a Ч [a] 1 3 pers sing avoir 2 dés inf + -a 3 pers sing fut
робити -ме(ть) 3 préf недостатність а: amoral
à Р [a] (au, aux) prép до, о, у, на, за, з 1 давальний від-
мінок, непрямий додаток; до. Elle dit à son mari : / c’est
ce qui permet à une locomotive de tirer un train ¶ перед ін-
фінітивом, відповідним додатку для певних дієслів: in-
viter à dîner / commencer à taper ¶ призначення для, до:
la brosse à dents ¶ + inf що, щоб, для, inf: à suivre, à venir.
sert à actionner / Je vous donne quelques comprimés à
prendre toutes les deux heures. ¶ adj + à + inf щоб. Si vos
condition me conviennent, je suis prêt à vous payer un
acompte. ¶ ціль: до: au boulot, au minimum, au fait, tout à
fait, trains à l’arrivé. Mais revenons à nos moutons. ¶ adj +
à: resistante aux intempéries / Chartres subit un destin
semblable à celui des autres cités. ¶ на що: repondre à
l’offre, au grant regret, à mon avis. Mais vous montez tout
de même à bicyclette ? ¶ за що: à votre santé, au lieu de. à
l’étranger, au volant ¶ про, о: au sujet de. À quoi ou à qui
pensez-vous ? ¶ числові значення: ціна за скільки. Chez
Thierry, je les achète toujours à douze francs trente. ¶ роз-
поділ 2 місцевий відмінок: однини місця: в: à Paris, à
l’hôtel, à la maison, à la main, à ce sujet, à votre entière
disposition, à l’échelle mondiale, au bout de, au fond de.
Vous pouvez aller la chercher à nos magasins à Saint-
Ouen ? / Ça ne changera pas grand-chose à leur lie. / Et il
renoncera à participer aux championnats. ¶ перед
власними назвами чоловічого роду на приголосний: au
Portugal, au Honduras ¶ о: côte à côte ¶ біля: à la fenêtre.
La station-service à laquelle les Grenelle se sont arrêtés se
trouve dans la vallée du Rhône. / Nous avons loué une
voiture à l’aéroport même. / Qui est à l’appareil ? ¶ на: il
fait 45ºC au soleil, au mur; au premier carrefour, au
premier étage, au passage clouté, à la page, au sol, au bord
de. La grève s’étand aux autres ateliers. / Veuillez virer un
acompte de 5000 francs à notre compte n° … au Credit
Lyonnais d’Aix-en-Provence. / La jauge d’essence de la
voiture des Grenelle est presque à zéro. / nos exploit à 100
mètres / à des vitesses si élevéss / Ce n’était pas en vain
que j’étais troisième au championnat national de judo ! ¶
за чим: à table. Et il a disparu au coin de la ruelle. ¶ з: à
gauche, à côté, à mes côtés. Quelqu’un décroche à l’autre
bout : — Allô ? ¶ по: au milieu de, au-dessus de. on entend
au haut-parleur ¶ місцевий відмінок часу: однини в, о: au
moment où, à cette heure-là, à midi, à 10 heures du matin,
à 6 heures du soir, à 3 heures de l’après-midi, au mois de
juin, à l’heure prévue, à temps, au bout de. Evolution
probable du temps en France entre le 12 octobre à 0 heure
et le 13 octobre à 24 heures : ¶ на: au début de, au prin-
temps ¶ під час: au cours. à sa première visite à M. de Tré-
ville 3 знахідний відмінок: напрямку к, до, в: à l’école, au
parc. Puis il continue son chemin pour aller à son bureau. /
Vous pouvez aller la prendre dès la semaine prochaine à
Saint-Ouen ? ¶ на що: à droite, à l’avance, au nord de, au
parking. Tombez juste sur le boulevard de Nice qui vous
mène directement au boulevard Saint-Exupéry. / montrant
du doigt au panneau au bord de l’autoroute / C’est pour-
quoi, ils se sont rendus à une exposition d’articles de
camping. ¶ за що: Ils entrent et s’installent à une table
libre. ¶ з: relier la capitele à la côte Atlantique / comparée
à circulation routière ¶ часу: до: à demain, au revoir, jus-
qu’au moment où ¶ проміжок часу знахідний відмінок,
протягом, у що: tout à l’heure ¶ de… à… від… до…, з…
до…, з… на…: de droite à gauche справа наліво, d’un
instant à l’autre. de sud-ouest à ouest / Un courant d’air
doux se dirige de l’océan Atlantique aux Alpes. ¶ наб-
лиження (de)… à…: le ciel restant cependant très
nuageux à couvert / les vents deviendront assez forts à forts
4 віддалювальний відмінок: проміжок часу знахідний
відмінок, у скільки: à 10 minutes de la gare du Nord.
C’est à un quart d’heure à pied d’ici. ¶ у що, зо скільки, о:
C’est à deux pas d’ici. ¶ причина по, з: à cause de, à
l’occasion de ¶ від: Le fait est qu'aucun des valets, aucun
des voyageurs présents n'eût rien gagné à posséder ce
papier. 5 спосіб: орудний відмінок: à voix basse ¶ на чо-
мусь: à toute vitesse. Ce TGV roule à 300 km/h. ¶ за ким:
un à un ¶ ступінь: до: à merveille ¶ по-, най-, якнай-,
щонай-: au moins. d’ici le 1er mai au plus tard ¶ + inf іноді
замінює дієприслівник: à partir de ¶ припущення за: à
condition que 6 засіб, знаряддя: орудний відмінок: à pied
¶ у що: jouer aux cartes ¶ по: à la radio ¶ на: Elle tapera la
lettre à la machine ? 7 родові відношення: власність у
кого, чий: être à qn: Mais non, il est à moi, donne-le-
moi ! / Mais sur la felouque étaient quatre hommes à moi,
et cinq tonneaux de poudre à la nation. ¶ ознака родовий
відмінок, з, прикметник: stylo à bille, à péage, café à la
crème, au rouge. figurez-vous don Quichotte à dix-huit
ans / Deux glaces. — À la vanille, au chocolat, à la fraise ?
/ Mon père, ce héros au regard si doux. ¶ з: sardines à
l’huile, tournedos aux haricots verts ¶ на що, скільки:
chambre à 2 lits
abasourdir Ч [abazurdir] vt оглушувати
abbé Ч [abe] m абат. abbatial, e, aux Г [] adj
абатський. abbaye А [abei] f абатство. abbesse А [] f
абатиса
abcès А [] m нарив
abdomen А [abdɔmεn] m живіт
abdominal, e А [] adj черевний
abécédaire Г [] m буквар
abée П [] f млинарний жолоб
abeille Ч [abεj] f бджола
aberrance П [] f відхилення
aberrant, e А [] adj неправильний
abhorrer А [] vt ненавидіти
abîme Ч [abim] m безодня
abîmer А [abime] vt 1 псувати 2 губити
able Ч [abl] suff 1 можливість 2 позитивна якість:
aimable
ablier П [] m квадратний сачок для риби
abluer П [] vt змивати
abnégation А [] f самопожертва
aboi А [] m plur гавкання собак, які зацькували звіра:
être aux abois знемагати
aboiement А [] m гавкання
abolir А [] vt відміняти
abolition А [] f відміна
abominable Ч [abɔminabl] adj мерзенний
abondamment А [abdam] adv рясно
abondance А [abds] f достаток
abondant, e Ч [abd, t] adj багатий, рясний
abonder Ч [abde] бути удосталь, бути в надлишку,
розкошувати
abonné, e А [abɔne] n підписник. être aux abonnés
absents пропасти
abonnement А [] m підписка
abonner Г [abɔne] vt підписувати
aborigène Г [abɔriʒεn] adj місцевий
abot П [abo] m пута у коня
aboucher Г [abu∫e] v pron знюхатися + avec
abouler Г [abule] vi розм. приходити
about Г [abu] m стик
aboutir Ч [abutir] vi 1 опинитися 2 закінчитися ус-
пішно 3 + à приводити: cela ne peut aboutir à rien це ні
до чого не приведе
aboutissement А [abutism] m досягнення; завершен-
ня
aboyer Ч [abwaje] vi лаяти
abréger А [abeʒe] (è) vt скорочувати
abreuver А [abrœve] vt змочувати
abreuvoir А [] m водопій
abréviatif, ve А [] adj скорочувальний
abréviation А [abrevjɑsj] f скорочення
abri Ч [abri] m прихисток. être à l'abri des soupçons
бути поза підозрами; à l’abri в безпеці
abricot А [] m абрикос
abriter Ч [abrite] v pron скритися
abruti, e А [abryti] adj отупівший
abrutir А [] v pron отупіти
abside А [] f абсида
absorber Ч [absɔrbe] vt поглинати. absorption А [] f
поглинання
absurde А [absyrd] adj безглуздий
abstème П [] adj неп’ющий
acabit Г [] m якість
acacia А [akasja] m акація
académicien, ne А [akademisj, εn] n академік
académie Ч [akademi] f академія
académique А [] adj шкільний
Acadie А [] край Акаді Канади франкомовний
acadien, ne П [] adj акадійський
acajou А [] m червоне дерево
acanthe Г [] f трава ведмежа лапа
acariâtre Г [] adj лайливий
accabler Ч [akable] vt 1 пригнічувати; засмучувати 2
засипати. accablant, e А [] adj важкий
accaparement Г [] m захоплення
accaparer А [] vt захопити
accélérateur Г [akseleratœr] m акселератор
accélération А [] f прискорення
accéléré, e А [] adj прискорений
accélérer А [] vt прискорити
accent Ч [aks] m 1 наголос 2 вимова: l’accent du
Midi 3 інтонація
accentué, e Ч [akstɥe] adj 1 наголошений 2 різко
окреслений, різкий
accentuel, le П [] adj наголошений, силовий
accentuer Ч [akstɥe] vt 1 підсилити, прискорити 2
наголосити, виділити, підкреслити
accipitre З [] m яструб
acclamation А [] f вигук
accolade Г [] f 1 обійми 2 фігурна дужка
accompagnement А [] m супровід
accompagner Р [akpaɲe] vt супроводжувати:
J’accompagne une dame.
accompli, e А [] adj досконалий
accomplir Ч [akplir] 1 vt виконувати, здійснювати 2
збуватися
accomplissement А [akplism] m виконання
accore Г [] adj крутий
accort, e Г [] adj привітний
accoster А [akɔste] vt 1 підходити 2 причалювати
accouveur, se А [] n птаховод
accroire А [akrwar] vt faire accroire змусити повірити,
обманювати
accroissement Ч [akrwasm] m збільшення, ріст
accroître Ч [akrwatr] (accru) 1 vt примножувати; роз-
ширювати 2 v pron зростати
accru, e А [] adj зрослий
accueil Ч [akœj] m прийом
accueillant, e А [] adj привітливий
accueillir Ч [akœjir] vt приймати, сприймати зу-
стрічати
accumulateur А [] m акумулятор
accumuler Ч [sakymyle] v pron накопичуватися
accusateur, trice А [akyzatœr; tris] 1 adj обвину-
вачувальний 2 n обвинувачувач
accusatif Г [akyzatif] m знахідний відмінок
accusation Ч [akyzɑsj] f звинувачення, об-
винувачення
accusé, e Ч [akyze] 1 n обвинувачуваний 2 adj різко
окреслений
accuser Ч [akyze] vt 1 обвинувачувати 2 виявляти
acerbe Г [] adj терпкий
acéré, e А [] adj 1 гострий 2 їдкий, колючий
acescence П [] f оцтове скисання
achalandé, e Г [] adj бойкий
acharné, e Г [a∫arne] adj ярий
acharnement А [a∫arnəm] m несамовитість
acharner А [] v pron накидатися
achat А [a∫a] m купівля
acheminement Г [] m 1 просування вперед 2 етап
acheminer А [a∫əmine] 1 vt доставляти 2 v pron
вирушити, попрямувати
acheter Р [a∫te] (achète [a∫εt]; achetons [a∫t]; achètera
[a∫εtəra]) vt 1 купувати. Je voudrais acheter 2 платити за
+ de чимось
acheteur, se А [] n покупець
achevé, e А [a∫əve] adj закінчений, повний
achèvement А [] m завершення
achever Р [a∫əve] vt закінчувати
achoppement Г [a∫ɔpm] m перешкода: pierre
d'achoppement камінь спотикання
acide Ч [asid] adj кислий
acidité А [] f кислуватий смак
acier Ч [asje] m сталь
acné П [] f прищ
aco З [] loc adv як
acolyte А [akɔlit] m 1 церк. прислужник 2 пособник
acompte Ч [akt] m завдаток, аванс
aconit Г [] m трава тоя
acoustique А [akustik] 1 adj акустичний 2 f акустика
 acquiescer А [] vi погоджуватися +à
âcreté А [] f дошкульність
acrobate Ч [akrɔbat] m акробат
acronyme А [] m буквенне скорочення
acuité А [] f гострота
acupuncture П [] f голкотерапія
adage Г [] m приказка
adaptateur А [] m перехідник
adaptation А [] f обробка
adapter Ч [adapte] v pron + à підлаштовуватися, при-
стосовуватися
ade [] suff сукупність: colonnade
adepte А [] m прихильник
adéquat, e А [] adj відповідний, належний
adhérence [] f матем. замикання (множини)
adhérent, e А [] adj прилягаючий
adhérer Ч [] vi вступати
adhésif, ve П [] 1 m клейка лента 2 adj пристаючий
adhésion А [] f 1 погодження 2 приєднання
adieu Ч [adjø] 1 interj прощай(те)! 2 m прощання
adjacent, e А [adʒas, t] adj прилеглий
administrateur, trice А [] n завідуючий
administratif, ve А [] adj розпорядний
administration Ч [administrɑsj] f управління;
завідування
admonester П [] vt дорікати
ADN А [] ДНК
adolescence А [] f юнацький вік
adolescent Ч [adɔles] m юнак
adonner А [] v pron пристраститися
adopté, e А [] n прийомний син, дочка
adopter Ч [adɔpte] vt 1 вибрати 2 прийняти
adoption А [] f 1 усиновлення; удочеріння
2 прийняття
adorable Ч [] adj чарівний
adorer Ч [adɔre] vt обожнювати: J’adore ma femme.
adosser А [] 1 vt прислонити 2 v pron
adouber А [] vt посвячувати в лицарі
adoucir А [] vt пом’якшити
adulte А [] n дорослий
adultère А [] 1 m перелюб 2 adj перелюбний
adresse Ч [adrεs] f 1 адреса. à son adresse на його ім’я
2 спритність; уміння
adresser Р [adrese] vt qch à qn 1 звертатися з, направ-
ляти 2 відсилати ¶ v pron + à 3 звертатися до когось 4
розраховуватися
adverbe А [] m прислівник
adverbial, e, aux П [] adj прислівниковий
aérateur П [aeratœr] m вентилятор
aération Г [] f провітрювання
aérer Г [] (aère) vt провітрювати
aérien, ne А [aerj, εn] adj повітряний
affable А [afabl] adj люб’язний
affabulateur, trice А [] n вигадник
affaiblir Ч [afεblir] vt ослаблювати
affaiblissement А [] m ослаблення
affaisser А [afεse] vt 1 знесилювати 2 викликати
осідання ¶ 3 v pron осідати
affamé, e А [afame] adj зголоднілий
affamer Г [] vt морити голодом
afféterie Г [] f прикидання
affichage Г [] m виставляння напоказ
affiche Ч [afi∫] f афіша, об’ява, оголошення
afficher А [] vt виставляти
affiliation Г [] f вступання
affirmatif, ve А [afirmatif, v] adj стверджувальний
affirmation Ч [] f ствердження
affirmer Ч [afirme] 1 vt стверджувати + inf що ти ро-
биш ¶ v pron 2 проявлятися 3 утверџуватися
affliction А [afliksj] f печаль
affligeant, e А [] adj жалюгідний
affligé, e А [] adj засмучений, пригнічений
affliger А [afliʒe] vt вражати
affluence А [] f наплив
affluer Ч [aflɥe] стікатися
afflux А [] m наплив
affreusement А [afrøzm] adv страшно
affreux, se Ч [afrø, z] adj жахливий; огидний, гидкий,
неприємний
affront А [afr] m образа
affrontement А [] m протистояння
affronter А [] vt сміливо виступити проти
affubler А [afyble] vt вирядити
affût А [] m лафет
Afghanistan З [] m Афганістан
afghan, e П [] adj афганський
africain, e А [afrik, εn] adj африканський
afrikaans П [] m мова африкаанс
Afrique Ч [afrik] f Африка
afro invar П [] adj африканський
agacement А [] m роздратування
agacer А [] vt роздратувати
age [] suff 1 сукупність: branchage 2 дія: arrosage
âge Р [ɑʒ] m вік: Quel âge avez vous? — J’ai 20 ans.
âgé, e Ч [ɑʒe] adj старший, похилий
Agenais П [] іст. округ провінції Гасконь
agenouiller Ч [aʒənuje] v pron стати на коліна
agglutination Г [] f склеювання
agglutiner А [] vt склеювати
aggravation А [] f підсилення
aggraver Ч [agrave] vt обтяжувати
agir Р [aʒir] 1 діяти: J’agis tout seul. ¶ s’agir impers il
s’agit de 2 треба 3 мова йде про. acte Р [akt] m 1 діло;
вчинок 2 дія. acteur, trice Ч [aktœr, tris] n актор, діяч,
учасник; гравець. actif, ive Ч [] 1 adj активний 2 m засіб.
action Р [aksj] f 1 дія; вчинок 2 вплив 3 бій 4 акція,
пай. actionnaire А [aksjɔnεr] m акціонер. actionner Ч
[aksjɔne] запускати, зрушувати. activement А [aktivm]
adv активно. activer А [aktive] vt прискорювати. activité
Ч [] f 1 діяльність 2 жвавість. actualité А [] f сучасність.
actuel, le Ч [aktɥεl] adj 1 дійсний 2 нинішній.
actuellement Ч [aktɥεlm] adv в даний час. actus С []
m . agence Ч [aʒs] f агентство. agence de location de
voitures. agencer А [aʒse] v pron з’єднуватися. agenda
А [] m порядок денний. agent Ч [aʒ] m 1 агент; слу-
жбовець, уповноважений: C’est un agent. 2
поліцейський: agent de police 3 речовина; засіб. agent
immobilier m торговець нерухомістю. agile Ч [aʒil] adj
вправний. agilité А [aʒilite] f вправність. agissement А []
m вчинок. inactif, ve А [inaktif, v] adj бездіяльний. inac-
tion А [] f бездіяльність. réaction Ч [] f 1 реакція;
зворотня дія, протидія 2 реакція, реагування 3 відгук.
réagir Ч [reaʒir] vi діяти
agiter Р [aʒite] 1 vt махати 2 v pron хвилюватися;
метатися. agitateur, trice А [aʒitatœr, tris] n підбурювач.
agitation Ч [aʒitɑsj] f 1 метушня 2 стурбованість,
збудження. agité, e Ч [] adj збуджений
agneau, x Ч [aɲo] m ягня
Agnès [] f
agonie Ч [] f агонія
agrafe А [] f застібка
agrafer А [] vt застібати
agraire А [] adj землеробний
agrégateur С [] m агрегат
agresseur А [agrεsœr] m нападник
agressif, ve А [] adj наступальний
agression А [] f насильство
agricole Ч [agrikɔl] adj сільсько-господарський
agriculteur Ч [agrikyltœr] m землероб, фермер,
селянин
agriculture А [] f сільське господарство
agroalimentaire А [] adj продовольчий, харчовий
ah Р [a, ha, ah] interj а! ах! о! виражає: 1 радість,
захоплення, здивування ¶ 2 біль, обурення 3 підсилення 4
а! догадався! 5 рішучість
ah ! ah ! А [aha] interj ага
ahurissant, e Г [] adj шокуючий
ai Ч [e] 1 1 pers sing avoir 2 -ai inf + -ai 1 pers sing fut
робити -му
ai, i Ч [ε, j-] suff 1 1 pers plur prés + -ai-, -i- imparf 2 fut
+ -ai-, -i- cond
Aicard З [εkar] n
aide Р [εd] Добрими ділами вимощена дорога в ад. 1 f
допомога: à l’aide de loc prép за допомогою яких; à
l’aide ! loc interj на допомогу! допоможіть!. Une aide à
domicile. / Au cas où tu aurais besoin d’aide, tu peux
compter sur moi. 2 m помічник: aide de camp ад’ютант.
aider Р [εde] vt допомогти комусь + à faire qch щось
зробити: J’aide mon voisin.
aïe А [aj] interj ай!
aïeul, e, x А [ajœl] n дід, бабка; предок, пращур
aigle Ч [εgl] 1 m орел: l’œil de l’aigle, yeux d'aigle,
regard d'aigle орлиний погляд, проникливий погляд 2 f
штандарт
aigre Ч [εgr] adj кислий
aigre-doux, ce Г [εgrədu, s] adj кисло-солодкий
aigrette [] f гребінь
aigreur А [εgrœr] f гіркота
aigrir А [εgrir] vt погіршувати
aigu, ë Ч [εgy] adj 1 гострий 2 різкий 3 глибокий.
aiguillage А [] m перевід стрілки. aiguille Ч [εgɥij] f 1
голка 2 стрілка 3 ramasser une aiguille dans un four.
aiguilleter А [εgɥijəte] (tt) vt виготовлюти фетр. aiguil-
lette Ч [εgɥijεt] f шнурок: nouer l’aiguillette вразити без-
силлям. aiguillon Ч [εgɥij] m колючка. aiguillonner А
[εgɥijɔne] vt підстрикати; підганяти. aiguiser Ч [εgize] vt
точити, загострити
aiguière А [εgijεr] f заст. глечик для води
ail А [ɑj] (ails, auls) m часник
aile Р [εl] f крило
aille [aj] 1 дія: semailles 2 узагальнююче значення: vo-
laille 3 зневажливий відтінок: valetaille
ailleurs Р [ajœr] 1 adv в друге місце; в другому місці;
d’ailleurs loc adv зрештою 2 m інші краї
aimer Р [eme] vt 1 любити: J’aime ma femme. 2 + inf
охоче робити. Qu’aimes-tu ? — J’aime peindre. / Je joue
du violon. / Je fais du Judo. aimable Ч [εmabl] adj
люб’язний, привітний. aimant, e А [εm, t] adj ніжний.
aimé, e Ч [] adj любимий
aine А [] f пах
aîné, e Ч [εne] adj старший
ainsi Р [si] adv 1 таким чином, так; так, наприклад:
pour ainsi dire якщо можна так сказати 2 ainsi que і
також
air Р [εr] m 1 вид; avoir l’air + adj виглядати,
видаватися; cela n'a l'air de rien яе здається дрібницею 2
повітря 3 наспів 4 арія
airain А [εr] m 1 бронза 2 метал дзвону
aire [εr] suff -ар: 1 професія: publicitaire 2 знаряддя:
lumunaire 3 товариство: sociétaire ¶ f 4 тік 5 область
aise Ч [εz] 1 f зручність: être à son aise жити в
достатку, à l'aise не соромлячись 2 задоволений: je suis
(bien) aise de... [que...] я дуже радий... 3 être mal à l'aise
почуватися незручно. aisance Ч [εzs] f 1 легкість, не-
вимушеність 2 достаток. aisé, e Ч [εze] adj легкий: cela
est aisé à dire легко сказати. aisément А [εzem] adv
легко
aison [] suff 1 дія 2 результат дії
ait [] 3 pers sing subj prés avoir
Aix З [εks] Aix-en-Provenve n місто та муніци-
палітет, столиця колишньої французької провінції
Прованс, одне з найпопулярніших серед туристів міст
Франції
aixois, e З [εkswa, z] adj який стосується Аксу
ajouter Р [aʒute] vt додавати: J’ajoute des pomme de
terre à la soupe. / Est-ce que vous avez quelque chose à
ajouter ? addition Ч [adisj] f 1 додавання 2 рахунок.
L’addition, s’il vous plaît. ajout А [] m добавка, вставка.
coadjuteur, trice А [kɔadʒytœt, tris] n єпископ сумісник.
coadjutorerie З [] f чин. extradition А [εkstradisj] f юр.
видача злочинця іншій державі. reddition А [redisj] f
здача. tradition Ч [tradisj] f 1 переказ, перекази 2
звичай, порядок. traditionnel, le А [] adj звичайний. tra-
ditionnellement А [tradisjɔnεlm] adv звичайно
al [] suff який стосується: médicinal
Alain Ч [al] m Ален
alambiqué, e П [albik] adj вигадливий
albâtre Ч [albɑtr] m d’albâtre білосніжний
Albert З [albεr] m Альберт
album А [albɔm] m альбом
alcool Ч [alkɔl] m трутизна. alcoolisé, e А [] adj
місцний. alcoolisme Г [] m алкоголізм
alcôve А [] m ніша
alentour А [] adv навколо
alerte А [alεrt] f 1 тривога 2 бойова готовність ¶ 3 adj
заст. бадьорий 4 interj обережно!
alexandrin, e А [] adj олександрійський
alezan, e Г [] 1 adj рижої масті 2 n рижий кінь
algarade Г [alharad] f напад, набіг
algèbre А [] f алгебра
 algébrique [] adj алгебраїчний
Algérie С [alʒeri] f Алжир
algorithme А [] m
alguazil Г [algwɑzil] m судовий виконавець
algue А [] f водорость
alibi А [alibi] m алібі
Alice Ч [alis] f Аліса
aliénable А [] adj відчужуваний
aligner А [aliɲe] vt 1 вирівнювати, вистроювати в
лінію 2 aligner des chiffres виписувати цифри
aliment Ч [alim] m харч. alimentaire А [] adj
харчовий. alimentation Ч [alimtɑsj] f 1 харчування 2
живлення. alimenter А [] vt постачати
alinéa А [] m абзац
allégeance А [] f вірність
allégement А [] m облегшення
alléger А [aleʒe] vt облегшувати
allègre А [al(l)εgr] adj веселий
allégresse А [alegrεs] f радість
Allemagne П [almaɲ] f Німеччина
allemand, e З [aləm, d] 1 adj німецький 2 A. n німець
3 m німецька мова
aller Р [ale] Présent: vais [ve], vas [vɑ], va [va]; vont
[v, v]; aille [aj]. Futur: ira [ira]. Impératif: va. (ê) vi 1
ходити, переміщуватися: aller à pied et en voiture ходити
та їздити 2 іти (піти), їхати, поїхати, відправлятися. Où
vas-tu ? — Je vais à l’Ecole normal. / Où est-ce que vous
allez ? 3 жити, поживати; почуватися: comment ça va?
як [ідуть] справи? — ça va (та) ідуть (собі), як ідуть, як
справи; ça va?; aller bien (mal) почуватися добре (пога-
но). Comment allez-vous ? — Je vais bien, merci. Et
vous ? — Ça va, merci. / La famille va bien ? — Oui, nous
allons tous bien. 4 aller + inf в теперішньому часі вира-
жає найближче майбутнє 5 іти, проходити, протікати,
розвиватися, проводитися; allez отже 6 interj allez ! впе-
ред! давайте! allez donc ! allons donc ! та що ви? 7 + à
іти, підходити, бути до лиця 8 aller + en + g станов-
лення, проходження: aller (en) croissant наростати ¶ s’en
aller 9 іти, піти, їхати, поїхати 10 умирати 11 зникати,
пропадати 12 попадати ¶ 13 m aller (simple) квиток в
одну сторону. advenir А [advənir] vi ставатися. allée Ч
[ale] f 1 алея; доріжка 2 дорога (туди) 3 allées et venues
ходіння туди-сюди. allure Ч [alyr] f 1 походка 2 біг,
швидкість 3 вид. avenant, e А [] 1 привітний; пригожий
2 m à l’avenant loc adv відповідним чином. avènement А
[] m 1 прихід 2 сходження на престол. avenir Р [avənir]
m майбутнє: Quel est votre avenir ? aventureux, se А
[avtyrø, z] adj 1 відважний, сміливий, удалий 2
ризикований 3 неспокійний. aventure Ч [avtyr] f
пригода: d'aventure loc adv випадково. aventurer А
[avtyre] v pron відважитися. aventurier, ère А [] n
шукач пригод, авантюрист, пройдисвіт. avenu, e Ч
[avny] 1 f авеню, вулиця, проспект 2 adj який відбувся.
bienvenu, e А [] 1 n бажаний гість 2 f благополучне
прибуття. circonvenir А [sirkvənir] vt обвести довкола
пальця. contravention А [ktravsj] f недотримання,
порушення. contrevenir Ч [ktrəvnir] vi порушувати +
à. convenable Ч [kvnabl] adj пристойний, підходящий.
convenablement А [kvnabləm] adv пристойно, нале-
жним чином; непогано. convenance Ч [kvns] f 1
зручність: faites à votre convenance робіть як вам (буде)
завгодно 2 plur пристойність. convenir Ч [kvnir] vi 1
(a) підходити, годитися, бути підходящим ¶ (ê) + de +
inf 2 погоджуватися, визнавати 3 домовлятися 4 зізна-
тися ¶ 5 v pron підходити один одному. convention Ч
[kvsj] f домовленість. conventionnel, le А [kv-
sjɔnεl] adj прийнятий, загальноприйнятий, ус-
тановлений. conventionnellement А [] adv умовно. con-
venu, e Ч [] adj умовний, домовлений, установлений
взаємною згодою. coprévenu А [] m підсудний.
covenantaire П [] n партизан. devenir Р [dəvənir] (ê) vi
ставати, ставатися. événement Р [evenəm] m 1 подія 2 à
tout événement на всякий випадок. événementiel, le А []
adj подійний. éventualité А [] f можливість;
випадковість: à toute éventualité про всяк випадок.
éventuel, le А [evtɥεl] adj випадковий. éventuellement
А [evtɥεlm] adv при нагоді; у деяких випадках; при
потребі. inconvenance А [kvns] f незручність. in-
convenant, e А [] adj непристойний. inconvénient, e Ч
[kvenj, t] 1 adj незручний ¶ m 2 незручність 3 il
n'y a pas d'inconvénient à... немає ніякої небезпеки в то-
му, щоб... intervenant, e А [] n учасник. intervenir Ч
[tεrvənir] vi 1 втручатися; брати участь: faire intervenir
підключати, залучати 2 відбутися, ставатися.
intervention Ч [] f утручання. interventionniste П [] adj
інтервенціоністський. mésaventure А [] f неприємна
пригода. parvenir Р [parvənir] vi 1 вдаватися + à + inf 2
доходити; приходити. parvenu, e А [parvəny] n вис-
кочка. prévenance А [] f люб’язність, послужливість.
prévenant, e А [prévən, t] adj упереджуючий,
запобігливий. prévenir Ч [prevənir] vt 1 попереджати,
повідомляти наперед: prévenir d’avance 2 випере-
джувати. prévention [prévsj] f упередженість, упере-
дження. prévenu, e А [] 1 adj упереджений 2 n обвину-
вачуваний. provenance Ч [prɔvəns] f походження, дже-
рело; en provenance de прибуваючий із. provençal, e, aux
З [] 1 n P. провансалець 2 adj провансальський. Pro-
vence П [prɔvs] f Прованс. provenir А [] vi походити,
виникати. redevenir Ч [rədəvnir] vi знову ставати(ся).
revenant А [] m привид. revenir Р [rəvənir] vi 1 поверта-
тися 2 згадуватися 3 + sur повертатися до предмету ро-
змови 4 + de відійти, позбутися, отямитися 5 en revenir
вижити 6 +à належати, припадати. revenu А [] m 1 дохід
2 revenu foncier дохід орендо приміщень. subvention А
[] f допомога; субсиідя, дотація. subventionner А [] vt
дотувати. souvenir Р [suvənir] m 1 спогад; п. м’ять: en
souvenir de на пам’ять про. Le souvenir de mon père. 2
сувенір ¶ 3 se souvenir v pron пам’ятати, згадувати + de:
про щось, + inf. souvent Р [suv] adv часто. subvenir А
[sybvənir] vt приходити на допомогу. survenir А [] vi
несподівано відбуватися, настати. tout-va А [] à tout va
loc adv нестримно. tout-venant П [] du tout-venant пер-
ший зустрічний. va-tout invar Г [] jouer son va-tout пос-
тавити все на одну карту; поставити все на карту, грати,
піти ва-банк. vénérable Ч [] adj поважний. vénération А
[venerɑsj] f пошана. vénérer А [] vt шанувати. vénerie
Г [venəri] f полювання на собаках. veneur Г [vənœr] m
ловчий. venir Р [vənir] Passé: vint [v], vînmes [v:m],
vinrent. Présent: viens, vient [vj]; viennent [vjεn]. Futur:
viendra [vjdra]. Participe: venu. (ê) vi 1 приходити;
приїжджати; припливати; прилітати 2 ставатися, насту-
пати, відбуватися; à venir майбутній 3 v. de + inf passé
immédiat тільки що зробив 4 v. de витікати із. venu, e Ч
[vəny] 1 adj удалий 2 n nouveau venu новоприбулий
allô Ч [alo] interj ало
alors Р [alɔr] adv 1 тоді 2 alors que loc conj в той час як
alourdir А [alurdi] v pron важчати
alourdissement А [] m обтяження
aloyau, x А [] m філейна частина гов’ядини
Alpes З [alp] f plur Альпи
alpha invar А [] гр. m альфа. alphabet Ч [alfabε] m
абетка. alphabétisation А [] f грамотність
alpiniste Г [] n альпініст
Alsace З [alzas] нім. f край Ельзас
alsacien, ne З [] adj ельзаський
altesse Ч [] f високість: S.A.R. Son Altesse Royale
Його Королівська Високість, родичі та свояки королів-
ської сім’ї
alu А [] m розм. алюміній
aluminium Ч [alyminjɔm] m алюміній
alun А [] m квасці
alunir П [] vi місяце визирнути
alvéole А [] m 1 сота 2 альвеола, лунка. alvéolaire А []
adj ясенний
amabilité Ч [amabilite] f люб’язність
amadou А [] m трут
amadouer А [amadwe] vt задобрювати
amaigri, e А [] adj похудалий
amande Ч [amd] f мигдаль
amant, e Ч [am, t] n коханець
amarrer А [amare] vt пришвартовувати. amarrage Г []
m причалювання. amarre А [] f швартов: larguez les
amarres віддати швартови. démarrage А [] m
відчалювання. démarrer Ч [demare] vi про автомобіль
рушати з місця. redémarrer Ч [rədemare] vt 1 знову
рушити про автомобіль 2 активуватися
amas А [] m купа
amasser А [amase] vt 1 збирати 2 складати, назбирати
3 v pron збиратися, назбируватися
amateur Ч [] n аматор, любитель, шанувальник:
travailler en amateur халтурити
ambassade А [basad] f посольство
ambassadeur, drice Ч [basadœr, tris] n посол
ambiance А [bjs] f оточення. ambiant, e А [bj,
t] adj оточуючий. ambigu, ë А [bigy] adj двозначний.
ambiguïté А [bigɥite] f двозначність. ambivalence А
[bivals] f двоїстість. ambitieux, se Ч [bisjø, øz] adj
честолюбний. ambition Ч [bisj] f 1 честолюбство 2
устремління. ambitionner А [bisjɔne] vt домагатися
ambre А [] m бурштин
ambulance Ч [byls] f машина швидкої допомоги
âme Р [ɑm] f 1 душа. sur mon âme! клянусь! 2 âme
damnée de qn відданий душею і тілом. animal, e, aux Р
[animal, o] 1 adj тваринний 2 m тварина. animalerie А []
f зоомагазин. animateur, trice А [] n режисер-мульти-
плікатор. animation А [] f 1 улаштовування життя гро-
мади 2 ожвавлювання. animé, e Ч [anime] adj 1 живий 2
збуджений. animer Ч [anime] 1 vt оживляти 2 v pron по-
жвавлюватися. animosité А [] f ворожість
amélioration Ч [ameljɔrɑsj] f покращення
améliorer Ч [sameljɔre] 1 vt покращувати 2 v pron
покращуватися
amen invar А [amεn] m амінь
amende А [] f штраф
amendement А [] m зміна, поправка
amener Р [aməne] (è) vi 1 приводити: J’amène ma
grand-mère à l’hôpital. 2 випадати, викидати про очки у
грі
aménagement А [] m 1 облаштування, розміщення 2
виправлення
aménager А [] vt обладнувати
aménité А [amenite] f люб’язність
amer, ère Ч [amεr] adj 1 гіркий 2 їдкий
américain, e Ч [amerik, εn] 1 adj американський 2
A. n американець
Amérique З [] f Америка
amertume Ч [amεrtym] f гіркота
ami, e Р [ami] n 1 друг, подруга 2 petite amie
подружка. amical, e, aux А [amikal, o] adj дружній.
amitié Ч [amitje] f 1 дружба 2 plur вітання: Au revoir et
mes amitiés à madame. ennemi, e Р [εnəmi] 1 n ворог:
Est-ce votre ennemi ? 2 ворожий, вражий. inimitié А [ini-
mitje] f неприязнь
amibe Г [] f амеба
Amiens [amj] надстароство Ам’єн Пікардії
amiral, aux Ч [amiral, o] m адмірал
amirauté А [amirote] f адміралтейство
ammoniaque А [] f нашатирний спирт
ammonite П [] f амоніт, викопний молюск
ammocète П [] m піскорийка
ammoniaque П [] f нашатирний спирт
ammophile П [] f риюча оса
amnistie А [] f амністія
amnistier А [amnistje] vt амністувати
amonceler А [amsəle] (ll) vt збирати
amoral, e, aux Г [] adj аморальний
amorce А [amɔrs] f запал
amorcer А [] vt 1 наживляти 2 приводити в дію
amortir А [amɔrtir] vt амортизувати
amortissement А [] m амортизація
amortisseur [] m амортизатор
amour Р [amur] m 1 любов: C’est l’Amour de ma vie. 2
plur кохання
amourette А [] f інтрижка
amoureusement А [amurøzm] adv дбайливо
amoureux, se Ч [amurø, z] adj 1 закоханий 2
любовний
amour-propre Ч [] (s + s) m самолюбство
ample А [pl] adj 1 просторий 2 обширний
ampleur А [] f обсяг; розмах: prendre de l'ampleur
ширитися; розвиватися
amplifier А [] vt збільшувати
ampoule А [pul] f ампула
amphithéâtre А [] m en amphithéâtre сходинками
amphitryon А [] m привітний господар
amputation А [] f відсікання
amputer А [] vt + de скоротити, врізати на
Amsterdam С [amstεrdam] Амстердам
amuïr П [amyir] v pron ставати невимовним
amuïssement П [amyism] m ослаблення, випадіння
 amusant, e Ч [amyz, t] adj цікавий; смішний,
веселий, кумедний
amuser Р [amyze] 1 vt забавляти: J’amuse mes enfants.
2 v pron веселитися, розважатися
amusement А [amyzm] m забава
amygdale Г [] f мигдалевидна залоза
an Р [] m рік, нейтральне вказування часу. J’ai
vingt-sept ans.
anachronisme А [] m пережиток
anacoluthe П [] f стилістичний прийом неузгодження
analgésie П [] f анальгія, втрата больових відчуттів
analyse Ч [analiz] f аналіз
analyser Ч [] vt 1 аналізувати, розкладати 2 ро-
збирати, розглядати
analytique А [] adj складений; розкладений
ananas Ч [ananas] m ананас
ance, ence [] suff 1 результат 2 дія: naissance 3 стан:
présidence
ancêtre Ч [sεtr] m предок
ancien, ne Р [sj, εn] adj 1 древній, старовинний;
застарілий: Ce vase est ancien. 2 колишній, минулий
anciennement А [] adv в давнину
ancienneté А [] f 1 стаж 2 древність
ancre А [] f якір
andalou, se А [] adj андалузький
Andorre С [] f Андорра
andouillette А [] f сосиска
André З [] m
âne Ч [ɑn] m осел
anéantir А [anetir] v pron щезати. anéanti, e А
[aneti] adj 1 подавлений 2 знищений. anéantissement
А [anetism] m знищення
anecdote Ч [anεkdɔt] f анекдот
ange Ч [ʒ] m ангел
angélique А [ʒelik] adj ангельський
Angers З [ʒe] староство
angevin, e А [ʒv, in] adj анжуйський
angle Ч [gl] m кут. anglais, e Ч [glε, εz] 1 adj
англійський 2 A. n англієць 3 m англійська мова.
Angleterre З [glətεr] f Англія. anglicisme П [] m лінгв.
англіцизм. anglo-normand, e П [] adj англо-норманѕь-
кий: les îles anglo-normandes Нормандські острови.
anglo-saxon, ne П [] adj англосаксонський. rectangle Ч
[rεktgl] 1 adj прямокутний 2 m прямокутник. triangle
Ч [trijgl] m трикутник. triangulaire А [] adj трикутний
angoisse Ч [gwas] f 1 тривога 2 poire d’angoisse кляп
angora П [] adj ангорський
Angoulême [gulεm] староство Ангулем провінції
Шарант
anguille А [] f вугор
anicroche Г [] f ані крохи перешкода, завада
Anjou З [] край
anneau, x Ч [ano] m 1 кільце 2 матем. anneau intègre
область цілісності
année Р [ane] f рік, виражає певний період часу,
тривалість часу: Bonne Année ! З Новим Роком!
anneler [] (ll) vt завивать
Annette З [anεt] f Анет
annexe Ч [anεks] f додаток
Annick З [anik] f Анік
annihiler А [] vt відмінити
anniversaire Ч [anivεrsεr] m 1 річниця 2 день
народження: Joyeux anniversaire ! З днем народження!
annonce Ч [ans] f оголошення
annoncer Р [anse] vt 1 повідомляти; передавати:
J’annonce une bonne nouvelle. 2 свідчити про 3
передвіщати ¶ 4 v pron вимальовуватися; обіцяти бути
Annot З [ano] n
annoter Г [] vt робити помітки
annuaire Ч [anɥεr] m довідник: annuaire téléphonique
телофонний довідник
annuel, le А [] adj річний
annuellement А [] adv щорічно
annulaire Г [] 1 adj кільцевий 2 m безіменний палець
anoblir А [anɔblir] vt 1 надавати дворянство 2
облагороджувати
anoblissement А [] m возведення в дворянство
anodin, e А [] adj 1 слабкий 2 неважливий
anonymat А [] m безіменність
anonyme А [] adj безіменний
anorak П [anɔrak] m спортивна куртка
ant, e Ч [, t] suff 1 pers plur prés 1 -ant g[érondif] 2
-ant, e adj
antagoniste А [tagɔnist] m суперник
Antéchrist Г [] m Антихрист
antenne А [] f антена
antérieur, e Ч [terjœr] adj 1 передній 2 попередній
antériorité А [] f передування
anthracite invar Г [] adj темно-сірий
anthroponyme П [] f лінгв. ім’я людей
anthroponymie П [] f лінгв. іменування людей
anti [ti] préf протиставлення анти-, проти-: antidé-
mocrate
anticardinaliste З [ticardinalist] n антикардиналіст
antichambre Ч [ti∫br] f передпокій
anticipation А [] f передбачення
anticiper А [tisipe] vt передбачати, передчувати
anticonstitutionnel, le П [] adj неконституційний
anticonstitutionnellement П [] adv всупереч кон-
ституції, найдовше французьке слово
antidémocrate С [] m противник демократії
antidote Г [] m протиотрута
antidouleur invar А [] adj протибольовий
antilope А [] f антилопа
antimatière П [] f антиматерія
antipathie А [tipati] f неприязнь. antipathique А []
adj неприємний
antiquaire А [] m антиквар
antique Ч [tik] adj древній, античний
antiquité Ч [] f античність
antitrust invar А [] adj антитрастовий
Antoine З [twan] m Антуан
anxiété Ч [ksjete] m тривога
Aoste А [ɔst, aɔst] місто Аоста Італії франко-
провансальське
août Ч [u(t)] m серпень
apaisement А [] m заспокоювання
apaiser Ч [apεze] 1 vt заспокоювати 2 v pron
apanage А [] m уділ: être l'apanage de належати вик-
лючно
 opaque А [] adj незрозумілий
aphone Г [] adj 1 беззвучний 2 який втратив голос
apitoyer А [apitwaje] vt розжалобити: s'apitoyer (sur)
жалітися
aplanir А [] vt згладжувати
aplatir А [] vt сплющувати
apocalypse А [] f апокаліпс, занепад
apogée А [apɔʒe] m апогей
Apollon Г [] m 1 Аполон 2 красень
apostasie А [apɔstazi] f віровідступництво
apostate А [] m відступник
aposter П [apɔste] vt заст. ховати, розміщувати в за-
сідці; підсилати
apostrophe А [apɔstrɔf] f 1 діакритика апостроф 2
стилістичний прийом звернення до когось
apostropher А [] vt різко заговорити з кимось;
окликнути
apothicaire А [] m аптекар
apôtre Ч [] m апостол. faire le bon apôtre прикинутися
праведником
appareil Ч [aparεj] m телефон, телефонний апарат
appareiller А [aparεje] vt збирати
appareil-photo Ч [aparεjfɔto] m фотоапарат
apparenté, e А [] adj споріднений
appauvrir А [apovrir] vt розтринькати
appauvrissement А [apovrism] m зубожіння
appel Р [apεl] m 1 зов; виклик. faire appel à звертатися.
Vous avez un appel. 2 заклик 3 перекличка 4 sans appel
що не підлягає оскарженню. appeler Р [apəle] (ll;
appellerai) vt 1 звати, називати, призначати 2 звати, кли-
кати 3 скликати ¶ 4 vi дзвонити по телефону; кликати
до телефону: J’appelle mon ami. 5 v pron зватися, імену-
ватися, називати себе: Comment vous appelez-vous ? —
Je m’appelle Jean, et vous ? — Je m’appelle Yan,
enchanté. appellation А [] f найменування. rappel А [] m
відкликання. rappeler Р [raple] (ll) vt 1 нагадувати про
щось + à qn: Je lui rappelle les vacances. 2 повертати,
привести до + à: rappeler à la vie повернути до життя ¶ 3
se rappeler v pron згадувати + inf
appendicite Г [] f апендицит
appétissant, e А [] adj апетитний
appétit Ч [apeti] m апетит; de bon appétit з апетитом
applaudissement А [] m оплески
applaudir Ч [] vt 1 плескати комусь 2 applaudir des
deux mains палко плескати ¶ 3 vi схвалювати 4 v pron
радіти +de чомусь
appréciation А [] f 1 оцінка 2 судження
apprécier Ч [apresje] vt 1 оцінювати 2 позитивно
оцінювати
appréhender А [] vt 1 схопити 2 забороняти + de + inf
apprêt А [aprε] m страва
apprêter Ч [saprεte] v pron готуватися, приготуватися
до + à + inf
approbateur, trice Г [] adj схвальний
approbatif, ve А [] adj схвальний
approbation А [aprɔbɑsj] f схвалення
approuver Ч [apruve] vt погоджувати
approximatif, ve А [] adj приблизний
approximation А [] f наближення
appui Ч [apɥi] m 1 опора; допомага, підтримка: faits à
l'appui факти, наведені в підтвердження 2 опора;
мотузка
appuyé Ч [apɥije] adj 1 наполегливий 2 підкреслений
appuyer Р [apɥije] vt 1 натискати; наголошувати + sur
на 2 підтримувати, спирати 3 прикласти, прислонити ¶
4 v pron покладатися
après Р [aprε] 1 prép після, опісля, за: après un pause ¶
adv 2 потому 3 далі 4 d'après loc prép на прикладі, на
подобі; d’après згідно, за словами
après-demain Ч [aprεdm] післязавтра
après-midi Ч [aprεmidi] 1 m пополудень: bon aprè-
midi добрий день! доброго дня! 2 пополудні, вдень
після полудня, в другій половині дня 3 місцевий відмі-
нок двоїни після обіду
a priori А [] lov adv наперед визначено
apte Ч [apt] adj здатний + à до. aptitude А [] f
здатність; схильність. attitude Ч [atityd] f 1 положення,
поза 2 ставлення 3 поведінка 4 відношення
apurer Г [] vt вивіряти рахунок
arabe А [arab] adj арабський
arabesques А [arabεsk] m plur викрутаси
araignée Ч [arεɲe] f павук
arbalète А [] f арбалет, самостріл
arbalétrier А [] m арбалетчик
arbitrage А [] m арбітраж
arbitraire Ч [arbitrεr] adj довільний
arbitre Ч [arbitr] m 1 суддя 2 заст. воля: libre arbitre
свобода волі
arborer А [] vt виставити
arbousier А [] m суничник
arbre Р [arbr] m дерево: Les arbres sont grands.
arbuste А [arbyst] m кущик
arc Ч [ark] m 1 арка: Arc de Triomphe 2 дуга 3 лук.
arcade А [arkad] італ. f аркада, арка, звід. arcanes А []
m plur таємниці. arc-boutant Г [arkbut] (s + s) m
підпірка. archer, ère А [ar∫e] n 1 стрілок, лучник 2 полі-
цейський охоронець. archerie [] f лучники
Arcachon З [arka∫] Аркашон, муніципалітет у
Франції, у регіоні Аквітанія, департамент Жиронда
arcachonnais, e З [arka∫nε, z] adj аркашонський
archaïsant, e А [] adj полюбляючий старовинні слова
archaïsme А [arkaism] m архаїзм
archange А [arkʒ] m архангел
archevêché А [] m архієпископство
archevêque Ч [ar∫əvεk] m архієпископ
archi А [] préf: archiphonème
archiduc, chesse А [ar∫idyk, ∫εs] n ерцгерцог
archiépiscopal, e, aux Г [ar∫iepiskɔpal, o] adj
архієпископський
archipel А [ar∫ipεl] m архіпелаг
architecte Ч [ar∫itεkt] m зодчий. architectural, e, aux А
[ar∫itεktyral, o] adj арzхітектурний
archive П [ar∫iv] f архів
arçon Г [ars] m ремінь сідла
ard, asse, âtre [] suff стан зі зневажливим відтінком:
grognard, richard, fadasse, blanchâtre
Ardennes З [] f plur Ардени. ardennais, e А [] adj
арденський
ardeur Ч [ardœr] f 1 жар 2 запал. ardent, e Ч [ard, t]
adj 1 палкий 2 палаючий; розпечений, пекучий;
запеклий. ardemment А [ardam] adv палко
ardoise А [ardwaz] f шифер
arête Ч [arεt] f 1 ость 2 хребет 3 гребінь ребро
argent Р [arʒ] m 1 срібло 2 гроші: L’argent est préci-
eux. 3 Argentières община Іль-де-Франсу
argenter А [] vt сріблити
argenterie А [arʒtəri] f столове срібло
argentin, e А [] adj сріблистий про ѕвук
argile А [] f глина
argot А [argo] m арго, жаргон
arguer А [argɥe] vt звинувачувати
argument Ч [] m довід
argumenter Г [] vi 1 обгрунтовувати 2 обговорювати
aristocrate А [aristɔkrat] 1 n аристократ 2 adj
аристократичний, шляхетний
aristocratie А [aristɔkrasi] f аристократія
aristocratique А [aristɔkratik] adj аристократичний
arithmétique А [] 1 f арифметика 2 adj
arlequin Ч [arlək] m арлекін, персонаж італій-
ської Commedia dell'Arte (комедії масок), спритний і
винахідливий слуга.
Arles З [] Арль
arlésien, ne З [] adj арлезянський
arme Р [arm] f 1 зброя: arme blanche холодна зброя;
rendre les armes скласти зброю; faire des armes
займатися фехтуванням; passer par les armes розстріля-
ти. Les armes sont dangereuses. 2 plur герб 3 veillée
d’armes ніч перед боєм 4 faire ses premières armes отри-
мати бойове хрещення; être sous les armes бути на
службі. alarme А [alarm] італ. f тривога. alarmer А [] v
pron тривожитися, турбуватися. armature А [] f каркас,
остов. armé, e Р [arme] f 1 військо: L’armée défend un
territoire. 2 f plur збройні сили, війська ¶ 3 adj озб-
роєний. armement А [arməm] m споряджання.
Armentières община Армантьєр округу Лілль. armer Ч
[arme] vt 1 озброювати 2 заряджати ¶ 3 vi озброюватися
4 s'armer v pron + contre ополчуватися. armistice А [] m
перемир’я. armoire Ч [armwar] f шафа. armoiries А [ar-
mwari] f plur герб. armorié, e Г [armɔri] adj при-
крашений гербом. armure А [] f доспіхи. armurier А []
m зброяр. désarmé, e А [] adj беззбройний. désarmer А
[dezarme] vt роззброювати. réarmer А [] vt переозброїти
arôme Ч [arom] m запах, аромат. aromatique А [] adj
ароматичний, духмяний. aromatiser Г [arɔlatize] vt
ароматизувати
arpent А [arp] m арпан, стара французька земельна
міра 20-50 а
arpenter Ч [arpte] vt крокувати
arquebuse А [] f аркебуза
arranger Ч [arʒe] 1 vt влаштовувати, розміщувати:
J’arrange mes affaires. 2 v pron налагодитися
Arras [ɑrɑs] староство Аррас краю Артуа, община,
розміщена в центрі орної господарської зони на Пн Ф
arrestation А [arεstasj] f арешт
arrêt Ч [arε] m 1 зупинка 2 арешт: être aux arrêts бути
під арештом 3 рішення; вирок 4 chien d’arrêt лягава
собака
arrêté, e Ч [arεte] 1 adj арештований 2 m постанова
arrêter Р [arεte] vt 1 арештувати 2 зупиняти 3
винаймати 4 вирішувати, постановляти ¶ 5 vi перестати:
Il arrête de fumer. ¶ s’arrêter v pron 6 зупинятися 7 перес-
тавати; закінчуватися
arrêt-maladie З [] лікарняний
arrhes Г [ar] f plur завдаток
arroger Ч [arɔʒe] vt pron присвоювати собі
arrondi, e А [ardi] adj округлий
arrondir А [] vt округлювати
arrondissement А [] m округ, адміністративний
підрозділ повіту у Ф, його центр називається
підстароство
arrière Р [arjεr] 1 m зад: en arrière loc adv назад 2
arrière ! interj геть!
arrière-ban [] m іст. скликання ополчення
arrière-garde А [] f
arrière-grand-père А [] (ø + s + s) m прадід
arrière-petit-fils А [] (arrière-petits-fils) m правнук
arriéré, e А [arjere] adj прострочений
arrivant, e Ч [] n прибувший: nouvel arrivant ново-
прибулий
arrivée Ч [arive] f прибуття
arriver Р [arive] (ê) vi 1 приходити, прибувати; доста-
вати. Elles arrivent à la gare. 2 ставатися, траплятися:
Mais comment la chose est-elle donc arrivée ? 3 + inf
удаватися, умудритися, зуміти. Vous pouvez y arriver ! 4
+ à досягати, довести діло до: il m’arrive déjà à l’épaule
він мені вже по плече 5 досягти успіху
arrondi, e Ч [ardi] adj 1 округлий 2 мова огуб-
лений, округлений (про звук)
arsenal А [] m арсенал
arsenic Г [arsənik] m миш’як
art Р [ar] m мистецтво. article Р [artikl] m 1 артикль 2
стаття 3 категорія товару; виріб, предмет 4 article de foi
символ віри, догмат 5 пункт; обговорюване питання.
articulation А [] f 1 членування 2 вимовляння, промов-
ляння. articulatoire П [artikylatwar] adj мова вимовний.
artifice Ч [artifis] m 1 запал 2 виверт. artificiel, le Ч
[artifisjεl] adj 1 штучний 2 роблений. artillerie Ч [artijri]
f артилерія. artisan А [] m ремісник. artisanal, e, aux Г []
adj ремісничий. artisanat А [] m 1 ремісництво 2 ре-
месло. artiste Ч [artist] n 1 артист 2 майстер. artistique
А [artistik] adj мистецький
artère А [] m магістральна лінія
artérite П [] f мед. артеріїт, запалення артерії
arthrite П [] f мед. артрит, запалення суглобів
Arthur Ч [artyr] m Артур
artichaut А [] m артишок
aquitain, e З [] 1 A. f край Аквітанія 2 adj
as Ч 1 [ɑs] 1 m туз; одне очко ¶ [ɑ] 2 2 pers sing avoir
-as: inf + -as 2 pers sing fut робити -меш
ascension Ч [assj] f 1 сходження, підйом, під-
несення 2 вознесіння. ascenseur А [assœr] m ліфт.
ascendant, e А [asd, t] 1 adj який піднімається 2 m
схід
ascétique А [asetik] adj аскетичний
asiatique А [azjatik] adj азіатський
Asie С [] f Азія
asile Ч [azil] m притулок
asperge А [aspεrʒ] f спаржа
aspérité А [] f нерівність
asphyxier А [asfiksje] v pron задихнутися
 aspic А [] m аспид
assagir А [] v pron одуматися
assaillant, e А [asaj, t] adj, n нападаючий
assaillir А [asajir] vt атакувати, закидувати
assainir А [] vt оздоровлювати
assaisonner Ч [asεzɔne] vt приправляти, надавати
гостроти
assassin, e Ч [asas] 1 m убивця: à l'assassin!
убивають! 2 adj убивчий
assassinat А [asasina] m убивство
assassiner А [asasine] vt 1 убивати 2 зводити
assaut Ч [] m приступ: d’assaut штурмовий; штурмом
asse [] suff ard
assèchement А [] m висушування
assemblage А [asblaʒ] m зборка
assemblée Ч [asble] f зібрання
assembler А [] vt збирати
assertion Ч [asεrsj] f ствердження
assez Р [ase] adv досить, достатньо: j’en ai assez з мене
досить
assidu, e А [] adj 1 старанний, ретельний 2 постійний
assidûment А [] adv всидчиво
assiégeant, e А [] adj, n який тримає в облозі
assiéger А [] vt тримати в облозі
assiette Ч [asjεt] f тарілка
assiettée Г [] f вміст тарілки
assimilable А [] adj засвоюваний
assimilation А [] f уподібнення
assimiler А [asimile] vt засвоювати
assoiffé, e Г [aswafe] adj спраглий
assombri, e А [asbri] adj похмурий
assombrir А [asbrir] vt затьмарювати
Assomption А [aspsj] f Успіння Богородиці
assorti, e А [] adj plur різноманітні
assortiment А [asɔrtim] m підбір
assortir А [asɔrtir] vt підбирати
assoupir А [asupir] vt присипати
assouplir А [asuplir] vt робити гнучкішим
assouplissant П [] m зм’якшувач
assouplissement Г [asuplism] m пом’ягшення
assouvir А [asuvir] vt угамовувати
assumer А [asyme] vt брати на себе
assyrien, ne Г [asirj, εn] adj асирійський
astérisque А [] m зірочка
astre Ч [astr] m світило
astrologue А [astrɔlɔg] m астролог
astrologique Г [astrɔlɔʒik] adj астрологічний
astronomie А [astrɔnɔmi] f астрономія
astuce А [astys] f 1 лукавство 2 кмітливість
astucieux, se А [astysjø, z] adj кмітливий
ataraxie Г [] f філос. спокій духу
atavisme А [] m біол. атавізм
ataxie Г [] f розлад координаціцї рухів
atèle П [] f тварина павукоподібна мавпа
atelier Ч [atəlje] m 1 майстерня; студія 2 цех
atemporel, le П [] adj позачасовий
atermoiement Г [] m відстрочка
athée А [] m атеїст, безбожник
athéisme А [] m безбожжя
athénée А [] m атеней, середній навчальний заклад в
Бельгії
Athènes С [] Афіни
athlète А [] n атлет
athlétisme Ч [atletism] m легка атлетика
Atlantique П [atltik] 1 adj Атлантичний ¶ m 2
Атлантичний океан 3 Атлантика
atlas А [] m атлас
atmosphère Ч [atmɔsfεr] f атмосфера
atmosphérique А [] adj атмосферний
atoll Г [] m атол, кораловий острів
atome Ч [atɔm] m атом
atomique А [] adj атомний
atomiseur П [] m розпилювач
atonal, e П [] adj атональний
atone Г [] adj 1 в’ялий 2 нерухомий
atonie А [] f в’ялість
atour А [] m 1 одягання: dame d’atour жінка, яка
завідує одяганням королеви 2 plur наряд, убір
atrabilaire Г [] adj жовчний
âtre Ч [ɑtr] 1 m вогнище 2 -âtre — -ard
atrium Г [] m переддвер’я
atroce Ч [atrɔs] adj жахливий, жорстокий
atrocement А [] adv жорстоко
atrocité А [] f жорстокість
atrophie Г [] f мед. атрофія
atropine П [] f атропін, C17H23NO3
attabler А [atable] vt садити за стіл
attacher Р [ata∫e] vt прив’язувати, прикріпляти.
attachement Ч [ata∫əm] m прив’язаність. détaché, e Ч
[deta∫e] adj відірваний. détachement А [deta∫m] m 1
підрозділ 2 відділення. détacher Ч [deta∫e] 1 vt відв’язу-
вати; відрізати ¶ v pron 2 відділятися 3 виділятися 4 від-
ходити + de. rattacher Ч [rata∫e] vt 1 знову прив’язувати,
приєднувати; зв’язувати 2 підпорядковувати ¶ 3 v pron
+ à мати відношення
attaque Ч [atak] f напад, атака
attaquer Ч [atake] нападати
attelage А [atεlaʒ] m упряж
atteler А [atəle] (ll) 1 vt запрягати 2 v pron займатися
atténuer Ч [atenɥe] vt пом’якшувати
atterrer А [] vt приголомшувати
attestation А [] f засвідчення
attesté, e З [atεste] adj засвідчений
attester Ч [atεste] vt 1 засвідчити 2 брати в свідки
attiser А [atize] vt розпалювати
attouchement А [atu∫m] m дотик
attrape Ч [atrap] f сильце
attraper Ч [atrape] vt ловити
attrister А [atriste] vt засмучувати
attroupement А [atrupm] m натовп
attrouper Ч [atrupe] vt збирати натовп
atypique п [] adj нетиповий
au, aux Р [o] art contr à le давальний відмінок чо-
ловічого роду
aubaine А [] f удала знахідка
aube Ч [ob] m світанок
auberge ч [] f готель, гоща
aubergine А [] f баклажан
aubergiste А [] n шинкар
aucun, e Р [ok, yn] 1 adj indéf ніякий 2 pron indéf
 aucunement А [okynm] adv ніяким чином, ніяк
audace Ч [odas] удача f відвага
audacieux, se А [] adj сміливий
audience Ч [odjs] f 1 прийом 2 увага 3 глядачі,
громада 4 увага
auditeur, trice А [oditœr, tris] n слухач
audition А [] f слух
auditionner А [] vt прослухати
augmentation Ч [ogmtɑsj] f збільшення
augmenter Ч [ogmte] 1 vt збільшувати 2 vi ся
augure А [ogyr] m знак, передвістя
augurer А [ogyre] vt передбачати + de на основі
auguste Ч [] adj величний
augustin, e А [ogyst, in] n монах августинець
aumône А [omon] f милостиня. aumônerie А [] f.
aumônier, ère А [omonje, εr] n священник при військовій
частині
aune А [on] f заст. лікоть
auparavant Ч [oparav] adv раніше
auprès Р [oprε] 1 adv поблизу ¶ auprès de loc prép 2
звернення 3 при
auquel, à laquelle; auxquels, auxquelles Р [okεl, alakεl;
okεl] pron relat à + lequel, laquelle; lesquel, lesquelles
давальний відмінок якому, якій
auréole А [] f ореол, сяяння; німб
aurore Ч [orɔr] f ранкова зоря
aussi Р [osi] adv 1 також 2 так; настільки: aussi... que
так як, такий як 3 a. bien que а також ¶ 4 conj тому
aussitôt Р [osito] adv відразу; тут же
austère Ч [ostεr] adj строгий
austérité А [osterite] f суворість
autel Ч [otεl] m алтар
auteur Р [otœr] m творець
authenticité А [] f справжність
authentique А [] adj достовірний
auto Ч [oto] préf авто: 1 самостійно само-: au-
togestion 2 автомобіле, автомобільний: autoroute ¶ 3 f
автомобіль. autobus Ч [otɔbys] m автобус. autocar Г
[otɔkar] m туристичний автобус. autocensure П
[otɔssyr] f самоцензура. autocollant, e П [otɔkɔl, t] 1
adj самоклейкий 2 m стікер. autodiscipline П [otɔdisiplin]
f самодисципліна. auto-école Ч [otɔekɔl] f авто-школа.
autofinancier З [otɔfinsje] v pron самопідтримувати.
autogestion П [otɔʒεstj] f самоуправління. automate Ч
[otɔmat] m автомат. automatique А [otɔmatik] adj авто-
матичний. autonome Ч [otɔnɔm] adj автономний.
autonimie А [otɔnimi] f самостійність. autoradio П
[otɔradjɔ] m автомобільний радіоприймач. autorail П
[otɔraj] m дрезина. autorisation А [otɔrizɑsj] f дозвіл.
autoriser Ч [otɔrize] vt 1 дозволяти + à + inf 2 оправду-
вати. autorité Ч [otɔrite] f 1 влада 2 plur начальство. au-
toroute Ч [otɔrut] f автострада, автомагістраль. Comment
fait-on pour rejoindre l’autoroute ? auto-stop П [otɔstɔp]
m автостоп
automne Ч [otɔn] m осінь: en automne восени
autour Р [otur] 1 adv наколо; коло 2 m яструб
autre Р [otr] 1 dét adj indéf другий: d’autres інший.
C’est une autre tasse. 2 pron другий, інший: l’autre
другий; d’autres інші. altération А [alterɑsj] f 1
змінення, видозміна 2 викривлення. altéré, e А [altere]
adj 1 змінений 2 +de жадаючий 3 спраглий. altérer Ч
[altere] vt 1 змінювати, псувати; викривлювати, натягу-
вати (риси обличчя) 2 викликати спрагу. alternance А
[alterns] f чергування. alternative А [alternativ] f аль-
тернатива. alterné, e А [alterne] adj почерговий. alterner
А [alterne] vi чергуватися. autrement Ч [otrəm] adv
інакше. autrui Ч [otrɥi] pron другий. désaltérer А [de-
zaltere] vt облегшувати. inaltérable А [inalterabl] adj
незмінний. subalterne А [sybaltεrn] adj другорядний
Autriche З [otri∫] f Австрія
autrichien, ne З [otri∫j, εn] 1 adj австрійський 2 A. n
австрієць
Auvergnat, e З [] n овернець
Auvergne З [] f край, регіон Овернь
aux Ч [o, oz-] art contr plur à les давальний відмінок
множини чоловічого роду
auxiliaire А [ɔksiljεr] 1 adj допоміжний 2 n помічник
aval А [] m низовина. avaler Ч [avale] vt ковтати;
випити
Avallon З [] община
avance Ч [avs] f 1 à l’avance наперед 2 випе-
редження: d’avance loc adv наперед 3 видача наперед;
завдаток
avancé, e Ч [avse] adj 1 висунений уперед 2 пізній
avancement А [] m підвищення в чині
avancer Р [avse] vt 1 просувати, рухати вперед,
піднести 2 простягати руку: J’avance vers vous. 3
висувати ¶ v pron іти вперед
avant Р [av] 1 prép до; перед ¶ adv 2 до, перед,
попередньо, раніше: peu avant 3 en avant loc adv вперед
4 avant tout передусім 5 avant de перед тим як; avant
que ... (ne) + subj поки не ¶ 6 adj invar передній 6 m пе-
ред; vers l’avant вперед
avantage Ч [avtaʒ] m перевага
avantageusement А [] adv вигідно
avantageux, se Ч [avtaʒø, øz] adj вигідний, цікавий
avant-coureur А [] adj m передвісний
avant-dernier, ère А [] adj передостанній
avant-garde А [avgard] f передовий загін
avant-gardiste П [] adj авангардистський
avant-hier Ч [avtjεr] позавчора
avant-poste А [] m аванпост
avant-scène А [] f передсцена
avare Ч [avar] adj скупий
avarice А [avaris] f скупість
avec Р [avεk] 1 prép з ким, чим: Tu vas avec Claudine?
2 d'avec loc prép з-поміж 3 adv разом
aveu А [] m зізнання
aveuglant, e Ч [avœgl, t] adj засліплюючий
aveugle Ч [avœgl] 1 adj сліпий 2 en aveugle сліпо
aveuglément А [avœglem] adv сліпо
aveugler А [avœgle] vt 1 засліплювати 2 пере-
городжувати
aveu, x Ч [] m зізнання
aviateur, trice А [] n льотчик
aviation А [] f авіація
avide Ч [avid] adj жадібний
avidement Ч [avidəm] adv жадібно
avidité А [avidite] f жадібність
aviné, e Ч [avine] adj п’яний
 avion Ч [avj] m літак: L’avion vole dans le ciel. baccalauréat
aviron А [avir] m весло bâcher А [] vt покривати брезентом
avocaillon П [] m адвокатчик bâclé, e А [] adj халявний
avocat Ч [avɔka] m адвокат, судовий захисник, bactérien, ne А [] adj бактерійний
представник badaud, e А [badu, d] adj зівака
avocat-conseil З [] (s + s) m badin, e А [] adj веселий
avoine А [avwan] f овес badinage А [badinaʒ] m грайливість
avoir Р [avwar] мав, мавати. Passé: eut [y]. Présent: ai, badiner А [badine] vi жартувати
as, a; avons, avez, ont; aie [ε], aies, ait; ayons, ayez, aient. bafouer А [] vt осміювати
Futur: aura [ora] матиме. Impératif: aie, ayons, ayez. bagage Ч [bagaʒ] m багаж
Participe: ayant [εj], eu [ø]. vt 1 мати: Avez-vouz ... / Elle bagarre А [bagar] f сутичка
a un joli sourire. / Cette appartement a cent-vingt-cinq mè- bagatelle А [] f дрібниця
tres carrés. 2 il y a є [в наявності] 3 qu’est-ce qu’il y a що bagne А [] m каторга
сталося 4 m майно. ayant cause П [εjkoz] (ayants cause) bagnole А [] f невимушене таратайка
m правонаступник. ayant compte З [] (ayants compte) m bague Ч [bag] f колечко, перстень
праворозпорядник. ayant droit П [εjdrwa] (ayants droit) baguette А [] f паличка
m праводержець. débiter А [debite] дебетувати. débiteur, bah Ч [bɑ] intarj ти ба, от що: ah bah! ну і що!
se А [] n боржник. dette Ч [dεt] f борг. devoir Р [dəvwar] bahut А [] m баул, скриня
Passé: dut. Présent: doive. Futur: devra. Participe: dû, due, bai, e Ч [bε] 1 f ягода 2 adj гнідий
dus. 1 vt бути зобов’язаним, повинним 2 заборгувати 3 baigner А [bεɲe] vt омивати
m обов’язок. dû, due Ч [dy] 1 adj відповідний 2 m обо- baignoire Ч [bεɲwar] f ванна
в’язок. endetter А [] vt вводити в борги. habile Ч [] adj bail, baux А [] m оренда, винайм
умілий; спритний. habilement Ч [abilm] adv вправно. bailler А [] vt заст. вручати
habileté Ч [abiləte] f спритність. habilité А [] f пра- bailli А [] m королівський чиновник, виконуючий
воздатність. habillage А [] m зовнішнє оформлення. судові функції
habiller Ч [] 1 vt одягати 2 v pron одягатися. habit Ч bailliage Г [] m судовий округ
[abi] m одяг, фрак; плаття. habitant, e Ч [abit, t] n ме- bâiller А [bɑje] vi зівати
шканець. habitat А [] m житлове будівництво. habita- bâillon Г [bɑj] m кляп
tion Ч [abitɑsj] f проживання. habiter Р [abite] жити, bâillonner Г [bɑjɔne] vt заткнути рот кляпом
мешкати. Où habitez-vous ? — J’habite à Paris. / Vous bain Ч [b] m баня
habitez toujours rue Racine ? — Oui, nous habitons tou- baiser А [bεze] Ч 1 vt цілувати 2 m поцілунок
jours là-bas. habitude Р [abityd] f звичка: avoir l'habitude baisse А [bεs] f зниження
de мати звичку; d’habitude звичайно; par habitude за baisser Р [bεse] vt 1 опускати: baisser le store опустити
звичкою. habitué, e Ч [abitɥe] n завсідник. habituel, le Ч штору 2 применшувати ¶ vi 3 опускатися 4 le jour baisse
[abitɥεl] adj звичний. habituellement А [abitɥεlm] adv темніє, вечоріє ¶ 5 v pron опуститися, нахилитися
зазвичай. habituer Ч [abitɥe] v pron звикати + à + inf. bal Ч [bal] m бал. ballet А [] m балет
redevable А [rədəvabl] adj зобов’язаний. redevoir А balader Г [] v pron прогулюватися
[rədəvwar] vi залишатися в боргу baladeur Г [baladœr] m портаттвний приймач з
avoisinant, e А [avwazin, t] adj сусідній навушниками
avorter А [avɔrte] vi провалитися balai Ч [balε] m мітла
avril Ч [avril] m квітень balais А [] adj m розово-фіолетовий
axe А [aks] m 1 вісь, вал 2 стебло balance Ч [bals] f терези
axer П [akse] vt направляти balancer Ч [balse] vi хитатися; вагатися
axiome А [aksjom] m 1 аксіома 2 загальновідома balancier А [balsje] m коромисло
істина balayade З [] m розгін, зачистка
azalée Г [azale] f азалія balayer Ч [balεje] vt 1 мести 2 розігнати 3 знищувати
azur Ч [azyr] m лазур, синява balbutier Ч [balbysje] vi бурмотіти
azuré, e А [azyre] adj лазурний, голубий balcon Ч [balk] італ. m балкон
b Ч 1 [be] буква 2 [bœ] звук baleine Ч [balεn] f кит
Babar Ч [babar] m прилад для неперервого контролю balise А [] f маяк
радіоактивності повітря baliser П [] vt ставити віхи
bac А [bak] m 1 паром: passer le bac переправитися на balistique А [] adj балістичний
паромі 2 чан balle Ч [bal] f 1 м’яч 2 куля. ballant, e А [] adj
bâche А [] f брезент гойдающий. ballon Ч [bal] m м’яч
bachelier А [] m молодий дворянин, який готується balte А [] adj прибалтійський
до посвчення в лицарі. bac А [bak] m baccalauréat. balto-slave С [] adj балтослов’янський
baccalauréat А [] [bakalɔrea] m 1 звання бакалавр, balustrade А [] f перила
диплом аналогічний атестату зрілості, дає право Balzac С [] Бальзак
поступати в університет без іспитів 2 іспит на ступінь ban А [] m призив на військову службу
бакалавра (після закінчення середньої школи). post- banal, e А [banal] adj простий
 banalisation А [] f розпоширення
banalité А [banalite] f банальність
banane Ч [banan] f банан
banc Ч [b] m лавочка. bancaire А [bkεr] adj
банківський. bancal, e Г [] (s) adj кульгавий. bank-note
А [] m банкнота. banque Ч [bk] f банк. banqueroute А
[bkərut] f банкрутство. banqueter Г [] vi бенкетувати.
banquette А [bkεt] f лавочка, диванчик. banquier А
[bkje] m банкір
bande Ч [] f 1 полоса; полотнище. bande dessinée ко-
мікс 2 ватага 3 пов’язка, бинт. abandon Ч [abd] m 1
відмовлення 2 безпомічність 3 залишення 4 від мова
продовжувати змагання, сходження з дистанції 5 неви-
мушеність, недбалість 6 занедбаність. abandonné, e Ч
[abdɔne] adj 1 покинутий, пустинний 2 невимушений.
abandonner Р [abdɔne] 1 vt покидати, залишати,
відмовлятися: Ils abandonnent le sport. 2 поступитися ¶ v
pron 3 +à піддаватися 4 розслабитися. bandeau, x А [] m
пов’язка. bandit А [bdi] m бандит
banlieue Ч [bljø] m передмістя
bannière А [banjεr] f знамено
bannir А [] vt 1 усувати 2 засилати 3 видаляти,
проганяти
baptême А [] m хрестини
baptiser А [batize] vt 1 хрестити 2 прозвати
baptiste А [batist] adj баптистський
baragouin А [] m чужа мова. baragouiner А [] vt, I
погано говорити
baraque А [] f хижина
baratter А [] vt збивати масло
barbaque А [] f розм. тухлятина
barbare А [barbar] adj варварський. Barbara Ч
[barbara] f Варвара. sainte-barbe А [] f пороховий погріб
на кораблі
barbe Ч [barb] f борода
barbecue П [barbəky] m мангал
barbier А [] m перукар
barbouiller А [barbwije] 1 barbouiller le cœur
викликати нудоту 2 v pron замаратися
bardé, e А [] adj обкладений шматочками сала
barder П [barde] vt вдягати в обладунки
baril А [] m бочонок
bariolé, e А [] adj барвистий
baron, ne Ч [bar, ɔn] n барон
baronnie А [barɔni] f баронство, помістя барона
baroque А [] adj чудернадський
Barotti С [baroti] n
Barousse долина в Піренеях
barque Ч [bark] f човен; барка. barquette А [barkεt] f
лоток. débarcadère А [debarkadεr] m пристань. débar-
quement А [debarkəm] m висадка. débarquer А
[debarke] vt висадити. embarcation А [] f корабельна
шлюпка. embarquement А [barkm] m посадка. em-
barquer Ч [barke] 1 vt вантажити 2 v pron сісти на
судно. rembarquer Г [rbarke] v pron завантажитися
barre А [] f 1 брус, перекладина, поперечина 2 плитка
3 планка 4 риска 5 бар’єр між суддями і
громадськістю: à la barre в суд. barrage Ч [baraʒ] m
загородження. barreau, x А [baro] m перекладина.
barrer А [bare] vt загородити. barrette А [barεt] f
шапочка священника; кардинальська шапочка.
barricade А [] f барикада; загородження. barricader А
[] vt загороджувати, загромаджувати. barrière Ч [barjεr]
f 1 огорожа 2 застава. barrique А [] f бочка. débarras Ч
[debara] m комірка. débarrasser Ч [debarase] 1 vt + de по-
збавити; прибирати 2 v pron позбутися. embargo Г [] m
ембарго. embarras Ч [bara] m 1 замішання; зніякові-
ння, збентеження, сором: avec embarras зніяковіло 2
приводити в замішання: je suis embarrassé я навіть не
знаю що казати 3 скрутне становище. embarrassant, e А
[baras, t] adj незручний. embarrassé, e Ч [] adj
збентежений. embarrasser Ч [barase] vt збентежити.
rebarricader З [] vt знову загородитися
Barthélémy Варфоломій
baryton А [barit] m баритон
bas, basse, bas Р [bɑ, bɑs] adj 1 низький: en bas loc adv
внизу; вниз 2 тихий ¶ 3 adv низько. à bas геть ¶ m 4 низ
5 панчіх. abaissement А [] m пониження. abaisser Ч
[abεse] vt опускати. basculer А [] vi похитнутися. basket
Ч [baskεt] m баскетбол. basquaise А [] adj poulet (à la)
basquaise курча з вареними овочами й рисом. basque А
[bask] 1 adj басцький 2 f баска, шлярка на талії. bas-re-
lief А [] m барельєф. basse-cour А [] (s+ s) f пташиний
двір, задній двір. bassesse А [basεs] f низькість, підлість.
basset, te А [] 1 m коротун 2 f заст. гра басет. bassin, e
Ч [] 1 m басейн 2 f таз. bassiner А [] vt промивати. Bas-
sompierre община колишня. basson Г [bas] m фагот,
дерев'яний духовий музичний інструмент низького
тембру з конічним каналом і подвійною тростиною.
base Ч [bɑz] f 1 основа 2 підмурок 3 à base de який
складається в основному з. basalte А [] m базальт.
basané, e Г [bazane] adj смаглявий. basilic Г [bazilik] m
1 трава базилік 2 ящірка василіск. basilique А [] f
базиліка, собор
bast З [bast] interj досить
bastingage А [] m бортовий ящик для зберігання
ліжок
batavia А [] f салат-ескаріоль
battre Р [batr] (bats) vt 1 бити 2 вибивати, вистукувати
¶ 3 vi хлопати. abattage Г [] m рубка лісу. abattement А
[] m 1 пригнічення 2 скорочення, вирахування. abattoir
А [] m скотобійня. abattre Ч [] 1 vt рубати ¶ v pron 2 по-
валитися 3 впасти (про зливу) 4 кинутися. abattu, e А []
adj збитий. bastide Г [bastid] f укріплений середньовіч-
ний город на Пд-Зх Франції. bastille Ч [bastij] f 1
укріплений замок 2 B. Бастилія в Парижі. bastion А
[bastj] m оплот. bât А [] m c'est là que le bât le blesse це
його болюче місце. bataille Ч [bataj] f 1 битва 2 бійка.
bataillon Ч [bataj] m батальйон. bâtard, e А [] n
позашлюбний син, дочка. bâtardise А [] f позашлюбне
народження. bateau, x Ч [bato] m корабель, човен: Le
bateau est grand. bateleur, se А [] n штукар, фокусник.
batelier, ère А [batəlje, εr] n перевізник. bâtiment Ч
[bɑtim] m 1 будівля 2 корабель. bâtir Ч [bɑtir] vt
будувати, засновувати. bâtisse А [bɑtis] f споруда.
batiste П [batist] f батист. bâton Ч [bɑt] m палиця;
жезл. bâtonner Г [bɑtɔne] vt відлупити палицею. bâton-
net А [] m паличка. battage Ч [bataʒ] m молотьба.
battant, e Ч [] 1 adj б’ючий 2 m стулка дверей, вікна.
battement Ч [batəm] m биття. batterie Ч [batəri] f
батарея. battu, e Ч [] 1 adj побитий 2 f облава. combat Ч
[kba] m бій. combativité А [] f активність. combattant,
e Ч [kbat, t] n боєць. combattre Ч [kbatr] vt 1
боротися з 2 оспорювати. débat Ч [deba] m
обговорювання. débattre Ч [debatr] 1 vt обговорювати ¶
v pron 2 борсатися 3 відбиватися. ébattre А [] v pron
веселитися. embastiller П [bastije] vt ув’язнювати.
rabat А [] m брижі у духовних осіб. rabattre А [] vt опу-
кати. rabattu, e А [] adj опущений вниз. rebâtir А
[rəbɑtir] vt відбудувати
baudrier Г [bodrije] m портупея, перев’язь
baume А [bom] m бальзам. balsamique Г [balzamik]
adj запашний. embaumé, e А [bome] adj запашний.
embaumement А [] m бальзамування. embaumer А [] vt
бальзамувати
bauxite П [bɔksit] f боксит
bavard, e А [bavar, d] n балакун
bavardage А [] f балаканина
bavarder Ч [bavarde] vi балакати
bavarois, e А [] adj баварський
baver А [] vi опльовувати
bavette А [] f м’ясце
bayer Г [baje] vi 1 зівати 2 витріщатися. béant, e А
[be, t] adj 1 роззявлений 2 розпахнутий. bée А [] adj f
bouche bée з відкритим ротом. béer А [] vi зяяти
Bayonne округ
béarnais, e Г [bearnε, z] adj беарнський
Béarn З [bearn] край Беарн
béat, e А [] adj блаженний
béatifier А [] vt причислити до лику блаженних
béatitude А [beatityd] f блаженство
Béatrice Ч [beatris] f Беатрис
beau, bel; belle, beaux Р [bo, bεl] adj 1 красивий: Je
suis beau. / Ce chat est très beau. 2 хороший, погожий:
La soupe est bonne, c’est certain. ¶ beau, bel adv 3 bel et
bien цілком, начисто 4 avoir beau даремно ¶ 5 m прекра-
сне
beau-frère А [bofrεr] m шурин
beaujolais П [boʒɔlε] m 1 сорт вина божоле 2 Le B.
місцевість між Соною й Луарою, відома виноробством
beaupré А [] m бушприт
beauté Р [bote] f краса
beaux-arts А [] m plur образотворчі мистецтва
bébé Ч [bebe] m немовля: Le bébé a faim.
bec Ч [bεk] m дзьоб
bécassine Г [] f птаха бекас
becquée Ч [] f вміст дзьоб
bedeau А [bədo] m церковний сторож
bedonnant, e А [] adj пузатий
beffroi А [] m спостережна вишка
bégayer А [begεje] vi затинатися
beige Ч [bεʒ] adj бежевий
bêlement А [] m блеяння
belette Ч [bəlεt] f ласка
belge П [bεlʒ] 1 adj бельгійський 2 B. n бельгієць
Belgique З [bεlʒik] f країна Бельгія
bélier А [belje] m 1 баран 2 таран
bélître А [] m шахрай
belle-mère А [bεlmεr] f теща, свекруха
belle-sœur А [] (s + s) f своячка,
Bellière, La А [] f община Ла-Бельєр
belliqueux, se А [bεlikø, z] adj войовничий. belligérant
А [] m воююча сторона. rebelle А [rəbεl] n повтанець.
rébellion А [rebεlj] f 1 повстання 2 непокора владі
belote Г [bəlɔt] f белот
bémol А [] m 1 бемоль 2 зм’якшення
bénéfice Ч [benefis] m 1 прибуток 2 перевага; пільга 3
bénéfices industriels et commerciaux пункт податкової
декларації доходи від підприємницької діяльності
bénéficier Ч [benefisje] vi отримувати прибуток,
вигоду, користуватися + de з чогось
benêt Г [] adj m простодушний
bénévole А [] adj добровільний
bénévolement Г [] adv прихильно
bénin, gne А [] adj 1 доброзичливий 2 доброякісний
bénir Ч [benir] vt благословляти
bénit, e А [] adj освячений
bénitier А [] m кропильниця
bercer Ч [bεrse] vt 1 заколисувати 2 заспокоювати.
barcelonnette З [] f колисочка. berceau, x Ч [bεrso] m
колиска
béret Ч [berε] m берет, басцька шапка
berge Ч [bεrʒ] f берег
berger Ч [bεrʒe] m пастух
berger, ère Ч [bεrʒe, εr] 1 n пастух 2 f жінка
bergerie А [] f вівчарня
bergeronnette Г [] f трясогузка
Bériot З [berjo] n
berlinois, e Г [] adj берлінський
berne Г [] f 1 drapeau en berne згорнутий стяг 2 en
berne приспущений; опущений
berrichon, ne Г [bεri∫, ɔn] adj берійський
Berry [beri] m іст. край центральної Франції
besace А [] f être réduit à la besace піти по світу,
жебракувати
besaiguë П [] f тесло (двосічне)
Besançon [bəzs] надстароство Безансон Франш-
Конте
besogne Ч [bəzɔɲ] f 1 діло, робота, праця 2 нужда
besoin Р [bəzw] m потреба: il est besoin треба; avoir
besoin de потребувати. Le besoin se fait sentir.
bestiaux А [] m plur худоба
bétail А [betaj] m скот
bête Р [bεt] 1 f тварина, скотина 2 adj глупий
Béthune підстароство Бетюн краю Артуа
bêtise Ч [bεtiz] f dire des bêtises говорити дурниці
beurre Ч [bœr] m вершкове масло
bévue А [bevy] f промах
bi [] préf дво, обі, бі-: biathlète, bilangue
biais, e Ч [bjε, bjεz] 1 adj косий 2 виверт: par le biais
de використовуючи
biaiser А [bjεze] vi лукавити
biathlète С [] n біатлоніст
bibelot А [] m дрібниця
biberon Г [] m пляшечка
Bible Ч [bibl] f Біблія
bibliographie Г [] f бібліографія
bibliothèque Ч [bibljɔtεk] f бібліотека
biblique А [] adj біблійний
biche А [] f лань
 bicoque А [bikɔk] f халупа
bidet А [bidε] m конячка
bidon Ч [bid] m жбан
bien Р [bj, bjn] adv 1 (mieux) добре 2 bien que +
subj хоча 3 дуже 4 su bien que так що ¶ m 5 добро, благо
6 faire du bien іти на користь 7 майно: bien immobilier
нерухомість
bien-aimé, e А [bjneme] adj палко коханий
bien-être Ч [bjεnεtr] m достаток
bienheureux, se А [] adj блаженний
bientôt Р [bjto] adv швидко: à bientôt до скорого!
скоро побачимось!
bière Ч [bjεr] f пиво
bifurcation Г [] f ровилка
bifurquer А [] vi розгалужуватися
bigame Г [] n двоєжон, двоємужниця
bigamie П [bigami] f двоєженство, двоємужжя
bijou, x Ч [biʒu] m дорогоцінність, коштовність
bijouterie Ч [biʒutəri] f ювелірний магазин
bilan А [] m підсумок
bile А [bil] f жовч
bilieux, se А [] adj жовчний
bille Ч [bij] f кулька; stylo à bille кулькова ручка
billet Ч [bijε] m 1 записка 2 білет, квиток: prendre un
billet купити білет, b. d’avion квиток на літак. Quel est le
prix du billet ? / Un billet pour Lille. 3 вексель 4 billet (de
banque) кредитний білет; банкнота; billet vert долар.
billetterie А [bijεtəri] f банкомат
billevesée А [bijvəze] f нісенітниця
billiard З [] m квадрильйон 1015
billiardième З [] adj квадрильйонний
billion П [] m трильйон 1012
billionième З [] adj трильйонний
billot А [] m плаха
bimensuel Г [] adj який виходить два раза на місяць
bimestriel П [] adj який виходить раз на два місяця
biocide А [] m біоцид
biographie А [bjɔgrafi] f життєпис
biologique А [] adj 1 біологічний 2 чистий
biribi А [] m азартна гра
bis [bis] adv ще раз
biscuit А [] m випічка, бісквіт
bistre А [bistr] adj коричневий
bistro, bistrot Ч [bistro] m бістро, шинок, кафе, в яко-
му пропонуються тільки напої біля прилавку
bitume А [] m смола
bizarre Ч [bizar] adj дивний, своєрідний: Cette lampe
est bizarre.
bizarrerie Ч [bizarəri] f дивина
black С [] англ. adj чорний про негра
blafard, e А [blafar, d] adj блідий
blague А [] f жарт
blaisois, e А [] adj Блуа
blâmable А [] adj вартий засудження
blâmer Ч [blɑme] vt осуджувати
blanc, blanche Р [bl, bl∫] 1 adj білий: Un manteau
blanc de neige. ¶ m 2 білий колір 3 біле м’ясо 4 de but en
blanc раптом 5 пробіл. blanchâtre А [] adj білуватий.
blancheur Ч [] f білизна. blanchiment П [] m
відмивання. blanchir А [] vi біліти. blanchisserie Г [] f
пральня. blanchet А [] m біла шерстяна тканина. blanc-
seing Г [bls] (s + s) m незаповнений бланк з під-
писом. Blandine З [] f Блондин. blanquette А [] f біле
пінисте вино
Blanche-Neige Ч [bl∫nεʒ] f Білосніжка
blasé, e А [] adj пересичений; скептичний
blason А [] m герб
blasphème А [blasfεm] f хула. blasphémateur, trice А
[] n богохульник. blasphémer А [blasfeme] (è) vi
богохульствувати
blé Ч [ble] m хліб
blême Ч [blεm] adj смертельно-блідий
blêmir А [blεmir] vi бліднути
blessant, e А [] adj образливий
blessé, e Ч [blese] 1 adj ранений 2 n
blesser Ч [blese] герм. vt 1 ранити; задіти 2 ображати,
задівати
blessure Ч [blεsyr] f рана
bleu Р [blø] (bleus) 1 adj блакитний, голубий; синій.
colère bleu гнів Le ciel est bleu. ¶ m 2 голубий колір; си-
ній колір 3 синяк
bleuâtre А [bløɑtr] adj голубуватий
blindé, e А [] 1 adj броньований 2 m панцерник
blini А [] m блин
bloc Ч [blɔk] m блок
blocage А [] m запирання
blocus А [] m блокада
Blois [blwa] староство Блуа між Туром і Орлеаном
blond, e Ч [bl, bld] adj світлий: J’ai les cheveux
blonds.
bloquer Ч [blɔke] блокувати, застопорити, перекрити
blottir А [blɔtir] v pron 1 згорнутися клубочком 2
сховатися
bluff А [blœf] m обман
bocage А [] m байрак
bocal, aux Ч [bɔkal, o] m баночка
bœuf Ч [bøf] (bœufs [bø]) m 1 бик 2 гов’ядина.
bouvier, ère А [buvje, εr] n волопас. bovidés П [bɔvid] m
plur рогата худоба. bovin, e А [bɔv] adj бичачий
bogue А [] f інф. помилка
Bohême Г [bɔεm] f Чехія. bohémien, ne А [bɔemj,
εn] adj циганський
boire Р [bwar] (bois, boit; buvons, buvez, boivent; bu) 1
vt пити 2 m пиття
bois Р [bwa] m 1 ліс: Où est le bois ? 2 ліс; матеріал
дерево; деревина 3 дерев’яна частина
boiserie А [bwazəri] f 1 дерев’яна обшивка 2
столярство
boisson Ч [bwas] f напій: Et comme boisson je
propose un beaujole.
boite Ч [bwat] f ящик. boîte Ч [bwat] f 1 ящик,
коробка: La boîte est fermée. 2 sortir d'une boîte шикарно
одягнений. boiter Ч [bwate] vi кульгати. boiteux, se А []
adj 1 кульгавий 2 хиткий. boitillement П [] m легке
кульгання
bol Ч [bɔl] m чаша. bolée Ч [] f вміст чаші, миски
Bologne З [] Болонья. bolognais, e З [bɔlɔɲε, z] adj
bombance Г [] f застілля
bombardement А [] m бомбардування
bombe А [] f бомба
 bon, ne Р [b, bɔn] adj (meilleur) 1 добрий, гарний,
хороший 2 правильний ¶ 3 m добро 4 (bon, ne) adv
добре, гарно 5 au dernier le bons останньому найкраще
bonbon Ч [bb] m цукерок
bond Ч [b] m 1 стрибок: faire un bond підскочити,
стрибнути 2 saisir au bond схопити на льоту
bondé, e А [] adj набитий, забитий
bondir Ч [bdir] vi стрибати; підстрибувати
bonheur Р [bɔnœr] m щастя: C’est rien que du bonheur.
bonhomie Ч [bɔnɔmi] f добродушшя
bonhomme Ч [bɔnɔm] m добряк
boniface П [bɔnifas] adj простодушний
bonifier А [bɔnifije] vt покращувати
bonnard, e А [] adj вірний
bonnement А [bɔnm] adv просто-напросто: tout bon-
nement попросту
bonnet Ч [bɔnε] m 1 чепчик 2 шапочка
bonsoir Ч [bswar] 1 m вечірнє вітання при зустрічі
й прощанні «добрий вечір!» 2 interj добрий вечір!
доброго вечора!
bonté Ч [bte] f 1 доброта: ayez la bonté de будьте
ласкаві, зробіть послугу 2 bonté divine ! сили небесні!
boom А [bum] англ. m бум
bord Р [bɔr] m 1 au bord de на краю 2 берег 3 борт: à
bord на борту: Tout le monde est à bord. abord Ч [abɔr] m
1 підхід: au premier abord loc adv з самого початку 2
plur підступи, околиці. abordable Г [abɔrdabl] adj досту-
пний. aborder Ч [abɔrde] vi 1 причалювати 2 підходити
3 aborder une question почати розглядати питання ¶ 4 v
pron зійтися. bâbord А [] m мор. лівий борт. Bordeaux З
[bɔrdo] Бордо. bordelais, e З [bɔrdəlε, z] adj бордоський.
d’abord Р [dabɔr] adv спочатку. déborder Ч [debɔrde] vi 1
розливатися, переливатися через край 2 бути
переповненим ¶ vt 3 перевершувати. rebord Ч [rəbɔr] m
окраїна. sabord Г [sabɔr] m бортовий люк
borgne А [bɔrɲ] adj 1 кривий 2 підозрілий
borne Ч [bɔrn] m 1 стовб; дорожний знак 2 plur межі.
borner Ч [bɔrne] 1 vt обмежувати 2 v pron обмежу-
ватися + à + inf
bosse А [bɔs] f 1 ґуля 2 горб
bosseler А [bъsle] (ll) vt вигинати
bossu, e А [bɔsy] adj горбатий
botanique А [bɔtanik] f ботаніка
botte Ч [bɔt] чоботи f 1 пучок; охапка 2 чобіт 3 удар
шпагою
botter Г [] vt взувати
bouc Ч [buk] m козел
boucassin П [] m тканина
boucaud А [] m сіра креветка
bouche Р [bu∫] f 1 рот: C’est une bouche. 2 bouche de
métro вхід в метро. bouchée А [] f кусень. boucher А
[bu∫e] vt затикати. bouchonner Г [] vt ласкати
boucher Ч [bu∫e] m м’ясник. boucherie А [bu∫ri] f 1
м’ясна лавка 2 бойня. bouchot А [] m садок для
розведення мідій
boucle Ч [] f 1 boucle (d'oreille) сережка 2 локон 3
пряжка, застібка
bouclé, e Ч [bukle] adj кучерявий
boucleur [] m завивач
bouclier А [buklije] m щит
bouder А [bude] vi дутися, сердитися
boudoir А [budwar] m будуар, жіноча убиральня
boue Ч [bu] f бруд
boueux, se А [] adj брудний
bouge А [buʒ] m притон
bougeoir А [buʒwar] m підсвічник
bouger Ч [buʒe] vi 1 рухатися, шевелитися 2
турбуватися
bougie Ч [buʒi] f свіча
bougonner А [] vi бурчати
bouffe А [] m комік
bouffée А [bufe] f порив вітру
bouffi, e А [bufi] adj розпухлий
bouffissure А [bufisyr] f припухлість
bouffon А [buf] m блазень
bouillant, e А [] adj 1 киплячий 4 запальний
bouilli, e А [] adj варений
bouillir Ч [bwijir] (bous, bout) vi кипіти: faire bouillir
кип’ятити
bouillon Ч [buj] m бульйон, відвар
bouillonner А [] vi кипіти
boulanger, ère Ч [bulʒe] n булочник
boulangerie Г [] f булочна
boule Ч [bul] f куля. bouler А [] vi котитися. boulet А
[] m ядро. bouleversé, e Ч [bulvεrse] adj схвильований.
bouleversement А [] m потрясіння, хвилювання.
bouleverser А [bulvεrse] vt 1 перевернути 2 схвилювати;
вражати
bouledogue А [] m бульдог
boulevard Ч [bulvar] m бульвар
Bouliac С [] община
Boulogne підстароство Булонь, столиця Опалового
берегу
boulot Ч [bulo] m робота, служба: Le boulot, c’est la
santé.
bouquet Ч [bukε] m 1 букет 2 bouquet d’arbres гайок
bourbier А [burbje] m трясовина
bourbonnais, e З [] adj бурбонеський
Bourbons [burb] Бурбони
bourdonnant, e Ч [burdɔn, t] adj гудящий
bourdonnement А [burdɔnəm] m гудіння
bourdonner А [burdɔne] vi гудіти
bourg Ч [bur] m містечко. bourgeois, e Ч [burʒwa] 1
adj міщанський 2 m міщанин. bourgeoisie Ч [burʒwazi] f
міщанство. bourgmestre А [burgmεstr] m міський голова
bourgogne З [burgɔɲ] 1 B. f край 2 m бургундське
вино
bourguignon, ne А [burgiɲ, ɔn] adj бургундський
bourreau Ч [buro] m кат, мучитель
bourreler П [burle] (è, ll) vt терзати, мучити
bourrelet А [burlε] m бортик
bourse Ч [burs] f 1 біржа 2 гаманець. boursier, ère А []
adj біржевий. remboursable А [] adj відшкодовувальний.
remboursement А [] m виплата; сплата, повернення
боргу; погашення. rembourser А [rburse] vt повертати,
відшкодувати витрати; повернути борг; погасити
bousculer А [buskyle] vt штовхати
boussole А [busɔl] f компас
bout Р [bu] m 1 кінець: le bout du tunnel; au bout de
через, в кінці; jusqu’au bout до кінця 2 закінчення:
pousser qn à bout довести когось до крайності
bouteille Ч [butεj] f пляшка
bouter А [bute] vt підпирати
boutique Ч [butik] f 1 лавочка 2 бутік, магазин гото-
вого одягу, магазин від будинку мод 3 майстерня
boutiquier, ère А [] n лавочник
bouton Ч [but] m 1 кнопка, кругла ручка 2 ґудзик
boutonner А [butɔne] vt застібати
box Г [bɔks] m стійло
boxe Ч [bɔks] f бокс
boyau, x А [bwajo] m рукав
bracelet Ч [braslε] m браслет
braconnier, ère А [brakɔnje, εr] n браконьєр
braillard, e А [] n крикун
brailler А [braje] v горланити
braiser А [] vt тушкувати
brancard А [brkar] m ноші
branche Ч [br∫] f гілка
branchage Ч [br∫aʒ] m гілля
brandir А [brdir] vt махати, розмахувати
branler А [] vt трясти: branler la tête трясти головою
bras Р [brɑ] (bras) m рука: J’ai deux bras.
brasier А [brazje] m палаюче вугілля. embraser А [] v
pron загоратися. embrasure А [brazyr] f віконний,
дверний проріз
bras-le-corps Г [] à bras-le corps loc adv в охапку
brassage А [] m змішування
brassée А [] f гребок
brasseur, se А [brasœr, øz] n пивовар
bravache А [] m хвалько
bravade А [bravad] m молодецтво
brave Ч [brav] adj бравий, хоробрий, відважний,
сміливий
bravement А [] adv браво, хоробро
braver А [brave] vt не поважати
bravo Ч [bravo] interj браво
bravoure А [bravur] f хоробрість
brebis А [brəbi] f вівця
brèche А [] f пролом
bref, brève Ч [brεf] 1 adj короткий: en bref loc adv
коротко, декількома словами; коротше кажучи 2 adv ко-
ротко, коротше кажучи. brevet А [brəvε] m свідоцтво.
bréviaire А [brevjεr] m требник. brièvement А [] adv
коротко. brièveté А [] f короткість, стислість
Brégy З [] община Брежі
brésilien, ne А [] adj бразильський
Brest С [brεst] n 1 округ Брест. Найзахідніше місто
Франції. Тут розташований великий військовий порт. 2
Місто відоме, передусім, своїми потужними
сигизійними припливами — Tonnerre de B. — котрі
виникають при певному положенні сонця й місяця, а
також відповідних погодних умовах. Під час цих прип-
ливів піна хвиль долітає до перших будинків міста. 3
Назва цього природного явища отримала новий мовний
окрас. Цей мовний зворот — Tonnerre de B. — почав
позначати здивування і перекладається чорт візьми!,
чорт забирай!, грім і блискавка!
Bretagne П [brətaɲ] f Бретань. Самобутня, у плані
культури, провінція на північному-заході Франції зі
столицею в місті Рен. В неї входять чотири
департамента, в основному сільсько-господарської
спрямованости. Основні види економічної діяльності:
рибальство, вирощування зернових, тваринництво. В
літній період важливе значення має іноземний туризм.
breton, ne П [brət, ɔn] adj бретонський
bribe А [brib] f 1 крупина, клочок 2 plur залишки: les
bribes d’une conversation уривки розмови
brick А [brik] m мор. бриг
bricolage П [] m виготовлення саморобок
bricoler Ч [brikɔle] vt виготовляти саморобки,
майструвати
bride А [] f вуздечка: tourner bride повернути назад. à
tout bride закусивши вудила
brider А [bride] vt загнуздувати
brigadier А [brigadje] m 1 бригадир 2 капрал
brigand Ч [brig] m розбійник
brigandage А [] m розбій
brigandine [] f легка кольчуга
brillant, e Ч [brij, t] 1 adj блискучий, сяючий,
видатний 2 m брильянт
briller Р [brije] vi світити; блищати; сяяти
brimborion Г [] m дурниця
brin Ч [br] m росточок, билинка, травинка
brioche Ч [brijɔ∫] f булочка
brique Ч [brik] f цеглина
briquer А [] vt розм. натирати
briquet А [brikε] m кресало: battre le briquet викресати
вогонь
briqueterie Г [] f цегельня
brise Ч [briz] f вітерець
briser Р [brize] vt 1 розбивати, ламати 2 руйнувати ¶
vi 3 битися: pour ces corps brisés à toutes les fatigues. bris
А [] m поломка. débris Ч [debri] m обломок
britannique П [britanik] adj британський
brocart А [brɔkart] m парча
broche А [brɔ∫] f шампур. brocher Г [brɔ∫e] vt ткати
золотом, сріблом, шовком. brochet, te А [] 1 m щука 2 f
вертел. brochure Ч [brɔ∫yr] f брошура. embrocher Г
[brɔ∫e] vt проткнути шпагою
brocoli А [] m спаржева капуста
brodé, e А [brɔde] adj прикрашений
broder А [brɔde] vt вишивати
broderie Ч [brɔdəri] f 1 вишивка 2 прикраси
broncher А [br∫e] vi 1 упиратися 2 ворушитися
bronze Ч [brze] m бронза. bronzage А [] m загар.
bronzé, e А [brze] adj загорілий
brosse Ч [brɔs] f щітка; la brosse à dents зубна щітка
brosser А [brɔse] vt чистити щіткою
brouhaha А [bruaa] m гул
brouille А [bruj] m сварка. brouillard Ч [brujar] m 1
туман, мряка 2 неясність. brouiller А [bruje] vt сварити.
être brouillé avec qch не ладити з кимось. brouillon, ne А
[brujn, ɔn] n телепень. embrouiller Ч [bruje] v pron
заплутатися; збитися
brousse А [] f хаща
brouter А [] vt щипати
broyer А [brwaje] vt дробити, товкти, розтирати,
м’яти
brrr А [brr] interj
bruissant, e А [] adj шумлячий
 bruissement А [] m шелест
bruit Р [brɥi] m шум: Je n’aime pas le bruit.
bruitage П [] m шумове оформлення
brûlant, e Ч [] adj 1 трепетний 2 гарячий 3 question
brûlante наболіле питання
brûlé, e Ч [] adj випалений
brûler Р [bryle] vt 1 палити: Je brûle les papiers. 2 sans
brûler une amorce без жодного пострілу 3 b. la cervelle à
qn застрелити когось ¶ vi 4 палати, горіти 5 горіти
бажанням + de +inf
brûlure А [] f жар
brume Ч [brym] f легкий туман
brumeux, se А [] adj імлистий
brun, e Ч [br, yn] adj 1 коричневий; бурий;
каштановий: J’ai les cheveux bruns. 2 смаглявий 3
засмаглий ¶ 4 m коричневий колір
brunet, te А [] adj буро-чорний
bruni, e А [bryni] adj полірований, воронений
brusque Ч [brysk] adj раптовий; різкий
brusquement Р [bryskəm] adv різко, раптом, не-
сподівано
brut, e А [] 1 adj сирий 2 m шампанське-брют. brutal,
e, aux Ч [brytal] adj грубий. brutalement А [brytalm]
adv різко. brutalité А [brytalite] f 1 грубість 2 насильст-
во
Bruxelles [brysεl] Брюссель
bruxellois, e П [] adj брюсельський
bruyamment А [brɥijam] adv шумно
bruyant, e Ч [brɥij, t] adj шумний, галасливий
bruyère А [] f вереск
bu, e [by] p p boire
bûcher А [] m вогнище
bûcheron, ne А [by∫r, ɔn] n дроворуб
budget А [bydʒε] англ. m 1 зібрання 2 бюджет
budgétaire А [] adj бюджетний
buée А [bɥe, bye] f пар
buffet Ч [byfε] m буфет, шафа для посуду
buffle А [byfl] m 1 буйвол 2 бойволова шкіра
buisson А [] m кущ
bulle Ч [byl] f пузир
bulletin А [] m 1 квитанція 2 бюлетень
bure А [] f 1 груба шерстяна тканина 2 чернечий
одяг. bureau, x Р [byro] m 1 бюро; контора; канцелярія;
офіс 2 письмовий стіл: Le bureau est à côté.
burger А [bœrgœr] m гамбургер
burlesque А [] adjсміхотворний
bus Ч [bys] 1 m автобус ¶ [by] 2 1, 2 pers sing p s boire
3 m plur p p boire
busc А [bysk] m корсетна пластинка
buse А [] f труба
business А [biznεs] англ. m розм. бізнес, діло
buste А [] m погруддя
but Р [byt] m 1 мішень 2 dans le but de з ціллю 3
ворота
buter А [bute] vi спіткнутися
butin А [] m здобич
butor А [bytɔr] m грубіян
butte А [byt] f 1 горб 2 стрільбище. être en butte à бути
мішенню, піддаватися
buvette Г [] f питна стійка
buveur, se А [byvœr, øz] n 1 пияк 2 любитель випити
c, cé Ч 1 [se] буква 2 [kə, sə] звук
ça Р [sa] pron cela це; comme ça таким чином; ça ira
справи підуть. Ça a commencé pendant le déjeuner.
çà Ч [sa] 1 adv тут; сюди: çà et là тут і там 2 interj ah
çà ! та ну! та… та ти що!
cabale А [kabal] f підступ
caban А [] m дощовик
cabane Ч [kaban] f хижина; шалаш. cabanon А
[kaban] m хижинка
cabaret Ч [kabarε] m шинок. cabaretier, ère А
[kabarətje, εr] n шинкар
cabernet А [] m сорт винограду, вина каберне
cabine Ч [kabin] f будка. cabinet Р [kabinε] m кабінет
câble Ч [kɑbl] m кабель
cabrer А [kabre] vt підняти дибки
cabriole Г [] f стрибок
CAC Cotation assistée en continu: CAC 40 фондовий
індекс Паризької біржі
cacahuète cacahouète А [] f арахіс. cacao Ч [kakao] m
какао
cache Ч [ka∫] 1 f сховок 2 m копірка. cacher Р [ka∫e] 1
vt ховати 2 se cacher v pron ховатися. cachet А [] m 1
печатка 2 перен. відбиток. cacheter А [ka∫əte] (tt) vt за-
печатувати. cachette Ч [ca∫εt] f 1 тайник, сховок 2 en ca-
chette loc adv тайком. cachot А [ka∫o] m тюремна
камера. décacheter А [deka∫əte] (tt) vt розпечатати.
écaché, e А [] adj приплющений
cadavre Ч [] m труп
cadenas А [kadnɑ] m висячий замок
cadenasser Г [] vt запирати висячим замком
cadran А [kadr] m циферблат
cadre Ч [kadr] m 1 рама: dans le cadre de в рамках 2
відповідальний працівник
cadrer А [] vi + avec відповідати, узгоџуватися з
caduc, que Ч [kadyk] adj 1 старий 2 випадаючий.
accident Ч [aksid] m нещасний випадок: l’a. de la route
н.в. на дорозі. accidentel, le А [] adj випадковий.
accidentellement А [] adv випадково. décadence А
[dekads] f занепад. incident, e Ч [sid] 1 m пригода
2 причіпка ¶ adj 3 побічний 4 грам. ввідний. occident Ч
[] m захід. occidental, e, aux Ч [ɔksidtal, o] adj західний
Caen З [k] староство
café Ч [kafe] m 1 кава: café crème кава з вершками 2
кафе, кав’ярня, має відкриту терасу, пропонуються рі-
зноманітні напої і закуски: Où est le café ? café-bar Ч
[kafebar] m бар, кафе, в якому пропонуються тільки на-
пої біля прилавку. café-restaurant Ч [kaferεstor] m
ресторан, харчовий заклад, у якому пропонуються
страви. cafétéria А [kafeterja] f кафетерій. cafetière Ч
[kaftjεr] f кавоварка
cage Ч [kaʒ] f клітка
cagneux, se Ч [kaɲø, z] adj кривоногий
cagnotte Г [] f громадська скриня
cahier Ч [kaje] m зошит
caille А [] f перепел
caillou, x Ч [kaju] m щебінь
caisse Ч [kεs] f 1 ящик 2 каса; грошова скриня 3
заклад каса 4 кузов. caissette А [] f ящичок. caissière Ч
[kesjεr] f касирка. encaisser А [] vt класти в ящик
 cajolerie Г [] f ласка
cake А [] m кекс
cal Г [] m мозоль
Calais З [kalε] підстароство Кале повіту Pas-de-
Calais Па-де-Кале, головне французьке місто зв’язку з
Великобританією
calaisien, ne З [kalεzj, εn] adj який стосується Кале
calandre А [kaldr] m жайворонок
calciner А [] vt прокалювати, обпалювати
calcium Г [] m кальцій
calcul Ч [kalkyl] m розрахунок
calculateur, trice А [] 1 f калькулятор 2 adj
розважливий
calculer Ч [] vt 1 підраховувати 2 розраховувати,
прикидувати
cale А [] fтрюм
caleçon Ч [kaləs] m кальсони; труси
calendrier А [] m 1 календар 2 (календарний) план
calfeutrer Г [kalføtre] vt конопатити
calibre А [] m величина, розмір
calice А [] m чаша
califourchon А [] m à califourchon loc adv верхи
câlin, e А [] adj ласкавий
calligraphier А [] vt прописувати
calme Р [kalm] 1 adj спокійний 2 m тиша, спокій
calmer Ч [kalme] vt заспокоювати: Elle calme me bébé.
calomnie А [] f наклеп. calomniateur Г [kalɔmnjatœr]
m наклепник. calomnier А [] vt обмовляти
calotte А [] f ярмулка
Caluire С [] община
calvinisme Г [] m кальвінізм
calviniste А [] adj кальвініський
calvitie Ч [kalvisi] f лисина
camaïeu Г [kamajø] m двохшаровий (різних відтінків)
камінь з рельєфним зображенням
camail А [] m коротка мантія з капішоном (у ка-
толицького духовенства)
camarade Р [kamarad] n товариш
Cambodge С [kbɔdʒ] Камбоджа
cambrioleur Ч [kbriɔlœr] m злодій, крадій
camembert Г [kambεr] m сорт сиру камамбер
caméra А [] f камера
camérier, ère А [kamerje, εr] n
camériste Г [] f покоївка
Cameroun С [] m Камерун
camion Ч [kamj] m вантажівка
camp Ч [k] m 1 табір: C’est un camp de vacance. /
camp-comédie. campagnard, e А [kpaɲar, d] 1 n
селянин 2 adj сільський. campagne Р [kpaɲ] f 1
сільська місцевість, село: battre la campagne бродити 2
похід, кампанія: faire campagne брати участь у поході 3
дача. campement А [] m табір. camper А [] vt 1 ставити
vi 2 стояти; розміщуватися табором 3 розміститися.
camping Ч [kpiŋ] m кемпінг
camphré, e А [] adj камфорний
Canada З [kanada] m Канада
canaille Ч [kanaj] f негідник, собацюра
canal, aux Ч [kanal, o] m канал. canaliser А [] vt
направляти
canapé Ч [kanape] m диван
canard Ч [kanar] m качка, селезень. caneton А [] m
каченя. canette А [kanεt] f качечка
cancre Г [] m рак
candélabre А [kdelabr] m свічник
candidat А [] m кандидат
candidature А [] f кандидатура
canif А [] m ножик
canine А [kanin] f ікло
canne Ч [kan] f 1 тростина 2 палиця. cannette Г [] f
пивна баночка. canon Ч [] m 1 гармата 2 дуло.
canonnade А [] f гарматна пальба
cannibale А [] m людоїд
canon А [] m устав. canonisation П [] f освячення.
canoniser Г [kanɔnize] vt причислити до лику святих
canot Ч [kano] m каноє, байдарка, човен; шлюпка
cantine Ч [ktin] f їдальня
canton А [] m кантон 1 земельна одиниця між
округом і комуною 2 у Швейцарії держава — член
федерації
canularesque [] adj фарсовий
canuler [] vt розм надоїдать
caoutchouc Ч [kaut∫u] m каучук
caparaçon Г [] m обладунки коня
capilotade А [kapilɔtad] f обрізок
capote А [kapɔt] f плащ
cappuccino А [kapyʧino] m піниста кава
caprice Ч [kapris] adj примха, забаганка
capricieux, se Ч [kaprisjø, øz] adj примхливий
capter А [kapte] vt добитися. capable Р [kapabl] adj
здатний. capacité А [kapasite] f 1 придатність, здатність
2 удатність, обдарованість. capteur А [kaptœr] m
датчик. captif, ve Ч [kaptif, v] n полонений. captiver А
[kaptive] vt полонити. captivité Ч [kaptivite] f полон.
capture А [kaptyr] f 1 полонення, затримка; захват 2
здобич. capturer А [kaptyre] vt схопити
car Р [kar] тому що, оскільки
carabine А [] f карабін
caracole П [karakɔl] f гарцювання
caracoler Г [] vi гарцювати
caractère Р [karaktεr] m 1 характер; норов 2
властивість, ознака, харктерна риса 3 буква, знак
писемності
caractériser Ч [karakterize] vt характеризувати
caractéristique Ч [karakteristik] f 1 характеристика 2
adj відмінний, характерний
carafe А [] f графін
carafon Г [] m грфінчик
caramel Г [karamεl] m карамель
carapace А [] f панцир
caravane Ч [karavan] f 1 туристичний автофургон 2
група людей
caravelle Г [] f каравелла
carburant Г [] m паливо
carcéral, e, aux А [] adj в’язничний
cardinal Ч [kardinal] 1 m кардинал 2 adj кількісний
cardinalesque З [cardinalεsk] adj кардинальський
cardinaliste П [cardinalist] n кардиналіст
cardon П [] m іспанський артишок
carence Г [] f брак
caressant, e Ч [karεs, t] adj ласкавий
 caresse Ч [karεs] f ласка: faire des caresses ласкати
caresser Ч [karεse] vt ласкати, гладити
cargo Г [] m вантажний корабель. cargaison А [] f
вантаж
caritatif, ve А [] adj благодійний
carme А [karm] m кармеліт
carmélite А [karmelit] f кармелітка
carmin А [] m кармін
carnage А [karnaʒ] m різня
carnaval А [carnaval] m масляниця
carnet А [karnε] m записник
Carnot З []
carolingien, ne П [karɔlʒj, εn] 1 adj каролінзький
2 Carolingiens m plur Каролінги
Caroline З [karɔlin] f Каролін
carotte Ч [karot] f морква
carpe А [] f карп
carré, e Ч [kare] 1 adj квадратний ¶ m 2 квадрат 3
сходова клітка
carrément А [] adv рішуче
carreau, x Ч [karo] m 1 кам’яна плитка 2 бруківка 3
coucher qn sur le carreau положити, повалити, завалити 4
віконне скло
carrelage А [] m мощення; покриття
carrément А [karem] adv 1 визначено 2 під прямим
кутом
carrière Ч [karjεr] f кар’єра
carrosse А [karɔs] m карета
carrousel А [] m кінні змагання
cartable Ч [kartabl] m ранець
carte Р [kart] f 1 карта: la carte de France 2 гральна
карта. jouer cartes sur table грати відкрито. Les ouvriers
jouent aux cartes. 3 відкритка; карта 4 меню 5 карточка:
carte de crédit кредитна карточка. Acceptez-vous les car-
tes de crédit ? 6 carte blanche свобода дій 7 посвідчення
carte d’identité Ч [kartdidtite] f посвідчення особи
cartographie А [] f картографія
carton Ч [kart] m 1 картон. des cartons à dessin папір
для креслення 2 картонна коробка
cartonner А [kartɔne] vi розм. поасти в ціль
cartouche А []f 1 патрон 2 картриџ ¶ 3 m рамка крес-
лення
cas Р [kɑ] (cas) m 1 випадок: en cas de loc prép у
випадку; en tout cas loc adv у будь-якому випадку; au cas
que, en cas que + subj loc adv, conj у випадку якщо. faire
cas de надавати значення; дорожити, цінити; grand cas
важлива справа; faire grand cas de високо ставити, на-
давати (занадто) велике значення чомусь; cas de figure
можливість 2 le cas échéant у випадку необхідності
casaque А [kazak] m 1 плащ з широкима рукавама 2
жокейська куртка 3 tourner casaque показати спину
cascade А [] f водоспад
case А [] f підрозділ
casemate А [kazmat] f каземат
caser Ч [kaze] умістити, ставити, запхнути
caserne Ч [kazεrn] f казарма
casque А [] m шолом
casqué, e А [] adj у шоломі
cassation А [] f касація
cassolette А [] f 1 курильниця 2 казанок
casse Ч [kas] f поломка
cassé, e Ч [kase] adj 1 поломаний 2 згорблений
casser Ч [kase] 1 vt ламати 2 vi обриватися
casserole Ч [kasərɔl] f каструля
casse-tête invar А [] m головоломка
cassette А [kasεt] f 1 шкатулка, скринька 2 касета
cassure А [] f поломка
castagnettes Г [] f plur кастаньєти
castillan, e [] adj кастильський
castor Ч [kastɔr] m бобер
casuiste Г [kazɥist] m казуїст
catafalque Ч [katafalk] m катафалк, узвишшя, на яке
ставиться труна
catalan, e А [katal, an] adj каталонський
catalogue Ч [katalɔg] m каталог, список, перелік,
покажчик
catastrophe Ч [katastrɔf] f катастрофа. catastrophique
А [] adj жахливий
catch П [] m американська боротьба кеч
catéchèse А [] f катехизм
catégorie Ч [kategɔri] f розряд, коло. catégoriquement
Г [] adv рішучий
caténaire П [] f контактна мережа
cathartique А [] adj очищувальний
cathédrale Ч [katedral] f собор
Catherine З [katrin] f Катерина
catholique Ч [] 1 n католик 2 adj католицький
cauchemar Ч [kɔ∫mar] m кошмар
cause Р [koz] f 1 причина; à cause de по причині, із-за:
C’est à cause du temps, ... 2 справа: plaider sa cause,
défendre sa cause; mettre en cause зачепити
causer Р [koze] 1 vt спричинити 2 vi балакати
causerie Ч [] f невимушена розмова
causette А [] f легка невимушена розмова
causeur, se А [kozœr, øz] n співбесідник
caution А [] f порука. cautionner Г [] vt ручатися.
précaution Ч [prekosj] f 1 застереження, застережний
захід: par précaution з обережності 2 обережність, обач-
ність: avec précaution обережно
cavalcade Г [] f кавалькада
cavale П [] f кобилиця
cavalerie А [] f кіннота
cavalier, ière Ч [kavalje, εr] m 1 вершник 2 кавалер 3
шахи кінь ¶ 4 adj безцеремонний
cavalièrement Ч [kavaljεrm] adv 1 зухвало, хвацько
2 безцеремонно
cave Ч [kav] f погріб, підвал, підземелля
caveau А [] m склеп
caverne А [] f печера
cavité А [] f порожнина
CD Ч [] disque compact m компакт-диск
ce, c’, ç’ Р [sə, s-] pron dém 1 це: c’est, ce sont. Qu’est-
ce que c’est ? 2 c’est ... qui виділення підмета саме:
C’est Marcel qui m’appris. 3 входить у складні питальні
займенники утворюючи описову їх форму: qui est-ce qui,
qui est-ce que, qu’est-ce qui, qu’est-ce que, à quoi est-ce
que 4 утворює описову форму питальних слів: où/quand
/comment/pourquoi est-ce que ¶ 5 ce, cet; cette; ces [sə,
sεt-; sεt; sε] dét adj dém цей
ceci Р [səsi] pron dém це
 Cécile З [] f ім’я
céder Ч [sede] vt 1 уступати: le céder à qn уступати
комусь 2 уступати, поступитися місцем, віддавати,
передавати 3 vi піддаватися. accéder А [aksede] vt
добитися. accès Ч [aksε] m 1 доступ; підступ; підхід, пі-
д’їзд: route d’accès 2 приступ. accessible А [aksεsibl] adj
доступний. accession А [aksεsj] f отримання. ac-
cessoire А [aksεswar] m 1 причандалля 2 другорядна де-
таль картини. antécédent А [tesed, t] m 1 передуюче
2 plur попереднє життя. concéder А [ksede] vt на-
давати. excédent А [εksed] m надлишок. excéder А [εk-
sede] vt утомлювати. excès Ч [εksε] m 1 надлишок,
надмір: excès de zèle надмірна старанність 2
зловживання. excessif, ve Ч [εksεsif, v] adj надмірний.
excessivement Ч [εksesivm] adv надмірно; надміру, за-
надто. inaccessible А [inaksεsibl] adj недоступний. inter-
céder А [tεrsede] vi просити + pour за когось. précédé,
e Ч [presede] adj передований, випереджений. précé-
demment А [presedam] adv раніше. précédent, e Ч
[presed] 1 adj попередній 2 m прецедент. précéder Ч
[presede] vt 1 іти спереду 2 передувати 3 обганяти,
випереџати. prédécesseur А [predesεsœr] m попередник.
procédé Ч [prɔsede] m 1 прийом, спосіб; підхід 2 учинок;
засіб. procéder А [prɔsede] vt діяти. procédure А [prɔse-
dyr] f процедура. procès Ч [prɔsε] m 1 провадження 2
судове провадження. procès-verbal, aux Ч [prɔsεvεrbal,
o] m протокол. procession А [prɔsεsj] f ходьба, хода.
processus А [prɔsεsys] m процес. récession А [resεsj] f
спад. succédané Г [syksedane] m замінник. succéder Ч
[syksede] vi pron слідувати один за другим, змінити.
succès Р [syksε] m успіх. successeur А [syksεsœr] m
наступник. successif, ve А [syksεsif, v] adj 1 послідов-
ний; наступний 2 неперервний. succession А [syksεsj]
f 1 наступництво, спадковість 2 спадок. successivement
А [syksεsivm] adv послідовно, один за другим.
successoral, e, aux А [syksεsɔral, o] adj спадковий
cédille П [sεdij] f зетка, значок під буквою «c»
ceindre А [sdr] (seignons) vt підперезати. ceindre la
couronne вступити на трон. ceinture Ч [styr] f пояс.
ceinturon А [] m поясний ремінь
cela Р [səla] pron dém 1 то 2 то, це 3 à cela près за
винятком цього
célèbre Ч [selεbr] adj знаменитий
célébrer Ч [] vt прославляти
célébrité А [] f знаменитість
celer Г [səle] (è) vt ховати, приховувати. déceler А
[desəle] (è) vt викривати. receler А [rəsle] (è) vt таїти
célérité А [] f швидкість
céleste Ч [selεst] adj небесний
cellier Ч [] m комора
cellule Ч [sεlyl] f 1 келія 2 одиночна камера
celtique А [] adj кельтський
celui, celle, ceux Р [səlɥi, sεl, sø] pron dém цей
cénacle А [] m гурток
cendre Ч [] f попіл
cendrillon А [] f попелюшка
cénobite А [senɔbit] m монах
censé, e А [] adj вважаємий
censément А [] adv нібито
censeur А [ssœr] m цензор, критик
censure А [ssyr] f цензура
censurer А [] vt 1 цензурувати 2 осуџувати
cent Р [s] сто 1 invar num autonome: deux cent trente;
pour cent відсоток 2 adj num card: deux cents élèves 3 je
vous le donne en cent б’юсь об заклад не відгадаєте
centaine Ч [stεn] f сотня
centenaire А [] adj столітній
centième Ч [stjεm] adj num ord сотий
centime А [] m сотик
central, e, aux Ч [stral, o] adj центральний,
серединний
centralisateur, trice А [] adj зосереџуючий
centre Р [str] m 1 центр, серце: au centre; c. commer-
cial торговий центр 2 головний
centriste А [] n центрист
cèpe Г [] m білий гриб
céramique А [] f кераміка
céréale А [sereal] f злак. céréalier, ère А [] adj
злаковий. cérémonie Ч [seremɔni] f обряд; урочистий
прийом. cérémonial, e А [seremɔnjal] m етикет
cerbère А [sεrbεr] m цербер, невмолимий сторож
cercle Ч [sεrkl] m круг
cercueil А [sεrkœj] m гроб
cerf Ч [sεr] m олень
cerf-volant Ч [sεrvɔl] m жук-рогач
cerner А [sεrne] vt оточити. concernant Ч [ksεrn]
prép стосовно, щодо. concerné, e А [] adj зацікавлений,
відповідний. concerner Ч [ksεrne] vt стосуватися,
мати відношення до. discernement А [] m розрізнення
cerise А [səriz] f черешня; вишня
certain, e Р [sεrt, sεrtεn; sεrtεn] 1 adj певний 2 dét
adj indéf деякий: un certain 3 pron indéf plur дехто, деякі
certainement Ч [sεrtεnəm] adv напевно; безсумнівно
certes Р [sεrt] adv звичайно, звісно; безумовно
certificat А [] m 1 посвідчення: certificat de bonne vie
et mœurs характеристика 2 certificat de complaisance
липове посвідчення
certifier А [] vt запевняти
certitude Ч [sεrtityd] f певність
cerveau, x Ч [] m мозок
cervelet А [] m мозочок
cervelle Ч [sεrvεl] 1 f мозок 2 tourner la cervelle à qn
збити зпантелику
cervical, e, aux П [] adj шийний
césar Г [sezar] m цезар, кесар
cessant, e А [] toute(s) affaire(s) cessante(s) loc adv
кинувши всі справи
cessation А [sεsɑsj] f припинення
cesse Р [sεs] f sans cesse loc adv безупинно, безперерв-
но, постійно; n'avoir point de cesse que не зупинитися
поки не; n’avoir de cesse que не вгомонитися поки
cesser Р [sεse] vi переставати, припиняти, закінчувати
+ de + inf
césure А [] f цезура
ch А фр. [∫]
cha-cha-cha З [ʧaʧaʧa] m танець ча-ча-ча
chacal А [∫akal] m шакал
chacun, e Р [∫ak, yn] pron indéf кожний: à tous et à
chacun
chagrin Ч [∫agr] m 1 печаль, гіркота; журба; туга 2
шагрень: peau de chagrin шагренева шкіра. chagriner А
[∫agrine] vt засмучувати
chai Г [∫ε] m винний склад
chaîne Ч [∫εn] f 1 ланцюг 2 канал телебачення 3 plur
окови, кайдани, пута, узи
chair Р [∫εr] f тіло, плоть
chaise Р [∫εz] f 1 крісло 2 заст. карета
chaland, e А [∫al, d] n заст. постійний клієнт
chalet Ч [∫alε] m дача
chaleur Р [∫alœr] m 1 тепло 2 жар
chaleureusement А [] adv палко
chaleureux, se А [] adj теплий
chaloupe А [] f шлюпка
chalumeau, x А [] m паяльник
chamailler Г [∫amaje] v pron сваритися
chamarré, e А [] adj розфарбований
chamarrer Г [∫amare] vt розфарбовувати
chambertin Г [] m сорт вина
chamboulement А [] m потрясіння
chambre Р [∫br] f 1 спальна кімната з ліжком: la
chambre à 2 lits / Comment est la chambre ? / Avez-vous
des chambres disponibles pour ce soir ? 2 палата
парламенту
chameau Ч [∫amo] m верблюд
chamois А [∫amwa] m сарна
champ Р [∫] m 1 поле 2 plur сільська місцевість 3
champ de bataille поле бою 4 sur-le-champ негайно 5 à
travers champs полем, напряму через поляк 6 champ
d’action поле дії. champagne Ч [∫paɲ] 1 C. f край Шам-
пань 2 m шампанське. champenois, e А [∫pənwa, z] adj
шампанський. champêtre А [] adj польовий, сільський.
champignon Ч [∫piɲ] m гриб. champion Ч [∫pj]
n 1 чемпіон 2 plur заст. суперник. championnat Ч
[∫pjɔna] m чемпіонат, першість
chance Ч [∫s] f 1 шанс; випадок; випадковість. Vous
avez eu de la chance. dernière chance 2 везіння, удача;
pas de chance не везе; J’ai de la chance.
chancelant, e А [∫sl, t] adjпохитуючийся
chanceler А [∫sle] (ll) vi хитатися
chancelier, ère А [] n 1 хранитель печаті 2 канцлер
chancellerie А [] f канцелярія
chandelle А [∫dεl] f свіча
change А [∫ʒ] m 1 мисливство підміна тварини при
травлі, охоті 2 перепеленювання 3 donner le change à
qn збити з пантелику. changeant, e Ч [] adj мінливий.
changement Р [∫ʒəm] m 1 зміна 2 переключення;
changement de vitesse переключення передач. changer Р
[∫ʒe] vt 1 змінювати 2 перетворювати 3 розмінювати,
міняти гроші 4 поміняти білизну, одяг, переодягнути:
changer un bébé перепеленати дитину 5 changer de face
цілком змінитися ¶ vi 6 змінити, поміняти (думку) + de;
c. de train пересісти на інший поїзд 7 мінятися, змінюва-
тися ¶ 8 se changer v pron переодягнутися. changeur А []
m міняло. échangeable А [] adj обмінюваний. échange Ч
[e∫ʒ] m 1 обмін: en échange (de) loc adv, prép взамін;
d'échange міновий 2 plur торгівля, товарообмін.
échanger Ч [e∫ʒe] vt обмінюватися. inchangé, e Ч
[∫ʒe] adj незмінний. interchangeable Г [] adj взаємо-
замінний. rechange А [rə∫ʒ] m зміна
chanoine А [∫anwan] m канонік
chanoiniser З [∫anwanize] vt освячувати
chant Ч [∫] m пісня. chanson Ч [∫s] f пісня.
chansonnier, ère А [∫sɔnje, εr] n виконавець. chanter Р
[∫te] vt 1 співати, наспівувати: Je chante très bien. 2
оспівувати, вихваляти. chanteur, se А [∫tœr, øz] n
співець. chantonner А [] наспівувати. chantre А [] m
співець
chantier А [] m будівництво
chanvre А [∫vr] m конопля
chaos А [kao] m хаос
chapeau Ч [∫apo] m капелюх. chapelet А [] m низка.
chapeline [] f . chapelle Ч [∫apεl] f 1 каплиця 2 chapelle
ardente кімната з гробом. chapellerie А [] f шапкарство.
chaperon Ч [∫apər] m ковпак, капішон; шапочка.
chapitre Ч [∫apitr] m 1 заголовок 2 церк. капітул. chapon
Г [] m півник
chaque Р [∫ak] adj indéf кожний
char Ч [∫ar] m 1 віз 2 танк. chariot Ч [∫arjo] m 1 возик
2 колісниця 3 Grand Chariot, Chariot de David Велика
Ведмедиця, Великий Віз; Petit Chariot Мала Ведмедиця,
Малий Віз. charretée Г [∫arte] f повний віз. charretier,
ère А [∫artje, εr] 1 adj проїжджий 2 m візник. charrette Ч
[∫arεt] f візок (двохколісний); тачка. charrier А [∫arje] vt
везти
charbon А [∫arb] m вугілля
charcuterie А [] f ковбасний магазин
charcutier, ière А [] 1 n ковбасник 2 adj ковбасний
Charente З [] f Шаранта. charentais, e А [] adj
шарантський
charge Р [∫arʒ] f 1 вантаж, тягар: être à charge à qn
обтяжувати 2 зобов’язання, обов’язок 3 постріл 4 charge
de poudre пороховий заряд 5 пост, посада. charger Р
[∫arʒe] vt 1 вантажити: Il charge la voiture. 2 атакувати;
насилати, натравити 3 заряджати 4 доручити ¶ 5 v pron
брати на себе. décharge А [] f залп, вистріл. décharger А
[] vt стріляти, розрядити. recharge А [] f 1 запасний
стержень кулькової річки; запасний тюбик 2 картка
поповнення
charismatique А [karismatik] adj харизматичний
charisme П [] m харизма
charitable А [∫aritabl] adj милосердний
charité Ч [∫arite] f 1 милосердя 2 милостиня
charlatan А [∫arlat] m шарлатан
charlemagne Г [∫arləmaɲ] m 1 C. Карл Великий 2 faire
charlemagne вийти з ігри
Charles, Charlotte З [∫arl, ɔt] n Карл, Шарлотта
charmant, e Ч [∫arm, t] adj чарівний, милий
charme Ч [∫arm] m чарівність
charmer А [∫arme] vt 1 зачаровувати 2 захоплювати
charmeur, se А [∫armœr, øz] 1 adj спокусливий 2 т
спокусник
charnière А [∫arnjεr] f шарнір
charnu, e А [∫arny] adj м’ясистий
charogne А [∫arɔɲ] m падаль
charpente А [] f остов
charpentier А [∫arptje] m тесля
charpie Г [∫arpi] шарпати f корпія
charte А [∫art] f 1 грамота, хартія 2 основний закон 3
устав
Chartres З [∫artr] Шартр, місто, що знаходиться 100
км на південний захід від Парижу, знамените своїм
собором. Один серед найкраще збережених готичних
соборів Франції.
chartreux Г [∫artrø, z] m монах картезіанського орде-
ну
chas П [∫α] m вушко голки
chasse Ч [∫as] f мисливство. qui va à la chasse perd sa
place хто встав — місце своє віддав
châsse А [∫αs] f оправа
chasse-neige invar Г [∫asnεʒ] m снігоочисник
chasser Ч [∫ase] vt 1 полювати на, гнатися за 2 гнати,
поганяти 3 гнати, виганяти, проганяти ¶ 4 vi дути
chasseresse Г [∫asrεs] f мисливиця
chasseur Ч [∫asœr] m мисливець
chaste Ч [∫ast] adj цнотливий
chasteté А [∫astəte] f цнотливість
chat, te Ч [∫a, t] n кіт: Que fait le chat ?
châtaignier А [] m каштанове дерево, каштан
châtain, e А [∫ɑt, εn] adj темно-русий, каштановий
château, x Ч [∫ɑto] m 1 замок: château fort фортеця 2
châteaux en Espagne повітряні замки
châtelet А [] m невеликий укріплений замок
châtellenie Г [] f округ, кастелянство
châtier Ч [∫ɑtje] vt карати
châtiment Ч [∫ɑtim] m кара
chaton Ч [∫at] m 1 котеня 2 оправа дорогоцінного
каменя
chatouiller А [∫atuje] vt задівати
chatoyer А [] vi переливатися різними кольорами
Chatrian З [] n
chat-tigre Г [∫atigr] (s + s) m дика кішка
chaud, e Р [∫o, ∫od] 1 adj теплий: Le feu est chaud. 2 il
fait chaud тепло, жарко
chaudement А [∫odm] adv гаряче
chaudron А [∫odr] m котел
chauffer А [] 1 vt нагрівати 2 v pron зігріватися.
chauffage А [] m опалення. chauffard П [] m лихач.
chauffe-bain П [] m газова колонка. chaufferie А [] f
кочегарка. chauffeur Ч [∫ofœr] m водій. échauffer А
[e∫ofe] v pron збуджуватися. échauffourée Г [] f сутичка.
réchauffement А [] m розігрівання. réchauffer А [] vt
зігрітися
chaume А [∫om] m солома
chaumière А [∫omjεr] f хижина
chaussée Ч [∫ose] f проїжджа частина дороги
chausser А [] vt узувати
chausses Ч [∫os] m plur штани
chausse-trape Г [] f пастка
chaussette Ч [∫osεt] f шкарпетка
chaussure Ч [∫osyr] f 1 черевик 2 plur мешти
chauve А [] adj лисий
chauve-souris А [] (chauves-souris) f летюча миша
chaux А [∫o] f вапно
Chaval З [∫aval] n
chavirer Ч [∫avire] vi перекинутися
Chazal С [∫azal] n
chef Р [∫εf] m 1 вождь, голова: Je suis le chef de famil-
le. 2 начальник: chef d'orchestre дирижер 3 заст. голова
4 стаття 5 військ. командир. cadeau, x Ч [kado] m 1
подарунок: faire cadeau de подарувати щось 2 подарун-
ковий. cadet, te Ч [kadε, εt] 1 adj молодший ¶ m 2 кадет
3 курсант 4 молодий дворянин. cap А [kap] m 1 заст.
голова. de pied en cap з ніг до голови, з голови до ніг 2
курс корабля, літака: mettre le cap sur взяти курс на.
Quant aux marchés action, ils gardent le cap. 3 franchir un
cap подолати. capitainat З [] m капітанський чин.
capitaine Ч [kapitεn] m 1 полководець 2 капітан: C’est
un bon capitaine. capital, e, aux Ч [kapital] 1 f столиця 2
adj основний, головний. capitan А [] m хвалько. ca-
pitulation А [kapitylɑsj] f здача. caporal А [kapɔral, o]
m капрал. capuchon А [] m капішон. capucin, e А
[kapys, εn] n монах капуцин. chef-d’œuvre А [] (s + ø)
m шедевр, зразковий твір, витвір. chef-lieu А [] (s + x) m
регіональний центр. cheptel А [] m поголів’я. chevelure
Ч [∫əvlyr] f шевелюра. chevet А [∫əvε] m узголів’я, поду-
шка: au chevet de qn біля ліжка. cheveu, x Р [∫əvø] m
волос: J’ai les cheveu longs. cheville А [∫əvij] f 1 кілочок
2 кісточка. cheviller П [∫əvije] vt скріпляти. chèvre Ч
[∫εvr] 1 f коза 2 m козячий сир. chevreau А [] m козеня.
chevreuil А [∫əvrœj] m косуля. chevrette А [∫əvrεt] f
кізонька. chevrier, ère Г [∫əvrije, εr] m пастух. chevron А
[] m нарукавна нашивка. encapuchonné, e А [] adj
закутаний
chemin Р [∫əm] гал. m 1 дорога, шлях. Prenez ce
chemin. / Puis il continue son chemin. chemin de fer заліз-
ниця 2 gagner du chemin просувати вперед
cheminée Ч [∫əmine] f 1 димохід 2 камін
cheminer А [] vi брести
cheminot Ч [∫əmino] m залізничник
chemise Ч [∫əmiz] f сорочка
chemisier Ч [∫əmizje] m блузка покрою чоловічої
сорочки
chêne Ч [∫εn] m дуб
chenet А [∫ənε] m підставка для дрів у каміні
chenu, e А [] adj посивілий
chèque Ч [∫εk] m чек
cher, ère Р [∫εr] 1 adj дорогий: Ce vase est cher., Ah,
c’est trop cher pour nous. 2 adv coûter cher дорого ко-
штувати
Cherbourg округ
chercher Р [∫εr∫e] vt 1 шукати: aller chercher qch піти
за чимось; venir chercher qn прийти за кимось 2
намагатися, добиватися + à + inf
chercheur, se А [∫εr∫œr, øz] m 1 шукач: chercheur d'a-
ventures шукач пригод 2 дослідник
chèrement А [] adv дорого
chéri, e Ч [∫eri] adj, n дорогий: C’est mon chéri.
chérir А [∫erir] vt дорожити
chérubin А [] f херувим
chétif, ve А [∫etif, v] adj чахлий
cheval, aux Р [∫əval, o] кобила m 1 кінь: être à cheval
сидіти верхи. Le cheval galope. 2 кінська сила.
chevaleresque А [] adj лицарський. chevalerie А [] f
лицарська гідність. chevalet А [] m підставка. chevalier
Ч [∫əvalje] m 1 вершник 2 титул кавалер, шевальє 3 ли-
цар, кавалер, ордену. chevalin, e Г [] adj кінський,
конячий. cheval-vapeur П [∫əvalvapœr] (chevaux-vapeur)
m кінська сила. chevauchée Г [] f поїздка верхи.
chevaucher А [] vi 1 їхати верхи 2 нагромаджуватися.
chevau-léger З [∫əvoleʒe] m 1 рейтар 2 легкий кіннотник.
CV cheval-vapeur. joual А [ʒwal] m діал. жуаль, народне
просторіччя в Канаді
chewing-gum А [∫wiŋgɔm] m жувальна ґумка
chez Р [∫e] prép чий місцеве відношення 1 дім, жи-
тло, помешкання у; к. Claudine travaille maintenant chez
Renault. / chez la majorité des locuteurs cette distinction
est toute théorique / je les emportai chez moi 2 у, в
людини, тварини. Je ne le souffrirai pas; non, non, plutôt
mourir! s'écria la reine, chez laquelle se révoltait le sang
impérieux de l'Espagnole et de l'Autrichienne.
chic invar Ч [∫ik] adj шикарний
chicaner А [∫ikane] vi придиратися
chiche А [] adj m pois chiche турецький горох, нут
chien Р [∫j] m 1 собака: A qui est ce chien ? 2 chien
de chasse мисливська собака 3 курок
chiffon Ч [∫if] m шматка
chiffre Ч [∫ifr] m число
chimère Ч [∫imεr] f химера
chimérique А [] adj химерний
chimie Ч [∫imi] f хімія
chimique А [] adj хімічний
Chine С [] f Китай
chinois, e Ч [] adj китайський
chipie Г [] f відьма
chipolata П [∫ipɔlata] цибуля f сосиска
chips А [] англ. m plur хрустка картопля, чіпси
chirurgie А [] f хірургія
chirurgien, ne А [∫iryrʒj, εn] n хірург
chiure А [] f поміт комах
choc Ч [∫ɔk] m 1 шок, удар, потрясіння 2 удар. de choc
активний
chocolat Ч [∫ɔkɔla] 1 m шоколад: choco-praliné 2 invar
adj шоколадний
chœur Ч [kœr] m хор: en chœur loc adv хором, разом
choir А [∫war] vi падати. anti-chute, antichute А [] adj
перешкоџаючий випадінню волосся chute Ч [∫yt] f 1 па-
діння, випадання 2 кінцівка. chuter А [] vi падати.
déchu, e А [] adj павший
choisi, e Ч [∫wazi] adj вибраний
choisir Р [∫wazir] vt вибирати
choix Ч [∫wa] m вибір: faire un choiz вибрати, зробити
вибір. J’ai toujours le choix.  num card. cinquantaine А [sktεn] f п’ятдесят.
chômage Ч [∫omaʒ] m 1 безробіття 2 простій
chômé, e Г [] adj святковий
choral, aux Г [] m хорал
chorizo А [(t)∫orizo] m іспанська копчена ковбаса з
червоним перцем
chorus А [kɔrys] m хор. faire chorus підхоплювати
choquer Ч [∫ɔke] vt шокувати
chose Р [∫oz] f 1 річ: autre chose друга річ, щось друге.
en toute chose, en toutes choses у будь-якому випадку.
Faire une chose après l’autre. 2 справа 3 bonnes choses
делікатеси 4 toutes choses égales при інших рівних умо-
вах 5 quelque chose comme десь зо
chou, x Ч [∫u] m капуста
chouette А [∫wεt] f сова
choyer А [∫waje] vt леліяти
chrétien, ne Ч [kretj] 1 m християнин 2 adj
християнський
chrétiennement А [] adv по-християнськи
chrétienté А [] f християнство
christianisme Ч [] m християнство
Christine З [kristin] f Христина
Christophe ім’я
chromo А [kromo] m лубкова картина
chronique Ч [krɔnik] f 1 літопис 2 чутки: chronique
scandaleuse скандальні чутки
chroniqueur А [] m літописець
chroniste Ч [krɔnist] m літописець
chrono [krono] préf час: chronologie
chronologie А [krɔnɔlɔʒi] f літочислення
chronologique А [krɔnɔlɔʒik] adj хронологічний
cht З [] interj
chuchoter А [] vt шепотіти
chuintant, e П [∫ɥt, t] adj шиплячий
chut Ч [∫yt] interj цить! тсс! шш! ша! тихо! тиша!
chva, chwa А [] m
ci Р [si] 1 adv цей; тут 2 invar pron dém (ça) це: ci et ça
3 partic de-ci de-là, par-ci par-là loc adv тут і там
cible А [sibl] f мішень
cicatrice А [sikatris] f шрам
cidre А [] m сидр
Cie compagnie
ciel Р [sjεl] m (cieux) 1 небо: Le ciel est bleu. être au
septième ciel бути на сьомому небі 2 C. Небо ¶ 3 звід
cierge А [] m воскова свіча
cigare Ч [sigar] f сигара
cigarette Ч [sigarεt] f сигарета. Yves allume une
cigarette.
cil А [sil] m вія
cime А [sim] f верхівка
ciment Ч [sim] m цемент
cimenterie П [] f цементний завод
cimeterre А [simətεr] m крива турецька шабля
cimetière Ч [simətjεr] m цвинтар
ciné Ч [sine] m кіно
cinéaste А [] n кінорежисер
cinéma А [sinema] m кіно
cinématographique Г [] adj кінематографічний
cinglant, e Г [] adj хльосткий
cinq Р п’ять 1 [sk] num autonome 2 [s-, k-] adj
cinquante invar Р [skt] п’ятдесят: 1 num autonome:
cinquante-et-un 2 adj num card. cinquante-cinq З
[sktsk] п’ятдесят п’ять 1 num autonome 2 [s-, k-]
adj num card. cinquante-cinquième З [sktskjεm]
adj num ord п’ятдесят п’ятий. cinquante-deux З [s-
ktdø] 1 num autonome п’ятдесят два 2 [-, z-] adj num
card п’ятдесят два, дві. cinquante-deuxième З
[sktdøzjεm] adj num ord п’ятдесят другий.
cinquante-huit З [sktɥit] п’ятдесят вісім 1 num au-
tonome 2 [tɥi-, t-] adj num card. cinquante-huitième З
[sktɥitjεm] adj num ord п’ятдесят восьмий.
cinquante-neuf invar З [sktnœf] п’ятдесят дев’ять 1
num autonome 2 adj num card. cinquante-neuvième З
[sktnœvjεm] adj num ord п’ятдесят дев’ятий.
cinquante-quatre invar З [sktkatr] п’ятдесят чотири 1
num autonome 2 adj num card. cinquante-quatrième З
[sktkatrijεm] adj num ord п’ятдесят четвертий.
cinquante-sept invar З [sktsεt] п’ятдесят сім 1 num
autonome 2 adj num card. cinquante-septième З [s-
ktsεtjεm] adj num ord п’ятдесят сьомий. cinquante-six
З [sktsis] п’ятдесят шість 1 num autonome 2 [si-, z-]
adj num card. cinquante-sixième З [sktsizjεm] adj
num ord п’ятдесят шостий. cinquante-trois З [sktrwa]
п’ятдесят три 1 num autonome 2 [-, z-] adj num card.
cinquante-troisième З [sktrwazjεm] adj num ord
п’ятдесят третій. cinquantième Ч [sktjεm] adj num
ord п’ятдесятий. cinquième Ч [skjεm] adj num ord
п’ятий. quinquennat А [] m п’ятиліття. quintal, aux А []
m центнер. quintilliard З [] m децильйон 1033.
quintilliardième З [] adj децильйонний. quintillion П []
m нонільйон 1030. quintillionième З [] adj нонільйонний
cintré, e Г [stre] adj звідчастий
circonflexe Г [sirkflεks] adj облечений
circonstance Ч [sirksts] f обставина, умова
circonstancié, e А [sirkstsje] adj детальний
circonstanciel, le Г [] adj обставинний
circonvallation Г [] f лінія облоги
circulation Ч [sirkylɑsj] f дорожній рух
circulaire Ч [sirkylεr] 1 adj круглий 2 m циркуляр
circuler Ч [sirkyle] їхати про машину, ходити,
походжати
cire Ч [sir] f віск
ciré, e А [] adj навощений
cirque Ч [sirk] m цирк
ciseau, x Ч [sizo] m 1 різець 2 plur ножиці. ciseler Г
[sizəle] (è) vt чеканити. ciselure Г [] f чеканка. incise А
[siz] adj f ввідний. incisive А [sizif, v] f зуб різець.
concision Г [] f стислість. décidé, e А [] adj рішучий.
décidément Ч [desidem] adv певно. décider Р [deside] vt
1 вирішувати + de + inf 2 спонукати + à faire qch ¶ 3 se
décider v pron рішатися, наважитися + à (faire qch) на.
décisif, ve Ч [desizif, v] adj 1 рішучий 2 вирішальний.
décision Ч [desizj] f 1 рішення: prendre une décision
приймати рышення 2 рішучість, сміливість. imprécis, e
А [] adj неточний. imprécision А [] f неточність,
неясність, невизначеність, нечіткість, розпливчастість.
indécis, e А [desi] adj нерішучий. précis, e Ч [presi, z]
adj точний: à huit heures précises рівно о восьмій. préci-
sément Ч [presizem] adv 1 точно 2 саме, як раз.
préciser Ч [presiz] vt уточняти. précision Ч [presizj] f
1 точність 2 plur уточнення
cistercien, ne А [] adj цистерціанський
citadelle А [] f цитадель, фортеця
citadin, ne А [sitad, in] 1 adj міський 2 n міщанин
cité Ч [site] село f 1 місто, населений пункт 2 (la Cité)
стара частина міста
citer Ч [site] vt 1 наводити 2 називати; наводити.
citation А [] f цитата. excitation А [εksitɑsj] f
збудження. exciter Ч [εksite] vt 1 викликати 2 заохочува-
ти 3 підбурювати + à 4 v pron надихатися. incitatif, ve А
[sitatif, v] adj спонукаючий. inciter А [site] vt
спонукати. précité, e А [] adj згаданий. récit Ч [resi] m
розповідь. récital Г [] m вечір. réciter А [resite] vt
прочитати вголос. surexciter А [] vt надмірно
збуджувати. susciter А [sysite] vt викликати
citoyen, ne А [] n громадянин
citron Ч [sitr] m лимон
civière А [] f носилки
civil, e Ч [] adj громадянський
civilisation Ч [sivilizɑsj] f цивілізація, культура
civilisé, e Ч [sivilize] adj цивілізований
civilité А [sivilite] f ввічливість
civique А [] adj громадянський
clair, e Р [klεr] adj 1 світлий 2 ясний 3 ясний,
зрозумілий ¶ 4 adv ясно ¶ 5 C. f Клер, Світлана 6 m
світло: clair de lune мсячне світло. en clair ясно кажучи
clairement Ч [] adv ясно, чітко
clairière А [klεrljεr] f прогалина
clairsemé, e А [klεrsəme] adj рідкий
clameur Ч [klamœr] f крик
clan А [] m рід
clandestinement А [] adv підпільно
clapotement А [] m хлюпіт
claque А [] f шльоп
claquer Ч [] vi хлопати, клацнути
Claron З []
clarté Ч [klarte] f ясність
clématite Г [klematit] f ломонос
clémence А [] f милосердя
clément, e А [klem, t] adj милостивий
Clémentine З [] ім’я
Cléopâtre [] f Клеопатра
clerc Ч [klεr] m 1 церковник 2 писар, клерк
clergé А [] m духовенство
clic А [] 1 interj клац 2 (click) m лінгв. приклац,
клацаючий ѕвук
cliché А [] m узірець
client, e Ч [klij, t] n клієнт: C’est un bon client.
clientèle А [kljtεl] m клієнтура
cliéntelisme А [] m вождизм
clignement А [] m моргання
cligner А [] 1 vi моргнути 2 vt щулити, мружити
clignotant А [kliɲɔt] m показник повороту
climat Ч [] m обстановка, атмосфера. climatisation А
[] f кондиціонування
clin А [] m en un clin d'œil loc adv в одну мить
cliquer П [] vi клікати
cliquetant, e А [klikət, t] adj дзвякаючий
cliqueter А [] vi ѕвякати
cliquetis А [klikti] m клац, стук; бряжчання
clivage Г [] m розкол
cliver [klive] vt розщепити; розшарувати
cloche Ч [klɔ∫] f колокол, дзвін. clocher А [klɔ∫e] m
дзвіниця: clocher-tour. clocheton А [klɔ∫t] m
дзвіничка. clochette А [] f ѕвіночок
clone А [] m точна копія
clore Ч [klɔr] Présent: clos, clôt; closons, closez, closent.
Participe: clos. Impératif: clos. vt закривати. classe Р
[klɑs] f 1 клас: La classe a 20 évèves. 2 урок; en classe.
classé, e А [klase] adj 1 впорядкований 2 affaire classée
завершена справа. classement А [klɑsm] m розподіл.
classer А [klase] vt розбирати, розподіляти, відносити.
classique Ч [klasik] adj 1 класичний 2 традиційний, зви-
чайний. Claude З [klod] m Клод. claudication А
[klodikɑsj] f кульгання. Claudine З [klodin] f Клодин.
clause А [kloz] f умова. clavier А [klavje] m клавіатура.
clé, clef Ч [kle] 1 f ключ: sous clef під замком. à la clef
зрештою 2 adj ключовий: rôle-clé ключова роль. clé de
contact Ч [kledəktakt] f ключ запалювання, ключ від coiffer А [] vi наставляти роги
машини. cloison А [klwaz] f перегородка. cloître Ч coiffeur Ч [kwafœr] m перукар
[klwatr] m монастир. clos, e Ч [klo] 1 adj зачинений ¶ m coiffure А [kwafyr] f 1 головний убір 2 стрижка
2 город 3 Saint-Cloud [sklu] пригород Парижа, відо- coin Р [kw] m 1 кут: au coin de la rue на куті вулиці;
мий своїм іподромом. clôture Ч [klotyr] f 1 огорожа 2 au coin du feu біля каміну 2 непомітне віддалене місце 3
закриття. clou Ч [klu] m цвях. clouer А [klwe] vt пригво- клин. coincer А [] vi застрягати. recoin А [rəkw] m
здити. clouté, e Ч [klute] adj підбитий цвяхами. cloutier закуток
А [klutje] m гвіздар. concluant, e Ч [kklɥ, t] adj пере- coing Г [kw] m айва
конливий. conclure Ч [kklyr] vt висновувати. con- Coislin А [kwal] герцозтво
clusion Ч [kklyzj] f висновок. éclore Ч [eklɔr] vi cola П [] m кола
розцвітати. éclosion А [eklozj] f вилуплювання. écluse colère Р [kɔlεr] f гнів: en colère сердитий. Les Grecs
А [eklyz] f шлюз. enclave А [klav] f уклинена частина descendaient dans la rue pour crier leur colère face au
чужої землі. enclore А [klɔr] vt обгороджувати. enclos diktat de Bruxelles...
А [klo] m огороджене місце; загін. exclure Ч [εksklyr] colifichet U [] m дрібничка
vt виключати. exclusif, ve А [εksklyzif, v] adj colin П [] m риба сайда
виключний. exclusion А [εksklyzj] f виключення; colique А [kɔlik] m різь
усування. exclusivement Ч [εksklyzivm] adv виключно. colle Ч [kɔl] f клей. collant, e Ч [kɔl] 1 m щільно
exclusivité А [εksklyzivite] f виключність. inclure Г облягаючий костюм; трико; колготи 2 adj клейкий.
[klyr] (inclus) vt включати. mi-clos, e А [miklo, o:z] adj coller Ч [kɔle] vt 1 приклеювати 2 прикладувати,
привідкритий. occlusif, ve П [ɔklyzif, v] adj проривний. прижимати ¶ 3 vi прилипати
perclus, e А [pεrkly] adj розбитий паралічем. réclusion А colline Р [kolin] f холм
[reklyzj] f позбавлення свободи colombe А [kɔlb] f голубка. colombier А [kɔlbje]
clown А [klun] m клоун m голублятня
club Ч [klœb] англ. m клуб colon Ч [] m поселенець
co [kɔ] préf разом ко, су, спів: cohéritier colonel Ч [kɔlɔnεl] m полковник: Que fait un colonel ?
coalition А [kɔalisj] f союз, об’єднання colonial, e, aux А [] adj колоніальний
coccinelle Г [kɔksinεl] f жук сонечко colonie А [] f колонія
cocher Ч [kɔ∫e] m кучер colonisation А [] f заселення
cochère А [] adj f porte cochère ворота coloniser Г [] vt колонізувати
cochon Ч [kɔ∫] m свиня colonnade А [] f колонада
cocktail А [] m англ. коктейль colonne А [kɔlɔn] f колона
coco А [] m кокос colorant Г [] m барвник
cocotte А [] f пташечка coloration А [] f забарвлення
code Ч [kɔd] m 1 звід правил 2 code de la route colorer А [] vt забарвлювати
правила дорожнього руху 3 код colorier Ч [kɔlɔrje] vt фарбувати
codification А [] f кодифікація, систематизація coloris А [kɔlɔri] m колорит
cœur Р [kœr] m серце; avoir le cœur sur la main бути colossal, e, aux А [] adj величезний
відвертим. avoir mal au cœur закачувати, тошнити. par colosse А [] m велетень
cœur loc adv напам’ять. accord Р [akɔr] m 1 згода: d'ac- coma Г [] f мед. кома; être dans le coma бути
cord loc adv гаразд, згода, згоден; être d’accord pour faire смертельно п’яним
qch бути згідним; être d’accord змовитися. Bon pour combien Р [kbj] adv inter скільки; combien de loc
accord. 2 договір; домовленість 3 грам. узгодження. d скільки …
accorder Р [akɔrde] vt 1 давати, надавати 2 погодитися, combinable А [] adj об’єднуваний
визнати ¶ 3 v pron узгоджуватися. concordant, e А [] adj combinaison А [] f поєднання
відповідний. concorder А [] vi узгоджуватися. cor- combiner Ч [kbine] поєднувати, з’єднувати
dialement А [kɔrdjaləm] adv сердечно. cordialité А comble Ч [kbl] m вищий ступінь: être au comble de
[kɔrdjalite] f секрдечність. désaccord А [] m la joie стрибати від радості
розходження. discorde А [diskɔrd] f незгода. miséricorde comblé, e А [] adj задоволений
А [mizerikɔrd] f милосердя combler Ч [] vt 1 задовольнити 2 заповнити 3 щедро
coffre Ч [kofr] m скриня обдаровувати
coffre-fort А [] (s + s) m сейф, вогнетривка шафа combustible А [] m паливо
coffret А [] m скринька combustion А [] f горіння
cogner А [kɔɲe] v pron вдаритися comédie Ч [kɔmedi] f 1 комедія 2 притворство.
cohérence А [] f зв’язність comédien, ne А [kɔmedj, εn] n актор. comique Ч [] m 1
cohérent, e А [] adj послідовний комік 2 комізм ¶ 3 adj комічний
cohéritier, ière Г [] n співнаступник comestible А [] adj їстівний
cohésion А [] f зливання comète А [] f комета
cohue А [kɔy] f натовп comité Ч [kɔmite] m комітет, рада
coi, te А [] adj сумирний commémoratif, ve Г [] adj пам’ятний
coiffe А [kwaf] f 1 головний убір 2 підкладка шапки commémoration А [] f пам’ять
 commensal, e, aux А [kɔmsal, o] n співжитель
comment Р [kɔm] 1 adv comment, описова форма
comment est-ce que як, яким чином: Comment t’appelles-
tu ? 2 interj comment ! як! et comment ! і як! 3 comment
donc ! іще би! 4 conj
Comminges З [] край
commutation А [] f переставляння
commuter [] vt переставлятися
compact, e Ч [kpakt] adj компактний, щільний
compagne Ч [kpaɲ] f супутниця
compagnie Ч [kpaɲi] f 1 компанія, товариство: de
compagnie loc adv разом; tenir compagnie à qn скласти
компанію 2 рота 3 військо 4 grandes compagnies ватаги
розбійників
compagnon Ч [kpaɲ] m 1 супутник 2 товариш
compatible А [] adj сумісний
compatir А [] vi співчувати
compatissant, e А [kpatis, t] adj співчутливий
compatriote А [kpatrijɔt] n співвітчизник
compère Ч [kpεr] m 1 кум 2 rusé compère хитрий
малий
compétence А [] f обізнаність
compétent, e А [] adj обізнаний
compétitif, ve П [kpetitif, v] adj конкурентоспромо-
жний
Compiègne [kpjεɲ] підстароство Комп’єнь повіту
Уаза Пікардії
complément А [kplem] m додаток
complémentaire А [] adj допоміжний, додатковий
complémenter П [] vt
complet, plète Р [kplε, εt] 1 adj повний, заповнений:
complet повно, вільних місць немає 2 повний,
закінчений, завершений 3 досконалий, повний ¶ 4 m au
grand complet loc adv у повному скаліді
complètement Ч [kpletəm] adv цілком
compléter Ч [kplete] vt доповнити
complexe Ч [kplεks] 1 adj складний 2 m комплексне
число
complexion Г [] f тілобудова
complexité А [] f складність
complot А [kplo] m змова
compréhensible А [] adj зрозумілий
compréhensif, ve А [] adj розуміючий
compréhension А [] f розуміння
compresse Ч [kprεs] f компрес
comptabilité А [] f діловодство
comptant А [kt] adj m argent comptant готівка
compte Р [kt] m 1 рахунок; підрахунок: compte
courant поточний рахунок. son compte est bon його
пісенька проспівана; tenir compte de qch враховувати,
мати на увазі щось; tout compte fait в кінці кінців; au
bout du compte зрештою, в кінці-кінців; sur le compte de
qn стосовно; de compte à demi порівно, наполовину; en
fin de compte loc adv узявши все до уваги, врешті-решт
2 compte (en banque) банківський рахунок: compte chè-
que postal поштовий чековий 3 compte rendu звіт 4 звіт:
demander compte вимагати звіту; se rendre compte que
[de] зрозуміти, усвідомлювати 5 pour solde de tout comp-
te в остаточний розрахунок
compter Р [kte] vt 1 рахувати; підраховувати: Je
compte jusqu’à cent.; c. faire наміритися, думати щось
зробити 2 вважати, розраховувати 3 нараховувати ¶ vi 4
рахуватися: ce qui compte, c'est важливо лише; à compter
de loc prép починаючи з 5 розраховувати + sur: Nous
comptons à se sujet sur le soutien des pères et de mères de
nos élèves.
compteur А [] m лічильник
comptine П [ktin] f дитяча лічилка
comptoir Ч [ktwar] m прилавок
comte, sse Ч [kt, εs] n граф. comté Ч [kte] m
графство. comtois, e А [] adj франш-контійський
con, ne А [] n дурень
concentration Ч [kstrɑsj] f зосередженість
concentré, e А [] adj концентрований, насичений;
згущений
concentrer Ч [səkstre] 1 vt зосереџувати, нап-
равляти увагу 2 v pron зосереджуватися
concert Ч [ksεr] m 1 концерт 2 одностайність
concerté, e А [] adj обумовлений
concierge Ч [ksjεrʒ] m консьєрж, швейцар
concile А [ksil] m церковний собор. conciliable А []
adj примирюваний, погоджуваний. conciliabule А [] m
таємне зібрання. conciliant, e А [] adj зговірливий.
conciliation А [ksiljɑsj] f примирення. concilier А
[ksilje] vt примирювати
concocter А [] vt жарт. приготувати
concombre А [] m огірок
concomitant, e А [] adj співпадаючий
concourir А [] vi домагатися
concours Ч [kkur] m 1 конкурс 2 заст. збіговисько
concret, ète Ч [kkrε, εt] adj 1 конкретний 2 від-
чутний
concrètement А [] adv конкретно
concrétiser А [] vt реалізувати
concurrence Ч [kkyrs] f конкуренція, змагаль-
ність: faire concurrence à змагатися з; jusqu'à concurrence
de loc prép до суми, в межах
concurrencer А [] vt суперничати
concurrent, e А [] n учасник
concussionnaire А [kkysjɔnεr] n хабарник
condamnation А [kdanɑsj] f засудження; вирок
condamné, e Ч [] n засуджений
condamner Ч [kdane] vt 1 засуджувати, осу-
джувати, присуджувати 2 примушувати
condé Г [] m дозвіл
condescendance А [] f поблажливість
condoléance П [kdɔles] f співчуття
condottiere [] (condottieres, condottieri) m 1 кондотьєр
2 авантюрист
cône А [] m конус
confédéré, e Г [] adj союзний
confirmation А [] f підтвердження
confirmer Ч [kfirme] vt підтверджувати
confiscation А [] f відібрання
confisquer А [kfiske] vt забирати, відбирати
Conflans А [] община, квартал
conflit А [] m 1 війна 2 спір
confrère Ч [kfrεr] m побратим
confrontation А [] f 1 очна ставка 2 конфронтація
confronter А [] vt робити очну ставку
 confus, e Ч [kfy, z] adj 1 туманний 2 збентежений,
зніяковілий 3 заплутний
confusion Ч [kfyzj] f 1 розгубленість 2 плу-
танина, плутання, змішування
congé Ч [kʒe] m 1 дозвіл іти 2 відпуск
congédier А [kʒedje] vt звільнити, відпустити
congrégation А [] f братство
congrès А [] m з’їзд
conifère Г [] adj хвойний
conique А [] adj конічний
connaissance Р [kɔness] f 1 знання: prendre
connaissance de познайомитися; en connaissance de cause
зі знанням справи 2 знайомство: faire c. познайомитися
3 свідомість: reprendre connaissance прийти до тями 4
знайомий, знайома: ancienne connaissance
connaisseur А [kɔnεsœr] m знавець
connaître Р [kɔnεtr] Passé: connut. Présent: connais,
connaît; connaissons, connaissez, connaissent; Participe:
connu. 1 vt знати; connaître comme sa poche знати як
своїх п’ять пальців 2 se connaître v pron +en знатися на
connétable А [] m коннетабль
connexe А [] adj 1 зв’язаний 2 матем. зв’язний
connexion А [] f з’єднання
connivence А [] f співучасть
connotation П [kɔnɔtɑsj] f додаткове значення
connu, e Ч [kɔny] p p connaître
connut [] 3 pers sing p s connaître
consacrer Ч [ksakre] vt присвячувати; уділяти
conscience Р [ksjs] f 1 совість: en conscience loc
adv по совісті. la main sur la conscience поклавши руку
на серце 2 свідомість: en pleine conscience 3 добросовіс-
ність 4 обізнаність; переконання
conscient, e Ч [ksj, t] adj 1 усвідомлюючий 2
свідомий
conscription А [kskripsj] f воїнська повинність;
призов
consécration А [] f посвячення
conseil Р [ksεj] m 1 порада 2 нарада, засідання
conseiller Ч [ksεje] vt радити
conseiller, ère Ч [ksεje, εr] n радник
conséquence Ч [kseks] f 1 наслідок: en consé-
quence loc adv як наслідок 2 важливість: de conséquence
важливий
conséquent, e Ч [] adj 1 послідовний 2 відповідний:
par conséquenr відповідно, як наслідок
conservateur, trice Ч [ksεrvatœr, tris] n 1 хранитель,
наглядач 2 політ. консерватор
conserve А [] f консерва
conserver Ч [ksεrve] vt зберігати, берегти
conserverie А [] f консервний завод
considérer Р [ksidere] (è) vt вважати considérable Ч
[ksiderabl] adj значний considérablement А [] adv
значно. considération Ч [ksiderɑsj] f 1 пошана 2 ро-
згляд. déconsidérer Г [] vt позбавляти поваги
consœur П [] f колега
consolider А [ksɔlide] vt скріплювати, укріплювати
conspuer А [] vt висміювати
constamment Ч [kstam] adv постійно
constance А [ksts] f постійність
constant, e Ч [kst, t] adj постійний
constat А [ksta] m визнання
constatable А [kstatabl] adj встановлюваний
constater Ч [kstate] vt констатувати, встановити
constellation А [kstelɑsj] f сузір’я
consternation А [kstεrnɑsj] f приголомшення
consterné, e А [kstεrne] adj приголомшений
consterner А [kstεrne] vt приголомшувати
constituant, e А [kstitɥ, t] 1 adj складаючий 2 m
складова частина
constitué, e А [] adj установлений
constituer Ч [kstitɥe] vt 1 становити, складати,
утворювати 2 засновувати
constitutif, ve А [kstityf, v] adj складений, скла-
довий
constitution Ч [kstitysj] f конституція
constitutionnaliser П [] vt придати конституційний
характер
constitutionnalité П [] f конституційність
constitutionnel, le А [] adj конституційний
consulaire А [] adj консульський
consulat А [] m консульство
consultable А [] adj довідковий
consultatif, ve А [] adj дорадчий
consultation А [] f нарада
consulter Ч [ksylte] 1 vt узнати; радитися + qch про
щось; подивитися; звернутися за справкою 2 v pron
переглянутися
consumer А [ksyme] vt пожирати
contagion А [] f зараження
contact Ч [ktakt] m 1 контакт: en contact у взаємодії
з 2 перше знайомство
contacter П [] vt зв’язатися
contamination А [] f зараження
conte Ч [kt] m 1 казка 2 оповідка
contemplatif, ve А [ktplatif, v] adj споглядальний,
спостережливий
contemplation Ч [] f споглядання, розглядання
contempler Ч [] vt розглядати
contemporain, e Ч [ktpɔr, εn] adj сучасний
contempteur, trice А [] n хулитель
conter Ч [kte] vt розказувати
contestable А [] adj спірний
contestataire А [] adj незадоволений
contestation А [] f 1 оспорювання, прирікання 2
незадоволення
contester А [] vt оспорювати
conteur, se А [] n оповідач
contexte А [] m контекст
contigu, ë Ч [ktigy] adj прилеглий, суміжний
contingent А [] m доля
continu, e А [] adj 1 неперервний; протяжний 2
плавний голосний 3 en continu неперервний.
continuateur, trice А [] n продовжувач. continuel, le Ч
[ktinɥεl] adj постійний. continuellement А [] adv
постійно. continuer Р [ktinɥe] продовжувати : Je con-
tinue teut seul. continuité А [] f неперервність
contondant, e А [ktd, t] adj тупий
contorsion А [ktɔrsj] f вигини
contourner А [] vt обійти
contraindre А [ktrdr] Passé: contraignit. Présent:
contrains, contraint; contraignons. Participe: contraint. vt
змусити
contraint, e Ч [] f 1 примус 2 скованість ¶ 3 adj
вимушений
contraire Р [ktrεr] 1 adj протилежний 2 m про-
тилежність: au contraire loc adv навпаки
contrairement А [] adv +à на противагу
contrarier Ч [ktrarje] vt 1 заважати, перешкоджати
2 перечити 3 викликати недовольство
contrariété Ч [ktrarjete] f 1 перешкода 2 про-
тилежність, протиріччя 3 незадовалення, прикрість
contraste Ч [ktrast] m протилежність
contraster А [ktraste] vi протиставлятися
contrastif, ve А [ktrastif, v] adj співставляльний
contrat Ч [ktra] m договір
contre Р [ktr] 1 проти 2 місцевий відмінок 3
знахідний відмінок до: Le cheval emporté heurta
l’imprudent … et l’envoya tomber contre la muraille. 4 об 5
проти, на кого: Mordaunt dirigea le canon d’un pistolet
contre de Winter. 6 par contre loc adv проте ¶ 7 m фехт.
удар у контрвідповідь
contrebalancer А [] vt урівноважувати
contrebas А en contrebas [ktrəbα] loc adv зверху
вниз
contrecarrer Г [ktrəkare] vt протидіяти
contrecœur А [ktrəkœr] m à contrecœur loc adv
проти волі
contrée А [ktre] f край
contre-mine [ktrəmin] f хитрість у відповідь
contrepèterie Г [ktrəpεtri] f акрофонічна переста-
новка
contrepoison А [ktrəpwaz] m протиотрута
contrescarpe Г [ktrεskarp] f оборонна споруда
contrit, e Г [ktri, t] adj жалкуючий
contrôle А [ktrol] m контроль
contrôler А [ktrole] vt контролювати
contusion А [ktyzj] f удар
conurbation П [kɔnyrbαsj] f злиття міст
convaincant, e А [kvk, t] adj переконливий
convaincre Ч [kvkr] Passé: convainquit. Présent:
convaincs, convainc; convainquons. vt переконувати + de
+ inf
convaincu, e Ч [] adj упевнений
convalescence А [kvalεss] f виздоровлення
converger А [] vi наближатися
conviction Ч [kviksj] f переконання
convier А [] vt скликати
convoi А [] m конвой
convoiter А [kvwate] vt зазіхати на, пристрасно
бажати. convoitise А [] f заздрість
convulsif, ve А [kvylsif, v] adj судомний
convulsion А [kvylsj] f судома
convulsivement А [kvylsivm] adv судомно
cool invar П [kul] англ. adj незворушний
coopérateur, trice А [] n співучасник
coopération А [kɔɔperɑsj] f співпраця
coordinateur, trice А [] n узгоџувач
coordination А [kɔɔrdinɑsj] f узгодження
coordonnée Ч [] f координата
copain Ч [kɔp] m приятель: J’ai des copains.
Copenhague [] Копенгаген
copie Ч [kɔpi] f копія. copier Ч [kɔpje] vt 1 наслідувати
2 копіювати. copieur А [] m photocopieur: duplicopieur.
télécopie П [telekɔpi] f телефакс, факсимільний зв’язок.
télécopieur П [] m апарат телефакс
coprésident [] m співголовцючий
coq Ч [kɔk] m півень
coque А [] f шкаралупа
coquelicot Ч [kɔkəliko] m мак
coquet, te А [kɔkε, t] 1 adj елегантний; чепурний 2 n
кокетка
coquettement Г [] adv кокетливо
coquetterie А [kɔkεtri] f 1 кокетство, загравання 2 еле-
гантність, шик
coquillage А [] m раковина
coquille Ч [kɔkij] f 1 ракушка 2 шкаралупа
coquillettes А [] f plur макарони ракушки
coquin, e А [kɔk, in] n шахрай
cor А [kɔr] m 1 ріг 2 відгалуження рогів (оленя): un
vieux dix(-)cors старий олень з десятьма
відгалуженнями рогів
corail, aux А [] m 1 корал 2 червоне м’ясо
corbeau Ч [kɔrbo] m ворон
corbeille Ч [kɔrbεj] f кошик
corbleu А [] interj чорт забирай
corde Ч [kɔrd] f 1 шнур 2 струна 3 зв’язка: cordes
vocales голосові зв’язки 4 tenir la corde бути господарем
положення. cordage А [kɔrdaʒ] m снасть. accordéon Ч
[akɔrde] m акордеон. cordeau А [kɔrdo] m 1 шнур 2 au
cordeau чітко. cordelier, ère А [kɔrdəlje] n монах. cordon
Ч [kɔrd] m шнур. cordon-bleu З [] (s + s) m досвідчена
повариха. cordonnerie Г [] f взуттєвий магазин.
cordonnier Ч [kɔrdɔnje] m чоботар. record Ч [rəkɔr] m
рекорд, досягнення
cordieu П [kɔrdjø] interj
Corée А [] f Корея
coréen, ne А [] adj крейський
cormoran Г [] m птах баклан
corne А [] f ріг
corneille А [] f ворона. bayer aux corneilles дивитися
по сторонах, за воронами, ловити ґав
cornet А [] m 1 дудка 2 cornet à dés скляночка для гри
в кості
cornette Г [kɔrnεt] m 1 звання корнет 2 чепчик
corniche А [kɔrni∫] m карниз
corollaire А [] m слідування
coron А [] m шахтарський дім
corps Р [kɔr] m 1 тіло: exercices de corps фізичні
вправи. Son corps est mince. 2 військ. частина 3 l’honneur
du corps честь мундиру 4 особовий склад 5 головна,
основна частина: corps de logis головний корпус ; corps
de garde вартівня; corps d’armée 6 corps-à-corps вру-
копашну 7 кегель 8 матем. тіло, поле. corpulent, e А []
adj дородний. corpus Г [] m сукупність текстів. corsage
А [kɔrsaʒ] m корсаж. corselet З [kɔrsəlε] m кіраса.
corseter А [kɔrsəte] (tt) vt затягувати в корсет
corridor Ч [kɔridɔr] m коридор, пробіг
corroborer Г [kɔrɔbɔre] vt підкріплювати
corroder А [kɔrɔde] vt роз’їдати
corse А [] 1 C. острів Корсика 2 adj корсиканський
 cortège Ч [kɔrtεʒ] m хода
cosse А [] f стручок
costume Ч [kɔstym] m костюм; убрання
cotation А [] f котирування, розцінювання
cote Ч [kɔt] f податок
côte Р [kot] «кут» f 1 côte à côte поряд, побіч, поруч.
Ils marchent maintenant côte à côte. 2 берег, побережжя 3
косогір, підйом дороги, горб 4 берег
côté Р [kote] m 1 бік, сторона: autre côté другий бік; de
l’autre côté з другого боку; côté rue ... зі сторони вулиці
…; de tout côté, de tous côtés зі всіх сторін 2 à côté loc
adv біля, поряд 3 du côté de (розм. du côté, côté) у сторо-
ну до, у напрямку до 4 de son côté зі свого боку
coteau Ч [] m горбок
côtelette А [kotlεt] f відбивна котлета
coter Ч [kɔte] vt 1 мітити, нумерувати 2 розцінювати
coterie А [kɔtri] f компанія
côtier, ère А [] adj прибережний
cotisation Ч [] f внесок
cotiser А [kɔtize] vi складатися
coton А [kɔt] m бавовна
côtoyer А [] vt 1 іти, їхати по чомусь 2 наближатися
cotte А [kɔt] f камзол, кафтан
cou Р [ku] m шия: sauter au cou кинутися на шию. col
Ч [kɔl] m комір. colis Ч [kɔli] m ящик, посилка.
collerette А [] f комірець. collet Ч [kɔlε] m 1 комір 2
collet monté чепурний 3 сильце 4 petit collet церковно-
служитель. collier Ч [kɔlje] m 1 кольє 2 нашийник
couche Ч [] f 1 ложе 2 шар 3 покриття. accoucher А []
vi родити. couchant, e Ч [ku∫, t] adj заходящий.
coucher Р [ku∫e] 1 vt класти, укладати спати: Je couche
le bébé. 2 положити ¶ v pron 3 лягати спати 4 заходити.
recoucher А [rəku∫e] v pron знову влягтися
couci-couci Г [] loc adv заст. так собі
coude Ч [kud] m 1 лікоть 2 вигин. accouder А [akude]
v pron облікотитися. coudée А [] f 1 іст. міра довжини
лікоть 2 il a les [ses] coudées franches у нього руки роз-
в’язані
coudre Ч [kudr] (cousons; cousu) vt шити; зашивати;
пришивати. accoutumé, e Ч [akutyme] adj звичний.
accoutumer А [akutyme] + à 1 vt привчати до + inf 2 v
pron звикати. couteau, x Ч [kuto] m ніж: L-un d’eux
tenait un couteau dont la pointe visait mon ventre. coutelas
А [] m тесак. coutellerie Г [] f фабрика ножів. coutilier []
m мечник. coutume Ч [kutym] f 1 звичай: comme de cou-
tume як звичайно 2 une fois n'est pas coutume ожин раз
не рахується. coutumier, ère А [] adj звичний. couture А
[kutyr] f шов. couturier, ère А [] n кравець. découdre Г []
(décousons; décousu) vt розпорювати; відпорювати. re-
coudre А [] vt перешивати
coudrier Г [] m ліщина
couenne Г [kwan] f свиняча шкіра. découenner З [] vt.
couette А [] f 1 хвостик 2 перина
couler Р [kule] 1 vi текти 2 vt топити. coulant А [kul]
m рухоме кільце. couleur Р [kulœr] f колір: Quel est la
couleur ? couleuvre Ч [kulœvr] m вуж. couleuvrine Г
[kulœvrin] m гармата. coulis А [kuli] m фруктове п’юре
з соком. coulisse А [kulis] f куліса. coulisseau, x А
[kuliso] m рама. couloir Ч [kulwar] m коридор
coup Р [ku] m 1 ку, кукання 2 удар. tenir le coup
витримати; à coup sûr loc adv напевно 3 coup de pointe
колючий удар 4 loc adv tout à coup раптом; d’un seul
coup з одного разу; du coup зразу; à tout coup, à tous
coups у будь-якому випадку, кожен раз; du premier coup
з першого разу; pour le coup цього разу 5 coup de télé-
phone телефонний дзвінок: As-tu reçu un coup ? 6 à
coups лиш небагато 7 manquer son coup зазнати невдачі
8 + de одинична дія: un coup d'éponge, un coup de brosse,
coup de commerce 9 coup (de feu) постріл. coupe А [kup]
f 1 стрижка 2 покрій. couper Р [kupe] vt 1 різати 2 пере-
городжувати 3 переривати 4 пересікати, перетинати.
coupeur Г [] m різака. coupon Ч [kup] m купон. cou-
pure А [kupyr] f роз’єднання. découpage А [] m поділ.
découper А [dekupe] vt 1 розрізати 2 відрізати 3 se
découper en vigueur різко виділятися на фоні ...
entrecouper Г [] vt перерізати, переривати. beaucoup Р
[boku] багато 1 adv Elle travaille beaucoup. 2 pron indéf
plur . contrecoup А [] m відклик
coupable Ч [kupabl] adj винний
coupe Ч [kup] f кубок; бокал. soucoupe Ч [sukup] f
тарілочка
couple Ч [kupl] m пара. accouplement [] m спарення.
couplage Г [] m зв’язок. couplet А [kuplε] m строка;
куплет
cour Р [kur] f 1 двір: La cour est grande. 2 двір,
придворні; свита. faire la cour à qn залицятися до когось
3 faire la cour de qn замовити cловечко за когось.
accourir Ч [akurir] vi прибігати, надбігти. courage Р
[kurɑʒ] m 1 сміливість 2 bon courage! удачі! courageux,
se Ч [kuraʒø, z] adj сміливий. couramment А [] adv
вільно. courant, e Ч [kur] adj 1 біжучий 2 поточний 3
поточний, звичний 4 tout courant loc adv легко, бігом ¶
m 5 потік; c. d’air повітряний потік, повітряна течія 6 au
courant обізнаний; être au courant de бути в курсі 7 елек-
тричний струм, електрика: le courant passe установлено
взаєморозуміння 8 течія, плин, хід; рух. courbaturer П
[] (courbaturé, courbatu) vt викликати ломоту. courbe А
[] f крива. courbé, e Ч [] adj згорблений. courber А
[kurbe] v pron нахилитися. courbette Г [] f стрибок.
coureur, se Ч [kurœr, øz] m 1 бігун 2 завсідник 3
посильний. courir Р [kurir] Passé: courut. Présent: cours,
court; courons, courez, courent. Futur: courra. Participe:
couru [kury]. 1 vi бігти, бігати 2 vt ризикувати, піддава-
тися, зазнавати: courir un danger наражатися на не-
безпеку. couru, e Ч [kury] adj обговорюваний. parcourir
Ч [parkurir] (parcouru) vt 1 проходити 2 переглядати.
parcours А [] m 1 пробіг; перехід 2 траса
courgette А [] f кабачок
couronne Ч [kurɔn] f 1 вінок 2 вінець, корона 3 крона,
¼ фунта стерлінгів
couronner А [] vt 1 увінчувати 2 коронувати ¶ 3 v
pron збити, ранити собі коліно
courre Г [kure] vt травити
courriel П [] m елктронна пошта
courrier Ч [kurje] m 1 пошта 2 гонець
courroie Ч [kurwa] f ремінь
courroucer Г [] vt розгнівати
courroux А [] m гнів
cours Р [kur] m 1 течія: cours d'eau ріка; remonter le
cours d'un fleuve плисти вверх по течії 2 en cours (саме)
здійснюваний; au cours de протягом 3 лекція 4 заняття
одн.: J’aime les cours de français. 5 заняття мн. 6 по-
токова ціна, курс; котирування
course Ч [kurs] f 1 біг 2 plur ходіння за покупками 3
перегони, гонка
coursier, ère А [kursje, εr] 1 n посильний 2 m скакун
court, e Р [kur, kurt] adj 1 короткий 2 couper court
припинити ¶ 3 adv різко: s'arrêter court раптово
зупинитися 4 [kɔrt] m тенісний корт
courtage Г [] m 1 комісійний відсоток 2 брокерські
послуги
courtaud, e А [kurto, d] adj зобрізаними вухами і
хвостом
court-circuiter [] vi розм обійти
courtisan, e Ч [kurtiz, an] 1 m придворний 2 f літ.
куртизанка
courtoisement Г [] adv ввічливо
courtoisie А [kurtwazi] f ввічливість, люб’язність
couscous А [] m кускус
cousin, e Ч [kuz] n двоюрідний брат, сестра
coussin Ч [kus] m подушка
cousu, e А [] adj cousu d’or, d'argent багатий
Cousteau З [] n
coût Ч [ku] m 1 вартість 2 plur ціна, витрати, дорого-
визна
coûter Ч [kute] коштувати
coûteux, se Ч [kutø, øz] adj дорогий
couvée А [] f виводок
couvent Ч [kuv] m монастир
couver А [] vi назрівати
CPV chlorure de polyvinyle ПВХ, поліхлорвініл
crabe Ч [krab] m краб
crac Г [krak] interj трах
crachat А [] m 1 плювок 2 нагорода, відзнака
cracher А [kra∫e] vi 1 плювати 2 випльовувати
craignent [] 3 pers plur prés craindre
craindre Р [krdr] Passé: craignit. Présent: crains,
craint; craignons, craignez, craignent. Participe: craint. vt
боятися + de + inf
crainte Ч [krt] f страх, побоювання: de crainte que +
subj loc conj боячись що, щоб, зі страху що; par crainte
de побоюючись
craintif, ve А [] adj боягузливий
cramoisi, e Ч [kramwazi] adj малиновий
crampon А [krp] m скоба, гак. cramponner А
[krpɔne] vt вчепитися у
crâne Ч [krɑn] m череп
crânement А [] adv сміливо
crânien, ne П [] adj черепний
crapahuter А [] vi продиратися
crapaud А [] m жаба
craquer А [] vi хрустіти, тріщати. craquant, e Ч
[krak, t] adj хрумкий. craquement А [] m тріск
crasse Ч [kras] 1 f бруд 2 adj f ignorance crasse крайнє,
кричуще незнання
cratère А [] m кратер
cravache А [krava∫] f батіг
cravate Ч [kravat] m краватка
crayon Ч [krεj] m олівець: au crayon олівцем
crayonner Ч [krεjɔne] vt рисувати олівцем
créance А [kres] f 1 боргове зобов’язання 2 lettres de
créance вірчі грамоти
créancier Ч [kresje] m позичальник
crèche А [] f 1 помешкання 2 дитячі ясла
crédence А [] f сервант
crédibilité А [] f переконливість
crédible П [kredibl] adj правдоподібний
crédit Ч [kredi] m 1 кредит: ouvrir un crédit відкрити
кредит 2 обов’язкове вказування автора 3 значення,
вплив
créditer А [] vt кредитувати
crédule А [] adj легковірний
crédulité А [kredylite] f легковір’я
créer Р [kree] vt творити, створювати. créateur, trice
Ч [kreatœr, tris] 1 adj творчий 2 m творець. création Ч
[kreɑsj] f 1 створення, утворення 2 витвір. créature Ч
[kreatyr] f 1 істота, створіння; людина 2 жінка 3 тварь.
recréer А [] vt відтворювати
crémation Г [] f спалення
crématorium А [] m крематорій
crème Ч [krεm] f вершки, крем. crémerie Г [] f
молочний магазин. vrémeux, se А [] adj вер-
шкоподібний. écrémer А [] vt знімати вершки
créneau А [] m бійниця
créole А [] adj креольський
crêpe Ч [krεp] f млинець
crêperie П [] f млинцева харчівня
crépine А [krepin] f бахрома
crépir Г [] vt штукатурити
crépu, e А [krepy] adj кучерявий
crépuscule Ч [krepyskyl] m сутінки
Crésus П [krezys] m Крез: riche comme Crésus багатий
як Крез
crête Ч [krεt] f гребінь
creux, se Ч [krø, z] adj 1 порожній: arbre creux
дуплисте дерево. viande creuse марні надії 2 глухий ¶ 3
m порожнина, западина, заглибина. creusement А [] m
риття. creuser Ч [krøze] vt 1 рити 2 видовбувати 3 виги-
нати 4 creuser (l'estomac) викликати апетит ¶ 5 v pron
поглиблюватися, заглиблюватися
crever Ч [krəve] 1 vt проколювати 2 vi здохнути.
crevaison А [] f прокол. crevasse А [] f розколина. crevé,
e Ч [krəve] adj смертельно втомлений
crevette Г [krəvεt] f креветка
cri Р [kri] m 1 крик 2 grands cris гучні крики 3 скрип
criard, e Ч [krjar, d] adj крикливий
crible А [] m решето, сито
cribler А [krible] vt прорешетити, решетити
crier Р [krije] (crie [krij]) vi 1 кричати: Je crie après les
enfants. 2 скрипіти
crime Ч [] m злочин
criminel, le Ч [kriminεl] 1 n злочинець 2 adj
кримінальний
crin А [kr] m волос гриви чи хвоста. à tous crins
ярий
crinière А [] f грива
crise Р [kriz] f криза: en crise в кризі
crisper Ч [krispe] vt 1 морщити 2 викликати судоми 3
стискати: …il crispa ses poings… ¶ 4 v pron стискатися.
crispation А [] f подьоргування
 cristal, aux Ч [kristal, o] m кришталь
cristalliser А [] vt кристалізувати
critère А [] m ознака
critiquable А [kritikabl] adj поганий, осуџуваний
critique Ч [kritik] f 1 критика 2 засудження, докір ¶ 3
m критик 4 adj критичний
critiquer А [kritike] vt критикувати, осуджувати
croc А [kro] m крюк, гак. accrochage А [] m при-
кріплення. accrocher Ч [akrɔ∫e] 1 vt причіпляти 2 v pron
+ à зачепитися, чіплятися за. croche Г [] f муз. восьма.
crochet А [] m 1 крюк 2 faire un crochet зробити гак 3
plur квадратні дужки. crocheter Ч [krɔ∫te] (è) vt 1 від-
чиняти, відпирати замок відмичкою 2 в’язати гачком.
crocheteur П [krɔ∫tœr] m вантажник. crochu, e Ч [krɔ∫y]
adj гачкуватий
crocodile Ч [krɔkɔdil] m крокодил
croire Р [krwar] (crois, croit; croyons, croyez, croient;
cru) вірити, вважати, гадати + inf: Je croire en tu.
croisade А [krwazad] f хрестовий похід
croisée Ч [krwaze] f вікно
croiser Ч [krwaze] vt 1 схрещувати 2 пересікати
croiseur Г [krwazœr] m крейсер
croisière Ч [krwazjεr] vitesse de croisière крейсерська
швидкість
croissance А [krwass] f зростання
croissant, e Ч [] 1 adj зростаючий 2 m рогалик
croître Ч [krwatr] рости, зростати
croix Ч [krwa] m хрест: Croix de guerre хрест «За
бойові заслуги» у Франції
croquer А [krɔke] vt гризти. croquant, e Г [krɔk, t] n
селянин. croque Ч [krɔk] f хавка. croquette Г [krɔkεt] f
биток. recroqueviller А [rəkrɔkvije] v pron зморщитися
crosse А [] f рукоятка
crosser А [] vt прискіпуватися, придиратися до
crotté, e А [] adj забруднений
crouler А [krule] vi струшуватися
croupe А [krup] f круп. accroupir А [akrupir] v pron
присісти
croûte А [] f скоринка, шкірка хліба
croûton А [] m окраєць, цілушка
croyance Ч [] f віросповідання; вірування
croyant, e А [krwaj] adj віруючий
cru, e А [kry] 1 m сорт вина 2 adj сирий
cruauté Ч [] f жорстокість
cruche А [] f 1 кружка, глечик 2 tant va la cruche à l'eau
qu'à la fin elle casse рано чи пізно, а глек розіб’ється
crucial, e, aux А [krysjal, o] adj вирішальний
crucifix А [] m розп’яття
crudités А [] m plur їжа сире
cruel, le Ч [krɥεl] adj жорстокий
cruellement А [krɥεlm] adv страшно; жорстоко
crûment А [] adv різко; напряму
crustacé П [] m креветка
crypter П [] vt шифрувати
cueillir Ч [] vt збирати
cuiller, ère Ч [kɥijεr] n ложка: cuillère à soupe столова
ложка
cuillerée А [] f мірка ложка
cuir Ч [kɥir] m 1 шкіра 2 неправильне злиття через «t»
cuirasse А [kɥiras] f кіраса
cuirassé, e А [kɥirase] adj одягнений в броню
cuirassier А [] m 1 латник 2 кирасир
cuire Ч [kɥir] vt варити
cuisine Ч [kɥizin] f кухня: Savez-vouz où est la
cuisine ?
cuisiné, e А [] adj приготовлений
cuisinier Ч [kɥizinje] m повар
cuissard Г [kɥisar] m набедренник (частина доспіхов)
cuisse Ч [kɥis] f бедро
cuisson А [kɥis] m жаріння
cuistre А [kɥistr] m бовдур
cuit, e А [kɥi, t] adj печений; варений
cuivre А [] m мідь
cuivré, e А [kɥivre] adj мідний
cul А [kyl] m 1 груб. зад 2 дно. acculer А [] vt +à
притиснути до, загнати. culbuter А [kylbyte] vt збивати.
culotte Ч [kylot] f 1 короткі чоловічі штани 2 трусики.
éculé, e А [] adj 1 стоптаний 2 перевірений. recul А
[rəkylf] m 1 відступання 2 prendre du recul відійти щоб
краще побачити. reculé, e А [] adj віддалений. reculer Ч
[rəkyle] 1 vt відсувати 2 vi відступати. reculons П
[rəkyl] à reculons loc adv задом, задкуючи
culminer Г [] vi височіти
culpabilité А [] m провина
culte Ч [kylt] m 1 культ 2 богослужіння
cultivable Г [] adj орний
cultivé, e А [] adj освічений
cultiver Ч [kyltive] vt 1 обробляти 2 доглядати 3
займатися чимось
culture Ч [kyltyr] f культура
culturel, le А [] adj культурний
cumulable П [] adj накопичувальний
cumuler А [] vt суміщати
cupidité Ч [kypidite] f жадібність
curage П [] m чистка
curatelle А [] f піклування
curateur, trice А [] n опікун, доглядач
cure А [] m прихід. avoir cure не мати справи
curé Ч [kyre] m прихідський священник
curieusement А [] adv зацікавлено
curieux, ieuse Ч [kyrjø, øz] adj 1 цікавий; дивний 2
допитливий
curiosité Ч [kyrjɔzite] f цікавість
cursus А [] m навчання
cutter Г [kytεr] m кутер, однощоглова яхта
cuve А [] f куб; бак
cuver А [kyve] vt cuver son vin проспатися
cuvette А [] f таз
cyber А [] préf: cyberharcèlement
cycle Ч [sikl] m 1 цикл, період; круг; кругоборот 2
навчальний цикл, ступінь: deuxième cycle другий
ступінь, старші класи середньої школи. acyclique [] adj
неперіодичний. bicyclette Ч [bisiklεt] f велосипед; monter
la bicyclette їхати на велосипеді. cyclique А [] adj ци-
клічний. cycliste А [] n велосипедист, велогонщик.
cyclone А [] m циклон. hémicycle А [] m зал засідання
Національних Зборів. recyclage А [] m переробка. moto
Ч [mɔto] f motocyclette. motocyclette Ч [mɔtɔsiklεt] f мо-
тоцикл. recycler А [] vt перепідготовлювати
cygne А [siɲ] m лебідь
 cynisme А [] m безсоромність
d А [de]
da П [da] заст. підсилювальна частка oui-da так, ну
так, звичайно
dactylographier П [] vt передруковувати
dague А [] m кинжал
daguet П [dagε] m однорічний олень
daigner Ч [dεɲe] vt зволити, удостоїти
daim Ч [d] m 1 лань 2 замша
dais А [] m балдахін; навіс
dalle А [dal] f плита
dalot П [dalo] m критий лоток для відводу води
damas А [damas] m 1 дамаст, шовкова узорчата
тканина 2 булат; дамаська сталь
damasquiné, e Г [damaskine] adj сталь з витрав-
леними золттими чи срібними узорами
damassé, e А [damase] adj візерунчастий
dame Р [dam] f 1 дама, замужня жінка: grande dame
знатна жінка 2 Notre D. Діва Марія, N.-D. Богоматері:
l’église «N.-D. de la Victoire», «N.-D. de Paris» 3
(кличний від domine) interj іще би! звичайно!
dame-jeanne А [damʒan] (s + s) f бутиль
dameret П [damərε] m заст красунчик
damnation А [danɑsj] f прокляття
damné, e Ч [dane] adj окаянний, проклятий
damner А [dane] vt 1 засуджувати на муки; піддавати
прокляттю 2 Dieu me damne ! побий мене грім! чорт
забирай
dandiner А [ddine] v pron розкачуватися
Danemark С [] m Данія
danger Р [dʒe] m небезпека: danger de mort
смертельна небезпека
dangereusement А [dʒrøzm] adv небезпечно
dangereux, se Ч [dʒərø, øz] adj небезпечний
Daniel Ч [danjεl] m Данило
Danny Ч [dani] m Даня
danois, e С [] adj данський
dans Р [d] 1 в усередині: dans un hôtel 2 за, через:
dans quelques minutes 3 l’un dans l’autre loc adv в сере-
дньому
dansable П [] adj танцювальний
dansant, e А [] adj танцюючий
danse Ч [ds] f 1 танець 2 бійка 3 прочухан
danser Р [dse] танцювати: Elle danse un cha-cha-cha.
danseur, se А [] n танцьор
d’après Ч [daprε] по, згідно
darne А [] f шматок риби
dartre Г [] f лишай
date Ч [dat] f 1 дата: à quelle date коли, de longue date
давно 2 prendre date бути відміченим для пам’яті
dater Ч [date] vt датувати
datif П [datif] m давальний відмінок
dauphin, e Ч [dof, εn] m 1 дельфін 2 дофін, пре-
столонаслідник 3 спадкоємець, наступник
daurade А [dorad] f риба
davantage Р [davtaʒ] adv більше
de, d’ Р [də, d-] prép з, од: 1 родовий відмінок. le ma-
gasin de mode / Est-ce que cette lettre renfermait quelque
chose de précieux? 2 кількість родовий відмінок, у
скільки: prime de deux mille francs; обернене співвідно-
шення: sept mètres de long 3 + inf передача наказового
способу в непрямій мові: Il dit à Caroline de redémarrer.
4 означальний прийменник який, чий, родовий відмінок,
з чого: argent de poche, terrain de sport, pomme de terre,
chemin de fer, chemin de campagne, robe de chambre, sal-
le de bains, de gauche, du milieu 5 для: signal des piétons,
articles de camping 6 прикладка: au mois de juin 7 з
когось, чогось: l’un d’eux 8 віддалювальний відмінок від,
з ізвідкись, якоїсь миті, з чогось: de près 9 причина від:
rouge de colère 10 орудний відмінок: contents de leur soi-
rée, montrer du doigt 11 спосіб якось: de manière + adj,
manger de bon appetit, de mauvaise humeur 12 додатки
про, за. parler de, merci de votre visite / Je vous serais très
reconnaissant de bien vouloir... / rapport sommaire de
l’accident, je me suis douté de son intention, contat de ven-
te, se souvenir de 13 Ce livre ne s’adresse qu’à ces
amateurs éclaires, rares de nos jours. ¶ 14 dét art indéf
dé А [de] m гральний кубик. coup de dés вдалий
випадок
déambulation А [] f прогулянка
Deauville З [dovil] Довіль. Дуже знаменитий ари-
стократичний морський курорт у Нормандії, біля
протоки Ла-Манш. Місто славить в першу чергу
скачками і парусною регатою.
débâcle А [debαkl] f розгром
débandade А [debdad] f юезладна утеча: à la
débandade loc adv безладно. Mais rien qui ressemble à la
débandade de 2011.
débaptiser А [] vt перейменувати
débauche А [debo∫] f 1 розпуста 2 зловживання
débauché, e А [debo∫e] n розпусник
débaucher А [] vt підбурювати
débile А [debil] adj немічний
débilité А [debilite] f слабість
débit А [debi] m 1 швидкість 2 розхід, подача
débiter А [debite] vt разказувати
déblayer А [debleje] vt розчищати
débloquer Ч [deblɔke] vt 1 усунути перешкоду; випра-
вити, розрядити 2 звільнити
débouché А [debu∫e] m вихід на простір (з тіснини):
au débouché de... на виході з...
déboucher А [debu∫e] vt 1 привести до 2 відкупорити ¶
vi 3 виходити на простір 4 виходити
debout Р [dəbu] adv на ногах (на ноги): être debout, se
tenir debout триматися
déboutonner А [debutɔne] vt розстібати
débraillé, e Ч [debraje] adj неохайний
débridé, e А [debride] adj 1 розгнузданий 2 не-
стримний, розгнузданий
début Р [deby] m початок: au début спочатку; les tout
débuts самісьнький початок. C’est le début de l’histoire. /
Toutefois, début février, certains gardent espoir.
débutant, e А [debyt, t] adj початковий
deçà А [dəsa] adv по цю сторону: en deçà loc adv заст.
по цю сторону
décade А [dekad] f декада, десятидення
décaler А [dekale] vt зміщувати
décamper А [dekpe] vi забратися
décapiter Г [dekapite] vt обезголовлювати
décarreler П [dekarəle] (ll) vt знімати плитку
 décasyllabe А [] adj десятискладовий
décembre Ч [desbr] m грудень
décemment А [desam] adv пристойно
décence А [] f пристойність
décennie Ч [deseni] f десятиліття
décent, e А [] adj пристойний
décès А [] m смерть
déchaîner А [] vt викликати
déchanter Г [] vi розчаровуватися
décharné, e А [de∫arne] adj худий
déchausser Г [de∫ose] vt роззувати
dèche А [] f розм. безгрішшя
déchet А [] m збиток
déchiqueter А [de∫ikəte] (tt) vt 1 дробити; розривати 2
перен. ганьбити
déchirant, e А [] adj болісний
déchirer Ч [] 1 vt рвати, розривати 2 v pron рватися
déchirure А [] f розрив
décimer А [] vt убивати
déclaration Ч [deklarɑsj] f 1 заява, об’являння 2 dé-
claration (d'amour) зізнання в коханні
déclarer Р [deklare] vt заявити, об’явити + inf
déclenche П [] f роз’єднання
déclenchement Г [] m розв’язання
déclencher А [] vt 1 викликати 2 уключати ¶ 3 v pron
початися
déclin А [] m спад
déclinaison А [] f 1 грам. відмінювання, відміна 2 від-
хилення
décliner А [] vt 1 відхиляти 2 грам. відміняти
décocher А [] vt пускати стрілу
décoder П [] розшифрувати
décoiffé, e Ч [dekwafe] adj не причесаний
décollage А [] m злет
décoller Ч [dekɔle] злітати
décolorer А [] vt знебарвлювати
déconcerté, e А [] adj розстроєний
déconcerter А [deksεrte] vt бентежити
décombres А [] m plur сміття
décompter Г [] vt вираховувати
décor Ч [dekɔr] m 1 прикашення 2 оточення, пейзаж.
décoration Ч [dekɔrɑsj] f 1 прикрашення 2 нагорода.
décorer А [] vt прикрашати
décorcelé, e З [dekɔrsəle] adj безкірасний
décortiquer А [] vt облуплювати
découler А [dekule] vi витікати
découragé, e Ч [dekuraʒe] adj зневірений
découragement А [dekuraʒm] m зневіра
décrépit, e А [] adj дряхлий
décrépitude А [dekrepityd] f неміч
décréter А [] vt постановляти, видавати указ
décrier А [] vt обезцінювати
décrocher Ч [dekrɔ∫e] vt 1 зняти слухавку 2 розм.
отримати: décrocher la première place вийти на перше
місце
décroissance А [dekrwass] f спад, зменшення
dédaigner Ч [dedεɲe] vt зневажати
dédaigneusement А [dedεɲøzm] adv зневажливо
dédaigneux, se А [dedεɲø, z] adj зневажливий
dédain Ч [ded] m зневага
dédale А [dedal] m лабіринт
dedans Ч [dəd] 1 adv всередині; всередину 2 au-
dedans de loc prép всередині 3 là-dedans loc adv там
усередині; en dedans loc adv усередині, всередину
dédier А [dedje] vt присвячувати
dédommagement А [dedɔmaʒm] m відшкодування
dédouaner А [] v pron загладжувати вину
déesse Ч [] f богиня
défaillant, e А [] adj слабнучий
défaillir А [] vi знепритомніти
défaut Ч [defo] m 1 відсутність 2 недостаток; вада 3 à
défaut de loc prép за відсутністю 4 mettre en défaut не
дати здійснитися
défaveur Г [defavœr] f опала
défavorable Г [] adj недоброзичливий
défoncer А [defse] vt вибити
défoulement Г [] m розрядка
défrichement Г [] m викорчовування
défricher А [defri∫e] vt 1 корчувати 2 розорювати
défroque А [] f одяг
défunt, e А [] adj покійний
dégainer Г [degεne] vt оголювати шпагу
déglacer П [] vt налити в
dégoter А [] vt виглядати
dégourdir А [] vt розминати
dégringoler А [] vi скотитися
dégrisé, e А [] adj отверезілий
déguenillé, e А [] adj обірваний
déguerpir Г [] vt заст. відмовитися від
déguisé, e Ч [degize] adj переодягнутий
déguisement А [degizm] m переодягання
déguiser Ч [degize] vt 1 переодягати 2 приховувати
déhanché, e Г [de∫e] adj з непевною походкою
déhancher Г [de∫e] vt перекошувати. en dépit des
grandes estocades qui déhanchent
dehors Р [dəɔr] 1 adv назовні, на вулицю ¶ m 2
вулиця: au-dehors loc adv зовні; en dehors назовні 3 plur
зовнішність
déjà Р [deʒa] adv уже
delà Ч [dəla] adv 1 deçà, delà тут і там, сюди-туди,
повсюди 2 loc adv au-delà за, по ту сторону, по той бік,
поза 3 prép заст. за: par-delà loc prép з того боку
délai Ч [delε] m 1 відстрочка, затримка 2 строк
délectable А [delεktabl] adj приємний
délecter А [] v pron насолоджуватися
délétère А [] adj шкідливий
délibération А [] f обговорення
délibéré А [] m засідання суддів при закритих дверях:
mettre en délibéré поставити на розгляд
délibérer А [delibere] vi + sur 1 обговорювати 2
поміркувати
délice Ч [] m насолода. délicat, e Ч [delika, at] adj 1
делікатний 2 складний 3 витончений. délicatesse Ч
[delikatεs] f чуйність, порядність, тактовність,
завбачливість. délicieux, se Ч [delisjø, z] adj прекрасний,
чудесний
délimiter А [] vt розмажовувати
délinéer А [delinee] vt окреслювати
délirant, e А [] adj божевільний
délire Ч [delir] f 1 гарячка 2 несамовитий захват
 déliquescence Г [] f розчинення; en déliquescence у
занепаді
délirant, e А [delir, t] adj збожеволілий
délit Ч [deli] m проступок, правопорушення
délocalisation А [] f переміщення
déluge А [] m злива
demain Р [dəm] 1 adv завтра 2 m завтрашній день
démangeaison А [] f бажання
démantèlement А [] m знос
démanteler А [demtəle] (è) vt зносити, руйнувати,
зривати
démasquer А [demaske] vt розкривати
démêlé А [demεle] m сварка
démêler А [demεle] vt 1 розплутувати 2 розгадувати ¶
v pron 3 роз’яснятися 4 виплутуватися
déménagement А [demenaʒm] m переїзд
déménager А [demenaʒe] vi переїψати
démence А [dems] f безумство
démener А [deməne] v pron возитися
dément, e А [] adj причинний
démenti А [demti] m викриття
démentir А [demtir] 1 vt викривати 2 v pron
припинятися
demeure Ч [dəmœr] f житло, дім, терем
demeurer Р [dəmœre] vi 1 проживати 2 продовжувати,
залишатися бути
demi, e Р [dəmi] 1 adj пів, полу 2 préf 3 f півгодини.
onze heure et demie 4 m половина: à demi loc adv
наполовину
demi-frère Г [dəmifrεr] m звідний брат
demi-heure Ч [dəmijœr] f півгодини
demi-teinte Г [] f півтінь
demi-tour Ч [dəmitur] m півоберта; faire demi-tour
зробити півоберта
demi-voix А [dəmivwa] à demi-voix loc adv впівголоса
démocrate А [] adj демократичний
démocratie Ч [demɔkrasi] f демократія
démocratique А [] adj демократичний
démographique Г [] adj демографічний
demoiselle Ч [] f дівиця
démolir А [demɔlir] vt руйнувати, знищувати
démolition А [] f знос
démon Ч [dem] m демон; дух
démonétiser А [demɔnetize] vt знецінювати
démonstratif, ive А [] 1 adj вказівний 2 m указівний
займенник чи прикметник
démonstration Ч [demstrɑsj] f свідчення, показ,
вираз, вираження: faire la démonstration доводити
démontrer Ч [] vt показати
dénaturer А [] vt позбавляти природніх властивостей,
псувати
dénégation А [denegɑsj] f заперечення
dénicher А [deni∫e] vt виявити; роздобути
denier Ч [dənje] m 1 деньє, французька старовинна
мідна монета, 1/12 су 2 plur гроші 3 denier à Dieu
грошовий подарунок консьєржу при в’їзді в нову
квартиру
dénicher А [] vt виставляти
dénier А [denje] vt заперечувати
Denis Ч [dəni] m Денис
dénué, e А [] adj 1 + de позбавлений 2 бідний
dénûment А [] m нужда
Denys m oreille de Denys вуха Діонісія, сиракузький
тиран Діонісій влаштував особливі отвори в зводах
тюрми, щоб підслуховувати, про що говорять в’язні
dénoncer Ч [dense] vt викривати
dénonciateur, trice Г [densjatœr, tris] 1 n донощик 2
adj викриваючий
dénonciation А [] f викриття
dénotation А [] f позначення
dénoter А [] vt виявляти
dénoué, e А [denwe] adj розпущений
dénouement А [denum] m розв’язка
dénouer А [denwe] 1 vt розпустити 2 v pron
розгортатися
denrée А [] f 1 plur продукти 2 заст. товар
dense Ч [ds] adj щільний
densité А [] f густота
dent Р [d] m 1 зуб: Mes dents me font mal. 2 jusqu'aux
dents до зубів; надмірно: être savant jusqu'aux dents
собаку з’їсти. dental, e, aux П [dtal, o] adj зубний.
dentelle Ч [dtεl] f мереживо. dentelure А [dtlyr] f
зубчатий край. dentifrice А [dtifris] m зубна паста.
dentiste Ч [dtist] n дантист
dénuer П [] vt залишати
déodorant [] m дезодорант
dépaver Г [depave] vt розібрати бруківку
dépêche А [depε∫] m повідомлення
dépêcher Ч [depε∫e] vt 1 квапити 2 спішно послати ¶ 3
se dépêcher vi pron поспішати квапитися
dépeindre А [depdr] (dépeint) vt описувати
dépeupler А [] vt знелюднювати
dépister А [] vt збивати зі сліду
dépit Ч [depi] m прикрість: en dépit de loc prép
наперекір, не зважаючи на
dépiter Г [] vt докучати
déplaçable А [] adj пересувни
déplacé, e А [] adj недоречний
déplacement А [] m переміщення
déplacer Ч [sədeplase] v pron переміщуватися, пере-
суватися
dépolir А [depɔlir] vt лощити
déposséder А [] vt позбавити власності
dépôt А [] m 1 вклад 2 en dépôt на зберігання 3 зали-
шання
dépouille А [] f 1 dépouille mortelle тіло, прах 2 plur
речі, що залишилися після помершого
dépouiller Ч [depuje] vt 1 перебирати, розбирати 2
скидатм 3 знімати одяг 4 позбавити 5 відкинути
dépourvu, e А [] 1 adj позбавлений 2 m au dépourvu
loc adv зненацька
dépressif, ve Г [] adj пригнічений
dépression А [] f пригніченість
depuis Р [dəpɥi] 1 prép з, починаючи з 2 adv потім,
потому; протягом: depuit trois jours
députation А [] f представництво
député Ч [depyte] m депутат; виборний представник;
парламентарій
dérailleur [] m перемикач швидкостей
déraison А [] f безглуздя
 déraisonnable А [] adj нерозумний
dérangement А [derʒm] m турбота, неспокій
déranger Ч [derʒe] vt 1 турбувати 2 розладнувати 3
іст. збивати ¶ v pron 4 турбуватися, потурбуватися;
вставати з місця 5 відійти
dérivation А [] f похоџення
dérivé А [] m 1 похідне слово 2 похідне знаряддя
dériver А [] vi відноситися, відхилятися течією
dernier, ère Р [dεrnje, εr] 1 adj останній; попередній:
C’est le dernier jour de l’année 2 n останній
dernièrement А [] adv надавно
dérobé, e А [derɔbe] adj потаємний: à la dérobée по-
тайки
dérober Ч [derɔbe] vt 1 красти 2 позбавляти 3
приховати ¶ 4 v pron ses genoux se dérobent sous lui у
нього ноги підкошуються
dérogation А [] f порушення
dérogatoire П [] adj порушуючий
déroger Ч [derɔze] vi 1 відступати + à від 2 при-
нижуватися
déroute А [derut] m розлад
derrière Р [dεrjεr] 1 prép ззаду, за, позаду; назад:
derrière ce pseudo 2 par-derrière loc adv ззаду 3 m тил
des Ч [de] 1 art contr plur de les родовий відмінок
множини чоловічого роду 2 art indéf plur
dés, dis Ч [dez-, dis] préf розділення: dèsarmer,
disjoindre
dès Р [dε] prép з, починаючи з; dès que як тільки, лиш
тільки
désagréger А [] vt подрібнювати
désambiguïser З [] усунути двозначність
désamorcer А [] vt усунути
désapprouver А [dezapruve] vt осуджувати
désarçonner [] vt вибити із сідла
désargenter П [] vt розорити
désarroi А [] m розлад
désastre Ч [dezastr] m крах
désastreux, se А [dezastrø, z] adj погибельний
désavantage А [dezavtaʒ] m незручність
desceller А [desεle] vt відривати, відбивати
descendance А [] f потомство
descendre Р [desdr] (ê) vi 1 сходити вниз, спуска-
тися, злазити, виходити: vous descendez à la prochaine ?
ви виходите на наступній зупинці? 2 опускатися, по-
нижуватися
descente А [] f 1 спуск 2 набіг
description Ч [dεskripsj] f описання
descriptif, ve А [dεskriptif, v] adj описовий
désemparé, e А [] adj розгублений
désemplir А [dezplir] v pron порожніти
désenchantement А [dez∫tm] m розчарування
désenchanter А [dez∫te] vt розчаровувати
désenivrer П [] vt протверезити
désenlaidir З [] dés enlaidir
désenneiger З [] vt прибирати сніг
déséquilibrer А [] vt розхитати
désert, e Р [dezεr, εrt] 1 adj пустинний 2 m пустеля
déserter А [] 1 vi утікати 2 vt кидати, покидати
déserteur А [] m 1 перебіжчик 2 відступник
désertification А [] f опустелювання
désespérance А [] f безнадія
désespérant, e А [dezεsper, t] adj 1 розпачливий 2
огидний
désespéré, e Ч [dezεspere] adj 1 безнадійний, у відчаї 2
en désespéré відчайдушно
désespérément А [dezεsperem] adv безнадійно,
відчайдушно
désespérer Ч [desεspere] vi 1 зневірюватися,
приходити у відчай 2 стратити надію + de + inf ¶ 3 vt
привести до відчаю
désespoir Ч [dezεspwar] m відчай: être au désespoir
(de...) бути у відчаї; faire le désespoir de qn приводити у
відчай
déshabiller А [dezabije] vt роздягати
déshériter А [] vt позбавити спадщини
désillusion А [] f розчарування
désinence Г [dezins] f закінчення, флексія
désintéressé, e Ч [dezterεse] adj незацікавлений
désintéressement А [dezterεsm] m безкорисливість
désinvestir А [dezvεstir] vt скорочувати капі-
таловкладення
désir Р [dezir] m бажання
désirable А [] adj бажаний
désirer Р [dezire] бажати
désireux, se А [dezirø, z] adj бажаючий
désobéir А [dezɔbejir] vi ослухатися
désobéissance А [] f непослух
désobliger Г [dezɔbliʒe] vt засмучувати, образити
désœuvré, e А [] adj безробітний
désœuvrement А [dezœvrəm] m безділля: par désœu-
vrement від безділля
désordre Ч [dezɔrdr] m 1 безлад 2 розпуста
désormais Ч [dezɔrmε] adv віднині
désosser Г [] vt вийняти кості
despotique А [] adj владний, деспотичний
dessécher А [dese∫e] vt висушувати
dessein Ч [des] m намір; à dessein de, dans le dessein
de
desseller З [] vt розсідлувати
dessert Ч [desεr] m десерт. Que prendrez-vous comme
dessert ?
dessous Ч [dəsu] en dessous loc adv знизу; au dessous
loc adv нижче; ci-dessous loc: adv: нижче
déstabiliser А [destablize] vt розладнувати
destin Ч [dεst] m доля. destinataire Г [dεstinatεr] n
отримувач. destination А [] f призначення. destinée Ч []
f доля, призначення. destiner Ч [dεstine] vt призначати.
prédestination А [predεstinɑsj] f призначення
destrier Г [] m бойовий кінь
désuet, ète А [dezɥε, t] adj застарілий
désunir А [] роз’єднати
détail Р [detaj] m деталь подроюияц: en détail loc adv
детально
détaillé, e Ч [detaje] adj детальний
détaler А [detale] vi накивати п’ятами
déteindre А [detdr] vi +sur чинити вплив
déteint, e А [] adj вицвілий
dételer А [detəle] vt розпрягати
détergent, e П [] adj миючий
déterger П [] vt промивати, очищати
 détérioration Г [deterjɔrɑsj] f погіршення
déterminant, e А [] 1 adj визначальний 2 m визначник
détermination А [determinɑsj] f рішучість
déterminer Ч [detεrmine] vt 1 визначити 2 спонукати
+à
détestable А [] adj паскудний
détester Ч [detεste] vt ненавидіти: Je déteste les frites.
détonation А [] f вибух; вистріл
détoner Г [] vi вибухнуцти
détour Ч [detur] m поворот: faire un détour повертати
détourné, e А [deturne] adj обхідний, окружний
détournement Г [] m відхилення; викрадення ліlтака
détourner Ч [deturne] vt 1 відвернути, відволікати:
détourner l'avion викрасти літак 2 присвоювати 3
розтрачувати, розкрадати
détrempe А [detrp] f фарба темпера
détremper А [detrpe] vt розм’якшувати
détriment А [] m заст. au détriment de loc prép на
шкоду
détroit А [] m протока
détromper А [detrpe] v pron détrompez-vous не
обманюйте себе
détrôner А [] vt скидати з престолу
deuil А [dœj] m траур
deux Р 1 [dø] num autonome два 2 [dø-, z-] adj num
card два, дві 3 m двійка: tout deux оба. deuxième Ч
[døzjεm] adj num ord другий. duo А [] m двійка
devancer А [dəvse] vt випереджати
devant Р [dəv] 1 prép біля, при 2 par-devant loc prép
перед ¶ 3 adv спереду; вперед: par-devant loc adv
спереду 4 au-devant de loc prép назустріч ¶ 5 m prendre
les devants опередити
dévastateur, trice А [] adj рунувальний
dévastation А [] f спустошення
dévaster Ч [devaste] спустошувати
dévaliser А [devalize] vt пограбувати, обібрати
dévaluation А [] f знецінення
dévaluer А [] vt знецінити
dévêtir А [] v pron роздягатися
dévider А [] vt 1 переповідати 2 змотувати
deviner Р [dəvine] vt вгадувати, здогадуватися
devin, eresse А [] n віщун
devinette Ч [dəvinεt] f загадка
dévissage [] m ослаблення
dévorer Ч [devɔre] vt 1 з’їсти, проковтнути 2
знищувати 3 мучити 4 dévorer la route мчати зі
скаженою швидкістю. dévorant, e А [] adj поглинаючий
увесь час. granivore Г [] adj зерноїдний
dextérité А [dεksterite] f вправність
diable Ч [djabl] m 1 чорт, диявол, біс: diable ! чорт
забирай! au diable ! до біса! que diable ! якого чорта! du
diable loc adv, adj жахливо; se donner un mal de diable, se
donner au diable надриватися; en diable loc adv, adj до
біса 2 que diable ! чорт забирай 4 diable de дивний.
diablement А [] adv по-диявольськи. diabolique А
[djabolik] adj диявольський. diaboliquement А [] adv по-
диявольськи
diachronique П [] adj лінгв. діахронічний
diacre А [djakr] m диякон
diagonal, e, aux Ч [djagonal, o] 1 adj діагональний 2 f
діагональ
diamant Ч [djam] m діамант
diane Г [] f сигнал подйому: battre [sonner] la diane
грати зорю
diaphane А [djafan] adj півпрозорий; прозорий
diapré, e А [djapre] adj барвистий
didactique А [didaktik] adj повчальний
Didier З [didje] m
Dieppe З [djεp] підстароство Дьєп Нормандії
dieppois, e З [djεpwa, z] adj
diérèse А [] f розділення
diesel Ч [djezεl] m дизель
diète А [djεt] m дієта
dieu Р [djø] m 1 бог. jurer ses grands dieux клястися
всіма богами. C’est ton dieu. 2 D. Бог: juste Dieu ! Боже
мій! 3 dieu merci слава богу 4 il y a un Dieu pour les
ivrognes! п’яного бог береже
diffamation Г [] m наклеп
différent, e Р [difer, t] різний, відмінний 1 adj 2 dét
adj indéf. confer А [kfεr] порівняйте. conférence Ч [] f
1 конференція, нарада, зустріч: conférence de presse
прес-конференція 2 громадське читання. conférencier,
ère А [] n доповідач. conférer А [] vi 1 радитися 2 да-
рувати. déférence Ч [defers] f шанобливість. déférer Ч
[] 1 vt qch à qn передавати на розгляд 2 vi покладатися
на, розділяти +à. différé, e А [] adj відстрочений.
différemment А [] adv розрізнюванно. différence Ч
[difers] f 1 відмінність: faire la différence бути набагато
кращим 2 різниця, остача, решта, залишок.
différenciation А [] f розрізнення. différencier А [] vt
розрізняти. différend А [] m суперечка. différer Ч [difere]
1 vt відкладати 2 vi відрізнятися. indifféremment А
[diferam] adv байдуже. indifférence Ч [difers] f
байдужість. indifférencié, e Г [] adj нерозрізнюваний.
indifférent, e Ч [difer, t] adj 1 байдужий 2 бай-
дужний. préférable А [] adj кращий: il est préférable кра-
ще. préférence А [prefers] f 1 переважання: de pré-
férence loc adv бажано 2 привілегія. préféré, e Ч [] adj
улюблений. préférer Ч [prefere] (préfère) vt надавати пе-
ревагу + inf. proférer А [] vt вимовити. référence А [] f
довідка. référent П [] m. transférer А [trsfere] vt
переміщувати. transfert А [] m 1 передача 2 перенесення
diffraction П [] f фіз. заломлення
digérer Ч [diʒere] vt перетравлювати їжу
digestat З []
digestion А [diʒεstj] f перетравлювання
digne Р [diɲ] adj достойний
dignement Ч [diɲm] adv достойно
dignité Ч [diɲite] f 1 сан 2 гідність
digue А [dig] m гребля
diktat А [] m указання
dilapider Г [dilapide] vt розтрачувати; розсипатися
dilemme А [dilεm] m дилема
dilettante Ч [dilεtt] n дилетант
diligence Ч [diliʒs] f 1 спритність, меткість 2
старанність
diligenter А [diliʒte] vt квапити
dilué e А [] adj розведений
dimanche Ч [dim∫] m 1 неділя 2 без артикля в цю
неділю, у неділю цього тижня 3 le dimanche в ту
неділю, у неділю того тижня 4 le dimanche по неділях
dimension А [dimsj] f 1 вимір 2 розмір
diminuer Ч [diminɥe] vt зменшувати
diminutif, ive П [diminytif, v] adj зменшувальний
dîner Ч [dine] 1 вечеряти 2 m вечеря
dinde А [] f індичка
ding А [diŋ] interj дзинь! дінь-дінь! ding, ding, dong!
[diŋ, dŋ, dŋ] дин(ь)-дон!
dingue П [dg] adj дивний
diocésain, e А [] adj єпархіальний
diocèse А [djɔsεz] f єпархія
diphtongue А [] f лінгв. двоѕвук
diplomate А [diplɔmat] n дипломат
diplomatie Ч [diplɔmasi] f дипломатія
diplomatique А [diplɔmatik] adj дипломатичний
diplomatiquement А [] adv дипломатично
diplôme А [diplom] m диплом
diplômé, e Г [diplome] adj дипломований
dire Р [dir] Passé: dit [di]. Présent: dis [di], dit [di]; di-
sons, dites [dit], disent [diz]. Participe: dit [di]. 1 vt казати
+ à qn комусь: Je dis que tu as raison. / Comment dit-on ...
en anglais ? 2 (vouloir) dire означати; cela veut dire зна-
чити 3 ça va sans dire безумовно: sandis; dire que…!
подумати тільки! 4 au dire de за словами 5 pour ainsi dire
можна так сказати ¶ 6 m заява. abdication А [] f
зречення. bénédictin, e А [benedikt, in] n бенедикти-
нець. bénédiction Ч [benediksj] f благословення. c’est-
à-dire [] loc conj тобто. condition Р [kdisj] f 1 умова;
à condition que + subj при умові що 2 положення, зван-
ня, стан. conditionnel Г [] m умовний спосіб. condition-
nement Г [] m 1 обумовленість 2 упакування. con-
ditionner А [] vt обумовлювати. contradiction Ч [] f
протиріччя. contredire А [ktrədir] (contredisez) vt супе-
речити. dédire Г [dedir] (dédisez) 1 vt викривати 2 v pron
відрікатися. dictateur, trice А [] n диктатор. dictée Ч
[dikte] f диктант. dicter Ч [dikte] vt диктувати. dic-
tionnaire Ч [diksjɔnεr] m словник. dictionnairique П []
adj словниковий. diseur, se Ч [dizœr, øz] n оповідач. dit,
e [di] adj установлений, визначений: à l'heure dite у виз-
начений час; c'est une chose dite яя справа вирішена. édit
А [edi] m указ. éditeur, trice А [] n видавник. édition Ч
[edisj] f видання. édito éditorial. éditorial А [] m
передова стаття. fatidique А [] adj віщий, визначений,
передбачений. index Ч [dεks] m 1 вказівний палець 2
список заборонених церквою книг 3 покажчик. indica-
teur, trice А [dikatœr, tris] 1 n показувач 2 adj
указівний. indicatif Г [] 1 m дійсний спосіб 2 adj указу-
вальний. indication А [dikɑsj] f вказівка; plur дані.
indice А [dis] m 1 ознака, позначення 2 індекс,
показник. indicible А [disibl] adj невимовний.
indiquer Р [dike] 1 указати; свідчити 2 повідомляти.
inédit, e А [] adj невиданий. interdiction Ч [tεrdiksj]
f заборона. interdire Ч [tεrdir] (interdisez) vt забороня-
ти: il est interdit de + inf заборонено. interdit А [] jeter
l'interdit sur бойкотувати. ledit, ladite, dudit П [] adj ви-
щезгаданий. malédiction А [] f прокляття; нещастя.
maudire А [modir] vt проклинати. maudit, e Ч [modi, t]
adj проклятий. prédicat Г [] m предикат, присудок. pré-
dicateur, trice А [predikatœr, tris] n проповідник.
prédicatif, ive П [] adj предикативний, головна частина
в складеному іменному присудку. prédiction А [pre-
diksj] f передбачення. prédire А [predir] (prédisez) vt
передбач. redire А [rədir] vt 1 повторювати 2 переказу-
вати ¶ 3 vi засуджувати, ганити. susdit, e Ч [sydi] adj ви-
щезгаданий verdict А [vεrdikt] m вирок. véridique А []
adj правдивий
dirham С [] m дирхам, грошова одиниця Марокко
dis préf не
disciple А [disipl] m учень, послідовник
disciplinaire А [disiplinεr] adj виправний
discipline Ч [disiplin] f 1 дисципліна 2 бич, батіг
discipliner А [disipline] vt дисциплінувати
discoureur А [] m мовець
discourir Ч [diskurir] vi говорити + de, sur про
discours Р [discur] m промова; виступ; слова
discrédit А [] m підрив довіри
discréditer А [] vt підривати довіру
discret, ète Ч [diskrε, εt] adj 1 стриманий, скромний;
укромний 2 делікатний
discrètement Ч [diskrεtəm] adv 1 скромно 2
непомітно
discrétion Ч [diskresj] f 1 стриманість 2 скритність
3 розсуд. se rendre à discrétion здатися на милість
переможця
discrétionnaire А [] adj довільний, необмежений
disculper А [] v pron оправдуватися
discussion Ч [diskysj] f дискусія, обговорення
discutable А [] adj спірний
discuter Ч [] vt 1 обговорювати 2 оспорювати,
ставити під сумнів
disert, e А [] adj промовистий
disette А [] f нестача
disloquer А [] vt 1 роздробити 2 вивихнути
disparate А [] f невідповідність
disparité А [] f неоднаковість
disperser А [dispεrse] 1 vt розпилювати, розкидати 2 v
pron розбігтися, розсипатися
dispute Ч [dispyt] f суперечка; перепалка
disputer Ч [dispyte] 1 vt оспорювати, розігруватися
про матч 2 vi сперечатися 3 v pron сваритися, лаятися
disquaire А [] n продавець грампластинок
disqualifié, e П [] adj дискваліфікований
disque Ч [disk] m 1 диск 2 пластинка
dissemblable А [] adj несхожий
disséminé, e З [] adj розпоширений
dissension А [] f міжусобиця, розкол
dissidence А [disids] f розходження
dissimilation А [] f розподібнення
dissimulation А [disimylɑsj] f скритність
dissimuler Ч [disimyle] vt 1 приховати 2 приховувати
свої думки 3 v pron скриватися
dissiper Ч [disipe] vt 1 розганяти 2 розсіювати,
розвіювати
dissuader А [] vt відговорити + de + inf
dissuasif, ve П [] adj відлякуючий
dissuasion А [] f стримування
dissyllabe П [] adj двоскладовий
distance Ч [] f відстань
distancer А [distse] vt 1 обганяти 2 встановлювати
відстань, віддаляти один від одного
 distant, e А [dist, t] adj віддалений
distiller А [distile] vt виливати
distinct, e Ч [] adj помітний, виразний
distinctif, ve А [distktif, v] adj розрізнювальний
distinction Ч [distksj] f 1 розрізнення; відмінність
2 вихованість 3 шляхетність, благородність
distingué, e Ч [distge] adj дуже у формулах вві-
чливості: je vous prie d’agréer, Messieurs, mes salutations
distinguées
distinguer Р [distge] vt розрізняти, відрізняти
distorsion Г [] f викривлення
dive Г [] adj f dive bouteille «божественна» пляшка
вина
divergence А [] f розбіжність
divergent, e А [] adj розбіжний, відмінний
diverger Г [] vi розходитися
divin, e Ч [] adj божественний
divinement А [divinm] adv божественно
divination А [] f гадання
divinité А [divinite] f божество
divis, e [] adj подільний. diviser Ч [divize] vt поділити,
розділити. division А [divizj] f 1 відділ 2 дивізія.
divisionnaire Г [] adj monnaie divisonnaire розмінна
монета. individu Ч [dividy] m 1 особа 2 суб’єкт, тип,
чоловік. individualité А [dividɥalite] f особистість.
individuel, le Ч [dividɥεl] adj особистий. individuelle-
ment А [] adv особисто. subdiviser А [sybdivize] vt
підрозділяти
divorce А [] m розлучення
divorcer А [] vi 1 розвестися 2 +à порвати
divulguer А [] vt розголошувати
dix Р десять 1 [dis] num autonome 2 [di-, z-] adj num
card
dix-huit invar Ч [dizɥit] вісімнадцять 1 num autonome
2 adj num card
dix-huitième Ч [dizɥitjεm] adj num ord вісімнадцятий
dixième Ч [dizjεm] adj num ord десятий
dix-neuf invar Ч [diznœf] дев’ятнадцять 1 num
autonome 2 adj num card
dix-neuvième Ч [diznœvjεm] adj num ord дев’ятнадця-
тий
dix-sept invar Ч [di(s)sεt] сімнадцять 1 num autonome
2 adj num card
dix-septième Ч [di(s)sεtjεm] adj num ord сімнадцятий
dizaine А [dizεn] f десяток
djihad С [] m джихад
do invar Ч [do] m нота до
docteur, doctoresse Р [dɔktœr] n 1 доктор; лікар: Où
habite le docteur ? 2 учений схоластик. doc З [dɔk] f
documentation; Tédoc. docile А [] adj послушний.
doctoral, e, aux А [] adj докторський. doctrine Ч
[dɔktrin] f вчення. document Ч [dɔkym] m документ.
documentaire Г [] m документальний фільм. documen-
taliste А [] n працівник архіву. documentation Ч
[dɔkymtɑsj] f документація. documenter А [] vt
підтверджувати документами
dogmatique А [] adj догматичний
dogme А [] m догма
dogue А [dɔg] m бульдог
doigt Р [dwa] m 1 палець: J’ai cinq doigts à chaque
main., montrer qch du doigt показувати на щось пальцем
2 у палець: un doigt de крапельку
dol А [] m обман
dolent, e А [] adj страждаючий
dollar Ч [dɔlar] m долар:Un dollar, c’est de l’argent.
domaine Ч [dɔmεn] m 1 область 2 область, шар
dôme А [] m купол
domestication А [] f підкорення
domestique Ч [dɔmεstik] 1 adj домашній 2 n слуга
domicile Ч [dɔmisil] m помешкання, житло; à domicile
на дому
dominateur, trice А [dɔminatœr, tris] adj владний
domination Ч [dɔminɑsj] f панування
dominer Ч [] 1 vi панувати 2 vt бути сильнішим
dominicain, e А [] adj домініканський
Dominique З [dɔminik] f Домінік
domino Ч [dɔmino] m пластинка доміно; plur гра
доміно
dommage Ч [dɔmaʒ] m збиток; шкода: c’est dommage
de шкода, dommmage que + subj шкода, що
dommageable Г [] adj шкідливий
dompter А [dte] 1 vt загнуздати, опанувати 2 v pron
опановувати себе
don Ч [d] m 1 дар 2 обдарування 3 avoir le don de
мати дар ¶ 4 don, doña [dɔɲa] ісп. n дон, пан
donateur, trice А [] n дарувальник
donation А [] f дарування; передача
donc Р [dk] 1 ж 2 тому, отож, отже
donjon А [dʒ] m головна башта
donne П [] f роздача гральних карт
donné, e Ч [] adj 1 даний, певний 2 étant donné invar
loc prép враховуючи
donner Р [dɔne] vt 1 давати 2 étant donné враховуючи
3 + sur виходити на: donner sur la rue виходити на
вулицю ¶ vi 4 попасти 5 військ. атакувати ¶ v pron
віддаватися (ставати відданим), присвячуватися: – Nous
ne nous donnons pas deux fois, dit d’Artagnan, nous nous
sommes donnés à vous, ordonnez, nous obéirons.
donneur, se А [dɔnœr, øz] adj даючий
dont invar Р [d] котрий pron relat 1 про котрого,
котре, якого, яке 2 родовий відмінок якого
doper А [dɔpe] vt давати допінг
doré, e Ч [] adj 1 золочений 2 золотистий
dorénavant А [dɔrenav] adv відтоді
dorer А [dɔre] vt золотити
dormant, e А [] adj сплячий
dormeur, se А [dɔrmœr, øz] n сплюх
dormir Р [dɔrmir] спати: dormir à poings fermés міцно
спати
Dorothée З [] f
dortoir А [] m 1 спальня 2 cité-dortoir спальне мі-
стечко
dorure А [dɔryr] f позолота
dos Р [do] m спина. dossier Ч [] m 1 досьє, діло,
справа 2 папка
dose А [doz] f міра. dosette П [] f мірка
dotation Г [] f призначена сума
doter А [dɔte] vt обдаровувати
douairière А [] adj f вдовуюча
douane Ч [dwan] f митниця
 douanier, ère А [dwanje, εr] 1 m митник 2 adj митний
double Ч [dubl] adj подвійний
doublement А [dubləm] adv 1 двічі 2 подвійно ¶ 3 m
подвоєння
doubler А [duble] vt подвоювати
doublon Г [dubl] m іст. монета дублон
doublure А [dublyr] f підкладка
doucement Р [dusəm] adv 1 тихо, обережно;
акуратно 2 повільно 3 tout doucement потихеньку;
потихеньку-полегеньку
doucereux, se Ч [dusərø, z] adj солодкавий
doucettement Г [dusεtəm] adv потихенько
douceur Ч [dusœr] f 1 ніжність 2 plur солодощі 3 en
douceur розм. потихеньку
douche Ч [du∫] f душ: gel douche. doucher Г [] vt 1
обливати 2 облити холодною водою
douer Ч [dwe] vt наділяти
douleur Р [dulœr] m біль
douloureux, se Ч [] adj хворобливий
douloureusement А [] adv гірко
Doumer З [dume] n
doute Р [dut] m 1 сумнів: sans doute loc adv напевне.
Aucun doute, tu as raison. 2 здогад
douter Р [dute] 1 vi + de сумніватися: ne douter de rien
ні в чому не сумніватися; сміливо рішати будь-які
питання 2 se douter v pron підозрювати, догадуватися;
знати + de
douteux, euse Ч [dutø, øz] adj сумнівний
Douvres З [duvr] Дувр
doux, ce Р [du, dus] adj 1 помірний 2 теплий 3 м’який:
La neige, c’est tout doux. 4 ніжний: faire les yeux doux
пристрасно дивитися 5 добрий 6 приємний
douzaine А [duzεn] f дюжина
douze invar Р [duz] дванадцять 1 num autonome 2 adj
num card
douzième Ч [duzjεm] adj num ord дванадцятий
doyen, ne А [] n старшина
doyenné А [] m округ декана
dragon Ч [] m 1 дракон 2 драгун
dragonnade Г [] f іст. переслідування протестантів
при Людовику XIV
dragonne А [] f темляк
dramatique А [] adj драматичний, трагічний
dramaturge А [] m драматург
dramaturgie П [] f драматургія
drame Ч [] m драма
drap Ч [dra] m 1 сукно 2 простирадло
drapeau Ч [drapo] m прарор
draper А [] v pron виряджатися
draperie А [] f торгівля сукном
drapier А [drapje] m суконник
dresser Р [drεse] vt 1 зводити, споруджувати,
піднімати; поставити, установити. dresser la table
накрити стіл 2 привчати вишколювати 3 скласти:
dresser un procès-verbal іскласти протокол ¶ v pron 4
ставати дибки 5 стояти
dressoir А [drεswar] m сервант
drogue Ч [drɔg] f наркотик
drogué, e Ч [drɔge] n наркоман
droguer Ч [sədrɔge] v pron приймати наркотики, бути
наркоманом
droit, e Р [drwa, drwat] 1 m право: faire droit віддати
належне: C’est ton droit. ¶ 2 adj прямий: C’est tout droit.
3 adv прямо. marcher droit добре поводитися 4 f пряма ¶
adj 5 правий 6 правдивий. dans le droit-fil точно слі-
дуючи, в дусі ¶ 7 f права сторона: à droite loc adv на-
право. adroit, e Ч [adrwa, t] adj управний. adroitement Ч
[adrwatəm] adv управно, спритно. droiture А [] f
прямота; чесність. endroit Р [drwa] m місце: à l'endroit
de… loc prép по відношенню до… C’est un endroit mer-
veilleux. maladroit, e Ч [maladrwa, t] adj невмілий, нев-
правний. passe-droit Г [] m поблажка
drôle Ч [drol] дурило adj 1 смішний 2 дивний: drôle de
дивний ¶ 3 m негідник, пройдисвіт
drôlesse Г [] f заст. розпутниця
dru, e А [] adj густий
du Р [dy] 1 art contr de le родовий відмінок однини чо-
ловічого роду 2 du, de l’; de la, de l’; des art part родовий
відмінок двоїни
dualité А [dɥalite] f двоїстість
duc, chesse Ч [dyk, ∫εs] n герцог. conducteur, trice Ч
[kdyktœr] n 1 водій 2 провідник ¶ 3 adj провідний.
conduire Р [kdɥir] (conduisons, conduisez, conduisent;
conduit) 1 vt водити, вести машину: Je conduis ma
voiture. 2 v pron вести себе. conduit, e Ч [kdɥi, t] 1 p p
conduire 2 conduit 3  pers sing conduire ¶ f 3 водіння 4
труба; трубопровід 5 поведінка; виправка 6 супровід.
déductible П [] adj вивідний. déductif, ve Г [] adj
вивідний. déduire А [dedɥir] vt віднімати. déduit, e А
[dedɥi, t] adj вираховувальний. ducal, e, aux А [dykal, o]
adj герцозький. ducaton П [] f срібна монета. duché А
[dy∫e] m герцозтво. éconduire А [] vt випроваџувати.
induction А [] f виведення, висновування. induire А [] vt
індукувать. introducteur, trice А [] n глашатай, представ-
лятель. introduction Ч [trɔdyksj] f 1 вступ 2 попада-
ння всередину. introduire Ч [trɔdɥir] vt 1 вводити 2
вставляти. producteur, trice А [prɔdyktœr, tris] n 1 виро-
бник 2 продюсер. production Ч [prɔdyksj] f 1
виробництво 2 видавання. produire Р [prɔdɥir] 1 vt виго-
товляти 2 породжувати, викликати ¶ 3 se produire v pron
ставатися, явитися, бувати. produit Ч [prɔdɥit] m 1
продукт, товари; plur продукція 2 матем. добуток.
reconduire Ч [rəkdɥir] vt 1 проводити назад 2
поновлювати, продовжувати. réduction Ч [redyksj] f 1
зменшення 2 скидка, уступка. réduire Ч [redɥir] vt 1
зменшувати 2 +à доводити до. réduit, e Ч [redɥi, it] 1 adj
невеликий, зменшений 2 комірка. réintroduire Г
[retrɔdɥir] vt перевпровадити. reproducteur, trice А []
adj репродуктивний. reproduire А [] 1 відбутися знову 2
перевідтворювати. traduction А [tradyksj] f 1 переклад
2 тлумачення. traduire А [tradɥir] vt 1 передавати 2 пе-
редавати до суду
duègne А [] ісп. f пані
duel Ч [dɥεl] m поєдинок
duelliste Г [] m дуелянт
dûment А [] adv відповідно
dune А [dyn] гал. f дюна, нанос
Dunkerque С [] підстароство Дюнкерк. dunkerqois,
e С [] adj дюнкерцький
dupe Ч [dyp] f 1 жертва обману, простачок: faire des
dupes обманути; être la dupe de бути обманутим 2 faire
un marché de dupe залишитися в дурнях
duper А [dype] vt обманути
duplicité А [dyplisite] f лукавість
duquel, de laquelle; desquels, desquelles Ч [dykεl,
delakεl; dekεl] pron relat de + lequel, laquelle; lesquel,
lesquelles родовий відмінок якого, якої
dur, e Ч [dyr] adj 1 твердий 2 важкий ¶ 3 f coucher sur
la dure спати на голій землі. durable Ч [dyrabl] adj
довготривалий. durablement А [dyrabləm] adv
довготривало. Durand З [dyr] n . durant Р [dyr] prép
протягом. durcissement А [dyrsism] m ужорсточення.
durée Ч [dyre] f тривалість, строк, термін. durement Ч
[dyrm] adv жорстко, суворо. durer Р [dyre] тривати.
dureté А [dyrte] f суворість
duvet А [dyvε] m пух
dynamique А [] 1 f динаміка 2 adj дієвий
dynamiser А [] vt збільшувати ефективність —
redynamiser
dynamisme А [] m динамічність
dynastie А [] f династія
dynastique А [] adj династичний
dysenterie А [] f дизентерія
e А [-] dés f 1 adj 2 n ¶ [ə, e] буква
é [e] préf підсилення: éclore
é, ée dés adj: respé від resp. (скор. respectif)
eau, x Р [o] f 1 вода 2 plur води: aller aux eaux поїхати
на води 3 якість дорогоцінного кааменя вода
eau-de-vie (eaux-de-vie) f горілка
ébahi, e А [] adj вражений, приголомшений, ото-
ропілий
ébahir Ч [ebair] vt вражати
ébahissement А [ebaism] m здивування
ébaucher А [] накидати, окреслювати
ébène А [] f чорне дерево
ébénisterie Г [] f меблева фобрика
ébloui, e А [] adj засліплений
éblouir Ч [] vt осліплювати, захоплювати
éblouissant, e Ч [eblwis, t] adj запаморочливий, зас-
ліплюючий
éblouissement А [eblwism] m запаморочення
ébranler Ч [ebrle] vt 1 збуджувати 2 похитнути;
розхитувати ¶ 3 v pron зрушуватисй, рухнутися, пода-
тися
ébréché, e А [] adj вищерблений
ébruité, e З [] adj оголошений
ébullition Ч [ebylisj] f кипіння
écaille Ч [ekaj] f чешуя
écarlate Ч [] adj яскраво-червоний
écarquiller А [ekarkije] vt écarquiller les yeux ви-
таращити очі
écart А [ekar] m 1 стрибок у сторону 2 à l’écart в
стороні 3 відхилення 4 розрив
écarteler Г [ekartəle] (è) vt четвертувати, терзати
écarter Ч [ekarte] vt 1 відхиляти 2 тримати на відстані
3 відсторонити, відсунути, усунути ¶ v pron 4 розійтися
5 відходити, відійти в сторону, віддалятися 6
відхилятися
ecchymose Г [] f синяк
ecclésial, e П [] adj церковний
ecclésiastique Ч [eklezjastik] 1 adj церковний 2 m
духовна особа; служитель культу
écervelé, e Г [esεrvəle] adj безмозглий
échafaud А [] m поміст, ешафот
échalote А [] m цибуля-шарлот
échancrer А [e∫kre] vt вирізати півкругом
échantillon А [] m взірець
échapper Р [e∫ape] vi 1 уникати, відбутися; l’échapper
belle щасливо відбутися 2 (à qn, à qch) висковзнути, не
піддаватися 3 зірватися ¶ v pron 4 витікати 5 утікати
écharpe Ч [∫arp] f 1 перев’язь, пов’язка 2 шарф
écharper А [] vt критикувати
échéance А [] f 1 строк 2 строк платежу
échéant, e Ч [e∫e, t] adj витікаючий строк оплати
векселя: le cas échéant loc adv при нагоді
échec Ч [e∫εk] m 1 невдача: tenir en échec протистояти
2 plur шахи 3 шах королю: échec et mat шах і мат
échelle Ч [e∫εl] f 1 драбина; трап 2 масштаб
échelon Ч [e∫əl] m сходинка
échelonner А [e∫əlɔne] vt 1 розміщувати 2 розподіляти
в часі ¶ v pron 3 розподілятися 4 розміщуватися в
певному порядку
écheveau А [] m моток
écheveler А [e∫əvle] (ll) vt розтріпувати
échevin А [e∫əv] m міський радник, старшина
échine А [] f хребет
échiquier А [e∫ikje] m шахова дошка, шахівниця
écho Ч [eko] m 1 луна 2 відголосок
échoir А [] vi + à випадати на долю
échoppe А [] f лавочка
échouer А [e∫we] vi зазнати поразки
éclabousser А [] vt забризкати грязюкою
éclair Ч [eklεr] m 1 спалах 2 блискавка
éclairage [] m освітлення
éclaircie Ч [eklεrci] f прояснення погоди, просвіт на
небі
éclaircir А [] 1 vt прояснити 2 v pron рідшати
éclaircissement А [] m прояснення
éclairé, e Ч [eklεre] adj 1 освітлений 2 освічений;
просвітлений; знаючий; досвідчений
éclairer Ч [eklεre] vt 1 освітлювати 2 вести розвідку,
розвідати
éclaireur, se А [] n розвідник
éclair Ч [eklεr] m блискавка
éclairer Р [eklεre] vt освітлювати
éclat Р [ekla] m 1 блиск 2 вибух 3 слава: action d’éclat
подвиг 4 осколок 5 сяяння, блиск краси
éclatant, e Ч [] adj 1 оглушливий 2 яскравий
éclatement А [] m розкол, розпад
éclater Р [eklate] vi 1 прорватися, лопнути 2 несподі-
вано початися, розпочатися 3 блистіти 4 проявлятися
éclipse А [] f затемнення
éclipser А [eklipse] 1 vt затемнювати 2 v pron зникати,
щезати
éclopé, e П [] adj легкоранений
éco А [] préf: écoquartier, éco-participation
école Р [ekɔl] f школа: Qui est à l’école ?; é. maternelle
дитячий садок з підготовчим класом до школи (від 2 до
6 років); é. primaire élémentaire початкова школа (від 6
до 11 років)
 écolier, ère Ч [ekɔlje, εr] n школяр écume А [] f 1 піна 2 слина
économe А [] n економ. économie Ч [ekɔnɔmi] f 1 écumer А [ekyme] vi пінитися
економіка, господарство 2 економія, бережливість 3 écumoire Г [] f шумівка
plur заощадження. économique Ч [ekɔnɔmik] adj écurie Ч [ekyri] f конюшня
економічний. économiquement А [] adv господарськи. écureuil Ч [ekyrœj] m білка
économiser А [ekɔnɔmize] vt зберігати, відкладати. éco- écurie Ч [ekyri] f 1 конюшня 2 гонщики на машинах
nomiste А [] m економіст одної марки
écorce А [] f кора écuyer А [ekɥije] 1 m берейтор 2 n наїзник
écorcher Ч [ekɔr∫e] 1 vt здерти шкуру 2 v pron edam, édam А [] m едамський сир
поцарапатися édifice Ч [edifis] m будівля, споруда
écorcheurs [] m plur озброєні бандити édifier А [edifje] vt 1 споруджувати 2 édifier sur
écorchure Г [ekɔr∫yr] f царапина оповіщати про
écorner А [] vt обламувати роги édredon А [] m пуховик
écossais, e А [ekɔsε, z] adj шотландський éducation Ч [edykɑsj] f виховання; éducation
Écosse А [] f Шотландія physique фізкультура
écoulement А [] m стікання édulcorant А [] m підсолоџувач
écouler Ч [ekule] vi pron проходити éduqué, e А [] adj вихований
écourter А [] vt укорочувати ée [e] suff вміст: cuillerée
écoute А [ekut] f 1 слухання: à votre écoute 2 уміння effaçable [] adj зглаџуваний, виправимий
вислухати. écouter Р [ekute] слухати. écouteur Г [] m effacer Ч [εfase] 1 vt стирати 2 v pron відійти в
слухавка. écoutille Ч [ekutij] f люк сторону
écran Ч [ecr] m екран, кіноекран у першу чергу у effaré, e Ч [εfare] adj розгублений
кінотеатрі; le petit écran телебачення effarouché, e А [efaru∫e] adj наляканий, потривожений
écrasant, e А [] adj переважний efféminé, e А [] adj розніжений
écrasement А [] m знищення effervescence А [] f шипіння
écraser Ч [ekraze] vt 1 задавити про транспорт 2 effervescent, e Г [] adj шипучий
подавляти ¶ 3 v pron зминатися effigie А [efiʒi] f 1 зображення обличчя на монеті: à
écrevisse А [] f рак l'effigie de 2 pendre en effigie заочно повісити
écrier Ч [sekrije] v pron викрикнути, скрикнути, effluent, e А [] adj витікаючий
вигукнути effluve А [] m флюїд
écrin А [] скриня m скринька effraction А [] f взлом
écrire Р [ekrir] Passé: écrivit. Présent: écrivons effrayant, e Ч [] adj жахливий
[ekriv], écrivez [ekrive], écrivent [ekriv]. Participe: écrit effrayé, e Ч [efrεje] adj нажаханий
[ekri]. писати. circonscription А [] f 1 обмеження 2 effrayer Ч [] 1 vt лякати, жахати, нажахати 2 v pron
округ. circonscrire А [sirkskrir] vt обмежувати, обво- боятися
дити. décrire Ч [dekrir] vt описувати. écrit, e Ч [ekri, t] m effréné, e А [] adj нестримний
1 письмо 2 письмове мовлення. écriteau А [] m надпис. effroi Ч [efrwa] m жах
écritoire А [] f письмовий прилад. écriture Ч [ekrityr] f 1 effronté, e А [] adj безсоромний
письмо, писання 2 рел. писання: les Écritures священне effrontément А [] adv безсоромно
писання 3 почерк 4 запис. écrivain, e Ч [] n письменник. effronterie Ч [efrtri] f наглість
écriveur З [] письменник. inscription Ч [skripsj] f effroyable Ч [efrwajabl] adj жахливий
напис. inscrire А [skrir] 1 vt записувати 2 v pron впи- effroyablement А [efrwajabləm] adv жахливо
суватися. prescription А [] f приписи. prescrire Ч effriter Ч [sefrite] v pron розсипатися
[prεscrir] vt 1 наказувати, приписувати 2 прописувати effusion А [efyzj] f 1 виливання 2 надмір почуттів
ліки. proscription А [prɔskripsj] f засудження. proscrire égal, e Ч [egal] adj 1 рівний: sans égal незрівнянний 2
А [prɔskrir] vt 1 забороняти 2 виганяти, висилати 3 за- байдужий: c’est égal як би там не було. également Р
суџувати. récrire Ч [recrir] vt знову написати, перепису- [egaləm] adv так само, однаково. égaler Ч [egale] vt
вати. réécrire = récrire. réinscrire А [reskrir] vt рівняти. égalitaire Г [] adj урівнювальний. égalité Ч
перезаписати. retranscription А [] f перезаписування. [egalite] f рівність. inégal, e, aux Ч [] adj нерівний. inéga-
retranscrire А [rətrskrir] vt відтворювати. souscrire Ч lable А [] adj незрівняний
[suskrir] 1 vt підписувати 2 vi + à підписатися на. trans- égard Ч [egar] m увага. avoir égard à брати до уваги; à
crire А [trskrir] vt 1 передавати 2 писати по звуках tous égards loc adv у всіх відношеннях; à l'égard de loc
écrouer А [ekrwe] vt посадити за грати prép по відношенню
écrouler А [ekrule] v pron 1 обвалитися 2 ро- égaré, e Ч [egare] adj 1 заблудший, розгублений,
звалюватися випадково попавший кудись 2 розгублений, блукаючий
écu Ч [eky] m екю, старовинна французька монета: (погляд)
écu blanc срібне екю, вартістю в 3 лівра, в XVII ст égarement А [] m розгубеність
écueil А [ekœj] m риф; підводний камінь égaré, e А [egare] adj розгублений
écuelle А [] f миска égarer Ч [egare] 1 vt збити з пантелику ¶ v pron 2
écumant, e А [ekym, t] adj розгніваний заблудитися 3 загубитися
 égayer А [egεje] vt веселити
égide А [eʒid] f егіда, щит Афіни Паллади
église Ч [egliz] f 1 церква; храм: Où est l’église ? 2 (É.)
організація церква
égrener А [egrəne] (è) vt перебирати
égyptien, ne [] adj єгипетський
eh Р [e] interj 1 здивування, радість, біль, докір,
заохочення е: eh bien loc adv отож; гаразд, ну що ж: Eh
bien, vous avez volé une Renault. 2 звернення гей
eh ! eh ! eh, eh ! А [] interj еге! непевність, невідання
éhonté, e Г [] adj безсоромний
el [] suff який стосується: mortel
Elbrouz С [] Ельбрус
élagage А [] m обрізка
élaguer Г [] vt обрізати
élargir А [] vt розширювати
élargissement А [] m звільнення з-під варти
élastique А [] 1 m ґумка, резинка для одягу 2
рухливий. élasticité А [elastisite] f гнучкість. élastomère
А [] m
électron Г [] m електрон. électricien, ne Г [] n
електрик. électricité Ч [elεktrisite] f електрика, світло.
électrique Ч [elεktrik] adj електричний. électriser А [] vt
збуджувати. électronique Ч [elεktrɔnik] 1 adj електрон-
ний 2 f електроніка
élément Р [elem] m 1 елемент, начало, принцип 2
складова частина 3 група людей 4 стихія. élémentaire Ч
[elemtεr] adj 1 елементарний 2 первинний 3
початковий
éléphant Ч [elef] m слон
élider А [] лінгв. 1 vt опускати голосну 2 v pron
випадати
éliminé, e З [] adj вибувший
éliminer А [] vt виводити
elle Р [εl] pron 3 pers sing f вона 1 non autonome вжи-
вається як частка з особовим дієсловом ¶ autonome 2
співвідноситься з іменниками 3 в прийменникових
виразах 4 в називних реченнях 5 підсилення ненаголоше-
ного займенника
elles Ч [εl, εlz-] pron 3 pers plur f вони 1 non autonome
вживається як частка з особовим дієсловом ¶
autonome 2 співвідноситься з іменниками 3 в
прийменникових виразах 4 в називних реченнях 5 підси-
лення ненаголошеного займенника
ellipse А [] f опускання
éloigné, e Ч [elwaɲe] adj віддалений
éloigner Ч [elwaɲe] 1 vt віддаляти 2 vi pron ві-
ддалятися
élu, e Ч [ely] adj вибраний
éluder А [elyde] vt ухилятися, уникати
Elysée З [elize] 1 adj єлисейський 2 les Champs-
Elysées Єлисейські поля, найвідоміша вулиця в Парижі
з фешенебельними магазинами, ресторанами,
кінотеатрами, тощо
emballage А [] m упаковка
emballer А [] 1 vt упаковувати 2 v pron працювати з
перевантаженням
embaucher А [bo∫e] vt наймати, вербувати
embellie А [] f просвіт: Une embellie de courte durée.
embellir А [] vt прикрашати
emblée А [] d’emblée loc adv відразу
emblématique Г [] adj символічний
emblème Ч [] m емблема, символ
emboîter А [] vt emboîter le pas іти по слідах
embouchure А [] f гирло
embouteillage Г [] m пробка
embrassade А [brasad] f обійми
embrasse П [] f підхват занавісу
embrassement А [brasm] m обійми
embrasser Р [brase] vt 1 обнімати, обхопити 2
сприймати 3 приєднатися до, вибрати 4 цілувати
embrayage Ч [brajaʒ] m зчеплення
embrayeur А [] m зчеплювач, перемикач
embryonnaire А [] adj зародковий
embûche А [by∫] f засідка
embué, e А [] adj покритий вологою
embuscade А [byskad] італ. f засідка
embusquer Г [] v pron засісти
émeraude А [emrod] f смарагд
émergence А [] f виникнення
émergent, e А [] adj який розвивається
émerveiller А [] vt зачудовувати
émigrant, e А [] n емігрант
émigration А [] f виселення
Émilie Ч [emili] f Емілі, Мила
éminemment А [] adv в найвищому ступені
éminence А [emins] f 1 горб 2 високопреосвя-
щенство
éminent, e А [] adj видатний
éminentissime Г [emintisim] adj високопреосвя-
щенний
emmailloter Ч [majɔte] vt закутувати
emmêler А [] v pron сплутуватися
emménager Г [] vi в’їжджати
emmener Р [məne] (è) vt 1 відводити, відвозити 2
вести за собою
emmental А [] m ементальський сир
emmurer А [] vt замуровувати
émoulu, e Г [emuly] adj відточений
émousser А [emuse] 1 vt затуплювати 2 v pron
затупитися
empêchement А [pε∫m] m завада
empêcher Р [pε∫e] 1 vt заважати + de + inf 2 v pron +
de стриматися від
empêtrer А [] vt утягувати
emphatique А [] adj видільний
emphase А [] f пафос
empiéter А [] vi захоплювати
empilement А [] m нагромадження
emplacement Ч [plasəm] m місце, розміщення
emplâtre Г [] m штукатурка
emplette А [] f покупка, закупівля
emplir Ч [plir] vt наповнювати
empocher А [] vt 1 покласти у кишеню 2 відхопити
empourprer А [] vt забагрювати
empoisonnement А [pwazɔnm] m отруєння
empoisonner Ч [pwazɔne] vt 1 отруювати 2
зіпсувати
empoisonneur, se А [pwazɔnœr, øz] n отруювач
empreindre Г [] v pron відпечатуватися
 empreint, e А [pr, t] 1 adj відпечатаний 2 f
відпечаток
empressement Ч [prεsm] m рвіння
empresser Ч [sprεse] v pron 1 спішити 2 упадати:
autour de qn підлещуватися
emprisonnement А [] m ув’язнення
emprisonner А [] vt запирати
emprunt Ч [pr] m 1 позика, запозичення 2
d'emprunt позичений, запозичений
emprunter Ч [prte] vt позичати
emprunteur, se А [] adj позичаючий
émaillé, e А [] adj засіяний
émanation А [emanɑsj] f випари
émanciper А [] vt звільняти
émaner А [] vi виходити + de
émulation А [emylɑsj] f змагальництво
émule А [] n конкурент
en Р [] ін, ен, [на] в, на; з, за prép 1 місцевий
відмінок двоїни часу в, на: en février dernier, en vacances
2 місцевий відмінок двоїни місця в: en ville, en voiture,
en France, en prison 3 місцевий відмінок одяг у: en robe
de chambre 4 знахідний відмінок двоїни місця в: voyage
en Afrique, en avant 5 знахідний відмінок двоїни часу у,
на; під час: pays en voie de développement, en train de; за,
з чого: Il a couru les cent mètres en onze secondes. 6 ору-
дний відмінок двоїни способу чимось; у що: en
contrepartie, en hauteur 7 орудний відмінок двоїни
чимось; на чому: en voiture 8 з чогось: chaise en rotin,
caravane en matière plastique 9 характеристика як, у
якості; у вигляді, під виглядом: …que ces gentilshommes
soient traités comme ils le méritent, c’est-à-dire en rois.
Aramis arriva : il était en cavalier… ¶ en + g 10 дієприс-
лівником підкреслюється одночасність дії: La per-
turbation traversera la France en apportant des pluies. 11
за допомогою: Le moniteur explique à C. comment on met
le moteur en merche en servant de la clé de contact. 12
орудний відмінок способу: en courant ¶ pron non au-
tonome 13 віддалювальний відмінок звідти: Athos l’ouvrit
[le sac de peau] et commença par en tirer un petit billet…
14 орудний відмінок цим, ним: Je veux profiter de
l’occassion pour faire un voyage. Je veux en profiter. 15
віддалювальний відмінок, причина од цього, із цього:
L’accroissement du commerce extérieur favorisera l’éco-
nomie nationale... — Et nous, nous n’en profiterons pas. 16
позначає дію і її об’єкт про це, про нього; за це: Qu’est-
ce qe vous en pensez ? / Nous avons reçu votre lettre et
vous en remercions. 17 знахідний відмінок їх, з них: Tu
aimerais une cafetière ? — J’en ai déjà une. / Tu aimerais
des chaises en rotin ? — J’en ai déjà quelques-unes. ¶ 18
adv
encablure А [] f кабельтов
encadré, e Ч [kadre] adj обрамлений
encadrer А [] vt 1 обрамлювати 2 уключати
encadrement А [] m керівництво
encan А [k] m продаж з млотка: vendre à l’encan
продавати з молотка
en-cas invar А [kɑ] m легка закуска
encasteler П [kastəle] (è) v pron стискатися про
копито
encaustique Г [] f мастика
enceinte А [] 1 adj f вагітна 2 f огорожа
encens А [s] m лесть
encensoir А [] m кадило
encerclement А [] m оточення
enchaînement А [∫εnm] m зв’язування
enchaîner А [∫εne] vt 1 зв’язати; заковувати 2 стри-
мувати
enchanté, e Ч [∫te] adj зачарований, захоплений:
enchanté de vous voir радий вас бачити
enchantement А [∫təm] m чари: comme par
enchantement як за помахом чарівної палички
enchanteur, teresse А [∫tœr, trεs] 1 adj за-
чаровуючий 2 n
enchère А [] f 1 надбавка 2 підвищення ставки
enchevêtrer А [] v pron заплутатися
enclencher А [] v pron починатися
enclin, e А [] adj схильний до + à
encombre А [kbr] m заст. перешкода
encombrement А [] m 1 загромадження 2 пе-
ревантаженість лінії зв’язку
encombrer А [kbre] vt 1 загромаджувати 2 пере-
повнювати
encore Р [kɔr] adv 1 ще: pas encore ще ні, non
seulement... mais encore не тільки… а й... J’ai encore
autre chose. 2 encore que + subj якщо й, хоча 3 знову
encourageant, e А [] adj заохочуючий, підба-
дьорюючий, обнадіюючий
encouragement А [] m заохочення
encourager Ч [kuraʒe] vt підтримувати; зао-
хочувати; сприяти + à + inf
encourir А [kurir] vt піддаватися, накликати на себе
encre Ч [kr] f чорнило
encrier А [krije] m чорнильниця
encyclopédie А [] f енциклопедія
endiablé, e А [] adj буйний
endimancher А [] vt вирядити
endolorir А [dɔlɔrir] vt причиняти біль
endommagé, e Ч [dɔmaʒe] adj пошкоджений
endommager А [dɔmaʒe] vt нанести шкоду
endormir Ч [dɔrmir] 1 vt присипляти, заколисувати
2 v pron засинати
endosser Ч [dɔse] vt надягти
endurant, e Г [dyr, t] adj терплячий
endurcir А [dyrsir] vt робити твердим
énergie Ч [enεrʒi] f 1 енергія 2 сила. énergétique А
[enεrgetik] adj енергетичний. énergique А [] adj
рішучий. énergiquement А [enεrʒikm] adv рішуче.
énergumène А [] n одержимий
enfance Ч [] f дитинство
enfant Р [f] m 1 дитя: Comment est l’enfant ? 2
enfant perdu доброволець, смертник 3 bon enfant
простодушний
enfantillage А [ftijaʒ] m дитячість
enfariner А [farine] vt посипати борошном
enfer Ч [fε:r] m пекло
enferrer Г [fεre] v pron наткнутися на шпагу
enflammé, e А [flame] adj палаючий
enflammer А [flame] vt 1 підпалювати 2 запалювати
3 надихати ¶ 4 v pron загорітися
enflure А [flyr] f напухлість
 enfourcher А [] vt сісти верхи
enfreindre А [] vt порушувати
enfuir Ч [fɥir] vi pron утікати
engendre Ч [ʒdr] vt породжувати
engin Ч [ʒ] m машина; знаряддя; engin spatial
космічна ракета
engloutir А [glutir] vt поглинати
engluer А [] v pron приклеїтися
engoncer А [] vt сковувати
engourdir А [gurdir] 1 vi оніміти 2 vt притупити
engourdissement А [gurdism] m оніміння
enhardir А [] vt додавати відваги
énième А [] adj надцятий
énigme Ч [enigm] f загадка: mot de l’énigme розгадка
enivrement А [] m сп’яніння
enivrer А [] 1 vt п’янити 2 v pron напитися
enjambée А [] f крок
enjamber Ч [ʒbe] vt переступати
enjolivement Г [ʒɔlivm] m прикраси
enjoliver Г [] vt прикрашати
enlacer А [] vt обнімати
enlaidir А [] vt спотворювати
enlaidissement П [] m спотворення
enneigement П [] m сніговий замет
enneiger П [] vi замести снігом
ennui Ч [nɥi] m 1 нудьга 2 plur неполадки, про-
блеми
ennuyé, e А [] adj нудьгуючий, скніючий
ennuyer Ч [nɥije] 1 vt докучати 2 s’ennuyer v pron
нудьгувати
ennuyeux, se Ч [nɥijø, z] adj нудний; надокучливий
énoncé А [] m висловлювання; викладення; фор-
мулювання
énoncer А [] vt висловлювати
enorgueillir А [] vt загордитися
énorme Р [enɔrm] adj величезний
énormément А [enɔrmem] adv надміру
énormité А [enɔrmite] f неймовірне безґлуздя
enragé, e Ч [raʒe] adj 1 скажений 2 ярий ¶ 3 n
enrager А [raʒe] vi розізлитися
enrayer А [] vt затримати
enregistré, e А [rəʒistre] adj відмічений
enregistrement А [] m реєстрація
enregistrer А [rəʒistre] vt 1 вносити в список;
заносити в протокол; записувати 2 відзначати
enrhumer А [ryme] vt викликати нежить
enrichir Ч [ri∫ir] vt 1 збагачувати 2 розширювати,
розвивати, доповнювати
enrichissement А [ri∫ism] m збагачення
enrôler А [role] 1 vt вербувати, набирати 2 v pron
вступити на свійськову службу
enrobage А [] m захисне покриття
enrobé, e З [] adj покритий оболонкою
ensemble Р [sbl] 1 adv разом ¶ m 2 ціле, су-
купність: l’ensemble de весь 3 цілісність, єдність 4 мат.
множина
ensemencer Г [səmse] vt засівати
ensevelir Ч [səvlir] vt заривати
ensoleillé, e Ч [sɔleje] adj сонячний
ensuivre А [] v pron витікати
ensuite Р [sɥit] adv потім
ent Ч [-, t-] dés v 3 pers plur
entablement А [] m система балок під крівлю
entamer Ч [tame] vt 1 задівати 2 починати;
запускати: entamer une conversation зав’язати розмову
entassé, e А [] adj скупчений
entasser А [tase] vt нагромаджувати, звалити в купу
en-tête Г [] m бланк
entêté, e Ч [tεte] adj упертий
entêtement А [tεtm] m упертість
entêter А [tεte] v pron впиратися
enthousiasme Ч [tuzjasm] m захоплення; запал;
порив
enthousiasmer А [] vt надихати
enthousiaste А [tuzjast] 1 adj захоплений 2 n
прихильник; ентузіаст
entier, ère Р [tje, εr] adj повний, цілий: C’est un rond
entier. entériner А [terine] vt утверджувати.
entièrement Ч [tjεrəm] adv повністю, цілком
entité А [] f одиниця
entorse А [] f порушення
entourage Ч [turaʒ] m оточення
entouré, e Ч [ture] adj оточений
entourer Р [ture] vt оточувати
entrailles Ч [traj] f plur 1 внутрішності 2 надра
entraînement Ч [trεnm] m 1 захоплення, захват 2
тренування, вишкіл
entraînant, e А [trεn, t] adj захоплюючий
entraîner Р [trεne] vt 1 тягнути, вести за собою, з
собою 2 спричинити, мати наслідком 3 тренувати
entraîneur А [] m вождь
entrave А [] f перешкода: sans entrave безперешкодно
entravé, e А [] adj закритий
entre Р [tr] prép між
entré, e Р [tre] 1 p p entrer ¶ f 2 передпокій;
приймальня 3 входження 4 можливість входити
entrebâillement А [trəbɑjm] m привідкриття
entrebâillé, e З [trəbɑje] adj привідкритий
entrechoquer А [] vt зіштовхнути, ударити один о
другий
entredoigt З [] m в’єтнамки
entrelacer А [trəlase] vt переплітати
entrepôt А [] m склад
entrer Р [tre] (ê) vi входити. Tu entres déjà ? — Oui,
j’entre. / Eve entre dans l’école.
entresol, entre-sol А [] m антресоль
entre-temps Ч [trət] adv тим часом
entretuer З [] v pron вбивати один одного
énucléer А [enyklee] vt виймати кісточки з плодів
énumérer Ч [enymere] vt перелічувати
envahissant, e А [] adj набридливий
envahisseur А [] m завойовник
envahir Ч [] vt 1 захоплювати 2 заповнювати
enveloppe Ч [vəlɔp] f 1 конверт 2 матем. обгортка 3
оболонка. développé, e Ч [devlɔpe] adj розвинений.
développement Ч [devlɔpm] m 1 розвиток 2
розгортання. développer Ч [devlɔpe] 1 розвивати 2 se dé-
velopper v pron розвиватися. enveloppé, e Ч [vəlɔpe]
adj загорнутий. envelopper Ч [vəlɔpe] vt 1 загортати;
покривати 2 окружувати
 envenimer А [] v pron розтравлюватися
envergure А [] f розмах
envi А [] à l’envi loc adv наввипередки
envie Р [vi] f 1 заздрість: faire envie викликати
заздрість 2 бажання; avoir envie de хотіти: J’ai une envie
de quoi ?
envier А [vije] vt заздрити
envieux, se А [] adj заздрісний
environ Р [vir] 1 m plur околиці 2 adv приблизно,
близько
environnant, e А [virɔn, t] adj навколишній
environnement А [] m середовище
environnemental, e, aux А [] adj екологічний
environner А [virɔne] vt 1 бути розміщеним довкола
2 оточувати
envoler Ч [svɔle] v pron вилітати, відлітати
envoi Ч [] m 1 посилка 2 відправка, відправлення
envoûtant, e А [vut, t] adj зачаровуючий
envoyé, e Ч [] n посланець; кореспондент
envoyer Р [vwaje] (envoie, envoient; enverra) 1 vt
послати 2 v pron посилатися
épais, se Ч [epε, s] adj 1 товстий 2 густий 3 не-
повороткий. épaisseur Ч [epεsœr] f товщина. épaissir А
[epεsir] vt згущувати
épanchement А [ep∫m] m 1 почуття 2 звіряння
почуттів
épancher А [] v pron проливатися
épandage А [] m розливання добрива
épandre А [epdr] v pron розпоширюватися
épanoui, e А [] adj щасливий, радісний
épanouir Ч [épanwir] vt 1 сприяти розпусканню 2
розправляти морщини, надавати веселого вигляду ¶ 3 v
pron просіяти
épargne Ч [eparɲ] f заощадження: bons sur l'épargne
ощадні облігації
épargner Ч [eparɲe] vt 1 зберегти 2 берегти, щадити 3
v pron позбавляти себе
éparpiller А [eparpije] v pron розділитися,
розсипатися
épars, e Ч [epar, s] adj 1 розкидатний 2 розтріпаний
épaule Р [epol] f плече: hausser les épaules пожати
плечими
épaulette ɥ f еполет
épaté, e А [] adj nez épaté приплюснутий ніс
épater А [epate] vt вражати, приголомшувати
épave А [] f обломок
épée Ч [epe] f 1 шпага; меч 2 mettre au fil d’épée
перерізати
épeler А [eple] (ll) читати по буквах. Pouvez-vous
épeler ... ?
épellation А [] f буквочитання
éperon А [epr] m шпора
éperonner Г [epεrɔne] vt 1 пришпорювати 2 надягати
шпори 3 підганяти
épervier А [epεrvje] m яструб
éphémère А [efemεr] adj мимольотний
éphéméride Г [] f відривний календар
épi Ч [epi] m колос
épice Ч [epis] f пряність
épicé, e А [] adj пряний
épicerie А [] f бакалія
épicier Ч [episje] m 1 крамар; L’épicier маленький
продуктовий магазинчик, який все більше витісняється
великими супермаркетами 2 торговець прянощами
épiderme А [épidεrm] m шкіра, покров
épieu Г [epjø] рогатина
épier А [] vt підстерігати, вислідковувати
épinard Г [epinar] m шпинат
épine Ч [epin] m терновий кущ
épineux, se А [] adj тернистий; тяжкий
épingle А [] f шпилька; булавка: tirer son épingle du jeu
вийти сухим із води
épiscopal, e, aux А [] adj єпископський
épisode А [epizɔd] m 1 випадок 2 подія
épistolaire А [] adj епістолярний
épitaphe А [epitaf] f надгробний напис
épithète А [epitεt] f 1 епітет 2 грам. означення
épître А [epitr] f послання, лист
éplucher А [] vt розбирати
éponge А [epʒ] f губка. jeter l’éponge відмовитися
від боротьби
épopée А [] f епопея
époque Р [epɔk] f епоха, час; пора; строк: C’est à quel-
le époque ? / Tout est possible à notre époque.
époumoner Г [] v pron надривати голос
épousailles Г [] f plur весілля
épouser Ч [epuze] vt 1 брати шлюб з, виходити заміж
за 2 примкнути
épouvantable А [epuvtabl] adj жахливий
épouvante Ч [epuvt] f жах
épouvanté, e Ч [epuvte] adj нажаханий
épouvanter Ч [epuvte] vt жахати
épouvantable Ч [epuvtabl] adj жахливий
épouvantail А [zpuvtaj] m страшило
époux, se Ч [epuz] n дружина
épreuve Ч [eprœv] f 1 випробування. mettre à l’épreuve
випробувати 2 змагання, змаг, матч. à toute épreuve пе-
ревірений 3 проба, спроба
éprouvé, e А [] adj пошарпаний
éprouver Р [epruve] vt 1 перевіряти 2 зазнати
épuisé, e Ч [epɥize] adj 1 виснажений 2 розпроданий
épuisement А [epɥizm] m виснаження
épuiser Ч [epɥize] vt 1 виснажувати 2 вичерпувати
épurateur А [] m очисник, фільтр
épuration А [] f очищення
épurer Ч [epyre] очистити
équarrir А [ekarir] vt обрізати під прямим кутом
équateur А [ekwatœr] m 1 екватор 2 E. Еквадор
équation А [] f рівняння
équestre А [] adj кінний
équidés П [] m plur родина конячі
équilibre Ч [ekilibr] m 1 урівноваженість 2 рівновага:
niveau d’équilibre 3 рівномірний розподіл, рівномірність
équilibré, e А [] adj урівноважений
équilibriste А [] n канатоходець
équinoxe А [] m рівнодення
équipage Ч [] m 1 екіпаж 2 спорядження
équipe Ч [ekip] f 1 команда: Où est l’équipe ?; équipe
de football футбольна команда 2 L’Équipe головна
спортинва газета Франції
 équipée А [] f смілива витівка
équipement Ч [ekipəm] m обладнання
équipementier З [ekipəmtje] m машинобудівник
équiper Ч [ekipe] 1 vt забезпечувати, екіпірувати + de
чимось 2 v pron спорядитися
équipier, ère Г [] n член команди
équivalent, e Ч [ekival, t] adj рівний, рівноцінний
+ de
équivaloir А [ekivalwar] vi рівновартувати, рівноціни-
тися + à до, чомусь
er [e, εr-] 1 dés inf v ¶ er, ier suff 2 заняття: boucher,
plâtrier 3 вмістилище: sucrier 4 місце 5 підбірка: herbier
érable А [erabl] m клен
éradiquer П [eradike] vt викорінити
éraflure П [eraflyr] f царапина
érailler Г [] vt 1 розсмикувати тканину 2 царапати
ère А [εr] f ера
éreinté, e А [] adj зморений
Eric З [εri] m Ерік
erie [] suff назви промислових виробництв чи торгівлі:
cementerie, crêperie
ériger А [] vt підносити
ermitage А [] m відлюдне місце
ermite А [] m відлюдник
érogène П [] adj психол. ерогенний
érotique А [erɔtik] adj еротичний
errance Ч [] f блукання
errant, e Ч [] adj бродячий
erratique Г [] adj мед. блукаючий
erratum С [] m опечатка
erre Ч [] f хід
errer Ч [εre] vi блукати, скитатися; промайнути
erreur Ч [εrœr] f помилка: faire erreur помилятися.
Qui a fait erreur ?
erroné, e Ч [] adj помилковий
érudit, e А [erydi, t] n знавець
érudition А [] f ученість
ès А [] (en + les) prép способу в
escabeau А [εskabo] m лавочка
escabèche А [] f маринована риба
escadron А [] італ. m 1 ескадрон кавалерійський,
бронетанковий 2 рій
escalier Р [εskalje] m сходи: Où est l’escalier ?
escalade А [εskalad] f 1 залізання 2 заст. приступ 3
загострення. escalader А [εskalade] vt вилазити
escalope А [] f кул.
escamoter А [] vt пропускати
escampette П [] f заст. утеча. prendre la poudre
d'escampette за ним аж закурилося
escapade А [εskapad] m витівка
escarboucle Г [εskarbukl] f карбункул, темно-черво-
ний рубін
escargot Ч [εskargo] m равлик
escarmouche Г [εskarmu∫] f зіткнення, сутичка, пере-
стрілка
escarre Г [εskar] f струп
escarpé, e А [εskarpe] adj крутий, обривистий
escarper П [] v pron обриватися
escient А [εsj] m à bon escient на достатній підставі
esclandre А [] m шум
esclave Ч [εsklav] 1 n раб 2 adj рабський. esclavage Ч
[εsklavaʒ] m рабство, неволя. esclavagiste А [εsklavaʒist]
adj рабовласницький
escompte А [εskt] m облік векселя
escompter А [εskte] розраховувати
escopette Г [εskɔpεt] f самопал
escorte А [εskɔrt] f cупровід
escorter А [εskɔrte] vt супроводжувати
escouade А [εskwad] f відділення; ланка
escrime А [εskrim] f фехтування. escrimer Г [sεskrime]
v pron + de фехтувати
espace Р [εspas] 1 m простір 2 f пробіл
espacé, e А [εspase] adj розділений проміжками
espadon Г [εspad] m тип дворучного меча, «велика
шпага»
espadonner З [εspadɔne] vi махати дворучем
espadrille А [εspadrij] f кімнатний тапочок
Espagne З [εspaɲ] f Іспанія
espagnol, e З [εspaɲɔl] 1 adj іспанський 2 E. n іспанець
3 m іспанська мова
espèce Р [εspεs] f 1 рід, вид: Quelle est cette espèce ? 2
plur готівка
espérance Ч [εspers] f 1 надія; сподівання: c'est toute
mon espérance у ньомц вся моя надія 2 plur сподівана
спадщина
espérer Р [εspere] (espère; espérerai, espérerais
[εspεrərε]) vt надіятися + inf
espièglerie А [εspjεgləri] f витівка
espion, ne А [εspj, ɔn] n шпигун
espionnage А [] m шпіонаж
espionner Ч [εspjɔne] vt шпигувати
espoir Р [εspwar] m надія
esprit Р [εspri] m 1 розум, кмітливість: venir à l'esprit
прийти в голову, спасти на гадку. Il a beaucoup d’esprit.
2 дух; свідомість 3 plur свідомість 4 дотепність: faire de
l'esprit тути дотепним 5 grand esprit великий (роз)ум 6
дух; привид. Saint-E. святий дух
esque [εsk] suff adj який стосується власної назви
ський: moliéresque, cardinalesque
esquif А [εskif] m човник
esquimau, de Г [] adj ескімоський
esquisse Ч [εskis] f ескіз
esquiver А [εskive] v pron утекти
essai Ч [esε] m 1 проба; спроба 2 очерк
essaim А [es] m рій
essayer Р [eseje] (essaie, essaye; essaiera) 1 приміряти 2
випробувати 3 намагатися + de + inf
essor А [] m злет. essorage А [] m віджим
essuyer Ч [esɥije] vt 1 витирати 2 терпіти, зазнати.
essuie-glace Ч [esɥiglas] m склоочисник. essuie-tout
invar П [esɥitu] m особливі салфетки для протирання
est Р [εst] m схід
estafier Г [] m зброєносець
estampiller А [] vt штампувати
estimable А [] adj 1 шановний, поважний 2 достойний
estimation А [] f оцінка
estime Ч [εstim] m повага, цінування
estimer Ч [εstime] рахувати, вважати
estivant, e Г [] n відпочиваючий
estoc А [εstɔk] m довга шпага
 estocade Г [εstɔkad] f укол
estomac Ч [εstɔma] m шлунок
estomper А [] vt затушувати
estonien, ne А [] adj естонський
estrade А [] f поміст
estragon А [] m тархун
estrapade [] f диба
estropier Г [] vt калічити
estuaire А [] m лиман
et Р [e] 1 і 2 а
et А [ε] suff
etc. Р et cetera, et cætera [εtsetera]
et cetera, et cætera [εtsetera] лат. loc adv і так далі
été Р [ete] m літо: en été влітку
éteindre Ч [etdr] (éteins; éteignons; éteint) vt 1 гасити
2 глушити ¶ 3 v pron гаснути
éteint, e Ч [] adj погаслий; приглушений
éternel, le Ч [] adj 1 вічний 2 безконечний
éternellement Ч [etεrnεlm] adv постійно
éterniser А [] vt 1 затягувати до безкінечності, на
довгий час 2 увіковічувати
éternité А [etεrnite] f вічність
éternuer А [] vi чхати
éthique А [] adj етичний
ethnique А [εtnik]adj етнічний
Étienne З [] m Степан
étincelant, e А [] adj сяючий
étinceler А [] (ll) vt іскритися
étincelle А [] f іскра
étiqueter А [etikəte] (tt) vt наклеювати
étiquette Ч [etikεt] f 1 ярлик, етикетка 2 етикет, цере-
моніал
étoffe Ч [etɔf] f 1 тканина 2 сутність. étoffer А [] vt
розвивати
étoile Р [etwal] f зірка
étoiler А [] vt усипати зірками
étonnant, e А [etɔn, t] adj захоплюючий
étonné, e Ч [etɔne] adj вражений
étonnement Ч [etɔnm] m здивування, враження: à
mon étonnement на моє здивування
étonner Р [etɔne] дивувати
étouffer Ч [etufe] vt 1 душити 2 заглушити ¶ 3 v pron
задихатися. étouffée А [] f à l’étouffée на пару
étourdi, e Ч [eturdi] adj 1 легковажний 2 оглушений;
приголомшений
étourdiment А [eturdim] adv необдумано
étourdir А [eturdir] vt оглушувати, приголомшувати
étourneau Г [eturno] m шпак
étrange Р [etrʒ] adj дивний: Comme s’est étrange ...
étrangement А [etrʒm] adv заст. надзвичайно
étranger, ère Р [etrʒe, εr] 1 adj іноземний 2 m
закордон ¶ n 3 незнайомець; чужа, стороння людина;
чужак 4 іноземець
étrangler Ч [etrgle] vt 1 задушити 2 подавляти
être Р [εtr] Passé: fut [fy] був; était [etε]. Présent: suis
[sɥi], es [ε], est [ε] є; sommes [sɔm], êtes [εt], sont [s]
суть; sois, soit [swa]; soyons, soyez, soient. Futur: sera [sə-
ra] буде. Impératif: sois, soyons, soyez. Participe: étant
[et], été [ete]. 1 бути 2 est-ce que хіба, чи дійсно, чи не,
невже 3 loc impers: il est trois heures третя година; il est
+ adj + de + inf: Il est difficile de faire un choix. / Il est
facile de conduire une voiture. / il est juste de + inf вірно,
справедливо 4 m істота; чоловік: C’est un être
exceptionnel. 5 soit adv нехай. absence Ч [abss] f 1
відсутність, нестача 2 відсутність; неявка. absent, e Ч []
1 adj відсутній 2 n . absenter А [] v pron відлучитися.
assistance А [asists] f 1 допомога 2 присутні. assistant,
e Ч [asist, t] n помічник, асистент. assister Ч [asiste] 1
vi + à бути присутнім 2 vt допомагати. consistance А
[ksists] f стійкість, стояння на ногах. consister Ч []
vi складатися + à, en. désistement А [] m відречення.
désister А [] v pron відрікатися. esse [] suff 1 якість:
richesse 2 титул, сан: princesse, abbesse. essence Ч
[ess] f бензин. essentiel, le Ч [εstjεl] 1 adj суттєвий;
основний 2 m сутність. essentiellement Ч [] adv по суті.
étable А [] f стійло. établir Р [etablir] 1 установлювати
ся? 2 s’établir установлюватися. établissement Ч
[etablisəm] m 1 становлення 2 установа, заклад 3 укла-
дання. étage Ч [etaʒ] m поверх. étagère А [] f полиця.
étain А [et] m олово. étalage Ч [etalaʒ] m виставка.
étale А [] adj сталий, нерухомий. étaler Ч [etale] vt
розкладати; виставляти. étalon А [] m жеребець. étanche
Г [] adj непроникний. étang Ч [et] m струмок. étape Ч
[etap] f перехід, перегон. état Р [eta] m 1 стан: il est dans
un drôle d’état. 2 E. держава; штат: d'Etat державний 3
верства 4 звання; професія, фах, спеціальність;
суспільне положення: M. d’Artagnan fait son état de dé-
fendre Mazarin, qui le paye. état-major Ч [] (s + s) m
штаб. Etats-Unis, les З [lezetazyni] m plur Сполучені
Штати Америки. étau, x А [eto] m лещата. existence Р
[εgzists] f 1 існування 2 життя; спосіб життя. exister Р
[εgziste] vi існувати. futur, e Ч [fytyr] 1 adj майбутній 2
m майбутній час. insister Ч [] vi 1 + sur наполягати 2 +
pour вперто добиватися. insistance А [] f наполегли-
вість; наголошення. instabilité А [] f нестійкість,
непевність. instable А [stabl] adj нестійкий.
installation А [stalɑsj] f 1 проживання 2 обладнання
3 розміщення. installer Р [stale] 1 vt влаштовувати 2 v
pron сідати, влаштовуватися, розміщуватися, по-
селитися, укорінитися. irrésistible Ч [irezistibl] adj
нездоланний; нестримний. isme [ism] suff 1 стан:
alcoolisme 2 учення: socialisme 3 заняття: journalisme 4
абстрактне поняття: patriotisme 5 picardisme. iste А
[ist] suff іст (ість, єсть): stuartiste. persistance f
наполегливість. persistant, e Ч [pεrsist, t] adj стійкий,
затяжний, тривалий. persister Ч [pεrsiste] vi 1
наполягати + à 2 продовжуватися, тривати. résistant, e Ч
[rezist, t] adj стійкий, несприйнятливий + à до. résis-
tance Ч [rezists] f опір. résister Ч [reziste] vi 1
впиратися 2 протистояти, встояти, не піддаватися, вит-
римувати; подолати. rétablir А [retablir] vt від-
новлювати. rétablissement А [retablism] m відновлен-
ня. soit Р [swa] 1 conj тобто, а саме: soit que + subj або 2
[swat] adv нехай. stable А [stabl] adj сталий. stabilité А
[stabilite] f сталість. stade А [] m стадія. stage Г [staʒ] m
стажування. stagnant, e А [stagn] adj застійний. stag-
nation Ч [stagnɑsj] f застій, стагнація. stalactite Г [sta-
laktit] f сталактит. stalle А [stal] f крісло зв спинкою у
церкві. stand Г [std] англ. m стенд. standard invar Г
[stdar] adj стандартний. standardiste А [] n телефо-
ніст. standing Ч [stdiŋ] англ. m комфорт, розкіш. sta-
tion Ч [stɑsj] f 1 зупинка, станція 2 радіостанція. sta-
tionnaire А [] adj нерухомий. stationnement А [] m зу-
пинка. stationner А [stasjɔne] vi стояти. station-service Ч
[stɑsjsεrvis] f автостанція обслуговування, заправка.
statuaire А [] m скульптор. statue Ч [staty] f статуя.
statuer А [statɥe] vt заст. приписувати. statut А [] m
статус. stoïque А [stɔik] adj стоїчний. stop Ч [stɔp] m зу-
пинка, сигнал «стоп». stopper А [] vt зупинити.
subsister А [sybziste] vi існувати; продовжувати існува-
ти. substance Ч [sybsts] f сутність: en substance loc adv
по суті. substantiel, le А [] adj суттєвий. substantiel-
lement А [sypstsjεlm] adv суттєво. substantif, ve А []
1 adj субстантивний, вживається як підмет 2 m іме-
нник. substituer А [sybstitɥe] vt 1 підміняти 2 передати
спадкоємство 3 заміняти. substitut А [] m замісник. subs-
titution А [sybstitysj] f 1 заміна 2 підміна
étrier А [etrije] m 1 стремено 2 à franc étrier щодуху
étriller Г [etrije] vt 1 чистити скребницею 2 потріпати
3 se faire étriller провалитися з тріском
étroit, e Ч [etrwa, t] adj вузький
étroitement Ч [] adv близько
ette [] suff зменшувально-пестливий: maisonette
étude Р [etyd] f 1 вивчення 2 plur навчання,
стажування 3 канцелярія 4 учення
étudiant, e Ч [etydj, t] n студент
étudier Р [etydje] вивчати
étui А [etɥi] m футляр
étuver А [] vt парити
étymologie А [] f етимологія
étymologique П [] adj етимологічний
étymologiste П [] n етимолог
eucharistique А [] f євхаристичний
euphémique П [øfemik] adj зм’ягчувальний
euphémisme А [øfemism] m евфемізм
euphorisant, e А [] 1 adj обнадіюючий 2 m
eur, euse [œr, øz] suff істота чи неістота — діяч:
coureur, aspirateur
euro Ч [ørɔ] m євро: Le prix égale dix euros.
Europe П [ørɔp] f Європа
européen, ne Ч [ørɔpe, εn] 1 adj європейський 2 E. n
європеєць
eux Ч [ø] pron autonome 3 pers plur m співвідноситься
з іменниками вони 1 як підмет чи додаток 2 в
прийменникових виразах 3 в називних реченнях 4 підси-
лення ненаголошеного займенника
évacuation А [] f видалення
évacuer А [evakɥe] vt евакуювати, вивести
évader А [] v pron 1 утікати 2 уникати
évaluation А [] f підрахунок
évangéliser Г [evʒelize] vt проповідувати євангеліє;
навертати на християнство
évangile Ч [evʒil] m євангелія
évanoui, e Ч [evanwi] adj непритомний
évanouir Ч [sevanwir] vi pron 1 знепритомніти 2
розвіюватися; зникати
évanouissement А [evanwism] m непритомність
évaporation А [] f випаовування
évaporer А [evapɔre] vt випарувати
évasion А [evazj] f утеча
Eve З [εv] f Єва
évêché А [] m єпископство
éventail А [evtaj] m віяло
éventer А [] v pron видихатися
éventrer А [evtre] vt спорювати живіт
évêque Ч [evεk] m єпископ
évidemment Ч [évidam] adv явно
évidence А [] f очевидність
évident, e Ч [] adj явний, очевидний, безсумнівний
évier А [] m водостік
évincer Г [evse] vt витісняти
éviter Р [evite] vt уникати + de + inf
ex А [] préf колишній: ex-mercier, ex-actionnaire, ex-
petite aamie
exacerber А [] vt загострювати
exact, e Ч [εgza, akt] adj 1 точний 2 дотошний
exactement Ч [εgzaktəm] adv точно, акуратно
exacteur А [εgzaktœr] m вимагатель
exactions А [] f plur репресії
exactitude А [εgzaktityd] f точність
exagérer Ч [εgzaʒere] vt перебільшувати. exagéré, e Ч
[εgzaʒere] adj перебільшений
exaltation А [εgzaltɑsj] f збудження
exalter А [εgzalte] v pron збуджуватися
examen Ч [εgzam] m іспит
examiner Р [εgzamine] vt ретельно оглядати, вивчати,
розслідувати
exaspération А [εgzasperɑsj] f роздратування
exaspéré, e Ч [εgzaspere] adj роздратований,
виведений із себе
exaspérer Ч [εgzaspere] vt розлючувати, вивести з
себе
exaucer А [εgzose] vt виконати прохання
excellence Ч [εksεls] f превосходительство
excellent, e Ч [εksel, t] adj відмінний, чудовий
exceller А [] vi перевершувати, відзначатися
exciper Г [εksipe] vi + de опиратися, посилатися на
exclamatif, ve П [] adj окличний
exclamation Ч [εksklamɑsj] f оклик
excursion А [εkskyrsj] f прогулянка
excuse Ч [εkskyz] f 1 вибачення 2 виправдання
excuser Ч [εkskyze] 1 вибачитися, перепрошувати:
excusez-moi вибачте мене. Excuse-moi. Je suis très
maladroite. 2 v pron вибачатися, відмовлятися + de + inf
exécrable А [] adj ненависний
exécration А [εgzekrɑsj] f відраза
exécrer А [εgzekre] vt відчувати огиду
exécutable А [] adj виконуваний
exécuter Ч [εgzekyte] vt виконувати, здійснювати
exécuteur, trice А [] n виконавець
exécutif А [] 1 m виконавча влада 2 adj виконавчий
exécution Ч [εgzekysj] f 1 виконання 2 страта
exégèse А [εgzegεz] f тлумачення
exemplaire Ч [] 1 m примірник 2 adj зразковий,
відмінний
exemple Р [εgzpl] m приклад, взірець: par exemple
loc adv наприклад; par exemple! ще цього не вистачало!
C’est un bon exemple.
exempt, e А [εgz] 1 adj позбавлений 2 m поліцейсь-
кий чин, зобов’язаний проводити арешти
 exempter Г [εgzte] vt звільніти, позбавляти
exemption Г [εgzpsj] f звільнення
exercé, e Ч [εgzεrse] adj вишколений, тренований;
який займається проведенням заходів
exercer Ч [εgzεrse] 1 vt виконувати, робити 2 v pron
виконуватися
exercice Ч [εksεrsis] m 1 вправа 2 виконання; служба;
заняття
exergue Г [εgzεrg] m місце для напису
exhaler Ч [] vt випаряти
exhaustif, ve А [] adj вичерпний. exhaustivité А [] f
вичерпність
exhortation А [] f проповідь
exhorter А [] vt 1 закликати + à + inf 2 наставляти,
повчати
exigence Ч [εgziʒs] f 1 вимогливість 2 вимагання 3
вимога
exigeant, e А [εgziʒ, t] adj вимогливий
exiger Р [εgziʒe] vt вимагати
exigu, ë А [] adj невеликий; зайнятий; тісний
exiguïté Ч [εgzigɥite] f убогість
exil Ч [] m вигнання
exilé, e А [] n вигнанець
exiler А [] vt засилати; проганяти
exode А [εgzɔd] m переселення; вихід
exonération А [] f звільнення від повинностей
exorbitant, e А [εgzɔrbit, t] adj непомірний
exorciser А [] vt виганяти злих духів
exorcisme Г [] m заклинання злих духів, вигнання
бісів
exorde Г [εgzɔrd] m вступ
exotique А [] adj екзотичний
expansion А [] f 1 розширення 2 вилив почуттів
expansionniste А [] adj розширювальний
expatrier А [εkspatrije] vt висилати, зісилати
expédient А [εkspedj] 1 adj зручний 2 m вихід, засіб,
спосіб
expédier А [εkspedje] vt 1 швидко зробити 2 збутися 3
відправляти
expéditeur, trice А [] n відправник
expéditif, ve Г [εkspeditif, v] adj бистрий, ефективний:
moyen le plus expéditif найшвидший спосіб
expédition Ч [εkspedisj] f 1 експедиція, похід 2
перевезення 3 виконання справи
expier А [εkspije] vt спокутувати. expiation А
[εkspijɑsj] f спокута. expiatoire А [] adj покаяльний
exploser А [] vi вибухнути. explosif, ve А [] adj
вибуховий. explosion Ч [εksplɔzj] f вибух
exprès, esse Ч [εksprε] 1 adj спішний 2 adv навмисне:
faire exprès робити навмисне ¶ m 3 терміновий лист 4
посильний
expressément А [] adv точно
expression Р [εksprεsj] f 1 вираження 2 вираз
(обличчя)
expressif, ve А [εksprεsif, v] adj виражальний
expressivité А [εksprεsivite] f виразність, вира-
жальність
exquis, e Ч [εkski, z] adj смачний, чудовий, вишу-
каний
extase Ч [kstaz] f захват. extatique А [εkstatik] adj
збуджений
extérieur, e Ч [εksterjœr] 1 adj зовнішній 2 m
зовнішність
exterminateur, trice А [] n винищувач
exterminer А [εkstεrmine] vt винищувати
externat А [] m екстернат
extorquer Г [] vt вимагати
extraordinaire Ч [εkstraɔrdinεr] adj 1 незвичайний 2
надзвичайний
extravagamment З [] adj дивакувато
extravagance А [] f навіженство, дивина
extravagant, e Ч [] adj 1 дивакуватий 2 надмірний
extravaguer Г [] vt молоти дурниці
extrême Ч [] adj крайній
extrêmement Ч [εkstrεməm] adv дуже, надзвичайно
extrémité Ч [εkstremite] f 1 край, кінець: à toute ex-
trémité у крайньому випадку 2 крайність
Exupéry З [εgzyperi] n Antoine de Saint-E. Пи-
сьменник і льотчик. Його романи «Vol de nuit», «Terre
des hommes» та ін., а також «Le Petit Prince»
перекладено на багато мов. Пропав без вісти під час
розвідувального польоту над Середземним морем у
1944 році.
ez Ч [e] dés 1 2 pers plur 2 inf + -ez 2 pers plur fut
робити -мете
f А [εf]
fable Ч [fabl] f байка
fabrication А [fabrikαsj] f виготовлення
fabrique А [fabrik] f 1 фабрика 2 marque de fabrique
торговий знак 3 споруда в саду
fabriquer Ч [fabrike] vt виготовляти
fabuleux, se А [fabylø, z] adj 1 надзвичайний,
небувалий, неймовірний, нечуваний, казковий 2
легендарний, казковий
face Р [fas] 1 f лице: face à loc prép перед лицем. faire
face à протистояти 2 сторона: changer de face змінитися
3 en face de loc prép навпроти 4 face à face loc adv один
перед другим, лицем до лиця 5 changer la face de
змінити обличчя чогось. façade Ч [fasad] f фасад. façon
Р [fas] f 1 фасон, покрій 2 спосіб: de toute façon, de
toutes façons в будь-якому випадку; de façon que + subj
так щоби. Est-ce la bonne façon ? 3 манера; повадка 4
faire aucune façon церемонитися. façonner А [] vt
обробляти
fâcher Ч [fɑ∫e] 1 vt злити; викликати незадоволення 2
v pron сердитися, дратуватися + de. fâché, e Ч [fɑ∫e] adj
сердитий, незадоволений. fâcheusement А [] adv
недоречно. fâcheux, se Ч [fɑ∫ø, z] adj 1 надоїдливий, не-
стерпний; неприємний 2 обтяжливий, важкий
faconde Г [fakd] f балакучість
fadaise Г [] f дрібниці
fadasse Г [fadas] adj бляклий
fagot А [fago] m в’язанка
faible Р [fεbl] 1 adj незначний, слабкий: Je suis faible.
2 m слабка сторона
faiblement А [fεbləm] f слабко, ледве-ледве
faiblesse Ч [fεblεs] f слабість
faiblir Ч [feblir] слабшати
faille А [faj] f вада
faillir Ч [fajir] vi 1 не вдаватися; майже зробити, мало
не зробити 2 порушувати +à
faillite А [fajit] f банкротство, розорення
faim Ч [f] f голод; avoir faim бути голодним,
відчувати голод: J’ai une grand faim.
faire Р [fεr] Passé: fit. Présent: fais [fε, z-], fait [fε]; fai-
sons [fəz], faites [fεt], font [f]; fasse [fɑs], fassions;
Futur: fera [fəra]. Participe: fait [fε], faisant [fəz]. vt 1
робити, чинити, здійснювати; faire qch de qn зробити,
перетворити в когось 2 займатися: Que faites-vous ? —
Je suis étudiant. 3 становити, іскладати, рівнятися: ça fait
ось уже 4 при введенні прямої мови сказати ¶ + inf 5
змусити, дати наказ, веліти, доручити: faire réserver 6
дієслівні вирази. C'est ainsi qu'il était arrivé à s'approcher
plusieurs fois de la belle et fière Anne d'Autriche et à s'en
faire aimer, à force d'éblouissement. 7 n'avoir que faire de
плювати на ¶ 8 se laisser faire підкоритися 9 v pron бути
модним 10 loc impers: il fait froid/chaud холодно/тепло
[жарко], il fait beau/mauvais гарна/погана погода.
affaire Р [afεr] f 1 справа: avoir affaire à qn мати справву
з кимось; j’ai votre affaire я знаю як допомогти вам.
Comment sont vos affaires ? 2 plur речі, одяг 3 mettre
ordre à ses petites affaires улаштовувати свої оборудки 4
plur господарська діяльність. affairé, e А [] adj
зайнятий. affairer Г [] v pron метушитися. affectataire З
[] adj використовувальний. affecté, e Ч [afεkte] adj 1 від-
даний 2 накинутий, неприродный 3 придатний 4 засму-
чений. affecter Ч [] vt 1 впливати 2 вражати. affectation
А [afεktɑsj] f 1 притворство, неприродність: Raoul
comprit que les deux amis avaient à causer, et sortit sans
affectation. 2 заст. гостре бажання, устремління.
affectif, ve А [] adj емоційний, зворушливий. affection Ч
[afεksj] f прихильність, прив’язаність. affectionné, e А
[] adj люблячий. affectionner А [afεksjɔne] vt любити;
надавати перевагу; бути прив’язаним. affectueusement
А [afεktɥøzm] adv сердечно. affectueux, se А [afεktɥø,
z] adj сердечний. aficionado Г [] ісп. m шанувальник.
bienfait Ч [] m послуга. bienfaiteur, trice А [bjfεtœr,
tris] n благодійник. confection А [] f 1 виготовлення 2
готовий одяг. confectionner А [kfεksjɔne] vt виготов-
ляти, змайструвати. confesser Ч [kfεse] v pron
сповідатися. confesseur А [kfεsœr] m духовник, спові-
дник. confession Ч [kfεsj] f сповідь. confiseur, se А
[kfizœr, øz] n кондитер. confit, e А [kfi, t] adj
просочений. confiture Ч [kfityr] f варення. contrefaire
А [ktrəfεr] vt 1 підробляти 2 наслідувати, передраж-
нювати, перекривляти. défaire Ч [defεr] 1 vt розбирати 2
v pron + de позбутися. défait, e Ч [defεt] 1 f поразка, ро-
згром 2 adj стубований. défectueux, se А [] adj непра-
вильний. déficit А [] m нестача. difficile Р [difisil] adj 1
важкий: Ce n’est pas difficile à faire. 2 вибагливий 3
важкопрохідний. difficilement Ч [difisilm] adv ледве,
важко, наврядчи. difficulté Ч [difikylte] f трудність. dif-
ficultueux, se Г [] adj незручний, важкоздійснюваний,
скрутний. effectif А [] 1 m штат 2 adj діяльний. effective-
ment Ч [εfεktivm] adv 1 дійсно, справді; о, так 2
насправді. effectuer Ч [εfεktɥe] vt здійснити. effet Р [efε]
m 1 дія, наслідок; виконання; en effet loc adv насправді;
à l’effet de з ціллю 2 враження: Comment faire de l’effet ?
3 plur речі. efficace Ч [efikas] adj дієвий. efficacement А
[] adv дієво, суттєво. efficacité Ч [εfikasite] f ефектив-
ність. entrefaites А [trəfεt] f plur sur ces entrefaites тим
часом. facile Р [fasil] adj легкий: C’est facile à faire.
facilement Ч [fasilm] adv легко. facilité Ч [fasilite] f
легкість. faciliter Ч [fasilite] vt облегшувати. facteur Ч
[faktœr] m 1 поштар 2 чинник: Quel que soit le facteur, le
résultat est sans appel. faction А [faksj] f вартування.
factum А [] m виклад. facture Ч [] f 1 рахунок 2 розроб-
лення, виконання. facultatif, ve А [] adj необов’язковий.
faculté Ч [] f 1 здатність; властивість 2 факультет: la F.
медичний факультет 3 можливість 4 право, повноваже-
ння. faire-part invar Г [] m сповіщення. faiseur, se А [fə-
zœr] n 1 діяч 2 +de любитель. fait, e Р [fε, t] 1 adj
зроблений: homme fait зрілий чоловік; bien [mal] fait
складний [нескладний], добре [погано] складений,
збитий ¶ m 2 діло, вчинок: le fait est que справа в тому
що; venir au fait перейти до справи 3 чин, факт; подія:
mettre au fait ввести в курс справи. Connaissez-vous les
faits ? 4 au fait [ofεt] доречі 5 loc adv de fait фактично, в
дійсності; au fait, en fait, de fait по суті, справді, на-
справді; tout à fait зовсім, цілком 6 si fait ! о, так!
звичайно! 7 haut fait подвиг. fait-tout invar П [] m низька
катруля з кришкою. forfaire А [fɔrfεr] vi + à чинити су-
проти обов’язку. forfait А [] m déclarer forfait
відмовитися від участі у змаганнях. forfaiture Г
[fɔrfεtyr] f зловживання. imparfait Ч [parfε] m
минулий недоконаний час. imparfaitement А [] adv не
повністю. indéfectiblement А [] adv непорушно.
inefficace А [] adj недійсний ! infection А [] f зараза.
interprofession П [] f об’єднання фахів галузі. malfaire А
[malfεr] vi чинити зло. malfaiteur, trice А [malfεtœr, tris]
n злодій. méfaire А [mefεr] vi робити злочин. méfait А
[mefε] m злочин. office А [] m богослужіння. official А []
m духовний суддя. officialiser А [] vt визнати, офор-
мити. officiel, le Ч [] adj офіційний. officiellement А []
adv офіційно; чинно. officier Ч [ɔfisje] m 1 чиновник;
службовець, посадовець 2 старшина, офіцер: officier su-
périeur старший офіцер ¶ 3 vi проводити службу Божу.
parfaire А [parfεr] vt 1 завершувати 2 доводити до
досконалости. parfait, e Ч [parfε, εt] 1 adj прекрасний:
parfait! чудесно!, прекрасно! 2 m минулий доконаний
час; plus-que parfait давноминулий час. parfaitement Ч
[parfεtm] adv 1 прекрасно 2 цілком 3 зрозуміло.
perfection Ч [pεrfεksj] f досконалість. per-
fectionnement А [] m удосконалення. perfectionner А
[pεrfεksjɔne] vt удосконалити, покращити. plus-que-
parfait П [] m грам. давноминулий час. préfectoral, e,
aux Г [] adj який стосується префекта, префектури. pré-
fecture Ч [] f староство, префектура. préfet Ч [] m
староста, префект. pro А [] m розм. professionnel.
professer А [] vt сповідувати: professer un grand respect
pour qn відчувати глибоку повагу до когось. professeur
Ч [prɔfεsœr] n викладач, професор: un professeur de
math. profession Ч [prɔfεsj] f фах, професія.
professionnalisation П []. professionnaliser П [].
professionnel, le А [prɔfεsjnεl] 1 adj фаховий 2 n про-
фесіонал. profit Ч [prɔfi] m прибуток; вигода, користь:
au profit de loc prép на користь; faire son profit de вико-
ристати, скористатися. profitable А [prɔfitabl] adj ко-
рисний. profiter Ч [prɔfite] vi отримувати прибуток, ско-
ристатися + de чимось. redéfaire А [rədefεr] vt
переруйнувати. refaire Ч [rəfεr] vt 1 переробити 2 пере-
починати. réfection А [] f переробка. satisfaction Ч [sa-
tisfaksj] f 1 задоволення: donner satisfaction давати
задоволення, принести задоволення 2 задоволювання: à
la satisfaction de tous на втіху всім. satisfaire Ч [satisfεr]
vt задовольняти. satisfaisant, e Ч [satisfəz, t] adj задо-
вільний. satisfait, e Ч [satisfε, t] adj задоволений. sous-
préfecture А [] f 1 підстароство, підпрефектура, супре-
фектура 2 адміністративний центр округу. surfaire А
[syrfεr] v 1 правити зависоку ціну 2 розхвалювати понад
міру
faîte А [] m гребінь крівлі
faisan А [fəz] m фазан
faisceau, x А [fεso] m в’язка, пучок
faisselle А [] f цідилка для сироватки
falaise А [falεz] f обрив
falloir Р [falwar] impers (faut; faille; faudra) v 1 треба,
бути потрібним 2 бути необхідним
falot Ч [falo] m ліхтар
falzar А [] m розм. штани
famélique Г [] adj голодний
fameux, se Ч [famø, øz] adj знаменитий, відомий,
славнозвісний
familial, e, aux А [familjal, o] adj сімейний
familiariser А [familjarize] v pron знайомитися + avec
familiarité А [familjarite] f 1 невимушеність 2
родичання
familier, ère Ч [familje, εr] adj 1 простий, не-
вимушений 2 знайомий 3 панібратський, без-
церемонний ¶ 4 n близький, завсідник
familièrement А [familjεrm] adv по-дружньому
famille Р [famij] f сім’я; La famille s’agrandit.
famine А [famin] f голод
fanal, aux А [fanal, o] m сигнальний вогонь
fanatique Ч [fanatik] m фанатик; палкий прихильник
fanatisme А [fanatism] m фанатизм
fane А [] f ботва
fané, e Ч [fan] adj побляклий
fanion Г [] m вимпел, прапорець
fanfaron, ne А [] n хвалько
fanfaronnade Г [ffarɔnad] f хвальба
fange А [] f бруд
fantaisie Ч [ftεzi] f 1 уява 2 à sa fantasie за своїм
бажанням
fantasmer А [] vi фантазувати
fantasque А [ftask] adj норовливий
fantassin А [ftas] m піхотинець
fantastique Ч [ftastik] adj неймовірний, чарівний
fantôme Ч [ftom] m привид
faon Г [f] m оленятко
faquin Г [fak] m бовдур
farce Ч [fars] f фарш
farcin П [] m шкірний сап
farcir А [farsir] vt начиняти
fard А [] m притворство
fardeau, x Ч [fardo] m вантаж, тягар
faribole Г [] f розм. дурниця
farine Ч [farin] f борошно
farineux, se А [] adj борошняний
farniente А [] m байдикування
farouche Ч [] adj дикий
fascicule Ч [fasikyl] m 1 в’язка 2 видання. fascinant, e
А [fasin, t] adj чаруючий. fascinateur, trice А
[fasinatœr, tris] n чарівник. fascination А [] f чарівність.
fasciné, e А [] adj зачарований. fasciner А [fasibe] vt
зачаровувати. fesse-mathieu А [fεsmatjø] m скряга
faste А [fast] adj сприятливий. fastidieux, se А
[fastidjø, z] adj нудний. fastueux, se А [fastɥø, z] adj
хвастливий, чванливий
fat А [fat] m хвалько. fatuité А [fatɥite] f чванство
fatal, e Ч [fatal, o] adj фатальний, неминучий.
fatalement А [fatalm] adv неминуче. fatalité Ч [fatalite]
f фатальність
fatigue Ч [fatig] f 1 утома 2 plur труднощі. fatigant, e
А [fatig, t] adj втомливий. fatigué, e Ч [fatige] adj
змучений: que je suis fatigué. fatiguer Ч [fatige] vt
утомляти
faubourg Ч [fobur] m передмістя
fauché, e А [] adj жабраючий
faucon А [fok] m сокіл
fauconnerie Г [] f соколина охота
fauconnier Г [fokɔnje] m сокільничий
faudra [fodra] 3 pers sing fut falloir
faune А [] 1 m фавн, пан 2 f фауна
faut [fo] 3 pers sing prés falloir
fauteuil Ч [fotœj] m крісло
fauve Ч [fov] adj 1 рижуватий 2 хижий
faux, fausse Р [fo, fos] 1 adj помилковий, фальшивий:
C’est faux. 2 faux f коса. faussaire А [] m підробник.
faussement А [fosm] adv помилково. fausser А [fose]
vt викривляти. fausset А [] m ton de fausset писклявий
голос. fausseté А [] f фальшивість. faute Р [fot] f 1
помилка; вина: C’est une faut de grammaire. 2 faute de
loc prép за відсутності: faute d’argent без грошей. fautif,
ve А [fotif, v] adj помилковий
faux-monnayeur Г [] m фальшивомонетчик
faveur Ч [favœr] f милість: en faveur de loc prép на
користь; à la faveur de loc prép за допомогою. favorable
А [favɔrabl] adj сприятливий. favorablement А [] adv
прихильно. favori, te, s Ч [favori, t] 1 adj любимий, улю-
блений 2 n улюбленець 3 m plur бакенбарди. favoriser
Ч [favorize] vt сприяти
fax Ч [faks] m факс. faxer П [fakse] vt передавати,
пересилати факсом
fébrile А [febril] adj гарячковий
fécond, e А [fek, d] adj плодючий; винахідливий.
fécondité А [] f плодючість
féculent, e А [] adj мучний
fédéral, e, aux А [] adj федеральний, федеративний
fédération А [] f об’єднання
fédérer П [] vt об’днуватися в союз
fée Ч [fe] 1 f фея 2 adj чарівний. féerie А [fe(e)ri] f
феєрія. féerique А [fe(e)rik] adj казковий
feindre Ч [fdr] (feignons) vt прикидуватися, робити
вигляд
feint, e А [] 1 adj обманний, притворний 2 f обманний
рух
feintise Г [ftiz] f обман
félicitation А [felisitɑsj] f поздоровлення
félicité Ч [] f блаженство
 féliciter Ч [felisite] 1 vt вітати 2 v pron + de радіти
félonie А [] f віроломство
felouque Г [fəluk] f фелюга
femme Р [fam] f жiнка: femme de chambre покоївка.
Cette femme est jolie.
femmelette Г [] f жінчинина
féminin, e Ч [feminin] 1 adj жіночий 2 m жіночий рід
fémur А [] m бедро
fendre Ч [fdr] vt 1 розколювати, колоти; розсікати 2
перетнути ¶ 3 v pron зробити випад. autodéfense П [] f
самозахист. défendre Р [defdr] vt 1 захищати 2 il est
défendu de + inf заборонено ¶ 3 v pron уникати. défendu,
e Ч [] adj захищений. défense Ч [defs] f 1 захист 2
заборона: Quant à ceci, mon officier, défense de le dire. 3
la D. Надсучасний діловий і торговий центр, а також
житловий квартал на західній окраїні Парижа. Свою
назву отримав у пам’ять захисту Парижу в 1871 році.
Оскільки в багатьох висотних будинках розміщені ад-
міністрації великих комп’ютерних і нафтових фірм,
то квартал в народі називають Le Manhattan de Paris.
défenseur Ч [defsœr] m захисник. défensif, ve А
[defsif, v] 1 adj обороняльний 2 être [se tenir] sur la dé-
fensive оборонятися. indéfendable А [] adj важко
захищуваний. inoffensif, ve А [] adj безпечний, мирний.
offensé, e А [] adj ображений. offensif, ve Г [] 1 adj
наступальний 2 f наступ. offenser А [] vt 1 ображати 2
заст. ранити. pourfendeur П [purfdœr] m рубака. fen-
te А [ft] f щілина
fenêtre Р [fənεtr] f вікно: La fenêtre est ouverte.
féodal, e, aux А [feɔdal, o] adj удільний, феодальний
féodalisme П [] m феодалізм
féodalité А [] f удільний устрій, феодальний лад
fer Р [fεr] m 1 залізо: de fer залізний; твердий 2 fer (à
repasser) праска 3 plur кайдани 4 croiser le fer avec qn
схрестити шпаги 5 fer (à cheval) підкова. ferraille Ч
[fεraj] m металолом. ferrailler Г [] vi битися на шпагах,
шаблях. ferrailleur А [] m забіяка. ferré, e Ч [fεre] adj 1
залізний 2 voie ferrée залізнична дорога. ferret Г [] m
підвіска. ferronnerie Г [] f металоконструкція
férié, e Г [] adj святковий
ferme Ч [fεrm] adj 1 твердий; стійкий 2 твердий,
непохитний ¶ 3 f ферма, хутір 4 adv сильно. affermir А
[afεrmir] vt зміцнити. affermissement А [] m зміцнення.
enfermer Ч [fεrme] vt запирати, зачиняти. fermage А []
m орендна плата. fermant, e А [] adj складний. fermé, e
Ч [fεrme] adj закритий, зачинений. fermement А
[fεrməm] adv рішуче, упевнено, наполегливо. fermer
Р [fεrme] vt зачиняти. fermeté А [fεrməte] f стійкість, рі-
шучість. fermette П [fεrmεt] f фермочка. fermeture Ч
[fεrmətyr] f закриття. ferme-usine З [] fermier Ч [fεrmje]
m 1 фермер 2 відкупник. refermer Ч [rəfεrme] vt знову
закривати. renfermer Ч [rfεrme] vt 1 закривати, запи-
рати 2 містити
ferment А [fεrm] m закваска
féroce Ч [ferɔs] adj лютий
férocement А [] adv безпощадно
férocité А [ferɔsite] f кроважерливість; жорстокість
fertilité А [] f плодючість
férule А [] f sous la férule під наглядом
fervent, e А [fεrv, t] adj ревний
ferveur А [] f рвіння
fesse А [] f сідниця
fête Р [fεt] f свято: C’est la fête à la maison. festif, ve А
[] adj святковий. festin А [fεst] m пир, бенкет. festiner
А [] vi пирувати. festival Г [] m фестиваль. festivités А []
f plur святкування. fêtard Г [] m гуляка. fêter А [fεte] vt
святкувати. manifestation Ч [manifεstɑsj] f демонстра-
ція. manifeste А [] m маніфест. manifestement А [] adv
явно. manifester Ч [manifεste] 1 vt відкрито проявляти,
виявляти 2 vi брати участь в демонстрації 3 v pron
віднайтися, дати знати про себе; проявлятися
fétide А [fetid] adj смердючий
fétu А [] m соломинка
feu, e, x Р [fø] m 1 вогонь, полум’я. être entre deux feux
бути межи двох вогнів 2 вогонь, світло; ліхтар, освітлю-
вальний прилад; знак, маяк; feu stop стоп-сигнал 3
пожежа: au feu! пожежа!, горимо! 4 вогонь, стрільба:
faire feu вистрілити 5 камін, піч 6 être tout feu, tout flam-
me горіти рішучістю 7 tous feux éteints тихесенько 8
craindre comme le feu боятися як вогню 9 бій: aller au feu
іти в бій 10 jeter son feu розтратити свої сили ¶ 11 adj
покійний
feuille Р [fœj] f 1 лист 2 лист, сторінка. feuillage Ч []
m листя. feuillantine А [] f листкове тістечко. feuillet А
[] m листок. feuilleté, e А [] 1 adj листковий 2 m
листкове тісто. feuilleter Ч [fœjte] (tt) vt перелистати,
проглянути. feuilleton А [fœjt] m рубрика
feutre Ч [fœtr] m фетровий капелюх
feutré, e А [] adj приглушений
fève А [] f біб
février Ч [fevrije] m лютий
fi А [fi] interj тьху: faire fi de гидувати
fiançailles А [fjsɑj] f plur заручини
fiancé Ч [fjse] m жених
fiasco Г [fjasko] m невдача
ficelle Ч [fisεl] f шнурок. ficeler А [fisle] (ll) vt
перев’язувати
fiche Ч [fi∫] m 1 кілочок 2 картка. ficher А [] (fiché,
fichu) vt 1 je t'en ficherai... я тобі покажу 2 давати. fichier
[fi∫ ] m файл
fiction А [] f фантастика
fief А [] m феод
fiel А [] m жовч
fier, fière Р [fjεr] вір adj 1 гордий 2 заст. відважний.
confiance Р [kfjs] f довіра: homme de confiance
довірена особа; avoir confiance довіряти; faire confiance
à qn довіряти. J’ai confiance en moi. confiant, e Ч
[kfj, t] adj з вірою у. confidence Ч [kfids] f 1 зіз-
нання, відвертість: faire des confidences бути відвертим
2 таємниця. confident, e А [kfid, t] n довірена особа.
confidentialité А [kfidsjalite] f таємність.
confidentiel, le А [kfidsjεl] adj довірчий. confier Ч
[kfje] vt довіряти. défi А [defi] m виклик. défiance Ч
[defjs] f недовіра. défier Ч [defije] vt 1 кидати виклик 2
не боятися ¶ 3 v pron + de остерігатися, не довіряти. fi-
dèle Ч [fidεl] 1 adj вірний 2 n віруючий. fidèlement Ч
[fidεl] adv вірно. fidéliser А [fidelize] vt утримувати.
fidélité Ч [fidelite] f вірність, відданість; надійність. fier
Ч [fjεr] v pron довіритися, покладатися: ne vous y fiez
pas не вірте цьому. fièrement А [fjεrm] adv гордо.
fierté Ч [fjεrte] f гордість. infidèle А [fidεl] adj невір-
ний. infidélité А [fidelite] f невірність. méfiance А
[mefjs] f недовірливість. méfier Ч [mefije] v pron + de 1
остерігатися 2 будти обережним. perfide А [pεrfid] 1 adj
віроломний, підступний 2 n зрадник. perfidement Г
[pεrfidəm] adv віроломно. perfidie А [pεrfidi] f підступ-
ність
fièvre Ч [fjεvr] f 1 гарячка: …l’un des deux tremble la
fièvre, ne pouvant pas se faire au charmant pays que vous
habitez… 2 збуџення
fiévreux, se А [fjεvrø, z] adj гарячковий
figaro А [] m 1 бородобрій 2 Le F. важлива фран-
цузька газета консервативно-правого напрямку
figer А [] vt знерухомлювати
figue А [] f фіга. moitié figue, moitié raisin кислий
figure Р [figyr] f обличчя; вираз; зовнішність. faire
triste figure грати малу роль
figuré, e Ч [] 1 adj переносний 2 m переносне
значення: au figuré в переносному значенні
figurer Ч [figyre] 1 vt зображати 2 vi займати
положення, грати роль, фігурувати 3 v pron уявляти со-
бі, представляти собі
fil Р [fil] m 1 нитка. donner du fil à retordre à qn
задавати мороки 2 perdre le fin втратити нитку розмови
3 течія води. affiler Г [afile] vt відточувати. défilé Ч
[defile] m 1 верениця 2 прохід. défiler Ч [] vi проходити
колоною. éfaufiler П [] vt висмикувати нитки. effilé, e А
[] adj тонкий. effiler Г [efile] vt 1 теребити 2 від-
точувати. effilocher Г [] vt висмикувати нитки. enfiler А
[] vt 1 надягати 2 рушити в дорогу по. faufiler А [] v
pron пробиратися. filage А [] m прядіння. filer Ч [file] vi
1 утікати 2 мчати. filet Ч [filε] m 1 ниточка 2 вирізка 3
струмінь. fileter П [filəte] (è) vt нарізати різьбу. profil Ч
[prɔfil] m профіль. profiler А [prɔfile] vt окреслювати
filial, e, aux А [] adj синівський, дочірній
filiation А [] f родинні відносини
filière Г []
fille Р [fij] 1 дочка: Où est votre fille ? 2 la plus belle
fille du monde ne peut donner que ce qu'elle a
найкрасивіша дівчина в світі не може дати нічого, окрім
того, що в неї є (вроди)
fillette Ч [filεt] f дівчинка
filleul, e А [fijœl] n похресник
film Ч [film] m фільм: Comment est le film ?
fils Р [fis] m син: J’ai un fils de dix ans.
filtre Г [] m фільтр. filtration [] f фільтрація. filtrer А
[filtre] vi проникати; сочитися
fin, e Р [f] f 1 кінець 2 ціль 3 la fin excuse les moyens
ціль оправдує засоби ¶ adj 4 тонкий 5 тонкий, умілий 6
проникливий. affin, e [af, in] adj матем. афінний.
affiner Г [afine] vt очищати. afin Р [af] afin de loc
prép, afin que + subj loc conj щоб; для того щоб. confiner
А [kfine] v pron замикатися, обмежуватися. définir Ч
[definir] vt визначити. définitif, ve Ч [definif, iv] adj кін-
цевий, безповоротний. définitivement А [definitivm]
adv остаточно. enfin Р [f] adv нарешті. extra-fin, e П
[εkstraf, in] adj найвищої якости. final, e Ч [final, o] 1
adj кінцевий, фінальний 2 f останній склад. finalement
Ч [finaləm] adv в кінці кінців, у кінцевому рахунку,
зрештою. finance Ч [fins] f 1 plur фінанси, грошові
кошти: Bien gérer les finances de ses parents 2 фінан-
совий світ. financement А [finsm] m фінансування.
financer Г [finse] vt фінансувати. financier, ère Ч
[finsje, εr] 1 adj фінансовий ¶ m 2 фінансист 3 іст.
керуючий фінансами. financièrement А [finsjεrm]
adv фінансово. finement Ч [finm] adv тонко. finesse Ч
[finεs] f 1 тонкість, витонченість 2 лукавість. fini, e А
[fini] adj 1 закінчений, завершений 2 скінченний. finir Р
[finir] vi 1 закінчувати, припиняти + de + inf 2 + par
закінчити тим, що. finition А [finisj] f вивершеня.
finitude [finityd] f скінченність. indéfini, e А [defini]
adj невизначений. indéfiniment А [definim] adv не-
визначено. indéfinissable А [definisabl] adj невизнача-
нний. in fine А [infine] loc adv у кінці. infini, e А [fini]
1 adj нескінченний, безмежний 2 m нескінченність. in-
finiment Ч [finim] adv нескінченно. infinité А
[finite] f безмежність. infinitif Г [finitif, v] m
неозначена форма діяслова. peaufiner А [pofine] vt
протирати замшем. raffiner А [rafine] vt 1 робити вишу-
каним 2 витончувати ¶ 3 vi доводити до досконалості.
super-fin Г [sypεrf] adj надтонкий
Finistère повіт Фіністер Бретані
finnois, e А [] adj фінський. Finlande С [] f Фінляндія.
finno-ougrien, ne А [] adj угро-фінський
fioul А [] m рідке паливо
fiscal, e, aux А [fiskal,o] adj податковий
fiscalité А [fiskalite] f податкова система
fixe Ч [fiks] adj нерухомий
fixement А [fiksəm] adv пильно
fixer Р [fikse] vt 1 прикріпляти 2 зупиняти: fixer ses
yeux [son regard, sa vue] sur... зосередити погляд на...
fixité А [fiksite] m незворушність
flacon А [flak] m пляшечка; склянка
flagrant, e А [] adj явний, очевидний
flairer А [flεre] vt 1 нюхати 2 чути
flamand, e А [flam, d] adj фламандський
flamber А [] vi палати. flambant, e А [] adj заст.
красивий. flambé, e А [] 1 adj розм. загиблий 2 f різкий
підйом. flambeau А [flbo] m факел, смолоскип.
flamboyant, e А [flbwaj, t] adj блискучий, палаючий.
flamboyer А [flbwaje] vt палати, запалати
flamberge Г [flbεrʒ] f шпага
flamme Р [flam] f 1 полум’я 2 кохання
flanc Ч [fl] m бік
flanconade П [] f удар шпагою в бік
Flandre [fldr] f Фландрія
flâner Ч [flɑne] vi бродити, вештатися, гуляти
flâneur А [flɑnœr] m гультяй
flaque Ч [flak] f калюжа
flash П [fla∫] англ. m спалах
flasher З [] vt помітити
flasque А [] adj в’ялий
flatter Ч [flate] 1 vt лестити, угоджати 2 v pron тішити
себе надією, вірити. flatterie Ч [flatəri] f лестощі.
flatteur, se А [flatœr, øz] 1 adj улесливий 2 n підлесник
fléau, x А [] m 1 ціп 2 бич, біда
flèche Ч [flε∫] f стріла
fléchir А [] vt 1 зворушити 2 зм’якшувати ¶ 3 vi
підкорятися
fléchissement А [] m пом’якшення
 flegmatique А [] adj байдужий
flegmatiquement П [] adv байдуже, холоднокровно
flegme А [flεgm] m байдужість, холоднокров’я
flétan А [] m риба
flétrir А [fletrir] vt клеймити
flétrissure А [fletrisyr] f іст. клеймо на тілі злочинця
fleur Р [flœr] f 1 квітка: C’est une jolie fleur. 2 цвітіння:
en fleur в цвіті 3 цвіт, відбірна частина, краще 4 à fleur
de loc prép на рівні з, у рівень з. affleurer А [] рівнятися.
effleurer Ч [eflœre] vt 1 доторкнутися 2 промелькнути.
efflorescence А [] f розквіт. fleurer А [] vi пахнути.
fleuret Г [flœrε] m рапіра. fleuri, e А [] adj
прикрашений. fleurir Ч [flœrir] 1 vi цвісти 2 vt
уківтчувати. fleurissant, e Г [] adj цвітучий. floral, e,
aux А [] adj квітковий. floralies П [] f plur виставка
квітів. florentin, e А [frɔrt, in] adj флорентійський.
floriculture А [] f квітництво. florissant, e А [flɔris, t]
adj квітучий, процвітаючий (здоров’я, торгівля)
fleuve Ч [flœv] m ріка, що впадає у море
flexible А [flεksibl] adj гнучкий
flexion А [] f грам. закінчення
flic Ч [flik] m розм. мєнт, шпик
fliquer П [] vt висліджувати
flocon Ч [flɔk] m клок
flot Р [flɔ] m 1 хвиля 2 потік: à flots loc adv потоками.
flottant, e А [] adj плавучий. flotte А [] f флот.
flottement А [] m коливання. flotter Ч [flɔte] vi 1
плавати, триматися на поверхні 2 розвіватися. fluide Ч
[flɥid] m потік. flux Ч [fly] m 1 приплив 2 течія, потік.
fluxion А [] f запалення: fluxion de poitrine запалення
легень
flou, e А [] adj м’який
fluctuant, e П [flyktɥ, t] adj мінливий
fluctuation А [] f коливання
fluet, te А [flyε, t] adj хилий
flûte Ч [flyt] f 1 флейта 2 іст. вітрильне транспортне
судно. flûté, e А [flyte] adj мелодійний
foi Р [fwa] f 1 віра 2 слово: ma foi правду кажучи. foi
de gentilhomme 3 довіра, віра: bonne foi добродушність,
правдивість; faire foi бути дійсним 4 jurer sa foi дати
чесне слово
foie Ч [fwa] m печінка; huile de foie de poisson ри-
б’ячий жир
foin Ч [fw] m сіно
foire Ч [fwar] f ярмарка
foirer А [] vi випорожнятися пронос
fois Р [fwa] f раз: une fois par mois раз на місяць; pour
la première fois в перший раз; à la fois loc adv одночасно;
pour une fois цього разу. autrefois Р [otrəfwa] adv
раніше: d'autrefois колишній
foison А [] f достаток: à foison вдосталь
folie Ч [fɔli] f 1 безумство 2 глупість
folklorique А [] adj фолькльорний
folkloriste А [] n фольклорист
fomenter А [] vt розпалювати
foncé, e А [fse] adj темний. enfoncé, e Ч [fse]
adj запалий. enfoncer Ч [fse] vt 1 занурювати;
нап’ялювати 2 вибивати 3 устромляти; запихати ¶ 4 vi
занурюватися, тонути. enfonceur, se П [] n
проломлюючий двері. foncier, ère А [fsje, εr] adj
земельний
fonction Р [fksj] f 1 дія, робота, хід 2 обов’язок.
entrer en fonction(s) зайняти посаду 3 діяльність: en
fonction de в залежності від. fonctionnaire А [] m
чиновник; (державний) службовець. fonctionnalité А
[fksjɔnalite] f зручність. fonctionnel, le А [] adj
зручний. fonctionnement А [] m діяльність, чиняння;
хід. fonctionner Ч [fksjɔne] vi діяти, працювати
fond Р [f] m 1 дно, днище: le fond de la boîte 2 дно,
глибина 3 заднє сидіння: au fond de la voiture 4 фон 5
основа: à fond зі всієї сили; au fond по сутності 6 фонд,
фондова цінність, основний засіб, запас 7 à fond de train
на всьому скаку 8 таємна частина: …supposez, par
exemple, que mon maître d’hôtel, Noirmont, ait traité du
fonds de boutique du père Marteau… 9 задня частина.
approfondi, e А [aprɔfdi] adj поглиблений. approfondir
Ч [aprɔfdir] vt заглиблюватися у, вникати у, вивчати.
bas-fond А [bɑf] m мілина. confondre Ч [kfdr] vt 1
сплутати 2 вражати, дивувати ¶ v pron 3 змішуватися 4
розпливатися. effondré, e А [efdr] adj пригнічений. ef-
fondrement Ч [efdrəm] m падіння, крах. effondrer А
[efdre] v pron обвалюватися. fondamental, e, aux Ч
[fdamtal, o] adj 1 основний 2 теоретичний.
fondamentalement Г [fdamtalm] adv суттєво.
fondateur, trice А [fdatœr, tris] n засновник. fondé, e А
[fde] adj обґрунтований. fondement А [fdəm] m 1
фундамент 2 основа 3 підстава. fonder Ч [fde] vt 1
закладати основу, засновувати 2 обґрунтовувати ¶ 3 v
pron засновуватися. fondre Ч [fdr] 1 vt плавити ¶ vi 2
розчинитися 3 fondre en larmes залитися сльозами. fonds
Ч [f] m 1 запас 2 гроші: être en fonds мати гроші.
fontaine Ч [ftεn] f джерело. Fontainebleau А []
община Фонтенбло, Блакитне джерело. fonte А [ft] f
кобура сідла. morfondre Г [mɔrfdr] v pron дрогнути
від холоду. plafond Ч [plaf] m стеля, перекриття. pro-
fond, e Р [prɔfõ, õd] adj глибокий. profondément Ч [prɔ-
fdem] adv глибоко. profondeur Ч [prɔfdœr] f
глибина. refondation З [rəfdɑsj] refondre А [rəfdr]
vt переробляти. refonte А [rəft] f переробка. tréfond А
[tref] m фундамент
foot П [] m football
football Ч [futbol] англ. m футбол
footballeur, se П [] n футболіст
for А [] m суд
forage Г [] m свердління
forain, e А [] adj ярмарочний
forestier Ч [fɔrεstje] m лісник
forêt Р [fɔrε] f ліс
forfanterie Г [] f хвастощі
forge А [fɔrʒ] f кузня. forger А [fɔrʒe] 1 vt придумува-
ти 2 v pron вигадувати собі. forgeron А [fɔrʒər] m
коваль
forme Р [fɔrm] f 1 форма, устрій: sous la forme de під
видом, у вигляді. une forme en carré 2 форма, зовнішній
вигляд 3 порядок, взірець, зразок: pour la forme для виг-
ляду. conforme Ч [] adj відповідний. conformément А []
adv згідно. conformer А [kfɔrme] vt узгоджувати.
conformité А [] f відповідність. déformation А [] f
викривлення. déformer Ч [sədefɔrme] v pron деформува-
тися. difforme А [difɔrm] adj потворний. difformité А
[difɔrmite] f неподобство. formalisme А [] m формалізм.
formalité А [fɔrmalite] f умовність. formant А [] m мова
формант. format А [] m формат. formation Ч
[fɔrmɑsj] f 1 утворення 2 підготовка. formel, le Ч
[fɔrmεl] adj 1 формальний 2 визначений, точний. former
Р [fɔrme] vt 1 утворювати 2 виховувати, навчати. for-
midable Ч [fɔrmidabl] adj 1 прекрасний, шикарний,
класний 2 велетенський. formidablement Г [] adv
страшно. formulation А [] f 1 вираження 2 виклад.
formule Ч [fɔrmyl] f 1 формула 2 формулювання,
вираження. formuler Ч [fɔrmyle] vt формулювати. info
[fo] f інформація. informateur, trice Г [fɔrmatœr,
tris] n інформатор. informaticien, ne П [fɔrmatisj, εn]
n програміст. information Ч [fɔrmɑsj] f інформація;
повідомлення; plur відомості, довідки; дані. information
touristique. informatiquement А [] adv з допомогою засо-
бів обробки відомостей. informatiser А [fɔrmatize] vt
запроваджувати обчислювальну техніку. informer Ч
[fɔrme] 1 vt повідомити 2 v pron запитатися, проін-
формуватися, довідуватися, взнавати. malformation А []
f вада. performance Ч [pεrfɔrms] f 1 спортивне досяг-
нення, успіх 2 робочі показники. performant, e Ч
[pεrfɔrm, t] adj ефективний, високопродуктивний.
plate-forme, plateforme А [platfɔrm] (s + s) f 1 платформа
2 геол. réformateur, trice А [] n перетворювач. réforme Ч
[] f 1 реформа, перетворювання 2 R. Реформація.
transformation Ч [trsfɔrmɑsj] f 1 перетворення 2 об-
робка, переробка. transformationnel, le А [] adj лінгв.
перетворювальний. transformer Ч [trsfɔrme] vt перет-
ворювати, обробляти, видозмінювати. uniforme Ч [yni-
fɔrm] 1 m однострій, форма 2 adj однаковий, од-
норідний, одноманітний. uniformiser [] vt во-
дноманітнювати. uniformité А [] f однаковість
fort, e Р [fɔr, fɔrt] adj 1 сильний, міцний: fort de
впевнений. Je suis fort. 2 крупний, значний 3
майстерний, сильний 4 стійкий ¶ adv 4 сильно 5 голосно
¶ 6 m форт, укріплення. a fortiori А [afɔrsjɔri] лат. adv
тим більше. efforcer Ч [sefɔrse] v pron старатися. effort
Р [efɔr] m зусилля: faire tous ses efforts прикладати всі
зусилля. confort А [] m зручність. confortable Ч
[kfɔrtabl] adj зручний. conforter А [] vt підтримувати.
force Р [fɔrs] f 1 сила. à force de loc prép з допомогою;
force lui est de бути змушеним. Je n’ai plus de force. 2
être de première force à бути сильним у 3 force publique
поліція, жандармерія 4 сила, чинник: la force des choses
сила речей ¶ 5 adv багато. forcé, e А [] adj 1 вимушений
2 натягнутий. forcément А [] adv неминуче. forcené, e А
[] adj ярий, нестримний. forcer Р [fɔrse] vt 1 змушувати
2 брати силою. fortement Ч [fɔrtəm] adv сильно; дуже.
forteresse А [] f фортеця. fortification А [] f укріплення.
fortifier А [] vt укріпити. fortin Г [fɔrt] m малий форт.
réconfortant, e А [] adj підбадьорюючий. réconforter А
[rekfɔrte] 1 vt підбадьорювати 2 v pron підкріплятися.
renforcé, e А [] adj цілковитий. renforcement Г [rfɔr-
səm] m підсилення. renforcer Ч [rfɔrse] 1 vt
підсилювати 2 v pron підсилюватися. renfort А [rfɔr]
m підкріплення. à grand renfort de з допомогою
fortune Р [fɔrtyn] f 1 фортуна, щастя, удача, везіння:
bonne fortune удача; успіх, щасливий випадок. être en
bonne fortune завести роман 2 доля 3 статки; майновий
стан 4 успіх; високе становище. fortuit, e А [] adj випад-
ковий. fortuitement А [] adv випадково. infortune А [] f
нещастя. infortuné, e Ч [fɔrtyne] adj обездолений
forum А [fɔrɔm] m форум
fosse Ч [fɔs] m яма
fossé Ч [fɔse] m рів
fossette А [] f лунка, ямка
fossoyeur Г [fɔswajœr] m могильщик
fou, fol; folle Р [fu, fɔl] adj, m 1 божевільний: rendre
fou робити божевільним 2 шалений; глупий
foudre Ч [fudr] f блискавиця
foudroyer А [] vt вражати
fouet Ч [fwε] m хлист, батіг, бич. fouetté, e А [fwεte]
adj crème fouettée збитий (про вершки, яйця). fouetter
[fwεte] vt 1 хльоснути 2 збуджувати
fougue А [fug] m 1 запал 2 гарячковість
fougueux, se Ч [fugø, z] adj гарячий
fouine А [] f куниця
fouir А [] vt рити, копати. enfouir А [fwir] vt ховати.
fouiller Ч [fuje] 1 vi ритися в, шарити; обшукувати 2 vt
рити, розробляти. refouiller П [rəfuje] vt перерити
foulard А [] f хустина
foule Р [ful] f 1 натовп 2 une foule de багато; en foule
loc adv скопом
fouler А [] vt 1 ходити 2 топтати ¶ 3 vt pron вивихнути
foulure Г [] f вивих
four Ч [fur] m 1 піч; духовка. il fait noir comme dans un
four темно хоч око виколи 2 petits fours печиво
fourbe А [] n обманщик
fourberie А [furbəri] f шахрайство
fourbir Г [furbir] vt начищати, натирати до блиску
fourbu, e А [] adj розбитий на ноги про коня, ви-
снажений украй
fourche А [] f 1 вила 2 вилка. carrefour Ч [karfur] m 1
перехрестя 2 «круглий стіл». fourchée П [] f навильник.
fourchette А [fur∫εt] f виделка
fourgon А [] m фургон, критий віз
fourmi Ч [furmi] f мураха
fourmiller А [] vi кишіти + de
fournaise А [furnεz] f піч
fournir Ч [furnir] vt 1 постачати 2 давати ¶ 3 v pron
робити покупки
fourrage А [furaʒ] m фураж, корм
fourreau А [furo] m піхви
fourré, e А [fure] adj 1 coup fourré одночасні уколи 2
начинений
fourrer Ч [fure] vt 1 засовувати, затягувати 2 вбити в
голову 3 v pron заховатися
fourrier А [] m фуражир, обозний
fourrure Ч [furyr] f хутро
fourvoyer А [] v pron збитися з дороги
foutre П [futr] (fous, fout; foutu) груб. vt 1 ївати. va te
faire foutre іди … 2 робити ¶ 3 v pron s'en foutre
плювати. foutredieu З [] interj чорт забирай! foutu, e А []
adj груб. пропащий: il est foutu йому гаплик
foyer Ч [fawje] m 1 вогнище 2 сім’я
fracas А [fraka] m гуркіт
fracasser А [] vt дробити
fracture А [] f перелом
fragile Ч [] adj недовговічний
 fragiliser П [] vt робити крихким
fragilité А [fraʒilite] f крихкість
fragment Ч [fragm] m уламок
frai Г [] m знос монети
frais, fraîche Р [frε, ∫] adj 1 свіжий, прохолодний 2
свіжий, новий 3 чистий, невинний ¶ 4 m прохолода: au
frais в прохолодному місці, в прохолодне місце 5 m plur
затрати 6 faire les frais de la conversation підтримувати
розмову 7 frais, fraîche adv boire frais пити холодним.
fraîcheur Ч [frε∫œr] f 1 холодок 2 новизна. fraîchir А []
vi свіжіти. rafraîchi, e А [rafrε∫i] adj освіжений.
rafraîchissement А [] m 1 охолодження 2 прохо-
лоджувальний напій. rafraîchir А [rafrε∫ir] vt освіжити
fraise Ч [frεz] f 1 полуниця 2 предмет одягу
framboise Ч [frbwaz] f малина
franc, franche Р [fr, fr∫] adj 1 вільний 2 щирий,
відвертий, прямий ¶ 3 m франк 4 franc, que [fr, frk]
adj францький. affranchir А [afr∫ir] vt звільняти.
français, e Р [frsε, z] 1 adj французький: C’est un cours
de français. 2 F. n француз: C’est un Français. 3 m фран-
цузька мова. franc-comtois, e, s + ø, ø + s З [] adj. France
Ч [frs] f Франція. France-Soir З [] m найбільша
французька бульварна газета. Francfort С [frkfɔr] n
Франкфурт. francien З [] m франсійська говірка Іль-де-
Франсу. franchement Ч [fr∫əm] adv 1 щиро, відверто
2 явно. franchir Ч [fr∫ir] vt переходити, пересікати;
перетинати. franchise Ч [fr∫iz] f щирість. francilien, ne
П [] adj іль-де-франський. Francine З [frsin] f
Франсин, Владанна, Щира. francique А [] adj
францький. franciscain, e А [] adj францисканський.
François, e Ч [frswa, z] n Франсуа, Франсуаз. franco-
phone П [] adj франкомовний. francophonie П [fr-
kɔfɔni] f франкомовні країни. franco-provençal, e, aux П
[] adj франко-провансальський. infranchissable А [] adj
нездоланний
frange А [frʒ] m 1 бахрома 2 зона, пояс, смуга
frappe А [] f 1 набор 2 чеканка
frappé, e Ч [] adj виразний, чіткий
frapper Р [frape] vt 1 вражати. Nous l'avouons, ces
trois noms étrangers nous frappèrent. 2 чеканити 3 бити;
стукати ¶ 4 vi стукатися
frappeur, se П [] adj стукаючий
fraude А [] f шахрайство
frauduleux, se А [] adj обманний
frayer Ч [frεje] 1 vt прокладати 2 vi +avec водитися,
мати справу, зумтрічатися
frayeur А [] f страх
Fred З [] m
frein Ч [fr] m 1 вуздечка 2 гальмо
freinage Ч [frεnaʒ] m гальмування
freiner Ч [frεne] гальмувати
frêle Ч [frεl] adj слабкий
frémir Ч [fremir] vi 1 здригатися 2 дрижати + de + inf.
frémissant, e Ч [] adj дрижачий. frémissement А
[fremism] m здригання
frénétique А [frenetik] adj несамовитий, скажений
fréquent, e Ч [frek, t] adj частий. fréquemment А
[frekam] adv часто. fréquence А [] f частота. fréquenté,
e А [] adj відвідуваний. fréquenter Ч [frekte] vt 1
частити 2 зустрічатися з
frère Р [frεr] m 1 брат: As-tu un frère ? 2 монах, брат 3
брат, побратим, друг. fraternel, le А [fratεrnεl] adj
братський. fraterniser А [] vi брататися. fraternité А []
m братство. fratrie А [] f родина
fresque А [frεsk] італ. f фреска
fréter А [frete] vt фрахтувати
friand, e А [frij, d] m 1 être friand de бути любителем
2 ласий. friandise А [] f ласощі
fricandeau Г [] m м’ясо, нашпиговане салом
fricatif, ve А [frikatif, v] adj щілинний
friche А [] f цілина
fringant, e А [] adj гарячий
fripon А [] m злодюжка
friquet А [frikε] m горобець
frire Г [frir] vi жаритися: poêle à frire сковорідка. frit,
e Ч [fri, t] 1 adj жарений 2 f жарена картопля, картопля
фрі
frisé, e Ч [frize] adj кучерявий: J’ai les cheveux frisés.
friser Ч [frize] vt 1 завивати; підкручувати 2
наближатися
frisson Ч [fris] m дрож
frissonner Ч [frisɔne] vi здригатися
frivole А [] adj легковажний
froc А [frɔk] m ряса
frocard А [frɔkar] m заст. розм. монах
froid, e Р [frwa] 1 adj холодний 2 m холод: il fait froid
холодно; prendre froid застудитися. froidement Ч
[frwadəm] adv холодно. froideur А [frwa] f холодність
froisser Ч [frwase] vt м’яти
frôler А [] vt задівати. frôlement А [] m задівання
fromage Ч [frɔmaʒ] m сир
froncer А [frse] vt насупити. froncé, e П [frse] adj
насуплений. froncement А [] m насуплення
fronde А [frd] f 1 фронда 2 рогатка. fronder А
[frde] 1 vi проявляти невдоволення 2 vt висміювати.
frondeur, se А [frdœr, øz] 1 n критикан 2 adj
невживчивий
front Р [fr] m 1 лоб, чоло: Le front est chaud. 2
перед. frontal, e, aux А [] adj лобовий. frontalement З []
adv фронтально. frontalier, ère А [] adj пограничний.
frontière Ч [frtjεr] f межа. Fronton община Верхньої
Гарони
frotter Ч [frɔte] 1 vt терти, натирати 2 v pron +à
нападати на. frottement А [frɔtm] m тертя
fruit Р [frɥi] m 1 плід, фрукт (овоч) 2 наслідок.
fructifier А [fryktifje] vi приносити плоди. fructueux, se
А [fryktɥø, z] adj прибутковий, вигідний. fruité, e А
[frɥite] adj зберігший смак плоду. fruitier, ière Ч [frɥitje,
εr] adj плодовий, фруктовий, овочевий. infructueux,
euse А [fryktɥø, øz] adj безрезультатний, безплідний
frustrer А [] vt обманювати
fuir Р [fɥir] (fuis; fuyons) 1 vi утікати 2 vt бігти,
утікати від когось. fugace А [] adj мимольотний. fugitif,
ve А [fyʒitif, v] 1 n утікач ¶ adj 2 мимольотний 3
утікаючий. fuite Ч [fɥit] f утеча: mettre en fuite змусити
утікати. fuyant, e А [fɥij, t] adj неясний. fuyard, e А []
n утікач
fulgurant, e А [fylgyr, t] adj блискавичний
fumer Ч [fyme] vt 1 палити ¶ 2 vi куритися. fumant, e
А [fym, t] adj розпашілий. fumé, e Ч [fyme] f 1 дим 2
хміль. malgré ce vague que fait monter au cerveau la
fumée de deux ou trois bouteilles de bourgogne ¶ 3 adj ко-
пчений. fumeux, se А [fymø, z] adj димний
fumier А [fymje] m гній. fumer А [fyme] vt
удобрювати
funèbre Ч [fynεbr] adj похоронний
funérailles А [] f plur похорони. funéraire А [] adj
похоронний, погребальний
funeste Ч [] adj смертоносний
fur А [fyr] m au fur et à mesure поступово, послідовно;
у міру того, як; по ходу справи
fureter А [fyrte] (è) vi рискати, винюхувати
fureur Ч [fyrœr] f гнів
furie А [fyri] f 1 шаленство 2 відьма
furieux, se Ч [fyrjø, z] adj сердитий; несамовитий
furtif, ve А [fyrtif, v] adj скритний
furtivement А [fyrtivm] adv потайки
fuser А [] vt плавити. diffusé, e А [] adj розсіяний.
diffuser А [] vt 1 передавати, транслювати 2
поширювати. diffusion Ч [difyzj] f 1 фіз. розсіювання
2 поширення. fusée Ч [fyze] f ракета. fusil Ч [fyzil] m 1
гвинтівка 2 fusil de chasse мисливська гвинтівка.
fusillade А [fyzijad] f стрільба. fusiller А [fyzije] vt роз-
стрілювати. fusion А [fyzj] f злиття
fustiger А [] vt підстьобувати
futaie А [fytε] f лісонасадження
futaille Г [fytaj] f винна бочка
g, gé А [ʒe] буква
gabegie А [] f безгосподарність
gabelle Г [] f іст. податок на сіль
gabelou А [] m митник
Gabon С [] m Габон
gâcher А [] vt псувати
gâchis А [] m бруд
gaélique А [] adj гельський
gaffe А [] f очепа; мор. шлюпковий гак
gag П [] m смішна сценка
gage А [gaʒ] m 1 застава 2 свідчення, підтвердження 3
plur платня. dégagé, e Ч [degaʒe] adj 1 невимушений 2
вільний. dégagement А [degaʒm] m 1 porte de dégage-
ment чорний хід 2 військ. відрив від супротивника. dé-
gager Ч [degaʒe] vt 1 викупляти заставу 2 звільняти,
вивільняти: Je dégage la piste. 3 підкреслювати.
engageant, e А [] adj заманливий. engagement Ч
[gaʒəm] m 1 зобов’язання 2 введення. engagé, e Ч
[gaʒe] adj 1 заплутаний, блокований 2 який бере
участь. engager Ч [gaʒe] vt 1 заставляти, закладати 2
починати 3 наймати 4 + dans зачепитися за 5 зв’язувати
зобов’язанням 6 вкладувати, затрачувати ¶ v pron 6 по-
чинатися 7 зобов’язуватися 8 + dans піти по; в’їхати.
gager А [gaʒe] vt битися об заклад. gageure А [gaʒyr] f
затія
gai, e Ч [gε] adj веселий, живий; життєстверджуючий.
gaiement Ч [gεm] adv весело. gaieté Ч [gεte] f
веселість
gaillard, e Ч [gajar, d] 1 m тип 2 adj сміливий
gain А [g] m виграш. gagné, e Ч [gaɲe] adj за-
роблений: c'est toujours cela [ça] de gagné і на цьому
спасибі. gagner Р [gaɲe] vt 1 заробляти: gagner sa vie
розм. заробляти собі на життя 2 завойовувати,
здобувати 3 вигравати. regagner Ч [rəgaɲe] vt 1
повернути 2 повернутися, добратися до: ragagner son
appartement вернутися додому 3 відіграти
gaine А [] f піхви
gala А [gala] m свято
galamment А [galam] adv вправно, уміло
galant, e Ч [gal, t] adj 1 люб’язний, ввічливий 2
любовний 3 елегантний, витончений, пікантний
galanterie А [galtri] f 1 люб’язність 2 залицяння;
любовна пригода
galaxie Ч [galaksi] f галактика
galère А [] f галера
galerie Ч [galəri] f галерея
galeriste П [] n власник картинної галереї
galet, te Ч [galε, t] 1 f вафля галета 2 m галька
Galle Уельс
gallican, e А [] adj галліканський
gallicisme П [] m лінгв. ґалліцизм
gallo З [] adj бретанський
gallois, e Г [] adj валлійський
galoche А [] f галоша
galon А [] m нашивка. galonner А [galɔne] vt
обшивати
galop Ч [galɔp] m галоп: au galop галопом. galopant, e
А [] f буйний. galoper Ч [galɔpe] vi скакати
galvaniser А [] vt запалювати, збуджувати
galvauder А [] vt 1 губити 2 уживати без потреби
gamba П [] f велика глибоководна креветка
gamin, e А [gam, in] n 1 хлопчак 2 ne t'occupes pas
du chapeau de la gamine не втручайся в чужі справи, не
пхай ніс не в свої справи
gamme А [gam] f 1 гама 2 набір
gang Ч [gg] англ. m банда злочинців
gangster Ч [ggstεr] m бандит
gant Ч [g] m рукавичка
gantelet А [] m наруч
garçon Р [gars] m 1 хлопчик 2 офіціант 3 lon garçon
мій милий: Comment va ton garçon ? 4 прислужник 5
хлопака, хлопець. garçonnière А [] f квартира
холостяка. gars Ч [gɑ] m хлопець
gare Ч [gar] 1 f станція, вокзал: gare routière ав-
товокзал, gare de métro станція метро 2 interj обережно,
бережись. garage Ч [garaʒ] m 1 СТО 2 гараж. garagiste
Г [garaʒist] n 1 власник СТО 2 механік. garance invar Г
[gars] adj яскраво-червоний. garant, e А [gar, t] n
поручитель. garantie Ч [garti] f гарантія. garantir Ч
[gartir] vt 1 гарантувати 2 захищати (оберігати). ga-
renne А [garεn] f кролячий садок. garer Ч [gare] 1 vt
паркувати, поставити машину; поставити в гараж ¶ v
pron 2 сторонитися 3 +de стерегтися. gargouille А [gar-
guj] f водосточна труба. garnement А [garnəm] m
пустун. garni, e Ч [garni] adj уиебльований. garnier З
[garnje] m постачальник. garnir А [garnir] 1 постачати 2
озброювати. garnison А [garniz] f 1 гарнізон 2 місце
постійного розташування. garnissage А [garnisaʒ] m
обшивка. garniture А [garnityr] f 1 оснащення 2 гарнір
garde Р [gard] f 1 охорона; нагляд: J’ai la garde de ma
fille. 2 гарда ефесу 3 стійка: en garde в бойовій
готовності. prenez garde ! обережно! n'avoir garde de
бути далеким від того щоб, не мати справи 4 сторожа,
варта, охорона: de garde вартовий; monter la garde сто-
яти на варті 5 гвардія 6 mise en garde попередження ¶ m
гвардієць. garde-côte Г [] m корабель берегової охоро-
ни, митне судно. garde du corps, garde-du-corps А []
(gardes du corps) m охоронець. garde-fou А [] m перила,
поручні, парапет. garde-manger invar Г [gardəmʒe] m
комора. garder Р [garde] vt 1 охороняти 2 зберігати 3
залишати 4 тримати при собі, не вимовляти ¶ 5 v pron
остерігатися + de + inf. garderie А [] f 1 лісова ділянка 2
дитячий садок; продовжена група для молодших
школярів. gardien Ч [gardj] m 1 сторож 2 наглядач,
охоронець. Lagardelle-sur-Lèze
Garonne А [] f ріка Гаронна
garrigue Г [] f пустка
garrot Г [] m загривок
garrotter А [garɔte] vt зв’язувати
Gascogne [gaskɔɲ] f край Гасконь Окситанії
gascon, ne А [gask, ɔn] баск adj гасконський
gasconnade Г [gaskɔnad] f хвальба
gasoil А [] m дизпаливо
gaspard А [gaspar] m криса
Gaston З [gast] m Гастон
gastronomie А [] f гастрономія
gastronomique Г [gastrɔnɔmik] adj гастрономічний
gâter Ч [gɑte] vt псувати. dégât А [dega] m
спустошення. gâteau, x Ч [gɑto] m торт
gauche Р [go∫] 1 adj лівий ¶ f 2 ліва рука; ліва сторона:
à gauche loc adv зліва, наліво, вліво; celui de gauche той
зліва. C’est une gauche. 3 ліве крило парламенту:
extrême gauche крайні ліві
gauchement А [go∫m] adv незручно
gaucher, ère Г [go∫e, εr] n лівша
gaucherie А [go∫ri] f незграбність
gaufre А [gofr] f вафля. gaufrette А [] f вафелька
gaule А [gol] m 1 вудилище 2 батіг ¶ 3 f G. Галлія
Gaulle З [] n de G. генерал де Голль, президент
Франції
gaulois, e А [golwa, golwaz] adj галльський
Gautier З [gotje] n
gavroche А [] m вуличний хлопчак гаврик
gaz invar Ч [] m газ
gaze А [gaz] f покров
gazéificateur А [] m газифікатор
gazéification А [] f газифікація
gazer А [gaze] vt покривати
gazeux, se А [] adj газований
gazoduc П [] m газопровід
gazon А [gaz] m газон
geai А [ʒε] m птах сойка
géant Ч [ʒe] m велетень
gel Ч [ʒεl] m 1 мороз 2 замороження рахунків 3 гель.
congeler Г [kʒəle] (è) vt заморожувати. dégel А [] m
відлига. dégeler Г [deʒle] (è) 1 vi танути 2 vt розмо-
рожувати. gelé, e А [] 1 adj замерзший 2 f желе. geler Ч
[ʒəle] (è) 1 vt морозити 2 vi замерзати. gélifier А [ʒelifje]
vt заморожувати. surgeler П [] (è) vt швидко
заморожувати при низьких температурах. surgelés А []
m plur швидко заморожені продукти
géminé, e А [] adj парний. gémination А [] f подвоєння
gémir А [ʒemir] vi стогнати
gémissant, e А [] adj скриплячий
gémissement Ч [ʒemism] m стогін
gemmologie А [] f наука про дорогоцінні камені
gênant, e А [ʒεn, t] adj незручний
gêne Ч [ʒεn] f 1 скрута 2 перешкода
gêner Ч [ʒεne] vt 1 турбувати, завдавати клопоту 2
заважати, утрудняти, перешкоджати 3 утрудняти,
знічувати
genévrier А [] m ялівець
genièvre А [] m ялівець
génisse А [] f телиця
gens Р [ʒ] m plur люди. Que fond les gens ? / il
rencontra trois jeunes gens. cogénération А [] f
комбінування виробництва електро- і теплоенергії.
dégénérer Ч [deʒenere] 1 вироджуватися у 2 + en
переходити у. gendarme Ч [ʒdarm] m жандарм.
gendarmerie А [ʒdarməri] f жандармерія. gendre А [] m
зять. généalogie А [] f родовід. généalogique А [] adj
родовідний. général, e, aux Р [ʒeneral, o] 1 adj загаль-
ний, всезагальний, повсюдний; en général loc adv в за-
гальному, взагалі 2 головний ¶ m 3 генерал, отаман:
général en chef головнокомандуючий: C’est une grande
général. 4 воєначальник ¶ 5 f загальна тривога.
généralement Ч [ʒeneralm] adv зазвичай, як правило.
généraliser А [ʒeneralize] vt 1 узагальнювати 2 розпоши-
рювати. généralité А [ʒeneralite] f 1 фінансовий округ
королівської Франції 2 plur загальні поняття. génératif,
ve А [] adj пороџуючий. génération А [] f покоління.
générer А [ʒenere] vt породжувати. généreusement А []
adv заст. хоробро. généreux, se Ч [ʒenerø, z] adj !
великодушний 2 заст. відважний. générique А [] adj ро-
довий. générisation З [] f матем. походження.
générosité Ч [ʒenerɔzite] f 1 щедрість 2 великодушність.
genet Г [] m дрібна порода коней в Іспанії. génial, e, iaux
Ч [ʒenjal, o] adj геніальний. génie Ч [ʒeni] m 1 геній: de
génie геніальний 2 талант 3 схильність, уміння 4 дух,
геній. génitif Г [] m родовий відмінок. genou, x Р [ʒənu]
m коліно. genre Р [ʒr] m 1 рід: Il existe deux genre. 2 de
ce genre такого роду. gentil, le Ч [ʒti, ij] adj милий,
славний; люб’язний. gentilhomme Ч [ʒtijɔm]
(gentilshommes [ʒtizɔm]) m 1 дворянин 2 благородний.
gentillâtre Г [ʒtijɑtr] m дворянчик. gentillesse А
[ʒtijεs] f приємність. gentiment Ч [ʒtim] adv мило.
gentleman А [dʒεntləman; ʒtləman] (gentlemen [dʒεnt-
ləmεn; ʒtləmεn]) англ. m джентельмен. ingénieur, e Ч
[ʒenjœr] n інженер. ingénieux, se А [ʒenjø, z] adj
винахідливий. progéniture Г [prɔʒenityr] f потомство.
régénérer А [reʒenere] vt відроджувати
géographie А [] f географія
géographique А [ʒeɔgrafik] adj географічний
geôle А [ʒol] f в’язниця
geôlier А [ʒolje] m тюремщик
géologie А [] f геологія
géologue Г [] n геолог
géométrie А [] f геометрія
George, Georges З [ʒɔrʒ] m Жорж
géranium А [] m герань
Gérard З [ʒerar] m Жерар
gerbe А [ʒεrb] герм. f букет; пучок
gerçure А [ʒεrsyr] f тріщина
 gérer А [] vt завідувати; вести справу. gérant Ч [ʒer]
m керівник, завідувач
gerfaut Г [ʒεrfo] m кречет
germain, e Ч [ʒεrm, εn] m G. 1 германець 2 Герман
¶ 3 adj cousin germain двоюрідний брат
germanique А [ʒεrmanik] adj германський
germanisme П [] m лінгв. германізм
germe А [] m зародок
gérondif Г [ʒerdif] m дієприслівник
gésir А [] Imparfait. Présent: gis, gît; gisons, gisez,
gisent. Participe: gisant. vi 1 лежати 2 валятися
geste Р [ʒεst] m 1 жест, порух: Ce geste peut sauver. 2
вчинок
gesticuler А [] vi жестикулювати
gestion А [] f 1 управління 2 фін. поточні витрати на
рік
gibecier З [] m мисливська сумка
gibelotte Г [ʒiblɔt] f заст. страва фрікасе із кролика у
білому вині
gibier А [ʒibje] m дич
gifle А [] f ляпас
gigantesque Ч [ʒigtεsk] adj гігантський, велетенсь-
кий
gigolette А [] f дівка
gigot А [ʒigo] m задня ножка
gigoter Г [ʒigɔte] vi дригатися
gilet Ч [ʒilε] m жилет
girafe Ч [ʒiraf] f жирафа
giration А [] f обертання
giron А [] m нутро
girondin, e А [] adj жирондиський
girouette А [ʒirwεt] f флюгер
gisant, e А [] adj лежачий
gitan, e А [] n циган
gîte А [ʒit] 1 m житло 2 f крен корабля
gîter Г [] vi кренитися
givre А [ʒivr] m іній
givré, e А [] adj покритий інеєм
glace Ч [glas] f 1 лід 2 морозиво 3 ѕеркало 4 мороз,
холод. glacé, e Ч [glase] adj крижаний, льодяний; холод-
ний. glacer А [glase] vt заморожувати: Le Rhône était si
glacé ce matin-là ! glacial, e, aux А [glasjal, o] adj льодя-
ний; крижаний. glacier, ère А [glasje, εr] f 1 холодильник
2 холодильна сумка ¶ 3 m продавець морозива. glaçon А
[glas] m лід
glaïeul Г [glajœl] m гладіолус, шпажник
glaise Ч [glεz] гал. f глина
glaive А [glεv] m меч
glandée А [glde] f збір жолудів
glaner А [] vt підбирати
glisser Р [glise] vi 1 ковзати 2 сповзати ¶ vt 3 всунути
4 glisser un mot à l'oreille de qn шепнути словечко
комусь ¶ 5 v pron проникати, прослизнути. glide З
[glajd] англ. m ковзний звук. glissade А [] f сповзання.
glissant, e А [] adj слизький
globe Ч [glɔb] m куля. global, e, aux А [] adj
глобальний. globalement Г [] adv глобально
gloire Р [glwar] f слава. glorieux, se Ч [glɔrjø, z] adj 1
славний 2 гордий. glorifier А [] 1 vt розхвалювати 2 v
pron хизуватися
glose Г [] f тлумачення
glotte А [] глотка f голосова щілина
gluten Г [] m клейковина
gobelet А [] m кубок
godasse Г [] f черевик
goéland А [ʒɔel] m чайка
goguenard, e А [gɔgənar, d] adj насмішливий.
goguenarder Г [] vi посміюватися
gomme Ч [gɔm] f ґума. gommage А [] m стирання
ґумкою. gommer А [] vt стирати гумкою
gon П [] m одиниця виміру град
gond А [g] m штир
gonfler Ч [gfle] 1 vi набрякати 2 v pron роздуватися
gong А [g(g)] m гонг
gorge Ч [gɔrʒ] f горло: rire à gorge déployée реготати
на все горло. dégorger А [] vt висипати. égorgement А []
m різня. égorger А [egɔrʒe] vt перерізати горло; зарізати,
убити. gorgée А [] f ковток. gorger А [] vt годувати. ren-
gorger А [rgɔrʒe] v pron випинати груди. rouge-gorge
Г [] (s + s) m снігур
gorille Г [] m горила
gospel А [] m духовна музика
gosse Ч [gɔs] n хлопчик, дівчинка: As-tu vu la gosse ?
gothique Ч [gɔtik] adj готичний
gouache Г [] f гуаш
gouda А [] m сир гавда
gouffre Ч [gufr] m пропасть. engouffrer А [gufre] 1
vt низвергнути 2 v pron спрямуватися
goujon Ч [guʒ] m риба піскар
goulot А [] m горлечко пляшки
goupillon Г [] m кропило
gourde А [gurd] f фляга
gourmade А [] f прочухан
gourmand, e Ч [gurm, d] adj який любить смачно
поїсти
gourmander А [] vt стримувати, загнуздувати
gourmandise А [gurmdiz] f чревоугоддя
gourmer А [] vt лупцювати, смакун
gourmet А [gurmε] m гастроном
gourmette А [gurmεt] f 1) ланцюжок (браслета,
годинника) 2) ланцюг вудил (у коня)
gousset А [gusεt] m жилетна кишенька
goût Р [gu] m 1 смак: C’est une histoire de goût.; chacun
son goût [ses goûts] як завгодно 2 au goût du jour модний.
dégoût Ч [degu] m відраза. dégoûtant, e А [] adj
відразливий. dégoûter Ч [degute] vt надоїсти. goûter Ч
[gute] vt 1 пробувати, відвідати 2 оцінити ¶ 3 m пі-
двечірок. goûteux, se А [] adj смачний. dégustateur, trice
А [degystatœr, tris] n дегустатор. dégustation А [] f
проба. déguster Ч [degyste] vt смакувати, дегустувати
goutte Ч [gut] f капля: goutte à goutte loc adv капля за
каплею. égouttoir П [] m стічна решітка. égoutture П [] f
стікша вода. goutteux, se [] n подагрик. gouttière А
[gutjεr] f водостік. tout-à-l’égout invar П [] m каналіза-
ційна система
gouverner Ч [] vt правити. gouvernail А [] m руль,
кермо. gouvernement Р [guvεrnəm] m 1 уряд 2 на-
місництво. gouvernemental, e, aux А [] adj урядовий.
gouvernementalité З [] f . gouverneur Ч [guvεrnœr] m 1
губернатор; намісник; правитель 2 комендант фортеці 3
вихователь. intergouvernemental, e, aux З [] adj міжуря-
довий. sous-gouverneur А [] m заступник управителя
grabat А [] m убоге ложе
grâce Р [grɑs] f 1 вдячність; grâce à loc prép завдяки 2
вишуканість, краса в рухах 3 прихильність, милість:
bonne grâce хороше відношення, прихильність 4
пощада, прощення, помилування: de grace ! loc adv
будь-ласка! ради бога! 5 титул в Англії милість 6 бла-
годать 7 de mauvaise grâce неохоче. congratulation А [] f
поздоровлення. congratuler А [] vt вітати. disgrâce А
[disgrɑs] f 1 немилість 2 негаразди, напасть. disgracier А
[] vt піддавати опалі. disgracieusement П [] adv неприві-
тно. gracieusement Ч [grasjøzm] adv 1 люб’язно 2
миловидно. gracieux, se Ч [grasjø, z] adj 1 миловидний,
привабливий 2 ввічливий 3 добрий. gratifier А [] vt
приносити задоволення. gratis А [] adv безкоштовно,
задаром. gratitude А [gratityd] f задоволення. gratuit, e
А [] 1 adj безплатний 2 adv . gratuité А [] f без-
коштовність. gratuitement А [] adv безкоштовно. ingrat,
e Ч [gra, t] adj неблагодарний, невдячний. ingratitude
А [gratityd] f неблагодарність
grade А [grad] m чин. dégradé, e А [] adj занепалий.
dégrader А [degrade] vt 1 псувати 2 деградувати 3
принижувати 4 позбавляти звання ¶ 5 v pron погіршува-
тися. degré Ч [dəgre] m 1 сходинка 2 ступінь 3 градус.
gradin А [] m лавка амфітеатру. graduellement А []
adv поступово. graduer А [] vt градуювати
graille П [] f жратва
grain, e Ч [gr, εn] 1 m зерно 2 f зерня. graineterie П
[] f торгівля зерном. grainetier Г [] m торговець зерном
graisse Ч [grεs] f жир. dégraissant А [] m
обезжирювач. dégraisser А [] vt знімати жир. engrais А
[] m добриво. graisser А [] vt засалювати
gramme А [] m грам. agrammatical, e, aux А [] adj
неграматичний. digramme А [] m буквосполучення.
épigramme А [epigram] m насмішка. grammage А [] m
формат. grammaire Ч [gramεr] f граматика.
grammairien, ne А [] n граматист. grammatical, e, aux А
[gramatikal, o] adj 1 граматичний 2 граматично правиль-
ний. grammaticalité А [] f граматичність. kilo Ч [kilo] m
kilogramme. kilogramme А [] m кілограм.
programmateur А [] m запрограмовувач. programmation
П [prɔgramɑsj] f програмування. programme Ч [] m
програма. programmer А [] vt планувати. télégramme Ч
[] m телеграма
grand, e Р [gr, grt; grd] adj 1 великий; високий,
рослий, un grand verre de champagne / Je suis grand. 2
дорослий, старший: Qui est le plus grand ? 3 знатний ¶ 4
grand, e adv grand ouvert широко відкритий 5 en grand
loc adv з озмахом ¶ m 6 велике 7 plur вельможі. agrandir
Ч [] збільшуватися. agrandissement А [] m збільшення.
grandement А [grdəm] adv вельми. grandet, te П []
adj досить дорослий. grandeur Ч [grdœr] f 1 величина
2 величність; благородство 3 G. преосвященство 4 вла-
да. grandiose А [grdjɔz] adj величний. grandir Ч
[grdir] vi рости
grand-chose, grand’chose Ч [gr∫oz] n pas grandchose
небагато
grand-duché А [] (s + s) m велике герцозтво
Grande-Bretagne, la З [grdbrətaɲ] f Великобританія
grand-mère Ч [grmεr] f бабуся
grand-père Ч [grpεr] m дід, дідусь
granit А [gtanit] m граніт
granulé П [] m зернина
grappe А [] f гроно
grappiller А [] vt підбирати
gras, se Ч [grɑ, grɑs] adj 1 жирний 2 відгодований 3
густий, в’язкий 4 m (товщина). grassement А [grɑsm]
adv payer grassement щедро платити. grasseyer А
[grɑsεje] vt картавити. grassouillet, te Г [grasujε, t] adj
товстенький
gratiner П [] vt жарити
gratter Ч [grate] vt 1 шкребти, царапати 2 чесати ¶ vi 3
+à постукати в. égratignure А [egratiɲur] f царапина.
gratte-ciel invar Г [] m хмарочос. gratte-papier А [] m
писака. gratture П [] f зішкребки
grave Р [grɑv] adj 1 важкий 2 важливий, серйозний.
gravement Ч [gravəm] adv 1 серйозно 2 поважно.
graver А [] vt висікати. gravier А [] m гравій. gravir А
[gravir] vt, i 1 вилазити, вибиратися 2 підніматися.
gravité Ч [gravite] f серйозність, важливість. gravure А
[] f гравюра
gré Ч [gre] m 1 воля: à son gré по своїй прихоті; contre
le gré de проти волі; de gré ou de force loc adv волею-
неволею 2 вдячність: savoir (bon) gré à qn бути вдячним
3 bon gré mal gré волею-неволею. agréable Ч [agreabl]
adj приємний. agréablement А [agreabləm] adv
приємно. agréer Ч [agree] vt прихильно приймати,
схвалювати. agrément Ч [agrem] m 1 погодження 2 ро-
зважання. agrémenter А [] vt прикрашати. désagréable Ч
[dezagreabl] adj неприємний. désagrément А [] m непри-
ємність. malgré Р [malgre] prép всупереч: m. soi всупе-
реч волі. maugréer А [mogree] vi лаятися
grec, grecque Ч [grεk] adj грецький. Grèce С [] f
Греція
gredin, e А [grəd, in] adj негідник
gréer А [gree] vt споряджувати
greffe А [] m канцелярія суду. graphie Г [grafi] f
написання. graphique Г [grɑfik] adj графічний.
orthographe А [ɔrtɔgraf] f правопис. orthographier А
[ɔrtɔgrafje] vt правильно писати. greffier А [] m судовий
писар
grège П [] adj f soie grège шовк-сирець
grêle Ч [grεl] f град
grêler Ч [] v impers іде град
grelot А [] m бубончик. grelotter Ч [grəlɔte] vi
дрижати
grémiller А [] швейц. vt лоскотати — grémillon
grenade А [grənad] f плід гранат
grenat invar А [grəna] adj гранатовий
greneler [] (ll) vt виточувати
grenier Ч [grənje] m 1 хлібний амбар: grenier à blé
хлібні амбари 2 чердак
Grenoble З [grənɔbl] община Ґренобль
grenouille Ч [grənuj] f жабка
grenu, e Ч [] adj зернистий
grès А [] m de grès з кераміки
grève Ч [grεv] 1 Слово походить від Place de Grève
площі в Парижі, де раніше збиралися безробітні, щоб
знайти випадкову роботу. f страйк: faire la grève
страйкувати 2 пісчаний берег
gréviste Ч [grevist] m страйкуючий
gribouilleur, se П [gribujœr, øz] n пачкун паперу
grief А [grijεf] m шкода
grièvement А [grijεvm] adv важко
griffer А [grife] vt царапати
grignoter Ч [griɲɔte] гризти
gril А [gri] m жарівня. grillade Г [grijad] m жарене
м’ясо. grillage А [grijaʒ] m 1 обжарювання 2 решітка.
grille Ч [grij] f решітка. grille-pain invar П [grijp] m
тостер. griller А [grije] vt жарити
grimaçant, e П [] adj який кривляється
grimace Ч [grimas] f кривляння, покривка
grimacer А [] 1 vi скривитися 2 vt grimacer un sourire
видавити усмішку
grimaud, e Г [grimo, d] adj угрюмий, понурий
grimper Ч [grpe] vi 1 вибратися 2 підніматися
grincer Ч [grse] vi скрипіти. grincement А
[grsm] m скрип, скрегіт
grippe Ч [grip] f грип
gris, e Р [gri, z] adj 1 сірий 2 під хмелем
grisâtre А [] adj сіруватий
griser А [grize] 1 vt п’янити 2 v pron п’яніти, напива-
тися
griserie А [] f сп’яніння
grisette А [] f молода дівчина не дуже строгих правил
grison, ne А [griz, ɔn] adj 1 заст. сірий 2 грау-
бюнденський, стосовний швейцарського кантону
grisonnant, e А [grizɔn, t] adj сивіючий
grisonner А [] vi сивіти
Groenland Гренландія
grogner А [] vi бурчати. grognard Г [] m буркотун.
grognement А [] m бурчання
grommeler А [grɔmle] (ll) vi буркотіти. grommelant, e
П [grɔml, t] adj буркочучий
gronder Ч [grde] vi 1 виявляти незадоволення 2
гудіти, гриміти ¶ 3 vt лаяти. grondement А [] m гуркіт
грому
gros, se Р [grɔ, grɔs] adj 1 великий: Ce biberon est plus
gros. 2 товстий: Je suis gros. 3 en gros взагалі 4 gros
sourire 5 грубий: faire la grosse voix заговорити грубим
голосом щоб налякати ¶ 6 n упливова особа 7 m
основна частина. grosseur А [] f товщина. grossier, ière
Ч [grɔsjer, εr] adj грубий. grossièreté А [] f грубість.
grossir Ч [grɔsir] vi 1 товстіти 2 збільшуватися ¶ 3 vt
збільшувати об’єм, чисельність; посилювати. grosso
modo А [] loc adv грубо, в загальних рисах, приблизно
grotesque А [] adj 1 смішний 2 химерний; кумедний
grotte А [grɔt] f грот, печера
grouiller А [gruje] vi шевелитися
groupe Р [grup] m група: Fait il partie du groupe ?
groupement А [] m угрупування. groupuscule А [] m
групка
gruyère Г [gryjεr] m швейцарський сир
Guadeloupe С [] f Гваделупа
guêpe Ч [gεp] f оса
gué А [ge] m брід. aguerri, e А [] adj обстріляний.
aguerrir А [] vt 1 привчать 2 загартовувати. guère Ч
[gεr] adv ne … guère не дуже. guéri, e Ч [geri] adj
зцілений. guéridon А [gerid] m круглий столик на од-
ній ніжці. guérilla А [] f партизанська війна. guérir Ч
[gerir] vt 1 зцілювати 2 звільнювати + de. guérison А [] f
зцілення. guérisseur, se А [] n цілитель. guérite А [] f
сторожка. guerre Р [gεr] герм. f 1 війна: faire la guerre
воювати; guerre froide холодна війна; homme (gens) de
guerre військовослужбовець, військовик. la guerre ou la
paix 2 guerre civile громадянська війна, міжусобиця 3
спір, боротьба: cela est de bonne guerre це чесно. guer-
rier, ère А [gεrje, εr] adj 1 войовничий 2 бойовий.
guerroyer А [gεrwaje] vi воювати
guet Ч [gε] герм. m 1 avoir l'oreille au guet услу-
ховуватися; avoir l'œil au guet бути насторожі 2 дозор.
guet-apens А [gεtap] (guets-apens) m засідка. guetter Ч
[gete] герм. підстерігати, стерегти. guetteur А [gεtœr] m
вартовий; спостерігач
gueule Ч [gœl] f 1 паща 2 горло
gueux, se А [gø, z] 1 adj бідний ¶ n 2 жебрак 3 заст.
негідник
guichet Ч [gi∫ε] m 1 хвіртка 2 віконечко. guichetier,
ère Г [] n службовець
guidage А [] m управління; наведення
guide Ч [gid] m 1 поводир 2 дороговказ, гід; довідник
guider Ч [gide] vt 1 вести 2 направляти, наводити
guidon Г [gid] m знамено
guigne Г [giɲ] f черешня: se soucier de... comme d'une
guigne ніскільки не перейматися чимось
guignol Ч [giɲɔl] m лялька
guignon Г [] m розм. заст. невдача
guillemet Г [gijmε] m розділовий знак лапка. entre
guillemets «в лапках»
guilleret, te А [gijrε, t] adj веселий
guimpe Г [gp] f шемізетка
guinée А [] f гінея
guise А [giz] f à ma [ta, sa] guise по-своєму; на свій
лад. en guise de loc prép замість
guitare Ч [gitar] f гітар
Gustave З [] m Густав
Guyane С [] f край Гаяна
Guyenne З [gɥijεn] край Гієнь Окситанії
gymnase А [] m швейц. ліцей
h, ache Ч [a∫] буква
ha А [’a, ’ɑ] interj сміх ха
hache Ч [’ɑ∫] герм. f сокира. haché, e А [’] adj
рубаний. hachis А [’] m нарізане м’ясо
hagard, e А [’] adj дикий
haie Ч [’ε] герм. f 1 огороджа 2 ряд, ланцюг людей
haillons А [’] m plur лахміття
haine Р [’εn] f ненависть; prendre en haine зненавидіти
haineux, se А [] adj озлоблений
haïr Ч [’ɑir] (hais, hait; haïssons, haïssez, haïssent)
герм. ненавидіти
Haïti А [] держава Гаїті франкомовна
halal invar А [’alal] adj рел. приготований згідно
релігійних правил про м’ясо тварин у мусульман
haleine Ч [alεn] f дихання: reprendre haleine ві-
ддихатися. à perdre haleine зі всіх сил
haler А [’ale] m тягти
haleter А [’alte] (è) vi 1 сопіти 2 задихатися
hall А [’ol] англ. m хол
halle А [’al] m критий ринок
 hallebarde А [’albard] m алебарда
hallebardier А [’] m воїн з алебардою
hallali Г [alali] interj m улюлю
hallier А [] m хаща
hallucination А [] f галюцинація
halogène П [] m галоген
halte А [’alt] 1 f зупинка 2 interj halte! halte-là! стій!
haltère Г [] m гантеля
hamac А [’] m гамак
hameau А [’] m хутір
hampe А [] f древко знамена
hanche Ч [’∫] f бедро
handincap А [’] англ. m неповносправність. han-
dicapé, e А [’] n неповносправний
hangar А [’gar] m навіс; ангар
hanneton А [’] m 1 хрущ 2 вітрогон
hanter Ч [’te] vt відвідувати
hantise А [’] f манія
harangue А [’arg] m урочиста промова. haranguer
А [] vt виступати з промовою: haranguer une foule
висупати перед натовпом
harassant, e А [’] adj вимотуючий
harcèlement А [’] m 1 переслідування 2 приставання
harceler А [] (è) vt мучити
hardes Ч [’ard] f plur 1 шмотки 2 пожитки
hardi, e Ч [’ardi] adj відважний, сміливий. hardiesse
А [’ardjεs] f вольність; наглість. hardiment А [’ardim]
adv сміливо, відважно
hargne Ч [’] f дратівливість. hargneux, se А [’arɲø, z]
adj невживчивий, сварливий
haricot Ч [’ariko] m фасоля; haricots verts зелені боби;
стручкова фасоля
haridelle Г [’] f кляча
harmonie Ч [] f 1 співѕвучність 2 злагодженість 3
ѕвучання. harmonieux, se А [armɔnjø, z] adj співѕвуч-
ний; милоѕвучний; доладний. harmonieusement А []
adv 1 співзвучно 2 розмірно. harmonique А [] adj
гармонічний. harmoniser А [] vt узгоџувати
harnais, harnois А [’] m збруя. harnachement Г [’] m
збруя. harnacher Г [’arna∫e] vt споряџати
harpe А [’arp] f арфа
hasard Р [’azar] m випадок, випадковість, доля. à tout
hasard loc adv на всякий випадок; par hasard adv adv ви-
падково. hasardé, e А [’azarde] adj 1 сміливий 2 сумнів-
ний. hasarder А [’azarde] vt наважитися. hasardeux, se
А [’azardø, z] adj ризикований, непевний
haschich, hachisch, haschisch А [’a∫i∫] араб. m гашиш
hâte Ч [ɑt] f поспішність: avoir (grande) hâte
поспішати; en (toute) hâte loc adv спішно, поспіхом; à la
hâte поспішно. hâter Ч [’ɑte] v pron квапитися + de + inf
haubert Г [’obεr] m кольчуга
haut, e Р [’o, ’ot; ’ot] adj 1 високий: Le toboggan est
haut. 2 верхній ¶ 3 haut adv високо: haut les mains! руки
вверх! 4 голосно: tout haut голосно 5 en haut наверх,
наверху, зверху; вверх ¶ 6 m висота: Le haut de sapin.
hausse Ч [’os] f підвищення. hausser А [’] vt hausser les
épaules знизати плечима. hautain, e Ч [’ot, εn] adj
зверхній, гордовитий. haut-de-chausse, haut-de-chausses
П [’] (s + invar) m короткі штани. hautement А [’otəm]
adv 1 відкрито 2 високо. hauteur Ч [’otœr] f 1 висота: à
mi-hauteur на рівні пояса 2 зверхність
hâve А [’] adj змарнілий
Haye, la С [laε] Гаага
hé П [’e] interj та ну, гей!
hébergement П [] m надання прихистку
héberger А [] vt розмістити у себе
hébéter Г [ebete] vt отупляти
hébraïque А [] adj древньоєврейський
hébreu, x А [ebrø] adj m древньоєврейський
hebdomaraire А [] adj щотижневий
hectare А [] m гектар
heu А [’ø] сумнів, недовіра е, гм
hein? Ч [’] га?
hélas Ч [’elas] interj ех, на жаль
Hélène Ч [elεn] f Олена, Єлена
héler А [’ele] vt кликати
hélicoptère Ч [elikoptεr] m вертоліт
hellénique А [] adj еллінський
Heloïse З [] f ім’я
hémisphère А [] m півкуля
hennir А [’enir] vi іржати
hennissement А [’enism] m іржання
Henri [ri] m Генрі: H. IV Генріх IV Великий (1553–
1610) — король Наварії (1572–1610), король Франції і
Наварії (1589–1610). Засновник французької
королівської династії Бурбонів. Французи пов'язували з
його ім'ям кінець релігійних воєн 1562-1594 років і набу-
ття права на свободу віросповідання завдяки
підписанню ним Нантського едикта.
héraut А [] m вісник
herbe Р [εrb] f трава
herbier А [] m гербарій
herboriser Г [] vi збирати трави
herculéen, ne Г [εrkyle, an] adj геркулесів
héraldique Г [] adj гербознавчий
héréditaire А [] adj спадкоємний
hérédité А [] f спадкоємництво
hérésiarque Г [] m єресіарх
hérésie А [erezi] f єресь
hérétique А [] n єретик
hérissé, e А [’erise] adj наїжачений
hérisser А [’erise] vt наїжачити
hérisson Ч [’eris] m їжак
héritage А [eritaʒ] m успадкування
hériter А [] vi 1 успадковувати + de 2 отримувати
héritier, ère Ч [eritje, εr] n спадкоємець
hermétiquement А [] adv глухо
hermétisme А [] m таємничість
Hernu С [] n прізвище
héroïne А [] f героїня
héroïque Ч [erɔik] adj героїчний
hérpïquement А [erɔikm] adv героїчно
héroïsme А [] m героїзм, геройство
héron Ч [’er] f чапля
héros Ч [’ero] m герой яр-тур
herse А [’ers] m борона
hésiter Р [ezite] вагатися + à + inf. hésitation Ч
[ezitɑsj] f 1 вагання, нерішучість 2 утрудненість
мовлення
hétéro [] préf другий: hétérosexuel
 hétéroclite Г [] adj різношерстний
hétérosexuel, le Г [] adj
heu А [ø] interj сумнів е…
heure Р [œr] f 1 година: quelle heure est-il ? sept heures
treize 2 час, пора: tout à l’heure тільки що, тільки-но, в
цей час, щойно; за мить; être à l'heure бути точним, пун-
ктуальним; à toute heure loc adv в будь-який час; de
bonne heure loc a dv з давніх пір; рано вранці; à
la bonne heure loc adv прекрасно! в добрий час! C’est
l’heure de partir. 3 livre d'heures часослов. heureusement
Ч [œrøzm] adv 1 щасливо 2 вдало 3 на щастя. heureux,
se Р [œrø, øz] adj 1 щасливий 2 удалий. horaire Ч [ɔrεr]
m розклад
heurter Ч [’œrte] 1 vt ударяти, задавити, наїжджати ¶
v pron 2 зіткнутися 3 ударятися
hexagone Ч [εgzagɔn] m 1 шестикутник 2 H. Франція
hiatus А [jatys] m зіяння
hibou, x Ч [’ibu] m сова
hideux, se Ч [’idø, z] adj жахливий; бридкий
hier Р [jεr] вчора
hiérarchie А [’jerar∫i] f ієрархія
hiérarchiser А [] vt підпорядковувати
highlander П [’ajldœr] m 1 шотландський горець 2
солдат шотландської армії
hilare А [] adj веселий
hilarité Ч [ilarite] f веселість
hippo [ipo] préf коне, кінний: hippodrome
hippocampe Г [] m морський коник
hippodrome Г [] m іподром
hippologie П [] f
hippophage П [] adj який харчується кониною
hippopotame Ч [ipɔpɔtam] m гіпопотам, бегемот
hirondelle Ч [irdεl] f ластівка
hispanisme П [] m лінгв. іспанізм
hisser Ч [’ise] 1 vt підвищувати, возносити 2 v pron
видертися
histoire Р [istwar] f 1 історія 2 історія, повість;
оповідання: c'est toute une histoire це ціла історія 3
байка, небилиця; казка: une histoire drôle 4 histoire de
заради
historiciste П [] n прихильник звернення до історії
historien, ne Ч [istɔrj] m історик
historique Ч [istɔrik] 1 adj історичний 2 m історичний,
билинний очерк
historiquement А [] adv історично
historicité Г [] f історичність
historiographie А [] f історіографія
hiver Р [ivεr] m зима: d’hiver зимовий, en hiver узимку
hobereau, x А [’ɔbro] m дрібний поміщик
hochement А [’ɔ∫m] m hochement de tête по-
хитування голови
hocher Ч [’ɔ∫e] vt заст. трясти
holà А [’ɔla] interj ну! ану! поглянь-но! гайда! –
Holà ! arrête, drôle ! cria d’Artagnan, amène ici ce cheval.
hold-up invar П [’] англ. m наліт
hollandais, e З [’ɔldε, εz] 1 adj голландський 2 H. n
голландець 3 m голландська мова
Hollande З [’ɔld] f Голландія
homélie А [ɔmeli] f проповідь
homéopathe Г [] n гомеопат
homéopathie Г [] f гомеопатія
homérique А [] adj 1 гомерівський 2 rire homérique
гомеричний сміх
homicide А [ɔmisid] adj убивчий
hommage Ч [ɔmaʒ] m 1 присяга 2 похвала, пошана;
вітання
homme Р [ɔm] m муж, чоловік; людина: L’homme est
en bas.
homme de confiance m довірена особа
homme politique m політичний діяч
homo, homéo [] préf подібний, схожий: homonyme,
homéopathie
homonyme Г [] m омонім
homophone П [ɔmɔfɔn] m однозвучен
homophonie П [ɔmɔfɔni] f одноѕвуччя
Honduras З [dyras] m країна Гондурас
Hongrie С [] f Угорщина
hongrois, e А [’] adj угорський
honnête Ч [ɔnεt] adj чесний
honnêtement А [ɔnεtm] adv порядно
honnêteté Ч [] f чесність
honneur Р [ɔnœr] m 1 честь: sur mon honneur клянусь
честю. C’est un honneur. 2 честь: avoir l'honneur de мати
честь; c’est beaucoup d'honneur забагато честі; pour l'hon-
neur безкорисно, заради слави, на громадських засадах;
à l’honneur de до честі 3 почесть. déshonneur А [de-
zɔnœr] f безчестя. déshonorer А [dezɔnɔre] vt ганьбити.
honnir А [] vt соромити. honorable Ч [ɔnɔrabl] adj
поважний. honorablement А [ɔnɔrabləm] adv поважно.
honoraire П [] 1 m plur гонорар 2 adj почесний. honoré,
e А [ɔnɔre] adj поважний, шановний. honorer Ч [ɔnɔre]
vt 1 поважати 2 удостоїти. honorifique Г [] adj
поважний
honte Ч [’õt] герм. f сором: à la honte de
honteux, se А [’õtø, øz] герм. adj 1 соромний 2
присоромлений, засоромлений
hop Ч [’ɔp] interj оп, гоп
hôpital, aux Ч [opital, o] m лікарня. hospitalier, ière Ч
[] 1 adj гостинний 2 n сестра милосердя. hospitalité А
[ɔspitalite] f гостинність
horde А [’] f орда
horizon Р [ɔriz] m горизонт, виднокрай. à l'horizon
2025 до 2025 року
horizontal, e, aux А [] adj горизонтальний
horizontalement А [ɔriztalm] adv горизонтально
horloge Ч [ɔrlɔʒ] f настінний годинник
horlogerie А [] f годинниковий механізм
hormis А [’ɔrmi] prép крім
horoscope А [ɔrɔskɔp] m гороскоп
horreur Ч [ɔrœr] f 1 страх, жах 2 avoir en horreur
ненавидіти, відчувати огиду
horrible А [ɔribl] adj жахливий
horriblement А [ɔribləm] adv жахливо
hors Р [’ɔr] prép 1 зовні 2 окрім. Tout est perdu hors
l’honneur. 3 із. D'Artagnan, le voyant arriver, tira son épée
d'un pied hors du fourreau. 4 hors de loc prép зовні: être
hors de soi не витримувати, не стриматися
hors-d’œuvre invar Ч [’ɔrdœvr] m plur закуска
horticulteur Г [] m садовод
hostile А [] adj ворожий
 hostilité А [ɔstilite] f 1 ворожість 2 plur військові дії
hôte, sse Ч [ot, εs] n 1 господар 2 гість, постоялець.
hôtel Р [otεl] m 1 готель: L’hôtel est à droite. / Ils habitent
dans un hôtel près de l’Arc de Triomphe.; la chambre
d’hôtel готельний номер 2 резиденція. hôtelier, ère А
[otεlje, εr] n шинкар. hôtellerie А [otεlri] f 1 готель 2
готельна справа
hotte А [’ɔt] f кошик
hou Ч [’u] interj зневага
houblon Ч [’ubl] m хміль
houle А [’ul] f хвилювання. houleux, se А [’ulø, z] adj
неспокійний
hourra А [’] interj ура
housse А [’] m 1 кожух 2 чохол
houx А [’u] m гостролист
hoyau, x Г [’] m мотика
hublot А [’] m вікно
huée А [’] m 1 гикання, крик загонщиків 2 свист
huer А [] vt освистати
huguenot, e А [’ygno, ɔt] adj гугенотський
huile Ч [ɥil] f 1 олія 2 huile d’olive оливкова олія
huilerie П [] f олійний завод
huis А [] m хвіртка: à huis clos при зачинених дверях
huissier Ч [ɥisje] m охоронець
huit Р вісім 1 [’ɥit] num autonome 2 [ɥi-, t-] adj num
card: huit jours тиждень
huitième Ч [’ɥitjεm] adj num ord восьмий
huître А [ɥitr] f устриця
hum Г [’œm] interj гм
humain, e Р [ym, εn] 1 adj людський 2 m людина
humaniser А [] vt надавати людської подоби
humanitaire А [] adj гуманітарний
humanité Ч [ymanite] f 1 людство 2 людяність
humble Ч [bl] adj смиренний, покірно
humblement А [bləm] adv сумирно
humeur Ч [ymœr] f настрій; de mauvaise humeur в
поганому настрої
humer А [’yme] vt втягувати
humide Ч [] adj вологий, сирий
humidité А [ymidite] f вологість
humiliant, e А [] adj принизливий
humiliation Ч [ymiljɑsj] f приниження
humilier А [ymilje] vt 1 принижувати 2 смиряти
humilité Ч [ymilite] f покірність
humoriste А [] m гуморист
humour Ч [ymur] англ. m гумор
hune А [’] f мор. марс
huque П [’] f плащ поверх обладунків
hurlant, e А [] adj ревучий
hurlement А [yrləm] m виття
hurler Ч [yrle] vi 1 вити + de від 2 горланити
hurleur, se А [’] n горлан
hurrah [yra] = hourra
hutte Ч [’yt] f хатина
hydre А [] f міф. гідра, змія. hydratant, e А [] (crème)
hydratante зволожуючий крем. hydro [] préf водо,
водний: hydrothérapie. hydrothérapie П [] f гідротерапія
hymne Ч [] m гімн
hyper [] préf дуже великий: hypertension
hypersensible Г [] adj надчутливий
hypo [ipo] préf під, низький
hypocras А [ipɔkrɑs] m солодке вино з додаванням
кориці
hypocrisie А [] f лицемірство
hypocrite А [ipokrit] 1 adj лицемірний 2 n лицемір
hypodermique П [] adj підшкірний
hypogée Г [] f підземелля
hypothèse А [ipɔtεz] f припущення, передбачення:
dans l’hypothèse de припустивши
hypothèque А [] f застава
ibérique П [iberik] adj піренейський
ibid, ibidem [] adv там же, тут же
ible [] suff можливість: accessible
iceberg Г [ajsbεrg, isbεrg] m айсберг
icelui, icelle, iceux, icelles [] adj pron заст сей, цей
ici Р [isi] 1 тут: jusqu’ici до сих пір 2 сюди: d’ici звідси
3 в даний момент: d’ici
ide П [] f риба в’язь
idée Р [ide] f 1 поняття 2 розуміння 3 ідея, думка: à
l’idée придумці. C’est une bonne idée. idéal, e, aux Ч
[ideal, o] adj ідеальний. idéalement Ч [] adv ідеально.
idéalisation Г [] f ідеалізація. idéalité А [idealite] f
ідеальність. idée-force П [] (s + s) f головна думка.
idéologique А [] adj ідеологічний
idem А [idεm] adv також
identifiable Г [] adj розпізнавуваний
identifier А [] vt опізнавати
identique А [] adj тотожний
identité А [idtite] f особистість
idiomatique А [] adj ідіоматичний
idiome А [] m мова
idiot, e Ч [idjo, ɔt] 1 adj глупий 2 n дурень, глупець
idiotisme Г [] m заст. ідіотизм
idolâtre А [idɔlɑtr] n ідолопоклонник
idolâtrie А [] f боготворіння
idole А [idɔl] m ідол
ie [] suff 1 якість: bonhomie 2 місце: mairie
ième Ч [jεm] suff num card + -ième adj num ord
ignoble А [] adj підлий
ignominie А [iɲɔmini] f безчестя
ignorance Ч [] f незнання
ignorant, e Ч [iɲɔr; t] n невіжа
ignorer Р [iɲɔre] vt не знати
il Р [il] pron non autonome 3 pers sing m вживається
як частка він: 1 перед особовим дієсловом, хоча може і
випадати 2 після дієслова через розділку в питальних
речкеннях ¶ 3 підмет безособового дієслова і в безосо-
бовому звороті: il faut треба, il pleut йде дощ, il y a є, il
est trois heures зараз третя година: Il est onze heure du
matin.
ilang-ilang П [] m дерево
île Р [il] f острів; Ile-de-France, la région parisienne,
величезний район з високою щільністю населення,
історична область, що охоплює Париж і 7 інших
департаментів
iléon Г [] m анат. клубова кищка
iléus П [] m анат. непрохідність кишківника
iliaque Г [] adj анат. клубовий
ilion П [] m анат. верхня частина клубової кістки
illicite А [] adj незаконний
 illico А [] adv негвйно
illisible А [] adj нечіткий
illimité, e А [ilimite] adj 1 необмежений 2
безстроковий
îlot А [] m острівок
ilote Г [] m ілот, раб у Спарті
ils [il, ilz-] pron non autonome 3 pers plur m вжи-
вається як частка з особовим дієсловом, хоча може і
випадати вони
image Р [imaʒ] f 1 зображення: L’image est devant toi.
2 образ, символ: à l'image de на зразок
imaginable А [] adj уявлюваний
imaginaire А [imaʒinεr] adj уявлюваний
imaginatif, ve А [] adj з багатою уявою
imagination Ч [imaʒinɑsj] f уява, гадка
imaginer Р [imaʒine] vt уявляти
imam А [] m рел. імам
imbécile Ч [besil] m дурень
imbécillité А [] f 1 слабкість 2 глупість
imbriqué, e А [] adj черепицеподібний
imbu, e А [] adj просочений
imbuvable П [byvabl] adj непитний
imitatif, ve А [] adj наслідувальний
imitation А [imitɑsj] f наслідування
imiter Ч [] vt наслідувати, копіювати
immangeable А [mʒabl] adj неїстівний
immatriculer П [imatrikyle] зачисляти
immaturité П [] f незрілість
immédiat, e А [] adj безпосередній
immédiatement Ч [imedjatəm] adv 1 негайно, від-
разу: Venez immédiatement ! 2 безпосередньо
immense Р [ims] adj неосяжний; величезний
immensément А [] adv безмежно
immensité А [imsite] f неосяжність
immérité, e А [] adj незаслужений
immersion Г [] f занурення
imminent, e Ч [imin, t] adj неминучий
immigration Г [] f переселення
immigré, e Ч [imigre] n емігрант(ка)
immiscer А [] v pron втручатися
immonde А [imd] adj 1 брудний 2 підлий
immondices А [] f plur нечистоти
immoralité А [] f аморальність
immortel, le А [] adj безсмертний
impact А [] m вплив
impardonnable А [] adj непростимий
impatiemment А [pasjam] adv з нетерпінням,
нетерпляче
impatience Ч [pasjs] f нетерпіння, нетерплячість
impatient, e Ч [pasj, t] adj нетерплячий
impatienter А [pasjte] 1 vt дратувати 2 v pron
утрачати терпіння
impeccablement А [pekabləm] adv бездоганно
imper А [pεr] m плащ
imperméable А [] m непромокний плащ
impétuosité А [] f нестримність
impie А [pi] adj безбожний
impitoyable А [] adj безжалісний
impitoyablement А [] adv безжалісно
implacable А [plakabl] adj невблаганний
implantation А [] f проникання
implanter Ч [splte] v pron впроваджуватися,
укорінюватися
impoli, e Ч [pɔli] adj неввічливий
impolitique Г [] adj нерозумний
impopulaire А [] adj непопулярний
impossibilité Ч [pɔsibilite] f неможливість
impossible Р [pɔsibl] adj неможливий: C’est im-
possible., il est impossible de + inf
imposture А [pɔstyr] f обман
impôt А [po] m податки
impraticable А [] adj невиконуваний, неможливий
imprécation А [prekɑsj] f прокляття
imprégnation А [] f насичення
imprégner А [] vt пронизувати
imprenable Г [prənabl] adj неприступний
imprescriptible Г [] adj невідмінюваний
improbation А [prɔbɑsj] f засудження
impromptu, e А [] adj непідготовлений
improuver З [] vt засуджувати
imprudemment А [prydam] adv необережно
imprudence Ч [pryds] f необережність
imprudent, e Ч [pryd, t] 1 adj необережний 2 m
шибайголова
impudemment А [] adv безсоромно; нагло, цинічно,
безсовісно
impudence А [] f безсовісність
impudent, e А [pyd, t] adj цинічний
impudeur А [pydœr] f непристойність
impuissance А [pɥiss] f безсилля
impuissant, e А [pɥis, t] adj безсилий
impunément А [] adv безнаказанно
impunité А [pynite] f безнаказаність
impur, e А [] adj нечистий
imputer А [pyte] vt обвинувачувати
in, il, im, ir [] préf заперечення, недостатність: inégal
inaccentué, e А [] adj ненаголошений
inaccoutumé, e А [inacutyme] adj незвичний,
незвичайний
inachevé, e А [ina∫əve] adj незакінчений
inaliénable А [] adj невідчужуваний
inarticulé, e А [inartikyle] adj невнятний
inattaquable А [] adj бездоганний
inauguration А [] f відкриття
inaugurer А [] vt відкривати
incantation А [] f замовляння
incapable Ч [kapabl] adj нездатний
incarcération Г [] f ув’язнення
incarcérer А [karsere] vt ув’язнити
incarnat, e Ч [karna, t] adj червоний
incarner А [karne] vt втілювати
incendiaire А [] n палій
incendie Ч [sdi] m пожежа
incendier А [] vt підпалювати
incertain, e Ч [sεrt, εn] adj 1 невпевнений 2
невідомий; непевний
incertitude Ч [sεrtityd] f непевність
incessamment А [sεsam] adv 1 негайно, якнай-
швидше, з дня на день, з хвилини на хвилину 2
неперервно
 incessant, e А [] adj невпинний
incinérer А [sinere] vt спалювати
incivil, e А [sivil] adj нечемний, неввічливий
inclinaison А [klinεz] f нахил
inclination А [klinɑsj] f нахил
incliner Ч [kline] 1 vt хилити, нахиляти 2 vi pron
схилятися, нахилятися 3 v pron вклонитися
incognito А [kɔɲito] таємно adv, m
incohérence А [kɔers] f незв’язність
incohérent, e А [kɔer, t] adj незв’язний
incomber Ч [kbe] vi +à лежати на чиїсь відпові-
дальності
incompétence А [] f недосвідченість
incomplet, ète А [kplε, t] adj неповний
incompréhensible А [kpresibl] adj незрозумілий
incompréhension А [] f нерозуміння
inconcevable А [] adj неможливий, неймовірний,
незбагенний
incongru, e Г [] adj недоречний
incongruité Г [kgrɥite] f недоречність
inconnu, e Р [kɔny] 1 adj незнайомий, невідомий 2
m невідомість
inconsolable А [] adj невтішний
inconstitutionnel, le П [] adj неконституційний
incontestable А [ktεstabl] adj незаперечний, несп-
ростовний, безсумнівний
incontestablement А [] adv беззаперечно
incrédule А [kredyl] adj недовірливий
incrédulité А [kredylite] f недовірливість
incrimination А [] f обвинувачування
incroyable Ч [krwajabl] adj неймовірний
incroyablement А [] adv неймовірно
incruster А [kryste] vt 1 вкладати коштовне камі-
ння 2 закарбовувати. incrusté, e А [kryste] adj
інкрустований. désincrustant А [] m антинакипьн
inculpation А [kylpɑsj] f обвинувачення
inculper А [kylpe] vt обвинувачувати
inculquer А [] vt втовкмачувати
Inde С [] f Індія
indécent, e А [des, t] adj непристойний
indélébile А [] adj невиводимий
indélicatesse Г [] f непорядність
indemne Г [] adj неушкоджений: sortir indemnes de
вийти неушкодженим із
indemnisation А [] f відшкодування
indemnité А [dεmnite] f винагорода; відшкодування
indéniable А [] adj незаперечний
indéniablement А [] adv незаперечно
indépendamment А [] adv 1 незалежно 2 indépen-
damment de незалежно від
indépendance Ч [depds] f незалежність
indépendant, e А [depd, t] adj незалежний
indescriptible А [] adj який важко описати
indo-européen, ne А [] adj індоєвропейський
indomptable А [] adj неприборканний
indompté, e А [] adj неприборканий
indou, e А [] adj індуський
indien, ne Ч [dj, εn] adj індійський
indigène А [] adj корінний, місцевий
indignation А [diɲɑsj] f обурення
indigne Ч [diɲ] adj недостойний
indiscipliné, e Г [disipline] adj недисциплінований
indiscret, ète А [diskrε, t] adj нескромний, без-
тактний
indiscrétion А [diskresj] f 1 нескромність 2
балакучість
indistinct, e А [dist(kt)] adj невиразний
indomptable А [dtabl] adj назагнузданий
indubitable А [] adj безсумнівний
indubitablement Г [] adv безсумнівно
indulgence Ч [dylʒs] f 1 поблажливість 2 відпуще-
ння гріхів
indulgent, e А [] adj поблажливий
industrialisé, e Ч [dystrijalize] adj промислово-
розвинений
industrialiser А [] vt упромисловлювати
industrie Ч [dystri] f 1 промисел 2 промисловість 3
уміння
industriel, le Ч [dystriεl] 1 adj промисловий 2 m
промисловець
inébranlable А [inebrlabl] adj нескоримий, не-
похитний
ineffable А [] adj невимовний
ineffaçable А [inεfasabl] adj незмивний
inéligibilité А [] f неможливість бути вибраним
inénarrable Г [] adj непередавуваний
inertie А [] f інерція
inépuisable А [inepɥizabl] adj невичерпний
inespéré, e А [] adj неочікуваний
inévitable Ч [inevitabl] adj неминучий
inévitablement А [inevitabləm] adv неминуче
inexact, e Ч [] adj неточний
inexistant, e А [] adj неіснуючий
inexorable А [inεgzɔrabl] adj невмолимий
inexorablement А [] adv невмолимо
inextinguible А [] adj 1 нестримний 2 невгасимий
inextricablement Г [] adv заплутано
infaillibilité А [fajibilite] f непомильність, непо-
грішимість
infaillible А [fajibl] adj непомильний
infamant, e А [fam, t] adj який безчестить
infâme А [fɑm] adj 1 підлий 2 безчесний
infamie А [fami] f безчестя, ганьба
infanterie А [] f піхота
infarctus А [] m інфаркт
infatigable А [fatigabl] adj невтомний
inférieur, e Ч [ferjœr] adj 1 низький 2 гірший.
infériorité А [ferjɔrite] f неповноцінність. infernal, e,
aux А [fεrnal, o] adj диявольський, жахливий,
страшний
infiltration Г [] f 1 просочування 2 проникнення
infime А [] adj мілкий
infirme А [] adj немічний
infirmer Г [] vt спростувати
infirmière Ч [firmjεr] f медсестра
inflexible А [flεksibl] adj неухильний, незламний;
невблаганний
infliger А [fliʒe] vt накладати; наносити
influence Ч [flɥs] f вплив
influencer А [flɥse] vt упливати
 influent, e А [flɥ, t] adj упливовий
influer Ч [flɥe] vi впливати + sur на
in-folio А [infɔlio] 1 adj у форматі в пів-листа 2 m
книга такого формату
infraction А [fraksj] f порушення закону
ingambe Г [gb] adj моторний
ingérence А [] f втручання
ingrédient А [gredj] m складовий
inhabité, e А [inabite] adj нежилий, незамешкуваний
inhabituel, le А [inabitɥεl] adj незвичний
inhabituellement З [] adv незвично
inhumain, e А [] adj нелюдські
inhumation А [] f погребіння
inhumer А [] vt хоронити
inimaginable А [] adj неймовірний
inimitable А [] adj неповторний, незрівнянний
inintelligible А [] adj незрозумілий
inique А [inik] adj несправедливий
iniquité А [inikite] f неправедність
initial, e А [inisjal] 1 f початкова буква 2 adj по-
чатковий. commencement Ч [kɔmsʒm] m початок.
commencer Р [kɔmse] 1 vi починатися + à 2 vt
починати + à + inf. initiatique А [] adj посвячувальний.
initiative Ч [] f начин. initié, e А [inisje] adj посвячений.
recommencer Ч [rəkɔmse] vt знову починати, розпо-
чинатися
innocence Ч [inɔss] f невинність
innocent, e Ч [inɔs, t] adj невинний
inopinément А [inɔpinem] adv несподівано
inouï, e Ч [inwi] adj нечуваний
inondation Ч [indɑsj] f повінь
inonder А [inde] vt заливати
inqualifiable А [] adj нечуваний
insecte А [] m комаха
inséparable А [separabl] adj нерозлучний
insérer А [] vt включати, вставляти
insertion А [sεrsj] f опублікування
insinuation А [] f натяк
insolemment А [sɔlam] adv нагло
insolence Ч [sɔls] f наглість, непошана, неповага
insolent, e Ч [sɔl, t] adj 1 зухвалий, нахабний,
наглий 2 зарозумілий 3 нечуваний ¶ 4 n зухвалець
insomnie А [sɔmni] f безсоння
insouciance А [susjs] f безтурботність
insouciant, e А [] adj безтурботний
insoucieusement А [susjøzm] adv безтурботно
insoucieux, se А [] adj безтурботний
instamment А [] adv наполегливо
instance А [sts] f 1 прохання: céder aux instances
de qn уступити наполяганням 2 інстанція, орган
instant Р [st] m мить, хвилина: un instant хви-
линку: dans un instant зараз, хвилинку; à l’instant même в
ту ж мить; d’instant en instant щомиті; d’un instant a l’au-
tre з хвилини на хвилину; à tout instant щохвилинно; en
un instant за мить; pour l'instant поки що. Un instant, s’il
vous plaît.
instantané, e А [] adj миттєвого приготування
instar А [] à l’instar loc prép за прикладом
instauration А [] f установлення
instaurer А [] vt установлювати
instigateur А [] m підбурювач
instigation Г [] f підбурювання: à l'instigation de за
порадою, під впливом
instinct Ч [st] m інстинкт: d'instinct loc adv
інстинктивно
instinctif, ve А [stktif, v] adj несвідомий, мимо-
вільний
instinctivement Ч [stktivm] adv інстинктивно
institut А [stity] m заклад
instituteur, trice Ч [stitytœr, tris] n вчитель,
вчителька початкової школи
institution А [] f 1 установа, заклад 2 суспільний
устрій
institutionnel, le А [] adj установчий; організаційний
insu Ч [] m à son insu без його відома
insuccès А [] m невдача
insuffisance А [] f недостатність
insuffisant, e А [] adj недостатній
insuffler А [syfle] vt вдихнути
insultant, e А [sylt, t] adj образливий
insulte Ч [sylt] f образа
insulter Ч [sylte] vt ображати
insulteur А [] m кривдник
insurrection А [] f повстання
insurgé, e А [] n повстанець
intact, e Ч [ntakt] adj недоторканий
intégrable П [] adj інтегровуваний
intégral, e А [] 1 f інтеграл 2 adj повний
intégralité А [tegralite] f цілість, сукупність
intégrant, e А [] adj доповнюючий: partie intégrante
невід’ємна частина
intégration А [] f 1 інтегрування 2 включення, об’-
єднання
intégrer А [] (è)? vt включати
intercalaire П [] m вставка
intercaler А [] vt вставляти
intéressant, e Ч [teres, t] adj цікавий, інтерес-
ний; зацікавлений: Ce livre est intéressant.
intéressé, e Ч [terese] adj зачеплений
intéresser Ч [terese] 1 цікавити ¶ 2 v pron + à
цікавитися чимось: Il s’intéresse beaucoup à la politique.
3 прив’язуватися
intérêt Р [terε] m інтерес; корисність: dans l’intérêt
de в чиїхось інтересах: C’est dans ton intérêt.
interface А [] f інтерфейс
intérieur, e Р [terjœr] 1 adj внутрішній à l’intérieur
всередині ¶ m 2 внутрішність, внутрішня частина 3
домашнє життя 4 внутрішній світ
intérieurement А [] adv в душі
intérim А [terim] par intérim тимчасово
intermédiaire А [tεrmedjεr] 1 m посередництво 2 n
посередник 3 adj проміжний
interminable А [] adj нескінченний
intermittence А [] f переривистість
international, e, aux А [tεrnasjɔnal, o] adj мі-
жнародний
interne А [tεrn] adj внутрішній. internat А [] m
гуртожиток. internement А [] m поміщення в психлікар-
ню. interner А [] vt поміщати в психлікарню
Internet С [tεrnεt] m інтернет
 interpellation А [tεrpεlɑsj] f звернення
interpeller А [tεrpəle] vt 1 заговорити, звертатися 2
робити запит
interprétation Ч [] f тлумачення, розуміння
interprète А [] n тлумач
interpréter Ч [] vt тлумачити
interrogateur, trice А [tεrɔgatœr] 1 adj питальний,
допитувальний 2 m допитувач
interrogatif, ive А [] adj питальний
interrogation А [terɔgɑsj] f питання
interrogatoire Ч [terɔgatwar] m допит
interroger Ч [tεrɔʒe] vt питати, запитувати
interstice А [tεrstis] m щілина
intersyndical, e, aux А [] 1 adj міжпрофсоюзний 2 f
міжпрофсоюзне об’єднання
intervallaire П [tεrvalεr] adj проміжний
intervalle Ч [tεrval] m проміжок
interview А [] англ. f інтерв’ю
intestin А [] m кишківник
intestinal, e, aux Ч [tεstinal, o] adj кишковий
intime Ч [tim] 1 adj сокровенний 2 n близький друг
intimité Ч [timidte] f близькість
intonation А [tɔnasj] f виражання голосом
intoxication А [] f отруєння
intraitable А [] adj непоступливий
intransigeance А [] f непримиримість
intransitif, ve П [] adj неперехідний
intrépide А [trepid] adj відважний
intrépidité А [] f безстрашність
intrigant, e А [trig, t] adj інтриган
intrigue Ч [trig] f інтрига, зав’язка
intrigué, e А [trige] adj заінтригований
intrinsèque [] adj сутнісний
introniser А [] vt зводити на престол
intrus, e А [try, z] n незваний
intrusion А [] f вторгнення, утручання
intuition А [tɥisj] f інтуіція
invalide А [] n інвалід
inventaire А [] m опис; облік
inventer Ч [vte] vt винаходити
inventif, ve А [vtif, v] adj винахідливий
invention Ч [vsj] f винахід
invasion Ч [vazj] f вторгнення
investigateur, trice Г [vεstigatœr, tris] 1 adj про-
никливий 2 n допитливець
investigation Ч [vεstigɑsj] f дослідження,
вивчення, пошуки; розслідування
investir А [vεstir] vt вкладати
investissement А [] m вкладання
investisseur А [vεstisœr] m вкладник
investiture А [] f висування партією кандидата на
виборну посаду
invétérer П [vetere] v pron укорінитися
invincible А [vsibl] adj нездоланний, непере-
можний. invincibilité А [vsibilite] f непереможність.
invinciblement А [vsibləm] adv нездоланно,
непереборно
inviolable А [vjɔlabl] adj непорушний, недотор-
каний
invitation Ч [vitɑsj] f 1 призив 2 запрошення
invité, e Ч [vite] 1 p p inviter 2 n запрошений, гість
inviter Ч [vite] vt + à + inf 1 запрошувати 2 веліти,
наказувати 3 приговорювати, примовляти, закликати
involontaire Ч [vɔltεr] adj невільний, невмисний
мимовільний
involontairement А [vɔltεrm] adv мимовільно
invraisemblable А [] adj неправдоподібний
iode Ч [jɔd] m йод. iodé, e А [] adj йодований
irakien, ne С [] adj ірацький
Iran З [] m Іран
iranien, ne С [] adj іранський
irascibilité П [irasibilite] f запальність
irascible А [] adj дратівливий
iris А [iris] m ірис
irlandais, e А [irldε, z] adj ірландський
Irlande С [] f Ірландія
ironie Ч [irɔni] f іронія
ironique Ч [irɔnik] adj іронічний
ironiquement А [irɔnikm] adv іронічно
ironiser А [irɔnize] vi підсміюватися
irradiation А [] f опромінення
irrationnel, le А [] adj нерозумний
irrecevable А [] adj неприпустимий
irréductible А [iredyktibl] adj непримиримий
irrégularité А [] f порушення
irrégulier, ière А [] adj 1 неправильний 2 безладний
irremplaçable А [irplasabl] adj незамінний
irréprochable А [ireprɔ∫abl] adj бездоганний
irresponsable А [] adj безвідповідальний
irriguer А [] vt зрошувати
irritation А [iritɑsj] f роздратування
irrité, e Ч [irite] adj роздратований
irriter А [irite] 1 vt дратувати 2 v pron сердитися
isabelle З [] 1 adj буланий 2 I. f Ізабель
isard А [] m піренейська сарна
Islande С [] f Ісландія
islam А [] m іслам
islamique Г [] adj ісламський, ісламітський
isolation П [] f ізоляція від шуму
isolé, e Ч [izɔle] adj 1 одиничний 2 усамітнений
isolement А [izɔlm] m ізоляція, усамітнення
isolément А [izɔlem] adv в одиночку
isoler Ч [izɔle] vt ізолювати, відділяти
Israël С [israεl] Ізраїль. israélien, ne А [] adj
ізраїльський
issime [] suff найвищий ступінь: richissime
issu, e Ч [isy] f 1 вихід 2 вихід; результат: trouver une
issue à une situation знайти вихід з положення ¶ 3 adj
який виходить, походить із
italianisme П [] m лінгв. італлянізм
Italie Ч [litali] f Італія
italien, ne З [italj, εn] 1 adj італійський: format à
l'italienne італійський формат книги (ширина більше
висоти) 2 I. n італієць 3 m італійська мова
italique А [] 1 m курсив 2 adj італійський
italo-celtique С [] adj італо-кельтський
itinéraire А [itinerεr] m 1 шлях 2 дорожні помітки,
вказівник. itinérant, e А [] adj роз’їзний
itou А [] adv розм також
ivoire Ч [ivwar] m 1 слонова кістка 2 Côte d’Ivoire
Берег Слонової Кістки
ivre Ч [ivr] adj п’яний: ivre mort дуже п’яний il
chancelait et balbutiait comme un homme ivre
ivresse Ч [ivrεs] f 1 хміль 2 захват
ivrogne А [ivrɔɲ] m п’яниця
j А [ʒi] буква
Jacques З [ʒak] m 1 Жак 2 Jacky
jacobin, e [] n палкий, непримиримий республіканець
jade А [] m нефрит
jadis А [ʒadis] adv колись ,у минулому
jaillir А [ʒajir] vi 1 хлинути; пролитися 2 раптово
проявитися
jaloux, se Ч [] adj 1 заздрісний 2 ревнивий. jalouser А
[] заздрити. jalousie Ч [ʒaluzi] f 1 ревність 2 жалюзі
jamais Р [ʒamε] adv 1 ніколи: ne ... jamais ніколи; à
jamais loc adv назавжди 2 коли-небудь
jambe Р [ʒb] f 1 нога, гомілка. à toutes jambes
стрімголов. une jambe en bois 2 prendre ses jambes à son
cou наддати тягу
jambières Г [] f plur поножі
jambon Ч [ʒb] m яловичина
jante А [] f обід
janvier Ч [ʒvje] m січень
japonais, e А [] adj японський
jardin Р [ʒard] герм. m сад: Le jardin est à gauche.
jardinage Г [ʒardinaʒ] m садівництво
jardiner А [ʒardine] vi займатися садоводством
jardinerie П [] f магазин садового інвентарю
jardinier Ч [ʒardinje] m садівник
jargon А [] m тарабарщина
jarret [ʒarε] m 1 avoir un jarret de fer бути хорошим
ходоком; бути хорошим танцьором 2 скакльний суглоб
у тварин
jarretière А [] f підв’язка: ordre de la Jarretière англ.
орден Підв’язки
jauge Ч [ʒoʒ] f показник рівня; j. d’essence п.р.
бензину
jaunâtre А [ʒonɑtr] adj жовтуватий
jaune Р [ʒon] 1 adj жовтий 2 rire jaune сміятися через
силу, притворно ¶ 3 m жовтий колір; жовтизна 4 член
жовтої профспілки, штрейкбрехер, робітник, який
працює незважаючи на рішення членів профспілки про
страйк — зрадник
jaunir А [ʒonir] vi жовтіти
javart П [ʒavar] m вет. підсяд; некроз
jazz Ч [dʒaz] m джаз
je, j’ Р [ʒə, ʒ-] pron non autonome 1 pers sing вжи-
вається як частка з особовим дієсловом я. égocentré, e
З [] adj егоцентричний. égoïsme Ч [] m егоїзм. égoïste Ч
[egɔist] adj самолюбний. moi Р [mwa] pron autonome 1
pers sing співвідноситься з іменниками я 1 як підмет чи
додаток 2 moi, je як щодо мене то я, як на мене я 3 в
прийменникових виразах: à moi! до мене! 4 в називних
реченнях 5 підсилення ненаголошеного займенника 6
non autonome мені, мене в наказовому способі. mon; ma,
mon; mes Р [mõ, mɔn-; ma; mɔn-; me, mez-] adj non
autonome мій. monarque А [] m монарх. monarchie Ч []
f монархія. monarchique А [] adj монархічний.
monastère Ч [mɔnastεr] m монастир. monastique А [mɔ-
nastik] adj монастирський. mono [] préf один. monocle А
[] m монокль. monolithe А [] m моноліт. monoski П [] m
однолижжя, ковзання на одній лижі. monosyllabe А
[mɔnɔsilab] m односкладове слово. monotone А
[mɔnɔtɔn] adj монотонний.
jean, ne П [ʒan] 1 m джинси 2 J. n Жан, Жанна
Jérôme [] m Ярема. jérémiade А [] f жалоба
Jésus Г [] 1 m Ісус: l’Enfant Jésus 2 interj боже мій!
jésuite Ч [] m єзуїт
jet А [] m 1 сопло 2 струмінь. abject, e А [abʒεkt] adj
мерзенний. abjection А [abʒεksj] f ницість. adjectif, ive
А [adʒεktif] 1 m прикметник 2 adj прикметниковий.
adjectival, e, aux П [adʒεktial, o] adj прикметниковий. as-
sujettir А [asyʒetir] vt піддавати. conjecture А [kʒεktyr]
f припущення. conjecturer А [kʒεktyre] vt припустити.
déjection А [] f випорожнення. interjection А
[tεrʒεksj] f вигук. jetée П [ʒəte] f насип; пірс. jeter Р
[ʒəte] (tt) vt 1 кидати 2 закладати: jeter les fondements.
jeton Ч [] m жетон. objecter А [] vt заперечувати.
objectif, ive Ч [ɔbʒεktif, iv] 1 adj об’єктивний 2 m ціль.
objection Ч [] f заперечення. objet Р [ɔbʒε] m 1 предмет,
об’єкт 2 додаток: complément d’objet додаток 3 ціль 4
предмет, тема. projecteur А [] m прожектор. projectif, ve
А [] adj проективний. projectile А [] m 1 (метальний)
снаряд 2 кинутий зі силою предмет. projection А [] f 1
проекція 2 зображення. projet Р [prɔʒε] m проект, задум.
projeter Ч [prɔʒte] (tt) vt 1 кидати, відкидати 2 задумува-
ти. rejet А [] m 1 неприйняття 2 викид. rejeter Ч [rəʒəte]
(tt) vt 1 знову кидати, перекидати 2 відкидати назад 3
перекласти вину + sur 4 переносити. rejeton А [rəʒət]
m син. sujet, te Р [syʒε, t] m 1 підмет 2 причина; à ce su-
jet по цій причині, з цієї нагоди; au sujet de по причині, з
нагоди 3 сюжет, тема. Le sujet d’examen. 4 особа, су-
б’єкт 5 пацієнт 6 Паризька опера танцівник, танцівниця
¶ 7 n підданий. trajet А [traʒε] m переїзд, проїзд, шлях,
дорога. vidéoprojecteur П [] m відеопроектор
jeu, x Р [ʒø] m 1 гра 2 heureux au jeu, malheureux en
amour щасливий у грі, нещасливий у коханні 3 avoir
beau jeu бути в сприятливих умовах 4 jeux de
physionomie міміка 5 робота. déjouer А [deʒwe] vt
розладнувати. enjeu, x А [ʒø] m 1 ставка 2 ціль, смисл
3 plur цілі й завдання. enjoué, e А [] adj грайливий. en-
jouement А [] m грайливість. jouer Р [ʒwe] 1 грати 2 vi +
sur, de зіграти, спекулювати на. jouet Ч [jwε] m іграшка.
joueur Ч [ʒwœr] m гравець. joujou, x А [] m іграшка.
surjouer П [] v перегравати
jeudi Ч [ʒødi] m 1 четвер 2 без артикля в цей четвер,
у четвер цього тижня 3 le jeudi в той четвер, у четвер
того тижня 4 le jeudi по четвергах
jeun А [ʒ] à jeun натще. déjeuner Ч [deʒœne] 1 m
обід; petit dejeuner сніданок 2 vi обідати. jeûne Ч [ʒøn] f
піст
jeune Р [ʒœn] 1 adj юний, молодий: jeune homme
молодик, юнак. Cet homme est jeune. 2 n юнак, юнка.
jeunesse Р [ʒœnεs] f юність, молодість. rajeunir А
[raʒœnir] vt омолоджувати. juvénile Ч [jyvenil] adj
юнацький
joaillerie Г [ʒɔajri] f ювелірний магазин
joaillier, ère Г [jɔaje, εr] n ювелір
Job П [ʒɔb] m Йов: gueux comme Job бідний як Йов
jockey А [] m жокей
 Joël З [] m Жоель
joie Р [ʒwa] m 1 радість: Quel joie de vous voir. 2 fille
de joie проститутка. jouir Ч [ʒwir] vi 1 користуватися 2
володіти, мати 3 насолоџуватися. jouissance Ч [ʒwiss]
f насолодження. jouissif, ve А [] adj збуджуючий. joyau,
x А [] m коштовність. joyeusement А [ʒwajøzm] adv
весело. joyeux, se Ч [ʒwajø, øz] adj радісний, веселий:
Joyeux Noël. joyeusement А [] adv радісно. Montjoie А
[mʒwa] interj бойовий клич французів. réjouissant, e А
[] adj веселий. réjouir Ч [reʒwir] 1 vt радувати, веселити;
тішити 2 v pron радіти
joindre Ч [ʒwdr] Passé: joignit. Présent: joins, joint;
joignons, joignent; joigne. Participe: joint. vt 1 з’єднувати
2 зв’язатися. adjoindre А [] vt призначати. adjoint А [] m
заступник. adjonction Ч [adʒksj] f додавання. ci-
joint, e Ч [siʒw] adj до цього додається. conjoint, e А
[kʒw, t] 1 n чоловік, дружина 2 adj спільний.
conjonction А [] f сполучник. conjoncture А [kʒktyr]
f ситуація. conjugal, e, aux А [] adj подружній, шлюб-
ний. conjugaison Г [kʒygεz] f дієвідмінювання. con-
juguer А [] vt поєднувати. disjoindre Ч [disʒwdr] vt
роз’єднувати. disjoint, e А [] adj роз’єднаний.
disjonction А [] f розділення. enjoindre А [] vt
наказувати. injonctif, ve А [] adj наказовий. injonction А
[ʒksj] f наказ. joint, e Ч [ʒw, t] 1 m прокладка 2
adj складений: les mains jointes зі складеними руками.
jonction А [] f з’єднання. rejoindre Р [rəʒwdr]
приєднатися; підійти. subjonctif Г [] m умовний спосіб.
subjuguer А [sybʒyge] vt підкорювати
joli Р [ʒɔli] adj красивий: un joli chapeau / Un bas fin et
blanc, une robe de soie, une guimpe de dentelle, un joli
soulier au pied, un frais ruban sur la tête, ne font point
jolie une femme laide, mais font belle une femme jolie, sans
compter les mains qui gagnent à tout cela; les mains, chez
les femmes surtout, ont besoin de rester oisives pour rester
belles. joliesse Г [] f витонченість. joliment А [ʒɔlim]
adv витончено; мило
jonc А [ʒ] m тростина
joncher А [] vt устеляти, посипати
jonquille Г [] f нарцис
José З [] m Жозе. Joseph З [ʒɔzεа] m Жозеф
joue Р [ʒu] f 1 щока. mettre en joue прицілитися 2
coucher [mettre, tenir] en joue взяти на приціл 3
embrasser sur les deux joues розцілувати в обі щоки.
joufflu, e А [jufly] adj розм. товстощокий
jour Р [ʒur] m 1 день: l'autre jour недавно; якось-то :
Quel jour sommes-nous ? 2 життя 3 просвіт 4 percé à jour
проколотий наскрізь 5 світло: au point du jour на
світанку; petit jour світанок 6 сьогоднішній день; наш
час: mettre à jour підсумувати 7 au jour d'aujourd'hui
прост. сьогодні, ниньки. ajouré, e Г [] adj наскрізний,
ажурний. ajourner А [] vt відкладати, переносити.
aujourd’hui Р [oʒurdɥi] сьогодні: Aujourd’hui, nous
sommes le lundi. / Aujourd’hui, nous sommes en février.
bonjour Ч [bʒur] вітання при зустрічі й прощанні до-
брий день! доброго дня! добрий ранок! доброго ранку!
1 m «добрий день!», «доброго дня!»: Un bonjour à tous.
2 interj. journal, aux Р [ʒurnal, o] m 1 газета 2 щоденник,
журнал: journal de bord бортовий журнал 3 інформацій-
ний бюлетень; хроніка; journal télévisé телевізійні
новини. journalier, ière А [] adj щоденний. journalisme
А [] m журналістика. journaliste Ч [ʒurnalist] n
журналіст. journalistique А [] adj газетний. journée Р
[ʒurne] f день: C’est un grand journée. journellement adv
щоденно. mise à jour виправлення. séjour Ч [seʒur] m 1
перебування, проживання 2 помешкання. toujours Р
[tuʒur] adv 1 всякий раз, повсякчас, завжди 2 усе ще, як
раніше 3 усе-таки; у будь-якому випадку. …comme ils
pensèrent qu'après avoir rejoint son homme ou l'avoir per-
du de vue, d'Artagnan finirait toujours par remonter chez
lui…
jouxter А [] vt знаходитися поряд. jouteur А [ʒutœr] m
суперник
jubilé А [] m п’ятдесятиріччя. jubilation А [] f радість
judaïsme Г [] m юдаїзм
juge Р [ʒyʒ] n суддя: juge des tutelles суддя по справах
опіки. judiciaire А [ʒydisjεr] adj судовий.
judicieusement А [ʒydisjøzm] adv розважливо.
judicieux, se А [ʒydisjø, z] adj розсудливий. judo Ч
[ʒydo] m дзюдо. juge d’instruction Ч [ʒyʒdstryksj]
m слідчий. jugement Ч [ʒyʒm] m 1 судження; здоро-
вий ґлузд 2 засудження, вирок 3 суд. juger Р [ʒyʒe] vt 1
судити, винести вирок 2 судити, вирішити. jugerie П []
f суддівство. préjudice А [] m шкода. préjugé А [] m
упередження
juif, ve Ч [ʒɥif, v] 1 adj єврейський 2 n жид. juiverie А
[ʒɥivri] f єврейство
juin Ч [ʒɥ] m червень
Julie Ч [ʒyli] f Юля. juillet Ч [ʒɥijε] m липень. Julien З
[ʒylj] m Жульєн
jumeau, elle, eaux Ч [ʒymo, εl] 1 n близнюк 2 f plur
бінокль
jument А [] f кобила
jungle А [ʒgl] f џунглі
jupe Ч [ʒyp] f спідниця. jupon А [] m нижня спідниця
Jupiter [ʒypite] m Юпітер
jurer Ч [ʒyre] 1 vt клястися, присягатися + inf ¶ vi 2
лаятися 3 + avec не гармоніювати. juré, e Ч [] n
присяжний. abjuration А [] f відрікання. abjurer А [] vt
відрікатися від віри. adjurer А [adʒyre] vt благати,
молити; заклинати. conjurer А [kʒyre] vt 1 запобігти 2
заклинати; благати. injure Ч [ʒyr] f 1 образа 2 лайка:
lancer des injures лаятися. juridique А [ʒyridik] adj
правовий. jurisprudence Г [ʒyrispryds] f судова прак-
тика. juriste А [] n юрист. juron Ч [ʒyr] m лайка. jury
А [] m суд присяжних. parjure А [] 1 m віроломство 2
adj віроломний. parjurer Г [] v pron порушувати клятву
jus Ч [ʒy] m сік. juteux, se Г [] adj соковитий
jusque, qu’ Р [ʒyskə, k-] adv 1 до, доки; jusque-là доти;
до тих пір, до того часу 2 jusqu’à аж до 3 jusqu’à ce que
+ subj loc adv до тих пір поки, поки не. jusqu’à Ч
[ʒyska] до
juste Р [ʒyst] adj 1 тісний 2 справедливий: C’est juste.
¶ 3 adv точно, як раз ¶ m 4 праведник 5 au juste loc adv в
точності. ajustable А [] adj підлаштовний. ajusté, e А []
adj точний. ajustement А [] m налагодження. injuste Ч
[ʒyst] adj несправедливий. injustement А [ʒystəm]
adv несправедливо. injustice Ч [ʒystis] f несправед-
ливість. injustifié, e А [ʒystifje] adj невиправданий,
необґрунтовний. justaucorps Г [ʒystokɔr] m камзол. jus-
tement Ч [ʒystəm] adv точно; як раз, саме. justesse А
[ʒystεs] f правильність, точність. justice Р [ʒystis] f 1
справедливість: rendre justice à qn віддати належне 2 су-
ддівство. justiciable А [ʒystisjabl] adj підсудний. justi-
cier А [ʒystisje] m заступник; борець за справедливість.
justification А [ʒystifikɑsj] f оправдання. justifier Ч
[ʒystifje] vt оправдувати. rajuster А [raʒyste] vt
пристроювати
k А [ka] буква
kangourou Ч [kguru] m кенгуру
karaté Ч [karate] m карате
képi Ч [kepi] m військовий головний убір
kid [] m малюк
kif, kief Г [kif; kif, kjεf] араб. m наркотик суміш
тютюну й гашишу
kilométrage П [] m кілометраж
kilomètre Ч [kilɔmεtr] m кілометр
kilowatt Ч [kilɔwat] m кіловат
kimono Ч [kimɔno] m кімоно
kiosque А [] m кіоск
kitsch А [kit∫] m дешевинка
kiwi А [] m ківі
km kilomètres
krach А [krak] m крах
kurde Г [] adj курдський
l, elle А [εl] буква
l' [l] le, la
la Р [la] f le
là Р [la] adv 1 там 2 той: à cette heure-là 3 c’est là ось,
от, ось це: C’est là un resultat sensationnel. 4 loc adv de là
звідти; par là тим самим 5 у цю мить: Là, ce sera
nettement plus long. ¶ 6 interj là, là ! ну, ну, ну-ну! là-bas
Ч [labɑ] там, туди. là-haut Ч [lao] adv неверху; наверх
label А [] m клеймо
labeur А [] m праця. collaborateur, trice А [] n
співробітник. collaboration А [] f співпраця. élaboration
А [] f обробка. élaboré, e А [] adj розроблений, продума-
ний. laboratoire А [labɔratwar] m лабораторія
labour А [] m 1 орання 2 зоране поле. labourage Г []
m хліборобство. labourer А [] vt скопати; скородити.
laboureur А [] m хлібороб
labrador А [] m порода собаки лабрадор
labyrinthe А [] m лабіринт
lac Ч [lak] m озеро
lacet Ч [lasε] m шнур
lâche Ч [lɑ∫] 1 m боягуз; негідник ¶ adj 2 підступний,
підлий, нікчемний 3 розпущений, ненатягнутий.
lâchement А [] adv підло. lâcher Ч [lɑ∫e] vt 1 відпускати;
розпускати шнурівку 2 lâcher le coup вистрілити 3 не
стримати ¶ lâcher prise 4 випускати з рук, випускати
здобич 5 відступати, відмовитися від подальших спроб.
lâcheté А [] f боягузтво. relâche А [] n sans relâche loc
adv безперервно. relâché, e А [] adj розхлябаний.
relâcher А [rəlɑ∫e] vt випускати на волю
laconique Г [] adj короткий. laconiquement А [] adv
коротко. laconisme А [] m небагатослівність
lacunaire Г [] adj частковий
ladre Г [ladr] 1 adj скупий 2 n скнара
lagune А [] f лагуна
lai А [lε] 1 m невелика поема 2 adj мирський
laïc; laïque А [laik] adj світський
laid, e Ч [lε, lεd] adj 1 некрасивий 2 жахливий
laidement Г [] adv некрасиво
laideron Г [] f, m уродець
laideur А [] f уродство
laine Ч [lεn] f шерсть
laisser Ч [lεse] vt 1 залишати 2 + inf дозволити, давати
3 + de + inf cela ne laisse pas de m'inquiéter це не може
мене не турбувати. laisse Ч [lεs] f поводок. laisser-aller
invar А [lεseale] m невимушеність. laisser-faire invar П
[] m невтручання. laissez-passer invar П [] m пропуск
lait Ч [lε] m молоко: poudre de lait. lacté, e А [] adj
молочний. laiterie Г [] f молокозавод. laiteux, se А [] adj
молочного кольору. laitier, ière А [lεtje, εr] 1 adj моло-
чний 2 n молочник. laitue А [] f салат-латук
lambeau, x Ч [] m шмат
lambiner А [] vi мешкати
Lambres З [] община Ламбр
lame Ч [lam] f 1 лезо 2 шпага. bonne lame умілий
фехтувальник. une des premières lames du royaume 3
хвиля 4 тонка пластинка
lamenter А [lamte] 1 vi кричати 2 v pron жалкувати.
lamentable Ч [lamtabl] adj жалібний. lamentation А
[lamtɑsj] f жалоби, стогін, плач
lampe Ч [lp] f лампа, світильник. lampe-témoin П []
(s + s) f контрольна лампа
lance А [] f спис. élan Ч [el] m 1 порив; зусилля 2
розбіг: prendre son élan розбігтися 3 мах. élancer Ч
[else] v pron кидатися, метнутися, кинутися вперед.
élancé, e А [else] adj стрункий. lancé, e А [] adj
відомий. lancement А [] m 1 запуск 2 стартап. lancer Ч
[lse] vt 1 кидати 2 проводити 3 спускати, запускати.
landau А [] m коляска
lande А [ld] гал. f ланди, піщані рівнини
langoureux, se А [lgurø, z] adj томний
langue Ч [lg] f 1 язик. prendre la langue avec qn
переговорити, перемовитися 2 мова: la langue française
3 avoir qch au bout de la langue вертітися на язику.
langage А [lgaʒ] m мова. langagier, ère А [lgaʒje, εr]
adj мовний. Languedoc З [lgədɔk] «мова» ок m край
Лангедок Окситанії. Languedocien, ne З [] n лан-
гедочець
languissamment А [lgisam] adv в’яло
languissant, e Ч [lgis, t] adj 1 в’ялий 2 томний
lanière А [lanjεr] f ремінець
lansquenet Г [lskənε] m гра в карти
lanterne Ч [ltεrn] f ліхтар
Laos С [] Лаос
lapider А [lapide] vt каменувати
lapin Ч [lap] m кролик
lapon, ne Г [] adj лапландець
lapsus А [] m обмовка
laquais А [lakε] m лакей
laque А [] f лак
lard А [lar] m сало
lardoire П [lardwar] f шампур, шпага
large Р [larʒ] 1 adj широкий 2 (large, s) adv large ouvert
вікритий навстіж 3 être au large бути на відкритому
місці; au large геть!
largement Ч [] adv щедро
 largesse А [] f щедрість
largeur А [larʒœr] f ширина
larme Р [larm] f сльоза: rire aux larmes сміятися до
сліз
larmoyer Г [] vi хникати
larron, nesse А [lar] n злодій, розбійник
larronneur З [] m розбійник
larvé, e А [] adj скритий
larynx А [larks] m гортань
las, se Ч [lɑ, s] adj змучений
lasagne А [] італ. f широка лапша
laser Ч [lazεr] m лазер
lasser Ч [lase] 1 vt утомлювати 2 v pron утомитися
lassitude А [lasityd] f утома
lasso Г [] m аркан
latéral, e, aux А [] adj боковий. ablatif П [ablatif] m
відкладальний відмінок. collatéral, e, aux А [] adj
побічний. collation А [] f пригощення. corrélation Ч
[kɔrεlɑsj] f співвідношення. dilatation А [dilatαsj] f
розширення. dilater А [dilate] v pron розширюватися:
son cœur se dilate de joie його серце наповнене радістю.
dilation З [] f уподібнення. dilatoire Г [dilatwar] adj
відстрочуючий. latin, e Ч [lat, in] adj латинський.
latiniser А [] vt латинізувати. latiniseur П [] m. latinisme
П [] m лінгв. латинізм. latitude А [] f широта. latte А [] f
рейка. prélat А [prela] m прелат. relater А [] vt
викладати. relatif, ive Ч [rəlatif, v] adj відносний.
relation А [] f 1 plur стосунки, відносини 2 відношення.
relativement А [] adv відносно. relativiser А [] vt
обмежувати, увідноснювати. relation Ч [rəlɑsj] f 1
відношення 2 plur відносини. relativement Ч
[rəlativəm] adv відносно. superlatif Г [] m найвищий
ступінь
laudatif, ve А [] adj хвалебний
Lauragais С [] край Окситанії
lauréat, e А [] n лауреат
laurier А [lorje] m лавр
lave А [] f лава
laver Ч [lave] vt мити. lavable А [] adj який миється.
lavabo Ч [lavabo] m умивальник. lavage А [] m прання.
lavandière Г [] f прачка. lave-glace Ч [lavglas] m
склоомивач. lave-linge invar А [] m пральна машина.
laverie П [] f механізована пральня. lave-vaisselle П [] m
посудомийна машина
lazzi Г [ladzi] m насмішка
le, l'; la, l'; les Р [lə, l-, la, le (lε)] 1 dét art déf ¶ pron non
autonome 3 pers знахідний відмінок — прямий додаток
його, її, їх 2 перед дієсловом 3 після дієслова через
розділку в наказовому способі
leader Г [lidœr] англ. m лідер
lèchefrite Г [] f піддон під вертелом
Lefévre З [ləfevr] n
légal, e, aux А [] adj законний. illégal, e, aux А [] adj
незаконний. illégalement А [] adv незаконно. illégalité Г
[] f незаконність. illégitime А [] adj незаконний.
légalement А [] adv законно. légataire А [] n
спадкоємець. légiférer А [] vi видавати закони. législatif,
ve А [] 1 adj законодавчий 2 f plur вибори в законодав-
чий орган. législation А [] f законодавство. légiste А [] m
законознавець. légitimation А [] f узаконення. légitime
Ч [leʒitim] adj 1 законний 2 правомірний ¶ 3 f законна
частина майна. légitimement А [] adv законно. légitimer
А [leʒitime] vt узаконювати, узаконити. légitimité А [] f
законність. privilège Ч [privilεʒ] f привілегія, виключне
право. privilégier А [privileʒje] vt надавати переваги
léger, ère Р [leʒe, εr] adj 1 легкий: Le pop corn, c’est
léger. 2 швидкий, спритний. il a la main légère він
забіякуватий 3 легковажний 4 тонкий 5 невимушений 6
гнучкий. légèrement Ч [leʒεrm] adv легко; легенько,
потрохи; тихо. сlégèreté Ч [leʒεrəte] f 1 легкість 2 непос-
тійність
légume Ч [legym] m овоч
lendemain Р [ldəm] m 1 на другий день, на
наступний день 2 les lendemains qui chantent світле
майбутнє
lent, e Ч [l; lt] adj 1 повільний 2 млявий, не-
квапливий. lentement Р [ltəm] adv повільно. lenteur
Ч [ltœr] f повільність. lentille А [] f сочевиця
lequel, laquelle; lesquels, lesquelles Р [ləkεl, lakεl, lekεl]
(duquel; desquels, desquelles; auquel; auxquels, auxquelles)
pron який 1 relat 2 inter
les Р [le] pron non autonome plur вони в непрямих
відмінках 1 перед дієсловом: je les reconnais 2 після
дієслова через розділку в наказовому способі ¶ 3 art déf
plur
léser А [] vt ущемляти
lésine Г [] f скнарість, скупість
lésinerie П [lezinri] f скнарість
lessivage П [] f прання
lessive А [lεsiv] f миючий розчин
leste А [lεst] adj моторний
lestement А [lεstəm] adv спритно
léthargie А [] f заціпеніння
Lettonie С [] f Латвія
lettre Р [lεtr] f 1 лист: Une lettre pour vous. 2 буква. à la
lettre буквально 3 plur освіченість 4 lettre de change
переказний вексель belles-lettres П [] f plur художня
література, беллетристика. illettré, e А [ilεtre] adj негра-
мотний. illettrisme П [] f малограмотність. littéraire А []
adj літературний, художній. littéralement Ч [literalm]
adv буквально. littérature А [] f література, словесність.
newsletter П [] англ. f газета
leur, leurs Р [lœr; lœr, lœrz-] 1 dét adj їх ¶ leur pron non
autonome 3 pers plur давальний відмінок — непрямий до-
даток їм 2 перед дієсловом 3 після дієслова через
розділку в наказовому способі ¶ 4 pron autonome їхній
leurrer А [] vt заманювати
lever Р [ləve] (lève [lεv]; levons [ləv]) vt 1 піднімати
2 усувати; відміняти 3 набирати війська 4 v pron підні-
матися ¶ m 5 схід; сходження 6 підйом; ранковий вихід
короля. élevage А [] m тваринництво. élève Ч [elεv] n
учень, учениця. élevé, e Ч [eləve] adj високий, підвище-
ний. élever Р [eləve] vt 1 піднімати, підвищувати 2
виховувати. éleveur, se А [elvœr, øz] n скотовод.
enlèvement Ч [lvm] m викрадання. enlever Р
[lve] m 1 знімати, піднімати 2 викрадати 3 позбавляти
4 забирати, відвозити. levain А [ləv] m дріжджі,
закваска. levée А [] f 1 зняття 2 підняття 3 отримання 4
набір рекрутів. levier Ч [ləvje] m важіль. prélever А [] vt
вираховувати, брати наперед. relevailles А [] f plur
молитва, благословення після родів. relève А [] f зміна.
relevé А [] m 1 короткий огляд 2 виписка. relèvement А
[] m підняття. relever Р [rələve] (è) vt 1 відмітити 2 підні-
мати; прибирати; ставити на місце; поправити 3 (de)
звільнити від 4 v pron піднятися. soulèvement А [] m під-
няття. soulever Р [suləve] 1 vt піднімати ¶ v pron 2
припідніматися 3 хвилюватися
lèvre Р [lεvr] f губа: se mordre les lèvres кусати губи.
la lèvre supérieure. labial, e, aux А [] adj губний. bilabial,
e, aux А [] adj двогубний. labialiser [] vt огублювати.
labio-dental, e, aux П [] adj губно-зубний.
lexique А [] m словниковий склад. lexème А [] m
лінгв. словоодиниця. lexical, e, aux А [leksikal, o] adj
словотвірний. lexicographe А [] n словоописувач.
lexicographie А [] f словоопис. lexicologie А [] f
словознавство
lézard Ч [lezar] m ящірка
Liban С [] m Ліван
libre Р [libr] adj вільний: libre comme l'air вільний як
птах: Le parking est libre. délivrance А [delivrs] f
звільнення. délivrer Ч [delivre] vt 1 звільняти 2 видавати.
libéral, e, aux А [] adj 1 ліберальний 2 заст. щедрий. li-
béralité А [liberalite] f щедрість. libérateur, trice А [li-
beratœr, tris] n визволитель. libération А [] f звільнення.
liberté Р [libεrte] f 1 свобода, воля 2 сміливість
вільність: prendre la liberté de насмілитися, відважитися
на; mettre en liberté випустити на свободу, звільнити з-
під варти. libertin, e А [] n розпутник. librement Ч [li-
brəm] adv вільно. livraison Ч [livrεz] f доставка.
livre А [livr] 1 f фунт, міра ваги 380-550 г, в Парижі
489,5, в Канаді 453,6 г 2 лівр, старовинна французька
монета = 20 су = 240 деньє. livrer Р [livre] vt 1
видавати, відпускати; доставити, поставляти 2 видава-
ти, передавати, віддавати 3 зраджувати, виказувати, ви-
давати 4 livrer (une) bataille давати бій ¶ v pron + à 5 вда-
ватися 6 довіритися. livrée А [livre] f ліврея
licence А [] f вільність
licencié, e Г [lissje] n кандидат наук
licencier А [] vt звільняти
lichette А [] f шматочок
licite А [] adj законний
lier Ч [lje] vt 1 в’язати. lier une sauce загущувати соус
2 зв’язуватися; об’єднуватися, єднатися почуттями,
разом займатися. les autres liaient des parties contre les
pages et les gardes du cardinal-duc. alliance Ч [aljs] f 1
альянс, союз 2 колечко. allié, e Ч [alje] n союзник. allier
А [] 1 vt з’єднувати 2 v pron + à змішуватися, з’єднува-
тися, поєднуватися з. délier А [delije] vt 1 розв’язувати 2
звільняти. liaison Ч [ljεz] f 1 зв’язок 2 злиття. liasse А
[ljas] f купа. lie А [] f осад. lie-de-vin invar П [lidv] adj
колір бордовий. lien Ч [lj] m зв’язок. ralliement А [] m
signe de ralliement умовний знак (для розпізнавання
членів організації). rallier А [] vt 1 приєднатися до 2
об’єднати, приєднати ¶ v pron 3 зібратися 4 + à приєдна-
тися. relier Ч [rəlje] vt з’єднувати. religieusement А
[rəliʒjøzm] adv 1 свято 2 благоговійно. religieux, se Ч
[rəliʒjø, z] 1 adj релігійний, віруючий 2 n монах. religion
Р [rəliʒj] f віра; віросповідання
lieu, x Р [ljø] m 1 місце. au lieu de замість; au lieu que +
subj loc conj замість того щоб; en premier lieu loc adv в
першу чергу; avoir lieu мати місце, відбуватися; de haut
lieu високого походження. C’est un lieu étrange. 2 au lieu
et place від імені 3 lieu, s риба сайда
lieue Ч [ljø] f міра довжини льє
Liège [] Льєж, економічна столиця Валлонії. liégeois,
e З [] adj льєзький
lièvre Ч [ljεvr] m заєць. lévrier А [levrije] m гонча
ligne Р [liɲ] f 1 лінія: une ligne droite 2 шлях 3 напрям
4 зв’язок: en ligne на зв’язку
ligue А [lig] f ліга, союз: la (Sainte) Ligue католицька
ліга (XVI ст.). ligoter А [ligɔte] vt зв’язувати. liguer А
[lige] vt об’єднувати. obligataire А [ɔblgatεr] adj пози-
чальний. obligation А [ɔbligɑsj] f 1 обов’язок 2 зобо-
в’язання. obligatoire Ч [ɔbligatwar] adj обов’язковий. ob-
ligatoirement Г [ɔbligatwarm] adv обов’язково. obligé,
e Ч [ɔbliʒe] adj необхідний, обов’язковий. obligeamment
А [ɔbliʒam] adv люб’язно. obligeance А [ɔbliʒs] f лю-
б’язність. obligeant, e А [ɔbliʒ, t] adj люб’язний.
obliger Р [ɔbliʒe] vt змушувати, зобов’язувати + inf: être
obligé de faire qch бути зобов’язаним щось зробити
lilas Ч [lila] m бузок
Lille З [lil] надстароство Лілль волості Nord-Pas-de-
Calais, староство повіту Nord Північ
Lillers община Ліє округу Бетюн
lillois, e З [] adj лілльський
limaçon А [limas] m равлик
limbes А [] m plur лімб
lime А [lim] m напильник. limer А [lime] vt шліфувати
напильником. limite Ч [limit] f грань, рубіж: à la limite в
крайньому випадку. limiter Ч [limite] vt обмежувати + à
до. limitrophe А [] adj пограничний. sublime Ч [syblim]
adj 1 величний, високий 2 незрівнянний. sublimer Г
[syblir] vt возгоняти
limier А [limje] m шпигун
limon А [] m мул
limonade Ч [limɔnad] f лимонад
Limousin З [] m край Лімузен
Limoux З [] община
limpideА [] adj прозорий
lin А [] m льон
linceul А [lsœl] m покров
linge Ч [lʒ] m білизна. linger, ère А [lʒe, εr] n
кастелян, завідувач білизною. lingerie А [] f 1 білизна 2
магазин білизни. lingette П [] f іст. тканина підкладки
легка саржа; сорт фланелі. sèche-linge П [] m сушилка
для білизни
lingot А [] m злиток
linguiste А [lgɥist] m мовознавець
linguistique А [lgɥistik] 1 f мовознавство ¶ adj 2
мовозначий 3 мовний
linguistiquement А [] adv у мовному відношенні
lion, ne Ч [lj, ɔn] n 1 лев 2 відважний чоловік
lippée Г [lipe] f заст. ковток; шматок. franche lippée
заст. розм. даровий стіл
liquette А [] f нічна сорочка
liqueur Ч [likœr] f рідина. liquéfier А [likefje] vt ро-
зріджувати. liquidation А [likidɑsj] f розпускання. li-
quide А [likid] adj 1 плавний 2 рідкий. liquider А
[likide] vt розпускати. liquidité А [likidite] f ліквідність;
ліквідне майно
 lire Р [lir] Passé: lut. Présent: lisons. Participe: lu [ly].
vt читати. collecte А [kɔlεkt] f збір. collecter А [kɔlεkte] vt
збирати. collecteur, trice А [kɔlεktœr, tris] n збирач.
collectif, ive Ч [kɔlektif, iv] 1 adj громадський 2 m
робоча група. collection Ч [kɔlεksj] f підбірка.
collectionner А [kɔlεksjɔne] vt збирати. collectionneur, se
А [kɔlεksjɔnœr, øz] n колекціонер. collectivité А [kɔlεk-
tivite] f 1 громада 2 місцеве самоврядування. collégiale
А [kɔleʒjal] f колегіальна церква. collège Ч [kɔlεʒ] m
колеж, середня школа першого ступеня у Франції,
єдина школа без розподілу по типах навчання, як не-
повна загальноосвітня школа, 6-3 класи (з 11 до 15
років). Et Claudine et Annick, les jumelles, elles sont
toujours au collège ? collègue Ч [kɔlεg] m колега.
délégation А [] f представництво. délégué, e А [] n
уповноважений. dialectal, e, aux А [] adj говірковий.
dialecte А [djalεkt] m говірка. dialectologie П [] f лінгв.
électeur, trice А [] n виборець. élection Ч [elεksj] f 1
вибір 2 plur вибори. électoral, e А [] (s) adj виборчий.
élégamment А [] adv вишукано, елегантно. élégance Ч
[elegs] f вишуканість. élégant, e Ч [eleg] adj 1 елеган-
тний 2 вишуканий, витончений 3 делікатний 4 n чепу-
рун, џиґун, џенџик. élire А [] vt вибирати. élision А
[élizj] f випадання. élite Ч [elit] f еліта: d’élite
відбірний. idiolecte П [] m особливості мови особи.
intellect А [tεlεkt] m розум. intellectuel, le Ч [] adj
розумовий, поглиблений, витончений, заглиблений,
глибокий, мислительний. intelligence Р [tεliʒs] f 1
розум 2 знання 3 кмітливість 4 змова, таємні ві-
дносини. intelligent, e Ч [tεliʒ, t] adj тямущий. leçon
Ч [ləs] f урок. légendaire А [] adj легендарний.
légende Ч [leʒd] f 1 легенда, переказ, казка 2 легенда;
умовні позначення. légion Ч [leʒj] f легіон. léguer А
[lege] vt передавати. lecteur, trice Ч [lεktœr, tris] 1 n
читач 2 m lecteur CD (à laser) плеєр для компакт-дисків.
lecture Ч [] f читання, читка; розбір. réélection А [] f пе-
реобрання. relire А [rəlir] vt перечитати
lis А [lis] m лілія
lisier А [] m гній
lisière А [lizjεr] f окраїна
lisse А [] adj гладкий
lisser Ч [] vt лощити
liste Ч [list] f список
lit Р [li] m 1 ліжко; faire le lit застеляти ліжко; défaire
le lit вимнути ліжко; aller au lit лягати спати; lit de justice
іст. королівське крісло у парламенті; lit de mort
смертне ложе 2 русло
literie А [] f постіль
litière А [] f підстилка для тварин
litige А [] m судіння
litre Ч [litr] m літр. cl сантилітр
littoral А [] m побережжя
Lituanie С [] f Литва
liturgie А [lityrʒi] f служба Божа
livide Ч [livid] adj смертельно-блідий
lividité А [lividite] f мертвотна блідість, синюватість
livre Р [livr] 1 m книга: C’est un livre sur Mars. libraire
Ч [] n 1 книжний магазин 2 друкар. librairie А [] f
книгарня. livret А [] m посвідчення
lobby П [] англ. m лобі
local, e, aux Ч [] adj місцевий
localisé, e Ч [lɔkalize] adj місцевий, локальний,
локалізований
localité А [] f місцевість
locataire А [] n винаймач
locatif, ve А [] 1 adj орендний 2 m грам. місцевий
відмінок
location Ч [lɔkɑsj] f здаваня, взяття внайм,
напрокат, оренда
loch А [lɔk] m мор. лаг
loche [] m риба голець
loge Ч [lɔʒ] f 1 хижина 2 швейцарська, двірницька 3
ложа в театрі. amphibologique П [] adj двозначний.
analogie Ч [] f подібність. analogue А [analɔg] adj + à
схожий. apologue А [] m байка. déloger А [] vt
виживати. dialogue Ч [djalɔg] m діалог. dialoguer Г
[djalɔge] vt розмовляти. éloge Ч [elɔʒ] m хвала. élogieux,
se А [] adj похвальний, хвалебний. haplologie А [] f
спрощення. illogique П [] adj непослідовний. logement
Ч [lɔʒm] m 1 помешкання; житло 2 logement social
соціальне житло. loger Ч [səlɔʒe] 1 vi мешкати 2 vt посе-
ляти 3 v pron поселятися. loggia Ч [lɔdʒja] італ. f
лоджія. logiciel А [] m програмне забезпечення. logique
А [] adj логічний. logis Ч [lɔʒi] m житло, помешкання.
logistique А [] adj тиловий. monologue А [mɔnɔlɔg] m
монолог. monologuer Г [mɔnɔlɔge] vi говорити сам із со-
бою. néologique А [] adj. néologisme А [] m нове слово.
syllogisme П [] m умовивід. tautologie А [] f
повторювання
loi Р [lwa] f закон
loin Р [lw] adv далеко: de loin loc adv здалека. loin
de loc prép далеко того щоб; loin que + subj loc conj
зовсім не
lointain Ч [lwt] 1 m dans le lointain вдалині 2 adj
далекий
loir Ч [lwar] m соня
Loire З [] f Луара
loisible [] adj дозволений
loisir Ч [lwazir] m вільний час
lombard, e А [lbar] n 1 лихвар 2 Lombards лан-
гобарди
londonien, ne Г [] adj лондонський
Londres З [ldr] Лондон
l'on = on
long, ue Р [l, lg; lg] adj 1 довгий: à la longue loc
adv поступово. La route est longue. 2 тривалий;
довгостроковий ¶ 3 m довжина: le long de loc prép
вздовж. D’Artagnan continuait de se promener de long en
large… allongé, e Ч [alʒe] adj 1 видовжений 2 протяг-
нутий. allongement Г [alʒm] m подовження. al-
longer Ч [alʒe] vt 1 покласти, положити 2 нанести 3
витягувати 4 продовжувати. longanimité Г [] f
кроткість. long-courrier П [] m моряк далекого плаван-
ня. longer Ч [lʒe] vt іти вздовж чогось. longitudinal, e,
aux А [] adj поздовжній. longtemps Р [lt] adv довго;
давно; depuit longtemps уже давно. longuement А [] adv
довго, обширно. longueur Ч [lgœr] f 1 довжина 2
довгота, тривалість
loquacité А [] f балакучість. colloque А [] m спів-
бесіда. élocution А [elɔkysj] f манера говорити мова.
éloquence Ч [elɔks] f 1 виразність 2 красномовність.
éloquent, e А [] adj красномовний. interlocuteur, trice Ч
[tεrlɔkytœr] n співрозмовник. Mais, en arrivant à la
cuisine, la première chose qu'il aperçut fut son provocateur
qui causait tranquillement au marchepied d'un lourd
carrosse attelé de deux gros chevaux normands. ¶ Son
interlocutrice, dont la tête apparaissait encadrée par la
portière, était une femme de vingt à vingt-deux ans. … Les
deux interlocuteurs partirent donc au galop, s'éloignant
chacun par un côté opposé de la rue. interloqué, e А [] adj
збентежений. interloquer Г [] vt збентежити. locuteur А
[lɔkytœr] m мовець. locution А [lɔkysj] f вираз, зворот
loque А [lɔk] f клапоть
lord А [] люд m лорд. milord А [] [milɔr] m мілорд
lorgner А [] vt полядати збоку
Lorraine З [lɔrεn] нім. f край Лотарингія
lors Ч [lɔr] dès lors з того часу; з тих пір; lors de loc
prép під час; depuis lors з того часу. lorsque, qu’ Р
[lɔrskə, k-] коли, в той час як
lot А [lo] m набір
loterie А [] f лотерея
lotir А [lɔtir] vt розділяти
loto Ч [lɔto] m лото
lotte П [lɔt] f риба налим
lotus А [] m лотос
louche Ч [lu∫] 1 adj підозрілий 2 (moulé) à la louche
розм. те, що треба
louer Ч [lwe, lue] vt 1 брати напрокат 2 резервувати 3
хвалити 4 здавати ¶ 5 v pron радуватися + de. allouer А
[alwe] vt призначати. alouette А [alwεt] f жайворонок.
louange Ч [lwʒ] f хвала, похвала: à la louange de до че-
сті; у честь. loueur, se А [lwœ:r, ø:z; lu] n наймодавець
louis, e Ч [lwi, z] 1 m louis d'or луїдор, старовинна
французька золота монета в 20 франків ¶ L. n Луї, Луїз
2 L. XIII (1601–43), король Франції (1610–43) 3 Louis-
Philippe m король Франції з 1830 року до революції 1848
року
Louisiane А [] f колонія Луїзіана Франції
loup, louve Ч [lu, luv] n вовк
loup-garou Г [] (s + s) m перевертень
lourd, e Р [lur] adj 1 важкий 2 душний
lourdement А [] adv важко
lourdeur А [] f важкість
louvoyer Г [] vi мор. лавірувати
lover А [] v pron скручуватися
loyal, e, aux А [lwajal, o] adj 1 вірний 2 чесний
loyalement А [] adv вірно
loyauté Ч [lwajote] f 1 вірність 2 чесність
loyer А [lwaje] m плата за найм; квартирна плата;
орендна плата
Louvre, Le З [luvr] m Лувр, у минулому резиденція
королів, сьогодні музей
lubie А [] f розм. примха
lubricité А [lybrisite] f хтивість
lucratif, ve А [] adj прибутковий
ludique П [] adj ігровий
luette Г [lɥεt] f анат. язичок
luge Ч [lyʒ] f сани
lugubre А [lygybr] adj похмурий, сумний, тужливий;
млосний. lugubrement А [] adv похмуро, тужливо
lui Р [lɥi] pron autonome 3 pers sing m співвідноситься
з іменниками він 1 як підмет чи додаток 2 в
прийменникових виразах 3 непрямі відмінки він 4 в
називних реченнях 5 підсилення ненаголошеного
займенника ¶ non autonome m, f давальний відмінок —
непрямий додаток йому, її 6 перед дієсловом 7 після
дієслова через розділку в наказовому способі
luire А [lɥir] (lui) vi світитися; виблискувати.
allumage А [] m il a de l'avance [du retard] à l'allumage в
нього раннє, пізнє запалювання. allume-cigare А [] m
прикурювач. allumer Р [alyme] 1 vt запалювати 2 s’allu-
mer загорітися. allumette Ч [alymεt] f 1 сірник 2 pommes
allumettes тонка жарена картопля, соломка. allusion Ч
[alyzj] f натяк: faire allusion à натякати. élucider А []
прояснювати. enluminer А [] vt підрум’янювати.
enluminure А [] f мініатюра. illuminer А [ilymine] vt 1
освітлювати 2 осявати. illusion Ч [ilyzj] f обман. illus-
tratif, ve А [] adj показовий. illustration А [ilystrɑsj] f
знаменитість. illustre Ч [ilystr] 1 adj знатний, відомий,
знаменитий, славний, видатний 2 n заст. знаменитість.
illustrer А [] vt 1 проілюструвати 2 пояснити 3 стати ві-
домим 3 v pron прославитися. Lucas З [] m Лука. lucide
А [lysid] adj ясний. lucidité А [] f ясність. Lucie Ч [lysi]
f Люся. lueur Р [lɥœr] f відблиск. luisant, e А [lɥiz,t]
adj виблискуючий. lumière Р [lymjεr] f 1 світло: La
lumière est en haut. 2 ясність, прояснення: trait de lumière
несподівана думка; ménager la lumière sur пролити світ-
ло на 3 людина світоч, світило. luminaire Ч [] m
світильник. lumineux, se Ч [] adj 1 світлий 2 світловий 3
idée lumineuse. luminosité Г [] f світність. lustre А [] m
блиск. luxe Ч [] m 1 розкіш, лиск 2 задоволення.
Luxembourg [lyksbur] велике герцозтво Люксембург.
luxueux, se А [] adj розкішний. reluire Ч [rəlɥir] vi
виблискувати. reluisant, e А [rəlɥiz, t] adj блискучий
lundi Ч [ldi] m 1 понеділок 2 без артикля в цей
понеділок, в понеділок цього тижня 3 le lundi в той
понеділок, у понеділок того тижня 4 le lundi по
понеділках
lune Р [lyn] f луна, місяць
lunette Ч [lynεt] f 1 підзорна труба; телескоп 2 plur
окуляри
lutte Р [lyt] f боротьба; герць
lutter Ч [lyte] vi боротися: lutter contre боротися проти
lutteur, se А [] n борець
luzerne А [lyzεrn] m люцерна
lycée Ч [lise] m ліцей, другий ступінь середньої
освіти, повна середня освіта, 2-1 клас (з 15 до 18/19
років). Annick prepare son bac au lycée Sainte-Catherine.
lycéen, ne А [] n ліцеїст
lynx А [lks] m рись
Lyon П [lj] n надстароство Ліон
lyonnais, e П [ljɔnε, z] adj ліонський
lys 1 = lis 2 L. ріка
m, emme Ч [εm] 1 буква 2 M. Monsieur
macération А [maserɑsj] f умертвіння плоті
machine Ч [ma∫in] f 1 машина, станок; механізм 2
розм. споруда. machin А [] m така штука, штуковина.
machinal, e, aux А [] adj машинальний, автоматичний.
machinalement А [ma∫inalm] adv машинально.
machination А [ma∫inɑsj] f замисел. machiner А [] vt
задумувати. mécanique Ч [] adj механічний. mécanicien
Ч [mekanisj] m механік. mécanisme А [mekanism] m
механізм
mâche А [] f овочева валеріанела
mâcher А [] vt жувати. mâchoire Ч [mɑ∫war] f 1
щелепа 2 щока щипців. mâchonner Г [] vt 1 мямлити 2
пожовувати
maçon, ne А [] m каменяр
mâcon А [] m сорт червоного вина макон
macro [] préf дуже великий: macroscopie
macroéconomie П [] f макроекономіка
macroscopie П [] f макроскопія
maculer макати vt бруднити
Madagascar А [] держава Мадагаскар з офіційною
француькою мовою
madame Р [madam] (mesdames) f 1 пані 2 Madame
звертання до заміжньої жінки
mademoiselle, mesdemoiselles Ч [madmwazεl, med-] f 1
панна 2 Mademoiselle звертання до незаміжньої
дівчини панна, панночка; дівчина
madère А [] m сорт вина мадера
magasin Ч [magaz] m магазин. magazine Г [ma-
gazin] m регулярна передача на певну тему
mage А [] m маг. magicien, ne А [maʒisj, εn] n маг.
magie А [maʒi] f магія. magique Ч [maʒik] adj магічний
magnanimité А [] f великодушшя
magnétique А [] adj магнітний
magnétisme А [] m магнетизм
magnétoscope Ч [maɲetɔskɔp] m відеомагнітофон
magnificence А [maɲifiss] f пишність
magnifique Ч [maɲifik] adj 1 прекрасний, величний 2
вражаючий
magnifiquement А [] adv чудово
magot А [] m заст. виродок
mahométiste С [maɔmetist] m магометанин
mai Ч [mε] m травень
maigre Ч [mεgr] adj 1 худий; худорлявий 2 по-
ганенький
mail А [maj] m гра в м’ячі
maille А [maj] f 1 петля: cotte de maille кольчуга 2
старовинна дрібна мідна монетка: avoir maille à partir
avec qn не поладити з кимось
maillot Ч [majo] m майка
main Р [m] f рука: à la main у відкритій руці; dans
la main у закритій руці, в кулаці. à toutes mains на всі
руки; de longue main здавна, з давніх пір; за довгі роки.
à la main armée зройною силою; faire main basse заволо-
діти; on en est venu aux mains дійти до бійки; donner un
coup de main допомагати. main-d’œuvre П [] f робочі
руки. main-forte Г [mfɔr] m підтримка. manège Ч
[manεʒ] m 1 прийом 2 карусель 3 манеж. manette А [] f
1 ручка 2 джойстик. maniabilité А [] f маневреність.
maniement А [] m володіння. manier Ч [manje] vt 1
тримати в руках 2 заст. обмацувати, торкатися.
manière Р [manjεr] f 1 манера, спосіб, чин: de manière +
adj якимось чином, перекладається прислівником; de
manière que + subj так щоби, de toute manière, de toutes
manières у будь-якому випадку; à la manière de loc prép
на манір; manière de parler спосіб вираження. C’est la
bonne manière. 2 plur les bonnes manières хороші манери,
вихованість. maniéré, e А [] adj манірний
maint, e А [m, t] dét adj indéf неоднократний
maire Ч [] n мер, міський голова
mairie Ч [] f мерія, ратуша
mais Р [mε] conj 1 але, но: Mordaunt devint livide, mais
il ne poussa point un cri, mais n’appela point au secours. 2
ну: mais oui ну звичайно
maïs А [] m кукуруѕа
maison Р [mεz] f 1 дім: Ma maison est grande. 2
фірма, торговий дім 3 сім’я, рід, родина
maisonnette А [] f домик
maître, sse Р [mεtr, mεtrεs] n 1 господар ¶ m 2
майстер: le maître des clés 3 звертання метр при
іменуванні осіб недворянського походження,
ремісників, селян 4 f коханка ¶ adj 5 спритний 6 maître
hypocrite лицемір. contremaître Ч [ktrəmεtr] m
майстер, бригадир. magistral, e, aux А [] adj
учительський. magistrat Ч [maʒistra] m магістрат. ma-
gistrature А [] f магітратура; судове відомство. maîtrise
Ч [mεtriz] f 1 agent de maîtrise прораб; майстер 2
оволодіння 3 панування. maîtriser Ч [mεtrize] vt 1
побороти 2 засвоювати. petit-maître, petite-maîtresse Г
[pətimεtr] (s + s) n щиголь
majesté Ч [] f велич, величність
majestueux, se Ч [maʒεstɥø, z] adj величний
majestueusement А [maʒεstɥøzm] adv велично
majeur, e А [maʒœr] adj 1 більший 2 особливо важли-
вий, основний, головний ¶ 3 m середній палець
major Ч [maʒɔr] m 1 помічник командира полку по
адміністративно-господарській частині 2 майор
majordome А [maʒɔrdɔm] m дворецький
majorer Ч [maʒɔre] підвищувати ціни, податки
majoritaire А [] adj більшісний
majoritairement А [] adv в основному
majorité Ч [maʒɔrite] f 1 більшість 2 повноліття
majuscule А [] f велика (буква)
mal, maux Р [mal, mo] 1 m біль; avoir mal відчувати
біль + à; faire mal боліти про частину тіла 2 горе; біда 3
avoir du mal à faire qch важко щось робити; se donner du
mal старатися 4 adv погано; pas mal de немало, чимало:
Ça va coûter pas mal de voix au gouvernement. 5 se
moquer pas mal de плювати на. malade Ч [malad] adj
хворий: Qui est malade ? maladie Р [maladi] f хвороба.
maladif, ve А [] adj хворобливий. malice А [] f злоба.
malicieusement Г [] adv насмішливо. malicieux, se А []
adj хитрий, лукавий. malin, gne Ч [mal, iɲ] adj 1 злий
2 лукавий ¶ m 3 M. Лукавий 4 спритник
maladresse Ч [maladrεs] f невмілість, незграбність
malaga А [malaga] f сорт вина, винограду
malaise Ч [malεz] m тривога
malchance А [] f невдача
maldonne Г [maldɔn] f неправлильна роздача карт
mâle Ч [mɑl] 1 adj чоловічий 2 m самець
malencontreux, se А [malktrø, z] adj злощасний
malheur Р [malœr] m нещастя: quel malheur! яке горе!
malheureusement Ч [malœrøzm] adv 1 на жаль 2
невдало
malheureux, se Ч [malœrø, z] adj нещасний
malle Ч [mal] f чемодан
malmener А [] vt притісняти
 Malo С [malo] m Saint Malo підстароство
malsain, e А [mals, εn] adj нездоровий
Malte С [] f Мальта
maltraiter А [maltrεte] vt погано, грубо поводитися;
ображати; знущатися; катувати
malvoisie Г [malvwazi] f солодке вино мальвазія
maman Ч [mam] f мама: J’aime ma maman.
mamie Ч [mami] f бабуся
mammifères Г [] m plur ссавці
manant А [man] m мужик
manche Ч [m∫] f 1 ручка, рукоятка: manche à balai
палиця мітли 2 рукав 3 la M. протока Ла-Манш 4 тур;
партія: gagner la première manche виграти перший тур ¶
5 m телепень
manchette А [m∫εt] f манжета
manchon А [m∫] m рукав
mandarine А [] adj оранжевий
mander Ч [mde] vt 1 повідомляти 2 викликати.
commande А [] f 1 замовлення 2 управління.
commandement Ч [kɔmdm] m 1 командування;
управління 2 наказ. commander Ч [kɔmde] vt 1
наказувати; керувати 2 замовляти 3 викликати ¶ 4 v
pron сполучатися. commandeur А [] m 1 командор
ордену 2 la statue du commandeur невідворотність роз-
плати. commanditaire А [] m учасник-укладник коман-
дитного товариства. demande Р [dəmd] f 1 прохання
2 попит. demander Р [dəmde] 1 питати + à qn у когось:
demander son chemin / Je demande à monsieur quelque
chose. / On ne nous demande pas notre avis. 2 qn звати,
кликати: On demande M. Martin au téléphone. 3
вимагати, потребувати qch, просити + à qn когось, + de
faire qch зробити щось. Les enfants demandent plus d’ar-
gent. Je ne demande pas mieux. 4 se demander питати се-
бе. demandeur Ч [dəmdœr] m шукаючий mandat А
[mda] m повноваження. mandataire А [] 1 adj
уповноважувальний 2 n представник. mandater А [] vt
доручити. recommandation А [eəkɔmdɑsj] f 1 реко-
мендація: lettre de recommandation рекомендаційний
лист 2 настанова, вказівка. recommander Ч [rəkɔmde]
vt 1 радити 2 ввіряти, представити, відмітити.
redemander А [rədəmde] vt вимагати назад, знову
просити
mandorle П [] f мист. овал із зображенням Христа у
славі
manger Р [mʒe] 1 vt їсти 2 m їжа. mangeable Г [] adj
їстівний. mangeaille Ч [] f жратва. mangeur А [mʒœr]
m 1 їдок 2 mangeur d’enfant людоїд, злодій
manie Ч [mani] f манія, причуда
manipulation А [] f робота
manœuvre Ч [] f 1 маневрування 2 маневр, операція
manœuvrer А [] vi маневрувати
manque А [] m відсутність; нестача
manqué, e А [mke] 1 adj невдалий 2 m солодкий
пиріг
manquement А [] m порушення
manquer Р [mke] vt 1 спізнитися, пропустити 2
упускати, дати вислизнути: je n’y manquerai pas я обов’-
язково це зроблю ¶ vi 3 + de + inf бути відсутнім, мати
недостачу, бути позбавленим 4 (v impers) бути
відсутнім
mansarde Ч [msard] f мансарда
mansuétude А [] f добродушність
mante А [mt] f довга жіноча накидка
manteau, x Ч [mto] m 1 плащ, пальто 2 покров,
покривало
mantelet Г [] m 1 коротка жіноча накидка 2 щит 4
створка
mantisse П [] f матем. мантиса
manuel А [] m підручник
manufacturier, ère А [] adj промисловий
manuscrit Ч [manyskri] m рукопис
maquereau, s А [makro] m скумбрія
maquette А [] f макет
maquignon А [makiɲ] m перекупщик коней
marabout А [] m афр. знахар, чаклун
marâtre Г [] f мачуха
marais Ч [marε] m болото: marais salants соляні
розробки
marasme Г [] m застій
maraud, e Г [maro, d] n шахрай, шельма. marauderie
marbre Ч [marbr] m 1 мармур 2 вироби з мармуру.
marbré, e А [marbre] adj мармуровий. marbrer А [] vt
мармурувати, вимармурувати. marbrerie П [] f обробка
мармуру
Marcel, le З [marsεl] n Марсель, Марселина
mardi Ч [mardi] m 1 вівторок 2 без артикля в цей
вівторок, у вівторок цього тижня 3 le mardi в той
вівторок, у вівторок того тижня 4 le mardi по
вівторках
mare Ч [mar] f калюжа
maréchal, e, aux Ч [] n маршал
marelle Ч [marεl] f гра в класи
marge А [] f 1 край сторінки 2 запас 3 маржа, націнка
marguerite Ч [margərit] f ромашка
mari Р [mari] m муж, чоловік: C’est mon mari.
mariage Р [marjaʒ] m одруження, шлюб: un mariage
heureux. marié, e Ч [marje] adj жонатий, заміжня.
marier Р [marje] (marie [marij]) 1 vt женити; видати
заміж; одружити 2 se marier v pron + avec одружуватися,
женитися на комусь, вийти заміж за когось
Marie Ч [mari] f Марія. marial, e П [marjal] adj діви
маріїн
Marion Ч [marj] m
marjolaine А [marʒɔlεn] f трава майоран
marmiton А [marmit] m поваря
marmot А [marmo] m хлопча
marmotte Ч [marmot] f бабак
marmotter А [marmɔte] vt мурмотіти
marne Г [marn] f 1 мергель, рухляк, осадова гірська
порода змішаного глинисто-карбонатного складу, яка
представлена переважно вапняком та глинами,
поділяються на вапнякові, доломітові, глинисті,
кремнеземисті 2 ріка Марна
Maroc З [marɔk] m Марокко
marocain, e А [marɔk, εn] adj мароканський
maroufle А [marufl] m негідник
marque Ч [mark] f 1 знак, мітка; ознака 2 фірма 3
клеймо 4 прояв, свідчення. démarche Ч [demar∫] f 1
походка 2 спосіб дій 3 вчинок, дія, звернення.
démarcheur Г [] m комівояжер. marc А [] m 1 марка
2 M. Марк. marcassin Г [] m молодий кабан, кабанчик.
marche Р [mar∫] f 1 похід: une longue marche, marche à
pied 2 mettre en marche заводити, запускати 3 сходинка
4 марш, перехід, похід 5 дорога. marchepied А
[mar∫əpje] m сходинка; підніжка. marcher Р [mar∫e] vi 1
іти, крокувати, рухатися: marcher à pied 2 діяти, пра-
цювати. marcheur, se А [] m 1 ходун 2 учасник маршу ¶
3 adj швидкохідний. marquer Р [marke] vt 1 позначати;
помічати, записувати 2 + pour призначити. marqueterie
Г [] f дерев’яна мозаїка
marre П [mar] розм. adv 1 досить: j’en ai marre до-
сить, надоїло 2 (en) avoir marre осточортіло
marri, e Ч [mari] adj засмучений
marron Ч [marn] m каштан. tirer les marrons du feu
розгрібати руками жар. la soupe aux marrons.
marronnier А [marɔnje] m каштан
mars Ч [mars] m 1 березень 2 M. Марс
Marseille П [marsεj] Марсель
marseillais, e З [marsεjε, z] adj марсельський
marteau, x Ч [marto] m молот, молоток
martelé, e А [] adj чеканний
marteler А [martəle] (è) vt 1 кувати 2 клеймити 3
чеканити слова
martial, e, aux А [marsjal] adj бойовий
martien, ne Г [] n марсіанин
Martin, e Ч [mart, εn] n 1 Мартин 2 Saint-Martin
острів
Martinique А [] f заморський край Мартініка Франції
martinet Г [] m бич
martingale Г [martgal] f мартингал, ремінь вуздечки
Martinique С [] f Мартініка
martre А [] f куниця
martyr, e Ч [martir] n мученик
martyre А [martir] m мучеництво
mascarade А [maskarad] f маскарад
masculin, e А [maskyl, εn] 1 adj чоловічий 2 m чоло-
вічий рід
masculinité А [] f переважне право чоловіка на
спадщину
masque Ч [mask] m маска
masqué, e А [] adj в масці
massacre А [] m різня
massacrer А [] vt вирубати
massacreur А [] m каратель
masse Р [mɑs] f маса
masseur, se Г [] n масижист
massif, ve Ч [masif, v] 1 adj масивний; потужний 2 m
чаща
massue А [] f булава
masure А [mazyr] f мазанка
mat, e А [mat] 1 m мат ¶ adj 2 матовий 3 son mat приг-
лушений звук
mât А [] m щогла. mâtereau А [] m мор. коротка
щогла
match Г [] англ. m матч
matelas Ч [matla] m матрас. matelot Ч [] m матрос.
matelote Г [] f рибна страва під винним соусом
Mathilde [] f Матільда
matin, e Р [mat] m 1 ранок: de bon matin, de grand
matin раннім ранком. C’est le matin. 2 уранці, ранком:
lundi matin 3 місцевий відмінок двоїни зранку, ранками,
по ранках ¶ 4 f plur утреня, заутреня. matinal, e, aux А []
adj ранковий. matinée Ч [matine] f ранок
mâtin, e А [] n грубіян
matois, e А [matwa, z] n хитрець
matos П [] m обладнання
mater А [] vt ставити мат
Maur З [] n
Maurice З [] острів Маврикій
mauritanien, ne А [] adj мавританський
mausolée А [] m мавзолей
maussade А [mosad] adj понурий
maussaderie Г [] f понурість
mauvais, e Р [movε, z] adj 1 поганий: il fait mauvais
стоїть погана погода. C’est mauvais. 2 adv погано
mauve Ч [] adj бузковий
maxillaire А [maksilεr] adj щелепний
maximum А [] m максимум. maxi А [] 1 invar adj
maximal 2 préf . maximal, e, aux П [] adj найбільший.
maxime А [maksim] m правило
Mayenne З [] округ
mayonnaise А [majɔnεz] f майонез
me, m’ Р [mə, m-] pron non autonome 1 pers sing 1 зна-
хідний відмінок — прямий додаток мене 2 давальний
відмінок — непрямий додаток мені 3 réfl непрямий
відмінок — прямий і непрямий додаток себе, собі
mé [me] préf заперечення: mésestime
mea culpa П [meakylpa] m визнання своєї провини,
каяття
méandre А [] m меандр
Meaux [mo] підстароство Мо Іль-де-Франсу
méchant, e Ч [me∫, t] m 1 злий, злобний 2
небезпечний 3 поганий, кепський
mèche Ч [mε∫] f трут
méconnaître А [] vt відрікатися
méconnu, e А [mekɔny] adj невизнаний
mécréant, e А [] adj невірний
médaille Ч [medaj] f медаль
Medan З [məd] n
Médard З [medar] n
médecin, e Р [meds, ] 1 médecin n лікар: un grand
médecin 2 f медицина
Médelin З [medəl] n
Médelon З [medəl] n
média А [] засіб оповіщення
médiateur А [] m посередник
médiation А [] f посередництво
médiatique П [medjatik] adj зв’язаний зі ЗМІ
médiatiser А [] vt поширювати по ЗМІ
médical, e, aux Ч [medikal] adj медичний, лікувальний
médicament Ч [medikam] m 1 ліки 2 médicament
générique нефірмові ліки з патентом у держави
médicinal, e, aux Ч [medisinal, o] adj лікувальний
médiéval, e, aux А [medjeval, o] adj середньовічний
médiocre Ч [medjɔkrə] adj посередній
médiocrement Ч [medjɔkrəm] adv посередньо
médiocrité А [medjɔkrite] f 1 середній достаток 2
середина: médiocrité dorée золота середина
médire Ч [medir] (médisez) vi злословити + de про
médisant, e А [mediz, t] 1 adj лихослівний 2 n
пліткар
méditation А [meditɑsj] f роздуми
méditer А [medite] vi роздумувати
médius Г [medjys] m середній палець
meeting Ч [mitiŋ] англ. m зібрання
méga [] préf величезний: mégapole
mégapole П [megapɔl] f мегаполіс
mégarde А [megard] par mégarde loc adv ненавмисне,
випадково
mégot Ч [mego] m недопалок
meilleur, e Р [mεjœr] 1 adj кращий: Je suis meilleur. 2
m найкраще
mélancolie Ч [melkɔli] f меланхолія; замисленість
mélancolique Ч [melkɔlikə] adj меланхолічний
mélancoliquement А [melkɔlikəm] adv мелан-
холічно
mélancoliser П [] vi ставати меланхолічним
mélange Ч [melʒ] m 1 суміш 2 домішка
mélanger А [] vt змішувати
Mélanie Ч [melani] f Меланя
mêlé, e А [mεle] 1 adj змішаний 2 f сутичка
mêler Р [mεle] vt 1 змішувати 2 сплутувати ¶ 3 v pron
втручатися + de + inf: de quoi vous mêlez-vous? яке вам
діло до цього?
Mélodie Ч [melodi] f
mélodieux, se А [melɔdjø, z] adj милозвучний
melon А [] m диня
Melun [məl] староство Мелен
membrane А [mbran] f плівка
membraneux, se А [] adj плівчастий, перетинчастий
membre Р [mbr] m 1 член 2 кінцівка
même Р [mεm] dét adj indéf 1 після іменника сам, са-
мий: de lui-même самостійно: de soi-même 2 перед імен-
ником той самий, той же, один і той же, такий самий,
однаковий: en même temps в той же час. C’est le même. /
Elle n’est jamais tout à fait la même. ¶ adv 3 саме. de mê-
me loc adv також; il en est de même loc adv те ж саме;
tout de même все ж, усе-таки, тим не менше 4 навіть,
ще: même pas навіть не; avant même de ще до того як:
avant même de commencer ¶ 5 pron le même, la même, les
mêmes той самий. mêmement Г [mεməm] adv також
mémoire Р [memwar] f 1 спогад 2 пам’ять ¶ 3 m
мемуар, спогад
mémorandum А [] m меморандум
mémorisation А [] f запам’ятовування
menaçant, e Ч [mənas, t] adj погрозливий
menace Ч [mənas] f погроза
menacer Ч [mənase] vt загрожувати + de + inf
ménage Ч [menaʒ] m 1 домашнє господарство 2
подружня пара. ménagement А [] m sans ménagement
грубо. ménager Ч [menaʒe] vt 1 бережно поводитися;
щадити, берегти; економити, жаліти. – Maraud ! – Eh !
monsieur ! dit d’Artagnan, ménagez vos paroles, je vous en
prie, car si vous en disiez encore une seconde comme celle-
ci, fussiez-vous marquis, duc, prince ou roi, je vous la
ferais rentrer dans le ventre, entendez-vous ? 2 влаштову-
вати 3 v pron приберегти для себе. ménager, ère Ч
[menaʒe, εr] 1 n розпорядник 2 adj господарський
mendiant Ч [mdj] m жебрак
mendicité А [] f жебрацтво
mendier Ч [mdje] жебрати
menées А [məne] f plur інтрига
mener Р [məne] (mène) 1 манити, вести. mener grand
train жити на широку ногу 2 вести, керувати
meneur А [] m вожак
menottes А [] f plur наручники
mensuel, le А [msɥεl] adj щомісячний
ment Ч [m] suff 1 adv наросток adj f прикметнико
творенню прислівника: sûrement, gentiment 2 v + -ment
дія: blanchiment
menthe Ч [mt] f м’ята: à la menthe м’ятний
mentir Ч [mtir] 1 vi брехати 2 v pron обманювати
самого себе. commentaire А [] m тлумачення.
commenter А [] vt тлумачити; обговорювати. mensonge
Ч [msʒ] m вигадка; неправда. mensonger, ère А []
adj обманний. mensongèrement А [] adv обманно.
mental, e, aux Ч [mtal, o] adj 1 мисленний 2
психічний. mentalement А [mtalm] adv подумки.
mentalité А [] f мислення. menteur, se А [mtœr, øz] n
обманщик. mention А [] f згадка. mentionner Ч [m-
sjɔne] згадувати
menton Ч [mt] m підборіддя
menu, e Ч [məny] 1 m меню, комплексний обід 2 adj
тонкий, мілкий
menuiserie Г [] f столярня
menuisier А [] m столяр
mer Р [mεr] f море. marée Ч [] f морський приплив і
відплив. marin, e Ч [mar] 1 m моряк ¶ f 2 флот 3 M.
Марина. mariné, e А [] adj маринований. marinier, ère
А [marinje, εr] adj морський. maritime А [] adj морський
merci Ч [mεrsi] спасибі. commerçant, e А [kɔmεrs, t]
n комерсант, торговець. commerce Ч [kɔmεrs] m 1
торгівля 2 торгове підприємство. commercial, e, aux Ч
[kɔmεrsjal, o] adj торговий, комерційний. commercialisa-
tion А [] f залучення в торгівлю. mercato С [] mercenai-
re А [] m найомник. mercerie А [mεrsəri] f галантерея.
mercier, ère Ч [mεrsje, εr] n продавець галантереї.
mercredi Ч [mεrkrədi] m 1 середа 2 без артикля в цю
середу, у середу цього тижня 3 le mercredi в ту середу,
у середу того тижня 4 le mercredi по середах. Mercure
А [] m Меркурій. mercuriale П [] f догана, наганяй.
hypermarché П [] m гіпермаркет, магазин площею
більше 2500 м2. marchand, e Ч [mar∫, d] n 1 продавець,
торговець 2 + de торговець чимось ¶ 3 adj торговий.
marchandage А [] m торг. marchander Ч [mar∫de] vi
торгуватися. marchandise А [] f товар. marché Р [mar∫e]
m 1 ринок 2 збут, маркетинг; кон’юнктура ринку 3 до-
говір купівлі. en être quitte à bon marché легко відбутися.
marquis, e Ч [] n маркіз. maximarché З [] m великий су-
пермаркет. remerciement Ч [rəmεrsim] m подяка, вдяч-
ність. remercier Ч [rəmεrsje] vt подякувати, бути вдя-
чним, віддячувати комусь + de: qch за щось, + inf: Je le
remercie de l’argent. supermarché Ч [sypεrmar∫e] m
супермаркет, магазин площею 400–2500 м2
merde А [mεrd] f груб. гімно
mère Ч [mεr] f 1 мати: une mère attentive 2 bonne mère
іст. господарка, матінка у звертанні до жінки похилого
віку в селі 3 adj f основний: idée mère основна думка.
marraine Ч [] f хресна мати. matériau, x Ч [materjo] m
матеріал. matériel, le Ч [materjεl] 1 adj матеріальний 2
m матеріал. matériellement А [] adv фізично: c'est maté-
riellement impossible це фізично неможливо. maternel,
le Ч [matεrnεl] 1 adj материнський: langue maternelle рі-
дна мова 2 f дитсадок. maternité А [] f материнство.
matière Р [matjεr] f 1 матерія 2 матеріал; m. première си-
ровина 3 питання: en la matière в цьому питанню; en
matière de loc prép стосовно. matrimonial, e, aux А [] adj
шлюбний. matrone А [] f повитуха. maturité Ч [] f
зрілість
merguez П [mεrgεz] f невелика гостра сосиска
méridional, e, aux Ч [meridjɔnal, o] adj південний
meringue А [] f вид тістечка бізе
meringuer А [] vt покривати бізе
méritant, e А [merit, t] adj достойний
mérite Ч [merit] m заслуга, достоїнство
mériter Ч [merite] vt заслуговувати
méritoire А [] adj похвальний
merle Ч [mεrl] m дрізд
merveille Ч [mεrvεj] faire des merveilles творити
чудеса; à merveille loc adv прекрасно, чудово
merveilleusement А [mεrvεjøzm] adv чудесно
merveilleux, se Ч [mεrvεjø, øz] adj чарівний, пре-
красний
mesdames [medam, z-] plur madame
mesquin А [msk, in] adj скупий
mesquinement Г [] adv скупо
mésestimé, e З [] adj недооцінений
messieurs Ч [mesjø] plur monsieur
messire А [mesir] m заст. месір
mesure Р [məzyr] f 1 міра: dans le mesure du possible у
міру можливостей, dans une certaine mesure певною
мірою. à mesure que loc adv, conj у міру того як 2 захід;
prendre des mesures вжити заходів 3 être en mesure de бу-
ти в стані, могти 4 мірка 5 муз. такт. démesure А
[deməzyr] f надмірність. démesuré, e А [deməzyre] adj
непомірний. démesurément А [deməzyrem] adv надмір-
но, непомірно. mesurer А [məzyre] vt 1 відмірювати 2
зважувати
métal, aux Ч [metal, o] m 1 метал 2 métal de base
основний метал
métallique А [metalik] adj металічний
métamorphoser А [metamɔrfɔze] vt перетворювати
métathèse А [] f обмін, перестановка
métayage А [] m оренда
météo А [] f 1 розм. метеорологічна служба 2 погода
météore А [] m метеор
météorite П [] f метеорит
météorologie Г [] f метеорологія
météorologique Ч [meteɔrɔlɔʒik] adj метеорологічний
méthane А [metan] m болотний газ
méthode Ч [metɔd] f метод
méthodique А [] adj методичний
méthodiquement А [] adv методично
méthodiste А [] adj методистський
méticuleusement А [] adv кропітливо
métier Ч [metje] m ремесло, заняття
métis, se А [] n метис
mètre Ч [mεtr] m метр: un mètre de long
métrique А [] 1 adj метричний: système métrique
метрична система 2 f віршування
métro Ч [metro] m метро
métropole А [] f столиця; церк. центр архієпископства
métropolitain, e А [] 1 adj столичний 2 m метро
mettre Р [mεtr] Passé: mit [mi]. Présent: mets, met.
Participe: mis [mi]. 1 vt поміщати, розміщати, класти 2
надягати 3 додавати ¶ se mettre 4 сідати, усідатися 5 по-
чинатися, братися за + à + inf. admettre Ч [admεtr] vt до-
пускати, визнавати: en admetant que + subj припускаючи
що. admissible А [admisibl] adj допустимий, прийнят-
ний. commettre Ч [kɔmεtr] вчинити. commis Ч [kɔmi] m
службовець. commissaire Ч [kɔmisεr] m 1 комісар,
радник 2 уповноважений. commissariat Ч [kɔmisarja] m
комісаріат, поліцейське відділення. commission Ч [kɔmi
sj] f 1 доручення 2 комісія, рада. compromettre Ч
[kprɔmεtr] vt підставити, опорочити; підривати.
compromis А [kprɔmi] m домовленість, компроміс.
démission Ч [demisj] f відставка. démissionner Г
[demisjɔne] vi подати, піти у відставку. émetteur, trice А
[emεtœr, tris] 1 adj випускаючий 2 m видавач. émettre А
[emεtr] 1 vt вимовити 2 vi передавати радіо. émissaire А
[emisεr] m посланець. émission Ч [emisj] f передача.
entremets Г [trəmε] m легка страва. entremise А
[trəmiz] f посередництво: par l’entremise de loc prép
При посередництві, з допомогою. insoumis, e А [sumi,
z] adj непокірний. message Ч [mesaʒ] m послання.
messager, ère А [mεsaʒe, εr] n вісник, посланець. messe
Ч [mεs] f обідня. messianique А [mesjanik, mε-] adj месі-
анічний. messie А [mesi] m месія. mets А [mε] m страва.
mettable П [mεtabl] adj придатний для носіння. met-
teur, se А [mεtœr, øz] n режисер. mis, e Ч [mi, z] 1 adj
накритий 2 f mise en scène постановка; mise en liberté
звільнення; mise en relief підкреслення. missel А [misεl]
m молитовник. missile А [misil] m балістична ракета.
mission А [misj] f завдання, доручення. missive А [mi-
siv] f послання. omettre А [] vt пропускати. omission А []
f пропускання. permettre Р [pεrmεtr] 1 vt дозволяти + de
+ inf: permettez дозвольте 2 vt pron дозволити собі, нас-
мілитися. permission Ч [pεrmisj] f дозвіл: avec votre
permission. promesse Ч [prɔmεs] f обіцянка. prometteur,
se А [prɔmεtœr, øz] adj багатообіцяючий. promettre Р
[prɔmεtr] vt 1 обіцяти + de + inf 2 запевняти: Je ne l’ai ja-
mais vu à l’œuvre, mais il est Breton, cela promet. ¶ 3 v
pron прийняти рішення. promis, e Ч [prɔmi, z] adj обі-
цяний. c'est promis даю слово. remettre Р [rəmεtr] vt 1
покласти назад 2 доставити, передавати, вручати 3 від-
мовлятися 4 + à вернути до роботи 5 знову надягати ¶ v
pron 6 прийти в себе 7 + sur покластися на: s'en remettre
à qn покластися на когось. remise Ч [rəmiz] f 1 уступка,
скидка 2 попереднє місце 3 передача. rémission А [] f
помилування; прощення. soumis, e Ч [] adj слухняний,
покірний. soumission Ч [sumisj] f покірність. sou-
mettre Ч [sumεtr] vt 1 підкоряти 2 être soumis à qch пі-
длягати 3 пропонувати ¶ 4 v pron підкоритися. transmet-
tre Ч [trsmεtr] vt передавати. transmission А
[trsmisj] f передача
meuler П [] молоти vt терти. meulage А [] m
шліфування. meule Ч [møl] f жернов. molaire А [] f
корінний зуб. prémolaire П [] f малий корінний зуб
Meung [m] община Мен округу Орлеан
meunier, ère Ч [mønje, εr] 1 n мельник 2 adj в борошні
 meurtre Ч [mœrtr] m убивство: au meurtre убивають
meurtrier, ère А [mœrtrije, εr] 1 adj смертоносний,
смертельний; погибельний 2 f бійниця 3 n убивця
meurtrir А [mœrtrir] vt здавити
mexicain, e А [] adj мексиканський
Meyer С [] n
Mgr monseigneur
mi Ч [mi] préf середина, половина: mi-temps, minuit
Michel Ч [mi∫εl] m 1 Мішель 2 Mont-Saint-M. Зна-
менитий острів, на якому знаходиться католицький
монастир. Хоча острів розташовується на землях
Нормандії, недалеко від межі з Бретанню, його
обов’язково відвідують туристи, що прибувають у
Бретань. Це бенедиктинське абатство оточене водою
тільки під час припливу і є одним з найпривабливіших
місць для туристів, що відвідують Францію.
michon З [] м’якун m скибка
micro [mikro] 1 préf дуже малий: microfilm,
micromessage 2 m microphone
microfilm П [] m мікроплівка
microscope А [] m мікроскоп
midi Р [midi] m 1 полудень; à midi в полудень; vres
midi на полудень 2 M. Південь; Південь Франції
mie А [mi] f 1 хлібний м’якуш: pain de mie хліб без
шкірки 2 ma mie моє мила
miel Ч [mjεl] m мед
mielleux, se А [] adj медовий
mien, ne Ч [mj, mjεn] pron autonome мій
mieux Р [mjø, z-] 1 adv краще 2 faire de son mieux
старатися зі всіх сил 3 rien de mieux нічого кращого
mignon, ne Ч [miɲ, ɔn] adj миленький
migrant, e П [] n переселенець
migration А [] f переселення
mijaurée Г [] n манірниця
milady Г [milεdi] англ. f міледі
milice А [milis] m ополчення
milieu, x Р [miljø] m 1 середина; au mileu посередині,
посеред: au milieu ou au centre; celui du milieu той
посередині 2 milieux d’affaires ділові кола
militant, e А [] 1 adj воюючий 2 n поборник
militaire Ч [militεr] 1 adj воєнний 2 m військо-
вослужбовець, військовий
militairement А [militεrm] adv 1 по-військовому 2
військовою силою
militarisation Г [] f воєнізація
mille invar Р [mil] тисяча 1 num autonome 2 adj num
card 3 багатенько. je vous le donne en mille бюсь об
заклад не відгадаєте
milliard Ч [miljar] m мільярд
milliardième П [] adj мільярдний
millier Ч [] m тисяча: des milliers de тисячі
million Р [milj] m мільйон: riche à millons нечувано
багатий. à des millons de km
millionième Г [] adj мільйонний
millionnaire Ч [miljɔnεr] n мільйонер
mime А [] n мім
mimolette А [] f сорт м’якого голандського сиру
mimosa Ч [mimɔza] f мімоза
minauder Г [] vi ламатися
mince Ч [ms] adj 1 тонкий: Je suis mince. 2
незначний
mine Ч [min] f 1 шахта, копальня 2 вираз обличчя;
вигляд: avoir bonne mine гарно виглядати 3 міна. miné, e
А [] adj замінований. miner А [mine] vt 1 мінувати; під-
копувати 2 підточувати 3 підривати 4 виснажувати. mi-
néral, e, aux Ч [mineral, o] 1 adj мінеральний 2 m plur
мінерали, копалини. mineur, se А [] n рудокоп
mineur, e А [minœr] adj малолітній
minet Ч [minε] m котик
mini П [] міні: 1 préf: Mini-État, mini-krach 2 adj
miniature А [] f мініатюра
minijupe П [] f мініспідниця
minimal, e, aux П [] adj найменший
minimiser А [] vt применшити
minimum Ч [minimɔm] m мінімум
ministère Ч [] m міністерство
ministériel, le А [] adj посадовий
ministre Р [ministr] n 1 міністр 2 ministre de Dieu
священнослужитель
minitel З [minitεl] m мінітель. Абонентська те-
леінформаційна мережа. Найвідоміша французька
екранна (комп’ютерна) текстова система.
minorité А [] f меншість
minou П [minu] m котик, кішечка
minuit Ч [minɥit] m північ
minute Р [minyt] f 1 хвилина: dans une minute через
хвилинку 2 de minute en minute один за другим
minutie А [] f дрібниця
minutieux, se Ч [minysjø, z] adj пильний; ретельний
mire А [mir] f приціл. admirable Ч [admirabl] adj
чудовий, прекрасний. admirablement А [admirabləm]
adv чудово. admirateur, trice А [admiratœr, tris] 1 n ша-
нувальник 2 adj . admiration Ч [admirɑsj] f
захоплення. admirer Ч [admire] vt 1 захоплюватися; лю-
буватися 2 дивуватися. miracle Ч [mirakl] m 1 диво: par
miracle чудом 2 cour des Miracles Двір чудес, квартал в
середньовічному Парижі, який служив притоном
професійних жебраків. miraculeusement А [] adv
подиву гідно. miraculeux, se Ч [mirakylø, z] adj
чудесний. Mireille З [mirεj] f окс. Мира. mirer А [] v
pron дивитися в ѕеркало. miroir Ч [mirwar] m дзеркало.
miroitant, e А [] adj відсвічуючий
misanthropie Г [] f відлюдькуватість
misanthropique Г [miztrɔpik] adj людинонена-
висницький
mise en garde попередження
mise en œuvre застосування
mise en page верстка
miser Р [mize] vt + sur робити ставку, ставити в грі
misérable Ч [mizerabl] 1 adj нещасний 2 m нікчема,
негідник, мерзотник
misère Ч [mizer] f 1 бідність 2 нещастя, біда, plur неп-
риємності 3 нікчемність 4 розм. дріб’язок
misogyne С [] adj женоненависницбкий
mistral Г [mistral] m 1 містраль, холодний північний ві-
тер у долині Рони 2 Frederic M. Найвідоміший
представник провансальської літератури. У 1904 році
отримав Нобелівську премію
mi-temps П [] f 1 половина гри 2 половина робочого
дня
 mitiger А [] vt ослаблювати
mitraille А [] f картеч
mitre А [] m митра
mixte А [] adj змішаний
Mlle Mademoiselle
Mme Madame
moche А [] adj поганий
mode Ч [mɔd] f 1 звичай: à la mode de по звичаю 2
мода ¶ m грам. спосіб висловлювання. accommodant, e А
[akɔmɔd, t] adj покладистий, поступливий.
accommodement А [akɔmɔdm] m примирення.
accommoder А [akɔmɔde] vt 1 обладнувати, об-
лаштовувати 2 відколотити ¶ v pron 3 + de за-
довольнятися 4 влаштовуватися. comme Р [kɔm] лат.
розм. como, лат. quomodo 1 adv як, в якості; comme si
так ніби ¶ conj 2 оскільки, тому що, бо 3 коли, як. com-
mode Ч [kɔmɔd] 1 f комод 2 adj зручний. démoder А
[demɔde] vt застаріти. immodéré, e Ч [imɔdere] adj
нестримний. incommode А [kɔmɔd] adj
надокучливий. incommodé, e П [kɔmɔde] adj
стурбований. incommoder А [kɔmɔde] vt турбувати.
indémodable А [demɔdabl] adj завжджи модний. mo-
dal, e, aux Ч [mɔdal, o] adj модальний: verbe modal мо-
дальне дієслово, позначає вид і спосіб дії. modalité А
[mɔdalite] f 1 різновид 2 (частіше plur) умови, правила
3 лінгв. спосіб. modèle Ч [mɔdεl] m модель, зразок; при-
клад для наслідування. modeler А [mɔdle] (è) vt 1
ліпити, моделювати 2 моделювати ¶ 3 v pron + sur рів-
нятися на; взяти когось за взірець. modération А
[mɔderɑsj] f 1 стриманість, помірність 2 зм’якшення.
modéré, e Ч [mɔdere] adj помірний, стриманий. modéré-
ment Г [mɔderem] adv стримано, помірно. moderne Ч
[mɔdεrn] adj сучасний. modernisation А [mɔdεrnizɑsj]
f оновлення. moderniser А [mɔdεrnize] vt обновлювати.
modernité А [mɔdεrnite] f сучасність. modeste Ч [mɔ-
dεst] adj скромний. modestement А [mɔdεstəm] adv со-
ром’язливо. modestie А [mɔdεsti] f скромність.
modification Ч [mɔdifikɑsj] f видозмінювання.
modifier Ч [mɔdifje] 1 vt змінювати 2 v pron змінитися.
modique А [mɔdik] adj скромний. modulable А
[mɔdylabl] adj з використанням модулів. modulation А
[mɔdylasj] f модуляція. raccommodement Г [rakɔ-
mɔdm] m примирення. raccommoder А [rakɔmɔde] 1 vt
полагодити 2 v pron помиритися. ultramoderne Ч
[yltramɔdεrn] adj надсучасний
moelle Ч [mwal] f кістковий мозок
moelleux, se А [mwalø, z] adj ніжний, м’який
mœurs Ч [mœr] f plur звичаї
moie П [] f м’яка порода
moine Ч [mwan] m монах
moineau Ч [mwano] m горобець
moins Р [mw] adv 1 вищий ступінь порівняння
менше, менш: de moins en moins все менше й менше, à
moins que + subj якщо не, якщо тільки 2 le, la, les moins
+ adj, adv найвищий ступінь порівняння найменш 3
окрім 4 m найменше; au moins loc adv тільки; хоча б;
щонайменше, в крайньому випадку; принаймні; du
moins усе ж, по меншій мірі; tout au moins у крайньому
випадку 5 de moins недостатній, на … менше ¶ 6 prép
без: deux heure moins le quart. Cet homme, moins l'épée,
avait toute la mine d'un homme de guerre… moindre Р
[mwdr] adj менший. moindrement Г [] adv le
moindrement найменшим чином. néanmoins Ч
[nemw] adv однак, тим не менше, все ж
mois Р [mwa] m місяць: C’est le mois de Mai.
moisir Ч [mwazir] vi засиджуватися
moisson А [] f 1 жнива 2 урожай
moitié Р [mwatje] f 1 половина 2 loc adv à moitié
наполовину
moka Ч [mɔka] m тістечко з кавовим кремом
môle А [mol] m мол, дамба
moliéresque П [] adj мольєрівський
moment Р [mɔm] m 1 момент, мить, хвилина: ses
moments його час; au moment où loc adv в той момент
коли; à ce moment-là в ту мить; à tout moment, à tous
moments щомиті, у будь-яку мить; pour le moment loc
adv поки що; pour un moment loc adv ненадовго; d'un
moment à l'autre loc adv з хвилини на хвилину; du
moment où як тільки. C’est le bon moment. 2 le moment
venu у відповідну мить. momentané, e А [mɔmtane]
adj тимчасовий, раптовий. momentanément А [mɔmta-
nem] adv на короткий час; тимчасово
momie А [] f мумія
momification А [] f муміфікація
monceau, x А [] m купа
mondain, e Ч [md, εn] adj мирський
monde Р [md] m 1 світ: le nouveau monde 2 tout le
monde sing всі 3 tiers monde країни третього світу 4 Le
M. важлива французька газета ліберально-лівого
напрямку 5 світ, світське, мирське товариство: homme
du monde світський, мирський чоловік; beau monde
вищий світ, бомонд 6 monsieur Tout-le-Monde звичайна,
середня людина, пан такий-то
mondial, e, aux Ч [mdjal, o] adj світовий
monégasque А [] adj монацький
monème С [] m лінгв. монема
monétaire А [mɔnetεr] adj монетний
moniteur Ч [mɔnitœr] m інструктор
monnaie Ч [mɔnε] f 1 монета, гроші; валюта: fausse
monnaie фальшиві гроші 2 rendre à qn la monnaie
відплатити тією ж монетою
monnayer А [mɔnεje, ne] vt переводити в гроші
monstre Ч [mstr] 1 m страховисько 2 adj розм.
здоровенний
monstrueux, se Ч [mstryø, z] adj жахливий
mont Ч [m] m гора. amont А [am] en amont вверх
по течії. Beaumont-su Sarthe С [] община. démontable А
[] adj розбірний. démonter А [] v pron розгубитися,
ніяковіти. insurmontable А [] adj неподоланний. monta-
gne Р [mtaɲ] f 1 гора 2 гори. montagnes russes
американські гірки. montagneux, se А [] adj гористий.
montant Ч [mt] m сума. Montdidier підстароство
Пікардії. monte П [mt] f 1 злучка 2 верхова їзда.
montée А [] f ріст: Montée en puissance de l’industrie chi-
noise ? monter Р [mte] 1 (ê) vi підніматися + dans 2 (a)
vt їхати верхи. monticule А [] m горбок. Montmédy
[mmedi] община Монмеді Лотарингії. Montmorency
П [mmɔrsi] община. montmorencéen З [] adj.
montoir П [mtwar] m підставка для посадки на коня.
Montpellier З []. monture А [mtyr] f верхова тварина.
remonte П [] f поповнення кінським складом. remontée
А [] f підвищення. remonter Р [rəmte] vi 1 знову пі-
дніматися 2 знову сідати 3 височіти 4 знову повертати,
повертатися на північ 5 плисти вверх, підніматися по
ріці 6 брати початок ¶ 7 vt одягати. rodomontade Г [] f
хвастощі. surmonter Ч [syrmte] vt 1 перевищувати;
нависати 2 подолати, побороти
montre Ч [mtr] f годинник
montrer Р [mtre] vt показувати
monument Ч [] m пам’ятник
moquer Ч [mɔke] 1 vt висміювати 2 v pron
насміхатися, глузувати
moquerie А [mɔkri] f насмішка
moqueur, se А [mɔkœr, øz] adj насмішливий
moral, e, aux Ч [mɔral, o] adj 1 моральний 2 ро-
зумовий, духовний ¶ 3 m настрій, моральний дух: au
moral у моральному плані, відношенні 4 f мораль
moraliste А [mɔralist] n
Morbihan З [] повіт Морбіан Бретані
morbleu П [mɔrblø] interj чорт забирай
morceau, x Р [mɔrso] m кусень; кусок, шматок
morceler А [mɔrsəle] (ll) vt дробити
mordant, e А [mɔrd, t] adj 1 їдкий 2 дошкульний,
в’їдливий
mordicus Г [mɔrdikys] adv уперто
mordieu Г [mɔrdjø] interj чорт забирай!
mordre Ч [mɔrdr] 1 vt кусати 2 vi +à зацікавитися
moribond, e А [mɔrib, d] adj умираючий, відмираю-
чий, конаючий
morne А [mɔrn] adj похмурий
morosité Г [mɔrozite] f похмурість
morphème А [mɔrfεm] m лінгв. 1 морфема, склад 2
монема, слово
morphine А [] f морфій
morphologie А [mɔrfɔlɔʒi] f лінгв. морфологія,
словозміна
morphologique П [mɔrfɔlɔʒik] adj лінгв. морфологіч-
ний
morphosyntaxe С [] m лінгв. граматика у вузькому
розумінні
mors А [mɔr] m вудила
morsure Ч [mɔrsyr] f 1 укус 2 царапання
mort, e Р [mɔr, mɔrt] 1 p p mourir 2 adj мертвий: Il est
mort. 3 засохлий, зів’ялий: feuilles mortes сухе листя ¶ 4
f смерть: la vie et la mort
mortalité А [mɔrtalite] f смертність
mortel, le Ч [mɔrtεl] adj 1 смертельний 2 смертний
mortellement А [] adv смертельно
mortier А [mɔrtje] m 1 будівельний розчин 2 місиво 3
суддівська шапочка 4 міномет 5 ступка
mortification А [mɔrtifikαsj] f приниження
mortifier А [mɔrtifje] vt ображати, принижувати
mortuaire А [mɔrtɥεr] adj погребальний
morve Г [mɔrv] f сап
morveux, se А [mɔrvø, z] adj хворий сапом
moquer Ч [səmɔke] v pron насміхатися + de
moquette Ч [mɔkεt] f килим, килимове покриття
Moscou С [mɔsku] Москва
mot Р [mo] m 1 слово: mot d’ordre пароль; наказ. jeu
de mots 2 mot clé ключове слово 3 au moindre mot при
найменшому слові 4 ne dire mot, ne souffler mot не
промовити й слова 5 lâcher le grand mot відкрити,
сказати всю правду
mot-phrase А [] (s + s) m слововираз
mots croisés Ч [mokrwaze] m plur кросворд
motte А [] f ком землі
Motteville С [] община
motus А [] interj тсс!, тихо!; мовчок!, ні слова!
mozzarella А [mɔdzarεla] f італійський свіжий сир з
молока буйволиці чи корови
mou, mol; molle Ч [mu, mɔl] adj м’який. mollesse А []
f 1 м’якість 2 зніженість, розпещеність. mollement А []
adv в’яло. mollet А [mɔlε] m гомілка. moudre Ч [ludr]
(moulons, moulez, moulent; moulu) vt 1 молоти 2 лупити
moudre de coups добре лупасити. mouille П [muj] f
русло. mouillé, e Ч [muje] adj 1 мокрий 2 м’який. mouil-
ler А [muje] vt зрошувати. moule Ч [mul] 1 m формочка
2 f мідія. moulerie А [] f ливарний двір. moulure А
[mulyr] f ліпка; різьба. moult А [] adv заст. дуже.
moulin Ч [mul] m млин: moulin à vent вітряний млин.
apporter de l'eau au moulin de qn лити воду на чийсь
млин. moulinet А [] m замах
mouche Ч [] f 1 муха 2 on n'attrape pas les mouches
avec du vinaigre злістю нічого не доб’єшся 3 faire
mouche попасти в ціль
moucher А [mu∫e] v pron шмаркатися
moucheter А [] (tt) vt укривати краплями
mouchoir Ч [mu∫war] m хустина, хустинка
moue Ч [mu] f faire la moue надутися, сердитися
mourant, e Ч [] adj умираючий
mourir Р [murir] (meurs [mœr], meurt; meurent; mourra;
ê) vi помирати
mousquet Г [muskε] m мушкет
mousquetade Г [muskətad] f залп, стрільба
mousqueton Г [muskεt] m мушкетон. Спочатку
так називали невеликі гармати, які кидали ядра від 20
до 28 лотів (250–350 грамів), а згодом особливий рід
короткоствольних рушниць для кавалерії або моряків, у
яких дуло було ширше снаряда. Така будова ствола доз-
воляля заряджати зброю картеччю (або просто
рубаним свинцем). Укорочений ствол робив мушкетон
легше мушкета, але робив стрільбу менш точною.
Точність компенсувалася лише великою площею ураже-
ння цілі при стрільбі картеччю. Тим більше що при
стрільбі на скаку прицілитися було складно, а в
морській битві мушкетон використовувався при
абордажі, де вогонь вівся майже у притул.
mousquetaire А [muskətεr] m мушкетер
mousqueterie А [muskεtri, kə] f рушнична стрільба
mousse Ч [mus] f 1 мох 2 піна. mousseline А [muslin] f
pommes mousseline п’юре. mousseux, se А [musø, z] adj
пінистий
moustache Ч [musta∫] f вус
moustique Ч [] m москіт, комар
mouvoir Ч [muvwar] Passé: mut. Présent: meus, meut;
meuvent. Participe: mû, mue [my]. vt рухати.
ameublement А [amœbləm] m умеблювання. ameuter А
[amœte] vt сполошити. amovible А [] adj змінний.
commotion А [] f струс. démobiliser Г [] vt розпускати.
émeute А [emøt] f 1 заворушення 2 faire émeute іст.
справити сильне враження. émeutier, ère А [emøtje, εr] n
заворушник. émoi А [] m хвилювання: mettre en émoi
стривожити, схвилювати. émotion Р [emɔsj] f пережи-
вання. émotionner А [emɔsjɔne] v pron хвилюватися.
émouvoir Ч [emuvwar] (ému) vt 1 хвилювати 2
приводити в рух, сколихнути ¶ 3 v pron хвилюватися,
збуритися. ému, e Ч [] adj схвильований. hippomobile П
[] adj на кінній тязі. immeuble Ч [imœbl] m 1
нерухомість 2 будівля. immobile Р [imɔbil] adj
нерухомий. immobilier, ère Ч [imɔbilje, εr] adj нерухо-
мий. immobiliser А [] vt знерухомлювати. immobilisme А
[] m консерватизм. immobilité А [] f нерухомість. im-
muable А [] adj незмінний. inamovible А [] adj
незмінний. locomotion Ч [lɔkɔmɔsj] f пересування.
locomotive Ч [lɔkɔmɔtiv] f локомотив, паровоз. meuble Ч
[mœbl] m меблі, рухоме майно. meublé, e А [mœble] adj
умебльований. meubler А [] vt + de заповнювати;
займати. meute А [møt] m зграя. mobile Ч [] 1 adj який
рухається, рухливий 2 m рушій. mobilier, ière А
[mɔbilje, εr] 1 adj рухомий про майно 2 меблі.
mobilisation А [] f зворушення. mobiliser А [] vi
мобілізувати. mobilité А [] f 1 рухливість 2 мінливість.
moteur Ч [mɔtœr] мотати m мотор, двигун. motif Ч [mɔ-
tif] m 1 мотив, рушій 2 доказ. motion А [] f пропозиція.
motiver А [] vt 1 обґрунтувати 2 спонукати. mouvement
Р [muvm] m 1 порух; рух; хід: un mouvement facile 2
порив 3 переміщення військ. mouvementer А [] vt
оживлювати. mû, mue А [my] f перетворення. promo А
[] f розм. promotion. promoteur, trice А [] n 1 зачинщик 2
підрядник. promotion А [] f 1 підвищення 2 стимулюва-
ння збуту 3 просування. promouvoir А [] vt 1 збувати 2
сприяти. remuant, e А [] adj неспокійний. remue-
ménage invar А [] m метушня. remuer А [rəmɥe] vt 1
зрушувати 2 хвилювати 3 рухати
moutarde А [mutard] f гірчиця
mouton Ч [mut] m баран; revenons à nos moutons
вернімося до предмету нашої розмови
moyen, ne Р [mwaj, εn] 1 adj середній 2 m засіб: au
moyen de loc prép за допомогою. un moyen facile, moyen
de transport 3 f середнє значення: en moyenne в
середньому. moyenâgeux, se А [] adj середньовічний.
moyennant Ч [mwalεn] prép за допомогою. moyenner
П [] vt заст. добиватися. moyeu, x А [] m втулка колеса
muet, te Ч [mɥε, t] adj німий. mutisme А [mytizm] m
мовчання
mugir А [myʒir] vi мукати; ревіти. mugissant, e А []
adj мукаючий, ревучий. mugissement А [myʒism] m
рев
muguet Ч [mygε] m конвалія
muid А [mɥi] m бочонок
mule Ч [myl] f самка лошака. mulet А [] m мул
multi [] préf багато: multicolore, multidirectionnelle,
multifonctions, multivitaminés
multicolore А [] adj різнокольоровий
multidimensionnel, le П [] adj 1 багатовимірний 2
багатосторонній
multinationale А [] f багатонаціональна корпорація
multitude Ч [] f багатсько; натовп
muni, e П [myni] adj забезпечений. C.E. Ч Com-
munauté européenne Євросоюз. C.E.E. [seəø]
Communauté économique européenne Європейська
економічна спільнота (ЄЕС). Нині не існуюча назва
інституції, що заснована 1957 р. з метою створення
спільного ринку. Згідно з Договором про Європейський
Союз її назву було змінено на «Європейська Спільно-
та». commun, e Ч [kɔm, yn] 1 adj громадський: en
commun loc adv разом ¶ f 2 комуна, община 3 комуна,
муніципалітет, міська рада ¶ 4 m plur споруди.
communautaire А [] adj общинний. communauté Ч
[kɔmynote] f 1 спільність 2 союз; співдружність;
община, товариство. communément А [] adv взагалі.
communicant, e Г [] adj зв’язаний. communicatif, ve А []
adj настроєний на спілкування. communication Ч [] f 1
зв’язок 2 з’єднання 3 відносини. communier А
[kɔmynje] vi причащатися. communion Ч [kɔmynj] f
причастя. communiqué А [] m офіційне повідомлення.
communiquer Ч [kɔmynike] 1 vt передавати, повідомля-
ти 2 vi спілкуватися. communisme А [] m комунізм.
communiste А [] n комуніст. démunir А [demynir] vt
знімати. démuni, e Г [] adj без грошей. excommunier Г
[] vt відлучати від церкви. immunité А [] f недоторка-
ність. munition А [] f припас. municipal, e, aux Ч [my-
nisipal, o] adj муніципальний, міський. municipalité Ч
[mynisipalite] f муніципалітет, мерія, міська рада.
prémunir Ч [] оберігати. télécommunications Ч [tele-
kɔmynikɑsj] f plur телекомінікації, телекому-
нікаційний зв’язок
mur Р [myr] m мур; стіна. muraille Ч [myraj] f стіна
mûr, e Ч [myr] adj 1 зрілий; спілий 2 немолодий.
mûrement Г [] adv зважено. mûrir А [myrir] vt
передумувати
murmure Ч [myrmyr] f 1 шепіт; глухий шум 2 говір 3
ремствування. murmurer Ч [myrmyre] 1 шепотіти 2
ѕвеніти
muscat А [] adj m vin muscat мускат, мускатне вино
muscle Ч [myskl] m м’яз
musée Ч [myze] m музей. musical, e, aux А [] adj
музичний. musicien Ч [] m музикант. musique Р [myzik]
f музика: J’aime la musique.
museler А [] (ll) vt загнуздувати
musulman, e А [] n мусульманин
mutation Ч [mytɑsj] f зміна: en mutation змі-
нюється, в розвитку
muter А [] vt переводити по службі
mutiler А [mytile] vt калічити
mutin, e А [myt, in] adj 1 бунтівний 2 пустотливий.
mutinerie Г [mytinri] f 1 повстання 2 бунтівливість
mutuel, le А [] adj взаємний. mutualiser П [] vt
покласти витрати на страхування на товариство
взаємодопомоги
myope А [] adj короткозорий
myrtille Г [mirtij] f чорниця
mystère Ч [mistεr] m таємниця. mystérieusement А []
adv скритно. mystérieux, se Ч [misterjø, z] adj таємни-
чий, загадковий. mystificateur, trice Г [] n містифікатор.
mystification А [] f розіграш. mystifier А [] vt розіграва-
ти
mythe А [] m 1 вигадка 2 міф; легенда. mythifier А []
vt перетворювати в міф. mythique А [] adj міфічний.
mythographe А [] n спеціаліст з міфів
 n, enne, ène Ч [εn] буква
nacre А [] f перламутр. nacré, e А [] adj пер-
ламутровий
nage Ч [naʒ] f плавання: à la nage вплав. nageoire А
[naʒwar] f плавник. nager Ч [naʒe] vi плавати, гребти.
nageur, se А [] n плавець
naguère Ч [nagεr] adv недавно
naïf, ve Ч [naif, v] adv наївний. naïvement А [] adv
простодушно. naïveté Ч [] f простодушність
nain Ч [n] m карлик
naître Р [nεtr] (nais, naît; naissent; naquit []; né [ne]) (ê)
vi народжуватися. naissance Ч [nεss] f 1 народження 2
заст. благородне походження. inné, e Ч [] adj
вроджений. naissant, e А [] adj який зароџується. natal,
e А [] adj рідний. natation Ч [natɑsj] f плавання. natif,
ve А [natif, v] adj 1 рідний; природний 2 уроџений: né
natif de канад. народився в (né et natif). nation Ч [nɑsj]
f народ. national, e, aux Ч [nasjnal, o] adj національ-
ний, народний. nationalité А [] f національність. na-
tionaliser А [] vt націоналізувати. nativité А [] f різдво.
naturalisé, e А [] adj отримавший громадянство. nature
Р [natyr] f 1 природа 2 сутність; характер. naturel, le Р
[natyrεl] adj 1 справжній 2 природній ¶ 3 n корінний ме-
шканець m природа, норов, характер. naturellement Ч
[natyrεlm] adv 1 природньо 2 звичайно, звісно
renaissance Ч [] f 1 відродження 2 R. Ренесанс. renaître
Ч [rənεtr] vi відроджуватися
Nancy [nsi] староство Нансі. nancéien, ne П [] adj
нансійський
Nantes З [nt] староство Нант
nantir П [] vt забезпечувати
nappe Ч [nap] f скатертина
napper П [] vt заливати
narcisse П [narsis] m нарцис
narcotique А [narkɔtik] 1 m наркотик 2 adj нар-
котичний
narguer А [] vt розм. насміхатися
narine Ч [] f ніздря
narquois, e Ч [narkwa, z] adj насмішливий
narrateur, trice Ч [naratœr, tris] n розкажчик
narrer А [nare] vt розказувати
Navarre [] Наварра
navire Ч [navir] m корабель. aéronautique Ч [ae-
rɔnotik] f авіаційна промисловість. astronautique Ч
[astrɔnotik] f космонавтика. internaute З [] m користувач
мережі. naufrage А [] f затоплення корабля. naufragé, e
А [] adj з потонулого корабля. nautique А [] adj морсь-
кий. naval, e А [] adj морський. navarin А [] m рагу з
баранини з ріпою й морквою. navette А [] f човник.
navigateur А [navigatœr] m мореплавець. navigation А []
f плавання. naviguer А [navige] vi плавати. nef А [nεf] f
неф, внутрішня частина храму
navré, e А [] adj роздертий
nazi, e А [] adj нацистський
ne, n’ Р [nə; n-] adv 1 не 2 ne ... que тільки. néant А []
m ніщо. négation Ч [] f заперечення. négatif, ve А
[negatif, v] 1 adj заперечний 2 m негатив. déni [] m
несприйняття
nécessaire Р [nesesεr] adj необхідний. nécessairement
Ч [] adv необхідно; за необхідністю. nécessité Ч
[nesesite] f необхідність, потреба, нужда: sans nécessité
loc adv без потреби; nécessité n'a point de loi нужда зако-
ну не знає. nécessiter Ч [nesesite] vt 1 змушувати 2 пот-
ребувати
nectarine А [] f персик без опушення
néerlandais, e З [neεrldε, εz] 1 adj нідерландський 2
N. n нідерландець 3 m голландська мова
néfaste А [] [nefast] adj злощасний
négligé, e А [] m 1 недбалість 2 ранкове домашнє
плаття ¶ 3 adj недбалий
négligeable А [] adj незначний
négligemment А [negliʒam] adv недбало
négligence А [] f недбалість; недогляд
négligent, e А [] adj недбалий
négliger Ч [negliʒe] vt залишати без уваги, нехтувати
négoce А [] m крупна торгівля
négociable Г [] adj обговорюваний
négociateur, trice Г [negɔsjatœr, tris] n посередник,
переговірник
négociation Ч [negɔsjɑsj] f переговори: mener les
négociationes
négocier А [negɔsje] vi вести переговори
nègre А [nεgr] m негр
négrillon, ne Г [] n негреня
neige Ч [nεʒ] f сніг; classes de neige лижний табір,
гірська школа
neiger Ч [nεʒe] impers сніжити: il neige іде сніг
neigeux, se П [] adj сніговий
néo [] préf ново
néo-impressionisme З [] m неоімпресіонізм
néophyte А [] m неофіт
nerf А [nεr] m 1 нерв 2 розм. сухожилля. énervé, e Ч
[enεrve] adj нервовий, збуджений. énervement А [] m
роздратованість. énerver Ч [enεrve] s’énerver
нервуватися, дратуватися. innerver П [] vt анат. прони-
зувати нервами. nervosité А [] j натягнутість, на-
пруженість. nerveux, se Ч [nεrvø, z] adj 1 нервовий 2
сильний 3 енергійний
net, te Ч [nε, t] adj 1 чистий 2 чіткий 3 en avoir le cœur
net вияснити ¶ 4 adv відразу: tuer net убити наповал.
nettement Ч [] adv 1 чисто 2 явно. netteté А [] f чіткість.
nettoyage А [] m чистка. nettoyer А [netwaje] vt чистити.
nettoyeur Г [] m прилад очисник
neuf, neuve Р [nœf, nœv] neuf invar дев’ять 1 num
autonome 2 adj num card ¶ 3 adj новий: quoi de neuf ? 4
m mettre à neuf заново виробити
neutralité А [] f невтручання
neutre А [nøtr] 1 m середній рід 2 adj нейтральний
neuvième Ч [nœvjεm] adj num ord дев’ятий
neveu, x Ч [nəvø] m племінник
nez Р [ne] m ніс. rire au nez de qn розсміятися в
обличчя. nasal, e, aux А [] adj носовий. naseau, x А
[nazo] m ніздря у тварин. nauséabond, e А [nozeab, d]
adj тошнотний. nausée А [] f тошнота. nauséeux, se П []
adj тошнотний. noise А [nwaz] f сварка: chercher noise à
qn шукати сварки
ni Р [ni] conj ні: On ne pouvait ni atterrir ni décoller.
Les trois cavaliers lancés ne s’arrêtèrent ni ne
répondirent…
niais, e Ч [njε, z] n дурачок; простак. niaiserie А
[njεzri] f глупість
niche Ч [ni∫] f ніша
nicher А [ni∫e] 1 vi гніздитися 2 v pron пристроїтися
Nice С [nis] Ніцца
Nicolas Ч [nikɔla] m Ніколя
Nicole Ч [nikɔl] f Ніколь
nid Ч [ni] m гніздо
nièce Ч [njεs] f племінниця
nier Ч [nje] vt заперечувати
Nigeria А [niʒerja] f Нігерія
niveau, x Ч [nivo] m рівень: niveaux de langue
стилістичні рівні мови
niveleur, se Г [nivəlœr, øz] adj вирівнюючий
noble Ч [nɔbl] adj благородний. nobiliaire А [nɔbiljεr]
adj дворянський. noblement А [nɔbləm] adv
благородно. noblesse Ч [nɔblεs] f 1 дворянство; знать 2
благородство, благородність, шляхетність, гідність 3
lettre de noblesse дворянська грамота
noce Ч [nɔs] f весілля
nocif, ive Ч [nɔsif, iv] adj шкідливий. nocivité П [] f
шкідливість
nocturne Ч [nɔktyrn] adj нічний
Nodier З [nɔdje] n
Noël Ч [nɔεl] m 1 Різдво: à Noël на Різдво, joyeux
noël з Різдвом, arbre de Noël новорічна ялинка 2 колядка
3 Noël au balcon, Pâques aux tisons тепле Різдво —
холодна Паска. Noëlle З [nɔεl] f
Noémie Ч [nɔemi] f
nœud Ч [nød] m вузол
noir, e Р [nwar] 1 adj чорний: Le trou noir est noir. ¶ 2
m чорний колір 3 au noir незаконно. noirâtre А [] adj
чорнуватий. noirceur А [] f чорнота. noircir А [nwarsir]
vt чорнити
noix Ч [nwa] f горіх. noisette А [] f лісовий горіх
nom Р [n] m 1 ім’я; прізвище: nom de fille дівоче
прізвище. Quel est votre nom ? 2 назва: le nom ne fait rien
à la chose не в словах діло 3 іменник; іменна частина
мови 4 грам. назва: nom propre [commun] власна [за-
гальна] назва 5 nom de guerre прізвисько, позивний.
dénomination А [] f найменування. innombrable Ч
[inbrabl] adj незліченний. innomé, e Г [] adj
неназваний. nomade А [] adj кочовий. nombre Р [nbr]
m 1 число 2 число, кількість. nombreux, se Ч [nbrø, z]
adj численний. nominal, e, aux А [] adj 1 іменний 2 поі-
менний. nominatif Г [nɔminatif] m називний відмінок.
nomination А [nōminɑsj] f призначення. nommage П
[] m Dénomination, désignation de l'adresse d'un site
Internet. nommer Р [nɔme] vt 1 іменувати 2 називати 3
призначити. onomasiologie П [] f лінгв. понят-
тєзначення. onomastique П [] f лінгв. іменування.
onomatopée А [ɔnɔmatɔpe] f звуконаслідування.
physionomie Ч [fizjɔnɔmi] f лице. physionomiste Г [] n
фізіономіст. prénom Ч [] m ім’я на відміну від прізвища.
pronom Ч [prɔn] m займенник. pronominal, e, aux П []
adj зворотній. renom А [] m відомість, слава. renommé,
e А [rənɔme] 1 adj відомий 2 f слава, добре ім’я. surnom
А [] m прізвище. surnommer А [syrnɔme] vt прозивати
non Р [n] adv 1 ні 2 не 3 préf не
nonchalamment А [n∫alam] adv недбало
nonchalant, e А [] adj недбалий
nonobstant А [] незважаючи на
nord Р [nɔr] m північ; du Nord північний: le mer du
Nord. normand, e З [nɔrm, d] 1 m нормандець 2 adj
нормандський. Normandie З [] f край Нормандія
norme А [] f правило. normal, e, aux Ч [nɔrmal, o] adj
1 нормальний 2 école normale педагогічний інститут.
normalement Ч [nɔrmaləm] adv звичайно, нормально.
normaliser А [] vt упорядковувати, установлювати.
normatif, ve А [nɔrmatif, v] adj нормативний
Norvège [] f Норвегія
note Ч [nɔt] f 1 помітка 2 рахунок 3 зауваження 4
повідомлення 5 муз. нота. notable А [] 1 adj важливий,
помітний 2 m знатна особа. notamment А [nɔtam] adv
1 особливо 2 зокрема. notaire А [] m нотаріус, писар.
notation А [] f 1 помітка 2 оцінка. noter Ч [nɔte] за-
уважити, відмітити. notice А [] f 1 інструкція 2
повідомлення. notification А [] f оповіщення. notifier А
[] vt повідомляти. notion Ч [] f поняття. notoire А [] adj
відомий. notoriété А [nɔtɔrjete] f відомість, славнозвіс-
ність
nouer Ч [nwe] vt зав’язувати
nougat А [] m кондитерський виріб нуга
nouilles Г [nuj] f plur лапша
nourrir Ч [nurir] vt 1 годувати 2 підживлювати.
nourrice А [nuris] f няня. nourrissant, e А [] adj 1
поживний, ситний 2 пізнавальний. nourriture Ч
[nurityr] f харч. nutrition А [] f харчування.
nutritionnelm le А [] adj харчувальний, харчовий
nous Р [nu, nuz-] pron 1 pers plur non autonome вжи-
вається як частка з особовим дієсловом перед
дієсловом 1 називний відмінок ми 2 з перехідним
дієсловом — знахідний відмінок – прямий додаток нас 3
давальний відмінок — непрямий додаток нам 4 réfl неп-
рямий відмінок — прямий і непрямий додаток себе, собі
5 непрямі відмінки ; після дієслова через розділку в
наказовому способі 6 знахідний відмінок 7 давальний
відмінок ¶ autonome співвідноситься з іменниками 8 як
підмет чи додаток 9 в прийменникових виразах 10 в на-
зивних реченнях 11 підсилення ненаголошеного
займенника. notre, nos Р [nɔtr; no, noz-] 1 adj non auto-
nome наший 2 nôtre [notr] pron autonome наш
nouveau, vel; velle, veaux Р [nuvo, vεl] 1 adj новий: un
nouveau travail / C’est un nouveau chapeau. 2 (nouveau,
vel; velle) adv ново ¶ 3 f новина. Avez-vous entendu la
nouvelle ? 4 m нове: de nouveau loc adv знову спочатку;
à nouveau loc adv знову, заново. innovation А [] f
нововведення. innover А [] vt вводити новину. nouveau-
né, e А [] adj новонароджений. nouveauté А [] f 1 но-
визна 2 нова книга. nouvellement А [] adv недавно.
novice А [nɔvis] 1 adj недосвідчений 2 m новачок.
noviciat А [nɔvisja] m випробувальний срок. renouvela-
ble А [] azdj відновний. renouveler Ч [rənuvəle] (ll) 1 vt
оновлювати 2 v pron відновитися, повторюватися.
renouvellement А [rənuvεlm] m оновлення. rénovation
А [renɔvɑsj] f 1 відновлення 2 обновлення
Nouvel-An Ч [nuvεl] m Новий Рік
novembre Ч [nɔvbr] m листопад
noyau, x Ч [nwajo] m 1 ядро 2 кісточка плоду
noyer Ч [nwaje] 1 vt утопити 2 v pron тонути,
занурюватися
 Noyon
nu, e Р [ny] голий 1 adj 2 nu- 3 невмебльований, без
прикрас ¶ 4 f хмара. tomber des nues з неба звалитися
nuage Р [nɥaʒ] m хмара
nuageux, se Ч [nɥaʒø, øz] adj 1 хмарний 2 туманний,
неясний
nuance Ч [nɥs] f нюанс, відтінок
nuancer А [] vt виражати
nucléaire А [] adj ядерний
nuée Ч [] f тьма
nuire Ч [nɥir] 1 vt шкодити; заважати 2 v pron шкоди-
ти собі
nuisette П [] f коротка нічна сорочка
nuisible А [] adv шкідливий
nuit Р [nɥi] f 1 ніч: bonne nuit доброї ночі! à la nuit
tombante пізно ввечері. la nuit et le jour 2 passer la nuit
пропрацювати всю ніч 3 nuit close глуха ніч
nuitamment А [] adv ніччю
nul, le Ч [nyl] 1 dét adj indéf ніякий 2 pron ніхто: nul
mieux que lui ne… ніхто краще нього не… ¶ adj 3
нікчемний 4 матем. нуловий 5 недійсний. annulation А
[] f щезання. annuler А [anyle] vt визнати недійсним;
відмінити; заборонити. nullement А [] adv зовсім не.
nullité А [nylite] adj 1 недійсність 2 нікчемність
numération А [] f лічба, числення
numérique А [] adj чисельний
numériquement А [] adv чисельно
numéro Ч [nymero] m 1 номер: C’est le bon numéro. 2
номер, виступ
nuque Ч [nyk] f потилиця
nymphe А [nf] f німфа
o А [] буква
ô А [] interj звертання о!
oasis А [] f оазис
obéir Ч [ɔbei] vi підкорятися
obéissance Ч [] f покірність, слухняність
obéissant, e А [ɔbeis, t] adj послушний
obélisque А [] m обеліск
oblique А [ɔblik] adj косий, похилий
obliquer А [] vi відхилитися в сторону
obliquement А [] adv навскоси
oblitérer А [] vt згладжувати
oblong, ue А [] adj продовгуватий
obole А [] f старовинна монета
obscur, e Ч [ɔbskyr] adj 1 темний 2 невідомий 3 m
незнайомець
obscurcie А [ɔbskyrsi] f затемнення
obscurcir А [ɔbskyrsir] vt затуманювати
obscurément А [ɔbskyrem] adv 1 туманно 2
непомітно
obscurité Ч [ɔbskyrite] f темнота
obséder А [ɔbsede] vt переслідувати
obsèques А [] m plur похорони
observateur, trice Ч [ɔbsεrvatœr, tris] n спостерігач
observation Ч [ɔbsεrvɑsj] f 1 спостереження 2
зауваження 3 міркування
observatoire А [ɔbsεrvatwar] f 1 обсерваторія 2
спостержна точка
observer Р [ɔbsεrve] vt 1 дотримуватися 2 спо-
стерігати 3 зробити зауваження 4 помічати, звертати
увагу: Monsieur, permettez-moi de vous faire observer
que...
obsolète А [] adj застарілий
obstacle Ч [ɔbstakl] m перешкода: Ce cheval a mal
sauté l’obstacle, il boite.
obus А [] m мінометний снаряд
oc З [ɔk] partic прованське так: langue d'oc
провансальська, окситанська мова
occasion Р [ɔkazj] f 1 випадок; сприятливий мо-
мент: en toute occasion у будь-якому випадку; à
l’occasion de з нагоди ; saisir une occasion скористатися
випадком 2 обставина 3 речі
occasionnellement А [] adv при нагоді
occasionner А [ɔkazjɔne] vt спричинити
occitan, e П [ɔksit, an] adj окситанський
Occitanie З [] f край Окситанія, південь Ф
occulter А [] vt приховувати
occupant, e А [] n окупант
occupation Ч [ɔkypɑsj] f 1 заняття, справа 2
захоплення
occupé, e Ч [] adj зайнятий
occuper Р [ɔkype] 1 vt займати: J’occupe une grande
place. 2 v pron займатися + de чимось
occurrence А [] f обставина; en l'occurrence в даному
випадку
océan Ч [ɔse] m океан
ocre Ч [] f охра
octobre Ч [ɔktɔbr] m жовтень
octogonal, e, aux А [] adj восьмикутний
octosyllabe А [] adj восьмискладовий
octroi А [] m надання
octroyer А [ɔktrwaje] vt дарувати, надавати
oculaire Г [] m окуляр
odeur Р [ɔdœr] m запах: un odeur de rose
odorat А [] m нюх
odoriférant, e А [ɔdɔrifer, t] adj запашний
odieux, se А [ɔdjø, z] adj ненависний
œcuménique Г [ekymenik] adj всесвітній
œil Р [œj] (yeux [jø]) m 1 око: être tout yeux, tout
oreilles бути дуже уважним. J’ai les yeux verts. 2 coup
d’œil погляд; проникливість 3 à l'œil nu неозброєним
оком 4 regarder de mauvais œil дивитися вовком
œillère Г [] f ікло
œuf Ч [œf] m яйце. marcher sur des œuf іти обережно,
невпевнено
œuvre Р [œvr] f 1 діло, робота: à l'œuvre за роботою;
mettre en œuvre втілювати, se mettre à l'œuvre братися за
роботу 2 діло, справа, вчинок. apéritif, ve Ч [aperitif, v] 1
m аперитив 2 adj апетитний. aperture П [apεrtyr] f від-
критість. couvrir Р [kuvrir] 1 vt закривати, покривати: Je
couvre le livre. ¶ se couvrir 2 покрити себе чимось, одя-
гнутися 3 покриватися couvercle А [kuvεrkl] m кришка.
couvert, e Ч [kuvεr, εrt] 1 p p couvrir 2 adj покритий;
прикритий, укритий, закритий, накритий; похмурий 3
se mettre à couvert ховатися 4 m mettre le couvert
накрити на стіл. couverture Ч [kuvεrtyr] f 1 обкладинка 2
покривало; ковдра. couvre-chef А [kuvrə∫εf] m розм. го-
ловний убір. couvre-pied Г [kuvrəpje] m плед. découvert,
e Ч [dekuvεr, t] 1 f відкриття 2 m à découvert loc adv від-
крито 3 adj відкритий. découvreur Г [dekuvrœr] m пер-
шовідкривач. découvrir Р [dekuvrir] vt 1 розкривати: Elle
découvre un livre. 2 відкрити, помітити, виявляти.
entrouvert (entr’ouvert), e А [truvεr, t] adj при-
відкритий. entrouvrir (entr’ouvrir) А [truvrir] vt
привідкрити. ouvert, e Р [uvεr, t] adj відкритий. ouverte-
ment А [uvεrtəm] adv відкрито, відверто. ouverture Ч
[uvεrtyr] f 1 отвір, щілина 2 відкриття, початок. ouvrage
Ч [uvraʒ] m 1 праця 2 споруда 3 укріплення, оборонне
укріплення 4 витвір, твір. ouvrier, ère Ч [uvrije, εr] 1 n
робітник 2 adj робочий. ouvrir Р [uvrir] vt 1 відкривати
2 розмикати 3 розрізати. recouvrir Ч [rəkuvrir] vt 1 пере-
кривати 2 повністю покривати. redécouverte З [rə-
dekuvεrt] f перевідкриття. redécouvrir А [rədekuvrir] vt
перевідкрити. œuvrer А [œvre] vt старатися. rouvrir Ч
[ruvrir] 1 vt знову відкривати, відчиняти 2 v pron знову
відчинитися
ogive А [] f боєголовка
ogre Ч [ɔgr] m людоїд
offert, e [] p p offrir
offrande А [] f пожертвування
offre Ч [ɔfr] f пропозиція
offrir Р [ɔfrir] (offert) 1 vt пропонувати, дарувати 2 v
pron зголошуватися + à + inf
oh Р [o, ho] interj 1 несподіваність о!: здивування,
захоплення, обурення, розчарування; ох!, ой! 2 о-о!
окликання, звернення, моління; зачудування;
нетерпіння, роздратування; гей 3 вказівне о підсилення
заперечення, підкреслення почуття
ohé А [ɔe] interj гей
oh ! oh ! [oho] interj ого
oie Ч [wɑ] m гусь
oïl П [ɔjl (ɔil)] adv заст. так: langue d'oïl мова
північної Франції
oindre Ч [wdr] Passe: oignit. Présent: oins, oint;
oignons, oignez, oignent. Participe: oint. vt натирати
oir [] suff увач ємкість: arrosoir
Oise [] Уаза (ріка; деп.)
oiseau Р [wazo] m плах: L’oiseau est dans le ciel.
oiseau-moche Г [] (x + s) m колібрі
oisif, ve А [wasif, v] adj 1 бездіяльний 2 дозвільний
oison А [waz] m дурень
olive Ч [ɔliv] f оливка
olivier Ч [ɔlivje] m 1 оливкове дерево 2 O. ім’я
olympien, ne А [ɔlpj, εn] adj олімпійський
olympique Г [] adj олімпійський
ombilical, e, aux Г [] adj пуповидний
ombrager А [braʒe] vt затінювати
ombre Р [br] m 1 тінь: L’arbre fait de l’ombre. 2 тінь,
привид 3 приглушено-жовтий колір
ombrelle Ч [brεl] f парасоля
ombreux, se А [brø, z] adj тінистий
oméga Г [] m омега, о-велике
omelette Ч [ɔmlεt] f яєшня
Omer Audomar Saint-Omer підстароство Сент-Омер
Па-де-Кале
omnibus П [] m омнібус
omniprésence Г [] f всюдисущість
omoplate А [] f анат. лопатка
on Р [] pron 1 indéf хтось, дехто, хто-небудь 2 pers
розм. ми
oncle Р [kl] m дядя
oncques Г [k] adv заст. колись
onction А [ksj] f єлейність; м’якість
onde Ч [d] f хвиля. ondulation А [dylɑsj] f 1
кучер 2 горбиста поверхня: ondulations du terrain
складки місцевості. ondulé, e А [] adj хвилястий.
onduler А [] vi хвидюватися. onduleux, se А [dylø, øz]
adj гнучкий (стан)
onéreux, se Ч [ɔnerø, øz] adj коштовний, дорогий
ongle Ч [gl] m ніготь
ons Ч [, z-] dés 1 1 pers plur 2 inf + -ons 1 pers plur
fut робити -мемо
ont Ч [] 1 3 pers plur avoir 2 -ont inf + -ont 3 pers
plur fut робити -муть
Ontario А [] область Онтаріо Канади
ONU, O.N.U. Organisation des Nations Unies П ООН
onze invar Ч [z] одинадцять 1 num autonome 2 adj
num card 3 m: le onze
onzième Ч [zjεm] adj num ord одинадцятий
opale invar А [ɔpal] adj опаловий
opaque А [ɔpak] adj непрозорий
opérateur, trice А [] n 1 оператор 2 заст. хірург
opération Ч [ɔperɑsj] f дія, діяння
opérationnel, le А [] adj оперативний
opérer Ч [ɔpere] 1 vt проводити, виконувати 2 v pron
відбуватися, ставатися
opimes Г [] adj f plur dépouilles opimes доспіхи, що
залишилися в якості трофею
opinion Ч [ɔpinj] f 1 думка 2 голос, думка, погляд 3
громадськість 4 настрій. opiniâtre А [] adj упертий.
opiniâtrement А [] adv уперто
opter А [] vi висловлюватися + pour за
optimal, e, aux Ч [ɔptimal, o] iadj оптимальний
optimiste Ч [ɔptimist] m оптиміст: Tu resteras optimiste
jusqu’à la fin de tes jours, hein?
option А [] f вибір
optique А [] adj зоровий
or Р [ɔr] 1 m золото: en or золотий 2 conj а; але
orage Ч [ɔraʒ] m 1 гроза 2 перен. небезпека 3 перен.
біда
orageux, se А [ɔraʒø, z] adj 1 грозовий 2 неспокійний
oral, e, aux А [ɔral, o] adj 1 ротовий 2 усний ¶ 3 m усне
мовлення
orange Ч [ɔrʒ] 1 f апельсин 2 invar adj оранжевий 3
m оранжевий колір. orangeade Г [] f апельсиновий
напій. oranger А [] m апельсинове дерево. fleur d’oran-
ger апельсиновий цвіт. orateur А [] m промовець
oratoire А [oratwar] 1 m молільня 2 adj ораторський
orbite А [] f орбіта
orchestre Ч [ɔrkεstr] m оркестр
orchestrer А [] vt підганяти
ordre Р [ɔrdr] m 1 порядок, розміщення, роз-
ташування 2 ряд, порядок, розпорядок, послідовність,
почерговість: un ordre croissant. c'est dans l'ordre des
choses це в порядку речей: Dans l'ordre naturel des
choses, les parents s’occupent de leurs enfents, les pro-
tègent. 3 лад, злагода, порядок 4 впорядкованість,
пильність 5 зібраність, послідовність 6 розряд, ряд,
коло, група, категорія 7 устрій, лад порядок,
здержувальність, злагодженість 8 наказ, розпорядження
9 відзнака 10 орден 11 стрій. ordinaire Ч [ɔrdinεr] adj 1
звичайний 2 рядовий 3 d’ordinaire звичайно ¶ m 4
узвачаєння: à l'ordinaire loc adv як завжди 5 повсякденні
молитви. ordinairement Ч [ɔrdinεrm] adv зазвичай,
звичайно. ordinal, e, aux А [] 1 adj порядковий 2 m
грам. порядковий числівник. ordinateur Ч [ɔrdinatœr] m
комп’ютер. ordination А [] f рукоположення.
ordonnance Ч [ɔrdɔns] f 1 постанова, указ 2 рецепт.
ordonner Ч [ɔrdɔne] vt 1 давати наказ, наказувати 2
посвячувати у сан 3 розмістити 4 прописати
oreille Р [ɔrεj] f вухо: une grande oreille
oreiller Ч [ɔrεje] m подушка
ores А [] adv заст. тепер: d’ores et déjà loc adv
відтепер, надалі
orfèvre А [] m золотар
orfèvrerie А [ɔrfεvrəri] f золотарство
orge Ч [ɔrʒ] f ячмінь
orgie А [ɔrʒi] f буйне застілля
orgue А [] m орган: point d'orgue органний пункт.
inorganisé, e А [] adj неорганізований. organe Ч [ɔrgan]
m орган. organique А [] adj органічний. organisateur,
trice А [] n організатор. organisation Ч [ɔrganizɑsj] f 1
організація 2 конституція, уклад; характер 3 устрій.
organiser Ч [ɔrganize] vt організовувати; влаштовувати.
organisme Ч [ɔrganism] m 1 організм 2 орган, органі-
зація. réorganisation А [] f перетворювання
orgueil Ч [ɔrgœj] герм. m гордість
orgueilleux, se А [ɔrgœjø, z] adj гордовитий, пихатий
oriental, e, aux А [] adj східний
orientation А [ɔrijtɑsj] f напрям
orienter А [] 1 vt спрямовувати 2 v pron направлятися
orifice А [] m жерло; отвір
oriflamme А [] f хоругва
origami С [] орігамі
origan П [ɔrig] m трава материнка
originaire А [] adj уроджений
original, e, aux Ч [] adj 1 прироџений 2 первинний,
справжній 3 оригінальний, самобутній, своєрідний
originalité Ч [ɔriʒinalite] f своєрідність; самобутність;
первісність
origine Ч [ɔriʒin] f джерело, початок, виникнення,
походження; plur витоки
originel, le А [] adj первісний
orléanais, e З [] adj орлеанський
Orléans З [ɔrle] надстароство Орлеан, найближче
до Парижу
ornement Ч [ɔrnəm] m прикраса
orner Ч [ɔrne] vt +de прикрашати
ornière А [ɔrnjεr] f колія, вибоїна
orphelin, e А [] n сирота
orthodoxe А [ɔrtɔdɔks] adj загальноприйнятий
orthoépie П [] f лінгв. правильне вимовляння
orthophonie П [] f лінгв. 1 правильне вимовляння 2
логопедія
ortie А [] f 1 кропива 2 jeter qch aux orties закинути
ortolan Г [ɔrtɔl] m птаха
os Ч [ɔs] (os [o]) m кістка
oscillation А [] f коливання
oser Р [oze] vt насмілитися + inf
osier Ч [ɔzje] m верба
ossature А [] f кістяк
osséine П [] f мед. осеїн
osselet А [] m кісточка
ossements З [] m plur кості; залишки
osseux, se А [] adj кістлявий
ossification Г [] f окостеніння
ossuaire Г [] m купа кісток
ost А [] m військо
ostensiblement А [] adv явно, відкрито
ostéopathie С [] f мед. хвороба кісток
otage А [ɔtaʒ] m заручник
ôter Ч [ote] vt 1 знімати 2 удалити, забирати,
позбавляти
ou Р [u] conj або: ou bien або ж. Pose-le sur la table ou
sur la chaise.
où Р [u] adv 1 où, описова форма où est-ce que де. Où
est ... ? 2 куди: d’où звідки; par où де, кудою. Où allez-
vous ? / D’où venez-vous ? — Je viens de France. 3 коли.
dans un temps où tout le monde se connaissait en chevaux 4
où que де би не, куди би не ¶ 5 pron relat в котрому, яко-
му
ouaille А [wɑj] f овечка
ouais А [wε] interj невже
ouate А [wat] f вата
oubli А [ubli] m 1 упущення 2 забуття. oublier Р
[ublije, lie] (oublie [ublij], oublions [ublij]) vt забувати +
de + inf. oublieux, se А [] adj забудькуватий
ouest Ч [wεst] m захід
ouf Ч [uf] interj облегшення уф! ух! dire ouf сказати
що-небудь
oui Р [wi] 1 adv так 2 m ствердження: le oui
ouï-dire [] m invar чутки: par ouï-dire за чутками
ouïe Ч [wi] f слух: tout ouïe уважно слухаю
ouïr Ч [wir] vi чути
ouragan А [urag] m ураган; буря
ourdir А [urdir] vt задумувати
ours Ч [urs] m ведмідь: ours brun бурий ведмідь.
ourson Ч [urs] m ведмедик
outil Ч [uti] m 1 знаряддя 2 засіб
outillage А [] m набір інструментів
outrage А [utraʒ] m важка образа
outrager А [] vt ображати
outrance А [] f перебільшення
outre Ч [utr] 1 prép окрім: outre mesure понад міру 2
adv en outre крім того; d'outre en outre loc adv заст.
наскрізь
outré, e А [utre] adj перебільшений
outremer Г [] 1 invar adj ультрамариновий 2 outre-mer
loc adv за морем: d'outre-mer заморський
outrer А [utre] vt 1 перебільшувати 2 розсердити
outre-Rhin А [] adv за Рейном
ovation А [] f оплески
ovin, e А [] adj овечий
oxygène А [] m кисень
p, pé Ч [pe] буква
pacifique А [pasifik] adj миролюбний
pacte А [pakt] m договір, угода, взаємне зобов’язання
paëlla А [] f іспанська страва з м’яса, риби, рису й
овочів
pagaille Г [pagaj] f безлад
 page Р [paʒ] 1 f сторінка: mettre en pages верстати 2 m
паж
paiement А [] m платіж; оплата
païen, ne Ч [paj, εn] adj поганин
paille Ч [pɑj] f солома
paillette А [] f соломка
pain Р [p] m хліб: pain aux raisins хліб з родзинками
pair А [pεr] m 1 іст. пер 2 рівня. de pair loc adv на
рівні
paire Ч [pεr] f пара
paisible Ч [pεzibl] adj мирний
paisiblement А [] adv мирно
paix Р [pε] f 1 мир: rue de la paix 2 signer la paix
укласти мир 3 спокій
paladin Г [] m мандрівний лицар
palais Р [palε] m 1 палац 2 піднебіння
palatal, e, aux П [palatal, o] adj мова піднебінний
pâle Ч [pɑl] adj блідий
palefrenier А [palfrənje] m конюх
pâleur Ч [] f блідість
palier Ч [palje] m площадка
pâlir Ч [pɑlir] vi бліднути
palissade А [] f частокіл
palladium А [paladjɔm] m застава
pallier Ч [] vt згладжувати. palliatif, ve А [] adj
облегшуючий
palmarès А [] m список нагород
palme А [] f 1 пальмова гілка 2 відзнака пальмовий
лист. palmier А [] m пальма
palombe Г [palb] f дикий голуб
pâlot, te Г [] adj бліднуватий
palper А [palpe] vt ощупувати. palpable А [] adj
ощупуваний. palpiter А [palpite] vi трепетати, дрижати.
repalper А [rəpalpe] vt попощупувати
pâmer А [] v pron знепритомніти
pamphlet А [] m памфлет
pan Ч [p] m пола
panache А [] m блиск. panaché, e Г [] adj рі-
зноманітний. panachage А [] m суміш
pané, e А [] adj в сухарях
panégyrique А [] m панегірик, вихваляння
panier Ч [panje] m кошик
panique Ч [panik] f паніка
panne Ч [pan] f несправність: être en panne
застрягнути
panneau, x Ч [pano] m 1 вивіска; вказівник 2 donner
dans le panneau попасти в пастку; піддатися обману 3
вставлена в раму дошка 4 люк, кришка 5 стінка:
panneaux de la voiture 6 табло, панель: panneau de
signalisation панель зі сигналізаційними приладами
panorama А [] m панорама
panse А [] f пузо
pansement А [psm] m перев’язка
panser Ч [pse] vt 1 перев’язувати 2 чистити
домашніх тварин
pantalon Ч [ptal] m штани
Panthéon С [pte] m Пантеон. Головна архіте-
ктурна пам’ятка французького класицизму, сьогодні
гробниця видатних людей Франції.
panthère А [] f пантера
pantin А [pt] m 1 маріонетка 2 вертихвіст
pantois Г [] adj m розгублений
pantomime А [] f пантоміма
pantoufle А [] f тапочок
paon А [] m павич
papa Р [papa] m папа, тато: un papa cool
papauté А [] f папство
pape, esse Ч [pap] m папа римський
paperasse А [papras] f писанина
papeterie А [] f фабрика паперу
papi А [] m дит. дідусь
papier Р [papje] m 1 папір: du papier pour dessiner;
papier peint шпалери 2 plur документи папери
papille А [papij] f сосочок
papillon Ч [papij] m метелик
papillonner П [] vi пурхати
paprika А [] m паприка
pâque Ч [pɑk] f 1 пасха 2 Pâques plur Пасха
paquet Ч [pakε] m пакунок, згорток. empaqueter А []
vt укладувати, упаковувати, загортати. pack П [pak]
англ. m пакет. paquebot А [] m поштовий корабель.
paquetage П [] m упаковка
par Р [par] 1 через, за допомогою 2 ким 3 місце чим,
тудою; через: Et vous n’êtes jamais repassé par ce
village ? по; на: laissant par terre et aux angles des tables
des plumes de leurs ailes 4 часу в: Il a gagé 1200 € par
mois. 5 час погодні умови орудний відмінок: …ils
arrivèrent vers le soir, par un temps magnifique, à
Boulogne… 6 de par від імені
parachute Ч [para∫yt] m парашут
parade Ч [parad] f 1 огляд 2 відбиття удару
parader А [parade] vi брати участь у параді
paradigmatique П [] adj лінгв.
paradis Ч [paradi] m рай
paradoxalement Г [] adv парадоксально
parafe Г [] m розчерк
paragraphe А [] m абзац
parallèle Ч [paralεl] adj паралельний: en parallèle
паралельно
parallélépipède Г [] m паралелепіпед
parallélisme А [] m паралелізм
paralyser А [paralize] vt паралізувати
paralytique А [] n паралітик
parapluie Ч [paraplɥi] m дощова парасоля
parasite А [] m паразит
parataxe П [] f лінгв. сурядування
paravent А [] m ширма
parbleu А [parblø] interj їй-богу!
parc Ч [park] m 1 парк, гай 2 парк (залізничний,
автомобільний…) 3 склад
parce que Р [parskə] conj тому що
parchemin А [] m пергамент
parcimonieux, se А [parsimɔnjø, z] adj скупий
pardieu А [pardjø] interj чорт забирай! ще би!
pardon Ч [pard] m вибачення: pardon ! вибачте!
pardonnable Г [] adj пробачний
pardonner Ч [pardɔne] vt вибачити, пробачити
pareil, le Р [parεj] adj подібний: c’est pareil це одне й
те ж
parenthèse А [] f 1 дужка 2 відступ 3 entre parenthèses
між іншим
parer Ч [pare] vt 1 прикрашати 2 відбивати ¶ 3 vi + à
запобігати. apparaître Р [aparεtr] vi появитися, показува-
тися. apparemment А [aparam] adv імовірно.
apparence Ч [apars] f вигляд; зовнішність, видимість:
en apparence loc adv по видимості, зовнішньо; suivre les
apparences дотримуватися пристойностей. apparent, e Ч
[apar, t] adj очевидний; видний. apparition Ч
[aparisj] f 1 поява 2 проява. comparable А [] adj
порівнюваний. comparaison Ч [] f порівняння.
comparaître А [] vi явитися. comparatif А [] m вищий
ступінь. comparé, e А [] adj порівняльний: grammaire
comparée порівняльна граматика. comparer Ч [kpare]
vt порівнювати + à, avec з. disparaître Р [disparεtr] vi
зникати. disparition А [disparisj] f зникнення. emparer
Ч [pare] v pron захопити, оволодіти + de qn кимось. in-
comparable А [] adj незрівнянний. paraître Р [parεtr] vi 1
появлятися 2 виходити в світ. pare-brise invar Г [] m
вітрове скло. pare-feu invar А [] m протипожежний при-
лад. parement А [] m обшивка. parent, e Р [par] 1 n
родич: un parent d’Amérique 2 m plur батьки. parental, e,
aux А [] adj батьківський. parenté А [parte] f 1
родинність 2 схожість. parentèle А [] f заст. рідня.
préparatifs А [] m plur приготування. préparation Ч
[preparɑsj] f підготовка. préparatoire А [preparatwar]
adj підготовчий. préparer Р [prepare] 1 vt готувати + à +
inf 2 se préparer готуватися + à + inf. reapparaître З [] vi
появитися. reparaître Ч [rəparεtr] vi знову появитися.
réparation А [reparɑsj] f 1 виправлення 2 plur
відшкодування. réparer Ч [repare] vt 1 лагодити 2 від-
новлювати. transparaître А [] vi просвічувати. trans-
parence А [trspars] f прозорість. transparent, e Ч
[trspar, t] adj прозорий
paresse Ч [parεs] f лінь
paresseux, se А [parεsø, z] 1 adj лінивий 2 n лінюх
parfois Р [parfwa] adv іноді
parfum Ч [parf] m духи
parfumé, e А [] adj запашний, духмяний
parfumer А [] vt 1 наповнювати ароматом 2 аро-
матизувати
parfumeur А [] m парфюмер
pari А [] m парі
parier А [parije] vt битися об заклад
parieur, se Г [] n спорщик
parigot, e Г [] adj паризький
Paris Ч [pari] Париж
parisien, ne З [parizj, εn] 1 adj паризький 2 P. n
парижанин
parisis invar А [] adj паризької чеканки
paritaire А [] adj паритетний: commission paritaire
паритетна комісія, об’єднує представників робочих і
адміністрації
parka А [] f парка, штормова куртка з капішоном
parking Ч [parkiŋ] англ. m автостоянка, паркінг
parler Р [parle] 1 vi говорити, розмовляти; sans parler
de не кажучи про. Pouvez-vous parler plus lentement ? ¶
vt 2 говорити про на загальну, абстрактну тему: parler
politique, guerre; + de qch про щось конкретне 3 володі-
ти мовою: parler français говорити, розмовляти по-фран-
цузьки; parler le français уміти говорити по-французьки.
Parlez-vous francais ? 4 + à розмовляти з кимось,
говорити комусь ¶ se parler v pron 5 говорити про себе:
à soi-même говорити сам із собою 6 говорити один з
одним ¶ 7 m мова. haut-parleur Ч [’otparlœr] m гучномо-
вець. parlé, e А [] adj розмовний: langue parlée розмовна
мова. parlement Ч [] m 1 парламент 2 вищий суд. par-
lementaire А [parləmtεr] 1 m парламентарій 2 adj пар-
ламентський. parlementer Ч [parləmte] vi вести
переговори. parloir А [] m приймальня. pourparlers А []
m plur переговори
parmi Р [parmi] prép між, поміж, серед
parmentier invar А [] adj hachis parmentier картопляне
п’юре з нарізаним м’ясом
parodier Г [parɔdje] vt висміювати
paroi Ч [parwa] f стіна
paroisse А [] f прихід. paroissial, e, aux А [parwasjal,
o] adj прихідський
parole Р [parɔl] f 1 слово, висловлювання, мова: de
belles paroles 2 слово, обіцянка: parole d'honneur чесне
слово; sur parole на слово; на чесне слово. parabole А []
f притча. parabolique А [] adj параболічний
paronymie С [] f паронімія
paroxysme А [parɔksism] m приступ
parpaillot, e А [] n гугенот
parquet Ч [parkε] m 1 паркет 2 прокуратура 3 заст.
місце в суді для суддів і адвкатів
parrain Ч [par] m 1 хресний батько 2 поручитель
parrainage П [] m кумівство
parrainer П [] vt відрекомендувати, представляти
parricide А [] n батькоубивця
parsemer А [parsəme] vt засівати, усіювати
part Р [par] f 1 частина, доля. faire part de повідомляти
про; ne pas donner sa part aux chiens (chats) розм. не
впустити свого 2 сторона: de votre part з вашого боку;
de toute part, de toutes parts з усіх сторін, звідусюди, à
part moi, à part lui, à part soi loc adv про себе, подумки;
cas à part loc adv особливий випадок. une part de gâteau
3 nulle part ніде, autre part де-ін-де 4 de part et d'autre з
тої й іншої сторони, з обох боків; по оба бока; то тут то
там. appartement Р [apartəm] m квартира.
compartiment А [kpartim] m відділення. contrepartie
Ч [ktrəparti] f 1 відшкодування, компенсація: en
contrepartie взамін 2 протилежна думка. départ Р [depar]
m 1 від’їзд, відправлення 2 старт 3 початок: un bon dé-
part гарний початок. département А [] m 1 відомство 2
повіт, департамент, адміністративно-територіально
одиниця у Франції. impartial, e, aux А [parsjal, o] adj
безпристрасний. impartialité А [] f неупередженість. im-
partir А [] vt надавати. partage А [] m розділ, розподіл.
partager Р [partaʒe] vt 1 розділяти 2 поділяти думку.
partance Г [] f відправка, відпливання. partenaire Ч
[partənεr] n партнер. partenariat А [] m пертнерство.
parti, e Р [parti] m 1 партія: homme de parti політик, по-
літичний діяч 2 рішення, думка: parti pris упе-
редженість, prendre un parti приняти рішення; prendre
son parti de qch змиритися з 3 faire un mauvais parti à qn
розправитися з 4 прибуток. tirer parti de qch отримати
вигоду ¶ f 5 частина: la plus grande partie більша части-
на; en partie loc adv частково. faire partie de входити у 6
розвага: partie de plaisir весела прогулянка. participant, e
А [] n учасник. participatif, ve А [] adj пайовий.
participation А [] f участь. participe Ч [partisip] m дієпри-
кметник. participer Ч [partisipe] vi брати участь + à у чо-
мусь. particularité А [partikylarite] f особливість.
particule А [] f частка. particulier, ère Р [partikylje, εr]
adj 1 особливий 2 частковий, особистий ¶ m 3 приватна
особа 4 en particulier loc adv особливо; зокрема 5 прива-
тне життя. particulièrement Ч [partikyljεrəm] adv
особливо. partiel, le А [] adj частковий. partiellement А
[] adv частково. partir Р [partir] (ê) vi 1 іти; вирушати,
від’їжджати: Tu dois partir dans un quart d’heure. 2 à par-
tir de починаючи з 3 + de виходити з. partisan, e Ч [par-
tiz, an] n прихильник, прибічник, послідовник: guerre
de partisans партизанська війна. partition А [] f заст.
літ. участь: Un scénario qui pourraiit contraindre le Fed
à revoié sa partition. repartie Ч [rəparti] f вдала відповідь.
repartir Ч [rəpartir] знову вирушити в дорогу; поїхати
назад, вернутися. répartir А [] vt + en розподіляти на.
répartition А [] f розміщення
parure А [paryr] f прикраса
parution А [] f вихід у світ
parvis А [parvi] m церк. паперть
pas Р [pɑ, z-] adv 1 не; ні: ne... pas не; ce не n’est pas
que + subj справа не в тому що, не те щоб; pas du tout
зовсім ні. Comme vouz le savez peut-être (ou pas)... ¶ 2 m
крок; à deux pas d’ici два крока звідси 3 aller de ce pas
іти в цю ж хвилину 4 заст. право пройти вперед: avoir
le pas sur qn мати перевагу
pasquier З [] m торгова марка хліба
passe Ч [] m être dans une bonne [mauvaise] passe
знаходитися у доброму, поганому положенні. compas А
[] m компас. compassion А [kpasj] f співчуття.
dépassement А [] m перевиконання. dépasser Ч [depase]
vt 1 перевищувати, випереджати, переганяти; іти далі 2
виступати (за…). impasse А [pαs] m тупик.
impassibilité А [pasibilite] f безпристрасність,
незворушність. impassible А [lasibl] adj незворушний,
неухильний. outrepasser А [utrəpase] vt переступити,
зловживати. passable А [pasabl] adj задовільний, прий-
нятний. passablement А [pasabləm] adv досить. passa-
ge Р [pasaʒ] m 1 перехід: p. clouté пішохідна доріжка, п.
2 прохід, проїзд 3 переїзд: un passage de train 4 уривок;
текст. passager, ère Ч [pasaʒe, εr] n пасажир. passant, e
Ч [pas] n прохожий. passé, e Р [pase] adj 1 минулий 2
тьмяний ¶ m 3 минуле: un passé extraordinaire 4 мину-
лий час 5 f слід звіра. passement П [] m позумент,
тасьма. passementer А [] vt обшивати, гаптувати. passe-
menterie Г [pasəmtəri] f 1 позументна (майстерня) 2
позумент, басон, галун. passe-partout А [] adj invar
який підходить на всі випадки. passeport Ч [paspɔr] m
паспорт. passer Р [pɑse] vt 1 надягати 2 проводити 3
проходити 4 пройти, проїхати 5 складати іспит 6 ук-
лючати швидкість: passer une vitesse, passer la première
7 передавати 8 + pour вважатися 9 випереджати,
переважати ¶ vi 10 проходити 11 вийти 12 passe encore
добре би 13 + pour вважатися, славитися ¶ se passer v
pron 14 ставатися, ставатися 15 + de обходитися.
passeur, se Г [] n перевізник, паромщик. passible А []
adj підлягаючий. passif, ive Ч [pɑsif, v] 1 adj пасивний:
obéissance passive сліпа покірність 2 m пасивний стан.
passion Р [pɑsj] f 1 пристасть 2 натхнення. passion-
nant, e А [] adj захоплюючий. passionné, e Ч [] adj
палкий, пристрасний. passionner А [pasjɔne] vt
захоплювати, цікавити. repassage А [] m прасування.
repasser Ч [rəpɑse] 1 vi знову проходити 2 vt прасувати.
surpasser А [] vt перевищувати, перевершувати. trépas
А [trepɑ] m кончина. trépassé, e А [] adj усопший,
умерший. trépasser Г [trepase] vt скончатися
passe-dix П [] m гра трьома кубиками — викинути
більше 10
passereau А [] m горобець
passerelle А [] f трап
passe-temps invar А [pɑst] m розвага, забава; хобі
pastèque Г [] f кавун
pasteur Ч [] m пастух, пастир, пастор
pasteuriser П [] vt пасторизувати
pastorale А [] f
pastoureau, elle А [] n пастушок
Patalou З [patalu] n
pâte Ч [pɑt] f 1 тісто 2 pâtes макарони 3 pâte de papier
паперова маса 4 маса, місиво. appât А [apɑ] m наживка.
empâter А [] vt заповнювати текстом. pastis Г [] m
анісовий лікер. pâté А [] m паштет. pâteux, se А [] adj
тістоподібний. pâtisserie Ч [pɑtisri] f тістечко. pâtissier
Ч [pɑtisje] m кондитер. pâtre А [] m пастух. pâturage А
[pɑtyraʒ] m пасовище. pâture А [] f паша, корм
patelin, e А [] adj вкрадливий
patent, e Ч [pat, t] adj явний
paterne Г [] adj притворно-батьківський
paternel, le Ч [patεrnεl] adj батьківський
paternité А [] f батьківське почуття
pathologie А [] f патологія
pathos А [] m пафос
patibulaire А [patibylεr] adj шибеницький
patiemment А [pasjam] adv терпляче
patience Ч [pasjs] f терпіння
patient, e Ч [pasj] 1 adj терплячий 2 n пацієнт,
хворий
patienter А [] vi чекати
patin Ч [pat] m підошва
patiner А [] vt покривати патиною
pâtir А [] vi страждати
patois Ч [patwa] m говір
patrouille А [patruj] f дозор; роз’їзд
patte Ч [pat] f лапа. faire patte de velours сховати
пазурі
Paul Ч [pɔl] m Павло
Paulette З [polεt] f Павлетта
paume А [pom] f 1 долоня 2 гра в м’яч
paumé, e Г [pome] adj 1 нещасний: avoir un qir paumé
мати нещасний вигляд 2 розгублений: être paumé бути
розгубленим, розгубитися
paumer Г [] vt торкнутися долонею
paupière Ч [popjεr] f повіка
pause Ч [poz] f пауза, перерва
pauvre Р [povr] 1 adj бідний: Il est pauvre. 2 n бідняк
pauvreté А [povrəte] f бідність
pavé Ч [pave] m 1 бруківка 2 великий шмат м’яса
paver Г [pave] vt мостити, вистелювати
paveur А [] m брукар
 paye А [pεj] f плата
payer Р [peje] (paie, paye [pej]) 1 vt платити за щось 2
vi бути вигідним
pavillon Ч [pavij] m павільйон, бесідка
pays Р [pεi, pεji] (pays) m 1 країна: La France est une
pays. 2 земля, місцевість. être en pays de connaissance
перебувати в звичній обстановці. paysage Ч [] m 1
пейзаж 2 стан. paysan, ne Р [pejz] n селянин.
paysannerie А [] f селянство. Pays-Bas З [pεibɑ] m plur
Нідерланди
PDG président-directeur général
péage Г [] m дорожний збір: à péage платний
peau Р [po] f 1 шкіра 2 шкірка
pécaïre А [] interj заст. ай-ай! співчуття
pêche Ч [pε∫] f 1 рибалка 2 персик
péché Ч [pe∫e] m 1 гріх 2 à tout péché miséricorde Бог
все пробачить
pécher А [pe∫e] vi грішити
pêcher Ч [pε∫e] vt рибалити
pécheur, cheresse А [] n грішник
pêcheur, se Ч [] 1 m рибак 2 adj рибацький
pécuniaire А [] adj грошовий
peigne Ч [pεɲ] m гребінець
peigner А [pεɲe] vt чесати
peignoir А [pεɲwar] m халат
peindre Ч [pdr] (peins, peint; peignons, peignez,
peignent; peint) 1 vt малювати, замальовувати 2 v pron
відображатися, вимальовуватися
peine Р [pεn] f 1 кара: sous peine de loc prép під
страхом. J’ai de la peine. 2 труд: valoir la peine de
вартувати зусиль; se donner de la peine старатися;
prendre la peine de... потрудитиься, постаратися 3 toute
peine mérite salaire усяка праця гідна нагороди 4 горе:
faire peine викликати співчуття 5 à peine ледве, заледве
6 ce n'est pas la peine de не варто 7 avoir toutes les peines
du monde à з великими труднощами 8 труднощі 9 à
grand-peine з великими зусиллями. grand-peine Г [gr-
pεn] à grand-peine, avec grand-peine з великим трудом.
peiner А [] 1 vt утомлювати 2 vi втомлюватися. pénal, e,
aux А [] adj карний. pénaliser П [] vt ставити у
невигідне положення. pénible Ч [penibl] adj 1 важкий 2
нестерпний. pénitence Ч [penits] f 1 покаяння 2 par pé-
nitence в покарання. impénitent, e А [penit, t] adj 1
нерозкаяний 2 невиправний. pénitent, e А [penit, t] 1
adj який кається 2 n кающий грішник. pénitentiaire Г
[penitsjε:r] adj в’язничний. pénitentiel, le А [penitsjεl]
adj покаянний
peint, e Ч [p] adj мальований
peintre Ч [] n художник
peinture Ч [ptyr] f 1 фарбування 2 барва; паста 3
описання, зображення 4 живопис 5 картина
péjoratif, ve Г [peʒɔratif, v] adj зменшувальний
pêle-mêle invar А [] m безлад
pèlerin Ч [pεlr] m паломник, пілігрим. pélé А [] m
pèlerinage. pèlerinage Ч [pεlrinagʒ] m паломництво, про-
ща
peler Ч [pəle] (è) 1 vt лупити, облуплювати; чистити
(яблуко) 2 vi скидати шкіру. pelisse Ч [pəlis] f шуба
pelle Ч [pεl] m лопата
pelletée А [] f лопата піску
pellicules А [] f plur лупа
pelote А [pəlɔt] f клубок. peloter А [pəlɔte] vi 1
перекидуватися м’ячем 2 грати в більярж порушуючи
правила. peloton А [] m 1 клубочок ниток, мотузок 2
взвод 3 група
pelouse Ч [pəluz] m галявина; газон
peluche Ч [pəly∫] m плюш
pencher Р [p∫e] 1 vt нахиляти, звішувати 2 vi хили-
тися, схилятися + vers до ¶ v pron 3 нахилитися + vers 4
+sur займатися
pêne Г [pεn] f язичок замка
pénétrer Р [penetre] (pénètre) vt 1 проникати 2
наповнювати. impénétrable А [penetrabl] adj
непроникний. pénétration Ч [penetrɑsj] f 1
проникання 2 проикливість
péninsule Ч [pensyl] f півострів
penne А [] f оперення
pennon Г [] m прапорець
penser Р [pse] думати + à про, inf. arrière-pensée А
[] f задня думка. cependant Р [səpd] adv між тим;
однак. dépendance А [depds] f залежність. dépendre
Ч [depdr] vi залежати + de від. dépens, e Ч [dep, s] 1 f
витрати 2 m plur aux dépens de qn за чийсь рахунок.
dépenser Ч [depse] vt витрачати. dispenser Ч [] + de +
inf 1 vt звільняти 2 v pron ухилятися. impensable А
[psabl] adj немислимий. indispensable Ч
[dispsabl] adj обов’язковий, необхідний. pendaison
А [pdεz] f повішування. pendard, e Г [pdar, d] n
шибеник. pendant, e Р [pd, t] adj 1 висячий: les man-
ches pendantes з опущеними рукавама 2 незавершений ¶
3 prép протягом, під час: pendant que loc conj поки, в
той час як 4 m відповідність: se faire pendant бути симе-
тричним. pendre Ч [pdr] 1 vt вішати 2 vi висіти. pen-
du, e Ч [] n вішальник. pendule Ч [pdyl] 1 m маятник 2
f годинник. pensée Р [pse] f 1 думка: J’ai une pensée
pour toi.2 мислення 3 учення. penseur А [] m мислитель.
pensif, ve Ч [psif, v] adj задумливий. pension А [] f
плата за проживання і харчування пенсія. pensionnaire
А [psjɔnεr] n проживаючий на повному утриманні.
récompense А [rekps] f винагорода. récompenser Ч
[rəkpse] vt винагороджувати. suspendre Ч [syspdr]
1 vt підвішувати 2 v pron учепитися. suspens А [] m en
suspens у невизначеності. suspense А [] m напружене
очікування. suspension А [] f 1 підвішування 2 зупинка
pentagone Г [ptagɔn] adj п’ятикутний
pente А [] f 1 занавіска 2 sur la bonne pente, pente
fleurie іти по правильному шляху
pentecôte Ч [pkot] f п’ятидесятниця
pénurie А [] f 1 бідність 2 нестача
pépin А [pep] m зернина
pépite А [pepit] f самородок
perçage П [pεrsaʒ] m просвердлювання
perçant, e Ч [pεrs, t] adj пронизливий
percée Ч [pεrse] f отвір
percer Ч [pεrse] vt 1 пронизати, протикати 2
проривати ¶ 3 vi пробитися назовні
perche А [pεr∫] f шест, жердина
percher А [pεr∫e] vi сидіти
perchoir А [pεr∫war] m сідало
percuter Г [pεrkyte] vt ударяти
 perdre Р [pεrdr] 1 vt утрачати 2 v pron розгубитися.
éperdu, e А [epεrdy] adj відчайдушний. éperdument А []
adv пристрасно. perdition А [pεrdisj] f погибель.
perdu, e Ч [pεrdy] adj 1 розгублений 2 непомітний.
reperdre Г [rəpεrdr] vt знову втратити. perte Ч [pεrt] f 1
втрата 2 смерть. courir à sa perte іти на смерть
perdreaux А [pεrdro] m молода куропатка
perdrix А [pεrdri] f куропатка
père Р [pεr] m 1 батько 2 le père Noël дід Мороз 3
святий отець. patrie Ч [patri] f батьківщина. patrimoine
А [patrimwan] m спадщина. patriotisme А [] m
патріотизм. patron, ne Ч [patr] n шеф: Le patron
dirige. patronage А [] m заступництво
pérégrination А [peregrinɑsj] f подорож
péremptoire А [] adj рішучий, беззаперечний
pérenniser А [] vt увіковічити
perforer Г [] vt протикати
péricliter А [] vt занепадати
périgourdin, e Г [] adj перигірський
période Ч [perjɔd] f період
périodique А [perjɔdik] adj періодичний
périodiquement А [] adv періодично
périphérique Г [] adj окружний
périr А [perir] vi гинути, погибати. empereur Р
[pərœr] m імператор, управитель. empire Ч [pir] m 1
влада: empire sur soi-même самовладання 2 імперія
expérience Ч [εksperjs] f досвід. expérimental, e, aux А
[εksperimtal, o] adj пробний, випробувальний. expéri-
mentation А [] f випробовування. expérimenté, e А
[εksperimte] adj досвідчений. expérimenter А
[εksperimte] vt опробовувати. expert, e А [] n знавець.
expertise А [εkspεrtiz] f огляд. impératif, ve А [peratif,
v] 1 adj наказовий ¶ m 2 наказовий спосіб 3 безумовна
вимога. impératrice А [] f імператриця, правителька.
impérial, e, aux А [] 1 adj імперський 2 f другий поверх
возу. impérieusement А [] adv владно. impérieux, se Ч []
adj 1 владний 2 насущний. inexpérience А [inεksperjs]
f недосвідченість. péril Ч [peril] m небезпека. périlleux,
se А [] adj небезпечний. périssable А [perisabl] adj
тлінний répertoire А [repεrtwar] m 1 перелік, список,
опис 2 довідник 3 репертуар 4 набір, запас. répertorier А
[repεrtɔrje] vt описувати
péristyle А [peristil] m колонада
perle Ч [pεrl] f перлина: gris perle перлинно-сірого
кольору. perler А [] vi виступати каплями поту
permanence А [pεrmans] f постійність: en per-
manence постійно
permanent, e Ч [pεrman, t] adj постійний
perméabilité А [] f проникність
permis de conduire Ч [pεrmidkdɥir] m водійські
права
pérorer А [perɔre] vi просторікувати
perpétrer А [] vt чинити злочин
perpétuel, le Ч [pεrpetɥεl] adj безперервний
perpétuité А [pεrpetɥite] f нескінченність
perplexe А [] adj стурбований, розгублений
perplexité А [] f розгубленість
perquisition А [pεrkizisj] f обшук
perron Ч [pεr] m ґанок, під’їзд
perroquet Ч [pεrɔkε] m папуга
perruche А [] f папужка
perruque Ч [] f перука
Perse Персія
persécuté, e А [pεrsekyte] n гонимий
persécuter А [pεrsekyte] vt переслідувати
persécuteur, trice А [pεrsekytœr, tris] adj переслідувач
persécution А [pεrsekysj] f переслідування
persévérance А [pεrsevers] f наполегливість
persévérer Ч [pεrsevere] vi наполягати, бути наполег-
ливим; притримуватися + dans
persienne А [] f жалюзі. Ferme le persienne.
persil А [pεrsi] m петрушка
personne Р [pεrsɔn] 1 f особа, людина. en personne loc
adv сам, самий. une grande personne ¶ pron indéf 2 хтось,
хто-небудь, будь-хто 3 ніхто; il n’y a personne тут немає
нікого. impersonnel, le А [] adj безособовий. personnage
Ч [pεrsɔnaʒ] m 1 особа 2 видатна особа, особистість.
personnaliser Г [] vt уособлювати. personnalité Ч
[pεrsɔnalite] f 1 особистість 2 особистісний випад.
personnel, le Ч [pεrsɔnεl] adj 1 особистий 2 особовий ¶ 3
m персонал, кадри. personnellement Ч [pεrsɔnεlm] adv
особисто. personnifier А [pεrsɔnifje] vt уособлювати
persuader Ч [] vt переконувати +de + inf
persuasif, ve А [pεrsɥazif, v] adj переконливий
persuasion А [pεrsɥazj] f переконаність
pertuisane Г [pεrtɥizan] f протазан (піка з плоским
наконечником)
pertuisanier А [] m воїн
peser Ч [] (è) 1 vt важити 2 vi + sur давити. apesanteur
П [] f невагомість. appesantir А [] vt обтяжувати.
pesamment А [] adv тяжко. pesant, e Ч [pəz, t] 1 adj
важкий, тяжкий 2 m вага. valoir son pesant de цінитися
на вагу чогось. …la chambre dans laquelle étaient morts
… valait son pesant d’arsenic… / ...vous valez votre pesant
d’or ! pesanteur А [pəztœr] f тяжіння. pesée Ч [pəze] f
1 зважування 2 розважання; аналіз
pessimiste А [] n
peste Ч [pεst] 1 f зараза 2 interj la peste soit de чорт би
побрав
pétale Ч [petal] m пелюстка
pétard А [] m пітарда, шашка
Pétersbourg С [] Петербург
pétillant, e А [petij, t] adj яскравий, живий
pétiller А [petije] vi виблискувати
petit, e Р [pəti, t] 1 adj маленький: C’est petit. 2 n дитя
3 m маля
petit déjouner Ч [pətideʒœne] m сніданок: Madame B.
a préparé le petit déjouner.
petite-fille А [] f (s + s) онука, внучка
petitesse А [pətitεs] f 1 малий розмір 2 нікчемність
petit-fils, petits-fils А [pətifis] m онук, внук
pétition А [] f прохання
pétrifier А [petrifje] vt привести в оціпеніння
pétrir А [] vt замішувати
pétrole А [] m нафта
pétrolier, ière Ч [petrolje; εr] adj нафтовий
peu Р [pø] 1 adv трохи: pour peu que + subj якщо
тільки, якщо тільки не; si peu que + subj loc conj як би
мало не ¶ peu, x m 2 un peu трохи, дещо 3 un tout petit
peu ще трішки, трішечки 4 quelque peu дещо; частково 5
peu à peu поступово 6 homme de peu людина низького
звання
Peugeot З [pœʒo] f Пежо
peuh А [pø] interj подумаєш!
peuple Р [pœpl] m 1 народ 2 люди: Ce peuple est An-
glais.
peupler А [] vt наповнювати
peuplier А [pœplije] m тополя
peur Р [pœr] f страх: avoir peur боятися + de; de peur
que + subj зі страху щоб не, побоюючись що; par peur de
побоюючись. J’ai peur de grossir.
peureux, se А [] adj лякливий
pft А [pf(t)] interj подумаєш
phare Ч [far] m 1 маяк 2 фара 3 (adj) відомий
pharynx А [farks] m глотка
pharmacie Ч [farmasi] f аптека
pharmacien Ч [farmasj] m аптекар
pharmacopée А [] f рецептурна книга
phase А [] f фаза
phatique С [] adj лінгв. фатичний про функцію мови
для спілкування самого по собі
phébus [febys] m 1 P. Феб; diseur de Phébus любитель
пишних і туманних виразів 2 parler phébus барвисто й
туманно виражатися
phénomène А [fenɔmεn] m явище
philatélie А [] f філателія
Phillippe З [filip] m Філіп
philologie А [] f мовленнєзнавство
philologique А [] adj мовознавчий
philosophale Г [] adj f pierre philosophale філо-
софський камінь
philosophe Ч [] 1 n філософ 2 adj поміркований; з
філософським підходом до життя
philosopher А [] vi філософствувати
philosophie Ч [filɔzɔfi] f філософія
philosophique Ч [] adj філософський
philosophiquement А [filɔzɔfikm] adv по-філо-
софськи
phonétique Г [fɔnetik] 1 f фонетика 2 adj фонетичний.
phonème П [fɔnεm] m звук. phonologie П [fɔnɔlɔʒi] f
sвукознавство. phonologique П [] adj фонологічний.
polyphonie А [] f поліфонія
phoque Ч [fɔk] f тюлень
photo Ч [fɔto] f фото: C’est la photo d’un chat.
photographie Ч [] f світлина
phrase Р [frɑz] f 1 речення 2 вираз
physicien А [] m фізик
physiologique П [] adj
physique Ч [fizik] adj 1 фізичний, матеріальний 2
фізичний, тілесний ¶ m 3 фізичний стан; здоров’я: au
physique у фізичному відношенні, стосовно тіла 4
тілобудова. métaphysique Ч [] f метафізика.
physiquement А [] adv фізично
piaffer П [] vi бити копитом об землю
piaille А [pjaj] vi пищати про птахів
piano Ч [pjano] m фотепіано
PIB, produit intérieur brut ВВП
pic А [pik] m пік. à pic loc adv обривисто
picard, e З [pikar, d] 1 adj пікардський 2 P. n
пікардієць, пікардійка
Picardie З [] f Пікардія
Picasso С [] m Пікасо
picorer А [] vt клювати
pizza А [pidza] f піца
pie Ч [pi] 1 f сорока 2 adj f œuvre pie богоугодне діло
pièce Р [pjεs] f 1 п’єса: pièce de théâtre драма; faire
pièce перешкоджати 2 кімната у загальному розумінні:
un (appartement) trois pièce трикімнатна квартира; pièce
d’habitation (житлова) кімната: Les pièces d’habitation
sont pourvues d’une moquette et de papier peint. 3 до-
кумент 4 кусок, штука; деталь. mettre en pièces
роздерти, розтерзати; à la pièce поштучно. un pièce d’un
euro 5 pièce de monnaie монета 6 частина; деталь.
dépecer А [] vt розривати. P.J. pièces jointes документи,
що додаються
pied Р [pje] m 1 нога: à pied loc adv пішки; être pieds
nus бути босим. mettre sur pied поставити на ноги. C’est
un pied. 2 міра довжини фут 3 підніжжя 4 стопа вірша 5
au pied de la lettre буквально. pédagogique Г [] adj педа-
гогічний. pédalant, e З [] n . pédale Ч [pedal] f педаль.
pédaler А [] vi їхати на велосипеді. pédalier П [] m
передні зірочки. pédiatre П [pedjatr] m педіатр. ped-
zouille А [pεdzuj] n жарг. селюк
piège Ч [pjεʒ] m пастка: tomber dans un piège попасти
в пастку
pierre Р [pjεr] f 1 камінь: la pierre d’angle 2 P. Петро 3
cœur de pierre кам’яне серце 4 à attendrir des pierres
розчулити камені
pierreries А [pjεrəri] f plur коштовні камені
piété Ч [pjete] f набожність
piétiner А [pjetine] vt топтати
piéton Ч [pjet] m пішохід
piétonnier, ère [pjetɔnje, εr] adj пішохідний
piètre А [] adj поганий
pieu, x Ч [pjø] m кіл
pieux, se Ч [pjø, z] adj 1 набожний 2 благий
pigeon А [piʒ] m голуб
pignon А [piɲ] m avoir pignon sur rue розм. мати
власний будинок
pile Ч [pil] f 1 сторона монети цифра, решка: Est-ce
pile ou face ? 2 батарейка
piler А [] vt товкти
pilier Ч [] m колона
pillage А [] m грабіж
pillard, e А [] n грабіжник
piller А [] vt грабити
pilote А [] m 1 пілот 2 кормчий. pilotage А [] m
управління. piloter Г [] vt вести
piment А [] m стручковий перець
pimpant, e А [] adj ошатний, вишуканий
pin Ч [p] m сосна
pinasse П [pinas] f плоскодонка
pince А [] f 1 прищепка 2 кліщі 3 лом
pinceau, x Ч [pso] m пензель
pincer Ч [pse] vt щипати
pincettes А [psεt] f plur камінні щипці
pingouin Ч [pgw] m пінгвін
ping-pong А [piŋpŋ] m настільний теніс
pinson А [ps] m зяблик. gai comme un pinson
дуже веселий
 pioche А [] f кирка
pionnier, ère А [] n 1 піонер 2 сапер, дорожній
робочий
pipe Ч [pip] f люлька
pique А [] f піка. piquant, e А [ 1] m пікантність 2 adj
уїдливий. pique-nique Ч [piknik] m пікнік. piquer Ч
[pike] vt 1 колоти: piquer un cheval пришпорити коня 2
вдарити 3 задіти 4 пуститися в ¶ 4 vi кинутися: piquer
des deux пришпорити коня; рвонути, побігти 5 v pron
хвалитися. piqueter А [pikəte] (tt) vt засіювати точками.
piquette Г [pikεt] f вино пікет. piquier А [] m копійщик
pirate Ч [pirat] m пірат
pire Ч [pir] adj гірший. empirer А [] vt погіршувати
pirogue А [] f пірога
pis Ч [pi] 1 adv гірше: tant pis тим гірше; нічого не
поробиш; dire pis que pendre de qn втоптати в болото 2
m вим’я
piscine Ч [pisin] f басейн
pisser А [] vi пісяти
piste Ч [pist] f 1 стежка 2 piste d’atterrissage посадочна
полоса
pistole А [pistɔl] f пістоль, старовинна іспанська
золота монета; фр. рахункова монета, рівна 10 ліврам
pistolet Ч [pistɔlε] m пістолет, пістоль
piston А [pist] m поршень
pietà invar А [] f скорбляча матір
piteux, se А [pitø, z] adj жалюгідний
pitié Ч [pitje] f жаль
pitoyable А [] adj жалібний
pittoresque А [] adj живописний
pivoine А [pivwan] f снігур
pivot А [] m вісь. pivotant, e А [] adj поворотний.
pivoter Ч [pivɔte] vi крутнутися довкола осі
placard Ч [plakar] m стінна, вбудована шафа
place Р [plas] f 1 місце: sur place на місці, place !
place ! дорогу!. un place pour chacun 2 площа 3 de place
en place там і сям, тут і там, місцями. placé, e Ч [plase]
adj поміщений. placement А [] m розміщення капіталу.
placer Р [plase] vt 1 поміщати 2 розміщувати капітал.
placidité А [] f кроткість, покладистість. remplacement
А [rplasm] m заміна: en remplacement de на заміну.
remplacer Ч [rplase] vt замінювати; заміщувати + par
чимось
plage Ч [] m пляж
plagiat А [] m плагіат
plaid А [plεd] m плед
plaider А [plεde] 1 vi захизати справу у суді: plaide
pour qn 2 vt захищати в суді
plaideur, se А [] n сутяга
plaidoirie А [] f промова у суді
plaidoyer А [] m захисна промова
plaie А [plε] f 1 рана 2 plaies et bosses синяки й ґулі
plaindre Ч [pldr] Passe: plaignit. Présent: plains,
plaint; plaignons. Participe: plaint. 1 vt жаліти 2 se
plaindre v pron жалітися
plaine Ч [plεn] f рівнина; долина
plain-pied, de plain-pied А [] loc adv врівень
plainte Ч [plt] f жалоба
plaintif, ve А [] adj жалібний
plaire Р [plεr] Passe: plut. Présent: plais, plaît; plaisons,
plaisez, plaisent. Participe: plu. 1 vi подобатися; годити:
s’il te plaît, s’il vous plaît будь-ласка зробіть послугу;
plaît-il ? що ви сказали? 2 v pron подобатися один одно-
му. complaire А [] v pron насолоджуватися + à + inf.
complaisamment А [] adv поблажливо. complaisance Ч
[kplεzs] f 1 люб’язність 2 самовдоволення.
complaisant, e А [kplεz, t] adj 1 люб’язний 2 потура-
ючий. déplaire Ч [deplεr] 1 vi не подобатися 2 v pron не
подобатися один одному. déplaisant, e Ч [deplεz, t] adj
неприємний. plaisant, e Ч [] adj 1 приємний 2 забавний;
жартівливий. plaisanter Ч [plεzte] vi жартувати.
plaisanterie Ч [plεztəri] f жарт. plaisir Р [plezir] m 1
задоволення: avec plaisir із задоволенням. C’est un plai-
sir. 2 воля: bon plaisir добра воля
plan Р [pl] m 1 площина: sur le plan de з точки зору;
plan de travail робочий стіл 2 план: plan de la ville / Avez-
vous un plan ? 3 план, задум
planche Ч [pl∫] f 1 планка 2 planche à voile серфінг.
plancher Ч [pl∫e] 1 m підлога, настил, перекриття,
поміст 2 vi +sur сидіти над
planer Ч [] vi витати
planète Ч [planεt] f планета
planisphère Г [] m планісфера
plante Ч [] f рослина
planter Ч [səplte] 1 vt забивати 2 v pron стати
plantureux, se А [pltyrø, z] adj рясний
plaque А [plak] f дощечка
plastique Ч [plastik] 1 adj пластичний: matière plas-
tique пластмаса 2 mпластмаса
plastron А [plastr] m нагрудник
plat, e Ч [pla, plat] adj 1 плоский 2 пересічний;
нікчемний ¶ m 3 тарілка, піднос 4 страва 5 плоска
частина 6 à plat loc adv плазом. plateau, x Ч [plato] m 1
піднос: plateau de fromage 2 диск; зірочка. plate-bande А
[platəbd] (s +s) f грядка. platée Ч [] f повна тарілка
чогось. platitude А [] f плоскість
plâtre Ч [plɑtr] m гіпс
plâtrier Ч [] m штукатур
plausible А [plozibl] adj допустимий, правдоподібний:
motif plausible слушний привід
plèbe А [] f чернь
plébéien, ne А [] n плебей
pléiade А [] f плеяда
plein, e Р [pl, εn] 1 adj повний: C’est plein. 2 +de
наповнений 3 à pleines mains голими рукама 4 en plein
повністю ¶ m повний бак: faire le plein заправитися 5
prép повсюди. pleinement А [] adv повністю. plénier, ère
А [] adj 1 пленарний 2 повний: indulgence plénière
відпущення всіх гріхів. plénipotentiaire А [] adj дипл.
уповноважений. plénitude А [] f повнота. pléonasme П
[] m надмірність. pléonastique П [] adj надмірний
pleurs А [] m plur сльози. déplorer А [] vt жалітися
про. pleurer Р [plœre] 1 vi плакати 2 vt оплакувати.
éploré, e А [zplɔre] adj заплаканий. explorer А [] vt
розвідувати. implorer А [plɔre] vt благати
pleurésie Г [] f плеврит
pleuvoir Ч [pløvwar] Passé: plut. Présent: pleut.
Participe: plu. плювати 1 impers дощити: il pleut іде дощ
2 vi сипатися
pleutre А [pløtr] m негідник
 pli А [] m 1 складка 2 лист. applicable А [] adj
застосовуваний. application Ч [aplikɑsj] f 1
використання, застосування 2 матем. відображення.
applique Ч [aplik] f бра. appliquer Ч [aplike] 1 vt
застосовувати 2 v pron старатися +à + inf. complies Г [] f
plur церк. повечір’я. complice Ч [kplis] n співучасник.
complicité А [kplisite] f співучасть. compliment Ч [k-
plim] m комплімент, хвала. complimenter А [] vt (sur
qch) хвалити за. compliqué, e Ч [kplike] 1 adj
складний 2 n любитель ускладнювати. compliquer А
[kplike] vt ускладнювати. dépliant Ч [deplij] m
буклет, складний проспект. déplier А [] vt розгорнути.
déployer Ч [deplwaje] vt розверзнути; розгорнути. em-
ploi Ч [plwa] m 1 застосування, використання 2 поса-
да, (робоче) місце 3 екон. зайнятість. employé, e Ч [] n
службовець, робітник. employer Р [plwaje] vt
використовувати + à на щось. explicable А [εksplikabl]
adj пояснимий. explicatif, ve А [εksplikatif, v] adj пояс-
нювальний. explication Ч [εksplikɑsj] f пояснення. ex-
plicite А [εksplisit] adj ясний, явний. explicitement А
[εksplisitm] adv ясно. exploit Ч [εksplwa] m 1
досягнення, успіх 2 подвиг. exploitation А [] f 1
утилізація 2 використання. exploiter А [] vt
кристуватися expliquer Р [εksplike] vt пояснювати.
implication А [] f причетність. impliquer А [] vt
вимагати. inexplicable Ч [inεksplikabl] adj незрозумілий.
multiplication А [] f множення. multiplicité А [] f
чисельність. multiplier Ч [myltiplije] vt множити; збіль-
шувати число. pliant, e А [plij, t] adj гнучкий. plié П
[] m присідання. plier Ч [] 1 vt складати 2 vi зігнутися 3
v pron пристосовуватися. plissé, e А [plise] adj
складчатий, зморщений. plisser А [] vt морщити: plisser
le front насуплювати чоло. ployer А [] vt зігнути.
réemploi А [] m поперевикористання. suppliant, e А [] 1
adj благаючий 2 n прохач. supplication А [syplikɑsj] f
моління. supplice Ч [syplis] m 1 катування; смертна кара
2 мука, покарання. supplier Ч [syplije] vt молити; про-
сити
plomb Ч [pl] m свинець: de plomb важкий, soldats
de plomb олов’яні солдатики. aplomb А [apl] m
самовпевненість. plomber А [] vt пломбувати.
plomberie А [] f водопровід. plombier Ч [] m сантехнік.
surplomber А [syrplbe] vt нависати
plongeon А [] m пірнання
plonger Ч [plʒe] vt 1 занурювати 2 втикати
plongeur Ч [] m пірнальник
pluie Р [plɥi] f дощ
plume Ч [plym] m 1 перо; пір’я: lit de plume перина 2
перо: homme (gens) de plume письменник 3 d'un trait de
plume одним розчерком пера
plumer А [plyme] vt обібрати
plumet А [plymε] m плюмаж, прикраса з пір’я
plupart Ч [plypar] f la plupart plur: la plupart de + n
plur (plur) більшість; + n sing більша частина: la plupart
du temps більшу частину часу. la plupart des paysans
veulent  pron розм. явитися, прийти. pointillé Г [] m пунктир.
pluri, poly [] préf багато: pluridisciplinaire, polyglotte
pluridisciplinaire П [] adj багатопрофільний
pluriel, le А [] 1 m множина 2 adj множинний
plus-value А [] f екон. додана вартість
plus Р [ply, yz] adv 1 більше, більш; en plus також; non
plus ніже (також при запереченні); de plus до того ж:
Elle devra de plus être équipée d’un téléviseur avec
magnetoscope. : plus de більше ніж ; ne ... plus que лиш
тільки; de plus en plus (de) все більше і більше 2 вищий
ступінь порівняння більш, більше; ne ... plus більше ні;
заперечення: Je ne me rappelle plus. 3 le, la, les plus + adj,
adv найвищий ступінь порівняння найбільш. bien plus
більше того 4 (tout) au plus щонайбільше 5 [plys] conj до
того, плюс
plusieurs Р [plyzjœr] 1 adj indéf plur декілька велика
кількість 2 pron indéf plur декілька, декотрі
plutôt Р [plyto] adv скоріш; краще
pluvieux, se А [plyvjø, z] adj дощовий
PME petites et moyennes entreprises малі і середні
підприємства
pneu Ч [pnø] m шина
poche Р [pɔ∫] f кишеня: l’argent de poche кишенькові
гроші. une poche de pantalon
pochette Г [pɔ∫εt] f сумочка
podium П [] m поміст
poêle Ч [pwal] m 1 балдахін 2 піч ¶ 3 f сковорідка.
poêlée А [pwɑle] f вміст сковорода
poète Р [pɔεt, pwεt] m співець. poème А [pɔεm, pwεm]
m поема. poésie Ч [pɔezi] f 1 поезія 2 краса. poétique Ч
[] adj поетичний, віршовий
poids Р [pwa] m вага: faire bon poids вішати з походом
poil Ч [pwal] m 1 волос 2 шерсть
poing Ч [pw] m 1 кулак: fermer le poing стиснути
кулак 2 ronger ses poings гризти собі лікті empoigner А
[] vt схопити. poignant, e А [] adj гіркий. poignard Ч []
m кинжал. poignarder А [pwaɲarde] vt заколоти. poigne
А [] f кулак. poignée Ч [pwaɲe] f 1 ручка, рукоятка, ефес
2 пригоршня. poignée de main потискання руки 3 une
poignée d'hommes купка людей. poignet Ч [pwaɲε] m 1
зап’ястя. à la force du poignet [des poignets] своїми
силами 2 avoir un poignet d'acier бути хорошим фехту-
вальником
point, e Р [pw, pwt] m 1 крапка: point d'interrogati-
on знак питання; point d'exclamation знак оклику; points
de suspension трикрапка. un point, c’est tout! от і все! 2
погляд; точка зору; d’un point de vue з точки зору; à tout
point, à tous points de vue зі всіх точок зору 3 ступінь: à
tel point до такої міри; à quel point наскільки; au dernier
point loc adv надзвичайно; à point до потрібного стану 4
rien ne sert de courir, il faut partir à point вчасно виїхати
важливіше, ніж бігти 5 точка, місце: point d'arrivée
місце прибуття. Où est le point Info ? 6 очко 7 питання 8
мить. à point loc adv до речі, вчасно; être sur le point de
бути готовим ¶ 9 f вістря; верхівка; кінець 10 adv ні,
зовсім ні, ніскільки 11 au point de таким чином, що.
désappointement А [dézapwtəm] m розчарування.
poinçon А [] m штемпель. poindre А [pwdr] vi по-
являтися, розвиднюватися, світати. pointer А [] 1 vt від-
мітити, націлити ¶ vi 2 цілитися 3 рухатися вперед ¶ 4 v
pointu, e Ч [pwty] adj гостроверхий, гострий. point-
virgule П [] m крапка з комою. pourpoint А [purpw] m
камзол. trois-points invar А [] m les frères trois-points
франкмасони
 poire Ч [pwar] f 1 груша 2 poire à poudre порохівниця
poireau, x А [pwaro] m цибуля-порей
pois Ч [pwa] m горох: à pois в горошок
poisson Ч [pwas] f риба. poissonnerie Г [pwasɔnri] f
рибна торгівля. poissonnier А [pwasɔnje] m торговець
рибою
poitevin, e А [] adj пуатвинський
Poitiers [pwatje] надстароство Пуатьє Пуату
Poitou З [] m край Пуату
poitrail [pwatraj] m груди (коня)
poitrine Р [pwatrin] f грудь
poivre Ч [pwavr] m перець
poivrer П [pwavre] 1 vt перчити 2 v pron розм. напива
тися
poivrière Г [pwavrijεr] f перечниця
poix Г [pwa] f смола
poker А [] m коцюба
pôle Ч [pol] m 1 полюс 2 центр (тяжіння). polaire А
[] adj полярний
polémique А [pɔlemik] f полеміка, розмова
poli, e Ч [pɔli] adj ввічливий
police Р [pɔlis] f 1 поліція: la voiture de police 2
регламентація суспільних відносин виданням
підзаконних нормативних актів
policier, ère А [pɔlisje, εr] n 1 поліцейський 2 детек-
тивний: roman policier детективний роман
poliment А [pɔlim] adv ввічливо
polir А [pɔlir] vt лощити
politesse Ч [pɔlitεs] f ввічливість
politicien, ne А [pɔlitisj, εn] n політик
politique Р [pɔlitik] 1 adj політичний, суспільний ¶ f 2
політика, громадські справи 3 політиканство
politiquement А [pɔlitikm] adv політично, громадсь-
ко
pollen А [pɔl] m пилок
polluant, e А [pɔlɥ, t] adj забруднюючий
pollué, e А [pɔlɥe] adj забруднений
pollution Ч [pɔlysj] f забруднення
polonais, e А [] adj польський
poltron, ne А [pɔltr, ɔn] 1 adj боязливий 2 n боягуз
poltronnerie Г [pɔltrɔnri] f боягузтво
polyclinique Ч [pɔliklinik] f клініка, медичний заклад з
усім набором медичних послуг, що утримується
комунами, без госпіталізації
polyester А [] m
polygame Г [pɔligam] adj багатошлюбний
polyglotte Г [pɔliglɔt] n поліглот
polygone Г [pɔligɔn] m багатокутник
polysyllabe А [] adj багатоскладовий
pommade А [pɔmad] f мазь
pomme Ч [pɔm] f яблуко; pomme de terre картопля;
pomme de pin соснова шишка
pommeau А [pɔmo] m 1 головка ефесу шпаги 2
приливок дула (пістолета)
pommette А [pɔmεt] f скроня
pompe Ч [pp] f 1 насос 2 урочистість
pomper А [] vt поглинати
pompeusement А [ppøzm] adv велично
pompeux, se А [] adj 1 пишний 2 урочистий
Pompidou З [ppidu], Centre (Georges) Pompidou,
Centre Beaubourg, Centre national d’art et de culture
Georges Pompidou. Збудований на честь померлого в
1974 році президента Франції і відкритий в 1977 році.
Цей надсучасний центр мистецтва і культури в Пари-
зькому міському районі Beaubourg своєю оригінальною
архітктурою приваблює не лише іноземних туристів, а
й парижан.
pompier Ч [ppje] m пожежник
pompiste Ч [ppist] m заправщик
ponctualité Г [pktɥalite] f точність
ponctuation А [] f пунктуація, розділові знаки
ponctuel, le А [pktɥεl] adj 1 точний 2 точковий
ponctuellement А [pktɥεlmø] adv пунктуально,
точно
ponctuer А [] vt розставити розділові знаки
pondérable Г [] adj вагомий
pondéral, e, aux П [] adj ваговий
pondération [] f рівновага
pondéreux, se П [] adj великоваговий
pont Р [p] m 1 міст 2 палуба. entrepont Г [trəp]
m нижня палуба. pontée Г [] f палубний вантаж. pont-
levis А [pləvi] m підйомний міст
populace А [pɔpylas] f зневажливе чернь
populaire Ч [pɔpylεr] adj 1 народний 2 відомий ¶ m
заст. народ
popularité А [pɔpylarite] f відомість
population Ч [pɔpylɑsj] f 1 населення 2 люди
populeux, se А [] adj багатолюдний
populiste А [] adj популістський
porc Ч [pɔr] m свинина
porcelaine А [] f фарфор
porc-épic А [pɔrkepik] m дикобраз
porche А [pɔr∫] m критий вхід
porcherie Г [pɔr∫əri] f свинарник
porcin, e А [] adj свинячий
pore Ч [pɔr] m пора
porosité А [] f пористість
port Ч [pɔ:r] m 1 порт; пристань 2 носіння. aéroport Ч
[aerɔpɔ:r] m аеропорт, летовище. apport А [] m вклад.
apporter Р [apɔrte] vt 1 приносити; привозити: J’apporte
un gâteau. 2 вносити 3 доставляти. comportement Ч [] m
поведінка. comporter Ч [kpɔrte] vt 1 допускати 2 ук-
лючати. déportation А [deprtɑsj] f вигнання, заслання.
disproportion А [] f неспівмірність. emporté, e cА [] adj
запальний. emporter Р [pɔrte] vt 1 відносити, відвози-
ти; брати з собою, забирати; заносити; потягти 2 l’em-
porter перемагати; l'emporter sur qn взяти верх над ки-
мось 3 захоплювати ¶ 4 v pron заноситися, вийти із себе.
exportateur, trice А [] n вивізник. exportation Ч
[εkspɔrtɑsj] f вивіз, експорт. exporter Ч [εkspɔrte] vt
вивозити, експортувати + vers в. importance Р [pɔr-
ts] f важливість; значення: d'importance loc adj
важливий, значний. important, e Р [pɔrt, t] adj 1
важливий, значний, крупний: Tout lire, c’est important. 2
упливовий. importation Ч [pɔrtɑsj] f ввіз, імпорт;
plur привізні, імпортні товари. importer Р [pɔrte] 1 vt
ввозити 2 vi мати значення, бути важливим: peu importe
que неважливо що. importun, e А [] n незваний гість.
insupportable Ч [sypɔrtabl] adj нестерпний. opportun,
e Ч [ɔpɔrt, yn] adj своєчасний, доречний;
сприятливий. opportunité А [] f доречність portable А []
adj переносний. portail Ч [pɔrtaj] m портал. portant, e А
[pɔrt] être bien (mal) portant бути (не)здоровим. porte Р
[pɔrt] 1 f двері: porte de service чорний хід. La porte est
ouverte. 2 шлях ¶ 3 adj f veine porte воротна вена. portée
Ч [pɔrte] f 1 досяжність 2 правомочність. portefeuille Ч
[pɔrtfœj] m папка. porte-filtre А [] m фільтротримач.
porte-glaive А [] m мечоносець. portemanteau А [pɔrtə-
mto] m 1 чемодан, складна дорожня сумка 2 носій
поли одягу. porte-monnaie invar Ч [pɔrtmɔnε] m гама-
нець. porte-parole invar А [pɔrtparɔl] m 1 речник 2 пред-
ставник. porter Р [pɔrte] vt 1 носити; держати в руках,
на руках; зносити 2 змушувати; спонукати + à до 3 три-
мати 4 vt indirect + sur стосуватися, про. porteur Ч
[pɔrtœr] m 1 носій 2 рознощик 3 верховий кінь; в’ючна
тварина. portier, ère Ч [pɔrtje, εr] 1 n швейцар ¶ f 2 двер-
ка автомобіля 3 занавіс, шторка. portion А [pɔrsj] f
частина. porto А [pɔrto] m портвейн. portugais, e З [pɔr-
tygε, εz] 1 adj португальський 2 P. n португалець 3 m
португальська мова. Portugal З [pɔrtygal] m Португалія.
proportion Ч [prɔpɔrsj] f 1 співвідношення 2 plur роз-
міри, об’єм. proportionné, e А [prɔpɔrsjɔne] adj спів-
розмірний. rapport Р [rapɔr] m 1 звіт, донесення; допо-
відь: faire un r. прозвітувати, зробити повідомлення.
C’est un rapport écrit. 2 відношення: en rapport avec у
зв’язку з; par rapport à loc prép по відношенню до; sous
ce rapport у цьому відношенні 3 відповідність 4 співвід-
ношення: rapport de forces співвідношення сил 5 юр.
повернення майна, суми. rapporter Ч [rapɔrte] vt 1 при-
носити 2 повідомляти ¶ v pron + à 3 стосуватися 4 s'en
rapporter à qn покладатися на. rapporteur, se А [pɔrtœr,
øz] n доповідач. remporter Ч [rpɔrte] vt 1 виграти,
здобути, завоювати 2 віднести. reportage Ч [rəpɔrtaʒ] m
репортаж; очерк. reporter А [rəpɔrte] vt переносити.
sport Ч [spɔr] m спорт; вид спорту. sportif, ve Ч [spɔrtif,
iv] 1 adj спортивний 2 n спортсмен. support А [sypɔr] m
1 основа 2 носій. supporter Ч [sypɔrte] vt 1 підтримувати
2 витримувати, терпіти: Je ne supporte pas le café.
transport Ч [trspɔr] m 1 перевезення 2 перевожування
3 транспортний засіб 4 порив: avec un transport de joie.
transporter Ч [trspɔrte] vt 1 перевозити, переносити 2
захоплювати; викликати захоплення; виводити з себе.
transporteur А [trspɔrtœr] m перевізник
portrait Ч [pɔrtrε] m 1 портрет, зображення 2
зарисовка; зображення, опис, образ
portrait-robot П [] (s + s) m словесний портрет
posada Г [] f заст. готель в Іспанії
pose Ч [poz] f 1 кладка 2 положення тіла. apposition Г
[] f прикладка. à-propos А [] m доречність. avant-propos
invar Г [] m передмова. composant А [kpoz] m
складова частина. composé Ч [kpoze] adj складний.
composer Р [kpoze] vt 1 складати, компонувати 2 наб-
рати номер. composite А [] adj різнорідний. composition
Ч [] f склад. compote А [] f фруктове п’юре. déposer Ч
[depoze] vt 1 класти 2 доставити 3 вносити 4 представи-
ти 5 знімати. déponent, e П [] adj грам. відкладений, від-
кладувальний. déposition А [depozisj] f свідчення.
diapositive Ч [djapozitiv] f діапозитив, слайд. disponible
Ч [dispɔnibl] adj 1 вільний, незайнятий 2 доступний.
dispos, e А [dispo, o:z] adj бадьорий. disposé, e Ч [dispo-
ze] adj être disposé à бути схильним щось зробити.
disposer Ч [dispoze] 1 vt розкладати 2 vi
розпоряджатися. dispositif А [] m 1 пристрій, механізм,
устрій, уклад 2 основна частина договору. disposition Ч
[dispozisj] f 1 розпорядження: mettre à la d. de надати
в розпорядження 2 настрій, схильність; відношення 3
plur приготування 4 постанова 5 готовність 6 прихиль-
ність 7 положення. exposant, e А [] n учасник виставки.
exposé Ч [] m 1 виставкова робота, виклад 2 звіт, допо-
відь. exposer Ч [εkspoze] vt 1 виставляти, показувати 2
викладати, обрисовувати 3 піддавати, підставляти 4
наражати на небезпеку. exposition Ч [εkspozisj] f 1 ви-
ставка 2 викладення. imposable А [] adj підлягаючий
оподаткуванню. imposant, e А [poz, t] adj значний;
представний. imposer Р [poze] vt 1 нав’язувати, при-
мушувати 2 приписувати 3 накладати 4 vi обманювати
+ à. en imposer обманювати 5 вселяти повагу ¶ v pron 6
брати на себе 7 заставити себе визнати. imposition А [] f
обкладання податком. indisponibilité А [] f
неможливість використання. indisposé, e А [] adj
нездоровий. interposé, e А [] adj розміщений між.
juxtaposer А [ʒykstapoze] vt підганяти. opposant, e А [] n
противник. opposé, e Ч [ɔpoze] adj протилежний.
opposer Ч [ɔpoze] 1 vt протиставити 2 s’opposer v pron
заважати, перешкоджати. opposition Ч [ɔpɔzisj] f 1
протиставлення 2 протидія: faire opposition à qch
заперечувати. posément А [] adv поважно. poser Р [po-
ze] 1 класти 2 ставити, задавати: poser une question
задавати питання 3 установлювати, утверџувати; викла-
сти. Cela posé, passons à notre histoire. 4 устеляти, ус-
тавляти. poseur А [pozœr] m підкладач. positif, ve Ч [po-
zitif, v] 1 adj позитивний 2 m початкова форма прик-
метників. position Р [pozisj] f 1 положення, розташу-
вання, розміщення, місце 2 положення, ситуація. po-
sitivement А [] adv визначено, упевнено. préposition А []
f прийменник. prépositionnel П [prepozisjɔnεl] adj прис-
лівний; прийменниковий. prépositionnement А [] m роз-
ташування. présupposer А [] vt припускати. propos Р
[prɔpo] m 1 розмова: un propos sur la France 2 повід;
намір: à ce propos по цьому поводу; à tout propos по
всякому поводу; à propos de loc prép з приводу 3 пред-
мет, тема: à propos loc adv доречі, вчасно. proposer Р
[prɔpoze] 1 vt пропонувати 2 vi припускати + de + inf.
proposition Ч [prɔpozisj] f 1 пропозиція 2 вислов-
лення; речення; судження. recomposition А [] f перевла-
штування. repos Ч [rəpo] m 1 відпочинок 2 спокій. re-
poser Р [rəpoze] 1 vt покласти; знову встановлювати 2 v
pron відпочивати ¶ vi 3 + sur триматися на 4 зберігатися.
superposer А [sypεrpoze] vt накладати. supposé, e А []
adj supposé que + subj припустивши що. supposer Ч
[sypoze] vt вважати; припускати: à supposer que + subj
якщо припустити що. supposition Ч [sypozisj] f при-
пущення. suppositoire П [sypozitwar] m мед. свічка.
transposition А [trspozisj] f перестановка
possédé, e Ч [] n одержимий
posséder Р [pɔsede] (possède; posséderai, posséderais
[posεdrε]) vt 1 мати, володіти 2 posséder une femme
володіти жінкою
possesseur А [] m власник
possessif, ive Г [] 1 adj присвійний 2 m присвійне
слово
possession Ч [pɔsεsj] f володіння: prendre possession
de qch заволодіти чимось
post [] préf після: postdater, postracial
postal, e, aux Ч [pɔstal, o] adj поштовий
postdater А [pɔstdate] vt помічати пізнішим числом
poste Р [pɔst] m 1 пост, місце 2 приймач; poste de
télévision телевізор, poste de radio радіо(приймач) 3 post
(de police) поліцейська дільниця ¶ 3 f пошта: à ma poste
по пошті. Où est la poste ?
poster П [] vt віднести на пошту
postérieur, e Ч [] adj задній
postérieurement А [] adv пізніше, в подальшому
postérité Ч [] f наступні покоління
posthume А [] adj посмертний
postillon А [pɔstij] m ямщик
postracial, e, aux З [] adj пострасистський
post-scriptum А [] m постскриптум, післяслово
postulant, e А [pɔstyl, t] n прохач
posture А [] f положення, поза
pot Ч [po] m 1 банка 2 горщик. potable Г [pɔtabl] adj
питний. potache А [pɔta∫] m розм. школяр, ліцеїст.
potage Ч [pɔtaʒ] m суп. potager, ère А [pɔtaʒe, εr] 1 adj
городній 2 m город. pot-au-feu invar А [pɔtofø] m туше-
на гов’ядина з овочами. potée Г [pɔte] f повний
горшечок. poterie А [pɔtəri] f 1 глиняний посуд 2 гон-
чарня. potion Ч [pɔsj] f зілля
poteau, x А [] m стовб. pote Ч [pɔt] m товариш,
приятель. potelé, e А [] adj повненький. potence А
[pɔts] f шибениця
poterne А [pɔtεrn] m потайний хід
pou, x Ч [pu] m вош
pouah А [pwa] interj розм. тьфу
pouce Ч [pus] m 1 великий палець. manger sur le pouce
поїсти наскоро 2 дюйм
poule Ч [pul] пил f курка. épousseter А [] (tt) vt
змітати, стирати. expulser А [] vt виганяти, висилати.
expulsion А [] f вигнання. poudre Ч [pudr] f 1 порошок 2
порох 3 пудра 4 харч. порошок кави, шоколад, молоч-
ний, яєчний 5 se répandre comme une traînée de poudre
поширюватися зі швидкістю світла. poudreux, se А [pu-
drø, z] adj пильний, запилений. poudroyer Г [] vi
куритися. pouls А [pu] m пульс. poulain А [] m лоша.
poulet Ч [pulε] m курча. poulinière П [] adj f племінна.
poussé, e А [] adj ґрунтовний. pousser Р [puse] 1 vi
рости ¶ vt 2 штовхати, зрушити з місця; уштовхувати;
відштовхувати: pousser la porte зачинити двері 3 підга-
няти, підштовхувати 4 випустити, видати 5 просовувати
6 спонукати підштовхувати + à + inf. poussière Р
[pusjεr] f пил; прах. poussiéreux, se А [] adj пильний.
poussif, ve А [] adj захеканий. poussin Ч [pus] m
курча. propulser А [] vt виштовхувати. repousser Ч [rə-
puse] vt 1 знову штовхати, відсувати 2 відхиляти 3
зачиняти, засовувати 4 відштовхувати, змісити відсту-
пити. répulsif, ve Г [] adj відштовхуючий
poulpe Г [] m восьминіг
poumon Ч [pum] m легеня
poupe А [pup] f корма
poupée Ч [pupe] f лялька
pour Р [pur] prép 1 щоб 2 для, за, ради, заради 3 на-
прямок в, до, на 4 pour que + subj щоб, для того щоб 5
наслідок 6 часове відношення на: pour ce soir 7 що
стосується 8 часу до
pourboire Ч [purbwar] m чайові
pourceau, x А [] порося m свиня
pourchasser А [pur∫ase] vt боротися з
pourpre Ч [] adj пурпуровий
pourquoi Р [purkwa] adv inter pourquoi, описова
форма pourquoi est-ce que чому, чого: pourquoi faire?
для чого? c’est pourquoi ось чому
pourrir А [purir] vi гнити, загнивати
poursuite Ч [pursɥit] f 1 продовження 2 пере-
слідування: se mettre à la poursuite de qn кинутися в
погоню за кимось 3 позов
poursuivre Р [pursɥivr] vt 1 переслідувати 2 гнати,
докучати
pourtour Ч [purtur] m коло, контур, периметр
poutre А [putr] f балка; перекладина
pouvoir Р [puvwar] Passé: put. Présent: peux [pø], puis
[pɥi] (в питальній формі тільки puis); peux [pø]; peut
[pø]; pouvons [puv], pouvez, peuvent [pœv]; subj puisse
[pɥis], puissions. Futur: pourra [pura]. Pas d’impératif.
Participe: pu invar [py]. 1 могти + faire qch: Puis-je fer-
mer lafenêtre ? s’il vous plaît. — Merci. / Pouvez-vous
m’aider ? s’il vou plaît. — Je vous remercie. , on ne peut
pas не можна 2 ça peut arriver це може бути ¶ m 3 влада:
As-tu un pouvoir ? 4 вплив 5 повноваження 6 можли-
вість: plein pouvoir свобода дій. peut-être Ч [pøtεtr]
можливо: Il pourrait peut-être rentrer dans l’usage. / Une
femme peut peut-être être surveillée ainsi par une autre
femme, jamais par un homme. possibilité Ч [pɔsibilite] f
можливість. possible Р [pɔsibl] adj можливий: il est pos-
sible de + inf можливо. C’est possible. potentiel, le А
[pɔtsjεl] 1 adj можливий 2 m потенціал. puissamment
А [pɥisam] adv сильно. puissance Р [pɥiss] f
потужність, сила, могутність. puissant, e Р [pɥis, õt]
adj могутній
pragmatique П [] f прагматика
prairie А [prεri] f луг
praline А [] f праліне, обцукрований і підсмажений
мигдаль. praliné, e А [] adj обсмажений в цукрі
praticien, ne А [] n практикуючий лікар
pratique А [pratik] f 1 практика: en pratique на практи-
ці, справді 2 відвідування 3 заняття ¶ 4 adj практичний
pratiquement Ч [pratikəm] adv практично
pratiquer Ч [pratike] vt застосовувати, викори-
стовувати
pré Ч [зку] 1 m луг 2 préf перед: pré-indoeuropéen
préalable Ч [prealabl] adj попередній
préalablement Ч [prealabləm] adv попередньо
préau, x А [preo] m площадка, внутрішній двір
prébendier З [preo] m коритник
précaire А [prekεr] adj ненадійний, хиткий
prêche А [] m проповідь
prêcher А [prε∫e] vt проповідувати
prêcheur, se Г [] n мораліст
précieusement А [] adv бережно
précieux, se Ч [presjø, øz] adj 1 цінний 2 дорогоцінний
3 манірний, вигадливий
précipice А [] m прірва, вир
 précipitation А [] f поспішність
précipitamment А [presipitam] adv поспішно
précipité, e Ч [presipite] adj поспішний
précipiter Ч [presipite] vi pron кинутися, помчати,
поквапитися
précoce А [] adj ранній
préconiser А [] vt проголошувати. préconisation А [] f
рекомендація
précuit, e А [] adj попередньо приготований
précurseur А [prekyrsœr] m передвісник
prédilection А [predilεksj] f схильність
ити
prééminent, e П [] adj видатний
préface Ч [prefas] f передмова
préfigurateur З []
préfigurer А [] vt передбачати
préfixe Г [prefiks] m приросток
préhension А [] f хапання
prélart А [] m брезент
préliminaire А [preliminεr] adj 1 попередній 2 пі-
дготовчий ¶ f plur 3 попередні переговори 4 підготовка,
вступ
prématurément А [prematyrem] adv передчасно
premier, ère Р [prəmje, εr-; εr] adj 1 num ord перший:
arriver premier прибути першим; au premier з першого
разу. C’est le premier. 2 матем. простий 3 бувалий ¶ 4
n . comprimé, e Ч [kprime] adj 1 стиснутий, зажатий 2
затаюваний 3 m таблетка, пілюля. déprimant, e А [] adj
пригнічуючий. exprimer Р [εksprime] 1 vt виражати 2 v
pron виражатися. imprimer Ч [prime] vt 1 друкувати 2
передавати рух. imprimante А [] f принтер. imprimé, e Ч
[prime] adj 1 друкований 2 набивний. imprimerie А []
f типографія. inexprimable А [inεksprimabl] adj невира-
жуваний. opprimer А [ɔprime] vt пригнічувати. premier-
né Г [] m первенець. premium А [] m вартість опціону
на біржі премія. primaire Ч [primεr] adj початковий.
prime Ч [prim] 1 f премія, надбавка 2 adj перший.
primer А [] vi займати перше місце. primeurs А [] f plur
ранні овочі. primitif, ve А [primitif, v] adj 1 основний 2
примітивний 3 первісний. réprimande А [reprimd] f 1
дорікання 2 намовляння. réprimander А [reprimde] vt
винести догану. réprimer Ч [reprime] vt стримувати,
придушувати. supprimer Ч [syprime] vt 1 скасувати, лік-
відувати, розпустити, знищувати 2 забрати, відняти
prendre Р [prdr] Passé: prit []. Présent: prenons,
prenez [prəne], prennent [prεn]. Participe: pris [pri]. vt 1
брати, взяти; установити: (aller) p. забрати. à tout
prendre зрештою. Prenez cette brochure. 2 брати, придба-
ти, купити: Je le prends. 3 prendre place сідати 4 прий-
мати; їсти, пити 5 піти за 6 охопити. Qu’est-ce qui lui
prend ? 7 відправитися в, іти по, їхати: prendre l'avion
летіти літаком 8 відноситися, сприймати 9 займати,
витрачати час ¶ 10 v pron s'y prendre братися за справу.
apprendre Р [aprdr] vt 1 дізнаватися, вивчати:
J’apprends mes leçons. 2 учити, навчати + à + inf 3
повідомити. apprenti, e А [aprti] n учень. apprentissage
А [aprtisaʒ] m 1 учнівство, навчання 2 перший досвід.
appris, e Ч [apri, z] p p apprendre. comprendre Р [k-
prdr] vt 1 включати в себе, складатися із 2 розуміти:
faire c. роз’яснити. Je comprends rien. / Je ne comprends
pas. compris, e Ч [kpri, z] 1 включений: y compris
включаючи 2 розташований: compris entre розташова-
ний межи. désapprendre Г [dezaprdr] vt розучитися.
entreprenant, e А [trəprən, t] adj підприємливий,
відважний. entreprendre Ч [trəprdr] vt прийматися
за; здійснювати + de + inf. entreprise Ч [trəpriz] f 1 під-
приємство 2 затія; plur дії. éprendre А [eprdr] v pron +
de закохуватися. méprendre А [meprdr] v pron 1
помилятися, приймати одне за друге 2 à s’y méprendre
loc adv так що не відрізниш. mépris, e Ч [mepri, z] 1 m
зневага 2 f непорозуміння. méprisable А [meprizabl] adj
презренний. mépriser А [meprize] vt зневажати, нехтува-
ти. pris, e Ч [pri, z] 1 f зіткнення: être aux prises avec
боротися з 2 місце, за яке можна взятися. on n'a pas de
prise, n’y trouver point prise немає до чого придертися;
avoir prise sur упливати на 3 здобич ¶ 4 adj taille bien pri-
se стрункий стан. prison Ч [priz] f в’язниця; en prison
у в’язниці. prisonnier, ière Ч [prizɔnje, εr] 1 adj полоне-
ний, ув’язнений 2 n в’язень. réapprendre А [reaprdr] vt
знову дізнаватися, переквчитися. reprendre Р [rəprdr]
vt 1 відновити, знову взятися за, починати знову 2
забрати назад 3 продовжувати розмову 4 s'y reprendre à
deux fois не раз братися 5 поправити 6 засуджувати; до-
рікати 7 брати зі собою 8 знову охопити. reprise Ч
[rəpriz] f 1 повторення 2 à plusieurs reprises loc adv
неодноразово, кілька разів. surprenant, e Ч [syrprən,
t] adj дивовижний, вражаючий. surprendre Р
[syrprdr] vt 1 заставати зненацька, дивувати, вражати 2
виманити 3 уловити. surpris, e Ч [syrpri, iz] adj 1
здивований 2 захоплений зненацька ¶ f 3 несподіванка 4
здивування
préoccupation Ч [preokypɑsj] f 1 стурбованість;
тривоги; побоювання 2 нав’язлива думка
préoccupé, e Ч adj стривожений
préoccuper Ч [preokype] 1 vt тривожити; займати,
поглинати 2 v pron перейматися
prépayer А [] vt передоплачувати
prépondérant, e А [] adj переважаючий
prépondérer З [] vt переважати
préretraite П [] f передпенсійний період
près Р [prε] adv 1 близько 2 à… près з точністю до; à
peu près приблизно, близько; de près loc adv поближче ¶
3 près de loc prép біля, близько до, коло, поруч + inf ¶ 4
prép біля
présage А [prezaʒ] m прикмета: heureux présage
щаслива прикмета
présager А [] vt передвіщати
presbytère А [prezaʒ] m будинок священника
préscolaire А [] adj дошкільний
près de Ч [prεdə] біля, близько, коло
présence Р [prezs] f присутність: une présence
indispensable
présent, e Р [prez, t] 1 adj теперішній ¶ m 2 те-
перішній час: à présent loc adv тепер 3 подарунок: J’ai
reçu des présents.
présentateur, trice П [] n представник
présentation Ч [] f 1 знайомство, представлення 2
подання, представлення
présenter Р [prezte] vt 1 представити, викласти 2
показувати, демонструвати 3 подавати, підносити ¶ 4 v
pron представитися, явитися
préserver А [] vt зберегти
présidence А [] f президентство
président, e Р [prezid, t] n 1 президент, предсідник:
C’est le Président. 2 голова
présidentiel, le А [] adj президентський
présider А [prezide] vt очолювати, головувати
présomption А [] f припущення
présomptueux, se А [] adj самовпевнений
presque Р [prεsk] adv майже
presse Ч [] f 1 преса: conférence de presse прес-
конференція 2 давка. impression Ч [presj] f 1
враження: avoir l'impression мати враження; faire impres-
sion вражати. C’est une impression. 2 друкування: faute
d'impression опечатка. impressionner Ч [prεsjɔne] vt
вражати. pressant, e Ч [] adj наполегливий. pressé Ч
[prεse] adj поспішаючий. presser Ч [prεse] vt 1 давати 2
наполягати; presser qn de faire qch просити, благати ко-
гось зробити щось 3 наполегливо переслідувати;
тіснити, наступати 4 тиснути; обтягувати. pression Ч
[prεsj] f тиск. pressurer А [prεsyre] vt давити по-
борами
prestations Г [] f plur допомога, виплати
prestige А [prεstiʒ] m престиж
prestigieux, se А [prεstiʒjø, z] adj прекрасний
présumer Ч [prεzyme] vt сподіватися, припускати.
présumé, e А [] adj розглядуваний
prêt, e Р [prε, prεt] 1 adj готовий; être prêt à бути
готовим до чогось: Tout est prêt. 2 m позика: consentir un
prêt видати позику
prétantaine, prétentaine Г [] f courir la prétantaine 1
шлятися 2 шукати любовних пригод
prêter Р [prεte] vt 1 позичати 2 надавати; виражати.
prêter l'oreille уважно слухати ¶ 3 vi давати повід 4 prêter
les mains à qch погодитися, піти на щось ¶ v pron +à 5
підходити, відповідати 6 іти на
prétexte Ч [pretεkst] m привід: sous prétexte de loc
prép під приводом; sous prétexte que loc conj під
приводом
prétexter А [] vt посилатися на
prêtre, sse Ч [prεtr] n священник; жрець
preuve Ч [prœv] f доказ: la preuve ось доказ
preux А [prø] m герой, витязь, богатир
prévôt А [prevo] m суддя: prévôt des merchands місь-
кий голова, купецький старшина у Парижі
prévôté Г [] f резиденція судді
prier Р [prije] 1 vt просити + de + inf: le propriétaire
est prié de власника просять: je vous (en) prie прошу,
будь-ласка 2 vi молитися. prie-Dieu invar А [pridjø] m
лавочка для молитви. prière Р [prijεr] f молитва. prieur,
e А [prijœr] n настоятель. prieural, e, aux З [] adj
настоятельний. prieuré А [] m церква настоятеля
prince, sse Р [prs, εs] n 1 принц: Qui est ce joli Prin-
ce ? 2 голова + de
princier, ère А [] adj княжий, царський
principal, e, aux Ч [prsipal, o] 1 adj основний, го-
ловний 2 m голова
principalement А [] adv головним чином
principauté А [] f князівство
principe Р [prsip] m 1 начало, основа 2 начало;
принцип 3 переконання
printemps Ч [prt] m весна; au printemps весною
prioritaire А [] adj перешорядний
priorité А [] adj першенство, першочерговість: en
priorité в першу чергу
privation Ч [privɑsj] f 1 недостатність 2 нужда
privé, e Ч [prive] adj приватний, особистий
priver Ч [prive] 1 vt позбавляти 2 v pron відмовлятися
prix Р [pri] m 1 ціна; prix courant прейскурант;
ринкова, поточна ціна. Quel est le prix ? 2 faire un prix
призначити ціну 3 нагорода; приз
pro А [] pref про: profini
probabilité А [prɔbabilite] f вірогідність
probable Ч [prɔbabl] adj вірогідний
probablement Ч [prɔbabləm] adv імовірно, можливо
probant, e А [] adj переконливий
probité А [] чесність, порядність
problématique А [prɔblematik] adj проблематичний
problème Р [prɔblεm] m проблема: Où est le
problème ?
proche Ч [prɔ∫] 1 adj близький, ближній; найближчий
2 adv близько 3 m plur родичі, близькі. approche Ч
[aprɔ∫] f наближення; підхід. approcher Р [aprɔ∫e] 1 vt
наближати 2 s’approcher підходити + de до, к. prochain,
e Ч [prɔ∫, εn] adj 1 близький майбутній: C’est pro-
chain. 2 близький. prochainement Ч [prɔ∫εnəm] adv в
найближчий час, скоро. rapprochement А [] m
зближення. rapprocher Ч [raprɔ∫e] 1 vt співставляти,
прирівнювати 2 v pron наблизитися. reproche Ч [rəprɔ∫]
m докір. reprocher А [] vt à qn дорікати щось комусь
proclamer А [prɔklame] vt оголошувати, про-
голошувати
procuration А [] f довіренність, повноваження: par
procuration через других людей
procure П []
procurer Ч [prɔkyre] vt добути, здобувати; знаходити
procureur, se X [] n прокурор
prodige Ч [] m чудо. enfant prodige вундеркінд
prodigieusement А [prɔdiʒjøzm] adv чудесно
prodigieux, se А [prɔdiʒjø, z] adj чудесний
prodigue А [prɔdig] adj щедрий
prodiguer А [prɔdige] vt 1 розтрачати 2 не щадити
proéminent, e Г [] adj який вивищується по
відношенню до рельєфу
prof Г [] m учитель
profanation А [] f наруга
profane А [prɔfan] adj мирський
profusion Ч [] f щедрість
progiciel А [] m пакет прикладних програм
progrès Ч [prɔgrε] m поступ, прогрес
progresser А [prɔgrεse] vi просуватися вперед
progressif, ve А [] adj 1 поступовий 2 наростаючий
progression А [] f просування, рух уперед
progressivement А [prɔgrεsivm] adv поступово
proie Ч [prwa] f 1 здобич: oiseau de proie хижий птах 2
жертва: être en proie à qch картати себе, мучитися
prolifération А [] f розпоширення
prolixe А [] adj багатослівний, проливающий,
промовистий
prolixité А [] f багатослівність
 prolongé, e Ч [prɔlʒe] adj протяжний
prolonger Ч [prɔlʒe] vt продовжувати, видовжувати
promenade Ч [prɔmənad] f 1 прогулянка 2 місце
гуляння
promener Р [prɔməne] 1 vt водити гуляти 2 se
promener v pron прогулятися
promeneur А [] m гуляющий
prompt, e Ч [pr, pr(p)t] adj швидкий, бистрий.
promptement А [prtəm] adv жваво, бистро.
promptitude А [prtityd] f швидкість
promulguer А [] vt обнародувати
prôner А [] vt виступати за
prononcer Р [prɔnse] vt вимовляти, виговорювати.
prononçable А [] adj вимовлюваний. prononcé, e Ч
[prɔnse] adj різко виражений. prononciation Ч
[prɔnsjasj] f вимова
pronostiquer А [] vt передбачати
propagande А [] f пропаганда
propager А [] v pron поширюватися
prophète, étesse Ч [prɔfεt, εs] n пророк
prophétie А [prɔfesi] f пророцтво, передбачення
prophétiser А [] vt передбачувати
propice А [prɔpis] adj прихильний
propre Р [prɔpr] adj 1 власний 2 властивий, справжній
3 чистий: Le verre est propre. ¶ 4 m властивість.
approprier А [] v pron присвоювати собі. improprement
А [] adv неправильно. proprement Ч [prɔprəm] adv 1
власне 2 пристойно. propreté А [] f охайність. pro-
priétaire Ч [prɔprijetεr] n власник. propriété Ч
[prɔprijete] f 1 власність, маєток 2 властивість
prose Ч [proz] f 1 проза 2 манера письма. prosodie Г
[prɔzɔdi] f просодія. prosodique А [] adj літ.
просодичний
prospère Ч [prɔspεr] adj процвітаючий
prospérer Ч [] vi процвітати
prospérité Ч [prɔsperite] f процвітання, благополуччя,
успіх
prosterner А [] 1 vt валити на землю 2 v pron
простягатися
prostituée А [] f проститутка
proverbe А [prɔvεrb] m прислів’я
proverbial, e, aux А [prɔvεrbjal, o] adj який увійшов у
приказку
providence Ч [prɔvids] f провидіння
province Ч [prɔvs] f провінція; з точки зору па-
рижан — провінційна частна Франції без Парижа
provincial, e, aux Ч [prɔvsjal,o] 1 adj сільський 2 n
провінціал
protagoniste А [] m головна особа
protéger Ч [prɔteʒe] (è) vt 1 протегувати 2 при-
кривати. protecteur, trice Ч [prɔtεktœr, tris] adj 1 захис-
ний 2 покровительський 3 захищальний ¶ 4 n покрови-
тель; захисник, заступник. protection Ч [prɔtεksj] f 1
заступництво, покровительство: sous la protection de qn
під чиїмось заступництвом 2 охорона. protégé, e Ч
[prɔteʒe] n протеже. protège-slip А [] m поглинаюча
смужка (в жіночих трусиках)
protéine А [] f білок
protestant, e Ч [prɔtεst, t] n протестант
protestantisme А [] m протестантизм
protestataire Г [] adj незгідний
protestation Ч [prɔtεstɑsj] f 1 заперечення 2
завіряння
protester Ч [prɔtεste] vi 1 протестувати 2 завіряти
proto П [] préf першо: protofrançais
protocole А [] m протокол
prou А [] peu ou prou багато чи мало
proue А [] f носова частина
prouesse Ч [prwεs] f витівка
prouver Р [pruve] vt доводити; виявляти, свідчити
proximité А [prɔksimite] f близькість
prude А [pryd] adj недоторканний
prudemment А [] adv обережно, завбачливо
prudence Ч [pryds] f обережність, розсудливість:
par prudence з обережності
prudent, e Ч [pryd, t] adj розсудливий, обачний
prune А [pryn] f слива. pruneau Г [] m чорнослив.
prunelle Ч [prynεl] f зіниця
Prusse [] Прусія
psaume А [psom] m псалом
pseudo [psødo] 1 pseudo- préf псевдо-: pseudo-grippe
2 m pseudonyme
pseudonyme Г [psødɔnim] m псевдонім
psychiatre Г [psikjatr] m психіатр
psychiatrique А [] adj психіатричний
psychique А [] adj психічний
psychodrame А [] m психодрама (метод групової
терапії)
psycholinguistique П [] f лінгв.
psychologie А [] f психологія
psychologique А [psikɔlɔʒik] adj психологічний,
душевний
psychologiquement А [] adv психологічно
psychomécanique С [] f лінгв.
puant, e А [] adj смердючий
public, que Р [pyblik] 1 adj громадський, суспільний 2
m населення, громада; глядачі: le grand public широка
громадськість
publication А [] f обнародування
publiciste Ч [] n журналіст
publicitaire Ч [pyblisitεr] 1 adj рекламний 2 m
рекламіст
publicité Ч [pyblisite] f 1 реклама 2 громадськість
publier Ч [pyblije] vt 1 видавати 2 обнародувати
publiquement А [pyblikm] adv всенародно
puce А [] 1 f блоха 2 invar adj червонувато-бурий
pucelle А [pysεl] f діва, дівиця
pudeur Ч [pydœr] f стриманість
pudique А [pydik] adj цнотливий
pudiquement А [pydikm] adv сором’язливо
puerА [] vi смердіти
pugilat А [] m накулачки
puis Р [pɥi] 1 adv потім; окрім того 2 conj
puiser Ч [pɥize] vt 1 черпати 2 черпати, запозичувати
puisque, qu’ Р [pɥiskə] conj 1 тому що, оскільки 2 в
окличному реченні але ж
puits Ч [pɥi] m колодязь
pull Ч [pyl] m pull-over
pull-over Ч [pylɔvεr] англ. m светр
pulluler А [pylyle] vi кишіти
 puni, e [pyni] adj покараний
punir Ч [pynir] vt карати
punitif, ve А [] adj каральний
punition А [pynisj] f покарання
pupille А [pypil] 1 f зіниця 2 n вихованець
pur, e Р [pyr] adj чистий
purée Ч [pyre] f п’юре
purement Ч [purəm] adv єдино, тільки, лише,
виключно
pureté Ч [pyrte] f чистота
purge А [] f очистка
purger А [] purger une peine відбувати покарання
puriste А [] 1 adj досконаліський 2 n досконаліст
puritain, e А [] adj пуританин
pur-sang invar Г [] m чистокровний
putain А [pyt] f груб. шлюха: putain de чортовий
pute Г [pyt] f груб. шлюха
puy Г [] m гора
pyjama Ч [piʒama] m піжама
pylône А [pil] m пілон
Pyrénées З [] f plur гори Піренеї
pyrolyse А [] m піроліз
pythagoricien, ne Г [pitagɔrisj, εn] adj піфаго-
рейський
q, qu А [ky] буква
quadrangulaire Г [kwadrgylεr] adj чотирикутний
quadrilliard З [] m октильйон 1027
quadrilliardième З [] adj октильйонний
quadriller А [kadrije] vt розграфлювати в клітинку
quadrillion, quatrillion П [] m септильйон 1024
quadrillionième А [] adj септильйонний
quadrupède А [kadrypεd] adj чотириногий
quadruple А [kadrypl] 1 adj чотирикратний 2 m
старовинна французька і іспанська монета
quadrupler А [kadryple] vt збільшувати у чотири рази
quai Ч [kε] m 1 набережна 2 перон
quand Р 1 [k] adv quand, описова форма quand est-ce
que коли ¶ [k, t] conj 2 коли 3 quand même усе ж
quant à Р [kta] loc prép стосовно
quantificateur П [ktifikatœr] m числівник
quantifier П [ktifje] vt визначати число, кількість
quantifieur П [] m числівник
quantité Ч [ktite] f кількість
quarantaine А [kartεn] f сорок
quarante invar Р [kart] сорок 1 num autonome:
quarante-et-un 2 adj num card
quarante-cinq З [kartsk] сорок п’ять 1 num
autonome 2 [s-, k-] adj num card
quarante-cinquième З [kartskjεm] adj num ord
сорок п’ятий
quarante-deux З [kartdø] 1 num autonome сорок два
2 [-, z-] adj num card сорок два, дві
quarante-deuxième З [kartdøzjεm] adj num ord сорок
другий
quarante-huit З [kartɥit] сорок вісім 1 num autonome
2 [tɥi-, t-] adj num card
quarante-huitième З [kartɥitjεm] adj num ord сорок
восьмий
quarante-neuf invar З [kartnœf] сорок дев’ять 1 num
autonome 2 adj num card
quarante-neuvième З [kartnœvjεm] adj num ord
сорок дев’ятий
quarante-quatre invar З [kartkatr] сорок чотири 1
num autonome 2 adj num card
quarante-quatrième З [kartkatrijεm] adj num ord
сорок четвертий
quarante-sept invar З [kartsεt] сорок сім 1 num
autonome 2 adj num card
quarante-septième З [kartsεtjεm] adj num ord сорок
сьомий
quarante-six З [kartsis] сорок шість 1 num autonome
2 [si-, z-] adj num card
quarante-sixième З [kartsizjεm] adj num ord сорок
шостий
quarante-trois З [kartrwa] сорок три 1 num autonome
2 [-, z-] adj num card
quarante-troisième З [kartrwazjεm] adj num ord
сорок третій
quarantième Ч [katrijεm] adj num ord сороковий
quarrable [] adj геом квадровний
quart Ч [kar] m 1 чверть 2 чверть години: trois heure
et quart 3 четверта позиція фехтування. quartier Р
[kartje] m 1 квартал, район, округ: le quartier d’affaires
діловий квартал: C’est mon quartier. 2 казарма 3 шматок
4 pas de quartier! ніякої пощади!
quasiment А [kazim] adv майже що
quatre invar Р [katr] чотири 1 num autonome 2 adj num
card 3 à quatre учетверо. se tenir à quatre ледве
стримуватися 4 quatre à quatre через дві, через чотири
сходинки; через кілька сходинок. quatorze invar Ч
[katɔrz] чотирнадцять 1 num autonome 2 adj num card 3
q. juillet Національне свято Франції, взяття Бастілії,
початок Французької революції: rue du Quatorze Juillet.
quatorzième Ч [katɔrzjεm] adj num ord чотирнадцятий.
quatrain А [] m чотиривірш, катрен. quatre-quatre
invar А [katkatr] m чотири четвертих. quatrième Ч [ka-
trijεm] adj num ord четвертий. quatuor А [] m четвірка,
квартет
quatre-vingt-cinq З [katrəvtsk] вісімдесят п’ять 1
num autonome 2 [s-, k-] adj num card
quatre-vingt-cinquième З [katrəvtskjεm] adj num
ord вісімдесят п’ятий
quatre-vingt-deux З [katrəvtdø] 1 num autonome
вісімдесят два 2 [-, z-] adj num card вісімдесят два, дві
quatre-vingt-deuxième З [katrəvtdøzjεm] adj num
ord вісімдесят другий
quatre-vingt-dix Ч [katrəvtdis] дев’ятдесят 1 num
autonome 2 [di-, z-] adj num card
quatre-vingt-dix-huit invar Ч [katrəvtdizɥit] де-
в’ятдесят вісім 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-dix-huitième Ч [katrəvtdizɥitjεm] adj
num ord дев’ятдесят восьмий
quatre-vingt-dixième Ч [katrəvtdizjεm] adj num ord
дев’ятдесятий
quatre-vingt-dix-neuf invar З [katrəvtdiznœf]
дев’ятдесят дев’ять 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-dix-neuvième З [katrəvtdiznœvjεm] adj
num ord дев’ятдесят дев’ятий
quatre-vingt-dix-sept invar З [katrəvtdi(s)sεt] де-
в’ятдесят сім 1 num autonome 2 adj num card
 quatre-vingt-dix-septième З [katrəvtdi(s)sεtjεm] adj
num ord дев’ятдесят сьомий
quatre-vingt-douze invar З [katrəvtduz] дев’ятдесят
два 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-douzième З [katrəvtduzjεm] adj num
ord дев’ятдесят другий
quatre-vingt-huit З [katrəvtɥit] вісімдесят вісім 1
num autonome 2 [tɥi-, t-] adj num card
quatre-vingt-huitième З [katrəvtɥitjεm] adj num ord
вісімдесят восьмий
quatre-vingtième Ч [katrəvtjεm] adj num ord
вісімдесятий
quatre-vingt-neuf invar З [katrəvtnœf] вісімдесят де-
в’ять 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-neuvième З [katrəvtnœvjεm] adj num
ord вісімдесят дев’ятий
quatre-vingt-quatorze invar З [katrəvtkatɔrz]
дев’ятдесят чотири 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-quatorzième З [katrəvtkatɔrzjεm] adj
num ord дев’ятдесят четвертий
quatre-vingt-quatre invar З [katrəvtkatr] вісімдесят
чотири 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-quatrième З [katrəvtkatrijεm] adj num
ord вісімдесят четвертий
quatre-vingt-quinze invar З [katrəvtkz] дев’ят-
десят п’ять 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-quinzième З [katrəvtkzjεm] adj num
ord дев’ятдесят п’ятий
quatre-vingts Ч [katrəv] вісімдесят 1 adj num card 2
quatre-vingt num autonome: quatre-vingt-un
quatre-vingt-seize invar З [katrəvtsεz] дев’ятдесят
шість 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-seizième З [katrəvtsεzjεm] adj num ord
дев’ятдесят шостий
quatre-vingt-sept invar З [katrəvtsεt] вісімдесят сім
1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-septième З [katrəvtsεtjεm] adj num ord
вісімдесят сьомий
quatre-vingt-six З [katrəvtsis] вісімдесят шість 1
num autonome 2 [si-, z-] adj num card
quatre-vingt-sixième З [katrəvtsizjεm] adj num ord
вісімдесят шостий
quatre-vingt-treize invar З [katrəvtrεz] дев’ятдесят
три 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-treizième З [katrəvtrεzjεm] adj num ord
дев’ятдесят третій
quatre-vingt-trois З [katrəvtrwa] вісімдесят три 1
num autonome 2 [-, z-] adj num card
quatre-vingt-troisième З [katrəvtrwazjεm] adj num
ord вісімдесят третій
quatre-vingt-un, e З [katrəvt] вісімдесят один,
одна, одне 1 num autonome 2 adj num card
quatre-vingt-unième З [katrəvtnjεm] adj num ord
вісімдесят перший
que, qu’ Р [kə, k-] 1 pron relat знахідний відмінок —
відноситься до прямого додатка що, котрий: qu’est-ce
qui... що? l’agent de maîtrise que Gaston rencontre 2
(той,) хто: ce que той, те що прямий додаток 3 описова
форма c’est ... que для виділення прямого додатка ¶
pron inter 4 тільки описова форма qu’est-ce qui що
називний відмінок 5 que, описова форма qu’est-ce que
що знахідний відмінок: Que fais-tu ? ¶ conj 6 порівняння
з вищим ступенем порівняння ніж: moins cher que; окрім
як 7 ne ... que loc adv тільки 8 non que + subj не те, щоб
Québec П [kebεk] m область Квебек Канади фран-
комовна
québécois, e П [kebekwa, z] adj квебецький
quel, le Р [kεl] adj inter 1 який 2 quel que + subj який
би не був. qualificatif, ve А [kalifikatif, v] 1 adj якісний 2
m означення. qualifié, e Ч [kalifje] adj кваліфікований.
qualifier А [kalifje] vt називати, відносити до розряду.
qualitatif, ve А [kalitatif, v] adj якісний. qualité Р [kalite]
f 1 якість 2 хороша якість: de qualité якісний 3 знатне
походження: homme de qualité знатна особа 4 звання,
становище, посада 5 повноваження. quelconque Ч [kεl-
kk] dét adj indéf який-небудь: n’importe quel якийсь.
quelque Р [kεlkə] 1 dét adj indéf якийсь, який-небудь,
будь-який, деякий. Mon cours commencent dans quelques
minutes. 2 adv приблизно: quelque peu дещо 3 quelque
que + subj тільки би не. quelque chose Ч [kεlkə∫oz] pron
indéf щось, що-небудь, дещо. quelquefois Ч [kεlkəfwa]
adv іноді. quelques Ч [kεlkə] adj indéf кілька, декілька
невелика кількість. quelqu'un, e Р [kεlk] (quelques-
uns, unes) pron indéf 1 хто-небудь, дехто, хтось 2 quel-
qu'un хто-небудь, дехто, хтось. Quelqu’un peut-il
m’aider ? 3 plur декотрі
Quentin Ч [kt] m Квентін
quenelle [] f фрикаделька
quérir А [kerir] Conjugaison inusitée. vt шукати: aller
quérir піти за. acquérir Ч [akerir] Passe: acquit. Présent:
acquiers, acquiert; acquérons, acquérez, acquièrent. Futur:
acquerra. Participe: acquis [aki]. vt здобути. acquis, e А
[aki, z] adj відданий. acquisition Ч [akizisj] f
придбання, купівля. conquérant, e А [] 1 adj
завойовницький 2 n завойовник. conquérir Ч [kkerir]
vt завойовувати; підкорити. conquête Ч [kkεt] f 1
завоювання 2 кохана. conquis, e А [] adj завойований.
enquérir А [kerir] (acquérir) v pron запитатися, дізнава-
тися. enquête Ч [] f 1 розслідування; дізнання 2 анкета,
опитувальник. enquêteur, se Г [] n дослідник.
inquisiteur, trice А [kizitœr] 1 m допитувач 2 adj
пильний. inquisitoire А [] adj інквізиторський. querelle
Ч [kərεl] f сварка: chercher (une) querelle à приставати,
чіплятися. quereller Ч [kərεle] vt лаяти. querelleur, se А
[kərεlœr, øz] 1 adj сварливий 2 n . question Р [kεstj] f
питання: de quoi est-il question ? про що мова? il n'est pas
question que + subj не може бути й мови щоб; mettre en
question ставити на обговорення, під питанням. C’est
une bonne question ? questionnaire Г [] m питальник.
questionnement А [] m проблематика. questionner Ч
[kεstjɔne] vt запитувати. questionneur, se А [] n
випитувач, розпитувач. quête Ч [kεt] f пошуки: se mettre
en quête de зайнятися пошуками. quêter А [kεte] vt шу-
кати. requérant, e А [] n позивач. requérir А [rəkerir]
(requiert, requièrent; requis) vt вимагати. requête А [rəkεt]
f 1 прохання 2 позов, запит. requis, e А [] adj потрібний.
réquisitoire А [] m обвинувачення
queue Ч [kø] f хвіст
qui Р [ki] pron inter 1 qui, описова форма qui est-ce qui
[kiεski] хто: Qui est là ? 2 qui, описова форма qui est-ce
que [kiεskø] кого, кому, ким 3 qui, описова форма qui
est-ce que [kiεskø] кого в прийменникових виразах 4
n'importe qui хто завгодно, хто-небудь. Ne confions pas
cette tâche à n’importe qui. ¶ pron relat 5 називний
відмінок — відноситься до підмета котрий: un contre-
maître qui aime parler politique 6 прийменникові вирази
для істот: La femme à qui je pense. 7 (той,) хто: ce qui
той, те що підмет 8 описова форма c’est ... qui для ви-
ділення підмета ¶ 9 pron indéf qui que + subj хто би не
Quichotte [dki∫ɔt] дон Кіхот
quiconque Ч [kikk] pron усяк
quid А [kwid] quid de як на рахунок, як щодо
quiétude А [kjetyd] f спокій. acquit А [] m квитанція,
розписка. par acquit de conscience, pour l'acquit de sa con-
science loc adv для чистої совісті. acquitter А [sakite] 1 vt
сплачувати ¶ v pron + de 2 виконувати 3 розплатитися.
inquiet, ète Ч [kjε, t] adj неспокійний, стурбований.
inquiéter Ч [kjete] (inquiète) 1 vt турбувати,
непокоїти; тривожити 2 v pron . inquiétude Ч [kjetyd]
f тривога quitte А [kit] adj 1 квит, нічого не винний;
вільний від боргу 2 + de qch вільний від: tenir qn quitte
de qch звільняти від чогось; en être quitte pour...
відбутися тим, що... 3 quitte à loc. prép. навіть хоч і
приходиться, хоча. quitter Р [kite] 1 vt покидати 2 v
pron розійтися.
Quimper П [kpe] Кемпер
quinconce А [kks] m дерева в шаховому порядку
quinoa П [] f рослина
quinzaine А [] f п’ятнадцять
quinze invar Р [kz] п’ятнадцять 1 num autonome 2
adj num card : quinze jours два тижні
quinzième Ч [kzjεm] adj num ord п’ятнадцятий
qui-vive invar А [] m окрик вартового стій! хто йде?
être, se tenir sur le qui-vive бути насторожі, на чатах
quoi Р [kwa] 1 pron inter quoi, описова форма quoi est-
ce que що, чого, чим непрямі відмінки: quoi que + subj
щоб не; n’importe quoi чорт-зна що невідомо-що. C’est
quoi ? / Ne faites pas n’importe quoi. 2 interj quoi! як!
quoique, qu’ Ч [kwakə, k-] conj хоча + subj
quolibet А [kɔlibε] m жарт
quota А [] m квота
quotidien, ne А [kɔtidj, εn] adj 1 буденний 2 щоден-
ний ¶ m 3 щоденна газета 4 повсякденне
quotidiennement А [kɔtidjεnm] adv щоденно
quotient Г [kɔsj] m матем. частка
r Ч [εr] буква
râble Г [] m частина спини зайця
rabaisser А [] vt опускати
râblé, e А [] adj коренастий
race Ч [] f 1 раса 2 рід
raccourcir А [rakursir] vt укорочувати
raccourcissement [] m укорочення
raccrocher А [] vt знову вивісити
rachat А [ra∫a] m викуп
racheter А [ra∫te] vt 1 відкупити 2 виручати
racial, e, aux А [] adj расовий
racialement А [] adv расово
racine Ч [rasin] f корінь. arracher Р [ara∫e] 1 vt
виривати 2 v pron s'arracher les cheveux рвати на собі
волосся. radical, e, aux А [] 1 adj докорінний 2 m грам.
основа. radicalement А [] adv корінним чином, докорі-
нно. radis Ч [radi] m редька
raciste А [rasist] adj расистський
raclette А [] f страва з плавленого сиру й картоплі
raconter Р [rakte] vt розповідати
racorni, e А [rakɔrni] adj затверділий
radar Г [] m радар, радіолокатор
rade А [rad] f мор. рейд
radieux, se А [radjø, z] adj 1 сяючий 2 радісний
radio Ч [radjo] f 1 радіо; à la radio по радіо 2
рентгенівська фотографія
radiophonique Г [] adj
radoucir А [radusir] vt зм’ягчувати
rafale А [rafal] f шквал
raffolerА [] vi + de шаленіти від
rafle А [] f наліт
rafler А [] vt згрібати
ragaillardir Г [ragajardir] vt розвеселити
rage Ч [raʒ] m гнів, ярість
rageur, se А [] adj гнівний
raid А [] m набіг
raide Ч [rεd] adj прямий про волосся: J’ai les cheveux
raides.
raideur А [] f 1 напруженість 2 непохитність,
твердість
raie А [] f риска. rayer А [] vt 1 закреслювати 2
борознити. rayure Г [] f полоса
rail Ч [raj] m рельс
raillerie Ч [rajri] f насмішка
railleur, se Ч [rajœr, øz] 1 adj насмішливий 2 n
насмішник
railler Ч [raje] 1 vt висміювати 2 vi жартувати
raiponce А [] f ріпчастий ѕвіночок
raisin Ч [rεz] m виноград
raison Р [rεz] f 1 розум; здоровий глузд 2 причина,
основа: pour cette raison по цій причині; avoir raison
бути правим; raison d’être зміст існування; la raison en
est причина в тому що; en raison de loc prép по причині;
en raison de по причині. Aves-vous une raison ? 3 raison
d’État державні інтереси
raisonnable Ч [rεzɔnabl] adj 1 розумний, розва-
жливий, розсудливий 2 помірний
raisonnablement А [rεzɔnabləm] adv 1 розумно 2
слушно, розсудливо 3 достатньо
raisonnement Ч [rεzɔnm] m 1 міркування, розсуджу-
вання 2 заперечення
raisonner А [rεzɔne] vi обдумувати
râle А [] m хрип
ralentir А [raltir] vi сповільнитися
ralentisseur А [] m сповільнювач
râler А [] vi 1 хрипіти 2 злитися
rallumer А [] vi знову розпалювати
rallye П [] m раллі
ramasser Ч [ramase] vt 1 збирати, назбирати 2 знайти
3 отримати 4 підібрати, підняти
ramasseur А [] m підбирач
rame Ч [ram] f 1 тичка 2 весло ramer А [] vi гребти.
rameur, se А [ramœr, øz] n гребець
rameau Ч [] m гілка
ramée А [rame] f заст. зрізане гілля
 ramener Р [raməne] (è) vt 1 відводити; переводити;
повернути 2 приводити ¶ 3 v pron +à зводитися до
ramifié, e А [] adj розгалужений
ramoner Г [] vt прочищати димоходи
rampe Ч [rp] f поручні. ramper А [rpe] vi повзти
rançon А [rs] f викуп
rançonner А [] vt вимагати викуп
rancune Ч [rkyn] f злоба. rancunier, ère А [] adj
злопам’ятний
randonneur, se А [] n любитель походів
rang Ч [r] m 1 ряд 2 порядок 3 ряд, ярус
rangé, e А [rʒe] 1 adj статечний; серйозний 2 f ряд
rangement А [] m розміщення
ranger Ч [rʒe] vt 1 впорядковувати; прибрати 2
причисляти 3 відсторонювати, відвести в сторону 4
вистроювати; шикувати: ranger en bataille построїти в
бойовий порядок ¶ 5 v pron вистроїтися: se ranger à un
avis, à une opinion приєднатися до думки 6 посторони-
тися
ranimer А [ranime] vt оживляти
râpé, e Ч [rɑpe] adj 1 поношений, потертий 2 тертий
сир
rapetisser [] vt зменшувати
Raphaël З [rafaεl] n Saint-R. Відомий курорт на
французькому побережжі Середземного моря межи
Каннами і Сен-Тропезом.
rapide Р [rapid] adj 1 швидкий 2 крутий
rapidement Ч [rapidəm] adv швидко
rapidité Ч [rapidite] f швидкість, стрімкість
rapière Г [rapjεr] f рапіра
rapt Г [rapt] m викрадення
rare Р [rar] adj рідкісний
raréfier А [rarefje] vt 1 розріджувати 2 робити
рідкішим
rarement Ч [rarəm] adv рідко
rarissime А [] adj дуже рідкісний
ras, e Ч [rɑ, rɑ:z] adj 1 голений 2 гладкий, рівний.
après-rasage invar А [] adj після гоління. rasé, e А [] adj
бритий. raser А [] vt брити: gel à raser. rasoir Ч [razwar]
m бритва
rasade А [] f повна склянка
rassasier А [] vt наситити
rassemblement А [rasbləm] m 1 збіг 2 об’єднання 3
забрання
rassembler Ч [rasble] vt 1 збирати 2 стягувати
війська
rasséréner А [raserene] vt заспокоювати, підбадьо-
рювати
rat Ч [ra] m щур
ratatouille А [] m рагу
rat-de-cave, rats-de-cave А [] m вита воскова свічка з
якою ідуь в льох
râteau Ч [rɑto] m граблі
râtelier Ч [rɑtəlje] m ясла. manger à tous les râteliers
двох корів ссати
rater Ч [] vt упустити
ratifier А [] vt підтверджувати
rattraper А [ratrape] vt 1 виправити 2 знову схопити 3
догнати
raturer А [] vt черкати
rauque А [rok] adj хриплий
ravage А [] m спустошення
ravager А [] vt спустошувати
ravageur, se А [ravaʒœr, øz] n спустошувач
ravi, e А [] adj захоплений, щасливий
ravir Ч [ravir] vt 1 à qn зачаровувати, захоплювати,
зачудувати: être ravi бути радим 2 захоплювати
ravissant, e Ч [] adj чарівний, чудовий
ravissement А [ravism] m 1 викрадання 2 за-
хоплення
ravisseur, se А [ravisœr, øz] n викрадач
ravoir А [ravwar] vt повернути
rayon Р [rεj] m 1 відділ 2 полиця 3 промінь.
rayonnant, e А [] adj яскравий. rayonnement А
[rεjɔnəm] m блиск. rayonner Ч [rεjɔne] vi сяяти
razzia А [rɑ(d)zja] f наліт
ré, re, r [] préf повторюваність пере: réitérer, refaire
readapter А [] vt пристосовувати
rebaiser П [] vt переціловувати
rebaptiser А [rəbatize] vt перейменовувати
rébarbatif, ve Г [] adj неприязний
rebond А [] m відскок
rebondi, e А [] adj округлий
rebondir А [rəbdir] vi відскакувати
rebondissement Г [] m несподіваний поворот,
відновлення з новою силою
rebours А [] m зворотня сторона; à rebours loc. adv. у
зворотньому порядку
reboutonner Г [] vt знову застебнути
rebut А [] m відходи
récalcitrant, e П [] adj упертий, норовистий
récemment Ч [resam] adv недавно
recensement А [] m перепис
recentrer А [] vt реорганізовувати
récent, e Ч [res, t] adj недавній
recevoir Р [rəsəvwar] vt отримувати. acceptable А []
adj 1 прийнятний 2 задовільний. acceptation А [] f
погоджування. accepter Р [aksεpte] vt 1 погоджуватися +
de + inf : J’accepte vos conditions. 2 приймати. acception
А [] f значення слова. apercevoir Р [apεrsəvwar] 1 vt по-
мічати: J’aperçois un bateau. 2 v pron помічати. aperçu, e
Ч [apersy] m зауваження; думка. capsule А [] f
коробочка. concept А [ksεpt] m поняття. conception А
[] f 1 зачаття 2 розробка. conceptuel, le Г [] adj пізна-
вальний. concevoir Ч [ksəvwar] vt 1 переживати, від-
чувати 2 зрозуміти, збагнути 3 задумувати. conçu, e Ч
[ksy] adj викладений: ainsi conçu викладений у
наступних словах. décapsuler А [dekapsyle] vt відкрити
пляшку. déception Ч [desεpsj] f розчарування. dé-
cevoir Ч [desəvwar] vt розчаровувати. excepté Ч [εksεpte]
prép окрім, за винятком. exception Ч [] f виняток: à
l'exception de loc prér за винятком. exceptionnel, le Ч
[εksεpsjɔnεl] adj особливий, винятковий, незвичайний.
exceptionnellement А [] adv виключно. imperceptible Ч
[pεrsεptibl] adj непомітний. imperceptiblement А
[pεrsεptibləm] adv непомітно. inacceptabilité З
[inaksεptabilite] f неприйнятність. inaperçu, e А [] adj
непомічений. inacceptable А [] adj неприйнятний. inter-
cepter А [] vt 1 перегороджувати 2 перехопити. in-
terception А [] f перехоплювання. perceptible Ч [pεr-
sεptibl] adj відчутний. perception Ч [pεrsεpsj] f сприй-
няття. percevoir А [pεrsəvwar] vt 1 сприймати 2 збирати
податки. précepte А [] f припис, настанова. précepteur,
trice А [presεptœr, tris] n вихователь, наставник. récep-
teur А [] m 1 приймач 2 телефонна трубка 3 рецептор.
réception Ч [resεpsj] f 1 прийом: discours de réception
уступна промова 2 сприйняття. recette Ч [rəsεt] f 1 ви-
торг 2 рецепт. recevable Г [] adj прийнятний. reçu, e Ч []
1 adj прийнятий 2 m квитанція; розписка. susceptibilité
А [sysεptibilite] f 1 вразливість 2 образливість.
susceptible А [sysεptibl] adj 1 здатний 2 образливий
réchapper Г [re∫ape] vi уникнути
réchaud А [] m нагрівач
recherche Р [rə∫εr∫] f 1 пошук 2 дослідження; науково-
дослідна робота 3 слідство
recherché, e А [rə∫εr∫e] adj вишуканий
rechercher Ч [rə∫εr∫e] vt 1 шукати, розшукувати 2
вивчати
rechigner А [] vi насупитися
récidive П [] f повторення
réciproque А [resiprɔk] adj взаємний
réciproquement А [] adv взаємно
réclamation Ч [reklamɑsj] f 1 вимога 2 скарга
réclamer Ч [reklame] 1 vt вимагати; попросити 2 vi
вступатися за
recollement [] m склейка
récoltant, e А [] adj урожаю
récolte А [] m урожай
récolter А [rekɔlte] vt 1 пожинати 2 отримати
réconciliation А [] f примирення
réconcilier А [] v pron помиритися
reconnaissance Ч [rəkɔnεss] f 1 вдячність 2 визнання
reconnaissant, e Ч [rəkɔnεs, t] adj вдячний, благо-
дарний: je vous serais reconnaissant de bien vouloir я був
би вам дуже вдячний якби ви захотіли
reconnaître Р [rəkɔnεtr] vt 1 впізнавати, визнавати,
розпізнавати: Il a changé à tel point que personne ne l’a
reconnu. 2 вивідати, оглядати, розізнати, розвідати 3
вважати ¶ 4 v pron розібратися
reconquête А [] f 1 відвоювання 2 відновлення
reconstituer А [] vt відновлювати
recopier Ч [rəkɔpje] vt переписувати
recors Г [rəkɔr] m понятий
recourbé, e П [rəkurbe] adj зігнутий
recourir Ч [] vt звернутися, вдаватися до
recours Ч [rəkur] m avoir recours à. вдаватися до
recouvrer А [] vt повернути
récré П [] f перерва
récréatif, ive Г [] adj забавний
récréation Ч [rekreɑsj] f розвага
récréer А [rekree] vt забавляти
récrimination А [rekriminɑsj] f дорікання
recroire А [] vt 1 вважати 2 вірити
recru, e А []f 1 новобранець 2 новий член ¶ adj 3
утомлений 4 + de переповнений: (recru de fatigue)
recrudescence Г [rəkrydεss] f збільшення, посилення
recrutement А [] m набір
recruter Ч [rəkryte] 1 vt набирати, вербувати, ком-
плектувати 2 v pron набиратися, поповнюватися
recueillir Ч [] vt 1 збирати 2 прихистити ¶ 3 v pron
зібратися з думками: se recueillir devant une tombe
вклонитися могилі
récupération А [] f 1 відшкодування 2 відтік
récupérer А [] vt повторно використати
récurrence А [] f повторення; démonstration par
récurrence доведення за індукцією
récurrent, e А [] adj повторний
rédacteur, trice А [] n редактор: rédacteur en chef
головний редактор
rédaction А [redaksj] f 1 редакція 2 укладання
rédactionnel, le А [] adj редакційний
redescendre Ч [] vi знову спуститися
rediffusion П [] f повтор
rédiger Ч [rediʒe] vt викласти пиcьмово
rediscuter А [] vt знову обговорювати
redondance А [] f надлишковість
redondant, e Г [] adj зайвий
redonner А [rədɔne] vt повертати
redoublement А [] m посилення
redoubler Ч [rəduble] vt 1 подвоювати 2 підсилювати
redoutable Ч [rədutabl] adj страшний
redouter Ч [rədute] vt боятися, побоюватися
redressement А [] m 1 відроџення 2 redressement
judiciaire збереження діяльності неплатоспроможного
підприємства під судовим наглядом
redresser А [sərədrεse] 1 vt випрямити 2 v pron
випрямитися
redynamiser З [] vt
rééducation П [] f відновлення
réel, le Ч [reεl] adj дійсний. irréel, le А [] adj не-
дійсний. réalisable А [] adj здійснимий. réalisateur, trice
А [] n режисер. réalisation Ч [realizɑsj] f 1 здійснення
2 досягнення 3 витворення, виконання. réaliser Ч
[realize] vt 1 ставити; здійснювати 2 утілювати 3
виводити в гроші. réaliste Ч [realist] m реаліст. réalité Р
[realite] f 1 реальність, дійсність; річ: en réalité loc adv
насправді, у дійсності 2 правдивість. surréaliste А
[syrrealist] adj, n сюрреаліст. réellement Ч [reεlm] adv
дійсно, насправді
rééquilibrage А [] m врівноважування
réfléchi, e Ч [refle∫i] adj 1 зворотний 2 вдумливий
réfléchir Ч [refle∫ir] vi думати + à
reflet Ч [rəflε] m відблиск
refléter Ч [rəflete] (è) 1 vt відображати 2 vi ві-
дображатися
réflexion Ч [reflεksj] f 1 роздуми: toutes réflexions
faites подумавши 2 зауваження 3 думка, міркування;
спосетреження
refluer А [] vi відхлинути
refroidir А [rəfrwadir] v pron охолонути
refuge Ч [rəfyʒ] m 1 притулок 2 valeurs refuges надійні
цінности
réfugié, e А [] n біженець
réfugier А [refyʒje] v pron утікти, заховатися
refus Ч [] m відмова
refuser Р [rəfyze] vt відмовлятися; не приймати + de +
inf
réfutation А [] f спростування
réfuter А [] спростовувати
regard Р [rəgar] m погляд: promener ses regards sur
дивитися на. Une regard discret.
regarder Р [rəgarde] vt 1 переглядати; дивитися:
Regardez ces photos-là. 2 стосуватися: …vous vous êtes
mêlé de choses qui ne vous regardent pas.
regimber А [rəʒbe] vi брикатися
regret Ч [rəgrε] m 1 жаль: au regret на жаль 2 plur
жалоби
regrettable А [] adj прикрий
regretter Ч [rəgrεte] vt жалкувати +de + inf
regroupement А [] m перегрупування
regrouper А [rəgrupe] vt 1 перегрупувати 2 знову
об’єднуватися
régularité А [regylarite] f 1 закономірність 2 рів-
номірність
régulier, ière Ч [] adj 1 регулярний 2 чесний,
порядний
régulièrement А [] adv правильно, послідовно
réhabilitation А [] f реабілітація
réhabiliter А [] vt реабілітувати
rehausser Ч [rəose] vt вихваляти
Reims З [rs] підстароство Реймс Шампані
reins А [r] m plur поясниця
reine Ч [rεn] f 1 королева 2 перен. основна сила,
цариця
réintégrer А [retegre] vt повернутися до
réinterpréter А [] vt перетлумачувати
réinventer А [] vt знову вигадувати
réitérer А [reitere] v повторювати
rejaillir А [rəʒajir] vt 1 відображатися 2 бризкати;
бити
relais А [] m 1 місце зміни коней 2 ретранслятор 3
prendre le relais de qn замінити когось
relance А [] f новий підйом
relancer А [] vt 1 знову кинути 2 переслідувати 3 дати
новий імпульс; перезапустити
relaps, e А []n знову оступившийся
relayer А [sərəlεje] 1 vt змінювати 2 v pron за-
мінюватися
reléguer А [rəlege] vt 1 відсувати 2 засилати
relief А [rəljεf] m 1 рельєф: en relief рельєфний 2 plur
залишки їжі
reliquat Г [] m залишок
relique А [] f 1 реліквія 2 мощі
remanier А [] vt переробити
remarquable А [rəmarkabl] adj 1 помітний 2 чудовий
remarquablement А [] adv навдивовижу
remarque Ч [rəmark] f 1 зауваження; примітка,
помітка 2 (se) faire la remarque de qch помітити щось;
звернути увагу на щось
remarquer Р [rəmarke] vt помітити
remblayage П [] m засипання
rembourré, e Г [] adj м’який
rembrunir А [rbrynir] v pron затьмарюватися
remède Ч [] m засіб: porter remède à... посприяти
remédier А [rəmedje] vi запобігати; позбавитися +à
réminiscence А [] f спогад
remise en cause m перегляд
remords Ч [rəmɔr] m жалкування, жаль: remords (de
conscience) докори сумління
remorque Ч [rəmɔrk] f прицеп
remorquerА [] vt буксирувати
remous А [] m хвилювання
rempart А [rpar] m 1 стіна 2 заслон
remplir Р [rplir] vt наповнювати; заповнювати
rémunérateur, trice А [] adj винагороджуючий
rémunérer А [] vt платити за
renard Ч [rənar] m лис, лисиця
Renault З [rəno] n Рено 1 Величезний державний
автомобільний концерн у Франції. 2 f автомобіль
renchérir А [r∫erir] vi + sur 1 переплюнути 2
перебільшувати
rencontre Ч [rktr] f 1 зустріч 2 випадок
rencontrer Р [rktre] зустрічати. Eve et Yves se
rencontrent devant le Panthéon.
rendement А [] m 1 прибутковість 2 продуктивність
rendez-vous Ч [rdevu] m зустріч
rendormir А [rdɔrmir] v pron знову заснути
rendre Р [rdr] vt 1 віддавати, повертати 2 + adj
зробити якимось 3 виражати, виявляти (почесті) ¶ 4 se
rendre v pron відправитися, вирушити + à
René З [rəne] f Рене
rêne А [rεn] f віжки
renflouer А [] vt виручати грошима
renfoncer А [rfse] vt 1 засувати 2 renfoncer ses
larmes стримувати сльози
renfrogné, e А [rfrɔɲe] adj насуплений
rengaine Г [] m заяложений вираз
rengainer Г [rgεne] vt знову вкласти в піхви
reniement А [rənim] m відрікання
renier А [rənje] vt відкидати, відмовлятися
renifler А [] vi фиркати
Rennes П [rεn] староство
renonciation А [] f відмова, відречення
renoncer Ч [rənse] vi відмовлятися + à від + inf
renouer А [rənwe] vt 1 перев’язувати, знову зав’язува-
ти 2 відновити
rentabiliser П [] vt робити вигідним
rentable А [] adj 1 дохідний 2 успішний, резуль-
тативний
rente Ч [rt] f рента, щорічний дохід
rentré, e А [] f 1 повернення 2 відновлення занять
після канікул 3 adj запалий
rentrer Р [rtre] vi повертатися
renvoi А [] m 1 відправлення, повернення 2
звільнення, зміщення 3 передача в суд 4 посилання
renvoyer Ч [rvwaje] vt 1 перевідправляти; повертати
2 відправити
réouverture А [] f відновлення
repaire А [] m лігво
répandre Ч [repdr] vt 1 розливати 2 розсипатися 3
розпоширювати, поширювати ¶ 4 v pron виражати
repas Ч [rəpɑ] m їжа; обід
repeindre Г [] vt перефарбовувати
repentant, e А [rəpt, t] adj каючийся
repentir Ч [rəptir] 1 v pron каятися + de 2 m каяття
repérage А [] m визначення положення
repère А [] m мітка
repérer А [] vt 1 намітити 2 пеленгувати; ви-
сліджувати
répéter Р [repete] (répète; répéterai, répéterais [repεtrε])
vt повторювати. Pouvez-vous répéter ?
répétition Ч [repetisj] f повторення
replacer А [rəplase] vt поставити на місце
replet, ète Ч [] adj повний
repli А [] m складка; спад
replier А [rəplije] vt 1 відводити війська 2 вигинати ¶
v pron 3 складуватися 4 se replier sur soi-même замкну-
тися в собі
réplique А [] f відповідь, заперечення
répliquer Ч [replike] vt відповісти
replonger А [] vi перезанурюватися
répondre Р [repdr] 1 vt відповідати + à комусь, на
щось ¶ vi 2 ручатися 3 відкликнутися. correspondance Ч
[kɔrεspds] f 1 переписка 2 пересадка; поїзд із
розкладом, узгодженим для пересадки 3 повідомлення.
correspondant Ч [kɔrεspd] m діловий партнер, ком-
паньйон. correspondre Ч [kɔrεspdr] vi 1 відповідати 2
переписувати. répondant, e А [] 1 adj відповідний 2 n
поручитель. réponse Р [reps] f відповідь: C’est une
mauvaise réponse.
représailles А [] f plur репресії
représentant Ч [rəprezt] m представник
représentatif, ve А [] adj 1 показовий 2 представ-
ницький
représentation А [] f 1 зображення 2 виклад
représenter Р [rəprezte] vt 1 представляти, зобража-
ти 2 пред’явити знову 3 становити; складати; мати
répression А [] f боротьба
réprobation А [] f засудження
reptile А [rεptil] m плазун
républicain, e А [repyblik, εn] adj республіканський
république Ч [repyblik] f 1 республіка 2 R. певна
країна. В історії Франції було 5 республік. Перша була
проголошена в 1972 році після Французької революції і
проіснувала до іменування Наполеона імператором
(1804). Друга проіснувала від революції 1848 року до
другої імперії (1851). Третя була встановлена в 1870
році і припинила своє існування в 1940 році разом із
режимом Віші. Четверта була утворення після
звільнення Франції у 1944 році й існувала до 1958 року.
Після чого була встановлена п’ята республіка, прези-
дентом якої став генерал де Голль. Вона існує й тепер.
répugnance Ч [repyɲs] f 1відраза 2 небажання
répugner А [repyɲe] vt викликати відразу
réputation Ч [repytɑsj] f 1 добре ім’я, слава 2
відомість
réputé, e А [repyte] adj 1 прославлений 2 вважаємий
rescousse А [] à la rescousse на допомогу
réseau А [rezo] m сітка
réservation Ч [rezεrvɑsj] f бронювання
réserve Ч [rezεrv] f 1 стриманість 2 запас 3 exprimer
des réserves sur робити застереження щодо 4
застереження
réserver Ч [rezεrve] vt 1 бронювати 2 приберегти;
забезпечувати 3 зберігати право, можливість
réservoir Ч [rezεrvwar] m бак
résidence А [] f місцеперебування
résider А [] vi перебувати
résidu А [] m остача
résiduel, le А [] adj залишковий
résidus А [] m 1 залишок; осад 2 plur рештки
résine А [] f смола
resplendir А [rεspldir] vi сяяти
resplendissant, e А [] adj сяючий
responsabilité Ч [rεspsabilite] f відповідальність
responsable Ч [rεspsabl] 1 adj відповідальний; упов-
новажений: être responsable de... відповідати за... 2 n
начальник
ressemblance Ч [rəsbls] adj схожість
ressemblant, e Ч [rəsbl, t] adj схожий
ressembler Р [rəsble] 1 vi + à бути схожим 2 v pron
бути схожим один на одного
ressort Ч [rəsɔr] m 1 пружина 2 du ressort de
відноситися
ressortir А [] vi 1 виділитися 2 випливати: il en ressort
із цього випливає 3 + à стосуватися
ressortissant, e А [] n виходець
ressouder А [] vt укріплювати
ressusciter А [resysite] vt воскрешати
restaurer А [] vt відновлювати. restaurant Ч [rεstor]
m ресторан. restauration А [] f 1 відновлення 2 R. Рес-
таврація 3 ресторанна справа
reste Р [rεst] m 1 être en reste avec qn бути чиїмсь
боржником, залишатися в богру перед 2 залишок: au
reste, du reste loc adv усе ж, зрештою. Un reste du pain. 3
решта
rester Р [rεste] (ê) vi 1 залишатися 2 rester court
запнутися
restituer А [rεstitɥe] vt 1 відновлювати 2 віднов-
лювати в правах
restitution А [] f відновлення
restoroute Ч [rεstorut] m придорожній ресторан
résumé А [rezyme] m короткий виклад: en résumé 1)
коротко, стисло 2) в підсумку
résumer А [] v pron зводитися до +à
résurrection А [] f 1 воскресіння 2 відродження
réticence А [] f замовчування
réticent, e А [] adj мовчазний
rétine А [] f сітківка
retors А [] m хитрець
rétorsion А [] f обернення доводу противника проти
нього самого
retour Р [rətur] m повернення: être de retour
повернутися. Un billet de retour.
retourner Р [rəturne] vt 1 перевертати, вивертати 2
розглядати думку зі всіх сторін ¶ 3 (ê) vi повертатися 4 v
pron повертатися: s'en retourner повернутися назад
rétrécir А [retresir] vt звужувати. rétrécissement А
[retresism] m звуження
rétrograde А [retrɔgrad] adj зворотній
rétrograder А [] vi скочувати
réunion Ч [reynj] f 1 об’єднання 2 товариство 3 зіб-
рання, нарада, засідання 4 R. острів в Індійському
океані заморського краю Франції
réunir Р [reynir] vt 1 з’єднувати, зав’язувати 2
збирати, скликати 3 об’єднувати ¶ 4 v pron збиратися
réussi, e Ч [] adj вдалий
réussir Р [reysir] vi 1 вдаватися, мати успіх, досягати
успіху + à + inf 2 скласти іспит
réussite А [reysit] f успіх
 réutilisable А [] adj багатократного використання
revanche Ч [rəv∫] f 1 відшкодування: en revanche loc
adv взамін; проте 2 реванш
rêve Р [rεv] m 1 сон. un rêve fantastique 2 мрія
révélateur, trice А [] adj розкриваючий
révélation Ч [revelɑsj] f 1 викриття 2 одкровення
révéler Ч [revele] vt розкривати
revendre А [] vt продавати знову, перепродувати
revendicateur, trice А [] adj вимагаючий
revendication Ч [rəvdikɑsj] f вимога, протест
revendiquer А [] vt 1 вимагати; відстоювати 2 брати
на себе
revenge З [] m одімста
rêver Р [rεve] vi 1 бачити сон 2 мріяти
réverbère А [revεrbεr] m вуличний ліхтар
rêverie А [rεvəri] f 1 мрійливість, задуманість 2 мрія-
ння 3 марення
revêtement Г [] m обшивка, покриття
revêtir Ч [rəvεtir] (revêtu) vt одягати, надягати: revêtir
qn de qch одіти когось у щось
rêveur, se А [rεvœr, øz] 1 adj мрійливий, задуманий 2
n заст. мислитель
revirement А [rəvirm] m поворот
rez-de-chaussée invar Ч [redə∫ose] m перший поверх,
нижній поверх
rhabiller А [rabije] vt виправити
rhétorique А [retɔrik] f риторика
rhéto-roman, e П [] adj ретеророманський
Rhin З [r] m Рейн
rhinocéros А [] m носоріг
Rhône З [ron] m ріка Рона — rhônalpin
rhum А [rɔm] m ром
rhumatisme А [rymatism] m ревматизм
rhume Ч [rym] m нежить
ribouis П [ribwi] m черевик
richard Г [ri∫a, rd] m 1 багатій 2 R. Річард
riche Р [ri∫] adj 1 багатий 2 прекрасний, розкішний
richement А [ri∫m] adv багато, розкішно; велично;
рясно
richesse Ч [ri∫εs] f багатство
Richier З [ri∫je] n
richissime Г [ri∫isim] adj найбагатший
rien Р [rj] pron indéf 1 нічого; ne servir à (de) rien ні
до чого не привести 2 de rien ні за що дякувати ¶ 3 m
plur дрібнички
rifle А [rifl] m карабін
rigide А [riʒid] adj строгий
rigidité А [riʒidite] f твердість
rigolo, te А [rigɔlo, ɔt] adj смішний
rigoureux, se Ч [rigurø, z] adj строгий
rigueur Ч [rigœr] f 1 строгість ¶ à la rigueur loc adv 2 в
крайньому випадку 3 неухильно ¶ 4 de rigueur
необхідний
rime А [rim] f рифма
rimer А [rime] vi римуватися
rincer Ч [rse] vt полоскати. rinçage А [] m
промивання
ring Г [] m ринг
ripaille А [] f гулянка, п’янка, пиятика
riposte А [ripɔst] m швидка відповідь
rire Р [rir] (ri) vi 1 сміятися 2 m сміх. aride А [arid] adj
сухий; безплідний. aridité [aridite] f сухість (стилю).
riant, e А [rij, t] adj 1 радісний 2 квітучий. ride Ч [rid]
f зморшка, складка. rideau, x Ч [rido] m 1 занавіс, завіса,
полог 2 заслін 3 горбок. dérider А [deride] vt розвесели-
ти. dérision А [derizj] f насмішка. dérisoire А
[derizwar] adj сміховинний. ricanement А [rikanm] m
усмішка. ricaner А [rikane] vi посміюватися. ridicule Ч
[ridikyl] 1 adj смішний 2 m смішне. ridiculement А [ridi-
kylm] adv сміхотворно. ridiculiser А [ridikylize] vt вис-
міювати. rioter Ч [rjɔte] хихикати. rieur, se А [rjœr, øz]
adj смішливий. risée Ч [rize] f осміювання. risible А
[rizibl] adj смішний. souriant, e А [surj, t] adj усміхне-
ний. sourire Р [surir] 1 vi усміхатися 2 v pron усміхатися
один одному 3 m усмішка. avoir le sourire бути в
хорошому настрої. Un joli sourire.
risque Ч [risk] m ризик: au risque de ризикуючи.
risque-tout invar Г [] n зірвиголова. risquer Ч [riske] vt +
de + inf 1 ризикувати 2 могти, сміти ¶ 3 v pron
ризикувати + à + inf
rite А [rit] m ритуал
rituel А [ritɥεl] m требник
rivage А [rivaʒ] m берег
rival, e, aux Ч [rival, o] 1 adj суперничаючий 2 n
суперник
rivaliser А [rivalize] vi змагатися
rivalité А [] f суперництво
rive Ч [riv] f берег
riverain, e А [] adj прибережний
rivière Ч [rivjεr] f річка
rixe А [riks] f бійка
riz Ч [ri] m рис. risotto А [] m італійська страва з
рису. rizière Г [rizjεr] f рисова плантація
robe Р [rɔb] f 1 плаття; petit robe коротке плаття; robe
de chambre халат. Votre robe est rose. 2 масть 3 тога;
мантія; ряса 4 gens de robe суддівство
roberge С n бойовий корабель англійців
Robert З [rɔbεr] m Роберт
robine П [rɔbin] f Porthos s'en consolait en remplissant
l'antichambre de M. de Tréville et les corps de garde du
Louvre du bruit de ses bonnes fortunes, dont Athos ne
parlait jamais, et pour le moment, après avoir passé de la
noblesse de robe à la noblesse d'épée, de la robine à la
baronne, il n'était question de rien de moins pour Porthos
que d'une princesse étrangère qui lui voulait un bien
énorme.
robinet Ч [rɔbinε] m вентиль кран
robot Ч [rɔbo] m робот
robotisation А [] f роботизація
robuste А [rɔbyst] adj міцний
roc Ч [rɔk] m скеля. roche Ч [rɔ∫] f скеля. Rochelle, La
[rɔ∫εl] f староство Ла-Рошель провінції Шарант.
rocher Р [rɔ∫e] m скеля. rochet А [] m церк. стихар з
вузькими рукавами. Rochefort підстароство, округ
Рошфор Шаранти. rock Ч [rɔk] m рок-музика
roder А [rɔde] vt привчати
rôder А [rode] vi бродити
Roger Ч [rɔʒe] m Роджер
rogner А [rɔɲe] vt обрізати
rognure Г [] f покидьки
 roi Р [rwa] m 1 король 2 de par le roi ! іст. іменем
короля. correct, e А [kɔrεkt] adj 1 правильний 2 при-
стойний. correctement А [kɔrεktəm] adv 1 правильно 2
пристойно 3 відповідно. correcteur, trice Г [kɔrεktœr,
tris] n коректор. correction Ч [kɔrεksj] vt 1 виправле-
ння 2 правильність. correctionnelle А [kɔrεksjɔnεl] f
виправний суд. corriger Ч [kɔriʒe] vt виправляти. direct,
e Ч [dirεkt] 1 adj прямий 2 en direct безпосередньо.
directement Ч [dirεktəm] adv прямо, безпосередньо; ві-
дразу. directeur, trice Ч [dirεktœr, tris] 1 n директор, ди-
ректриса, директорка; завідувач; управитель;
начальник; керівник; заступник директора (при гене-
ральному директорові) 2 adj направляючий. direction Р
[dirεksj] f 1 напрям 2 дирекція, управління.
directionnel, le А [dirεksjɔnεl] adj направлений. directive
А [dirεktiv] f указівка. directoire А [dirεktwar] m прав-
ління. dirigeant, e А [diriʒ, t] 1 n керівник 2 adj
правлячий. diriger Р [diriʒe] vt 1 керувати 2 управляти:
diriger la conscience de qn бутт чиїмось духовним нас-
тавником 3 направляти, звертати 4 v pron направлятися
+ de ... à. indirect, e А [dirεkt] adj непрямий. hy-
percorrection П [ipεrkɔrεksj] f надлишкове виправлен-
ня. hypercorrectisme С [ipεrkɔrεktism] m. incorrect, e А
[kɔrεkt] adj неправильний, помилковий. incorrection
А [kɔrεksj] f неправильність. incorrigible А
[kɔriʒibl] adj невиправимий. recteur, trice А [rεktœr,
tris] n 1 заст. ректор 2 священник неприхідської церкви,
призначений єпископом. rectification А [rεktifikɑsj] f
виправлення. rectitude Ч [rεktityd] f правильність.
rectorat А [rεktɔra] m ректорат. régal А [regal] (s) m уго-
щання. régaler А [regale] vt вгощати. régence А [reʒs]
f регентство. régent, e А [reʒ, t] n регент, правитель.
régenter А [reʒte] vt повчати. régicide А [reʒisid] adj
царевбивчий. régie А [reʒi] f завідування. régime Ч [re-
ʒim] m 1 керування; додаток 2 дієта 3 порядок: régime
de communauté спільність майна подружжя 4 à plein
régime на повну потужність régiment Ч [réʒim] m 1
полк 2 військова служба. région Ч [reʒj] f 1 область;
край; район; округ, місцевість 2 область, волость, ре-
гіон, адміністративно-територіальна одиниця у Ф
найвищого рівня 3 анат. облась, ділянка. régional, e,
aux Ч [reʒjɔnal, o] adj регіональний, обласний. régiona-
lisme А [reʒjɔnalism] m місцеве слово. régir А [reʒir] vt 1
заст. правити 2 визначати, оприділяти. registre А [rə-
ʒistr] m 1 відомість; указівник: tenir un registre вести
книгу записів 2 регістр 3 стилістичний регістр. réglable
А [reglabl] adj регульовуваний. règle Ч [rεgl] f правило:
en règle як годиться. règlement Ч [rεgləm] m 1 положе-
ння 2 залагоджування. réglementaire А [rεgləmtεr] adj
уставний. réglementation Г [regləmtɑsj] f звід пра-
вил. régler Ч [regle] vt 1 залагодити, упорядкувати, вре-
гулювати 2 розрахуватися з кимось, платити 3 se régler
v pron + sur брати приклад з. règne А [rεɲ] m ца-
рювання, правління. régner Ч [reɲe] (régnerai, régnerais
[rεɲərε]) vi 1 царювати 2 тягнутися 3 панувати. royal, e,
aux Ч [rwajal, o] 1 adj королівський, царський 2 f
борідка. royalement А [rwajalm] adv по-королівськи.
royaliste А [rwajalist] 1 n рояліст 2 adj роялістський.
royaume Ч [rwajom] m королівство; царство. royauté А
[rwajote] f королівська влада.
roide А [rwad] 1 adj задерев’янілий 2 adv зразу
roitelet А [rwatlε] m корольок
rôle Р [rol] m роль
romain, e З [rɔm] adj римський
roman, e Ч [rɔm, an] 1 adj романський 2 m роман
romancier, ère А [rɔmsje, εr] n романіст
romand, e З [] adj Suisse romande французька
Швейцарія
romanesque Ч [] m романтичний характер
romantique Ч [rɔmtik] 1 adj романтичний 2 n
романтик
romarin Г [rɔmar] m розмарин
Roméo Ч [rɔmeo] m Ромео
rompre Ч [rpr] vt 1 ламати. à tout rompre оглушливо
2 переривати 3 привчати 4 утомлювати: rompre la tête à
qn надоїдати 5 поривати ¶ vi 6 ламатися, рватися 7
відступати. corrompre А [kɔrpr] vt звести. corrompu, e
А [] adj зіпсований. corrupteur, trice А [kɔryptœr, tris]
adj 1 спокусливий 2 n розбещувач. corruption А [kɔ-
rypsj] f розпуста. éruption А [] f виверження вулкану.
incorruptible А [kɔryptibl] adj непідкупний.
interrompre Ч [tεrpr] vt перервати, перебити;
роз’єднувати; призупиняти. interruption А [] f
переривання. irruption А [irypsj] f вторгнення.
rupture Ч [ryptyr] f розрив
rond, e Ч [rd] adj 1 круглий 2 повний: bourse ronde
повний, набитий гаманець 3 m круг ¶ 4 f повірка
вартових 5 дозор 6 à la ronde по колу, в околі. rondeau
Г [] m 1 круг 2 вірш
ronfler Ч [rfle] vi 1 хропіти 2 шуміти
ronger Ч [rʒe] vt 1 гризти 2 роз’їдати 3 se ronger les
ongles гризти нігті 4 se ronger le cœur терзатися печаллю
roquefort А [] m сир
roquette А [] f ракета, реактивний снаряд
rosaire А [rɔzεr] m вервечка
rosbif А [] m запечена яловичина
rose Ч [rɔz] 1 f ружа 2 adj рожевий 3 m рожевий
колір. arrosage Г [] m орошення, полив. arrosé, e А []
adj зрошений. arroser Ч [] vt поливати. arrosoir А [] m
лійка. érosion Г [] f поступове погіршення, вивітрю-
вання. rosé, e Ч [rɔze] 1 adj розуватий 2 f роса 3 m роже-
ве вино. rosier [] m трояндовий кущ
rosser А [rɔse] vt вгріти
rossignol Ч [rɔsiɲɔl] m соловей
rossinante П [rɔsint] f кляча
rotatif, ve А [] adj обертальний
rotation А [rɔtɑsj] f обертання
rotin Ч [rɔt] m en rotin плетений про меблі
rôtir А [rotir] 1 vt жарити 2 vi жаритися. rôti, e Ч [roti]
1 m печеня 2 adj жарений. rôtisserie Г [rotisri] f лавка
торговця жареним м’ясом
roture А [] f простонародність
roturier А [] m простолюдин
rouage А [] m система коліс
rouan, ne П [] adj рябий
roucasserie З [] n
roue Ч [ru] f 1 колесо 2 колесування
Rouen [rw] надстароство Руен Нормандії
rouer Г [rwe] vt поколотити, полупасити
rouge Р [ruʒ] 1 adj рожевий, червоний : La peinture est
rouge. 2 m червоний колір: être au rouge мати проблеми
rougeâtre А [ruʒɑtr] adj червонуватий
rougeur А [ruʒœr] f рум’янець
rougir Ч [ruʒir] 1 vi червоніти: rougir de червоніти за,
соромитися + inf 2 rougir jusqu'au blanc des yeux
почервоніти до вух ¶ 3 vt забарвлювати у червоне
rougissant, e adj червоніючий
rouille А [ruj] f іржа
rouler Р [rule] vt 1 котити ¶ vi 2 їздити про ав-
томобіль 3 крутитися 4 гриміти. roulade А [] f рулет.
déroulement А [derulm] m розгортання, розвиток, хід.
dérouler Ч [] v pron 1 розгортатися 2 відбуватися.
enrouler А [rule] v pron обмотуватися. enrouleur А []
m змотувач. roulant, e Ч [] adj рухомий; пересувний.
roulé, e П [] adj 1 загорнутий 2 дрижачий р. rouleau, x
А [] m звиток. roulement Ч [rulm] m їзда, рух. roulette
Ч [rulεt] f comme sur des roulettes як по маслу. roulier А
[] m перевізник. roulis А [] m бортова хитавиця
roumain, e А [] adj румунський
rouspéter Ч [ruspete] (rouspète) vi бурчати
Roussillon З [] m край Русильйон
roussin А [rus] m бойовий кінь
route Р [rut] f дорога; grande route велика дорога;
тракт; en route в дорозі; en route! в дорогу!
routier, ère Ч [rutje, εr] 1 adj дорожній ¶ m 2 vieux
routier бувалий 3 далекобійник
roux, rousse Ч [] adj рудий
ruban Ч [ryb] m лента
rubicond, e А [rybik, d] adj червоний
rubis А [] m рубін
rude Ч [ryd] adj 1 крутий; жорсткий 2 важкий
rudement А [rydm] adv 1 жорстко 2 розм. сильно
rudesse А [] f грубість
rudiment А [] m основа, основне поняття
rudoyer А [rydwaje] vt понукати
rue Р [ry] f 1 вулиця 2 en pleine rue посеред вулиці, на
вулиці, на людях
ruelle Ч [ryεl] f вуличка
ruer А [rɥe] v pron кинутися на
rugby Г [rygbi] m регбі
rugir А [] vi ричати. rugissement А [] m рик
ruine Ч [rɥin] f розорення
ruiner Ч [rɥine] vt знищувати
ruineux, se А [rɥinø, z] adj руйнівний
ruisseau А [rɥiso] m 1 ручай, струмок 2 бідність
ruisselant, e А [rɥisl, t] adj 1 струменілий 2
промоклий: ruisselant de sueur мокрий од поту
ruisseler А [rɥisle] (ll) vi струменіти, ринути
rumeur Ч [rymœr] f чутки
rural, e, aux А [ryral, o] adj сільський
ruse Ч [ryz] f хитрість
rusé, e А [ryze] adj хитрий
russe П [rys] adj російський
Russie С [] f Росія
rustique А [] adj сільський. rustaud, e А [rysto, d] adj
грубий
rythme А [ritm] m ритм, темп
s Ч [z-] (x) dés 1 plur 2 2 pers sing v 3 1 pers sing v ¶ 4
s, esse [εs] буква
sabbat А [] m шабаш
sable Р [sabl] m пісок. sablé, e П [] 1 adj пісочний 2 m
пісочне печиво. sablonneux, se А [] adj піщаний
sabot Ч [sabo] m 1 дерев’яний черевик 2 дзиґа 3
dormir comme un sabot міцно спати
sabre Ч [sabr] m шабля
sac Р [sak] m 1 пакет, сумка. homme (plur gens) de sac
et de corde шибеник, негідник 2 vider son sac виговорити
все, викласти все 3 розграблювання. sachet А [sa∫ε] m
мішочок. sacoche Г [] f сумка
saccade А [] f ривок
saccadé, e А [sakade] adj переривний
saccader Г [sakade] vt рванути
saccage Г [] m розкрадання
saccharine П [] f сахарин
sacerdotal, e, aux А [] adj священницький
sacramentel, le А [sakramtεl] adj священний
sacre А [sakr] m висвячення, освячення
sacré, e Ч [sakre] adj святий; священний
sacrebleu Г [] interj чорт забирай!
sacrer Г [sakre] 1 vt висвячувати 2 vi проклинати
sacrifice Ч [] m жертва
sacrifier А [sakrifje] vt приносити в жертву;
жертвувати
sacrilège А [sakrilεʒ] m святотатство
sacripant Г [] m негідник
sacristain А [sakrist] m паламар
sacristie А [sakristi] f церк. ризниця
saga П [] f сага
sagacité А [sagasite] f проникливість
sage Ч [] adj 1 мудрий 2 розумний. sagesse Ч [saʒεs] f
мудрість
saignée П [] f 1 faire des saignées à sa bourse опус-
тошувати кишеню 2 згин руки
saigner Ч [sεɲe] 1 vt пускати кров 2 vi кровоточити
saillant, e Ч [saj, t] adj 1 виступаючий 2 видатний
saillie А [] f 1 виступ 2 дотепність
sain, e Ч [s, εn] adj 1 здоровий 2 sain et sauf цілий й
неушкоджений, живий і здоровий
saint, e Р [s, st] святий 1 adj 2 n
Saint-Cyr З [] saint-cyrien З [] adj
saintement А [stm] adv свято
sainteté Ч [stəte] f 1 святість 2 титул святість: sa
sainteté титул папи римського його святість
saintongeais, e З [] adj сентонзький
saisir Р [sεzir] vt 1 схопити 2 охопити. dessaisir А
[desεzir] v pron se dessaisir de не випускати з рук.
insaisissable А [sεzisabl] adj невловимий. ressaisir А
[rəsεzir] vt 1 знову заволодіти 2 знову збагнути. reprit le
jeune homme en essayant de ressaisir la vérité. saisie П [] f
конфіскація. saisissement А [] m 1 здригання 2 потрясін-
ня
saison Ч [sεz] f пора року: en toute saison у будь-яку
пору року
saisonnier, ère А [] adj сезонний
salaud, salope А [] adj підлий
sale Ч [sal] adj брудний: Qui est sale ?
saleté А [saləte] f бруд
salique А [] adj салічний
salir А [salir] vt замарати, засмальцювати
salive А [saliv] f слина
 salle Р [sal] f зал; s. de séjour вітальня; s. de bains
ванна (кімната); s. à manger їдальня в квартирі
salmis А [] m рагу з дичини
salon Ч [sal] m вітальня
salopard Г [salɔpar] m негідник
salubre А [] adj корисний для здоров’я
saluer Р [salɥe] vt 1 кланятися, вклонитися 2
віддавати честь, салютувати 3 v pron розкланятися
salut Ч [saly] m 1 здоров 2 прощання будь здоров.
Alors, salut ! A demain ? / Le salut avant le cours. 3 уклін,
вітання, привітання
salutaire А [] adj рятівний, корисний
salutation Ч [salytɑsj] f привітання
salvateur, trice Г [] adj рятівний
samaritain, e А [samarit, εn] adj самаритянський
samedi Ч [samdi] m 1 субота 2 без артикля в цю
суботу, у суботу цього тижня 3 le samedi в ту суботу, у
суботу того тижня 4 le samedi по суботах
sanction А [] f санкція
sanctuaire Ч [sktɥεr] m 1 хором, святилище 2 прис-
танище
sandale А [] f сандаля
sandwich А [] англ. m сендвіч
sang Р [s] m 1 кров. se faire du bon sang за-
смучуватися. Avoir le sang froid. 2 par le sang de Dieu !
клянусь богом! sangdieu. ensanglanté, e А [] adj
закривавлений. ensanglanter А [sglte] vt заливати
кров’ю. sang-froid invar Ч [sfrwa] m холоднокров’я.
sanglant, e Ч [sgl, t] adj закривавлений. sangsue А
[ssy] f п’явка. sangsurer З vt пускати кров. sanguinaire
А [sginεr] adj кровожерливий
sangle А [sgl] m попруга. sangler Г [sgle] vt
затягувати, підтягувати
sanglot А [sglo] se englot m ридання. sangloter А
[sglɔte] vi ридати
sans Р [s, z-] prép 1 без 2 + inf заперечення діє-
прислівником 3 sans que + subj без того щоб
santé Р [ste] f здоров’я: à votre santé; Bonne année et
Bonne Santé З Новим роком, з новим щастям. sanitaire
А [] 1 adj санітарний 2 m санвузол
saoudien С [] adj саудівський
saper А [sape] vt підривати
saphir А [] m сапфір
sapin Ч [sap] m ялиця
sarabande Г [] f танець сарабанда
Sarah Ч [sara] f Сара
sarcasme А [] m насмішка
sarde А [] adj сардинський
sardine Ч [sardin] f сардина
sarladais
sarrau Г [] m робочий халат
sarriette Г [sarjεt] f трава чабер
Satan А [] m сатана, диявол
satellite Ч [satelit] m 1 супутник 2 заст. підручний
satin А [sat] m атлас
saturé, e А [] adj насичений
satyre А [] m сатир
sauf, ve Ч [sof, v] 1 adj цілий 2 sauf окрім: sauf que loc
conj якщо не вважати
sauf-conduit Г [] m пропуск
saule А [] m верба
saumon А [] 1 m лосось 2 adj invar світло-розовий
saur Г [] adj m копчений
saut Ч [so] m стрибок; saut en hauteur, longueur стри-
бок у висоту, довжину. sauté, e А [] adj жарений. sauter
Ч [sote] vi 1 стрибати 2 висадитися в повітря. sauterelle
А [] m коник-стрибунець. sauteur Г [] m стрибун. saute-
ruisseau invar Г [] m хлопчик-посильний. sautiller А []
vi підстрибувати. sautoir Г [] m перев’язь
sauvage Ч [sovaʒ] adj дикий
sauvagerie А [sovaʒri] f дикість
sauvegarde А [sovgard] f захист
sauver Р [sove] 1 vt спасати ¶ v pron 2 спастися 3
утекти
sauveteur Г [] m рятівник
sauveur, salvatrice А [] 1 adj рятівний 2 m рятівник: S.
Спаситель
sauvignon А [] m сорт білого вина совіньйон
saveur А [] f смак. savourer А [] vt смакувати.
savoureux, se А [savurø, z] adj смачний, соковитий; пі-
кантний
savoir Р [savwar] Passé: sut. Présent: sais, sait [se];
sache [sa∫], sachions; Futur: saura [sora]; Participe: sachant
[sa∫, t], su [sy]. vt 1 знати 2 + inf уміти, могти, знати,
бути здатним 3 ne pas savoir où l'on est не знати де бути,
незнати де подітися ¶ 4 m знання. savamment А
[savam] adv уміло. savant, e Ч [sav, t] adj 1 учений,
знаючий 2 умілий. savoir-faire А [] m уміння. savoir-
vivre invar А [] m виховання
savon Ч [sav] m мило. savonnage А [] m
намилювання. savonnerie Г [] f миловарня
sbire Г [zbir] m безсовісний поліцейський
scander А [] vt говорити по складах. scandale Ч
[skdal] m скандал. scandaleux, se Ч [skdalø, z] adj
скандальний. scandaliser А [skdalize] vt обурювати
scanner А [] 1 vt сканувати 2 m сканер
scarlatine Г [] adj f (fièvre) scarlatine скарлатина
sceau А [] m печатка. sceller А [sεle] vt 1 закріплювати
2 запечатувати
scélérat, e А [selera, t] 1 adj підступний 2 n негідник
scène Р [sεn] f 1 сцена. Je fais de la scène. 2 місце
пригоди. scénario А [senarjo] m сценарій
schéma Ч [∫ema] m 1 схема 2 діаграма — préschema
sceptique А [sεptik] 1 n скептик 2 adj
schismatique А [] m розкольник
schizophrène А [skizɔfrεn] n шизофренік
scie А [] f пилка. scier А [sje] vt пиляти. scierie А [] f
лісопильня
sciemment А [] adv умисно, свідомо, навмисно,
завідомо
science Р [sjs] m 1 знання, наука 2 вченість; знання
справи 3 природничі науки
scientifique А [sjtifik] adj науковий
scinder А [sde] vt розділяти
scintillant, e А [] adj сяючий
scintiller А [stije] vi сяяти
scolaire Ч [skɔlεr] adj шкільний, навчальний
scolastique А [] adj схоластичний
scoop А [skup] m сенсаційна новина розголошена
раніше, ніж у інших газетах
 score А [] m результати опитування
scorpion А [] m скорпіон
scout А [] m пластун
scripteur А [skriptœr] m лінгв. пишучий
scrupule А [] m 1 старанність 2 avoir scrupule
сумніватися. scrupuleusement А [skrypyløzm] adv
старанно, пильно. scrupuleux, se А [skrypylø, z] adj 1
пильний 2 сумлінний
scrutateur, trice А [skrytatœr, tris] adj пильний
sculpté, e А [skylte] adj різьблений
se, s’ Р [sə, s-] pron réfl non autonome 3 pers 1 знахід-
ний відмінок — прямий додаток ся, себе 2 давальний
відмінок — непрямий додаток собі, сі ¶ надає дієслову
зворотнє значення -ся 3 власне-зворотнє значення 4
взаємно-зворотнє значення: Elles se rencontrent devant
le supermarché. 5 пасивне значення 6 арго: se poivre, se
sucre, se pointer, se trotter
seau, x Ч [so] m відро
sébile А [] f сільська чашка чи плошка для збору
милостині
sec, sèche Р [sεk, sε∫] adj 1 сухий 2 худий
sécable А [] adj ділимий, віддільний
sécessionniste А [] adj сепаратистський
sèchement А [] adj 1 сухо, холодно, нелюб’язно 2
різко
sécher Ч [] vt сушити
sécheresse А [] f засуха
secouer Ч vt хитати, мотати: secouer la tête хитати
головою не погоджуючись
secourir А [səkurir] vt допомагати
secours Ч [səkur] m допомога: premiers s. перша
медична д.
secousse Ч [səkus] f потрясіння, поштовх. sans secous-
se непомітно; par une secousse миттю
secret, ète Р [səkrε, εt] 1 adj таємний ¶ m 2 таємниця:
en secret loc adv таємнно. Je partage un grand secret. 3
тайник: au secret в темному місці
secrètement А [] adv таємно
secrétaire Ч [səkretεr] 1 n секретар, писар 2 m пись-
мовий стіл
sectateur А [] m заст. послідовник
secte А [] f секта
secteur Ч [sεktœr] m галузь, сектор
section А [] f 1 січення 2 розділ
séculaire А [] adj сторічний
séculier, ère А [sekylje, εr] adj світський, мирський.
bras séculier громадський суд
Sedan З [] община Седан
sédentaire А [] adj осілий
sédition А [sedisj] f незадоволення
séducteur, trice А [] n спокусник
séduction А [sedyksj] f зваба, спокушання
séduire Ч [sedɥir] vt спокушати; полонити
séide Г [seid] m 1 сеїд, мусульманський фанатик 2
перен. сліпий виконавець чужої волі
seigneur Р [sεɲœr] m 1 володар; поміщик. Le seigneur
du château. 2 вельможа 3 S., Notre-S. Господь. mons З
[ms] m заст. зневажливе monsieur. monseigneur Ч []
(messeigneurs) m високість, світлість; (високо)преосвя-
щенство. monsieur Р [məsjø] (messieurs) m 1 пан 2 Mon-
sieur звертання до чоловіка пан: Monsieur Nicolas
Sarkozy : bonjour Messieurs Dames добрий день всім 3
M. титул старшого з братів короля. monsignor Г
[msiɲɔr] m папський прелат. seigneurial, e, aux А [sε-
ɲœrjal, o] adj поміщицький. seigneurie А [sεɲœri] f 1 vo-
tre seigneurie ваша милість 2 володіння сеньйора,
староство 3 право, влада старости 4 шляхетні риси.
sénat А [] m сенат. sénateur А [] m сенатор. sénéchal А
[] m представник судової влади. senior А [senjɔr] m
дорослий, старший. sieur Ч [] m пан
sein Р [s] m 1 груди 2 нутро; лоно: au sein de loc
prép в рядах
Seine [sεn] f Сена
seize invar Ч [sεz] шістнадцять 1 num autonome 2 adj
num card
seizième Ч [sεzjεm] adj num ord шістнадцятий
sel Ч [sεl] m сіль. salade Ч [salad] f салат. saladier Ч
[saladje] m салатник. salaire Ч [salεr] m зарплата.
salaison Г [] f соління. salant Г [sal] adj m соляний.
salarié, e А [] n наймит. salé, e А [] adj солений. saler Г
[] vt солити. salière Г [] f солонка. salpêtre А [salpεtr] m
1 селітра 2 плісінь. sauce А [sos] f соус. saucisse А [] f
сосиска. saucisson А [] m ковбаса. saupiquet А [] m
гострий соус. saupoudrer А [] vt посипати сіллю
sélection А [] f підбірка
sélectionner Ч [selεksjɔne] vt вибирати
selle А [sεl] f сідло: se mettre en selle сісти на коня
seller Ч [sεle] vt сідлати
selon Р [səl] prép 1 по, відповідно, згідно 2 c’est
selon розм. залежно від обставин. second, e Р [səg,
d] adj 1 другий 2 другий, інший ¶ 3 f секунда. J’arrive
dans une seconde. 4 m секундант. secondaire А
[səgdεr] 1 adj другорядний 2 m середня школа.
seconder А [səgde] vt допомагати
semaine Р [səmεn] f тиждень. La semaine prochaine.
semblable Р [sblabl] adj схожий
sembler Р [sble] vi здаватися + inf
semelle А [səmεl] f стопа
semer Ч [səme] (è) vt 1 сіяти 2 розсипати, розкидати.
semailles А [] f plur посів
semestre А [] m півріччя
semi [] préf напів
sémantique А [semtik] f семантика
sémaphore А [] m засіб сигналізації на залізниці
sémasiologie П [] f лінгв. словозначення
séminaire А [seminεr] f 1 семінарія 2 конференція
séminariste А [] m семінарист
sémiologie А [] f семіологія; семіотика
sémiotique А [] f семіотика, вчення знаків
semonce А [] f 1 догана 2 coup de semonceсуворе
попередження
sempiternel, le [] adj вічний, неперервний
Sénégal С [] m Сенегал
sens Р [ss] m 1 почуття 2 свідомість: reprendre ses
sens прийти в себе, повернути свідомість 3 глузд:
homme de bon sens розсудлива людина 4 смисл: en ce
sens у цьому значенні 5 напрям. C’est un bon sens. 6 sens
dessus dessous loc adv догори дригом 7 homme de sens
розсудлива людина. assentiment А [astim] m згода.
consentement А [kstm] m погодження. consentir Ч
[kstir] vi погоджуватися + à + inf. hypersensibilité П
[ipεrssibilite] f мед. підвищена чутливість. insensé, e Ч
[sse] 1 adj безглуздий 2 n безумець. insensibilité А
[ssibilite] f нечутливість. insensible Ч [ssibl] adj
нечутливий. insensiblement А [ssibləm] adv не-
помітно. pressentiment Ч [prestim, prε] m передчу-
ття. pressentir А [prestir] vt передчувати. ressentiment
А [rəstim] m озлобленість. ressentir А [rəstir] vt 1
відчувати 2 відчути знову. sensation Ч [ssasj] f 1
відчуття; враження 2 faire sensation зробити сильне вра-
ження. sensationnel, le Ч [ssasjɔnεl] adj сенсаційний;
вражаючий, прекрасний. sensibilité А [ssibilite] f 1 чу-
тливість 2 чуттєвість, м’якосердість. sensible Ч [ssibl]
adj 1 чутливий 2 відчутний. sensiblement А
[ssibləm] adv значно. sentence А [sts] f 1 вислів 2
вирок. sentencieusement Г [stsjøzm] adv повчаль-
но. senteur А [stœr] f запах. sentier Ч [stje] m стежка.
sentiment Р [stim] m почуття, відчуття. J’ai des senti-
ments. sentimental, e, aux Ч [stimtal] adj чутливий.
sentimentalement А [stimtalm] adv чуйно. sentinel-
le А [stinεl] італ. f вартовий: faire sentinelle вартувати.
sentir Р [stir] 1 vt почуватися, відчувати 2 sentir qn
d'une lieue можна здалека побачити у ньому когось, у
ньому за милю відчувається хтось 3 vi пахнути 4 v pron
почуватися
seoir А [swar] 1 vi заст. сидіти ¶ v impers Présent: sied;
siéent. Futur: siéra. Imparfait: seyait. 2 бути умісним: il
sied подобає; il vous sied mal de parler ainsi вам не
годиться так говорити 3 бути до лиця. asseoir Р [ɑswar]
Passé: assit. Présent: assois, asseois, assieds; assoit, asseoit,
assied; assoyons, asseyons; assoyez, asseyez; assoient,
asseoient, asseyent; assoie, asseye; assoyions, asseyions.
Futur: assoira, asseoira, assiéra. Impératif: assieds, asseois;
asseyez, assoyez; asseyons, assoyons. Participe: asseyant,
assis [asi]. 1 vt садити 2 s’asseoir v pron сісти. assis, e Ч
[asi, iz] adj сидячий: être assis сидіти. malséant, e А []
adj недоречний. messeoir Г [mεswar] Présent: il messied.
v impers заст. не подобати. rasseoir А [raswar] (rassis) 1
vt упорядкувати 2 v pron знову усідатися. séance А
[ses] f 1 засідання 2 час заняття 3 séance tenante
негайно. séant, e [se, t] 1 adj пристойний, відповідний
2 asseoir qn sur son séant посадити, усадити когось.
sursis А [] m відстрочка
séparation Ч [separɑsj] f 1 розділення 2 розлука
séparé, e Ч [] adj окремий
séparément А [] adv окремо
séparer Р [separe] 1 vt розділяти 2 se séparer розійтися
sept invar Р [sεt] сім 1 num autonome 2 adj num card
septembre Ч [sεptbr] m вересень
septième Ч [sεtjεm] adj num ord сьомий
septillion З [] m тридецильйон 1042
sépulcre А [] m гробниця
sépulcral, e, aux А [] adj гробовий
sépulture А [] f захоронення
serein, e А [] adj 1 ясний 2 спокійний
sereinement А [] adv спокійно
sérénade А [] f серенада
sérénité Ч [serenite] f ясність
serge А [] f ткань саржа
sergent Ч [] m сержант
série А [] f низка
sérieusement Ч [serjøzm] adv серйозно
sérieux, euse Ч [serjø, øz] 1 adj серйозний: le genre
sérieux жанр драми. Es-tu serieux ? 2 m серйозність
sérigraphie А [] f трафарет
serment Ч [sεrm] m 1 присяга 2 serment de joueur не-
вірна присяга
sermon А [sεrm] m проповідь
serpent Ч [sεrp] m змія. serpenteau, x А [] m змієня.
serpenter А [sεrpte] vi звиватися, зміїтися
serpolet А [sεrpɔlε] m трава тим’ян, чебрець
serre А [] f стискання. desserrer А [] vt розв’язувати.
resserré, e Г [rəsεre] adj стиснутий. resserrement А
[rəsεrm] m стискання, зжимання. resserrer А [rəsεre] vt
стискати. serré, e Ч [] adj 1 точний: jeu serré обачна гра
2 частий. serre-file Г [sεrfil] m замикаючий: en serre-file
останнім. serrer Р [sεre] vt 1 жати, стискати: serrer la
main потиснути руку 2 ховати. serrure А [sεryr] f замок
sertir Г [] (ss) vt вставляти
servir Р [sεrvir] 1 vt обслуговувати ¶ vi 2 служити + à
чомусь + inf 3 служити, бути на службі 4 + de служити,
бути ¶ se servir v pron 5 користуватися + de чимось 6 об-
слуговувати себе. desservant А [desεrv] m священник.
desservir А [desεrvir] vt 1 прибрати зі столу 2 шкодити 3
обслуговувати. libre-service [] m самообслуговування.
servant, e Ч [] 1 f служниця 2 m прислужник. serveuse Ч
[sεrvøz] f офіціантка. serviable А [] adj послужливий.
service Р [sεrvis] m 1 служба; робота: être au service de
бути на службі у 2 служба; обслуговування: s. médical.
Bon pour le service. 3 управління; відділ; відділення;
орган; plur органи 4 services spéciaux спецслужби 5 по-
давання; іст. зміна страв 6 церк. служба: service divin
богослужіння. serviette Ч [sεrvjεt] f 1 портфель; папка 2
рушник. servile А [] adj підневільний. serviteur Ч
[sεrvitœr] m слуга: votre serviteur формула ввічливості
ваш покірний слуга. servitude Ч [] f повинність
sésame Г [] m сезам
session А [] f сесія
set П [] m набір
seuil Ч [sœj] m поріг
seul, e Р [sœl] adj один. Cet homme est seul.
seulement Р [sœlm] adv тільки
sève А [] m рослинний сік
sévère Ч [] adj суворий
sévèrement А [sevεrm] adv 1 суворо 2 важко
sévérité А [severite] f строгість, суворість
sévèrement Ч [sevεrm] adv 1 строго, суворо 2
значно
sévir А [] vi лютувати
sexe А [sεks] m стать
sextilliard З [] m дуодецильйон 1039
sextilliardième З [] adj дуодецильйонний
sextillion П [] m ундецильйон 1036
sextillionième З [] adj ундецильйонний
sexualité А [] f сексуальність
sexyinvar А [] adj збудливий
seyant, e Г [] adj підходящий
shampooing А [∫pw] m шампунь
shopping Г [] англ. m ходіння по магазинах, шопінг
short Г [∫ɔrt] m шорти
 show П [] англ. m шоу
si, s’ Р [si] сяк adv 1 так, звичайно, аякже; ні
стверджувальна відповідь після заперечення 2 такий,
настільки: si... que + subj loc conj Як би не, який би не.
Je suis si énervée. ¶ 3 conj чи якщо, якби
sibylle А [] f провісниця
sicilien, ne А [] adj сицилійський
sidérurgie Ч [sideryrʒi] f чорна металургія
siècle Р [sjεkl] m століття, вік. Un nouveau siècle.
siège Ч [sjεʒ] m 1 сидіння; крісло 2 облога 3 помеш-
кання; місцезнаходження: siège social
місцезнаходження юридичної особи (фірми)
sien, ne Ч [sj] pron autonome 1 свій 2 його
sieste А [] f післяобідній відпочинок; сон
siffler Ч [sifle] vi 1 свистіти 2 шипіти (про змію,
гусака) ¶ 3 vt насвистувати. sifflant, e А [sifl, t] adj
свистячий. sifflement А [sifləm] m свист. sifflet А
[siflε] m свисток: coup de sifflet свисток. sifflotement П
[siflɔtm] m посвистування. siffloter А [siflɔte] vt насви-
стувати
sigle П [] m буквенне скорочення
signe Р [siɲ] m 1 знак; значок faire signe подавати
знак. C’est un bon signe. 2 знак, прикмета. assigner А []
vt 1 призначати, оприділяти, приписувати 2 визначати,
приписувати. consigne Ч [ksiɲ] f наказ; указівка. con-
signer А [ksiɲe] згадувати. design П [dizajn] англ. m
дизайн. désignation А [deziɲɑsj] f позначення.
désigner Ч [desiɲe] vt 1 позначити 2 показувати 3
призначати. dessin Ч [des] m 1 рисунок 2 креслення.
dessinateur, trice А [] n рисувальник, кресляр. dessiné, e
А [desine] adj окреслений. dessiner Ч [desine] vt 1
рисувати 2 окреслювати 3 зображати ¶ v pron 4 вима-
льовуватися 5 визначатися. enseignant, e А [] n
викладач. enseigne А [] f 1 вивіска 2 прикмета 3 знамено
¶ m 4 лейтенант 5 хорунжий. enseignement А [sεɲəm]
m 1 освіта 2 предмет 3 настанова. insigne А [] m значок.
insignifiant, e А [siɲifj, t] adj незначний. enseigner Ч
[] vt 1 навчати 2 наставляти 3 указувати; роз’ясняти.
renseignement Ч [rsεɲəm] m 1 відомість, довідка 2
відомості, документація 3 відомості, дані технічної ха-
рактеристики 4 service de renseignement розвідка.
renseigner Ч [rsεɲə] 1 vt повідомляти 2 v pron
взнавати. résignation А [reziɲɑsj] f смирення. résigné,
e А [reziɲe] adj який змирився; покірний. résigner Ч
[resiɲe] v pron здаватися, підкоритися, змиритися + à +
inf. signal, aux Ч [siɲal, o] m сигнал. signalement А
[siɲalm] m прикмети. signaler Ч [siɲale] vt відмічати.
signalisation А [] f сигналізація. signature Ч [siɲatyr] f
підпис. signer Ч [siɲe] 1 vt підписати 2 v pron перехрес-
титися. signifiant А [] m означаюче. significatif, ve А []
adj багатозначний. signification Ч [siɲifikɑsj] f
значення. signifié А [] m означуване. signifier Ч [siɲifje]
vt 1 означати 2 повідомити
silence Р [sils] m 1 мовчання. Le silence est d’or. / Je
voudrais du silence, s’il vous plaît. 2 silence de glace
вороже мовчання. silencieusement А [silsjøzm] adv 1
мовчки 2 потихеньку. silencieux, se Ч [silsj, z] adj 1
мовчазний 2 тихий, безшумний
silhouette А [silwεt] f окреслення
sillon А [sij] m борозна. sillage А [sijaʒ] m струмінь.
sillonner А [sijɔne] vt перетинати
simarre А [simar] m довгий широкий плащ
similaire Ч [similεr] adj подібний
simili А [] m ткань
similitude А [similityd] f подібність
Simon, e З [simɔn] n Симон, Симона
simple Р [spl] adj 1 простий: C’est simple à dire. 2
звичайний. simplement Р [spləm] adv просто.
simplicité Ч [splisite] f простота. simplificateur, trice Г
[] adj спрощуючий. simplification А [] f спрощення.
simplifier А [splifje] vt спрощувати. simpliste А [] adj
спрощувальний. simulacre А [] m видимість. simuler А
[] vt виражати
sincère А [ssεr] adj щирий
sincèrement А [] adv щиро
sincérité Ч [sserite] f щирість
singe Ч [sʒ] m мавп
singulier, ère А [sgylje, εr] 1 m однина adj ¶ 2 оди-
ничний 3 особливий, своєрідний; незвичайний
singulièrement А [sgyljεrm] adv особливо
sinistre Ч [sinistr] adj 1 зловіщий, похмурий 2 злощас-
ний
sinon Ч [sin] conj інакше, якщо не
siphonner А [] vt перекачувати
sire Ч [sir] m 1 сер 2 пан, добродій
sirène Ч [sirεn] f 1 русалка; сирена 2 сирена, гудок
sirop Ч [siro] m сироп
sis, e Ч [si, z] adj розташований
sismique А [] adj сейсмічний
site Ч [sit] m 1 місце 2 site web веб-сайт 3 район
розміщення
sitôt Ч [sito] adv після того як, як тільки: sitôt dit, sitôt
fait сказано — зроблено
situation Р [sitɥɑsj] f 1 ситуація, положення,
розташування. La situation est bonne. 2 фінансовий стан
situer Ч [sitɥe] vt розміщувати
six Р шість 1 [sis] num autonome 2 [si-, z-] adj num card
sixième Ч [sizjεm] adj num ord шостий
ski Ч [ski] m лижа; faire du ski кататися на лижах
skier А [] vi кататися на лижах
slalom П [] m слалом
slave А [] adj слов’янський
sloop А [slup] англ. m шлюп, однощоглове судно
Slovaquie С [] f Словаччина
Slovénie С [] f Словенія
smoking А [smɔkiŋ] m піджак, костюм-трійка смо-
кінг
snob А [] adj m снобіський
sobre А [sɔbr] adj 1 мало п’ющий 2 скромний
sobriété А [sɔbrijete] f тверезість
société Р [sɔsjete] f 1 суспільство 2 товариство: société
civile громадське товариство 3 фірма, компанія.
association Ч [asɔsjɑsj] f об’єднання, товариство,
спілка; association des parents d’élèves батьківська рада.
associé, e Ч [asɔsje] n товариш, учасник, член това-
риства. associer А [asɔsje] vt об’єднувати, залучати.
dissocier А [] vt роз’єднувати. S.N.C.F. f Société
Nationale des Chemins de Fer français Національне
товариство залізниць Франції. social, e, aux Р [sɔsjal, o]
adj 1 суспільний 2 становий. socialisme А [] m соці-
алізм. socialiste А [] adj соціалістичний. sociétaire Г []
m пайовик, учасник. sociolinguistique П [] f лінгв.
socle А [] m основа
Socrate, Socratine
soda Г [sɔda] m содова вода
sœur Ч [sœr] f сестра. C’est ma sœur. petite sœur (des
pauvres) А [] f монахиня; сестра милосердя
sofa А [sɔfa] m софа
soi Р [swa] pron autonome 3 pers sing себе: en soi по
своїй природі
soi-disant invar А [swadiz] adj так званий
soie Ч [swa] f шовк
soif Ч [swaf] f спрага
soigné, e Ч [swaɲe] adj 1 доглянутий, охайний 2
добірний
soigner Ч [swaɲe] vt 1 турбуватися 2 старанно
обробляти, виробляти, облагорожувати ¶ v pron 3 дбати
про себе 4 лікуватися
soigneusement Ч [swaɲøzəm] adv турботливо,
дбайливо; пильно
soigneux, se А [] adj старанний
soin Р [sw] m 1 турбота 2 plur медичне обслу-
говування
soir Р [swar] 1 m вечір 2 ввечері, вечором; ce soir
сьогодні ввечері 3 місцевий відмінок двоїни по вечорах,
вечорами. Tous les soirs.
soirée Ч [sware] f захід вечір, вечірній час, вечорниці.
C’est une bonne soirée.
soixantaine А [] f шістдесят
soixante Ч [swast] шістдесят: 1 num autonome:
soixante-et-un, soixante-et-onze 2 adj num card
soixante-cinq З [swastsk] шістдесят п’ять 1 num
autonome 2 [s-, k-] adj num card
soixante-cinquième З [swastskjεm] adj num ord
шістдесят п’ятий
soixante-deux З [swastdø] 1 num autonome шістдесят
два 2 [-, z-] adj num card шістдесят два, дві
soixante-deuxième З [swastdøzjεm] adj num ord
шістдесят другий
soixante-dix Ч [swastdis] сімдесят 1 num autonome 2
[di-, z-] adj num card
soixante-dix-huit invar Ч [swastdizɥit] сімдесят вісім
1 num autonome 2 adj num card
soixante-dix-huitième Ч [swastdizɥitjεm] adj num ord
сімдесят восьмий
soixante-dixième Ч [swastdizjεm] adj num ord
сімдесятий
soixante-dix-neuf invar З [swastdiznœf] сімдесят де-
в’ять 1 num autonome 2 adj num card
soixante-dix-neuvième З [swastdiznœvjεm] adj num
ord сімдесят дев’ятий
soixante-dix-sept invar З [swastdi(s)sεt] сімдесят сім
1 num autonome 2 adj num card
soixante-dix-septième З [swastdi(s)sεtjεm] adj num
ord сімдесят сьомий
soixante-douze invar З [swastduz] сімдесят два 1
num autonome 2 adj num card
soixante-douzième З [swastduzjεm] adj num ord
сімдесят другий
soixante-huit З [swastɥit] шістдесят вісім 1 num au-
tonome 2 [tɥi-, t-] adj num card
soixante-huitième З [swastɥitjεm] adj num ord
шістдесят восьмий
soixante-neuf invar З [swastnœf] шістдесят дев’ять 1
num autonome 2 adj num card
soixante-neuvième З [swastnœvjεm] adj num ord
шістдесят дев’ятий
soixante-quatorze invar З [swastkatɔrz] сімдесят чо-
тири 1 num autonome 2 adj num card
soixante-quatorzième З [swastkatɔrzjεm] adj num ord
сімдесят четвертий
soixante-quatre invar З [swastkatr] шістдесят чотири
1 num autonome 2 adj num card
soixante-quatrième З [swastkatrijεm] adj num ord
шістдесят четвертий
soixante-quinze invar З [swastkz] сімдесят п’ять 1
num autonome 2 adj num card
soixante-quinzième З [swastkzjεm] adj num ord
сімдесят п’ятий
soixante-seize invar З [swastsεz] сімдесят шість 1
num autonome 2 adj num card
soixante-seizième З [swastsεzjεm] adj num ord
сімдесят шостий
soixante-sept invar З [swastsεt] шістдесят сім 1 num
autonome 2 adj num card
soixante-septième З [swastsεtjεm] adj num ord
шістдесят сьомий
soixante-six З [swastsis] шістдесят шість 1 num au-
tonome 2 [si-, z-] adj num card
soixante-sixième З [swastsizjεm] adj num ord
шістдесят шостий
soixante-treize invar З [swasttrεz] сімдесят три 1 num
autonome 2 adj num card
soixante-treizième З [swasttrεzjεm] adj num ord
сімдесят третій
soixante-trois З [swastrwa] шістдесят три 1 num au-
tonome 2 [-, z-] adj num card
soixante-troisième З [swastrwazjεm] adj num ord
шістдесят третій
soixantième Ч [swastjεm] adj num ord шістдесятий
sol Р [sɔl] зола m земля, грунт
solaire А [] adj сонячний
solarium П [] m солярій
solde А [sɔld] 1 m сальдо, залишок ¶ f 2 оклад 3
зарплата, платня. soldat Р [sɔlda] m солдат. Un grand
soldat. solder Ч [sɔlde] vt 1 розплачуватися, сплатити 2
продавати зі скидкою
soleil Р [sɔlεj] m сонце. Le soleil est chaud.
solennel, le Ч [sɔlanεl] adj урочистий
solennellement А [] adv 1 урочисто 2 поважно
solennité А [sɔlanite] f 1 святкування 2 урочистість
solidaire А [] adj зобов’язуючий
solidement А [] adv міцно
solidité А [sɔlidite] f надійність, обгрунтованість,
солідність
solitaire А [sɔlitεr] adj одинокий; безлюдний
solitairement Г [] adv одиноко
solitude Ч [sɔlityd] f самотність
solive А [] f балка, брус
solliciter Ч [sɔlisite] vt клопотати; добиватися,
домагатися
solliciteur Ч [sɔlisitœr] m ходатай, прохач
sollicitude А [] f турботливість
soluble Г [] adj вирішуваний. absolu, e Ч [absɔly] adj
цілковитий, абсолютний, безумовний. absolument Ч
[absɔlym] adv 1 цілком 2 неодмінно. absolution А [] f
відпущення гріхів. absoudre А [] Passe: absolut. Présent:
absous, absout; absolvons, absolvez, absolvent. Participe:
absous, te. vt 1 відпускати гріхи 2 оправдувати. absous,
soute З [] adj виправданий. consolant, e А [ksɔl, t]
adj утішувальний. consolateur, trice А [ksɔlatœr, tris] n
розрадник. consolation Ч [ksɔlɑsj] f утіха, утішання.
console А [ksɔl] f 1 столик з вигнутими ножками 2
термінал. consoler Ч [ksɔle] 1 vt 2 v pron утішатися.
désolation А [] f невтішність. désolé, e Ч [] adj розчаро-
ваний. désoler Ч [dezɔle] 1 vt розчарувати: Je désole tous
le monde. 2 v pron бути у відчаї. dissolution А [] f
розпуск. dissoudre Ч [] Passé: dissolut. Présent: dissous,
dissout; dissolvons, dissolvez, dissolvent. Participe:
dissous, te. vt 1 розчиняти 2 розпускати. dissous, te А []
adj 1 розчинений 2 розірваний. insoluble А [] adj не-
вирішуваний. irrésolu, e А [] adj нерішучий. irrésolution
А [irezɔlysj] f нерішучість. résolu, e Ч [rezɔly] adj
рішучий, вирішивший; сповнений рішучості.
résolument А [rezɔlym] adv рішуче. résolution Ч
[rezɔlysj] f 1 рішення 2 намір 3 рішучість 4
роздільність. résoudre Ч [rezudr] Passé: résolut. Présent:
résous, resolvons; resolve. Participe: résolu. 1 vt вирішу-
вати ¶ v pron 2 наважуватися + à + inf 3 перетворитися +
en в. résultat Р [rezylta] m результат; наслідок: le résultat
est que (розм. résultat), résultat des courses як наслідок.
Résultat, deux de ces qurtiers sont en panne. résulter Ч [re-
zylte] vi випливати: il en résulte que з цього слідує що.
solution Ч [sɔlysj] f розв’язок, рішення, вирішення;
вихід. solvabilité А [sɔlvabilite] f платоспроможність
sombre Р [sbr] adj 1 темний 2 похмурий, сумний;
невеселий. sombrement А [] adv понуро. sombrer А
[sbre] vi потонути
somme Р [sɔm] f 1 сума 2 підсумок: somme toute, en
somme loc adv у результаті, в підсумку ¶ 3 m сон.
consommable П [ksɔmabl] adj споживний.
consommation Ч [ksɔmɑsj] f споживання.
consommé, e А [ksɔme] adj спритний. consommer А
[ksɔme] vt 1 споживати; витрачати 2 виконувати,
здійснювати 3 завершувати. consomptif, ve П
[ksptif, v] adj руйнуючий. sommaire Ч [sɔmεr] adj
короткий. sommairement А [] adv нашвидкуруч. som-
mation А [] f попередження. sommer А [sɔme] vt
вимагати у. sommet Ч [sɔmε] m 1 вершина. au sommet
de 2 саміт, зустріч на найвищому рівні. sommier А
[sɔmje] m сітка ліжкова. sommité А [] f знаменитість.
somptueux, se Ч [sptɥø, z] adj розкішний. somptueu-
sement Г [sptɥøzm] adv розкішно. somptuosité Г
[sptɥozite] f пишність, розкіш
sommeil Р [sɔmεj] m сон: dormir d'un profond sommeil
спати міцним сном. assommant, e А [asɔm, t] adj
жахливо нудний. assommer А [asɔme] vt 1 убити,
вкласти на місці 2 побити. assommeur А [] m
скотобоєць. somnambulisme Г [sɔmnbylizm] m луна-
тизм. somnifère А [sɔmnifεr] m снодійне. somnolence А
[sɔmnɔls] f сновидіння. somnolent, e А [sɔmnɔl, t] adj
сонливий. somnoler А [sɔmnɔle] vi дрімати
son; sa, son; ses Р [s; sa, son-; se, sez-] adj non
autonome 1 його, її 2 свій
son А [s] m звук; звучання. consonantique А [k-
sɔntik] adj приголосняний. consonne А [ksɔn] f при-
голосна буква, приголосний звук. résonance А [rezɔns]
f відзвук. résonner А [rezɔne] vi дзвеніти, відлунювати.
semi-consonne А [səmiksɔn] f півприголосний. son-
nant, e А [sɔn, t] adj дзвінкий. espèces sonnantes et tré-
buchantes дзвінка монета. sonner Р [sɔne] vi 1 дзвонити
2 дзвеніти. sonnerie А [sɔnri] f дзвін. sonnet А [sɔnε]
італ. m сонет. sonnette Ч [sɔnεt] f дзвінок. sonore Ч [sɔ-
nor] adj дзвінкий, звучний. sonorisation А [sɔnorizɑsj]
f оѕвучення. sonorité А [sɔnɔrite] f 1 ѕвучання 2 ѕвуч-
ність
sonder А [sde] vt зондувати. sondage А [sdaʒ] m 1
розвідка 2 опитування
songe Ч [sʒ] m сон. songe-creux invar Г [sʒkrø] m
пустий мрійник. songer Р [sʒe] vi 1 мріяти 2 думати,
помислити ¶ 3 vt бачити вві сні. songeur, se А [] n
мрійник
Sophie Ч [sofi] f Софія
sorbet А [sɔrbε] m 1 шербет 2 фруктове морозиво
sorcellerie А [sɔrsεlri] f чародійство
sorcier, ère Ч [sɔrsje, εr] n чарівник
sordide А [sɔrdid] adj корисний: avarice sordide мерзо-
тна скнарість
sorgho А [] m сорго
sorite [sɔrit] m вид складного силогізму
sort, e Р [sɔr, sɔrt] f 1 вид: toute(s) sorte(s) de усякого
роду. C’est une sorte de clé. 2 спосіб: de (telle) sorte que,
en sorte que + subj loc conj так щоби, таким чином що;
en quelque sorte loc adv до певної міри ¶ m 3 доля 4 при-
стріт 5 жереб. sortie Ч [sɔrti] f 1 вихід; виїзд 2 вилазка,
виліт. sortilège А [sɔrtilεʒ] f чари. sortir Р [sɔrtir] 1 (ê) vi
виходити. On sort. 2 (a) vt виймати 3 se sortir v pron
знайти вихід, вибратися: s’en sortir виплутатися
sosie П [] m двійник
sot, te Ч [so, sɔt] 1 adj дурний, глупий, безтолковий 2
n дурень
sottement А [] adv глупо
sottise Ч [sɔtiz] f глупість
sou Р [su] m 1 су, п’ять сантимів, двадцята частина
лівра 2 plur гроші
soubise П [subiz] m золочений галун на рукавах
soubresaut А [subrəso] m підскакування
soubrette А [] f пустотлива, метка служниця, вта-
ємничена у справи своєї господині
souche А [su∫] f пень
souci Ч [susi] m турбота, неспокій: se faire du souci
турбуватися
soucieux, se Ч [susjø, z] adj стривожений, який думає
про: soucieux de qch який турбується про
soucier Ч [susje] v pron + de турбуватися, цікавитися,
перейматися
soudain, e Р [sud] 1 soudain adv раптом 2 adj
раптовий
soudard Г [sudar] m солдафон
souffle Ч [sufl] m 1 дихання; видох 2 віяння. essouffler
А [] vt задихатися, спричиняти задишку. soufflé, e А []
adj повітряний. souffler Р [sufle] vi 1 дути 2
віддихуватися ¶ ¶ vt 3 підказувати; бути суфлером; тихо
говорити 4 souffler le chaud et le froid то хвалити, то ла-
яти; служити і вашим, і нашим. soufflet А [suflε] m 1
ляпас: donner un soufflet дати ляпаса, ударити 2
ковальські міхи. souffleter А [] (tt) vt принижувати
souffrance Р [sufrs] f страждання
souffrant, e Ч [] adj 1 який себе погано почуває 2
страждающий
souffrir Р [sufrir] vi 1 страждати 2 зазнавати шкоди ¶
3 vt терпіти
soufisme П [] m рел. суфізм
soufre Ч [] m сірка. soufrage П [] m обробка сіркою.
soufré, e А [] adj сірчаний. soufrière П [] f сірчане
родовище
souhait Ч [swε] m бажання, побажання: à souhait loc
adv скільки завгодно, відмінно; à vos souhaits будь
здоров. souhaiter Ч [swεte] vt бажати. souhaitable Ч
[swεtabl] adj бажаний
souiller Ч [suje] vt замарати
souillure А [] f пляма
soulagé, e Ч [sulaʒe] adj заспокоєний
soulagement А [sulaʒm] m облегшення
soulager А [sulaʒe] vt облегшувати
soulier Ч [sulje] m черевик; туфля
souligner А [suliɲe] vt підкреслювати
soupçon Ч [sups] m підозра
soupçonner Ч [supsɔne] vt підозрювати
soupçonneux, se А [supsɔnø, z] adj підозрілий
soupe Ч [sup] f суп
souper А [supe] 1 vi вечеряти 2 m вечеря
soupir Ч [] m подих
soupirail, aux А [] m 1 віддушина 2 підвальне вікно
soupirer Ч [supire] відітхнути
souple А [] adj м’який; гнучкий
souplesse А [suplεs] f спритність
source Р [surs] m 1 джерело 2 витік. ressourcer А [] v
pron повернутися до витоків. ressources Ч [rəsurs] f 1
можливість ¶ plur 2 грошові кошти 3 засоби, ресурси 4
ressources naturelles природні ресурси
souricière Г [surisjεr] f мишоловка
sourcil Ч [sursi] m брова
sourciller А [] vi насупитися
sourd, e Ч [sur, surd] adj 1 глухий 2 таємний 3 m
frapper comme un sourd бити нещадно. assourdi, e А
[asurdi] adj приглушений. assourdir А [asurdir] vt 1
оглушувати 2 приглушувати, заглушувати. sourdement
А [] adv 1 глухо 2 таємно
souris Ч [suri] f миша
sournois, e А [surnwa, z] adj 1 скритний 2 притворний
sournoisement А [] adv 1 нишком 2 притворно
sous Р [su] prép 1 під 2 причина під, за: Sous un
deuxième effet : le moindre appétit des Chinois. ¶ 3 préf:
sous-forum
sous-estimer А [] vt недооцінювати
sous-jacent, e [suʒas, t] adj 1 підлеглий 2
прихований
sous-marin А [] m субмарина, підводка
sous-titre Г [] m субтитр
soutane А [sutan] f сутана, ряса
soute Ч [sut] f трюм
souverain, e Ч [] 1 m монарх ¶ adj 2 верховний 3
ефективний 4 урядовий
souveraineté А [suvrεnte] f верховенство
soyeux, se Ч [swajø, z] adj шовковий
spacieux, se А [apasjø, z] adj просторий
spadassin Г [spadas] m забіяка
spaghetti Ч [spagεti] італ. m спагетті
spartiate А [sparsjat] adj спартанський
spasme А [spasm] m судома
spatial Ч [spasjal, o] adj просторовий
spécial, e, aux Ч [spesjal, o] adj спеціальний,
особливий; пільговий. aspect Р [aspε] m 1 вигляд, зов-
нішність 2 вид, видовище: à l'aspect de при виді, поба-
чивши 3 точка зору; сторона. auspice А [] m
передвіщення. sous les auspices de qn під
покровительством когось. circonspect, e А [] adj
обережний. inspecteur А [] m наглядач. inspection А [] f
нагляд. perspective Ч [pεrspεktiv] f перспектива. per-
spicace А [] adj проникливий. perspicacité Ч [pεrsikasite]
f проникливість. prospectus А [] m буклет. respect Ч
[rεspε] m повага. tenir qn en respect не підпускати
близько. respectable Ч [rεspεktabl] adj 1 поважний 2 зна-
чний. respecter Ч [rεspεkte] vt 1 поважати 2 щадити;
дотримуватися. respectif, ve А [] adj відповідний,
властивий. respectivement А [rεspεktivm] adv відповід-
но. respectueusement А [rεspεktɥøzm] adv шанобливо.
respectueux, se А [rεspεktɥø, z] adj шанобливий, поваж-
ний, сповнений поваги. spécialement А [] adv особливо.
spécialisation А [] f спеціалізація. spécialisé, e А [] adv
спеціальний. spécialiste А [spesjalist] n, adj спецаліст.
spécialité А [] f 1 спеціальність 2 спеціально приготов-
лена страва. spécifique А [] m особливий засіб.
spécimen А [spesimεn] англ. m примірник. spectacle Р
[spεktakl] m видовище. spectaculaire А [] adj
видовищний. spectateur Ч [spεktatœr] m глядач. spectre
Ч [spεktr] m привид. spéculation А [] f розрахунок. spé-
culer А [] vi роздумувати. suspect, e Ч [syspε, kt] adj
підозрілий. suspicion А [] f підозра. téléspectateur, trice
П [] n телеглядач
sphère Ч [] f сфера, шар
sphérique А [] adj сферичний
sphinx А [] m сфінкс
spi А [] англ. m легка нейлонова тканина: Envie d’une
pause spi ?
spirant, e А [] adj плавний, плинний; щілинний.
aspirateur Ч [aspiratœr] m пилосос. aspiration А [] f
вдих. aspiré, e А [] adj придиховий. aspirer Ч [] 1 vt
всотувати 2 vi прагнути + à + inf. conspirateur, trice А
[kspiratœr, tris] n змовник. conspirer А [kspire] vi
змовлятися. expirant, e А [εkspir, t] adj умираючий.
expiration А [] f видихання. expiratoire А [] adj
видихувальний. expirer А [εkspire] vi скончатися.
inspiration Ч [spirɑsj] f 1 натхнення 2 підказка 3
вдихання. inspiré, e А [spire] adj 1 натхнений, натхне-
нний 2 вдихнений, вдихальний. inspirer Ч [spire] 1 vt
навівати, вселяти; підказувати; наводити 2 надихати ¶ 3
vi вдихати 4 v pron брати за приклад. respiration А
[rəspirɑsj] f дихання. respirer Р [rəspire] vi 1 дихати,
видихати 2 передихати, переводити дух ¶ 3 vt виражати.
spirale А [] f спіраль. spirituel, le Ч [spiritɥεl] 1 adj
дотепний 2 m духовна влада. spirituellement А [] adv
дотепно. spiritueux А [] m спиртний напій. transpirer А
[trspire] 1 vi виявлятися 2 vt виявляти
splendeur Ч [spldœr] f блиск
splendide Ч [spldid] adj блискучий, прекрасний
splendidement А [spldidm] adj блискуче, прекрас-
но
spoliateur, trice А [] n грабіжник
spolier А [spɔlje] vt забирати
spontané, e Ч [sptane] adj 1 самовільний 2 без-
посередній. spontanément Ч [sptanem] adv спонтан-
но, стихійно
sporadique А [spɔradik] adj випадковий
sprinter Ч [sprinte] m спринтер
squelette А [skəlεt] f кістяк
sténopé П [] m камера-обскура
Stéphane Ч [stefan] m Степан
stimuler А [] vt спонукати, заохочувати
stipuler А [] vt обговорювати, передбачати
stock Ч [stɔk] m запас
store А [stɔr] f штора
strangulation А [strgylasj] f задушення
Strasbourg П [strasbur] m надстароство Страсбург
провінції Ельзас
Strasbourgeois З [strasburʒwa] m житель Страсбурга
stratège А [] m стратег
stratégie А [strateʒi] f стратегія
stratégique Ч [strateʒik] adj стратегічний
strict, e А [strikt] adj строгий, неухильний. astreindre
А [astr:dr] vi мусіти. constrictif, ve А [kstriktif, v] adj
щілинний. détresse Ч [detrεs] f нужда. district А [dis-
trik(t)] m округ. étreindre А [etr:dr] (étreint [etr]) vt
стягувати, стискати; обнімати. étreinte Ч [etrt] f 1 сти-
скання 2 обійми. restreindre А [rεstr:dr] vt
скорочувати. restreint, e А [rεstr, t] adj обмежений. re-
striction А [rεstriksj] f обмеження: sans restriction loc
adv без обмежень. strictement А [striktəm] adv строго
strident, e А [] adj різкий, пронизливий
strophe А [] f строфа, строка
structure Ч [stryktyr] f структура, устрій. constructeur
А [] m виробник. constructible [] adj побудовний.
construction Ч [kstryksj] f 1 будування, спо-
рудження 2 побудова. construire Ч [kstrɥir] Passé:
construisit. vt (по)будувати. destruction Ч [dεstryksj] f
руйнування, знищення. détruire Ч [detrɥir] Passé: détrui-
sit. vt руйнувати: Je détruis la maison. infrastructure Ч
[frastryktyr] f інфраструктура, нижня будова колії,
земляне полотно. instructeur Г [] m судовий слідчий.
instructif, ive Ч [stryktif, iv] adj повчальний.
instruction Ч [stryksj] f 1 вказівка, настанова, інст-
рукція, припис, розпоряџення 2 освіченість. instruire Ч
[strɥir] vt 1 навчати; наставляти 2 розслідувати.
instrument Ч [] m знаряддя. instrumental, e, aux А [] adj
орудний. obstruer А [] vt загороджувати. reconstruction
Ч [rəkstryksj] f відновлення. reconstruire Ч [rəks-
trɥir] vt відновлювати. restructuration П [] f
реорганізація. restructurer А [] vt перестроювати.
structural, e, aux А [] adj структурний. structurel, le Г []
adj організаційний. substruction А [] f фундамент
studio А [] m 1 кіностудія 2 однокімнатна квартира
stupéfait, e Ч [] adj вражений
stupéfaction А [stypefaksj] f здивування, за-
ціпеніння
stupéfiant, e А [] 1 m наркотик 2 adj вражаючий
stupeur Ч [stypœr] f заціпеніння
stupide Ч [stypid] adj тупий
stupidité А [] f тупість
style А [] m стиль
stylet А [stilε] m стилет
stylistique П [] 1 adj стилістичний 2 стилістика
stylo Ч [stilo] m кулькова ручка
suave А [] adj приємний
suavité А [sɥavite] f ніжність
subir Ч [sybir] зазнавати, переживати
subit, e Ч [sybi, t] adj несподіваний
subitement А [sybitm] adv несподівано
submerger А [] vt затоплювати, топити
subordination А [sybɔrdinɑsj] f підпорядкування
subordonné, e А [sybɔrdine] 1 f грам. підрядне речен-
ня 2 n підлеглий 3 adj підлеглий, залежний
subrepticement [] adv потайки
subsaharien, ne А [] adj підсахарний
substrat А [] m основа, підлога
subterfuge А [] m обман
subtil, e Ч [] adj тонкий
subtilité А [] f проникливість
succinct, e Г [syks, t] adj стислий
succion А [syksj] f сосання
succomber А [sykbe] vi 1 падати 2 + à піддаватися
succulent, e А [sykyl, t] adj соковитий
succursale Г [sykyrsal] f додаткова церква
sucer А [] vt сосати. sucette А [] f льодяник
sucre Ч [sykr] m цукор
sucré, e А [] adj солодкий
sucrer Г [] 1 vt підсолоджувати 2 v pron розм.
наживатися
sucrerie А [] f цукровий завод
sucrier Г [] m цукерниця
sud Ч [syd] m південь
sudiste А [] m прихильник Півдня
sud-ouest Ч [sydwεst] m південний захід
suédois, e А [] adj шведський
suer А [sɥe] vi 1 потіти 2 трудитися, зі шкіри лізти
sueur Ч [sɥœr] f піт: être en sueur бути в поту
suffire Р [syfir] (suffisons) 1 vi вистачати 2 v pron бути
самодостатнім 3 v imper бути достатнім
suffisamment Ч [syfizam] adv достатньо
suffisance [] f 1 достаток 2 самовдоволення, са-
мовпевненість
suffisant, e Ч [syfiz, t] adj 1 достатній 2 само-
вдоволений
suffixe Г [syfiks] m наросток
suffoquer А [syfɔke] vi задихатися. suffocation А
[syfɔkɑsj] f задушшя. suffocant, e А [syfɔk, t] adj
задушливий
suffrage А [syfraʒ] m 1 виборчий голос 2 схвалення
suggérer А [sygʒere] vt підказувати
suggestif, ve А [] adj навівальний
 suggestion А [sygʒεstj] f 1 навіювання 2 натяк;
сюжет
suicide Ч [] m самогубство
suicider А [] v pron чинити самогубство
suif А [] m жир
suisse З [sɥis] 1 adj швейцарський 2 S. f Швейцарія 3
m іст. церковний служитель 4 Suisse, Suissesse n
швейцарець
suit [sɥi, t-] 3 pers sing suivre
suite Р [sɥit] f 1 продовження; tout de suite зразу,
відразу, в той же час. La suite dans un instant. 2 наслідок
3 à la suite de loc prép після; à la suite loc adv один за
одним; par suite lov adv внаслідок; par suite de loc prép
внаслідок, через 4 свита 5 ряд, верениця
suivant, e Ч [sɥiv, t] 1 adj наступний 2 suivant prép
по, згідно 3 f покоївка
suivi А [] m нагляд
suivre Р [sɥivr] (suis, suit; suivi) 1 vt слідкувати,
слідувати за 2 à suivre далі буде
sulfamide П [] m сульфамід, SO2(NH2)2; RSO2NH2
sulfureux, se А [] adj єретичний, скандальний
sultane А [] f султанша
super Ч [sypεr] 1 préf над: super-fin, supercarburant,
super-Charlot 2 adj класний. Le football, c’est super.
superbe Ч [sypεrb] adj 1 прекрасний 2 гордий
supercarburant П [] m бензин вищої якості
supercherie Г [] f обман
superficie А [] f площа
superficiel, le А [] adj поверхневий
superficiellement Г [sypεrgisjεlm] adv поверхнево
superflu, e А [sypεrfly] adj зайвий
supérieur, e Р [syperjœr] 1 adj вищий, верхній 2 n
настоятель
supériorité Ч [] f зверхність; переважання, перевага
superstitieux, se А [sypεrstisjø, z] adj забобонний
superstition А [sypεrstisj] f забобон
superstrat П [] m накладання
supplanter А [syplte] vt витісняти, виживати
suppléer Ч [syplee] vt замінювати. suppléance А [] f
заміщення. suppléant, e А [] n замісник. supplément А []
m поповнення. supplémentaire А [syplemtεr] adj дода-
тковий
suppression А [syprεsj] f відміна
suprématie А [sypremasi] f першенство
suprême Ч [syprεm] adj крайній, останній
sur Р [syr] prép 1 місцевий відмінок місця на; по. La
foule s’est précipitée sur le lieu de l’accident. 2 місцевий
відмінок напрямку на; по; за. la porte s'est refermée sur
elle 3 про: Est-ce que vous désirez des renseignements sur
cette caravane ? / quelques-uns chantaient des Noëls sur
Mme d'Aiguillon 4 sur ce на цьому, за цим. Ils comprirent
donc, sur les quelques mots échappés à d'Artagnan, de
quelle affaire il était question… 5 щодо, стосовно. et com-
me je savais depuis ce matin à quoi m'en tenir sur mon
enlèvement 6 знахідний відмінок на: un sur dix один з
десяти, один на десять
sûr Р [syr] 1 adj упевнений 2 bien sûr звичайно 3 sûr et
certain звісно. assurance Ч [asyrs] f 1 запевнення 2
упевненість: avec assurance упевнено 3 страхування.
assuré, e Ч [asyre] adj 1 упевнений 2 забезпечений. as-
surément Ч [asyrem] adv звичайно. assurer Р [asyre] vt
1 запевняти 2 забезпечувати 3 підтверджувати. assureur
А [asyrœr] m страхувальник. insécurité А [] f незабезпе-
чeність, небезпека. rassurant, e А [] adj заспокоюючий,
запевняючий. rassurer Ч [rasyre] vt заспокоювати.
sécurité Ч [sekyrite] f безпека: en toute sécurité
благополучно. La sécurité sur Internet.
surah А [] f сорт червоного винограду сюра, який іде
на виготовлення вин Кот-дю-Рон
suranné, e А [syrane] adj перезрілий
surcroît А [syrkrwa] m добавка, приріст
surdimensionné, e П [] adj занадто великого розміру
sureau А [] m бузина
surélever А [] vt надбудувати
sûrement Ч [syrm] adv 1 впевнено 2 звісно
sûreté А [syrte] f 1 безпека: mettre en (lieu de) sûreté
заховати в надійне місце 2 lieu de sûreté безпечне місце
surface Ч [syrfas] f поверхня
Surgères община Сюржер округу Рошфор Шаранти
surgir Ч [syrʒir] vi раптово появитися, виникати
surhumain, e А [syrym, εn] adj надлюдський
surimi А [] m рибні палички з крабовим ароматом
surinterpréter А [] vt перебільшувати
surlendemain А [] m післязавтрашній день: le sur-
lendemain післязавтра
surmenage А [] m перевантаження
surmener Ч [syrməne] vt перевтомлювати;
вимотувати: surmener un cheval
surnager А [syrnaʒe] vi випливати
surnaturel, le Ч [] adj надприродній
surnaturellement А [] adv надприродно
surnuméraire А [] adj позаштатний
surpoids А [] m надлишкова вага
sursaut А [syrso] m стрибок
sus А [] 1 interj ну! ну ж бо! уперед! 2 en sus понад.
au-dessus Ч [odəsy] 1 вище 2 au-dessus de над. dessus Р
[dəsy] 1 adv зверху, поверх: par-dessus loc adv через,
понад, поверх; par-dessus tout понад усе¢; ci-dessus loc
adv вище 2 au dessus зверху, là-dessus loc adv потім, по
тому, за тим; про те 3 par-dessus loc prép, adv в придачу
4 par-dessus le marché в довершення всього ¶ 5 m repren-
dre le dessus оговтатися
suzerain А [syzr] m володар
suzeraineté Г [] f панування
svastika П [] m свастика
svelte А [zvεlt] adj стрункий
sycomore А [sikɔmɔr] m клен
syllabation А [] f складоподіл
syllabe Ч [silab] f грам. склад
syllabique Г [] adj складовий
Sylvie З [silvi] f
symbole Ч [sbɔl] m символ, знак
symbolique А [] adj символічний
sympathie Ч [] f симпатія, приваба
sympathique Ч [spatik] adj симпатичний,
милесенький про предмет
symptomatique Г [] adj s. de який свідчить про
symptôme Ч [sptom] m симптом, ознака
synchronique П [k] adj лінгв. синхронічний
syncrétisme А [] m злиття
 syndic А [] m уповноважений управляти об’єднанням, tambouriner А [] vi барабанити пальцями
товариством tampon А [tp] m тампон
syndicat А [] m 1 профспілка 2 об’єднання tandis que Р [tdikə] loc conj між тим як, поки, тоді
synérèse А [] f синереза tangible А [] adj 1 відчутний 2 значний, помітний.
synonyme А [sinɔnim] m синонім tangage Г [tgaʒ] m килева качка
synthèse Ч [] f узагальнення: de synthèse оглядовий tango invar Г [] adj яскраво-оранжевий
synthétique А [] adj tanière А [] f берлога
syrien, ne С [] adj сирійський tannerie Г [] f дубильний цех
système Р [sistεm] m уклад, устрій, стрій tant Р [t] adv 1 стільки + de 2 так: tant soit peu loc
systématique А [] adj систематичний adv трішки; tant pis loc adv тим гірше; що поробиш ¶
systématiquement А [sistematikm] adv 1 си- conj 3 так, до того, настільки 4 loc conj tant que поки; en
стематично 2 неухильно tant que оскільки; як, у якості; tant et si bien que... до
systémique П [] adj системний такої міри, що 5 si tant est que + subj якщо ж то. autant Р
t Ч dés 3 pers sing v 1 [t-] 2 -t- [t]: a-t-on ¶ 3 t, té [te] m [ot] adv 1 стільки ж; стільки: autant... que... так само;
буква autant de стільки 2 loc adv d’autant настільки же. partant
table Р [tabl] f 1 стіл. La table est mise. 2 таблиця; А [] conj відповідно. pourtant Р [purt] adv однак
зміст, абетний покажчик: table des matières зміст 3 à tante Ч [tt] f тьотя
table loc adv passer à, se mettre à table сісти за стіл tantôt Р [tto] 1 adv сьогодні після обіду 2 conj
tableau, x Ч [tablo] m 1 картина 2 таблиця 3 вид tantôt… tantôt то… то 3 заст. майже
tabler Ч [] vi + sur розраховувати на tape Ч [tap] f ляпас
table-ronde П [] f круглий стіл taper Ч [tape] друкувати, набирати
tablette А [tablεt] f 1 дощечка для письма 2 plur папка tapi, e З [] adj який затаївся
3 плитка; таблетка tapir А [] v pron затаїтися
tabou А [] m заборона tapis Ч [tapi] m килим
taboulé П [] m ліванська страва tapisser А [] vt обвішувати килимами
tabouret А [taburε] m стільчик tapisserie А [tapisəri] f 1 гобелен 2 декоративна
tac А [] répondre du tac-au-tac, du tac au tac вдало тканина
відповісти tapissier, ère А [] n килимар
tache Ч [ta∫] f 1 пляма 2 sans tache незаплямований, taquiner А [] vt дразнити
бездоганний. détachant А [] m плямовивідник. entacher Tarbes [tarb] староство Тарб
А [] vt заплямовувати tard Р [tar] 1 adv пізно: au plus tard щонайпізніше; il
tâche Ч [tɑ∫] f задача est tard пізно 2 sur le tard пізнім вечором. attarder А
tâcher Ч [tɑ∫e] vi старатися [atarde] v pron затримуватися. retard Ч [rətar] m 1
taciturne А [tasityrn] adj мовчазний запізнення: être, arriver en retard спізнюватися. Le bus a
tact А [takt] m чуття міри. tactile А [] adj сенсорний: un retard. 2 затримка. retardataire А [] n відсталий.
écran tactile сенсорний екран retarder Ч [rətarde] 1 vt затримувати ¶ vi 2 за-
tacticien А [] n тактик тримуватися 3 відставати. tarder Ч [tarde] vi
tactique А [taktik] f тактика затримуватися. tardif, ve А [tardif, v] adj пізній,
taffetas А [] m ткань тафта запізнілий. tardivement Ч [] adv пізно
tagliatelle П [taljatεl] f довга лапша tarentule Г [] f павук тарантул
taie А [] f наволочка targuer А [] v pron чванитися
taille Р [taj] f 1 розмір 2 талія tari, e А [] adj вичерпаний, висохлий
tailler Ч [taje] vt 1 підстригати 2 підрізати дерева 3 tarif Ч [tarif] m тариф, ціна, розцінка
кроїти, викроювати 4 сікти tarte Ч [tart] f пиріг
tailleur Ч [tajœr] m 1 кравець 2 дамський костюм tartelette А [tartəlεt] f невеликий солодкий пиріг
taillis А [taji] m зарослі tartine А [tartin] f канапка
taire Р [tεr] Passé: tut. Présent: taisons. Participe: tu. 1 tas Ч [tɑ] m купа
vt приховувати 2 vi pron замовкнути tasse Ч [tɑs] f чашка
talc [] m тальк tâter Ч [tɑte] 1 vt прощупувати 2 vi відвідати.
talent Ч [tal] m обдарування tâtonnement А [] m прощупування. tâtonner А [tɑtɔne]
talentueux, se А [] adj талановитий vi ощупувати
talion А [] m відплата taureau, x Ч [toro] m бик
talisman А [talism] m талісман taux Ч [to] m 1 рівень 2 відсоткова ставка
talk-show П [] m ток-шоу taverne А [tavεrn] f таверна, шинок
talon Ч [tal] m 1 п’ята, п’ятка 2 tourner les talons tavernier Г [] m шинкар
піти taxation А [] f оподаткування
talonner А [] vt переслідувати taxer А [takse] vi + de розцінювати
talus А [taly] m відкіс taxi Ч [taksi] m таксі
tambour Ч [tbur] m 1 барабан. sans tambour ni te, t’ Р [tə, t-] pron non autonome 2 pers sing 1 знахід-
trompette тихесенько 2 барабанщик 3 шахта люка ний відмінок — прямий додаток тебе 2 давальний від-
мінок — непрямий додаток тобі 3 réfl непрямий
відмінок — прямий і непрямий додаток себе, собі
té, tude [] suff 1 якість: bonté 2 стан: platitude
technicien А [tεknisj] m технік
technique А [tεknik] f 1 техніка 2 прийом ¶ adj 3
технічний 4 спеціальний
techniquement А [tεknikm] adv технічно
technologie Ч [tεknɔlɔʒi] f технологія; t. de pointe
найновіші технології
technologique А [] adj технологічний
Te Deum А [tedeɔm] m invar церк. подячна молебень
tée [] suff вміст: pelletée
teindre А [tdr] Passé: teignit. Présent: teins, teint; tei-
gnons, teignez, teignent. Participe: teint. vt забарвлювати.
atteindre Р [atdr] vt 1 досягати; посягати 2 вражати.
atteint, e Ч [at, t] adj 1 вражений 2 розм. хворий; не-
нормальний, схиблений ¶ f 3 porter atteinte à нанести
шкоду 4 досяжність: hors d'atteinte недосяжний. teint, e
Ч [t, t] m 1 барва 2 колір обличчя ¶ f 3 відтінок 4
натяк, невелика кількість 5 тонкість. teinturerie Г [] f
хімчистка
tel, le Р [tεl] 1 dét adj indéf такий; tel que такий який,
такий як; de telle sorte que так щоб, таким чином щоби 2
pron той, такий-то
télé Ч [tele] f télévision 1 телебачення 2 розм. телеві-
зор ¶ 3 préf: téléchargeant
télécrochet П [] m пісенний телеконкурс
téléfax П [telefaks] m телефакс
téléfilm П [] m телефільм
télégraphe А [telegraf] m телеграф
télégraphier А [telegrafje] v телеграфувати
téléphone Ч [telefɔn] m телефон. Le téléphone sonne.
téléphoner Ч [telefɔne] дзвонити
téléphonique Ч [telefɔnik] adj телефонний: la
conversation téléphonique; cabine téléphonique телефонна
будка
tellement Р [tεləm] adv так, стільки, настільки
téméraire А [] n сміливець
témérairement Г [] adv відважно
témoin Ч [temw] m 1 зразок 2 свідок: il vient d’être
témoin. témoignage Ч [] m свідчення. témoigner Ч
[temwaɲe] vt 1 свідчити, заявляти 2 виявляти
temps Р [t] m 1 час, строк; il est temps loc impers по-
ра; il est grand temps (de) loc impers давно пора ; prendre
son temps не поспішати. Le temps qui passe. 2 loc adv à
temps вчасно; en même temps que разом із тим, також як;
de temps en temps час від часу, іноді 3 dans le temps où
loc conj в той час як 4 en temps en lieu у свій час у відпо-
відному місці, при випадку 5 de tout temps loc adv у всі
часи 6 погода: il fait beau [mauvais] temps — хороша
[погана] погода 7 beaux temps кращі, молоді роки 8
дозвілля; час: Prendre du temps pour Dieu. intempéries Ч
[tperi] f plur зміна погоди. intempestif, ve А
[tpεstif, v] adj недоречний. simultané, e А [] adj
одночасний. tempe Ч [tp] f скроня. tempérament Ч
[tperam] m темперамент. tempérance А [tpers] f
помірність. température Ч [tperatyr] f температура;
prendre se température вимірювати. tempérer А [tpere]
v pron розбавлятися. tempête Ч [tpεt] m буря; гроза.
tempêter Ч [tpεte] vi бушувати. tempétueux, se А
[tpetɥø, z] adj бурхливий. temple Ч [tpl] m храм.
tempo А [tpo] m темп. temporaire А [tpɔrεr] adj
тимчасовий. temporalité А [tpɔralite] f часовість. tem-
porel, le А [tpɔrεl] 1 m світська влада 2 adj світський
tendre Р [tdr] vt 1 напружувати: tendre l'oreille
прислуховуватися 2 протягувати. Elle lui tendit aussitôt
les mains en souriant. 3 ставити: tendre un piège ставити
пастку 4 + de обтягувати. attendant Ч [] en attendant que
+ subj loc conj, prép поки не, чекаючи що. attendre Р
[atdr] 1 vt чекати: on attend que очікується. J’attends le
taxi. 2 s’attendre очікувати, надіятися, розраховувати + à
+ inf 3 attendu que виходячи з того що. attendu, e Ч [at-
dy] prép беручи до уваги: attendu que loc conj виходячи з
того що. attente Ч [att] f очікування, сподівання: contre
toute attente проти всякого очікування. attention Р
[atsj] 1 f увага: faire attention à звертати увагу на, at-
tirer l’a. звертати увагу. Merci de votre attention. 2
обережно! бережись! attentif, ive Ч [attif, iv] adj
уважний. attentivement Ч [attivm] adv уважно.
détendre Ч [detdr] 1 vt ослабити 2 v pron розслабитися.
détente А [] f облегшення. distendu, e П [] adj розпуще-
ний. entendement А [tdəm] m тямущість. entendeur
А [] заст. m розуміючий: à bon entendeur salut хто має
вуха хай почує. entendre Р [tdr] vt 1 чути + inf 2 зби-
ратися + inf 3 розуміти: j’entends bien я прекрасно розу-
мію 4 хотіти ¶ 5 vi + à qn вислухати 6 s’entendre v pron
ладити між собою, вживатися, розуміти. étendard А [] m
1 штандарт, знамено 2 вивіска. étendre Р [etdr] vt 1
розтягувати 2 протягувати, простягнути ¶ v pron 3 роз-
поширюватися, охоплювати 4 простягатися. étendu, e Ч
[etdy] adj 1 обширний 2 простягнений ¶ f 3 простір;
протяжність 4 тривалість 5 розмах. extensible А [] adj
розсувний. extension А [] f розширення. hypertendu, e П
[] adj гіпертонічний. hypertension П [] f гіпертонія.
hypotension П [] f гіпотонія. hypoténuse Г [] f
гіпотенуза. inattendu, e А [inatdy] adj несподіваний.
intendant А [td] m завідуючий. intense А [] adj
сильний. intensément А [] adv інтенсивно, сильно.
intensif, ve Г [] adj підсилений. intensifier А [tsifje]
vt підсилювати, посилювати. malentendu А [maltdy]
m непорозуміння. prétendre Ч [pretdr] vt + inf 1
наміритися; хотіти 2 стверджувати, завіряти ¶ 3 vi+ à
домагатися; прагнути 4 v pron вважати себе. prétendu, e
Ч [pretdu] adj так званий, уявний. prétendument Г []
adv імовірно, неначе. prétension А [pretsj] f попере-
днє напруження. surintendant А [syrtd] m
управлюючий. syntactique П [] adj лінгв. syntagme Г
[stagm] m словосполучення. syntagmatique П [] adj
лінгв. syntaxe А [staks] f лінгв. синтаксис. syntaxique
П [] adj лінгв. tendance Ч [tds] f тяжіння, схиль-
ність: avoir tendance à мати схильність. tendu, e Ч
[tdy] adj 1 напружений 2 натягнутий 3 обтягнутий, об-
битий. tension А [tsj] f 1 напруженість 2 тиск 3 plur
проблеми. tente Ч [tt] m палатка, шатро. tenture А
[ttyr] f 1 шпалери 2 занавіс
tendre Ч [tdr] adj ніжний, м’який. tendrement Ч
[tdrəm] adv ніжно. tendresse Ч [] f ніжність. attendri,
e А [] adj розчулений, зворушений. attendrir Ч [atdrir]
vt розм’якшувати. attendrissant, e А [atdris, t] adj
зворушливий. attendrissement Ч [] m розчуленість
 ténèbres Ч [] f plur тьма, темрява; сутінки. ténébreux,
se А [tenebrø, z] adj темний
tenir Р [tənir] Passé: tint [t], tînmes [t:m], tinrent.
Présent: tiens, tient [tj]; tiennent [tjεn]. Futur: tiendra
[tjdra]. Participe: tenu. 1 vt держати, тримати 2 tenir à
сильно хотіти, бажати: t. à ce que + subj щоб, + inf 3 вва-
жати 4 vi триматися; стояти: tenir bonдобре триматися;
стояти на своєму ¶ v pron 4 знаходитися, стояти 5 три-
матися 6 s'en tenir à зупинити свій вибір, обмежитися 7
savoir à quoi s'en tenir знати що про це думати ¶ tenez
interj 8 послухайте 9 дивіться, ось. abstenir А [abstənir]
v pron утримуватися. abstinence А [abstins] f
утримання. appartenance А [] f приналежність.
appartenant, e А [apartən, t] adj належний. appartenir Р
[apartənir] vi 1 належати 2 il appartient de годитися, слід.
attenant, e А [] adj прилеглий. contenance Ч [ktəns]
f манера; поведінка: faire bonne contenance зберегти
самовладання. contenant Ч [ktən] m вміст, ємкість.
contenir Р [ktənir] vt 1 містити 2 стримувати; витри-
мувати. contenu А [] m 1 вміст 2 зміст. continent А [] m
континент, материк. décontenancé, e А [dektənse]
adj зніяковілий. détenir А [detənir] vt володіти. détenu, e
Ч [detny] n затриманий, злочинець. entretenir Ч [trət-
nir] vt 1 займати бесідою 2 підтримувати 3 залицятися.
entretien Ч [trətj] m розмова. impertinence А
[pεrtins] f наглість. impertinent, e А [pεrtin, t] 1
adj наглий 2 n нахал. incontinence Г [ktins] f
нездержаність. incontinent А [] adv негайно. intenable А
[] adj невитримуваний. intercontinental, e, aux А [] adj
міжконтинентальний. maintenance А [] f бляклий
обслуговування. maintenant Р [mtən] adv 1 тепер,
зараз 2 maintenant que ну а тепер. lieutenance Г
[ljøtəns] f чин лейтенанта. lieutenant Ч [] m лейтенант,
поручик: lieutenant général генерал-лейтенант. lieute-
nant-colonel А [] (s +s) m підполковник. maintenir Р
[mtənir] vt 1 підтримувати 2 зберігати. maintien А []
m збереження; підтримання. obstiné, e П [obstine] adj
упертий. obstinément А [] adv уперто. obstiner Ч [obsti-
ne] 1 vt робити впертим 2 v pron наполягати,
добиватися. obtenir Р [ɔptənir] vt добиватися; отримува-
ти. pertinence А [] f правильність, доречність, від-
повідність. pertinent, e Г [pεrtin, t] adj належний.
retenir Р [rətənir] vt 1 затримувати, утримувати, стриму-
вати 2 залишати 3 запам’ятовувати, тримати в голові.
retenue Ч [rətny] f стриманість. soutenance А [] f захист
дисертації. soutenir Р [sutənir] vt 1 підтримувати 2 вит-
римувати. soutenu, e А [] adj високий, витриманий.
soutien Ч [sutj] m 1 опора: de soutien підтримуючий 2
допомога, підтримка. soutien-gorge Ч [sutjgɔrʒ] m
бюстгальтер, ліфчик. télémaintenance А [] f дистанційне
обслуговування. tenace А [] adj 1 чіпкий 2 в’язкий 3
стійкий. ténacité А [tenasite] f 1 чіпкість 2 упертість.
tenaille А [tənaj] f кліщі. tenant, e А [] n прихильник.
tentacule А [] m щупальце. tenu, e Ч [təny] 1 adj
доглянутий ¶ f 2 витримка 3 виправка, манера
триматися 4 мундир: en tenue в (повному) однострої.
tiens Ч [tj] подивись-но.
tennis Ч [tenis] m теніс
ténor А [] m зірка
tenter Р [tte] vt 1 спокушати 2 намагатися, про-
бувати + de. attentat А [atta] m замах, злочин, теракт.
attenter А [] vi +à посягати на. content, e Ч [kt, t] adj
задоволений + de : l’Ours est content. contenter Ч
[ktte] 1 vt задовольняти se contenter ¶ v pron + de +
inf 2 задовольнитися 3 обмежитися. contentieux, se Г []
1 adj спірний 2 m спірне питання. détenteur, rice А [] n
держатель. détention А [] f 1 зберігання 2 володіння.
intenter А [] vt обвинувачувати, висунути позов, позива-
ти. intention Ч [tsj] f намір: à l'intention de loc prép
(спеціально) для, заради; à votre intention спеціально
для вас; à cette intention з цією ціллю: à son intention.
intentionné А [tsjɔne] adj bien intentionné прихиль-
ний; mal intentionné неприхильний. mécontent; e Ч
[mekt, t] adj незадоволений. mécontentement А
[mekttm] m недовольство. obtention А [] f
досягнення. prétentieux, se Ч [pretsjø, z] adj вимогли-
вий. prétention Ч [pretsj] f домагання. tentateur,
trice А [] n спокусник. tentation Ч [ttɑsj] f спокуса.
tentative Ч [ttativ] f спроба
terme Р [tεrm] m 1 межа 2 вираз, слово; поняття 3
строк: à long terme довгостроковий; à moyen terme
середньостроковий; à court terme короткостроковий; в
короткостроковій перспективі 4 член 5 à terme у пер-
спективі
terminé, e Ч [] dj який закінчується
terminer Р [tεrmine] 1 vt закінчувати 2 v pron
закінчуватися
terminologie А [] f термінологія
terne А [tεrn] adj невиразний, матовий, тьмяний,
ternir А [tεrnit] vt знімати блиск, обезбарвлювати
terre Р [tεr] f 1 земля: par terre на землі, на землю. La
terre est basse. 2 terre promise земля обітованна. atterrir
Ч [aterir] приземлитися. atterrissage Ч [aterisaʒ] m при-
землення. atterrissement Г [atεrism] m причалювання.
enterrement Ч [tεrm] m захоронення. enterrer А
[tεre] vt 1 закопувати 2 хоронити 3 піддавати забуттю.
Méditerranée П [meditεrane] f Середземне море. parterre
А [] m партер зі стоячими місцями. souterrain, e А [su-
tεr, εn] 1 adj підземний 2 m підземний перехід.
souterrainement П [] [sutεrεnm] adv таємно. terrage П
[] терраж, польова подать. terrain Р [tεr] терен m 1
поле; terrain de sport спортивна площадка 2 ділянка
землі 3 поле бою, терен: sur le terrain на полі бою; ga-
gner du terrain просуватися; perdre du terrain утрачати
позиції. terrasse Ч [tεrɑs] f тераса, великий балкон.
terrassement Г [] m земляні роботи. terrasser А [tεrase]
vt 1 проводити земляні роботи 2 звалити на землю 3
вражати, пригнічувати. terrestre Ч [tεrεstr] adj земний.
terrien, ne А [] adj земельний. territoire Ч [tεritwar] m
територія. territorial, e, aux А [] adj територіальний, зе-
мельний. terroir А [tεrwar] m земля, ґрунт. tout-terrain
П [] m всюдихід
terreur Ч [tεrœr] f страх
terrible Р [tεribl] adj страшний, жахливий
terriblement А [tεribləm] adv 1 страшно 2 значно
terroriser А [] vt лякати
terrorisme Г [] m тероризм
terroriste А [] n терорист
tertiaire А [tεrsjεr] adj 1 третичний 2 який стосується
сфери обслуговування
tertre А [tεrtr] m горбок
tesson А [] m черепок
test Ч [] m тест
tester Ч [teste] vt перевіряти
testimonial, e, aux А [] adj засвідчуваний
têtard А [] m дитя
tête Р [tεt] f 1 голова: avoir mal à la tête болить голова;
baisser la tête опустити голову; nu-tête з непокритою го-
ловою. As-tu vu sa tête ? 2 розум: perdre la tête
розгубитися 3 лице, вид: faire la tête дутися 4 se monter
la tête настроїтися 5 передня, головна частина: en tête
спереду, на першому місці; prendre la tête de... очолити
6 tête froide спокіний
tête-à-tête invar А [tεtatεt] m розмова один на один
tétragone П [] m рослина
têtu, e Ч [tεty] adj впертий; завзятий
texte Ч [tεkst] m 1 стаття 2 документ; закон
textile Ч [] 1 adj текстильний 2 m тканина
textologie С [] f
textuel, le А [] adj буквальний
textuellement А [] adv дослівно
TGV Ч [teʒeve] m train à grand vitesse надшвидкісний
поїзд, найшвидший у Європі
thaïlandais, e П [] adj тайландський
thé Ч [te] m чай: thé au lait чай з молоком; thé citron
чай з лимоном
théâtral, e, aux А [] adj театральний
théâtralité А [] f сценічність
théâtre Р [teɑtr] m 1 театр 2 faire du théâtre грати в
театрі 3 місце дії: théâtre de la guerre
thébaïde А [] f відлюдне місце
thème А [] m тема. math Г [mat] f математика.
mathématicien, ne А [matematisj, εn] n математик.
mathématique А [] 1 adj математичний 2 f plur
математика
théologie Ч [teɔlɔʒi] f богослов’я — théologiser
théologien А [teɔlɔʒj] m богослов
théologique А [teɔlɔʒik] adj богословський
théoricien, ne А [] n теоретик
théorie Ч [teɔri] f теорія
théorique А [teɔrik] adj теоретичний
théoriquement А [teɔrikm] adv теоретично
théoriser А [] vi теоретизувати
thermal, e, aux А [] adj теплий. isotherme А [] adj
ізотермічний
thèse Ч [tεz] m 1 положення 2 дисертація
Thierry З [tjeri] герм. m
Thomas m Тома
thon А [] m тунець
thym А [t] m чебрець
Tibère С [] m Тиберій
tibérien С [] adj тиберянський
ticket Г [tikε] англ. m квиток
tiède А [tjεd] adj 1 теплий 2 в’ялий
tien, ne Ч [tj, εn] pron autonome твій
tierce А [tjεrs] f третя позиція фехтування
tiercelet П [tjεrsəlε] m самець (яструба, сокола)
tiers, ce Ч [] 1 adj третій 2 m третина
tige А [tiʒ] f 1 стебло 2 стержень; трубка
tigre, sse Ч [tigr] n тигр
tilleul А [tijœl] m липа
timbre Ч [tbr] m 1 марка 2 тембр
timide А [] adj 1 нерішучий, невпевнений, боязливий
2 боязкий, соромливий. intimider Ч [timide] vt
залякувати. timidement А [timidm] adv боязко,
невпевнено. timidité Ч [timidite] f 1 невпевненість 2 со-
ром’язливість
timon А [] m дишло
timoré, e А [timɔre] adj боягузливий
tinter Ч [tte] vi дзвеніти: les oreilles me tintent мені
дзвенить у вухах. retentir Ч [rəttir] vi звучати; лунати,
відлунювати. retentissement А [rəttism] m 1
відлуння 2 розголос
tion [sj] ття, ння suff дія: bifurcation
tir А [tir] m стрільба. attirail А [atiraj] m спорядження.
attirer Р [atire] vt притягувати, привертати; заманити.
retiré, e Ч [rətire] adj відійшовший від справ. retirer Р
[rətire] vt 1 тягнути до себе 2 витягнути ¶ 3 v pron відда-
лятися, піти. tirade А [tirad] f тирада. tirage А [tiraʒ] m 1
випуск 2 віддруковування. tirailler А [tiraje] vt по-
тягувати. tire Ч [tir] f витягування; притягання. tire-
bouchon Г [tirbu∫] m штопор. tirelire А [] m
скарбничка. tirer Р [tire] vt 1 тягти, тягнути; притягува-
ти, підтягувати 2 тягнути з, витягати, діставати 3 зніма-
ти, стягнути 4 tirer de витягнути із 5 tirer qn d’affaire ви-
ручити 6 стріляти 7 вивести 8 запнути, завісити ¶ vi 9
іти 10 v pron + de вилізти з-під. tiret Ч [tirε] m риска. ti-
reur, se А [tirœr, øz] n стрілок. tiroir Ч [tirwar] m шухля-
да: Ils fouillent les tiroirs.
tisane А [] f відвар, настоянка
tison А [tiz] m головешка
tissage А [] m ткацька промисловість
tisser А [tise] vt 1 ткати 2 утворювати
tisserand, e А [] n ткач
tissu Ч [tisy] m 1 тканина 2 система, мережа, сітка;
структура: tissu industriel розміщення промислових
підприємств
titre Р [titr] m 1 заголовок 2 титул, звання: en titre
офіційний, визнаний 3 документ 4 à juste titre loc adv
цілком справедливо 5 підстава: à bon titre на повній
основі 6 екон. цінний папір. intituler А [tityle] v pron
називатися. titré, e А [titre] adj титулований. titrer А []
vt визначати відсотковий вміст. titulaire А [] 1 adj
постійний, посадовий 2 m +de власник
toast А [tost] m тост
toaster П [] vi вимовити тост
toboggan П [tɔbɔg] m 1 спортивні сани 2 траса спу-
ску 3 атракціон гірка
toc invar Ч [tɔk] adj дешевий
tocsin А [tɔks] m набат: sonner le tocsin ударити в
набат, збуджувати, під’єюджувати
toi Р [twa] pron autonome 2 pers sing співвідноситься
з іменниками ти 1 як підмет чи додаток 2 в
прийменникових виразах 3 в називних реченнях 4 підси-
лення ненаголошеного займенника 5 non autonome тебе,
тобі в наказовому способі
toile Ч [twal] f полотно
toilette Ч [twalεt] f 1 plur туалет, убиральня. Où sont
les toilettes ? 2 туалет: faire toilette принарядитbся 3
туалет, манера одягатися
toiser А [twaze] vt уважно розглядати
toit Р [twa] m дах
tolérance Ч [tɔlers] f терпимість
tolérer А [] vt терпіти
tôlerie П [] m цех обробки листовогно металу
tollé А [] m обурення
tomate Ч [tɔmat] f томат
tombe Ч [tb] m могила. retomber Ч [rətbe] vi 1
знову впасти; опускатися 2 повернутися в попередній
стан; зачинитися. tombeau, x Ч [tbo] m гробниця.
tomber Р [tbe] (ê) vi 1 падати, попадати 2 tomber ma-
lade захворіти 3 виходити, попасти; наткнутися + sur на
4 наступати, нападати. C’est loin d’être aussi spec-
taculaire qu’une éclipse totale où la nuit tombe vraiment en
plein jour, où l’on voit les étoiles, la couronne du soleil,
etc. 5 попасти 6 несподівано трапитися: tomber bien
бути доречі. Cela tombe à merveille 7 завмирати 8
відпасти, зникнути
tome А [] m том
ton; ta, ton; tes Р [t; ta, ton-; te, tez-] 1 dét adj твій 2
ton m тон, лад: sur tous les tons на всі лади
tonal, e П [] adj тональний
tondre А [tdr] v pron підстригтися
tonique А [tɔnik] adj наголошений
tonnant, e А [tɔn, t] adj грізний
tonne Ч [tɔn] f тонна
tonneau, x Ч [tɔno] m бочка
tonnelier А [] m боднар
tonner Ч [tɔne] v impers гриміти
tonnerre Ч [tɔnεr] m грім
tonsurer А [tzyre] vt посвячувати в духовний сан
top П [] m сигнал
topaze П [] f топаз
toper Г [] vi бити по руках, погоджуватися
topique А [] m мед. топічні ліки
topographie А [tɔpɔgrafi] f обриси місцевості
topographiquement А [] adv топографічно
toponyme А [] m топонім, місцеймення
toponymie П [] f місцеіменування
toque А [] f шапочка
toréer А [tɔree] vi брати участь в бою биків
torpeur А [tɔrpœr] f заціпеніння
torrent А [tɔr] m потік
tort Ч [tɔr] m помилка: avoir tort бути неправим; à tort
loc adv несправедливо. retroussé, e А [rətruse] adj
кирпатий. retrousser А [rətruse] vt підбирати, припідні-
мати; засучувати. torche А [] торч f факел. torchon А []
m шмата. tordre Ч [tɔrdr] 1 vt крутити, викручувати 2 v
pron se tordre les mains заламувати руки. torsion А [] f
кручення. tortueux, se А [] adf звивистий. torture Ч [] f
мука. torturer Ч [tɔrtyre] vt катувати. trousse Ч [trus] f 1
в’язка 2 набір інструментів 3 plur штани. avoir qn à ses
trousses бути переслідуваним 4 сумка. trousser Г [] vt
скручувати
tortue Ч [tɔrty] f черепаха
tôt Ч [to] adv рано: tôt ou tard рано чи пізно
total, e, aux Ч [tɔtal, o] 1 adj загальний, весь, повний;
poids total маса брутто 2 m підсумок. totalement А []
adv цілком; повністю. totalité А [] f 1 сукупність 2
загальність
totem Г [tɔtεm] m тотем
touchant, e А [tu∫, t] adj зворушливий
touché, e З [tu∫e] adj задітий
toucher Р [tu∫e] vt 1 торкатися, зачепити: toucher la
main à qn пожати комусь руку 2 отримати гроші ¶ 3 vi +
à досягати 4 v pron бути схожим один на одного
toucheur Г [tu∫œr] m зачепивший
touffe А [tuf] f 1 кущ 2 група дерев або кущів, які
тісно ростуть
touffu, e А [tufy] adj густий
Toulouse З [tuluz] староство Тулуза. toulousain, e З
[tuluz, εn] adj тулузький
toupie А [] f дзиґа; гіроскоп
tour Р [tur] f 1 вежа. La tour de Londres. 2 Tours plur
староство, округ Тур Турені ¶ m похід, поїздка 3 черга:
à son tour в свою чергу; tour à tour loc adv по черзі 4
mauvais tour підвох; jouer un mauvais tour à підвести 5
хід, поворот, напрям (думки, справи) 6 витівка 7 en un
tour main миттю 8 tour de vis закручення гвинта 9
манера писати, зображати, говорити; мовний зворот.
imperturbable А [pεrtyrbabl] adj незворушний. imper-
turbablement А [] adv незворушно. incontournable А []
adj неминучий. Touraine іст. край Турень. perturbateur
А [pεrtyrbatœr] m порушник. perturbation Ч
[pεrtyrbɑsj] f циклон. perturber Ч [] хвилювати.
turbine Г [] f турбіна. turbulent, e А [tyrbul, t] adj
невгамовний. tourangeau, elle З [] adj туренський. tour-
be А [] f 1 чернь 2 торф. tourbillon Ч [turbij] m вихор:
un tourbillon de poussière хмара пилу. tourbillonnant, e
А [turbijɔn, t] adj який крутиться. tourbillonner А [] vi
вирувати. touristique Ч [turistik] adj туристичний.
tourment Ч [turm] m мука. tourmenté, e А [] adj нес-
покійний. tourmenter Ч [turmte] vt 1 турбувати; наб-
ридати діставати 2 мучити, терзати, томити. tournage А
[] m зйомка. tournant Ч [turn] m поворот. tournedos П
[turnədo] m гов’яже філе, нарізане кусками. tourner Р
[turne] крутнути vt 1 крутити, вертіти, повертати 2
повернути + à кудись, + vers до: t. à droite/gauche 3
висловлювати: tourner un compliment придумати,
сказати комплімент ¶ vi 4 обертатися, повертатися 5
працювати ¶ 6 v pron повертатися + vers до. tournesol А
[] m соняшник. tournevis Ч [turnəvis] m викрутка.
tourniquet Г [] m турнікет. tournoi А [] m турнір.
tournois invar П [] adj іст. турський. tournoyer А [] vi
закрутитися. tournure А [turnyr] f 1 поворот справи 3
зворот 3 постава
Toussaint Ч [tus] f свято Всіх Святих
tousser Ч [tuse] vi кашляти
tout, toute; tous, toutes Р [tu, tut] adj 1 весь зазвичай з
означеним артиклем; цілий найчастіше з неозначеним
артиклем: toute la journée весь день; tous (les) deux оба;
c'est tout un roman це цілий роман. Et tous deux reprirent
leur course. / Mais je vous ferai perdre l'équilibre, et nous
nous briserons tous les deux. 2 підсилювальне значення.
C'était tout un plan d'attaque contre le cardinal. ¶ 3 dét adj
indéf усякий, кожний, будь-який: toutes les deux heures 4
tout; tous [tus], toutes pron indéf autonome без іменника
все; всі. C’est tout ? — Tout pour le moment. 5 tout; toute,
tout adv зовсім; цілком; дуже. tout à fait loc adv зовсім.
Je suis tout surpris. / Elle est toute contente. / Elle est toute
honteuse. 6 tout court loc adv раптом ¶ m 7 все: un tout
єдине ціле. C’est un tout. 8 du tout зовсім: Non, pas du
tout. 9 tout + en + g допустовість хоча. atout А [atu] m
козир. partout Р [partu] adv всюди. surtout Р [syrtu] 1
adv особливо 2 m широке верхнє плаття
toutefois Ч [tutəfwa] adv однак, тим не менше: si
toutefois якщо тільки
toute-puissance А [] f всемогутність
tout-fou, toute-folle П [] adj божевільний
tout-petit П [] m малюк
tout-puissant, toute-puissante, tout-puissants, toutes-
puisantes А [tupɥis, tutpɥist] adj всемогутній
toux А [tu] f кашель
toxique А [] adj отруюючий
Toyota С [tɔjɔta] f тойота
tracas А [traka] m неприємності
trachée А [] f 1 трахея 2 trachée-artère (s + s) трахея,
дихальне горло
trace Ч [tras] f слід
trafic А [] m перевезення; дорожній рух
tragique Ч [] adj трагічний. tragédie А [traʒedi] f
трагедія
trahir Ч [trair] vt 1 зраджувати, видавати 2 видавати,
виявляти. trahison Ч [traiz] f 1 зрада 2 haute trahison
державна зрада. traître, esse Ч [trεtr, εs] 1 adj
зрадницький 2 n зрадник: en traître loc adv зрадницьки.
traîtreusement Г [] adv по-зрадницьки. traîtreux, se З
adj зрадливий
train Р [tr] m 1 être en train de бути зайнятим чим-
небудь (в даний момент); aller son train іти помаленьку.
en train loc adv, adj в настрої 2 поїзд. C’est un grand
train.
traîneau, x Ч [trεno] m сани
traîner Р [trεne] vt 1 тягнути, волочити 2 животіти ¶ 3
v pron повзти
trait, e Ч [trε] m 1 риска; trait d’union розділка. d'un
trait одним махом ; trait pour trait один в один 2 стріла 3
plur риси обличчя 4 avoir trait à мати відношення до 5
думка, влучний вислів; саркастичне зауваження, «стрі-
л໶ 6 f перегін: d’une seule traite за один раз, не зупиня-
ючись. attractif, ve А [atraktif, v] adj привабливий.
attraction А [atraksj] f притягування. attrait Ч [atrε] m
привабливість. contracté, e А [ktrakte] adj 1 на-
пружений; спотворений 2 грам. злитний. contracter Ч
[ktrakte] vt 1 набувати 2 c. un engagement брати зобо-
в’язання 3 v pron спотворюватися. contraction А
[ktraksj] f 1 злиття 2 стискання. contractuel, le А
[ktraktɥεl] adj договірний. détracteur, trice Г
[detraktœr, tris] n наклепник. distraction Ч [distraksj] f
розвага. distraire Ч [distrεr] (distrais, distrait; distrayons,
distrayez, distraient) vt 1 відволікати 2 обертати на чиюсь
користь 3 розважити. extraction А [εkstraksj] f 1
добування 2 витягання, діставаня, добування 3 поход-
ження. extraire А [εkstrεr] vt витягати, виймати, видо-
бувати, добувати, висмикувати, видаляти. extrait Ч
[εkstrε] m уривок. retracer А [rətrase] v pron згадувати,
уявляти собі. rétractable А [retraktabl] adj відмінимий.
rétracter Г [retrakte] vt відрікатися. retrait, e Ч [rətrε, t] f
1 відступ: battre en retraite відступати 2 вихід на пенсію
3 військовий сигнал вечірня зоря 4 пристанище 5 самота
¶ 6 m скорочення. soustraire Ч [sustrεr] 1 vt звільняти + à
від 3 v pron ухилятися. soustraitant П [sutrεt, t] m суб-
підрядник. tracer Ч [trase] vt 1 проводити лінію; окрес-
лювати 2 наводити, зображати. tract А [trakt] m бро-
шурка. tractation А [traktɑsj] f угода. tracteur Ч [trak-
tœr] m трактор. traité Ч [trεte] m договір. traitement А
[trεtm] m 1 оклад 2 поводження: traitement de faveur
пільга, пільгові умови 3 лікування. traiter Р [trεte] vt 1
ставитися до когось 2 розробляти 3 перемовлятися, до-
мовлятися з. traiteur А [trεtœr] m шинкар
trame А [tram] f замисел. tramer А [trame] vt
замишляти
tranche А [] f шмат. retranché, e А [] adj який
окопався. retranchement А [rətr∫m] m укріплення.
retrancher А [rətr∫e] vt 1 позбавляти 2 знищувати.
tranchant, e А [tr∫, t] 1 adj ріжучий 2 m ріжучий
край. trancher А [tr∫e] vt 1 розрубати; відрізати,
відрубати 2 вирішувати 3 припиняти. tranchée А [tr∫e]
f рів
tranquille Р [trkil] adj тихий, спокійний. C’est
tranquille.
tranquillement Ч [trkilm] adv спокійно
tranquilliser А [trkilize] vt заспокоювати
tranquillité Ч [trkilite] f спокій
trans А [] préf через: transgenre, transphobe
transfuge А [trsfyʒ] m перебіжчик
transiger Ч [] vi 1 домовитися 2 поступитися + sur 3
відступити від + avec
transilien П [] transport francilien m перевізник
transitif, ve Г [] adj перехідний
transition А [trzisj] f перехід
transmanche invar П [] adj перетинаючий Ла-Манш
transocéanique Г [] adj
transpercer А [trspεrse] vt пронизувати
transvaser Г [] vt переливати
trapèze А [] m трапеція
trappe А [trap] f 1 пастка 2 опускні дверцята
trapu, e А [trapy] adj коренастий
traquer А [] vt травити, переслідувати. traquenard Г
[trakənar] m капкан
travail, aux Р [travaj, o] m робота. Le travail, c’est la
santé.
travailler Р [travaje] 1 vi працювати + à 2 vt оп-
рацювати, відпрацювати, пропрацювати, проробити
travailleur, se Ч [travajœr, øz] n робітник, працівник
travesti, e Ч [] adj переодягнений
trébucher Ч [treby∫e] vi спіткнутися. trébuchant, e А
[] adj повноцінний
trèfle А [] m 1 конюшина 2 масть хрест
tréma П [trema] m діакритика двокрапка над го-
лосною буквою, що позначає роздільність вимови
tremblant, e Ч [] adj тремтливий
tremblement А [trbləm] m трепіт, дрож: tremble-
ment de terre землетрус
trembler Р [trble] vi тремтіти
trémière Г [] adj f rose trémière штокроза
trempe А [trp] f закал
tremper А [trpe] vt 1 загартовувати 2 змочувати,
мочити ¶ 3 v pron зануритися, пірнути собі
 tremplin А [] m трамплін
trépignement Г [trepiɲm] m тупіт
trépigner А [trepiɲe] vi тупати ногами
très Р [trε, trεz-] adv дуже
trésor Ч [trezɔr] m скарб
trésorerie Г [trezɔrəri] f казначейство
trésorier А [trezɔrje] m скарбник
tressaillement А [tresajm] m здригання
tressaillir Ч [tresajir] vi здригатися
tresse А [trεs] f коса. tresser А [trεse] vt плести. tresser
des couronnes pour qn прославляти когось
trêve А [trεv] f перемир’я
tribal, e П [] adj племінний. attribuer Ч [atribɥe] vt
приписувати. attribut А [] m 1 прикмета 2 предикатив,
іменна частина складеного присудка. attributif, ive Г []
1 adj означальний 2 m дієслово-зв’язка. contribuable А
[] n платник податку. contribuer Ч [ktribɥe] vi + à + inf
1 сприяти 2 робити свій внесок. contributeur, trice З [] n
вкладник, учасник. contribution А [ktribysj] f 1
податок 2 внесок, вклад. distribuer Ч [distribɥe] vt розда-
вати, розподіляти. distributeur, trice Г [] n роздавальник.
distribution А [distribysj] f 1 розподіл 2 збут.
distributionnel, le А [] adj лінгв. розподільний.
rétribution Г [retribysj] f плата. tribulation А
[tribylɑsj] f неприємність. tribunal, aux А [tribynal] m
1 суд 2 tribunal de commerce торговельний суд. tribune
Ч [] m трибуна. tribut А [] m данина
tricher А [tri∫e] vi обманювати
tricheur, se А [tri∫œr, øz] n шулер
tricolore А [trikɔlɔr] adj 1 трьохколірний 2 францу-
зький
tricoter Ч [tricɔte] vt в’язати
trier Ч [trije] vt сортувати, відбирати
trimballer А [] vt тягати за собою
trimestre А [trimεstr] m 1 чверть 2 плата за три місяці
trinquer А [trke] vi цокатися
triomphe Ч [trif] m 1 тріумф; перемога 2 блискучий
успіх. triomphal, e, aux А [trifal, o] adj переможний.
triomphalement А [trifalm] adv з тріумфом.
triomphant, e Ч [] adj перемагаючий, побідоносний,
гордий. triomphateur А [] m переможець. triompher А
[trife] vi перемагати, утверджувати + de
triphasé, e П [] adj трьохфазний
tripot Г [tripo] m гральний дім
triste Р [trist] adj сумний. Tu es triste. tristement Ч
[tristəm] adv сумно. tristesse Ч [] f смуток
trisyllabe А [] adj трискладовий
trivial, e, aux А [] adj грубий, пошлий
troc Г [] m обмін: troc pour troc рівноцінний обмін
trogne А [trɔɲ] f розм. рожа
trois Р три 1 [trwa] num autonome 2 [trwa-, z-] adj num
card. tri [] 1 préf три: triphase 2 m вибір, підбір. trente
invar Р [trt] тридцять 1 num autonome: trente-et-un 2
adj num card. trentaine А [] f тридцять. trente-cinq З
[trtsk] тридцять п’ять 1 num autonome 2 [s-, k-] adj
num card. trente-cinquième З [trtskjεm] adj num ord
тридцять п’ятий. trente-deux З [trtdø] 1 num autonome
тридцять два 2 [-, z-] adj num card тридцять два, дві.
trente-deuxième З [trtdøzjεm] adj num ord тридцять
другий. trente-huit З [trtɥit] тридцять вісім 1 num au-
tonome 2 [tɥi-, t-] adj num card. trente-huitième З
[trtɥitjεm] adj num ord тридцять восьмий. trentenaire П
[trtnεr] adj тридцятилітній. trente-neuf invar З [trt-
nœf] тридцять дев’ять 1 num autonome 2 adj num card.
trente-neuvième З [trtnœvjεm] adj num ord тридцять
дев’ятий. trente-quatre invar З [trtkatr] тридцять чоти-
ри 1 num autonome 2 adj num card. trente-quatrième З
[trtkatrijεm] adj num ord тридцять четвертий. trente-
sept invar З [trtsεt] тридцять сім 1 num autonome 2 adj
num card. trente-septième З [trtsεtjεm] adj num ord три-
дцять сьомий. trente-six З [trtsis] тридцять шість 1
num autonome 2 [si-, z-] adj num card. trente-sixième З
[trtsizjεm] adj num ord тридцять шостий. trente-trois З
[trtrwa] тридцять три 1 num autonome 2 [-, z-] adj num
card. trente-troisième З [trtrwazjεm] adj num ord трид-
цять третій. trentième Ч [trtjεm] adj num ord тридця-
тий. treize invar Ч [trεz] тринадцять 1 num autonome 2
adj num card. treizième Ч [trεzjεm] adj num ord тринадця-
тий. trilliard З [] m секстильйон 1021. trilliardième З []
adj секстильйонний. trillion Г [] m квінтильйон 1018.
trillionième З [] adj квінтильйонний. triphtongue А [] f
лінгв. триѕвук. triple А [tripl] adj 1 потрійний 2 показник
інтенсивності au triple galop на всьому скаку. troisième
Ч [trwazjεm] adj num ord третій
trombe А [] f вихор: partir en trombe швидко й неспо-
дівано піти
trompe Ч [trp] m 1 ріг 2 насос. trompe-l’œil invar А
[] m en trompe-lœil обманний. tromper Р [trpe] 1 vt
обманути 2 se tromper v pron помилитися. trompette Ч
[trpεt] f труба
tronc А [tr] m стовбур
tronçon Ч [trs] m уламок
tronqué, e А [trke] adj обрізаний
trône Ч [tron] m трон
trôner А [] vi царювати
trop Р [tro] 1 adv занадто 2 trop de plur loc dét занадто
багато
trophée А [trɔfe] m здобич: faire trophée de qch горди-
тися
tropical, e, aux А [] adj тропічний
troquer А [trɔke] vt + contre міняти
trot А [tro] m рись
trotte Ч [trɔt] f перехід
trotter Ч [trɔte] vi 1 швидко йти 2 бігати, носитися 3 v
pron розм. давати драпака
trottier З [] m кінь
trottiner А [] vi дріботати
trottoir Ч [trɔtwar] m тротуар
trou, s Р [tru] m 1 діра. Le trou noir. 2 яма 3 нестача в
кошторисі
trouée А [] f пробоїна
trouer А [true] vt пробивати, протикати
troublant, e А [] adj хвилюючий, бентежачий,
занепокоюючий
trouble Ч [] 1 adj мутний 2 m (частіше plur) смута
troublé, e З [] adj стурбований
trouble-fête invar Г [] n зануда
troubler Ч [truble] vt 1 затуманювати 2 турбувати; пе-
реривати
troupe Ч [trup] m 1 група 2 військова частина; plur
війська un, une Р [, n-; yn] ин наросток-закінчення 1 adj
troupeau Ч [trupo] m стадо num card один: un après-midi одного разу пополудні 2
troupier А [trupje] m розм. служака num autonome один, од: vingt et un ¶ pron indéf 3 один;
trouver Р [truve] vt 1 знаходити 2 вважати: tu ne un de... один із...; l'un один; pas un ні один, ні одного; un
trouves pas? 3 se trouver v pron знаходитися; виявитися. à un один за одним, по одному 4 les uns et les autres усі 5
introuvable А [truvabl] adj незнаходимий. retrouver Р dét art indéf (des). unanime А [ynanim] adj одностайний.
[rətruve] vt 1 віднаходити 2 знову зустрітися. trouvable unanimité А [] f одноголосність. uni, e Ч [] adj об’єдна-
П [] adj знаходимий. trouvaille Ч [truvaj] f відкриття; ний. unification А [] f об’єднання. unifier А [ynifje] vt
знахідка. trouvère А [] m трубадур впорядковувати. union Ч [ynj] f об’єднання. unique Р
Troyes З [trwa] староство Труа [ynik] adj один, єдиний. uniquement А [ynikm] adv
truc А [] m трюк тільки. unir Ч [] vt об’єднуватиа. unisson А [ynis] m
truffer А [] vt начинювати єдинозвучання: à l’unisson одночасно. unitaire Г [] adj
truie А [] f свиня самка унітарний. unité А [unite] f 1 одиниця 2 єдність
truite Ч [trɥit] f форель urbain, e А [yrb, εn] adj міський. urbanité Г [] f
tsigane А [tsigan] adj циганський ввічливість
tu Р [ty] pron non autonome 2 pers sing вживається як ure [] suff 1 дія: ciselure 2 сукупність: chevelure
частка з особовим дієсловом ти urgence Ч [yrʒs] f невідкладність
tube А [] m 1 труба 2 тюбик urgent, e Ч [yrʒ, t] adj невідкладний
tubercule А [] m клубень us А [ys] m plur заст. звичай. us et coutumes норови й
tude [] suff té звичаї. abus Ч [aby] m зловживання. abuser Ч [abyze] 1
tudieu З [] interj ой боженьку! vi зловживати 2 v pron помилятися 3 vt обманювати.
tué, e Ч [tɥe] adj убитий abusif, ve А [abyzif, v] adj надмірний. abusivement А
tuer Р [tɥe] 1 vt убивати 2 v pron тіснитися [abyzivm] adj занадто часто; неправильно. inusité, e А
tuerie А [tyri] f бійня [inyzite] adj незвичайний. inutile Ч [inytil] adj марно; не-
tue-tête А [] à tue-tête зі всієї сили потрібний. inutilement А [inytilm] adv марно, деремно.
tueur, se А [] adj убивця inutilité А [inytilite] f марність. usage Ч [yzaʒ] m 1 зви-
tuile А [tɥil] f черепиця чай 2 навичка 3 використання, користування: prêt à l’u-
tuilerie Ч [tɥilri] f 1 черепичний завод 2 черепична піч sage 4 мовний звичай; спосіб висловленняю le bon usage
tulipe Ч [tylip] f тюльпан правильна мова. usagé, e А [yzaʒe] adj вживаний. usager
tulle [] m тюль А [yzaʒe] m користувач. usé, e А [yze] adj зношений.
tumeur А [] f пухлина user Ч [yze] vi + de використовувати. usité, e А [ysite]
tumulte Ч [tymylt] f метушня adj вживаний. ustensile А [ystsil] m знаряддя. usuel, le
tumultueux, se А [tymyltɥø, z] adj метушливий Ч [yzɥεl] 1 adj звичний, побутовий 2 m
tunique А [] f довга прилягаюча жіноча блузка вільнодоступний довідник. usure А [yzyr] f лихварство.
Tunisie С [] f Туніс usurier А [yzyrje] m лихвар. usurpateur, trice А [yzyrpa-
tunnel Ч [tynεl] m тунель tœr, tris] n загарбник. usurper А [yzyrpe] vt захоплювати,
turc, que Ч [tyrk] adj турецький присвоїти. utile Ч [ytil] adj корисний + à. utilisable А
turf А [] m перегони [ytilizabl] adj використовуваний. utilisateur, trice А [yti-
Turquie С [] f Туреччина lizatœr, tris] n користувач. utilisation А [ytilizɑsj] f ви-
tut [] p s taire користання. utilisé, e Ч [ytilize] adj використовуваний.
tutelle А [] f опіка utiliser Ч [ytilize] vt використовувати. utilité Ч [ytilite] f
tuteur, trice А [] n опікун користь; корисність
tutoyer А [tytwaje] vt звертатися на «ти» usine Ч [yzin] f завод
tuyau, x Ч [tɥijo] m труба usiner А [yzine] vt обробляти
tuyauter Г [] vt гофрувати тканину utopique А [] adj нездійсненний
type Р [tip] m зразок, вид, тип v, vé Ч [ve] m буква
typique А [] adj типовий vacances Ч [vaks] f plur канікули
typographie А [] f книгодрукування vacciner А [vaksine] vt прививати
tyran А [tir] m тиран vache Ч [va∫] f корова
tyrannique А [] adj тиранічний vachement П [] adv сильно, дуже, страшно
tyrannie А [tirani] f тиранія vaciller А [] vi мигати
tyranniser Ч [tiranize] тиранити; мучити vade-mecum invar Г [vademecɔm] m кишеньковий
ubiquité А [ubikɥite] f всюдисутність дороговказ
Ukraine [ykrεn] Україна vagabond, e Ч [vagab, d] 1 adj блудливий 2 n
ukrainien, ne Г [ykrεnj, εn] adj український бродяга
ulcérer А [ylsere] vt язвити vagabonder А [vagabde] vi скитатися
ultérieur, se А [] adj подальший vague Р [vag] 1 f хвиля ¶ adj 2 невизначений; смутний
ultime А [] adj останній 3 блукаючий ¶ 4 m неясність
ultra invar А [] adj ультра vaguement А [vagm] adv туманно
ululement П [] m улюлюкання: le ululement vaillant, e А [vaj, t] adj 1 вартуючий: n'avoir pas un
sou vaillant бути без гроша, sans un sou vaillant без
гроша 2 хоробрий
vaillantise А [vajtiz] f заст. подвиг
vaille [] 3 pers sing subj valoir
vain Ч [v, vεn] adj марний: en vain loc adv намарно,
даремно
vaincre Ч [] vt перемагати: se laisser vaincre піддатися
vainement А [vεnm] adv марно
vainqueur Ч [vkœr] m переможець
vairon Г [] m риба мересниця
vaisseau, x Ч [] m корабель
vaisselle Ч [vεsεl] f посуд
val А [] m долина
valable А [] adj 1 дійсний 2 прийнятний
Valérie Ч [valeri] f Валерія
valet Ч [valε] m слуга: valet de chambre камердинер;
valet de pied виїзний лакей; ліврейний лакей
valetaille А [valtaj] f прислужники
valeur Р [valœr] f 1 вартість: valeur ajoutée екон.
додана вартість 2 цінний папір 3 доблесть 4 значення
valide А [] adj здоровий
valider А [valide] vt узаконювати, утверджувати
validité А [] f дійсність
valise Ч [valiz] valeur f чемодан
valisette З [] f сумочка
vallée Ч [vale] f долина
vallon Ч [val] m долинка
valoir Ч [valwar] (vaut; vaille; vaudra; valu) vi 1
вартувати 2 підходити, годитися: il vaut mieux краще; v.
pour стосуватися ¶ 3 vt заслуговувати
Valois А [] Валуа, династія королів Франції, гілка
дому Капетингів
valoriser Ч [] vt 1 надавати значення 2 установлювати
ціну
vampire А [] m упир
vanille Ч [vanij] f ваніль
vanne А [] f затвор
vannerie Г [] f виготовлення плетених виробів
vantail, aux А [] m стулка
vanter Ч [səvte] 1 vt хвалити 2 v pron похвалитися
+de чимось. vanité Ч [vanite] f марнославство, само-
любство, честолюбство. vaniteux, se А [vanitø, z] adj
марнославний
vapeur Ч [vapœr] f 1 пара 2 туман; випар ¶ 3 m
пароплав
vaquer А [] vi бути вільним
varier А [varje] vi мінятися. invariable А [] adj
незмінний. invariablement А [] adv незмінно. variable Ч
[varjabl] adj перемінний, мінливий. variant, e Ч [] 1 adj
змінний 2 f варіант, різночитання. variation Ч
[varjɑsj] f 1 переміна, зміна, змінювання,
відхилювання 2 відхилення, коливання. varié Ч [varje]
adj різноманітний. variété Ч [] f 1 різноманітність 2 різ-
новид 3 матем. многовид
vase Ч [vɑz] m ваза
vassal, e, aux А [] n васал
vaste Р [vast] adj 1 обширний, величезний, широкий 2
різносторонній
vatères П [] m plur заст. туалет
vaudra [vodra] 3 pers sing fut valoir
vaut [vo] 3 pers sing valoir
vautour А [] m гриф
veau А [] m du veau телятина
vedette А [vədεt] f 1 зірка, знаменитість 2 être en ve-
dette стояти на сторожі
végétal, e А [] adj рослинний
végétation А [] f рослинність
végéter А [] vi скніти, нидіти
véhémence А [veem] f порив! véhément, e А
[veem, t] adj палкий
véhicule А [] m 1 транспортний засіб 2 посередник
veille Р [vεj] f 1 неспання 2 нічна варта 3 переддень:
(a) la veille (de) напередодні. avant-veille А [avtvεj] f
третій день до. bienveillance Ч [] f доброзичливість.
bienveillant, e А [] adj доброзичливий. éveil А [] m попе-
редження. éveillé, e Ч [] adj тямущий. éveiller Ч [evεje]
vt будити. malveillant А [] m недоброзичливець. réveil Ч
[revεj] m 1 пробудження 2 будильник. réveiller Р [revεje]
1 vt будити, пробуџувати 2 v pron прокидатися. surveil-
lance А [syrvεjs] f нагляд. surveiller Ч [syrvεje] vt
наглядати; поглядати; стежити. veillée А [veje, vεje] f
смеркання; вечірні посиденьки. veiller Ч [vεje] vi 1 не
спати 2 сторожити 3 + à слідкувати, наглядати ¶ 4 vt слі-
дити за. veilleur, se Ч [vεjœr, øz] 1 f нічник 2 n нічник
veine Ч [vεn] f 1 вена 2 удача: mauvaise veine невдача
3 en veine de в настрої
velléité А [] f слабке бажання
vélo Ч [velo] m велосипед
velours Ч [vəlur] m 1 оксамит 2 неправильне злиття
через «z» 3 оксамитовість
velouté, e Ч [vəlute] 1 adj оксамитовий, ніжний 2 m
оксамитовість, ніжність
vendange А [vdʒ] m урожай винограду
vendeur, euse Ч [vdœr, øz] n продавець
Vendôme А [] m підстароство Вандом — Vendômois
край
vendre Р [vdr] vt продавати: vendre tel prix продати
за якусь ціну
vendredi Ч [vdrədi] m 1 п’ятниця 2 без артикля в
цю п’ятницю, у п’ятницю цього тижня 3 le vendredi в
ту п’ятницю, у п’ятницю того тижня 4 le vendredi по
п’ятницях
vénal, e, aux А [] adj продажний
vengeance Ч [vʒs] f помста
venger Ч [vʒe] vt мстити
vengeur, se А [vʒœr] 1 adj мстящий, караючий 2 n
месник
Venise А [] f Венеція
vent Р [v] m вітер. Le vent souffle fort. contrevent Г
[ktrəv] m ставень
vente Ч [vt] f продаж, збут: salle des ventes аукці-
онний зал
ventre Р [vtr] m живіт. passer sur le ventre de qn
роздавити когось; ventre à terre щодуху. Le ventre est
rond.
ventrebleu Г [] interj чорт забирай!
ventre-saint-gris Г [vtrəsgri] interj чорт забирай!
ventricule А [] m шлуночок
ventru, e А [] adj пузатий
vêpres А [] m plur церк. вечірня: Vêpres siciliennes
Сицилійська вечірня (1282 р.)
ver А [] m хробак. vermoulu, e А [] adj сточений
черв’яками, трухлявий
verbal, e, aux Ч [vεrbal, o] adj 1 словесний, усний 2
дієслівний, віддієслівний
verbaliser Г [] 1 vi складати протокол 2 vt виражати
словами
verbe Ч [vεrb] m 1 дієслово 2 avoir le verbe haut мати
високий, гучний голос; говорити зарозуміло
verbeux, se Г [vεrbø, z] adj багатослівний
verbiage А [] m пустослів’я
verdir А [vεrdir] vt озеленювати
verdoyant, e А [] adj зеленіючий
verdure А [vεrdyr] f зелень
verger А [vεrʒe] m 1 фруктовий сад 2 Le V. община
Ле-Верже
verglacer П [] v impers підморожувати
vergogne А [vεrgɔɲ] f сором
verlan А [] m лексичне кодування переставлянням
складів, додованням суфіксів, поширений у жаргонах
vermeil, le А [vεrmεj] adj яскраво-червоний
vernaculaire А [] adj місцевий
Vernier З [vεrnje] n
vernir А [vεrnir] vt лакувати
vernis А [vεrni] m лак
vernissage А [] m показ картин
vérole А [verɔl] f petite vérole віспа
verre Р [vεr] m склянка; бокал. C’est un verre en
cristal.
verrerie А [] f виробництво скла
verroterie А [] f скляний товар
verrou А [] m засув
verrouillé, e А [] adj закритий
verser Ч [vεrse] vt 1 лити; заправити їжу 2 пе-
рерахувати ¶ 3 v pron наливати собі 4 перевернутися.
adversaire Ч [advεrsεr] m суперник. adverse А [] adj
протилежний. adversité А [advεrsite] f нещастя. averse Ч
[avεrs] f 1 злива 2 laisser passer l'averse перечекати. aver-
ti, e Ч [avεrti] adj 1 un homme averti en vaut deux за
одного битиго двох небитих дають 2 попереджений.
avertir Ч [avεrtir] vt попереджати. avertissement А
[avεrtism] m 1 сповіщення 2 попередження.
controverse А [ktrɔvεrs] f вчена суперечка.
conversation Ч [kvεrsɑsj] f розмова. conversion А
[kvεrsj] f 1 навернення 2 перевід. convertir А [k-
vεrtir] vt 1 перетворити 2 навертати. déverser Ч [devεrse]
висипати, викидати. divers, e Ч [divεr, εrs] різний 1 adj 2
dét adj indéf plur. diversification А [] f урізноманітнення.
diversifier А [divεrsifije] vt урізноманітнювати. diversion
Ч [divεrsj] f відволікання. diversité А [] f рі-
зноманітність. divertir Ч [divεrtir] vt 1 розважати 2 роз-
трачати; незаконно заволодіти. divertissant, e А [] adj
цікавий. divertissement А [divεrtism] m розвага. envers
Ч [vεr] 1 m виворіт 2 prép по відношенню до.
interversion А [] f перестановка. inverse А [] m обернене:
à l’inverse (de) на противагу. inverser Г [] vt обертати.
inversement А [] adv навпаки. inversion Г [] f інверсія,
перестановка підмета і присудка. irréversible А [] adj
незворотній. malversation Г [] f розкрадання. pervers, e
А [pεrvεr, s] adj розпутний. pervertir А [pεrvεrtir] vt
розбещувати, зводити. renversé, e Ч [rvεrse] adj
повалений, закинутий, відкинутий; перевернутий.
renverser Ч [rvεrse] vt 1 перекидати 2 звалити 3
скинути. revers Ч [rəvεr] m 1 невдача 2 зворотня сто-
рона. tergiversation А [] f виверт, відстрочка. transversal,
e, aux А [trsvεrsal, o] adj поперечний. travers Р [travεr]
m 1 поперечник. C’est un travers. 2 à travers loc adv, au
travers de loc prép через, крізь; de travers loc adv косо 3
вада. traverse А [] f 1 (chemin de) traverse найкоротша
дорога 2 de traverse loc adv поперечна дорога. traversée
Ч [] f поїздка; регата. traverser Р [travεrse] vt 1
пересікати, перетинати 2 переживати. traversin А [tra-
vεrs] m валик, подушка-валик. univers Ч [ynivεr] m 1
всесвіт 2 світ. universel, le А [] adj 1 всеохопний, всеза-
гальний 2 :юр. єдиний спадкоємець. universellement А
[] adv повсюдно. universitaire А [] n викладач. université
А [ynivεrsite] f університет. vers Р [vεr] prép 1 к, до, на,
в напрямку 2 час к, близько, десь о, під, приблизно ¶ 3
m вірш: en vers у віршах. versant А [vεrs] m схил.
verset А [vεrsε] m вірш біблії. verseuse А [] f кавник із
прямою ручкою. version А [] f тлумачення. vertige А
[vεrtiʒ] m оп’яніння; божевілля. vertigineux, se А [] adj
запаморочливий. vertèbre А [] f хребець
vert, e Р [vεr, t] 1 adj зелений. Le fruit est vert. 2 m
зелений колір
vertu Ч [vεrty] f 1 чеснота 2 властивість: en vertu de
loc prép у силу
vertubleu, vertudieu П [vεrtyblø, djø] interj чорт
забирай! прокляття!
vertueux, se А [vεrtɥø, z] adj доброчесний
verve А [vεrv] f запал
veste Ч [vεst] f куртка. vestibule А [vεstibyl] m
передпокій. vestige А [vεstiʒ] m слід. veston А [] m
куртка. vêtement Ч [vεtəm] m одяг. vêtir Ч [vεtir] vt
одягати. vêtu, e А [] adj одягнений, одітий. vétusté А [] f
ветхість
vétérinaire А [] 1 n ветеринар 2 adj ветеринарний
veuf, ve Ч [] n вдівець
veux [vø] 1, 2 pers sing prés vouloir
via П [] prép через
viable А [] adj життєздатний
viande Ч [vjd] f м’ясо
viatique А [vjatik] m підтримка
vibrer А [vibre] vi хвилюватися, дрижати. vibrant, e А
[vinr, t] adj дрижачий. vibration Ч [vibrɑsj] f
вібрація
vicaire А [] m вікарій, помічник священника
vice А [vis] 1 préf віце, заступник, замісник 2 m порок
vicésimal, e, aux П [] adj двадцятковий
Vichy З [vi∫i] Віші
vichyssois, e З [vi∫iswa, z] adj вісійський
vicieux, se А [] adj 1 cercle vicieux закляте коло 2
неправильний
vicomte А [vikt] m віконт
vicomté А [] f віконтство
victime Ч [viktim] m жертва
victoire Ч [viktwar] f 1 перемога 2 V. Вікторія
Victor Ч [viktɔr] m Віктор
victorieusement А [viktɔrjøzm] adv побідоносно
victorieux, se А [] adj переможний
 victuailles Г [] f plur харчові запаси
vide Р [vid] 1 adj порожній. Le verre est vide. 2 m
пустота
vider Ч [vide] vt спорожняти; викладати все із
vie Р [vi] f 1 життя: entre la vie et la mort межи життям
і смертю; à la vie (et) à la mort loc adv навіки, назавжди,
на все життя; sur ma vie! клянусь життям 2 à vie
пожиттєво. convive Ч [kviv] n співтрапезник, гість.
convivial, e, aux А [] adj товариський. convivialité А [] f
товариськість. ravitaillement А [] m забезпечення.
raviver А [] vt оживляти. revivre А [rəvivr] vt
переживати. survie Ч [syrvi] f виживання. survivance А
[syrvivs] f 1 виживання 2 пережиток. survivantiste З []
adj виживальний. survivre Ч [syrvivr] (survecu invar) 1 vi
вижити, пережити +à 2 v pron продовжувати жити.
vécu, e Ч [] p p vivre. vif, vive Р [vif, v] adj 1 живий; жва-
вий 2 палкий, гарячий 3 piquer au vif задітий за живе 4
яскравий. vital, e, aux А [] adj насущний. vitalité А [] f
живучість. vitamine Ч [] f вітамін. vitaminé, e А [] adj .
vivable П [] adj придатний. vivacité А [] f жвавість. vi-
vant, e Р [viv, t] 1 adj живий. Le poisson est vivant. 2
m bon vivant гультяй. vivat А [viva(t)] interj ура. vive-
ment Ч [vivəm] adv 1 жваво 2 глибоко. vivoter А [] vi
розм. животіти. vivre Р [vivr] Passé: vécut. Présent: vis,
vit. Participe: vécu []. 1 vi жити 2 vive хай живе! qui vive
interj окрик вартового хто йде? ¶ 3 m plur продовольс-
тво.
vieillard Р [vjεjar] m старець
vieillesse Ч [vjεjεs] f старість
vieillir Ч [] vi старіти
vieillissement А [] m старіння
vieillot, te А [] adj старомодний
viennois, e А [] adj віденський. viennoiserie З [] f
булочні вироби
vierge Ч [] 1 f діва: la Vierge діва Марія 2 adj
недоторкнутий
Vietnam
vieux, vieil; vieille Р [vjø, vjεj] 1 adj старий; mon vieux
старий друже. Le vase est vieus. ¶ n 2 старець 3 un vieux
de la vieille ветеран
vigie А [] f наглядач
vigilance А [viʒils] f пильність
vigilant, e Ч [viʒil, t] adj пильний
vigoureusement А [vigurøzm] adv сильно; чітко
vigoureux, se Ч [vigurø, z] adj сильний, міцний;
сповнений здоров’я, розпашілий
vigueur А [] en vigueur в силі, діючий; в ужитку
vilain, e Ч [vil, εn] adj мерзенний
vil, e Ч [] adj 1 підлий, ниций 2 нікчемний
vilenie А [viləni] f ницість
villa Ч [] f вілла
village Р [vilaʒ] m 1 село 2 місто: village de vacances
курортне містечко
villageois, e А [vilaʒwa, z] 1 n селянин 2 adj сільський
ville Р [vil] f город, місто. La ville de Paris.
Villequier С [] община
Villeroy С [] община
villette П [vilεt] f 1 передмістя 2 La Villette. Ве-
личезний технічний парк, де можна ознайомитися з
усіма новинками науки і техніки. Його можна
порівняти з Німецьким музеєм у Мюнхені й
Національним виставковим центром у Києві.
vin Р [v] m 1 вино 2 quand le vin est tiré, il faut le
boire коли вино налите, треба його випити. vigne А [viɲ]
f 1 виноград 2 виноградник. vignette А [viɲεt] f ети-
кетка. vignoble А [viɲɔbl] m виноградник. vinaigre Ч
[vinεgr] m оцет. vinasse П [vinas] f погане вино
vindicatif, ve А [] adj мстивий
vingt Р [v, t] двадцять 1 invar num autonome: vingt-
et-un, quatre-vingt-un 2 adj num card: quatre-vingts
hommes
vingtaine А [] f двадцятка
vingt-cinq З [vtsk] двадцять п’ять 1 num
autonome 2 [s-, k-] adj num card
vingt-cinquième З [vtskjεm] adj num ord двадцять
п’ятий
vingt-deux П [vtdø] 1 num autonome двадцять два 2
[-, z-] adj num card двадцять два, дві
vingt-deuxième З [vtdøzjεm] adj num ord двадцять
другий
vingt-huit З [vtɥit] двадцять вісім 1 num autonome 2
[tɥi-, t-] adj num card
vingt-huitième З [vtɥitjεm] adj num ord двадцять
восьмий
vingtième Ч [vtjεm] adj num ord двадцятий
vingt-neuf invar З [vtnœf] двадцять дев’ять 1 num
autonome 2 adj num card
vingt-neuvième З [vtnœvjεm] adj num ord двадцять
дев’ятий
vingt-quatre invar П [vtkatr] двадцять чотири 1 num
autonome 2 adj num card
vingt-quatrième З [vtkatrijεm] adj num ord двадцять
четвертий
vingt-sept invar З [vtsεt] двадцять сім 1 num
autonome 2 adj num card
vingt-septième З [vtsεtjεm] adj num ord двадцять
сьомий
vingt-six З [vtsis] двадцять шість 1 num autonome 2
[si-, z-] adj num card
vingt-sixième З [vtsizjεm] adj num ord двадцять
шостий
vingt-trois З [vtrwa] двадцять три 1 num autonome 2
[-, z-] adj num card
vingt-troisième З [vtrwazjεm] adj num ord двадцять
третій
vintage А [] m порто десятилітньої витримки
viol А [] m гвалтування
violation А [vjɔlɑsj] f осквернення
violemment Ч [] adv різко
violence Ч [vjɔls] f 1 буйність 2 насилля
violent, e Ч [] adj 1 сильний 2 жорстокий
violenter А [vjɔlte] vt примушувати, приневолювати
violer А [vjɔle] vt порушувати
violet, te Ч [vjɔlε, t] adj фіолетовий
violon Ч [vjɔl] m скрипка
vipère Ч [vipεr] f гадюка
virage А [] m поворот
virement Ч [virəm] m грошовий переказ, пе-
рерахунок
virer Ч [vire] перевести гроші на рахунок
 virginité А [] f непорочність
virgule Ч [] f 1 кома 2 розділовий знак між цілою і
дробовою частиною числа у десятковому записі
viril, e А [viril] adj мужній
virtualité А [] f можливість. …le terrorisme est
l’ennemi idéal, celui qui, étant tapi comme virtualité en
chacun…
virus А [] m вірус
visser А [] vt загвинчувати
vite Р [vit] adj швидко
vitesse Ч [vitεs] f швидкість: à toute vitesse на великій
швидкості; en vitesse чим пошвидше
vitrail, aux А [] m вітраж
vitre Ч [vitr] f скло
vitré, e А [] adj засклений
vitreux, se А [vitrø, z] adj скляний
vitrine Ч [vitrin] f вітрина
vœu, x Ч [vø] m 1 воління, бажання 2 побажання 3
обітниця, зарок. avouer Р [avwe] 1 vt зізнаватися 2 v
pron визнати себе. désavouer А [dezavwe] vt
відрікатися. dévot, e Ч [] n богомолець. dévotement А []
adv набожно. dévotion Ч [devɔsj] f 1 пошана, благого-
віння 2 набожність, благочестя. dévoué, e Ч [devwe] adj
відданий. dévouer А [] vt +à 1 присвячувати 2 віддавати.
dévouement Ч [devum] m відданість. volontaire Ч
[vɔltεr] 1 adj добровільний 2 n доброволець. volontai-
rement А [vɔltεrm] adv добровільно. volonté Р
[vɔlte] f воля: volonté du peuple воля народу.
volontiers Ч [vɔltje] залюбки. volupté Ч [vɔlypte] f
задоволення. voluptueusement А [] adv з насолодою.
vote А [] m голосування. voter Ч [] vt голосувати. vouer
А [vwe] vt посвячувати, присвячувати. vouloir Р
[vulwar] Présent: veux, veut [vø]; veulent [vœl]; veuille
[vœj]. Futur: voudra [vudra]. Participe: voulu. 1 хотіти +
inf: Comme vous voulez. / Je voudrais un pomme, s’il vous
plaît. — Merci. 2 que voulez-vous ? що поробиш? 3
потребувати 4 veuillez на початку речення будьте лас-
каві часто вживається в торговій переписці, у сфері
управління, виражає прохання з відтінком офіціальнос-
ті 5 vouloir être à cent pieds sous terre бути готовим
провалитися крізь землю 6 s’en vouloir сердитися ¶ 7 v
pron старатися бути
vogue А [vɔg] f відомість; мода. voguer А [vɔge] vi
плисти
voie Р [vwa] f 1 дорога, шлях; en voie de в процесі, у
становленні 2 voie (ferrée) залізнична дорога, колія 3
слід звіра
voile Р [vwal] 1 m вуаль 2 voile du palais м’яке
піднебіння ¶ 3 f парус: toutes voiles dehors з
розпущеними парусами; mettre à la voile підготуватися
до відплиття. dévoiler А [devwale] 1 vt розкривати 2 v
pron розкритися. vélaire Г [velεr] adj
задньопіднебінний. vélarisé, e С [] voilé, e Ч [vwale] adj
1 покритий, закритий; покритий вуаллю 2 нечіткий. voi-
ler А [vwale] vt затуманювати. voilier А [vwalje] m яхта.
voilure А [] m парусся
voir Р [vwar] Passé: vit [vi]. Présent: vois, voit; voyons,
voyez, voient. Futur: verra [vεra]. Participe: vu [vy]. 1
видіти: faire voir показувати 2 бачитися; aller voir qn на-
відатися 3 переживати 4 voyons ! ну! approvisionnement
А [aprɔvizjɔnm] m постачання. approvisionner А
[aprɔvizjɔne] vt постачати, забезпечувати. avis Р [avi] m
думка: à mon avis на мою думку; changer d’avis
передумати; donner son avis сказати свою думку:
Donnez moi votre avis. avisé, e А [avize] adj розважливий,
розсудливий. aviser Ч [avize] 1 vt побачити 2 vi подума-
ти; вирішити, вжити заходів 3 v pron схопитися + de +
inf. devis А [dəvi] m розрахунок. devise Ч [dəviz] f девіз.
deviser А [dəvize] vi балакати. entrevoir Ч [trəvwar] vt 1
проглядати, бачити мельком 2 передбачати. entrevue Ч
[trəvy] f зустріч, побачення. envisageable А [vizaʒabl]
adj передбачуваний. envisager Ч [vizaʒe] vt 1
вглядатися, розглядати 2 розглядати, брати до уваги;
припускати 3 планувати + de + inf. imprévu, e Ч
[prevy] adj непередбачений. imprévisible А
[previzibl] adj непередбачуваний. improvisé, e А
[prɔvize] adj саморобний. improviser Ч [prɔvize] vt 1
імпровізувати, робити, вигадувати експромтом 2 спі-
шно споруджувати. improviste А [prɔvist] à
l’improviste loc adv несподівано. invisible А [vizibl]
adj невидимий. pourvoir А [purvwar] vt постачати. pour-
vu, e Ч [purvy] adj 1 облаштований, забезпечений + de
чимось 2 pourvu que + subj лиш би. prévision Ч
[previzj] f передбачення; прогноз; p.-s météorologiques
прогноз погоди. prévoir Р [prevwar] (prévoira) vt перед-
бачати. prévoyance А [prevwajs] f передбачливість.
prévoyant, e А [prevwaj, t] adj передбачливий. prévu, e
Ч [prevy] adj передбачений, запланований. provision Ч
[prɔvizj] par provision попередньо. provisoire А [prɔ-
vizwar] adj тимчасовий. provisoirement А [prɔvizwarm]
adv на час, поки що, тимчасово. réviser Ч [revize] vt 1
переглядати 2 оглядати. réviseur, se А [revizœr, øz] n
зчитувач, правильник. révision Ч [revizj] f перегляд.
revoir Р [rəvwar] vt 1 побачити знову 2 переглянути ¶ 3
m au revoir допобачення. Je suis content de vous connaî-
tre, au revoir. — Moi aussi, au revoir. / Ce n’est qu’un
revoir. revue Ч [rəvy] f 1 перегляд, огляд: passer en revue
розглядати (одне за іншим), робити огляд; перебирати 2
огляд, журнал. survisé. susvisé, e А [syvize] adj вказаний
вище. télévisé, e Ч [televize] adj телевізійний, по телеба-
ченню. téléviseur Ч [televizœr] m телевізор. télévision Ч
[televizj] f телебачення; t. par câble кабельне т.; t. par
satellite супутникове т. télévisuel, le А [televizɥεl] adj те-
левізійний. vidéo Ч [video] f видиво, відео. visage Р [vi-
zaʒ] m лице. Une visage doux. vis-à-vis Ч [vizavi] adv нав-
проти: vis-à-vis de loc prép по відношенню, у порівння-
нні з. visée А [vize] f точка прицілу. viser Ч [vize] vt 1
націлитися на, мітити 2 дивитися, поглянути на 3 доби-
ватися. visibilité Г [vizibilite] f 1 видимість 2 спостере-
жуваність. visible Ч [vizibl] adj 1 видимий 2 être visible
розм. бути вдома, приймати гостей. visiblement А [vizi-
bləm] adv видно, явно, очевидно; помітно. visière А
[vizjεr] f rompre en visière різко порвати. vision Ч
[vizj] f 1 зір 2 явлення, видіння, привид. visionnaire А
[vizjɔnεr] n мрійник; одержимий. visite Ч [vizit] f 1 візит,
відвідування: rendre visite à qn навідати когось 2 від-
відувач, гість. visiter Ч [vizite] vt 1 відвідувати,
навідувати — rendre visite à qn, див. Ільгенфріц, 102 2
відвідувати, оглядати (місто, музей, виставку тощр).
Elles visitent le Louvre. visiteur, se Ч [vizitœr, øz] n відві-
дувач. visuel, le А [vizɥεl] adj зоровий. voici Р [vwasi]
prép, adj ось. voilà Р [vwala] во, от. voyant Ч [vwaj, t]
m 1 ясновидець 2 візир. vu, e Р [vy] f 1 вид: point de vue
точка зору. Une vue de ciel. 2 зір 3 розглядання ¶ 4 vu
prép враховуючи, беручи до уваги
voire А [vwar] adv навіть
voisin, e Р [vwaz] 1 n сусід 2 adj сусідський,
сусудній
voisinage Ч [vwazinaʒ] m сусідство
voiture Р [vwatyr] f машина: en voiture в машині, на
машині. Une voiture neuve. / La voiture des Durand
s’arrête brusquement.
voiturier Г [] m візник
voix Р [vwa] f 1 голос; à voix basse тихо; de vive voix
loc adv словесно, на словах, усно; être en voix бути в
голосі. Une jolie voix féminine. 2 грам. стан. biunivoque
[] adj взаємно однозначний. convoquer Ч [kvɔke] vt
викликати, запрошувати, скликати. équivoque А [] 1 f
двозначність: sans équivoque недвозначно 2 adj
сумнівний; підозрілий. évoquer Ч [] vt 1 згадувати 2
викликати. invoquer Ч [vɔke] vt 1 посилатися 2 викли-
кати. invocateur, trice П [] n викликач. invocation А [] f
звертання, закликання. irrévocable А [trevɔkabl] adj нез-
воротній. irrévocablement А [irevɔkabləm] adv незво-
ротньо. provocant, e А [] adj задерикуватий. provocateur,
trice А [prɔvɔkatœr, tris] n провокатор. provocation Ч
[prɔvɔkɑsj] f виклик. provoquer Ч [prɔvɔke] vt
під’юджувати. révocable А [] adj відкликуваний.
révocation А [] f відміна. révoquer А [] vt відкликати.
vocable А [] m слово. vocabulaire Ч [vɔkabylεr] m слов-
ник; словниковий склад. vocal, e, aux А [] adj
голосовий. vocalique П [] adj звучний. vocalisme А [] m
система голосних. vocatif А [] m грам. кличний
відмінок. vocation Ч [vɔkɑsj] f 1 призначення; схиль-
ність 2 покликання 3 призначення: avoir vocation à…
бути призначеним для. vociférer Ч [vɔsifere] vi горлати.
voisé, e А [] adj ѕвінкий. voyelle А [vwajεl] f голосний
звук, голосна буква: semi-voyelle півголосний
vol Ч [] m 1 політ 2 обкрадання. volage А [] adj
вітряний. volaille Ч [vɔlaj] f домашня птиця. volant Ч
[vɔl] m руль; se mettre au volant сісти за руль. volatile
А [] m домашня птиця. volatilité А [] f мінливість. volée
А [vɔle] f 1 політ, переліт. à toute volée зі всього розмаху
2 передзвін 3 буки. voler Р [vɔle] 1 vi летіти 2 vt красти.
volet Ч [vɔlε] m відкидна дверка; ставень. voleur, se Ч
[vɔlœr, øz] n вор нальотчик; злодій; au voleur! ловіть
злодія! ґвалт! грабують! voleur de grands chemins
разбійник з великої дороги
volcan А [] m вулкан
volcanologue П [] n вулканолог
voltige Г [] f канат
voltiger А [vɔltiʒe] vi пурхати
volume А [] m об’єм. circonvolution [] f обертання
довкола осі. dévolu, e А [] adj який випав на долю.
évoluer Ч [evɔlɥe] розвиватися. évolutif, ve А [] adj
поступовий. évolution Ч [evɔlysj] f розвиток; зміна,
перетворення. révolte А [revɔlt] m повстання. révolté, e А
[] n бунтівник. révolter Ч [revɔlte] 1 обурювати ¶ v pron
2 повстати 3 обурюватися. révolution Р [revɔlysj] f 1
переворот 2 зміна, переміна 3 R. епоха Революція 1789.
révolutionnaire А [] 1 adj революційний 2 n . volte Г [] f
поворот. volubilité А [] f скоромовка
vomir Ч [vɔmir] vt 1 рвати 2 вивергати. vomique Г []
adj f блювотний
votre, vos Р [vɔtrə; vo, voz-] ваш 1 adj non autonome 2
vôtre [votr] pron autonome
vous Р [vu, z-] pron 2 pers plur non autonome вжи-
вається як частка з особовим дієсловом перед
дієсловом: 1 називний відмінок ви 2 з перехідним діє-
словом — знахідний відмінок – прямий додаток вас 3
давальний відмінок — непрямий додаток вам 4 réfl
непрямий відмінок — прямий і непрямий додаток себе,
собі 5 непрямі відмінки ; після дієслова через розділку в
наказовому способі: 6 знахідний відмінок 7 давальний
відмінок ¶ autonome співвідноситься з іменниками 8 як
підмет чи додаток 9 в прийменникових виразах 10 в на-
зивних реченнях 11 підсилення ненаголошеного
займенника ¶ 12 2 pers plur — 2 pers sing ввічливе звер-
тання ви: Vous désirez?
voûte Ч [vut] f звід
voûté, e Ч [vute] adj 1 звідчастий 2 згорблений
voyage Р [vwajaʒ] m 1 подорож, шлях; un bon voyage
хороша поїздка; bon voyage! щасливої дороги!; voyage
d’affairs ділова поїздка. Un voyage pas cher. 2 їзда: une
heure de voyage одна година їзди
voyager Ч [vwajaʒe] vi подорожувати
voyageur, se Ч [vwajaʒœr, øz] n мандрівник
vrai Р [vrε] adj справжній. C’est vrai ou faux ? avérer
А [] (è) v pron підтверджуватися. invérifiable А [] adj
неперевірний. irrévérence А [irevers] f неповага.
irrévérencieux, se [] adj нешанобливий. révérence Ч
[revers] f 1 повага, благоговіння 2 уклін. tirer sa ré-
vérence à qn розм. попрощатися. révérend, e А [rever,
d] adj преподобний. révérer Ч [revere] vt благоговіти
перед. vérification А [] f перевірка. vérifier Ч [verifje] vt
перевірити. véritable Р [veritabl] adj справжній, істин-
ний. véritablement Ч [veritabləmp] adv дійсно. vérité Р
[verite] f 1 правда: en vérité loc adv справді, дійсно; dire à
qn ses (quatre) vérités сказати комусь правду в очі. Le
bonheur et la vérité. 2 правдивість. vraiment Р [vrεm]
adv дійсно, насправді. vraisemblable А [vrεsblabl] adj
правдоподібний. vraisemblablement А [vrεsblabləm]
adv правдоподібно
vrille А [vrij] m свердлик
vulgaire Ч [] adj 1 простий: langue vulgaire розмовна
мова 2 непристойний, грубий
vulgairement А [] adv простонародно
vulnérable А [vylnerabl] adj уразливий
w, double v Г [dubləve] буква
wagon Ч [vagõ] m вагон
wagon-lit Г [] (s + s) m спальний вагон
wallon, ne З [wal, ɔn] 1 n W. валлонець 2 adj
валлонський
Wallonie край Валлонія, південна, франкомовна
Бельгія
wallonisme А [] m валонізм
w.-c. Ч [vese] m туалет
week-end Ч [wikεnd] англ. m вихідні дні
western Г [wεstεrn] m вестерн
whisky А [] m віскі
 x Ч [z-] dés 1 plur 2 2 pers sing v 3 1 pers sing v
xérès Г [gzerεs] m сорт вина херес
xylophage П [] adj деревоїдний
y Р [i] pron non autonome 1 прийменник у; туди, там;
тут: allons-y / Le nom de cette ville lui rappelle qu’un
camarade d’études y habite. / Et combien y en avait-il de
marchands de toile? 2 il y a loc impers є: Christine et Mar-
guerite flânent sur le boulevard Saint-Germain où il y a
beaucoup de magasins de mode. / Il y a deux types d’appar-
tements.; маємо, тому назад: d’il y a deux ans
yaourt Ч [jaurt] m йогурт
yacht П [jot] m яхта
yankee Г [jki] m янкі
Yemen [] m Ємен
yeux [jø] plur œil
yod [jɔd], i consonne m ій
yoga Г [] m йога
Yonne [jɔn] Йонна 1 ріка 2 повіт
Yvain З [iv] m Іван
Yves З [iv] m Ів
z, zede, zède А [zεd] буква
zèbre Ч [zεbr] m зебра
Zélande П [] f 1 провінція Голландії 2 Nouvelle-
Zélande Нова Зеландія — néozélandais
zèle Ч [] m завзяття, старання. zélé, e А [zele] adj
ревний
zénith А [zenit] m зеніт
zéro Ч [zero] m нуль
zeste А [zεst] m цедра
zigzaguer А [zigzage] vi робити зигзаги
zinc А [zg] m цинк. zingueur А [] m оцинко-
вувальник
zone Ч [zon] f зона. zoner А [zɔne] vt районувати
zoo Ч [zɔo] m зоопарк
zozoter А [zɔzɔte] vi сюсюкати
zut Ч [zyt] чорт забирай!