(En 1882, après que la Grande-Bretagne eut réussi à négocier, la France déclara Madagascar son

protectorat.

le 11 décembre 1896, l'administration de Madagascar est transférée du ministère français des Affaires
étrangères au ministère des Colonies.

En 1946, en vertu de la nouvelle Constitution de la Troisième République, Madagascar a reçu le statut de

« territoire d'outre-mer » de la France. La première organisation politique, le Mouvement Démocratique
du Renouveau Malgache (DRMO), a vu le jour en 1946. Le parti prônait une indépendance pacifique,
avec ses dirigeants Ravuahanga et J. Rosetta représentant l'île au parlement français.

Avant la promulgation par la France d'une loi établissant des gouvernements autonomes dans les
colonies en 1956, les organisations politiques étaient interdites. Le Mouvement pour l'indépendance
était dirigé par le Parti social-démocrate (SDP), fondé en 1956. Son chef, Filber Cyranan, a été élu
premier président de Madagascar en 1959. Deux mouvements politiques de protestation ont émergé à
la fin des années 1950 : le mouvement socialiste démocratique de Madagascar a préconisé l'autonomie
gouvernementale, mais a maintenu des liens étroits avec la France. En revanche, le mouvement
indépendantiste de Madagascar a exigé la pleine indépendance. Madagascar a obtenu son
indépendance de la France en 1958.

En décembre 1975, après un référendum, une nouvelle constitution fut adoptée, proclamant un cap
pour le développement socialiste de l'île. Le pays est devenu connu sous le nom de « République
démocratique de Madagascar », et son président a été élu capitaine Didier Ratsirak (également réélu en
1982 et 1989). Le gouvernement entreprend d'affaiblir l'influence française et de limiter la position des
capitaux étrangers dans l'économie, soutient les mouvements anticoloniaux en Afrique et les liens avec
les pays socialistes. Sous la pression de l'opposition (il y avait 8 partis politiques officiels dans les années
1980), une nouvelle constitution a été adoptée en 1992, consolidant le système parlementaire de
gouvernement et abandonnant le développement à orientation socialiste. En septembre 1992, le pays a
été rebaptisé « République de Madagascar ». Albert Zafi a été président de 1993 à 1995.)

((У 1882 році, після досягнення з Британії успіху в перемовинах, Франція оголосила Мадагаскар
своїм протекторатом.

від 11 грудня 1896 року управління справами Мадагаскару було передано з Міністерства
закордонних справ Франції до Міністерства колоній.

У 1946 році згідно нової Конституції Третьої республіки Мадагаскар отримав статус «заморської
території» Франції. Перша політична організація — Демократичний рух малагасійського оновлення
(ДРМО) — виник у 1946 році. Партія виступала за здобуття незалежності мирним шляхом, її лідери
Равуаханги і Ж.Расета представляли острів у французькому парламенті.

До ухвалення Францією у 1956 році закону про створення автономних урядів у колоніях діяла
заборона на діяльність політичних організацій. Рух за незалежність очолила створена у 1956 році
«Соціал-демократична партія» (СДП). Її лідер Фільбер Циранана в 1959 році обраний першим
президентом Мадагаскару. Наприкінці 50-х років виникли два протестуючі політичні рухи:
Демократично-соціалістичний рух Мадагаскару виступав за самоврядування, але зі збереженням
тісних зв’язків із Францією. На відміну від них рух за незалежність Мадагаскару вимагав повної
самостійності. Незалежність від Франції Мадагаскар отримав у 1958.

У грудні 1975 після проведення референдуму прийнято нову конституцію, що проголосила курс на
соціалістичний шлях розвитку острова. Країна стала називатися «Демократична Республіка
Мадагаскар», її президентом був обраний капітан другого рангу Дідьє Рацірака (переобирався
також у 1982 і 1989). Уряд взяв курс на послаблення французького впливу і обмеження позицій
іноземного капіталу в економіці, підтримував антиколоніальні рухи в Африці і зв'язки з
соціалістичними країнами. Під тиском опозиції (у 1980-і офіційно діяли 8 політичних партій) у 1992
прийнято нову конституцію, що закріпила парламентську систему правління і відмову від
соціалістично-орієнтованого розвитку. У вересні 1992 країна дістала назву «Республіка
Мадагаскар». У 1993–1995 на президентській посаді перебував Альберт Зафі.)