу вже 28 років та до
того ж він не живе за рахунок батьків з часу отримання бакалавра. 4. Очевидним залишався той факт,
що вони утворюють всій особистий розклад курсів, ніби кольє з різноманітних перлин, нанизуючи
семестри предметів на свій розсуд, поступово, один за одним. 5. Університети розраховують на дві
системи оцінювання: загальний бал з іспиту на бакалавра та бал з державного тесту. 6. У англійців
предмети у деяких навчальних напрямках завчасно встановлені, тоді як існують бідисциплінарні
напрямки, де студент має право обрати відразу два його складових. 6. Він визнає, що англійці
вишукують потенційність. 7. Позику студенти повертали поступово завдяки усіляким підробіткам, на
яких вони працювали під час академічної відпустки. 8. Ставши студентом, французи мали б обрати курс
вже продуманий для них у відповідності до вимог роботодавців. 9. Якщо студент залишається до 25
років у скрутному фінансовому становищі, він не мусить більше сплачувати позику, нею
опікуватимуться платники податків. 10. Врахуйте обов’язково професіональні вміння, перед тим як ви
визначитесь з майбутньої справою, вашою спеціальністю. 11. Не дивно, що освіта і працевлаштування
щільно пов’язані. 12. Він був здивований, що швецька система розрахована заохочувати «нешкільних»
учнів, проте дуже здібних. 13. Роботодавець принципово розглядатиме, яку школу ви відвідували, вашу
спеціальність і стажування. 14. Нерідко буває, що учень з неблагополучного середовища з середнім
балом у атестаті має більше шансів бути прийнятим у престижний університет ніж учень буржуазного
походження. 15. В той час як француз не цінує нічого більше за свій диплом, шведи і англійці ще
пропонують роботодавцям свій нешкільний досвід, який відповідає загальноприйнятим компетенціям.
16. Шкільний атестат розглядається у світлі соціального контексту, тобто того середовища, в якому
виріс учень.
5. Remplissez un tableau:
France Suède Angleterre
prisme de
selection à
l’université
composer son
cursus
autonomie
financière